Academic literature on the topic 'Педагогічна дисципліна'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Педагогічна дисципліна.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Педагогічна дисципліна"
1
ГОЛУБ, Олена, and Анжеліка ЛЕСИК. "ПОТЕНЦІАЛ ОСВІТНЬО-РОЗВИВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗВО У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 213–22. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-213-222.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема впливу потенціалу освітньо-розвивального середовища закладів вищої освіти на професійне становлення майбутніх учителів початкової школи в процесі вивчення циклу педагогічних дисциплін, а саме: «Вступ до спеціальності», «Загальні основи педагогіки», «Дидактика», «Теорія та методика виховання», «Історія педагогіки». Розкривається поняття «освітньо-розвивальне середовище», «потенціал освітньо-розвивального середовища», сутнісні характеристики (цілісність; суб’єктивність; змінюваність; багатовекторність; соціокультурна мобільність; координованість; емоційна насиченість), компоненти (соціально-культурний, навчально-виховний та інформаційно-комунікаційний), принципи, критерії засвоєння освітньо-розвивального середовища (володіння пізнавальними стратегіями, вирішення поставлених задач, володіння комунікативними навичками, включеність в інформаційний простір засвоєння середовища; прояв нових форм соціальної активності; емоційна задоволеність особистою участю; прагнення до подальшої самоосвіти), освітні ефекти впливу потенціалу освітньо-розвивального середовища на вивчення майбутніми вчителями початкової школи циклу педагогічних дисциплін. Як висновок, правильно організоване освітньо-розвивальне середовище закладів вищої педагогічної освіти має потужний розвивальний потенціал для навчання педагогічних дисциплін у закладах вищої педагогічної освіти. Воно впливає на мотивацію студентів до навчання, створює сприятливу атмосферу, забезпечує потребу в науковому дослідженні, задовольняє освітні потреби, формує на високому рівні професійну компетентність майбутніх учителів початкової школи. Викладачі педагогічних дисциплін мають широко використовувати потенціал освітньо-розвивального середовища не тільки закладу вищої освіти, а й оточуючого середовища, тоді це впливає на професійне становлення майбутнього спеціаліста Нової української школи, його саморозвиток на більш високому рівні, дає якісний результат. Ключові слова: заклад вищої педагогічної освіти, освітньо-розвивальне середовище, потенціал освітньо-розвивального середовища, педагогічна дисципліна.
2
Федяєва, Валентина, and Віталій Щербина. "Педагогіка в системі професійної освіти." New pedagogical thought 107, no. 3 (December 1, 2021): 54–59. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-54-59.
Full textAbstract:
У статті на основі аналізу навчальних програм, посібників, науково-методичних рекомендацій, архівних джерел розглядається генеза реалізації дисциплін педагогічного циклу в системі вищої професійної освіти на зламі століть (ХХ–ХХІ). Виокремлено такі етапи: 1-й етап – за радянською парадигмою (70–80-і роки ХХ століття), 2-й етап – становлення національної системи освіти (кінець ХХ століття), 3-й етап – інноваційний (початок ХХІ століття). Ця змістова етапність визначається за типом навчальних закладів: педагогічних інститутів, педагогічних університетів, класичних університетів. Встановлено, що в 70–80-х роках ХХ століття педагогічні дисципліни, педагогічна практика мали безперервний характер, навчальні програми розраховувалися на всі 4–5 років навчання, доповнювалися спецкурсами, які відповідали за змістом актуальним тогочасним питанням навчання й виховання дітей. У статті наголошується, що суттєві зміни у змісті педагогічної освіти відбулися у 90-х роках ХХ століття – за часів реалізації національної освітньої парадигми, зокрема введенням таких навчальних дисциплін, як: «Народна педагогіка», «Етнопедагогіка», «Народознавство» та ін. У курсі «Історія педагогіки» було посилено увагу до вивчення педагогічних ідей, теорії і практики навчання і виховання дітей на основі історичної традиції. Науковий пошук засвідчив, що в умовах сьогодення в класичних університетах підготовка педагогічних кадрів відбувається на основі нової законодавчої бази України з урахуванням зарубіжного досвіду, вивчення педагогічних дисциплін як за традиційною системою, так і розширенням змістових ліній педагогіки, історії педагогіки через введення до освітніх програм широкого спектру вибіркових дисциплін.
3
Єна, Г. А. "СУЧАСНА ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)." Теорія та методика навчання та виховання, no. 48 (2020): 42–52. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.48.04.
Full textAbstract:
У статті представлено характеристику сучасної історіографії щодо вивчення питань професійно-педагогічної підготовки вчителів суспільствознавчих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах України другої половини ХХ століття. Розкрито інформаційний потенціал досліджень, оцінено внесок сучасних авторів у вивчення проблеми. Науково-педагогічні джерела, у яких висвітлювалися результати щодо даної проблематики, угруповано у такий спосіб: монографії, присвячені історії розвитку вищої освіти в Україні в цілому й вищої історико-педагогічної зокрема у період другої половини ХХ століття; дисертації, в яких вивчалася професійно-педагогічна підготовка вчителів у закладах вищої освіти із шкільних курсів суспільствознавчих дисциплін; статті, автори яких порушували різні питання щодо підготовки вчителів суспільствознавчих дисциплін. Установлено, що автори історико-педагогічних джерел активно долучалися до проблеми розвитку змісту вищої історичної освіти в Україні в другій половині ХХ ст., практичної підготовки вчителів історії в закладах педагогічної освіти. Розглядали розвиток і періодизацію шкільних курсів суспільствознавчих дисциплін, до викладання яких готували майбутніх учителів. Доведено, що предметом уваги науковців стають суспільно-політичні події радянського періоду, які дають змогу з’ясувати в яких умовах розвивалася вища історико-педагогічна освіта, відбувався розвиток суспільних наук та суспільствознавства, що безпосередньо впливало на професійно-педагогічну підготовку вчителів суспільствознавчих дисциплін у даний період. У статті простежено періодизацію розвитку суспільствознавчої освіти, що впливала на зміст підготовки вчителів суспільствознавчих дисциплін у закладах вищої педагогічної освіти в різні часові періоди другої половини ХХ століття. Оцінюючи зусилля науковців у висвітлені даної проблематики, зауважимо, що питання професійно-педагогічної підготовки вчителів суспільствознавчих дисциплін потребують більш глибокого опрацювання архівно-джерельної бази, комплексного вивчення даної проблеми.
4
Кабиш, Марина. "СУТЬ І СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ДИСЦИПЛІН ЗАКЛАДУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ." Professional Pedagogics 2, no. 23 (December 20, 2021): 108–18. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.108-118.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження визначається запитом суспільства на випереджальну педагогіку, що забезпечує становлення й розвиток майбутнього педагога як творчої особистості, компетентної, відповідальної, здатної здійснювати професійну діяльність на рівні світових стандартів, готової до постійного професійного зростання, соціальної та професійної мобільності. Мета: дослідження суті і структури педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти. Методи: вивчення наукових джерел – для з’ясування ступеня розробленості проблеми; узагальнення й систематизації – для формулювання власних поглядів на визначення сутності поняття «педагогічна майстерність викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти»; структурно-компонентний аналіз – для виокремлення компонентів педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти. Результати: визначено сутність і структуру педагогічного феномена «педагогічна майстерність викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти». Висновки: педагогічну майстерність викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти обґрунтовано як інтегративну комплексну властивість особистості, що ґрунтується на досконалій професійно-педагогічній компетентності, забезпечує високий рівень самоорганізації педагогічної діяльності за рахунок синтезу знань, досвіду, цінностей і якостей педагога та виявляється у творчому розв’язанні професійно спрямованих завдань опанування учнями системою знань з дисциплін загальноосвітньої підготовки задля розвитку ключових компетентностей майбутніх кваліфікованих робітників; виокремлено п’ять взаємозалежних та взаємообумовлених компонентів педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-рефлексивний, креативно-творчий); визначено перспективність подальшого обґрунтування педагогічних факторів та умов ефективного формування педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти.
