Academic literature on the topic 'ПЗЗ – матриця'

Метою статті є оцінка можливості визначення оптичної густини прозорих матеріалів як загальної їх ознаки під час ідентифікації цілого за його частинами з використанням замість обладнання, що дорого коштує, загальнодоступних матричних фотоприймачів: сучасних приладів із зарядовим зв’язком – ПЗЗ-матриць або комплементарною логікою на транзисторах – КМОН-матриць (метал – оксид – напівпровідник), в основі вимірювання фотометричної інформації яких лежить їх властивість сприймати найменші зміни яскравості об’єкта. Дослідженням підтверджено доцільність використання зазначених матричних фотоприймачів для реєстрації ослаблення інтенсивності падаючого світла під час проходження крізь прозорі скляні пластини, отримання цифрових зображень із фотознімків пластин скла рівної товщини (5 мм) і приблизно однакової площі поверхні (625 мм2) у рівномірному світлі, визначення за величиною цього ослаблення оптичної густини скла. Розроблено на основі пакета прикладних програм числового аналізу MATLAB робочу комп’ютерну програму, яка уможливлює автоматичний порівняльний аналіз досліджуваних зразків скла за їх цифровими зображеннями й за допомогою якої можна отримати значення оптичної густини скла. Поставлену мету статті досягнуто системним підходом до вирішення завдань дослідження, а достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено застосуванням різних методів, а саме: фізичного – для дослідження фізичних ознак матеріалу, математичного –для розрахунків за отриманими даними, загальнологічних, зокрема синтезу та аналізу, у тому числі статистичного, в межах яких виявлено форми взаємодії елементів цілого, а також узагальнення.Ключові слова: ідентифікація цілого за його частинами; трасологічні дослідження; оптична густина; ПЗЗ-структура, КМОН-структура.

В статье рассматривается система матричных уравнений Лурье. Такая система имеетприкладное значение при исследовании асимптотической устойчивости состояний равнове-сия системы дифференциальных уравнений, нахождении областей притяжения состоянийравновесия, определения условий существования предельных циклов для систем диффе-ренциальных уравнений, исследовании глобальной устойчивости, скрытой синхронизациисистем фазовой и частотно-фазовой автоподстройки частоты. Известно, что условия раз-решимости матричных уравнений Лурье определяются «частотной теоремой Якубовича-Калмана». Для изучения нелинейных колебаний фазовых систем возникает необходимостьнахождения решений матричных уравнений Лурье.В данной статье рассматривается случай, когда матричное неравенство Ляпунова, вхо-дящее в состав уравнений Лурье, имеет матрицу с действительными собственными значе-ниями, часть из которых могут быть нулевыми. Для такого случая получены необходимыеи достаточные условия разрешимости уравнений Лурье и определен вид решений, что поз-воляет провести их спектральный анализ. Явный вид решений матричных уравнений далвозможность провести их геометрическую интерпретацию в зависимости от спектра, пока-зать взаимосвязь уравнения линейной связи с квадратичными формами решений уравне-ний Лурье. В основе метода анализа матричных уравнений лежит подход, базирующийсяна использовании прямого произведения матриц и применении обобщенно обратных мат-риц для нахождения решений систем линейных уравнений. Результаты работы позволилиисследовать систему трех матричных уравнений возникающую при изучении фазовых си-стем частотно-фазовой автоподстройки частоты.

The sensitivity and basic electrical characteristics of the developed direct illumination matrices with charge-coupled devices and electronic multiplication were investigated at room temperatures and low illumination. Photomatrices of 576´288 and 640´512 format were designed using frame transfer architecture and 1.5-µm design rules with photosensitive cell sizes of 20´30 and 16´16 µm, respectively, and manufactured using n-channel technology with buried channel, four levels of polysilicon electrodes and two levels of metallization. To analyze the possibilities of the developed EMCCD matrices used in monitoring systems at low-light conditions, an experimental assessment of the matrices sensitivity was carried out. The assessment was based on a comparison of the luxmeter readings and Johnson's criteria using the standard 1951 USAF resolution target test table for the minimum size of line pairs distinguished by the observer (one pair consists of a dark and a light lines). The characteristics obtained with illumination of 5∙10–4 lux (glow of the starry sky with light clouds) and 10–2 lux (glow of the starry sky and the quarter of the Moon) corresponds to the parameters of generation 2+ electron-optical converters, which implies the possibility to use such matrices in night vision devices. At Åv ≈ 5∙10–4 lux, the camera with the developed EMCCD matrices will detect a human figure at the distance of about 200 m. With illumination of 10–2 lux at this distance a human figure can be identified.

