Academic literature on the topic 'Письмовий текст'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Contents
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Письмовий текст.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Письмовий текст"
1
Tereshchenko, Liliia, and Svitlana Gladio. "Неправдивість письмового тексту: шляхи її визначення." PSYCHOLINGUISTICS 31, no. 2 (March 4, 2022): 116–36. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-2-116-136.
Full textAbstract:
Мета. Виявлення шляхом емпіричного дослідження вербальних ознак неправдивості або правдивості письмового тексту на матеріалі рідної (української) та першої іноземної (англійської) мов.
Методи. Учасниками емпіричного психолінгвістичного дослідження стали 200 студентів, котрі отримали завдання створити українською або англійською мовами два описи подій: один правдивий, а інший – неправдивий на ту ж тему. У загальному було проаналізовано 15 показників, які можуть свідчити про неправдивість письмового тексту. Для виявлення статистично значимої різниця застосовано t-критерій Стьюдента та Т-критерій Вілкоксона, для виявлення залежності між показниками – кореляційний аналіз Спірмена.
Результати. Проведене дослідження підтвердило, що незалежно від мови (української чи англійської) правдиві тексти довші за неправдиві у більшості випадків, вони також більше наповнені емотивно-сенсорними та просторовими деталями, містять чисельні згадки особи мовця (самореференцію), натомість неправдиві тексти частіше актуалізують відмінні від правдивих домінуючі концепти. При аналізі англійських текстів, написаних українськими студентами, підтвердились наступні критерії неправдивості писемного мовлення: “лексичне розмаїття” мовлення; нерелевантність та надлишковість певної інформації, повтори; менша кількість числівників. Окремо підтверджено, що для українських неправдивих письмових текстів властиві порушення хронології подій та невиправдані контекстом зміни наративної перспективи. Не знайшли значимого статистичного підтвердження неправдивості писемного мовлення для обох мов такі ознаки: співвідношення довжини прологу щодо довжини всього тексту; наявність модифікуючих прислівників; наявність двозначних або неоднозначних, неконкретних номінацій; спонтанні виправлення на письмі; частотність вживання займенників першої особи множини та третьої особи однини і множини.
Висновки. Існує низка вербальних ознак, за якими неправдивий письмовий текст відрізняється від правдивого, не зважаючи на той факт, що за своєю природою неправдиве мовлення є прихованим кодом та імітацією будь-якого типу правдивого мовлення. Однак ці критерії частково різняться для текстів, написаних українською та англійською мовами.
2
Лазебна, Н. В. "ЛІНГВОСЕМІОТИЧНИЙ БАЗИС АНГЛОМОВНОГО ДИГІТАЛЬНОГО ДИСКУРСУ ТА ТЕКСТОПРОСТОРУ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 197–205. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-30.
Full textAbstract:
У статті розглядаються сучасні лінгвістичні погляди на співвідношення дискурсу до когнітивно-комунікативної діяльності. Здійснено аналіз зв’язку понятійних категорій, таких як дискурс, текст та англомовний дигітальний дискурс (АДД), який визначається як письмовий процес і результат взаємодії учасників комунікації, опосередкованої комп’ютерними технологіями, або тематично з ними співвіднесеними текстами на МП та їхнім лінгвосеміотичним базисом, режимами їх кодування – декодування у процесі комунікації «людина – людина», «людина – машина», «людина – машина – людина» та їхніх варіацій. Центральним поняттям дослідження є «англомовний дигітальний текстопростір» (АДТП), котрий визначається як письмовий результат взаємодії учасників АДД, відображений у текстах, які опосередковують комунікацію «людина – людина», «людина – машина», «людина – машина – людина» та їх варіацій. АДТП безпосередньо або опосередковано представлений лінгвосеміотичним базисом мов програмування (МП), англомовним базисом і прописаними режимами його кодування – декодування. Текст як похідна одиниця повідомлення передається під час мовленнєвого акту як самостійний об’єкт дослідження прагмалінгвістики. Тактики та стратегії подання інформації в АДД зосереджуються на увазі адресата до певної інформації та необхідним постає питання постановки чіткого завдання команд, їх детального прописування й ідентифікації алгоритмів для машин, однак мовне повідомлення людини має також вдосконалюватися лінгвальними засобами англійської мови. АДТП визначається взаємодією людини та машини. Отже, поняття «текст» виступає мовним відображенням наукової абстракції, типових властивостей різних комунікативних ситуацій, репрезентованих у межах АДД. АДТП є більш вдалим лінгвосеміотичним варіантом, утворюючи спеціальний «машинний код». Чіткий англомовний виклад інструкцій для користувачів МП, опис певних кодів об’єктно-орієнтованими МП та їх вербалізація засобами англійської мови свідчить про розширення меж такого інформаційного та технократичного простору.