5
Савченко, К. Ю. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН." Educational Dimension 30 (May 19, 2022): 206–11. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4836.
Full textAbstract:
Проаналізовано поняття «педагогічна ситуація», «моделювання» в науковій педагогічній літературі. На конкретних прикладах показано можливості використання моделювання педагогічних ситуацій в навчальному процесі вищої школи. Доведено ефективність моделювання різноманітних педагогічних ситуацій при вивченні педагогічних дисциплін. Встановлено, що, чим більше типів педагогічних ситуацій буде змодельовано та розглянуто в ході підготовки майбутніх учителів, тим більше ймовірність, що молоді фахівці зможуть самостійно справитись з будь-якою реально виникаючою педагогічною ситуацією.
6
Беземчук, Лариса, and Володимир Фомін. "Формування інтеграційно-педагогічних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах магістратури." Professional Art Education 2, no. 1 (April 15, 2021): 12–19. http://dx.doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.02.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження формування у майбутніх учителів музичного мистецтва інтеграційно-педагогічних умінь та визначення ефективних форм їх професійної підготовки. В контексті дослідження використовувались методи теоретичного аналізу наукової та педагогічної літератури, емпіричні, методи конструювання змісту музичної освіти. У ході дослідження теоретично обґрунтовано сутність інтеграційно-педагогічних умінь у контексті вирішення питань професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва за принципом міждисциплінарної інтеграції. Визначено, що проектування освітніх програм для студентів за спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) орієнтує здобувачів як першого бакалаврського рівня, так і другого магістерського рівня на формування особливого інтеграційно-педагогічного уміння. Доведено, що такий тип уміння є пріоритетним для опанування міждисциплінарного експрес курсу, де інтеграційно-педагогічне ядро є складовим дидактично-творчого модулю інтегрованого змісту уроку з мистецтва. Запропоновано структурування змісту курсу на підставі інтеграційних зв’язків між дисциплінами циклу загальної підготовки і курсами професійної підготовки «Методика викладання дисциплін кваліфікації» та «Практикум за кваліфікацією». Міждисциплінарний експрес курс висвітлює коло питань, пов’язаних із спеціальністю «Вчитель музичного мистецтва», «Вчитель інтегрованого курсу мистецтво». Наведено варіант схеми його структурно-тематичного змісту з переліком розділів і тем дисциплін кваліфікації «Музична педагогіка». Виділено етапність формування інтеграційно-педагогічних умінь: пізнавально-розвивальний, репродуктивно-творчий, самостійно-творчий. Представлено структурно-тематичну схему інтеграційних зв’язків міжпредметного експрес курсу для магістрів «Інтеграція мистецтва в ЗОШ», яка орієнтована на здобувачів вищої освіти з різним рівнем музичної підготовки і напрямів кваліфікаційних уподобань. Результати дослідження показали ефективність практичної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва з формування інтеграційно-педагогічних умінь через врахування трьох змістових ліній – «Сутність інтеграції в мистецькій освіті», «Концептуальні основи методики інтегрованого курсу «Мистецтво»» та «Художньо-педагогічні технології в музичній освіті».
7
Учитель, Інна Борисівна. "Вправи для формування вмінь самостійного проектування педагогічної діяльності у майбутніх педагогів професійного навчання." Theory and methods of e-learning 3 (February 13, 2014): 309–13. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.354.
Full textAbstract:
Високий рівень професійної компетентності є ознакою педагогічної майстерності педагога. Професійна компетентність педагога характеризується глибокими професійними знаннями, навичками та вміннями, професіоналізмом у галузі психології та педагогіки, досконалою методикою здійснення навчально-виховних заходів [3, 10]. Обов’язковою умовою професійної компетентності сучасного педагога є володіння інформаційно-комп’ютерними технологіями. Тому формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання засобами педагогічної інформатики є важливим завданням дидактики вищої школи.Як показав аналіз наукових джерел, проблема формування професійної компетентності педагогів постійно знаходиться в центрі уваги науковців. Утім, в умовах переходу від знаннєвої до компетентнісної парадигми вищої освіти виникло протиріччя між вимогами до готовності випускників практично вирішувати професійні завдання й змістом підготовки педагогів, який залишається переважно орієнтованим на засвоєння теоретичних знань. То ж, для вирішення проблеми формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання необхідно розв’язати зазначене протиріччя.Мета статті – обґрунтувати значущість розроблених практичних завдань для формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання.Формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання потребує створення у ВНЗ умов для формування цінністно-мотиваційного, когнітивного, праксеологічного та суб’єктного компонентів майбутньої професійної діяльності.Праксеологічний компонент як системне психічне утворення педагога визначає практичну готовність фахівця до виконання професійної діяльності, виражену в системі практичних знань, умінь і здатностей. Найвища якість людини як фахівця, виявляється в його професійних уміннях, які є кінцевою метою навчального процесу професійної підготовки й визначаються О. М. Новіковим як структурні психічні утворення, що містять почуттєві, інтелектуальні, вольові, творчі, емоційні якості особистості, завдяки яким забезпечується досягнення поставленої мети діяльності [2, 125].Педагога-майстра характеризує високий рівень педагогічної самоорганізації, який виявляється у здатності до самостійного проектування професійної діяльності. Самоорганізація індивіда стає можливою лише за наявності стратегічних умінь, необхідних для самостійного визначення мети діяльності, етапів її досягнення, оптимального вибору засобів, методів, технологій навчання й творчого їх застосування.Проектна компетентність педагога професійного навчання є складовою його педагогічної компетентності, отже, її формування має бути етапом загального процесу формування педагогічної майстерності майбутнього фахівця. Застосування засобів педагогічної інформатики для розв’язання педагогічних задач ми розглядаємо як операційно-технологічний компонент проектувальної діяльності педагога і поділяємо думку Г. М. Алєксєєвої про ресурсність електронного навчання для успішного формування операційно-технологічного компоненту у підготовці майбутніх педагогів [1, 43].На нашу думку, впровадження в процес підготовки інтегрованих практично орієнтованих дисциплін сприятиме формуванню професійної компетентності майбутнього фахівця. Тому для формування проектувальної компетентності як складової педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання металургійного профілю нами було розроблено навчальну програму й методичне забезпечення дисципліни «Педагогічний практикум».Для підготовки до практичних занять студентам пропонується виконати ряд вправ, деякі з них наведені нижче.Вправа 1. Ознайомтесь із переліком адрес наукової періодики України, розміщених он-лайн:http://library.uipa.kharkov.ua/library/ – архів номерів збірника наукових праць «Проблеми інженерно-педагогічної освіти»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzspp/ – архів номерів збірника «Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ptipo/index.html – архів номерів збірника «Проблеми трудової і професійної підготовки;http://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_collection_of_scientific_ labours_arhiv_gnvp/ – архів номерів збірника наукових праць «Гуманізація навчально-виховного процесу»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpbdpu/index.html – архів номерів збірника наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки);http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znppn/index.html – архів номерів збірника наукових праць (педагогічні науки) Херсонського державного університету.