Работа посвящена получению нанокомпозита гидроксид хрома (III) – катионообменник по-средством включения Cr(OH)3 в матрицу сильнокислотного катионита. Гидроксидсодержащий ги-бридный катионообменник синтезировали на основе полимерного носителя с сульфоновокислыми ионообменными группами КУ-2-8, поэтапно переводя функциональные группы из натриевой в Сr3+-форму и осаждая гидроксид хрома (III) в зерно катионообменника раствором щелочи NaOH. Содер-жание хрома в нанокомпозите определяли по концентрации вышедших в раствор противоионов мето-дом прямой потенциометрии. Морфологию поверхности гибридных хром-полимерных гранул иссле-довали методом сканирующей электронной микроскопии. Элементный анализ состава скола нано-композита определяли методом рентгеновского энергодисперсионного микроанализа. Найдено, что поверхность гибридной гранулы однородна. Сера и натрий достаточно равномерно распределены по всему объему полимерных гранул за исключением внешнего слоя, обедненного этими элементами. Хром обнаружен не только в поверхностном слое гранулы толщиной 10–15 мкм, но и в объеме зерна, где его концентрация существенно ниже. Распределение хрома по объему зерна является неравно-мерным. Показано, что при переходе от периферии зерна к центру концентрация хрома экспоненци-ально снижается. Элементное картирование подтверждает, что хром находится в грануле катионооб-менника в окисленной форме. Предложен механизм формирования нанокомпозита гидроксид хрома (III) – катионообменник КУ-2-8 с сульфоновокислыми ионообменными группами. В ходе реакции ионообменного насыщения происходит переход ионита в Cr3+-форму. При подщелачивании реакци-онной среды осадок гидроксида хрома (III) локализуется вблизи поверхности катионообменника. Формирование осадка Cr(OH)3 в наноразмерных порах катионита препятствует диффузионному пере-носу ионов Cr3+ по направлению к его поверхности, в то время как Доннановское исключение не поз-воляет гидроксильным ионам в достаточной концентрации проникнуть достаточно глубоко в объем гранулы ионита. Показана возможность получения наночастиц модификатора (гидроксида хрома (III)) с неравномерным распределением в объеме гранулы, объединенных в агломераты микрометро-вого размера.

Безсумнівно, що якість підготовки майбутнього вчителя фізики – феномен панорамний. Однак, дидактика фізики, як теорія навчання з предмету, може з достатньою мірою передбачуваності та дієвості орієнтувати на визначальні пріоритети та ефективні технології становлення фахівця. Якщо дидактику фізики трактувати як науку про оптимізацію та закономірності організації контролю в навчанні, управління цим процесом (управління навчально-пізнавальною діяльністю, предмет котрої співвідноситься з процесами задавання корисних установок, прогнозованої міри обізнаності, власної системи цінностей, професійного компетентнісного та світоглядного досвіду), то одразу спливає на перший план доречність впровадження менеджменту якості підготовки майбутнього вчителя фізики.Категорія якості навчання тісно пов’язана з методологічним та світоглядним аспектами категорії знання і несе у собі ознаки особистісної забарвленості: тільки власна навчально-пізнавальна діяльність виступає одночасно і джерелом, і засобом формування особистісних набутків (різної якості знань, компетентностей, світогляду) людини [1–4]: ЗЗ – заучування знань; НС – наслідування; РГ – розуміння головного; ПВЗ – повне володіння знаннями; УЗЗ – уміння застосовувати знання; Н – навичка; П – переконання; Зв – звичка.У світовій та вітчизняній практиці спостерігаються тенденції поступового переходу від інформаційно-виконавських до пошуково-креативних схем навчання. За цих обставин проблема управління пізнавальною діяльністю у навчанні набуває особливої ваги: далекі до своєї досконалості матриці управління у традиційному навчанні, стають все менш придатними для використання в умовах інноваційних схем навчання, сучасні ж матриці управління – уже потрібно створювати, орієнтуючись на Національну рамку кваліфікацій України [7].