Academic literature on the topic 'Пасивація'

На підставі кореляційних змін на поверхні й електродного потенціалу ідентифіковано характерні ділянки, які відповідають окремим етапам процесу корозійної багатоциклової втоми титанових сплавів різного структурно-фазового стану: руйнування захисних оксидних плівок; пасивація свіжоутворених поверхонь (СУП); утворення мікротріщин та їх розвиток у макротріщину; субкритичний ріст магістральної тріщини та спонтанне руйнування. Утворення захисних оксидних плівок на недеформованих і циклічно деформованих титанових a- і (a+b)-сплавах констатували, усуваючи з їхньої поверхні оксиди і визначаючи зміщення по­тенціалу та поведінку за зовнішньої поляризації, а також після призупинення онов­лення поверхні – за швидкістю зміни електродного потенціалу та струму. З’ясовано, що потенціал СУП титанових сплавів (t = 5 ms) знешляхетнюється та наближається до величини зворотного потенціалу анодної реакції Ті + Н2О = ТіО + 2Н+ + 2 (j0а = –1,31 V), неоднозначно залежить від концентрації Cl–-іонів в діапазоні 0,1–1,5 N розчинів NaCl. Регенерація пасивності сплавів у перші секунди відбувається за лінійним законом із подальшим уповільненням і стабілізацією до 1 h. Регенерація пасивності циклічно деформованих сплавів характеризується етапною зміною і потенціалу, і струму. На перших етапах їхній спад описується прямою лінією в координатах напруга (струм) – логарифм часу експозиції за різних кутових коефіцієнтів. На третьому етапі потенціал СУП досягає значення, що дорівнює потенціалу сплаву до оновлення поверхні. Характер зміни i–t кривих без і за наявності деформацій однаковий, але під дією деформації струм знижується швидше і за час експозиції до 10 s зменшується до стаціонарного значення.

Досліджено композиційні плівки, осаджені у водних розчинах електролітів, що містять іони металів і частинки вуглецевих наноматеріалів, таких як фулерен C60. Результати дослідження катодних поляризаційних кривих показали збільшення опору переносу заряду. Аналіз фазового складу металевих плівок показав наявність вуглецевих наночастинок (ВНЧ) всередині металевої матриці і значні зміни у кристалічній решітці. З результатів дослідження мікрофотографій слідує, що додавання ВНЧ змінює структуру росту металевих плівок від стовбчатої ​​до мікрошаруватої через пасивацію поверхні. У даній роботі теорія функціонала густини (ТФГ) була використана для розрахунку термохімічних, електронних і структурних властивостей комплексів іонів металів з ВНЧ. Результати розрахунків енергії зв'язку комплексів ВНЧ- Me2+ дозволяють припустити, що адсорбція іонів Co2+, Ni2+, Cu2+ та Zn2+ на поверхні фулерену C60 і одностінної вуглецевої нанотрубки (ОВНТ) C48 можлива і термодинамічно вигідна. Було виявлено, що енергія зв'язку більша у разі адсорбції іона металу на поверхні ОВНТ C48, у порівнянні з адсорбцією на фулерені C60. Оскільки комплекси Cu2+ були найбільш термодинамічно стабільними, енергія зв'язку зростала у такій послідовності Co2+<Zn2+<Ni2+<Cu2+. Результати розрахунків вільної енергії зв'язку показали хорошу кореляцію з шириною забороненої зони, відстанями між іоном металу і поверхнею ВНЧ, дипольними моментами, делокализацією заряду у методі природних орбіталей (МПO) і другим потенціалом іонізації іонів металів.