Дослідіть їхню професійну спрямованість, структуру, інформаційні ресурси. Підготуйтесь до обговорення на тему «Застосування ресурсів електронних бібліотек для формування педагогічної майстерності викладача».Вправа 2. Створіть електронний каталог «Проблеми інженерно-педагогічної освіти». Створіть файл «Зміст номерів за останній рік» і помістіть його в каталог. Відкрийте архів збірника наукових праць «Проблеми інженерно-педагогічної освіти». Скопіюйте у файл зміст усіх номерів збірника «Проблеми інженерно-педагогічної освіти» за останній рік. Проаналізуйте зміст одного номера збірника. Визначте одну актуальну проблему організації навчання майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ і підготуйтесь до її обговорення.Вправа 3. Створіть електронний каталог «Збірник «Проблеми трудової і професійної підготовки». Створіть файл «Зміст номерів за останній рік» і помістіть його в каталог. Зайдіть в архів збірника наукових праць «Проблеми трудової і професійної підготовки». Скопіюйте у файл зміст усіх номерів збірника «Проблеми трудової і професійної підготовки» за останній рік. Поверніться до архіву номерів, оберіть один збірник і проаналізуйте його зміст. Визначте одну актуальну проблему формування професійної компетентності педагога професійного навчання і підготуйтесь до її обговорення.Вправа 4. З переліку тем оберіть одну, найцікавішу для Вас: «Технології формування внутрішньої навчальної мотивації учнів ПТНЗ», «Використання ресурсів мультимедійних засобів на уроках в ПТНЗ», «Методи організації педагогічної взаємодії у ПТНЗ», «Інноваційний урок у ПТНЗ», «Робота куратора групи у ПТНЗ», «Формування професійно мобільного кваліфікованого робітника», «Робота куратора групи з батьками учнів ПТНЗ», «Психологічна культура педагога у роботі з дітьми-сиротами», «Педагогічна фасилітація як фактор гуманізації освіти», «Педагогічна майстерність педагога професійного навчання».Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, підготуйте інформацію з обраної теми. На її основі розробіть конкретну ситуацію для аналізу.Вправа 5. Створіть каталог «Мультимедійні засоби у викладанні технічних дисциплін». Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, знайдіть публікації, присвячені зазначеній проблемі й помістіть їх у каталог. Підготуйтесь для обговорення проблеми. Здійсніть рефлексію: з якими проблемами Ви стикнулись при виконанні завдання? Які прийоми, на Вашу думку, сприяють оптимізації пошуку і обробки інформації?Вправа 6. Відкрийте створений раніше електронний каталог «Проблеми трудової і професійної підготовки». Створіть в ньому підкаталог «Методики викладання технічних дисциплін». У підкаталозі «Методики» створіть наступні підкаталоги: «Методики викладання у ПТУ і технікумах», «Методики викладання у ВНЗ». Поверніться в каталог «Проблеми трудової і професійної підготовки» і відкрийте файл під назвою «Зміст номерів за останній рік». Прогляньте його, знайдіть в архіві номерів статті, які стосуються проблем методики викладання технічних дисциплін, скопіюйте і розподіліть їх по підкаталогах «Методики викладання у ПТУ і технікумі» й «Методики викладання у ВНЗ». Проаналізуйте по одній статті з кожного каталогу. Підготуйтесь до обговорення.Вправа 7. З наданого переліку тем оберіть найцікавішу для Вас: «Технології формування внутрішньої навчальної мотивації в учнів технікуму», «Використання ресурсів мультимедійних засобів на нетрадиційних уроках у технікумі», «Інноваційний урок у технікумі», «Специфіка роботи куратора групи з формування професійно мобільного кваліфікованого робітника», «Робота куратора групи з батьками учнів ПТНЗ», «Психологічна культура педагога професійного навчання в роботі з дітьми-сиротами», «Стратегії вирішення педагогічних конфліктів», «Педагогічна фасилітація», «Педагогічний тренінг», «Кейс-метод у викладанні технічних дисциплін», «Роль педагогічних працівників в організації соціального партнерства».Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, попередні наробітки з дисципліни, підготуйте інформацію з однієї обраної теми. Підготуйтесь до її обговорення.Вправа 8. Відкрийте створений раніше каталог «Методики викладання в ПТУ і технікумі». В ньому створіть файл «Бібліографія», в якому складіть бібліографічний перелік з 20 номерів, оформлений за вимогами ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».За допомогою поштового сервера обміняйтеся з одним із студентів Вашої групи електронним листом-повідомленням і файлом з бібліографією. Перевірте один одного щодо слушності оформлення бібліографічних переліків. Обміняйтесь листом-коментарем, у якому, пам’ятаючи про етику ділового спілкування, повідомте про результати взаємоперевірки.Висновок. Запропоновані вправи з дисципліни «Педагогічний практикум» спрямовані на формування практичних умінь студентів, враховують сучасні вимоги щодо формування професійної компетентності педагога засобами педагогічної інформатики, що свідчить про доцільність їх застосування для формування професійної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в експериментальній перевірці впливу дисципліни «Педагогічний практикум» на формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання.
8
ГЕОРГІЄВ, Василь. "ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ПОВІТРЯНОДЕСАНТНОЇ ПІДГОТОВКИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, no. 1 (August 17, 2020): 50–64. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.398.
Full textAbstract:
Актуальність започаткованого дослідження вбачається в тому, що українське сьогодення характеризується не лише нестабільною політичною й економічною обстановкою, а й збройною агресією з боку Росії, що зумовлює пошук дієвих форм, методів і засобів навчання майбутніх офіцерів Збройних Сил України, опанування ними професійною компетентністю, яка у своїй основі передбачає не лише засвоєння професійних військових знань, а й формування і розвиток у курсантів особистісних якостей.
Метою статті є визначення сутності психолого-педагогічної компетентності майбутніх офіцерів і визначення форм, методів і засобів її формування в освітньому процесі на заняттях спеціальних дисциплін військового спрямування. Зазначено, що під час навчання в закладах вищої військової освіти курсанти повинні опанувати психолого-педагогічну компетентність, що є невід’ємним складником професійної компетентності, оскільки у своїй подальшій діяльності вони повинні як навчати особовий склад професійних (військових) знань, умінь і навичок, так сприяти всебічному розвитку майбутніх підлеглих.
Розглянуто підходи дослідників щодо визначення сутності професійної і психолого-педагогічної компетентностей майбутніх офіцерів. Зазначено, що курсанти, здебільшого, не усвідомлюють ролі психологічного і педагогічного аспектів професійної діяльності офіцера.
Психолого-педагогічна компетентність майбутніх офіцерів розглядаєть як інтегративне особистісне утворення, що характеризується наявністю сукупності теоретичних психолого-педагогічних знань, практичних умінь і навичок здійснення освітньо-виховного процесу з підлеглими, сформованістю необхідних особистісних якостей,здатністю вирішувати різноманітні професійно-педагогічні ситуації і попереджувати конфліктні ситуації, що сприятиме виконанню на високому рівні професійних обов’язків.