3
ВАСИЛЬЄВА, Н. О. "ДО ПИТАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ПРАГМАТИКО-ЛІНГВІСТИЧНИХ РИС ПОЛІКОДОВИХ ТЕКСТІВ АНГЛОМОВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», no. 3 (February 16, 2022): 111–17. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.16.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано проблему взаємодії семіотичних знаків, вербальних одиниць і прагматичних інтенцій автора на матеріалі полікодових текстів сучасної англомовної соціальної реклами. Рекламне повідомлення інтерпретується як структурно та логічно завершений письмовий текст, створений із певною метою. Як відомо, рекламне повідомлення соціальної тематики, на відміну від комерційного, порушує важливі питання і створюється для гуманізації суспільства. З позиції лінгвістики рекламний текст вважається негомогенним, тобто таким, що поєднує вербальний (мовний або мовленнєвий) і невербальний (містить одиниці, що належать до інших знакових систем) елементи. Враховуючи складну природу поняття «полікодовий тест», ми застосували класифікацію знаків Ч. С. Пірса на семантичному, синтаксичному і прагматичному рівнях пізнання та елементи прагматично-лінгвістичного аналізу для дослідження дібраних рекламних повідомлень. У результаті вивчення ілюстративного матеріалу було визначено, що кожне рекламне повідомлення акумулює низку знаків (іконічні, індексальні, символічні), котрі прямо чи опосередковано вказують на об’єкт або проблему, якій присвячена реклама. Показово, що ключову роль у відібраних полікодових текстах відіграє візуальний компонент (обрана кольорова палітра, графічні засоби, фотомонтаж, колаж тощо), а вербальний компонент (судження або висновок) лаконічно резюмує представлену соціальну проблему. Автори рекламних повідомлень звертаються до різних лінгвістично-стилістичних засобів (на фонетичному, лексичному, синтаксичному рівнях) для досягнення поставленої мети. При цьому знаки та лексико-стилістичні засоби гармонійно доповнюють одне одного, оптимізуючи текст соціальної реклами.
4
Мокрій, Я. О. "ОСОБЛИВОСТІ АРГУМЕНТАТИВНОСТІ НА ПЕРЕМОВАХ В АСПЕКТІ ПЕРЕКЛАДУ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, no. 5 (December 1, 2020): 140–48. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-140-148.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аргументативності англомовного дискурсу перемов в аспекті перекладу. Зазначено важливість аргументативного дискурсу, що трактується як зв'язний усний або письмовий текст, що має на меті переконати співрозмовника в істинності якого-небудь судження й змусити його прийняти цю думку. Розглянуто функції ділових перемов: інформаційно-комунікативна функція, функція регулювання, контролю та координації дій та аргументативна функція. Виокремлені характерні стратегії та тактики ведення перемов, які забезпечують їхню ефективність: стратегії суперництва, поступливості, ухилення, компромісу та співробітництва. Доведено, що однією з умов успішності перемов є вдала аргументація. Від того наскільки переконливими будуть аргументи, залежить результат перемов. Бо аргументація є однією із небагатьох можливостей мовного впливу на свідомість людини. Вона має своїм завданням посилення або ослаблення переконань комуніканта. Аргументація спрямована на іншу людину або інших людей, припускає діалог й активну реакцію іншої сторони на докази. Доведено, що перемовам як виду бізнесового спілкування властива певна структурна та жанрова своєрідність, а характер аргументативності має свою специфіку і зумовлений необхідністю впливу на опонента з метою досягти домовленості та спільної вигоди. Виявлено, що учасники перемовин використовують різні техніки аргументації. Це в свою чергу ще раз підкреслює відносність та вільність реального аргументування. Зазначено, що аргументування у бізнесовій сфері проходить через підтвердження, протилежної думки, протилежної оцінки, розширення та обґрунтування. При перекладі на перемовах необхідно брати це до уваги і точно передавати характер аргументації. Перекладач у перемовах відіграє дуже важливу роль, результат яких певною мірою залежить і від його майстерності.