Як відомо, концепція TQM (категорія всеохопного управління якістю (Total Quality Management – TQM) орієнтує на впровадження менеджменту якості (стандарт ISO 8402-94) на основі системного підходу [9]). З іншого ж боку, у традиційному навчанні, проблема управління особистісними набутками учнів здебільшого ставилась і розвивалась опосередковано, шляхом своєрідної її трансформації у проблему контролю пізнавальної діяльності, а внаслідок такої «мутації» проблем, цілеспрямоване регулювання та коригування у конкретному пізнавальному акті значною мірою унеможливлювалося з причин наявного суб’єктивізму в оцінюванні якості знань, «монополії» викладача на це оцінювання та зорієнтованості процедури контролю переважно на кінцевий результат навчальної діяльності, а не процес її протікання.Становлення майбутнього вчителя проходить через поєднання у собі двох взаємопов’язаних процесів: організацію діяльності студента та контроль цієї діяльності. Об’єктом управління тут виступає студент (як керована і самокерована система); об’єктом контролю – педагогічна діяльність цієї особистості; предметом управління є процес досягнення майбутнім фахівцем проектованого результату навчання [1]; предметом контролю – протікання процесу оволодіння запланованими професійними набутками. Успіх у навчанні є наслідком вдалих управлінських дій [1–4], коли гарантовано формуються предметні та професійні компетентності.Коригувати, регулювати, управляти професійними якостями майбутнього фахівця можливо лише в умовах узгодження і одночасної стандартизації як змісту, так і освітнього середовища стосовно конкретної освітньої галузі [2]. Вказаній проблемі було присвячено проект, мета якого полягала (проект виконується в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка в рамках діяльності наукової школи впродовж 1993–2011 років (науковий керівник – Атаманчук П. С.)) в теоретичному обґрунтуванні, апробації та практичному впровадженні методології управління фаховою підготовкою майбутніх учителів фізики в умовах особистісно орієнтованого навчання [1–4]. При цьому надто важливо, щоб започатковуваний нині перехід на принципи організації Національної системи кваліфікацій [7] стимулював вітчизняну освіту до забезпечення якісної професійної підготовки фахівців та збагачення наявних пріоритетів (рис. 1).За таких умов головним результатом досліджень було теоретичне обґрунтування та технологічна інтерпретація концепції цілеспрямованого управління якістю підготовки майбутніх фахівців [9] з акцентом на особистісно орієнтоване навчання та ступеневу освіту [2–4]. Узагальнені результати наших досліджень частково відображено в поданих нижче публікаціях (рис. 2).При цьому отримані нами результати дослідження пройшли широку апробацію на міжнародних, всеукраїнських, регіональних і міжвузівських науково-методичних конференціях та ході впровадження в навчальний процес середніх та вищих навчальних закладів. Однак, сьогодні ще мало уваги використанню впливу ультранових наукових досягнень і технологічних винаходів на плин світових соціальних процесів, освіту й науку, на основи побудови антропосфери та щоденне буття людини: значних напрацювань аналогічного характеру ні в Україні, ні на світовому рівні поки-що не видно.Основою формування професійних якостей майбутнього фахівця є його залучення (давня мудрість гласить: «Скажи мені – і я забуду; покажи мені – і я запам’ятаю; залучи мене – і я навчусь») до активної навчально-пізнавальної діяльності, причому такої, щоб «теоретик» більше практикував, а «емпірик» більше теоретизував [1; 2]; дієвий рівень обізнаності, професійних компетентностей та світогляду фахівця формується тільки через належне навіювання відношень до об’єкта пізнання; принцип динамічного балансу раціонально-логічного і почуттєво-емоційного (рис. 3), покладений в основу навчання, сприяє формуванню у студентів власного авторського кредо [2].