Зазначено, що в ході викладання навчальної дисципліни «Повітрянодесантна підготовка» можливим є використання таких інтерактивних форм і методів навчання, як проблемні лекції, лекції бесіди, дискусії, мозкові штурми, квести, розв’язання педагогічних ситуацій (кейсів), рольові ігри, метод проєктів.
9
Кузенко, Олександра. "НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, no. 1 (June 12, 2021): 192–205. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.699.
Full textAbstract:
У статті розглянуто навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій як чинник реалізації освітніх завдань вищої педагогічної освіти.Акцентується, що в результаті модернізації навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів на зміну традиційному педагогу має прийти освітянин нової генерації, важливою професійною якістю якого є здатність застосовувати в освітній діяльності інноваційні педагогічні технології. Відповідно сучасний учитель має бути звільнений від стереотипів, тобто вміє забезпечити освітнє середовище для ефективного навчання та розкриття таланту дитини. Інноваційна педагогічна діяльність спрямовується на застосування презентаційних навичок освітянина, забезпечення його ефективності як комунікатора та фасилітатора, здатності використовувати і поєднувати різні методи та техніки викладання матеріалу, упроваджувати ІКТ у навчальний процес. Формування фахової готовності сучасного педагога, здатного впроваджувати ідеї особистісно-орієнтованої освіти, оригінально вирішувати актуальні освітні та соціокультурні проблеми, вимагає особливої організації його навчальної діяльності. Власне, готовність до інноваційної діяльності обумовлюється організацією оптимального інноваційного середовища та спрямованістю педагогічної діяльності на інноваційність в умовах освітнього процесу ЗВО.Важливим напрямом підготовки вчителя початкової школи до використання інноваційних педагогічних технологій у статті визначається формування інноваційного педагогічного мислення майбутніх вчителів початкових класів, що в закладах вищої освіти відбувається під час вивчення навчальних дисциплін психологічного циклу. Опанування майбутніми освітянами знаннями, вміння і навичками з педагогічних дисциплін, у свою чергу, забезпечує знання змісту програм та підручників; ознайомлення з інноваційними підходами; знання сутності, можливостей і доцільності застосування інноваційних педагогічних технологій у навчальному процесі початкової школи.Аргументується, що навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій є важливим структурним елементом їх професійно-педагогічної підготовки в закладах вищої освіти. Реформування сучасної вищої педагогічної освіти з врахуванням європейських стандартів передбачає, насамперед, підготовку фахівця з інноваційним педагогічним мисленням, здатного виконувати професійні обов’язки в оновленому освітньому середовищі початкової школи. Зміст, форми і методи підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій спрямовані на формування в студентів здатності долати інноваційні бар’єри, визначати педагогічні цілі й успішно їх досягати, впроваджуючи інноваційні технології навчання, працювати над особистісним й професійним зростанням.
10
Криштоф, Світлана Дмитрівна. "ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРАКТИЦІ НАВЧАННЯ." Theory and methods of e-learning 3 (February 10, 2014): 144–47. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.331.
Full textAbstract:
Розгортання Державної цільової програми «Сто відсотків» інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів на період 2011-2015 рр., у рамках якої передбачено їх забезпечення широкосмуговим підключенням до мережі Інтернет, створило передумови для докорінних змін в інформаційно-навчальному середовищі сучасної школи, сутність яких, як зазначає Президент Національної академії педагогічних наук України В. Г. Кремень, полягає в переході до навчання в умовах необмеженого доступу всіх учасників навчально-виховного процесу до світових навчальних ресурсів і засобів навчальної діяльності.У численних психолого-педагогічних дослідженнях, присвячених проблемам застосування Інтернету в освіті, висвітлено теоретико-методичні засади використання мережних технологій у навчанні (А. А. Андреєв, В. Ю. Биков, М. Ю. Бухаркіна, М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, Є. С. Полат, Ю. С. Рамський, В. І. Солдаткін, О. В. Співаковський, С. О. Христочевський, А. В. Хуторський та інші), розкрито педагогічний потенціал сервісів Веб 2.0 та їх вплив на освітній процес (Н. Р. Балик, Н. П. Дементієвська, С. Г. Литвинова, Є. Д. Патаракін, І. М. Сокол, Г. В. Стеценко, В. В. Осадчий, Л. О. Флегантов та інші). Висвітлення досвіду використання Інтернет-технологій у практиці навчання знаходимо в публікаціях Г. О. Андріанової, О. В. Афанасьєвої, О. М. Бобровських, М. О. Євстаф’єва, В. Б. Корольова, М. М. Краснянського, І. Д. Мухіної, В. Є. Подольського, Е. М. Попкової, В. М. Спіріної, Н. М. Суміної, К. В. Федорової, Н. Ю. Фоміних і багатьох інших.Педагогічний досвід різноаспектного застосування Інтернет-технологій у практиці шкільного навчання свідчить, що воно позитивно відбивається на результативності навчального процесу, сприяє пробудженню пізнавального інтересу школярів, розвитку їх інтелектуальної сфери, формує самостійність, активність учня, його здатність до самореалізації, самоорганізації, готовність до співробітництва. Вчителі застосовують Інтернет-технології у процесі підготовки до уроку, для вивчення досвіду колег, власної самоосвіти; для створення авторського мережного контенту, для організації роботи учнів в онлайн лабораторіях, проведення онлайн тематичного або поточного контролю знань, для запровадження у стаціонарне навчання елементів дистанційного навчання, для залучення учнів до виконання завдань творчого або дослідницького характеру, які передбачають пошук інформації в Інтернеті, створення власних блогів і веб-сайтів, участь у телекомунікаційних проектах, мережних конкурсах тощо. Разом із тим, переважна більшість перелічених напрямів не зорієнтована на використання Інтернет-технологій безпосередньо на уроці (якщо це не урок інформатики), а саме це стає можливим в умовах сучасної інтернетизованої школи. Звідси випливає необхідність запровадження змін у систему професійної підготовки майбутнього вчителя.На підставі проведеного аналізу сутності і напрямів застосування Інтернет-технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи [1] нами було обґрунтовано компоненти підготовки майбутнього вчителя до такого застосування [2]: мотиваційно-ціннісний – характеризує ціннісні орієнтації майбутнього вчителя, характеристику його мотивації і вольового механізму щодо застосування Інтернет-підтримки у навчальному процесі; когнітивно-операційний – охоплює знання технічних і логічних основ будови Інтернет, його освітніх ресурсів і сервісів, зокрема предметно-педагогічного призначення, а також ключові інформаційні вміння, потрібні для використання ресурсів Інтернет: інформаційно-пошукові, інформаційно-аналітичні, інформаційно-технологічні. Кожна з перелічених груп інтегрує певний перелік умінь відповідного спрямування; методично-організаційний – включає уміння вчителя використовувати ресурси і сервіси Інтернет для підготовки власного викладу нового навчального матеріалу, створення предметних пізнавальних завдань на основі Інтернет-даних, організації експериментально-дослідної роботи учнів на уроці із застосуванням новітніх Інтернет-інструментів, вивчення і запровадження кращого досвіду колег у власну педагогічну практику; рефлексивно-оцінювальний – поєднує уміння критично аналізувати якість ресурсів і сервісів Інтернет з педагогічної точки зору, здатність оцінювати рівень своєї підготовки до застосування Інтернет-технологій у навчальному процесі і визначати шляхи її вдосконалення.