5
Бедрій, Мар'ян Миронович. "СТАТТЯ 7 ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ: АНАЛІЗ КРІЗЬ ПРИЗМУ ФЕНОМЕНУ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА." Часопис цивілістики, no. 38 (September 7, 2020): 18–25. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i38.362.
Full textAbstract:
Стаття присвячена взаємодії тексту Цивільного кодексу України (зокрема ст. 7) зі звичаєвим правом як суспільним явищем. Досліджено співвідношення понять звичаю та правового звичаю в контексті регулювання цивільних відносин. Обґрунтовано тезу про те, що регулятором цивільних відносин є звичай загалом, а джерелом цивільного права - правовий звичай як його вид. Поняття звичаю, вказане у ст. 7 ЦК України, визнано вдалим, адже воно включає як правові звичаї (регулюють правовідносини як юридичні норми), так і звичаї релевантні праву (мають значення у правозастосуванні).
Виконано порівняння звичаїв загального характеру та правил персональної ділової практики конкретних контрагентів. Зроблено висновок про те, що звичай як правило, утворене загальною діловою практикою (більшість підприємців відповідної галузі чи регіону), не є тотожним правилу, утвореною персональною діловою практикою сторін. Персональна ділова практика сторін здатна сформувати правило, що за юридичними наслідками прирівнюється до умови договору, укладеного між ними. Натомість загальна (деперсоніфікована) ділова практика утворює правовий звичай, який прирівнюється за юридичним значенням до норми законодавства (загальнодержавної, місцевої чи галузевої).
Проаналізовано поняття звичаїв ділового обороту та доцільність його використання в тексті Цивільного кодексу України. За результатами цього аналізу звичаями ділового обороту окреслено ті, що були утворені за участю суб'єкта підприємницької діяльності. Запропоновано усунути відсилання до звичаїв ділового обороту з тексту кодексу та замінити їх у відповідних статтях відсиланнями до звичаїв загалом. Оскільки звичай набуває чинності у цивільних правовідносинах за умови його фактичної усталеності, ця характеристика звичаю повинна бути збережена в тексті Цивільного кодексу України.
Висвітлено можливість письмової фіксації звичаїв у документах, які не мають статусу самостійних джерел права. Запропоновано доповненити текст Цивільного кодексу України окремою статтею про узанси в розумінні звичаїв, які зафіксовані у документарній формі торгово-промисловими палатами й іншими авторитетними організаціями. Розглянуто проблему конкуренції законодавчих і звичаєвих норм у ході регулювання цивільних відносин. При згаданій конкуренції повинна застосовуватися норма законодавства, якщо компетентним суб'єктом не буде встановлено, що така норма є неконституційною чи неправовою.
6
ГАВРИЛЕНКО, Катерина. "ЛІНГВІСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВИ ІНТЕРНЕТУ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 10, 2022): 26–31. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.3.