На даний час нами обґрунтовано, доведено та репрезентовано [1–4] наступні технологічні та методичні можливості:– побудови освітнього прогнозу та розробки структурно-логічної схеми змісту моделі освіти;– створення схеми-матриці цільової навчальної програми та використання її як засобу цілеорієнтацій відповідної освітньої моделі навчання (рис. 4);– результативності системи управління навчально-пізнавальною діяльністю, що обслуговується різними галузями знань (психологія, педагогіка, нейрофізіологія, кібернетика, філософія тощо), яка виявляється у поступовому переведенні цього процесу в режим саморегульованого протікання (рис. 5);– значущості освітнього (навчального) середовища у навчанні за дидактичною схемою, що орієнтує на фіксований результат-еталон, яка зумовлюється адресною інформаційно-технологічною та матеріально-технічною підтримкою навчально-пізнавальної діяльності тощо.В цілому нами встановлено, що за умови компетентно заданих установок (належного вмотивування), якщо професійну підготовку здійснювати на основі цільової освітньо-професійної програми, побудованої за бінарним принципом, суть якого полягає у чіткому визначенні і забезпеченні досягнення еталонних рівнів змістової (з конкретного навчального предмету) і професійної (методичної) обізнаності, то це спричинює до формування таких фахових якостей майбутнього учителя, які вдовольняють потребу розбудови суспільства знань.Еталон контролю можна розглядати і як ступінь досягнення мети, і як стимул діяльності, і як критерій оцінки, і як ціннісні здобутки особистості. Також він характеризує контрольно-стимулюючий компонент процесу навчально-пізнавальної діяльності, що реалізується на етапах об’єктивізації контролю та проектування наступної діяльності (табл. 1). Таблиця 1.Ціннісні здобутки особистості РівеньЕталонПозначенняЦіннісні новоутворення(якість знань)НижчийЗавчені знання33Студент механічно відтворює зміст пізнавальної задачі в обсязі та структурі її засвоєнняНаслідуванняНСТой, хто навчається копіює головні моторні чи розумові дії, пов’язані із засвоєнням пізнавальної задачі, під впливом внутрішніх чи зовнішніх мотивівРозуміння головногоРГСтудент свідомо відтворює головну суть у постановці і розв’язуванні пізнавальної задачіОптимальнийПовне володіння знаннямиПВЗМайбутній спеціаліст не тільки розуміє головну суть пізнавальної задачі, а й здатний відтворити весь її зміст у будь-якій структурі викладуВищийНавичкаНТой, хто навчається здатний використовувати зміст конкретної пізнавальної задачі на підсвідомому рівні, як автоматично виконувану операцію (ця якість знань регламентується в часі)Уміння застосовувати знанняУЗЗЗдатність свідомо застосовувати набуті знання у нестандартних навчальних ситуаціях (творче перенесення)ПереконанняПЦе знання, незаперечні для особистості, які вона свідомо долучає у свою життєдіяльність, в істинності яких вона упевнена і готова їх обстоювати, захищати В умовах реформування освіти, прогнозовані рівні навчальних досягнень набувають одразу ж ознак самочинності, якщо вступає в дію механізм цілеспрямованого впливу на функціонування як раціонально-логічного, так і емоційно-ціннісного мислительних начал того, хто навчається. Дія механізму формування прогнозованих навчальних досягнень [4–8] в особистісно орієнтованому навчанні (на рис. 6 – штриховий контур) полягає в поступовому підвищенні рівня обізнаності. Задані у наведеній схемі орієнтири дають підстави для виділення п’яти можливих рівнів навчально-пізнавальних досягнень: буденного знання, нижчого, оптимального, вищого, об’єктивно нового наукового знання.Репродуктивна активність студентів у вивченні природничо-технологічних дисциплін ще якось здатна себе виявляти на раціонально-логічному рівні пізнавальної діяльності, однак пошукова та креативна активність немислима без поєднання обох сторін пізнавального акту – раціонально-логічного та емоційно-ціннісного (духовного). Тільки внаслідок такого поєднання впливів на активність студента у навчанні маємо шанс формувати його обізнаність від рівня буденних знань до відповідних вищих рівнів компетентності та світогляду.