Формування зазначених знань, умінь, особистісних якостей майбутнього вчителя в процесі його професійної підготовки у вищому педагогічному закладі освіти потребує поетапного запровадження послідовних взаємопов’язаних заходів. На першому етапі – базовому –здійснюється систематизація і розвиток комплексу знань з основ Інтернет-технологій, інформаційних умінь. На другому етапі –процесуальному – відбувається комплексне формування опорних знань і вмінь (інформатичних, педагогічних, методичних) щодо застосування Інтернет-підтримки у предметному навчанні. Третій – практично-коригувальний – етап присвячується коригуванню й удосконалення підготовки студенів до застосування Інтернет-підтримки у майбутній професійній педагогічній діяльності. Кожний етап технології спрямовується на досягнення певної мети, у відповідності до якої сформульовані його завдання і визначені шляхи їх реалізації.Завданнями базового етапу є: сприяння усвідомленню студентами цінності інформаційних ресурсів Інтернет для навчання (мотиваційно-ціннісний компонент); формування у студентів ключових інформаційно-аналітичних умінь, розвиток їх інформаційно-пошукових та інформаційно-технологічних умінь (когнітивно-процесуальний компонент); сприяння набуттю студентами досвіду використання Інтернет-технологій у процесі аудиторних занять з дисциплін предметно-професійної підготовки (методично-організаційний компонент); спонукання до самооцінки власної здатності застосовувати Інтернет-технології (рефлексивно-оцінювальний компонент).Завдання процесуального етапу передбачають: сприяння усвідомленню майбутніми вчителями особистісної і професійної значимості застосування Інтернет-підтримки у предметному навчанні, її цінності як інструмента гуманізації навчання (мотиваційно-ціннісний компонент); формування обізнаності студентів з актуальними для предметного навчання ресурсами та сервісами Інтернет і вмінь використовувати їх для досягнення конкретних дидактичних цілей (когнітивно-процесуальний компонент); набуття знань і вмінь методики організації предметної навчальної діяльності учнів з використанням Інтернет-підтримки (методично-організаційний компонент); залучення студентів до аналізу доцільності застосування конкретних видів Інтернет-підтримки у шкільному навчальному процесі (рефлексивно-оцінювальний компонент).Завдання практично-коригувального етапу передбачають: інтеграцію потреби у використанні Інтернет-підтримки з професійним зростанням (мотиваційно-ціннісний компонент); коригування і вдосконалення знань Інтернет-технологій у майбутніх учителів; сприяння набуттю студентами вмінь самостійно оцінювати педагогічну спроможність Інтернет-сервісів і оволодівати прийомами їх практичного використання (когнітивно-процесуальний компонент); залучення студентів до вивчення матеріалів педагогічного досвіду на сайтах учительських Інтернет-об’єднань, до участі в їх роботі (методично-організаційний компонент); стимулювання до планування самостійного ознайомлення з новими педагогічно значимими Інтернет-інструментами і ресурсами (рефлексивно-оцінювальний компонент).Реалізація кожного із зазначених етапів відбувається послідовно у ході розгортання професійної підготовки майбутнього вчителя. Навчальними дисциплінами, у процесі навчання яких вирішуються поставлені завдання і забезпечується набуття студентами передбачених знань, умінь, особистісних якостей, є дисципліни інформатичної, педагогічної та методичної підготовки. На базовому етапі технології, термін якого розрахований на перший рік навчання студентів у вищому педагогічному навчальному закладі, опорною є дисципліна «Сучасні інформаційні технології». На процесуальному етапі, який охоплює другий і третій роки навчання, опорними є дисципліни «Педагогічна інформатика», «Методика навчання (профільної предметної дисципліни)». На практично-коригувальному етапі, який відбувається на четвертому році підготовки майбутніх учителів, опорними є дисципліни «Методика навчання (профільної предметної дисципліни)», «Інформаційно-комунікаційні системи в освіті». Крім того, останній етап включає активну педагогічну практику студентів-випускників бакалаврату в загальноосвітніх навчальних закладах.Усі етапи технології є взаємопов’язаними і взаємозалежними: реалізація наступного етапу спирається на результати, досягнуті на попередніх, і успішність кожного стимулює вдосконалення всіх інших.Важливо підкреслити, що зазначена підготовка майбутніх учителів не обмежується рамками вибраних дисциплін. Вона відбувається в процесі всього циклу навчання студента у вищому педагогічному закладі, де є нормою активне застосування Інтернет-технологій студентами і викладачами на аудиторних заняттях, у позааудиторній роботі, в міжособистісному спілкуванні тощо.
Dissertations / Theses on the topic "Педагогічна дисципліна"
1
Гранкіна, Світлана Вікторівна. "Роль педагогічних дисциплін у формуванні педагогічної культури майбутніх педагогів." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15480.
Full text
2
Зінченко, О. В. "Інноваційні педагогічні технології викладення економічних дисциплін." Thesis, Видавництво СумДУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/23707.
Full text
3
Квасницька, Ольга Борисівна. "ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕТИКИ ПРИ ВИКЛАДАННІ КЛІНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН." Thesis, Актуальні питання вищої медичної та фармацевтичної освіти: досвід, проблеми, інновації та сучасні технології: матеріали навчально-методичної конференції (Чернівці, 18 квітня 2018 р.), 2018. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/13742.
Full text
4
Асєєва, Ірина Володимирівна. "Професійна компетентність викладача в умовах впровадження у навчальний процес інноваційних педагогічних технологій." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6259.
Full text
5
Костючок, Сергей Васильевич, Руслан Николаевич Литнарович, Sergii Vasylovych Kostiuchok, Ruslan Mykolaiovych Litnarovych, and Руслан Миколайович Літнарович. "Побудова моделі вивчення базової дисципліни в середовищі C++ і її використання в курсі «Педагогіка вищої школи»." Thesis, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, 2012. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/1652.
Full textAbstract:
Результатом даної магістерської дисертації є розробка програмного продукту. Розроблена програма дає можливість виконати необхідні розрахунки, що виникають не тільки при побудові педагогіко-математичної моделі, а і взагалі при апроксимації функції методом множинної регресії. Програма відповідає вимогам простоти, зручністі і дружності стосовно користувача, проста в освоєнні і не потребує спеціального навчання.Практична значимість і реалізація роботи полягає в розробці програмного продукту, який є перевірений, протестований та впроваджений в навчальний процес МЕГУ в курсі «Педагогіка вищої школи». Розроблена високорівнева модель алгоритму відповідає усім вимогам, які були поставлені до даного програмного забезпечення.
Практическая значимость и реализация работы заключается в разработке программного продукта, который проверен, протестированный и внедрен в учебный процесс МЕГУ в курсе "Педагогика высшей школы". Разработанная высокоуровневая модель алгоритма отвечает всем требованиям, которые были поставлены к данному программному обеспечению.
Practical meaningfulness and realization of work consist in software product that is tested, tested and inculcated in the educational process of IEGU in a course "Pedagogics of higher school" development. The worked out high-level model of algorithm answers all requirements that were put to this software.
Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука
6
Гомон, Андрій Михайлович. "Українознавчий компонент у змісті навчальної дисципліни "Українська мова як іноземна"." Thesis, СПД "Охотнік", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36692.