Full textAbstract:
Мова інтернету є новим різновидом лінгвістичного дискурсу, який виник разом із глобальною системою інтернет-комунікації, найпопулярнішої та найдоступнішої мережі, позаяк у спілкуванні беруть участь люди будь-якого віку, освіти, релігії, політичних поглядів, країни проживання тощо. Метою сучасної лінгвістики є вивчення інтернет-дискурсу як динамічного соціального явища, а також систематизація отриманих у процесі цього вивчення результатів. До того ж зросла кількість міждисциплінарних досліджень, присвячених мові інтернету. У статті окреслено властивості інтернет-дискурсу та основні ознаки письмових і усних цифрових текстів. Характеристики розміщеного в мережі друкованого тексту можна змінити за рахунок різних гіпертекстових посилань. Його можна включити в інше повідомлення, ідентифіковане пошуковими системами за певними ключовими словами й термінологією. Отже, текст може стати частиною іншого тексту або бути доповненим аудіовізуальною інформацією. Ключові детермінанти та специфічну класифікацію індивідуалізованих лінгвістичних параметрів інтернет-тексту визнають життєво важливою характеристикою мовного портрета особистості й можуть бути використані для ідентифікації користувача інтернету. У статті звернено увагу на те, що різні аспекти аналізу стилю письмового та усного повідомлення, організації тексту відображають особистісні якості людини. Характеристики мовної рефлексивності чатів та соціальних мереж, їхні емоційні реакції, що передають традиційні значення, є визначальними рисами інтернет-комунікації. Мова інтернету – це складне поєднання різних дискурсів, а розроблення схеми аналізу інтернет-текстів є найважливішим завданням сучасної лінгвістики. Розвиток практичних методів аналізу інтернет-дискурсу значною мірою сприяє успішній ідентифікації індивідуального користувача.
7
Білоконенко, Людмила. "ПОЛІКОДОВІ ТЕКСТИ З КОНЦЕПТОМ «КОРОНАВІРУС»." Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, no. 46 (November 29, 2021): 9–16. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.1.
Full textAbstract:
У статті досліджено полікодові тексти постерів із концептом «коронаві- рус». Акцентовано на тому, що реальність епідемії COVID-19 стала причиною появи значного масиву новацій в українській мові. Поширення вірусу потребувало логічної комунікації задля впливу на емоційний, поведінковий і психологічний стан людей, надання їм відомостей про клі- ніку, діагностику, лікування, профілактику хвороби та культуру соціальних контактів. Досяг- нення цієї мети вможливили інформаційні постери. Полікодові тексти постерів є одним з успішних засобів сучасної комунікації, що забезпечує прагматичний вплив на громадян. Акту- альність статті визначає перспектива різноаспектного розгляду концепту «коронавірус», зокрема й семіотичних маркерів полікодових текстів постерів про COVID-19. Мета – дослі- дити полікодові тексти постерів із концептом «коронавірус», схарактеризувати взаємодію вербальних і візуальних компонентів. Визначено, що текст постеру є письмовим, статичним, експліцитно вираженим (із вер- бальними та візуальними знаками) утворенням. За ступенем гетерогенності розпізнано дві групи. Є умовна нульова гетерогенність (словесний компонент супроводжений формальним іконічним зображенням). Ненульова гетерогенність має два таких підвиди, як достатня гете- рогенність (вербальний компонент і зображення узгоджені за змістом і обсягом) та надмірна гетерогенність (багатослівний мовний компонент перевершує зображальний). Пояснено, що кожна група полікодових текстів зумовлює осмислення гетерогенності крізь призму мовних репрезентантів, які реалізовані на певних рівнях мови. Зроблено висновок, що концепт «коро- навірус» у досліджених текстах актуалізовано концептами «життя», «здоров’я», «безпека», до яких у структурах із ненульовою гетерогенністю долучені концепти «медицина», «хво- роба», «людина», «вік». Перспективи дослідження – поглиблений аналіз знаків різних рівнів мови в полікодових текстах із концептом «коронавірус».
8
Bal, Vera Yu. ""Gogol's text" in the novel Pismovnik by Mikhail Shishkin." Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Filologiya, no. 4(42) (August 1, 2016): 98–113. http://dx.doi.org/10.17223/19986645/42/8.
