Academic literature on the topic 'Поведінка натовпу'

Незважаючи на те, що комфорт є одним із найважливіших факторів формування попиту на громадський транспорт, чинником зручності часто нехтується при проектуванні транспортних мереж, а також при оцінці експлуатаційних показників. В міських пасажирських перевезеннях, зокрема для середніх міст, вибір пасажирами виду транспорту для поїздок залежить, окрім тривалості подорожі, також від множини важливих показників. Для покращення розуміння кількісних та якісних показників при використанні громадського транспорту транспортна послуга повинна бути розроблена так, щоб вона відповідала рівню очікуваних клієнтами послуг, що забезпечить оптимальну капіталізацію при реалізації транспортної послуги. Дане дослідження є основою формування політики перевезень пасажирів громадським транспортом з позиції максимального комфорту населення з розробкою основ вимірювання сприйняття найважливіших факторів зручності громадського транспорту, мінімального дискомфорту і максимальної безпеки. На базі проведених натурних досліжень з застосуванням визначників дискомфорту і вагових коефіцієнтів визначено кількісні показники сприйняття комфорту в мережі громадського транспорту м. Тернополя, що може бути використано для прогнозування поведінки пасажирів в користуванні міським громадським транспортом. Визначено, що сумарний рівень комфортності в системі громадського транспорту м.Тернополя є змінним в залежності від багатьох факторів, найважливішим з яких є щільність пасажирів в салоні транспортного засобу натовпу в години пік, хоча для оптимального проектування мереж громадського транспорту доцільно враховувати всю множину показників комфорту. Результати дослідження є основою розуміння відношення пасажирів і сприйняття комфорту при послугах міського громадського транспорту, їх може бути використано як інструмент при плануванні і експлуатації транспортних мереж середніх міст.

У статті проаналізовано відповіді мистецького і літературного середовищ України на протестні акції проти владного режиму восени 2013–взимку 2014 рр., означених як Євромайдан і Революція гідности, розкрито особливості початкового сприйняття (“входження” у протест), трансформацію поглядів, моделі поведінки, бачення свого місця, виклики, з якими зіткнулися люди творчих професій на Майдані. Антропологічний вимір дослідження на підставі наративного аналізу публічних інтерв’ю, усноісторичних свідчень, есе, публіцистичних текстів, дописів у соціяльних мережах дозволив розкрити відомих постатей не стільки за результатами вже досить знаної і зафіксованої діяльности в часі зими, що нас змінила, а як людини, хоч і непересічної, яка відреагувала на аґресію влади. Митці постійно перебували на Майдані, займалися волонтерською діяльністю, вивчали й аналізували людей на протесті, динаміку розвитку подій та віднаходили свої, як тоді видавалося, найбільш необхідні й найкраще нею/ним заповнені ніші в революційному протистоянні, почасти брали участь у силових зіткненнях. У часі революції вони постали перед потребою рахуватися із наслідками свого впливу на численний натовп словом, текстом і візуалізацією настроїв, реагували відразу, виплескуючи емоції та пережиття, чи брали павзу для осмисленого і відрефлексованого творчого результату, змінювалися самі зі середини та видозмінювали, віднаходили для себе дотепер ще незвідані чи заново відкриті ділянки мистецької діяльности.

Дотепер залишається важливим і цікавим питання про зміну поведінки людини в натовпі і про особливості поведінки натовпу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17341

Метою роботи є дослідження особливостей відображення виявів людської агресії у повісті М. Коцюбинського «Fata morgana». Для реалізації мети слід виконати такі завдання: з’ясувати умови і причини виникнення агресії як елементу поведінки особи і натовпу; простежити поведінку людей, що перебувають у стані агресії; виявити художню індивідуальність письменника в описі ним сцен, де агресія людини досягає найвищого вияву.