Full text
7
Квасник, Ольга Віталіївна. "Формування соціокультурної компетентності студентів технічних університетів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін." Thesis, Київський університет ім. Бориса Грінченка, 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22895.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Київський університет імені Бориса Грінченка. – Київ, 2014. Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування соціокультурної компетентності студентів технічних університетів. У дисертації вивчено сучасний стан дослідження питання формування соціокультурної компетентності в педагогічній теорії та практиці; соціокультурну компетентність студента технічного університету визначено як інтегративну якість особистості фахівця інженерно-технічного напряму, що відображає його здатність до соціокультурної діяльності та спілкування в полікультурному професійному середовищі та соціумі в цілому; обґрунтовано взаємопов‘язані структурні компоненти соціокультурної компетентності (емоційно-моральний, діагностично-прогностичний, когнітивний, діяльнісно-комунікативний, особистісний); визначено критерії (емоційно-ціннісний, аналітико-прогностичний, когнітивний, діяльнісно-практичний, мотиваційно-цільовий), показники та рівні (високий, достатній, низький) її сформованості у студентів технічних університетів; розроблено та впроваджено модель формування соціокультурної компетентності студентів технічного університету у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін; здійснено відбір змісту, форм і методів формування соціокультурної компетентності студентів технічного університету у процесі вивчення дисциплін «Психологія», «Педагогіка» та «Психологія управління» психолого-педагогічного циклу; експериментально перевірено ефективність впровадження відібраних змісту, форм і методів формування соціокультурної компетентності.Dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.04 – Theory and a vocational training. – Borys Grinchenko’s Kyiv University. – Kiev, 2014. The thesis is a theoretical-experimental study of the problem of formation of the socio-cultural competence of students of technical universities. The thesis examined the current state of research problems of formation of socio-cultural competence in educational theory and practice; socio-cultural competence of engineering students is defined as an integrative personal quality specialist engineering and technical direction that reflects the ability to the socio-cultural activities and communication in a multicultural professional environment and society as a whole; reasonably related structural components of sociocultural competence (emotional-moral, diagnostic and prognostic, cognitive, communicative-activity, personal), the criteria (emotionally-evaluative, analytical and predictive, cognitive, activity-practical, motivational and target ) and performance levels (high, enough, low) of its formation for students of technical universities, developed and implemented a model of socio-cultural competence in the study of psychological and pedagogical disciplines done selecting the content, forms and methods of formation of socio-cultural competence of engineering students in the study of the disciplines of psychology, pedagogy and psychology management of psycho-pedagogical cycle; experimentally verified the effectiveness of the implementation of selected content, forms and methods of formation of socio-cultural competence.
8
Гура, Тетяна Віталіївна. "Формування управлінської компетентності у студентів технічного університету під час вивчення психолого-педагогічних дисциплін." Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17637.
Full text
9
Кисіль, С. С. "Форми активізації науково-дослідної взаємодії та майстерності студентів при вивченні дисципліни "Дизайн інтер'єру"." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7970.
Full text
10
Гук, Олександр Олександрович, Руслан Миколайович Літнарович, Александр Александрович Гук, Руслан Николаевич Литнарович, Oleksandr Oleksandrovych Huk, and Ruslan Mykolaiovych Litnarovych. "Побудова і дослідження математичної моделі якості засвоєння базової дисципліни методом статистичних випробувань Монте Карло. Апроксимація поліномом першого степеня. Модель 81КІН –М55." Master's thesis, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем`янчука, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3004.
Full textAbstract:
В даній роботі генеруються середні квадратичні похибки, які приводяться до заданих нормованих, будується спотворена модель, зрівноважується по способу найменших квадратів. Знаходяться ймовірніші значення коефіцієнтів а, в поліному першого степеня апроксимуючої математичної моделі.
Робиться оцінка точності і даються узагальнюючі висновки. Примінений метод статистичних випробовувань Монте Карло дав можливість провести широкомасштабні дослідження і набрати велику статистику.
Для студентів і аспірантів педагогічних вузівНа основі результатів педагогічного експерименту побудована математична модель залежності якості здачі екзамену у бальній системі по шкалі EСST (Х) і числа студентів, які отримали той чи інший бал (У) у вигляді поліному першого степеня по способу найменших квадратів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3004
На основе результатов педагогического эксперимента построена математическая модель зависимости качества сдачи экзамена в бальной системе по шкале ECST (Х) и числа студентов, которые получили тот или другой балл (У) в виде полинома первой степени по способу наименьших квадратов. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3004
On the basis of results of pedagogical experiment the mathematical model of dependence of quality of handing over examination is built in the ball system on the scale of EСST (X) and numbers of students, which got a that or other mark (Y) in a kind the polynomial of the first degree on the method of leastsquares. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3004
Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем`янчука
Books on the topic "Педагогічна дисципліна"
1
Падалка, Г. М. Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін). Київ: Освіта України, 2008.
Find full text
2
Лозниця, В. С. Психологія і педагогіка: основні положення. Київ: ЕксОб, 2003.
Find full textAbstract:
Містить основны теми дисциплін "Загальна психологія" та "Дидактика". Розглядаються механізми психичних явищ і поведінки людини, структура діяльності, формування особистості, типи нервової системи і темпераменту, психічні стани й пізнавательні процеси
3
Лозниця, В. С. Психологія і педагогіка: основні положення. Київ: ЕксОб, 2001.
Find full textAbstract:
Містить основны теми дисциплін "Загальна психологія" та "Дидактика". Розглядаються механізми психичних явищ і поведінки людини, структура діяльності, формування особистості, типи нервової системи і темпераменту, психічні стани й пізнавательні процеси
4
Лозниця, В. С. Психологія і педагогіка: основні положення. Київ: ЕксОб, 2000.
Find full textAbstract:
Містить основны теми дисциплін "Загальна психологія" та "Дидактика". Розглядаються механізми психичних явищ і поведінки людини, структура діяльності, формування особистості, типи нервової системи і темпераменту, психічні стани й пізнавательні процеси
5
Дороніна, Тетяна Олексіївна. Теорія і практика вищої професійної освіти в Україні. Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3001.
Full textAbstract:
Навчальний посібник із дисципліни «Теорія і практика вищої професійної освіти в Україні» укладений з огляду на освітньо-професійну програму підготовки магістрів зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка». Посібник репрезентує один із варіантів теоретичного викладу матеріалу, що відображає сучасний стан вищої (професійної) освіти в Україні, визначає вектори її розвитку та окреслює найбільш проблемні аспекти функціонування вітчизняної системи вищої професійної (педагогічної) освіти.
6
Мельник, Ю. Б. Педагогіка вищої школи: силабус і методичний матеріал. KRPOCH, 2020. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089123.2020.
Full textAbstract:
Навчально-методичний посібник “Педагогіка вищої школи: силабус і методичний матеріал” розкриває теоретичні та методичні основи викладання педагогіки вищої школи. Зміст посібника складається з двох розділів: перший – силабус, що містить інформацію про вивчення навчальної дисципліни “Педагогіка вищої школи”; друга – розкриває зміст цього курсу, що проілюстровано у вигляді таблиць, рисунків, схем. Ця форма подання навчального матеріалу є зручною як для викладачів, що оформлюють свої презентації, так і для здобувачів, щоб систематизувати та узагальнити відомості про дисципліну. Посібник може використовуватись для підготовки магістрів, здобувачів первинної спеціалізації, слухачів післядипломної освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації в системі педагогічної освіти.