Отже, за умови компетентно заданих установок (належного вмотивування), якщо професійну підготовку здійснювати на основі цільової освітньо-професійної програми, побудованої за бінарним принципом, суть якого полягає у чіткому визначенні і забезпеченні досягнення еталонних рівнів змістової (з конкретного навчального предмету) і професійної (методичної) обізнаності [5; 6], то це спричинює до формування таких фахових якостей майбутнього учителя, які вдовольняють потребу розбудови суспільства знань.Тільки об’єктивний контроль результатів навчання та управління якістю цього процесу й процесом формування компетентностей (предметних та професійних) здатні забезпечити прогнозованість у фаховому становленні майбутнього вчителя фізики. Трактуючи якість як системну методологічну категорію, що відображає ступінь відповідності результату поставленій меті, легко окреслити траєкторію розв’язання вказаної проблеми. Відомо, що в процесі формування професійних якостей фахівця підручник є надійним засобом трансляції змісту та ідеології конкретного освітнього стандарту. Автори проекту підручників (рис. 7, 8) вперше у вітчизняній і світовій практиці обґрунтували та впровадили технологію бінарних цілеорієнтацій (фізика, методика викладання фізики), що є надійною передумовою дієвості навчання (формування компетентнісно-світоглядних якостей майбутнього фахівця) та основою формування цілісного педагогічного кредо майбутнього учителя фізики.Отже, за умови компетентно заданих установок (належного вмотивовування), якщо професійну підготовку здійснювати на основі цільової освітньо-професійної програми, побудованої за бінарним принципом, суть якого полягає у чіткому визначенні і забезпеченні досягнення еталонних рівнів змістової (з конкретного навчального предмету – фізики) і професійної (методичної) обізнаності, то це спричинює до формування таких фахових якостей майбутнього учителя фізики, які вдовольняють потребу розбудови суспільства знань.Дослідження варто продовжити в аспекті вироблення управлінських технологій та менеджменту формування цілісного педагогічного кредо майбутнього учителя фізики.

Известны псевдобинокулярные очки ночного видения (ОНВ) с линзовым объективом [1]. Предлагаемые псевдобинокулярные ОНВ (см. рисунок), содержат зеркально-линзовый объектив 1 с фокусным расстоянием f = 60 мм, углом поля зрения 2ω= 15°. В центральной нерабочей части линзызеркала 2 установлена группа линз 5. Вместе с линзовым компенсатором 4 полевых аберраций объектива 1 эта группа 5 образует короткофокусный линзовый объектив. Для него f = 7,34 мм, 2ω= 100°. Оба объектива сфокусированы на фотокатод диаметром 17,5 мм ЭОП 6. На его экран сфокусирована псевдобинокулярная окулярная система 7. Ее увеличение Г = 12,5x , линейное поле зрения 21=17,5 мм. При работе объектива 1 для ОНВ Г = 3x при 2ω = 15°. Для ОНВ при работе линзового объектива Г = 0,3 x при 2ω = 100°. Линзовый объектив используется для поиска в широком угле поля зрения объекта наблюдения, а объектив 1 - для его распознавания. Фактически ОНВ с объективом 1 превращаются в наголовный бинокль. Дальность распознавания в него ростовой фигуры человека (РФЧ) в нормированных условиях составляет 300 м. Дальность обнаружения РФЧ в ОНВ с линзовым объективом с 2ω = 100° составляет 200 м. Схема ОНВ дополняется тепловизионным (ТВП) каналом. Его ИК объектив 8 оптически сопряжен с фотоприемным устройством (ФПУ) 9, объединяющим матрицу микроболометров (МБМ) и электронный блок управления. Сигнал с его выхода передается в OLED дисплей 10. Его изображение с помощью линзового компонента 11 через полупрозрачное зеркало 12 оптически сопряжено с окулярной системой 7 и вводится в ее левый канал. ТВП канал работает в области спектра 8 - 1 2 мкм, имеет дальность распознавания РФЧ 300 м, 2ω = 8x12°, Г =1 x . На выходе полупрозрачного зеркала 12 установлен ТВ канал для дистанционной передачи изображения. Его объектив 13 сфокусирован на матрицу ПЗС ТВ камеры 14, и изображение с экрана ЭОП 6 и с OLED дисплея 10 вводится в ТВ канал.