Full text
9
БУРБЕЛО, Валентина. "СТАНОВЛЕННЯ МОДЕЛІ УСНО-ПИСЬМОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ДАВНЬОФРАНЦУЗЬКІЙ СЛОВЕСНОСТІ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 10, 2022): 16–25. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.2.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблему становлення моделі усно-письмової комунікації в давньофранцузькій словесності на матеріалі прологів до оповідних творів Кретьєна де Труа, відомого поета ХІІ ст. Незважаючи на значну кількість робіт, присвячених вивченню різних аспектів давньофранцузької мови та словесності, власне комунікативні аспекти ще не знайшли достатнього наукового висвітлення, що зумовило актуальність і новизну цієї розвідки. Прологи виокремлюють в особливу поліфункційну структуру, яка є рефлексією самого твору (метакомунікативна та інформативна функції), вступом до ситуації спілкування, заохоченням і залученням до неї інших комунікативних акторів (фатична та промоційна функції), презентацією автора і твору та їх позиціонування в системі культурних форм, цінностей і уявлень (презентаційна, оцінна, інтертекстуальна функції). Аналіз цього матеріалу вимагає врахування низки чинників, серед яких чинник двомовності, переважно усної форми функціонування давньофранцузької мови, особливого статусу слова промовленого / написаного, тенденції до формульної, фіксованої форми викладу, процесів переходу від анонімного до особистого авторства та інших. Основними семантичними осередками прологів до творів Кретьєна де Труа є епістемічно-когнітивні, комунікативні, діяльнісні, часові, модальні аспекти. До комунікативної ситуації прологу включено різні комунікативні інстанції, які утворюють складну поліфонічну структуру, в якій актуальна ситуація виконання твору, його перформанс спроєктовані на ширшу часову й соціально-просторову площину тексту написаного. Проаналізовано також прагмадискурсивні аспекти прологів, сфокусовані на презентації автора та його твору. Саме авторство представлене складною кореляцією спільного оповідного фонду й власне авторського внеску стосовно стилю, форми, якості викладу загалом. Встановлено мовні форми презентації комунікативних інстанцій та основні локутивні компоненти організації комунікативної структури прологів.
10
KARBASHEVSKA, Oksana, and Iryna BILIANSKA. "ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТІВ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЛІНГВОСОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ." Освітні обрії 48, no. 1 (April 9, 2019): 52–56. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.48.1.52-56.
Full textAbstract:
У статті представлено загальний зміст елективної навчальної дисципліни «Інтерпретація поетичного тексту». Описано такі теми курсу, як «поезія у колі красних мистецтв», «образність і символізм у поезії», «англо-шотландська фольклорна балада». Зазначено, що художні твори мають високий естетичний, виховний і розвивальний потенціал, а інтерпретація закладеної у них інформації стимулює аналітичне мислення студентів, розвиває їх художньо-естетичне сприйняття, збагачує духовний світ. Зроблено висновок про те, що сформувати лінгвосоціокультурну компетентність студентів можливо засобами тлумачення поетичних творів, оскільки опосередкована міжкультурна комунікація зумовлює розширення кругозору студентів лінгвосоціокультурними знаннями, які є необхідними для досягнення порозуміння у ситуаціях міжкультурного спілкування та розвитку їх здатності до медіації в усній чи письмовій формі. Наголошено, що інтерпретація поетичних творів сприятиме вихованню любові та інтересу до естетики художнього слова, фаху філолога.
Dissertations / Theses on the topic "Письмовий текст"
1
Шпитальний, В. В. "Використання української мови в соціальних мережах." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22547.
Full text
2
Мойсеєнко, Н. Г., and Л. В. Сізова. "Деякі засоби оптимізації та інтенсифікації методів розвитку навичок письмового мовлення та читання оригінального тексту професійної спрямованності у курсі вивчення іноземної мови в економічному ВНЗ." Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26304.
Full text