7
Мельник, Ю. Б. Педагогіка вищої школи: робоча прогр. навч. дисципліни. KRPOCH, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/sri.krpoch/melnyk.yu.3.2018.
Full textAbstract:
Робоча програма навчальної дисципліни “Педагогіка вищої школи” призначена для підготовки магістрів, здобувачів первинної спеціалізації, слухачів післядипломної освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації в системі педагогічної освіти.
8
Мельник, Ю. Б. Педагогічна майстерність: силабус. KRPOCH, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/sri.krpoch/melnyk.yu.1.2018.
Full textAbstract:
Навчально-методичний посібник “Педагогічна майстерність: силабус” розкриває основні положення вивчення навчальної дисципліни “Педагогічна майстерність”. Посібник містить інформацію, яка дозволяє здобувачам ознайомитися з вимогами до вивчення цього курсу, метою та завданнями навчальної дисципліни, змістом і календарно-тематичним планом вивчення, переліком тем для самостійної роботи, політикою та критеріями оцінювання, літературними посиланнями. Посібник може використовуватись для підготовки магістрів, студентів первинної спеціалізації, слухачів післядипломної освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації в системі педагогічної освіти.
9
Шимко, Ія Миколаївна, Інна Олександрівна Талаш, Іванна Вікторівна Размолодчикова, Ілля Олександрович Лисоконь, and Анатолій Костянтинович Зичков. Збірник тестових завдань з педагогічних фахових дисциплін для самостійної роботи здобувачів вищої освіти. КДПУ, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4308.
Full textAbstract:
У посібнику зібрано та логічно структуровано тестові завдання для самостійного виконання та самоперевірки знань з педагогічних дисциплін, а саме: педагогіка, історія педагогіки, теорія і методика виховання, школознавство, соціалізація особистості, соціальна педагогіка. Навчальний матеріал орієнтований на самостійну підготовку здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «бакалавр», «магістр».
10
Мельник, Ю. Б. Педагогіка вищої школи: силабус. KRPOCH, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/sri.krpoch/melnyk.yu.2.2018.
Full textAbstract:
Навчально-методичний посібник “Педагогіка вищої школи: силабус” розкриває основні положення вивчення навчальної дисципліни “Педагогіка вищої школи”. Посібник містить інформацію, яка дозволяє здобувачам ознайомитися з вимогами до вивчення цього курсу, метою та завданнями навчальної дисципліни, змістом і календарно-тематичним планом вивчення, переліком тем для самостійної роботи, політикою та критеріями оцінювання, літературними посиланнями. Посібник може використовуватись для підготовки магістрів, студентів первинної спеціалізації, слухачів післядипломної освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації в системі педагогічної освіти.
Book chapters on the topic "Педагогічна дисципліна"
1
Шемчук, Вадим. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ІНСТИТУЦІЙ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ СЛУЖБОВО-БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." In Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.02.
Full textAbstract:
Розглянуто актуальну проблему формування прикладних професійних компетентностей майбутніх офіцерів інституцій сектору безпеки і оборони України до дій в умовах хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної небезпеки. Підсумовуючи результати моніторингу науково-методичної та спеціальної літератури (Інтернет-джерел), членами науково-дослідної групи сконструйовано та апробовано педагогічну модель, яка забезпечує формування готовності майбутніх офіцерів (на прикладі курсантів командно-штабного факультету Національної академії Національної гвардії України) до дій в екстремальних умовах (хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної небезпеки) із використанням засобів спеціальної фізичної підготовки. Відповідно до результатів емпіричного дослідження, членами науково-дослідної групи встановлено, що результати, отримані наприкінці педагогічного експерименту у досліджуваних групах, зросли відносно вихідних даних, і ці відмінності переважно є достовірні (Ег, P≤0,05). Крім цього, наприкінці дослідження, членами науково-дослідної групи встановлено, що рівень витривалості, швидкості, сили та спритності у досліджуваних курсантів Ег підвищився, на відміну від курсантів Кг про що свідчать результати заліку з навчальної дисципліни «Спеціальна фізична підготовки» (7 семестр 2020/2021 навчального року, у досліджуваних Ег – середній рівень спеціальної фізичної підготовленості складає 4,9 бали, у той час, як у курсантів Кг зазначений показник знаходиться в межах 4,6 балів). Варто зауважити, що також підвищилися якісні показники відпрацювання нормативів з бойової та спеціальної підготовки військовослужбовців НГУ, так у курсантів Ег середній бал за виконання тренувальних завдань складає 4,7 балів, у той час, як у курсантів Кг зазначений показник сягає відмітки 4,2 балів. Членами науково-дослідної групи встановлено високу ефективність засобів спеціальної фізичної підготовки, що сприяло ефективному формуванню прикладних професійних компетентностей у досліджуваних курсантів Ег. Зазначена педагогічна модель може використовуватися в системі професійної освіти офіцерів інституцій сектору безпеки і оборони України із урахуванням нормативно-правової бази, що сприятиме більш стійкому та якісному формуванню прикладних професійних компетентностей, які необхідні для виконання завдань за призначенням в умовах хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної небезпеки (екстремальних умовах).
2
Збаравська, Л., and Т. Пліська. "Програмування педагогічної технології формування професійної компетентності природничих та загальнотехнічних дисциплін." In СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ, 297–304. Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», 2022. http://dx.doi.org/10.32782/978-966-289-635-0-34.
Full text
3
Літяга, І. В. "Теоретичні основи вивчення дисципліни «Менеджмент соціальної роботи» для студентів спеціальності «Соціальна робота»." In ПЕДАГОГІКА XXI СТОЛІТТЯ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ, 259–85. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-241-1-10.
Full textConference papers on the topic "Педагогічна дисципліна"
1
Онищенко, Н. П. "Організація проєктної діяльності студентів у процесі викладання педагогічних дисциплін." In PEDAGOGY AND PSYCHOLOGY IN THE MODERN WORLD: THE ART OF TEACHING AND LEARNING. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-041-4-97.
Full text
2
Нестуля, С. І., and Н. В. Кононец. "Теорія емоційного лідерства у викладанні дисципліни «Педагогіка вищої школи»." In CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-1.59.
Full text
3
Кайдалова, Л. Г., and В. С. Шаповалова. "Досвід викладання дисципліни «Психологія спілкування» для студентів дистанційної форми навчання спеціальності 226 «Фармація»." In Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089017.2018.24.
Full text
4
Омельченко, Тетяна Григорівна. "ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ЗДОРОВ’Я, ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА ТУРИЗМУ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ЗДОРОВ’Я»." In Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2017. http://dx.doi.org/10.26697/9789669726087.2017.101.
Full text
5
Керечанин, І. "ТЕХНОЛОГІЇ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ»." In СУЧАСНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІКИ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ; АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФІЛОЛОГІЇ ТА МОВОЗНАВСТВА, chair Н. Ковальчук, Л. Санькова, Н. Радомська, and А. Шмаргальов. Міжнародний центр наукових досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/mcnd-11.06.2021.ped-philol.06.
Full text
6
Параєва, Світлана. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРИЧИНИ ПРОБЛЕМИ НЕГАТИВНОГО СТАВЛЕННЯ УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ ДО ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН." In РОЗВИТОК НАУКОВОЇ ДУМКИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА: СУЧАСНИЙ ДИСКУРС. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/13.11.2020.v3.09.