В современной оптоэлектронике доминирует эпитаксиальный рост планарных полупроводниковых кристаллов и наноструктур в сочетании с фотолитографией. Этот принцип используется при производстве светодиодов, полупроводниковых лазеров, солнечных элементов и фотодетекторов типа ПЗС-матриц в видео- и фотокамерах. В то же время коллоидные наноструктуры, получаемые без применения эпитаксии и вакуумного осаждения, проявляют квантовые размерные эффекты, позволяющие изменять их оптические свойства, которые можно использовать в различных оптоэлектронных устройствах. Коллоидный синтез нанокристаллов полупроводников («квантовые точrи» и нанопластинки), металлов (наноплазмоника) и диэлектриков, структур «ядро-оболочка», а также плотных ансамблей нанокристаллов позволяет создавать различные устройства, при изготовлении которых вакуумное напыление используется только для создания контактов, а эпитаксиальный рост не используется вовсе. Ниже перечислены основные элементы оптоэлектроники и состояние их реализации на основе коллоидных технологий: - оптические фильтры (уже применяются); - лазерные затворы для получения нано- и пикосекундных импульсов в твердотельных лазерах (реализованы для целого ряда лазеров); - люминофоры, включая биометки, преобразователи спектра для белых светодиодов, спектральные конверторы лазерного излучения (начато применение в телевизорах и компьютерных дисплеях, в дисплеях ай-падов и мобильных телефонов); - светодиоды (продемонстрирована принципиальная возможность); - лазеры с оптической накачкой (продемонстрирована принципиальная возможность); - электрооптические модуляторы (на стадии лабораторных исследований); - солнечные элементы (на стадии лабораторных исследований). - фототранзисторы (на стадии лабораторных исследований). Анализ состояния исследований в этой области позволяет говорить о рождении новой технологической платформы в оптоэлектронике, которая сможет в отдельных приложениях замещать традиционные эпитаксиальные технологии.

Актуальність. Проаналізувавши інформацію з джерел виявлено, що діоптрійні трубки використовуються для повірки різних оптичних приладів і є найефективнішим засобом для досягнення цієї мети. Виходячи з цього можна визначити актуальність теми дипломного проекту. Таким чином, автоматизація методу повірки діоптрійної трубки є актуальною, оскільки він пришвидшить випуск діоптрійних трубок, що у свою чергу, будуть підтримувати роботу великої кількості оптичних приладів, що використовуються в усіх технологічних сферах. Мета проекту: розробка автоматизації методу повірки діоптрійної трубки. Завдання проекту: 1. Проаналізувати літературу, пов’язану з поставленою задачею. 2. Розрахувати параметри системи та розробити конструкцію приладу. Об’єкт дослідження: діоптрійна трубка.
Relevance. After analyzing the information from the sources, it was found that diopter tubes are used to calibrate various optical devices and are the most effective means to achieve this goal. Based on this, the relevance of the topic of the thesis project can be determined. Thus, the automation of the method of calibration of the diopter tube is relevant because it will accelerate the production of diopter tubes, which in turn will support the work of a large number of optical devices used in all technological fields. Project goal: development of automation of diopter tube calibration method. Project objectives: 1. To analyze the literature related to the task. 2. To calculate the parameters of the system and develop the design of the device. Research object: diopter tube.

В дипломному проекті представлено огляд науково-технічної літератури по сучасним електронним системам технічного зору для розпізнавання образів. Розроблено систему, що відповідає поставленому завданню. Зроблено порівняння зі світовим рівнем. Приведено результати розрахунку параметрів та характеристик електронної системи технічного зору для розпізнавання образів. Результати експериментальних випробовувань відрізняюються від теоретичних розрахунків на 10 %. Розроблена конструкція системи, структурна, функціональна та електрична принципова схеми електронної системи технічного зору для розпізнавання образів, яка може забезпечити наступні параметри: • високу чутливість (більше 400 мв/лк) ; • високу швидкодію (5-10 с); • низьку похибку (до 10%); • низьку собівартість.
In a diploma project the review of scientific and technical literature about modern systems of technical view for recognition of objects is presented . Results of calculation of parameters and descriptions of the electronic system of technical view are described. The difference between the results of experimental tests and theoretical calculations is 10%. The construction of device, structural, functional and electric schemes of the electronic system of technical view for recognition of objects, has been developed, that can provide the following parameters: • high sensitivity (more than 400 mV/luk) ; • high performance (5-10 s); • low error (less than 10%); • low cost.

В завдання метрології та економіки підприємств завжди постає питання щодо зменшення вартості засобів вимірювання не витрачаючи точність визначення метрологічних характеристик об'єктів вимірювання. Для вирішення даної проблеми при атестації решет та сит на відповідність кількісного значення геометричних параметрів нормативній документації, пропонується використати доступний цифровий мікроскоп на основі ПЗС-матриці. В роботі описані основні джерела похибок оптоелектронної системи та шляхи їх компенсації.