Full text
7
Балла, Л. В. "Доцільність викладання дисципліни «Загальна психологія» для студентів педагогічних факультетів закладів вищої освіти." In INNOVATIVE PROJECTS AND PROGRAMS ON PSYCHOLOGY, PEDAGOGY AND EDUCATION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-173-2-3.
Full text
8
Бартєнєва, І., and О. Ноздрова. "СТАН ДОСЛІДЖЕНОСТІ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН У СТРУКТУРІ КУРСУ «ПЕДАГОГІКА МИСТЕЦТВА»." In MODERN PROBLEMS IN SCIENCE. International Science Group, 2020. http://dx.doi.org/10.46299/isg.ib.x.
Full textReports on the topic "Педагогічна дисципліна"
1
Томашевський, Володимир Володимирович. Дисципліна «Основи зовнішньої реклами» в художньо-педагогічній освіті. КДПУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5120.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання ролі і місця дисципліни "Основи зовнішньої реклами" в художньо-педагогічній освіті. Автором надано орієнтовну програму для ЇЇ викладання у блоці дисциплін спеціальності "Образотворче мистецтво. Дизайн реклами” на художньо-графічному факультеті Криворізького державного педагогічного університету.
2
Савченко, Карина Юріївна. Надання освітнього простору вільного вибору форм і методів моделювання педагогічних ситуацій на заняттях з педагогічних дисциплін. КДПУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/366.
Full textAbstract:
Освітній простір – це педагогічний феномен взаємодії людини з оточуючим її освітнім середовищем, у результаті чого відбувається його осмислення та пізнання. Представлені в нашому досліджені форми та методи можуть обиратися за основу залежно від того, наскільки вони зможуть дати чітке, ґрунтовне бачення моделюванню педагогічних ситуацій у навчальному процесі вищої школи. Виходячи зі сказаного, можна стверджувати, що групова форма навчальної діяльності студентів, індивідуальна проектна діяльність, ігрові методи сприяють формуванню професійної компетентності майбутніх учителів.
3
Бакум, З. П., and Л. В. Саприкіна. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх дизайнерів одягу. Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/407.
Full textAbstract:
На основі аналізу й узагальнення наукової інформації розглянуто комплекс педагогічних умов щодо формування професійної компетентності майбутніх дизайнерів одягу у процесі вивчення фахових дисциплін. Обґрунтовано специфіку таких педагогічних умов: позитивна навчальна мотивація майбутніх дизайнерів одягу через залучення їх до проектної діяльності; розвиток самостійної і творчої діяльності студентів у процесі навчання у творчих майстернях; взаємозв’язок компетентнісного, системного та діяльнісного підходів під час вивчення фахових дисциплін.
4
Дороніна, Т. О. Ґенеза змісту загальнопедагогічної підготовки вчителів у першій половині ХХ століття. Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2306.
Full textAbstract:
У статті наведено матеріали з історичного досвіду реформування педагогічної освіти впродовж першої половини ХХ ст. та зроблено висновок щодо зв'язку змісту педагогічної освіти аналізованого часового проміжку з тогочасними партійними ідеологемами: створення уніфікованої системи вищої педагогічної освіти, спрямованої на підготовку комуністично налаштованого спеціаліста – будівника комунізму, який передусім мав марксистсько-ленінській світогляд, що побудований на ґрунтовному суспільно-політичному знанні. У зв’язку з цим у статті доведено, що загальнопедагогічні дисципліни неминуче поступилися місцем дисциплінам суспільного спрямування.
5
Франчук, Н. П., ed. Проблеми інформатизації навчального процесу в закладах загальної середньої та вищої освіти. Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, October 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2845.
Full textAbstract:
Збірник містить матеріали доповідей учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми інформатизації навчального процесу в закладах загальної середньої та вищої освіти», присвяченій 10-річчю від Дня заснування факультету інформатики, проведеної на Факультеті інформатики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова 09 жовтня 2018 року. Доповіді присвячені методичним аспектам навчання інформатики в закладах загальної середньої освіти і педагогічних університетах, комп’ютерно-орієнтованим системам навчання природничо-математичних дисциплін, педагогічно виваженим управлінням навчальною діяльністю, проблемам фундаменталізації змісту навчання інформатичних дисциплін в педагогічних університетах.
6
Щербина, І. Ю., and С. М. Щербина. Формування готовності майбутніх учителів до здоров’язберігаючого навчання у процесі вивчення педагогічних дисциплін. ТОВ ВНП «Інтерсервіс», 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3097.
Full text
7
Устінова, В. О. Сучасні підходи до процесу структурування змісту гуманітарних дисциплін у фаховій підготовці студентів педагогічних ВНЗ. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5884.
Full textAbstract:
У статті висвітлено й охарактеризовано сучасні підходи до процесу структурування змісту гуманітарних дисциплін у фаховій підготовці студентів педагогічних ЗВО. Стверджено, що значущим методологічним фактором у структуруванні змісту гуманітарних дисциплін є його орієнтація на особистість як на мету, суб'єкт, результат і головний критерій ефективності та продуктивності підготовки майбутніх спеціалістів. Установлено, що домінуючими методологічними підвалинами структурування змісту освіти загалом і гуманітарних дисциплін у системі вищої педагогічної освіти зокрема є аксіологічний, особистісний, дiяльнicний та компетентністний підходи.
8
Хараджян, Н. А., and Р. Ю. Шпонька. Дисципліна «Інформатична STEM-освіта» у підготовці вчителів інформатики. ФОП Гордієнко Є. І., April 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3615.
Full textAbstract:
Реалізація STEM-освіти за допомогою робототехніки є сучасним напрямком розвитку суспільства. Тому необхідна підготовка відповідних педагогічних кадрів. Пропонований курс для вивчення дозволяє ознайомити студентів із сучасними напрямками навчання та підготувати їх до викладання робототехніки в школі.
9
Кондрашова, Л. В., Г. Б. Штельмах, А. В. Козлов, В. О. Комаров, Р. М. Макаров, and В. С. Пікельна, eds. Педагогіка вищої та середньої школи. Chair В. К. Буряк. Криворізький державний педагогічний університет, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6116.
Full textAbstract:
У збірнику відображено результати наукових досліджень та науково-методичних розробок викладачів вищих навчальних закладів України в галузі мистецько-педагогічної освіта. Висвітлюються актуальні проблеми мистецької педагогіки, мистецтвознавства, культурології, естетики, теоретичні та практичні аспекти підготовки вчителя мистецьких дисциплін, впровадження сучасних художньо-педагогічних технологій. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів.
10
Кондрашова, Л. В., Г. Б. Штельмах, А. В. Козлов, В. О. Комаров, Р. М. Макаров, and В. С. Пікельна, eds. Педагогіка вищої та середньої школи. Chair В. К. Буряк. Криворізький державний педагогічний університет, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6115.
Full textAbstract:
У збірнику відображено результати наукових досліджень та науково-методичних розробок викладачів вищих навчальних закладів України в галузі мистецько-педагогічної освіти. Висвітлюються актуальні проблеми мистецької педагогіки, мистецтвознавства, культурології, естетики, теоретичні та практичні аспекти підготовки вчителя мистецьких дисциплін, впровадження сучасних художньо-педагогічних технологій. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів.