Academic literature on the topic 'Парафії'

У статті висвітлено умови, в яких існувала Дніпропетровська римо-католицька парафія св. Йосипа в кінці 20-х – 30-ті роки ХХ ст. У цей період влада впроваджувала політику, характерними рисами якої були посилення антирелігійної пропаганди, масове закриття культових споруд, репресії проти католицьких священників і польського населення. Ймовірно, римо-католицька спільнота Дніпропетровська проіснувала довше більшості громад Південної України. Точна дата закриття костелу в обласному центрі, на жаль, невідома, але наведені аргументи дозволяють найбільш вірогідною датою вважати кінець 1936 року. Через відсутність документів немає можливості точно описати механізм закриття названого храму, можна лише «намалювати схему» цього процесу, користуючись документами про ліквідацію костелів в інших містах Півдня та Сходу України. Останній удар по парафії св. Йосипа нанесли репресії 1937 року, в результаті яких вона на певний час припинила своє існування.

У статті здійснено спробу дослідити історію заснування та перспективи розвитку Микільської парафії селища Вовкодаєве Новоайдарського району Луганської області. Наведено біографічні відомості щодо останнього багатолітнього настоятеля вовкодаївської громади – репресованого священика Митрофана Таранського. Розглянуто обставини інституалізації Православної Церкви на Старобільщині, зокрема місцевої єпархії обновленської Української Синодальної Церкви, а також події довкола закриття храму села Вовкодаєво на тлі загальної реалізації антирелігійної політики радянського партійного керівництва та ліквідації структур відособлених реформаційних православних конфесій на Луганщині 1930-х рр. З’ясовано обставини повернення експропрійованої будівлі Микільського храму відновленій громаді у складі Лугансько-Старобільської єпархії УПЦ Київського Патріархату на початку 2000-х рр. Визначено можливі шляхи реконструкції храмової споруди та запропоновано стратегію фактичного відновлення діяльності парафії. Доведено, що за обмежених наявних ресурсів відновлення діяльності громади та ревіталізація храмової будівлі можливі лише за умови створення на її місці монастиря – паломницького центру, що, у свою чергу, також дозволить здійснювати ефективну місіонерську діяльність серед місцевих представників дисидентських православних громад. Проаналізовано історію розвитку православного чернецтва та досвід формування мережі монастирів на місці історичних церков на території Луганської області.

Анотація. Мета дослідження – проаналізувати інформаційний зміст парафіяльного літопису, виокремивши основні тематичні частини. Методологія дослідження базується на використанні аналітичної та синтетичної критики джерел. Для встановлення об’єктивності інформації проведено її верифікацію із оригіналами текстів документів, які згадуються у літописі. Наукова новизна вбачається у запровадженні до широкого обігу окремих фрагментів літопису, які допомагають висвітлити деякі сторони повсякденного життя селянства. Висновки. Парафіяльний літопис дорожівської парафії є унікальною документальною пам’яткою 30-х рр. XX ст., в якій відображенні як історичні, так і географічні, етнографічні та мовознавчі матеріали. Поєднання як усних, речових, так і писемних краєзнавчих джерел дає змогу привідкрити окремі сторони буденного життя дорожівської парафіяльної людності: народні вірування, звичаї, пісні, прислів’я, тип господарювання, особливості одягу та харчування. Зафіксований краєзнавчий матеріал допомагає визначити, які фактори сприяли розвитку чи занепаду населеного пункту. З’ясовано, що започатковане парафіяльне літописання розвивалося нетривалий час, оскільки прихід радянської влади (вересень 1939 р.) та її остаточне утвердження (серпень 1944 р.) зупинив процес укладення подальших описів, а започаткував переслідування національно свідомих українських патріотів, ліквідацію культурно-освітніх установ. Радянська адміністрація намагалася контролювати укладення церковної документації шляхом видання довідок про смерть односельчан дорожівською сільською радою, які мали слугувати підставою для внесення парохом запису до метричних книг померлих парафіян. Із середини XX ст. виконавчі органи сільських рад починають переймати від парафіяльної канцелярії повноваження щодо укладення цивільних реєстрів (про народжених, одружених і померлих) та видачі документів державного зразка (замість церковних метрик запроваджуються державні свідоцтва про народження, шлюб, смерть).

Пандемія коронавірусу з березня 2020 року спонукала УГКЦ, як і інші конфесії, використовувати засоби онлайну через те, що Урядом України під час жорсткого карантину було встановлено обмеження для перебування у культових спорудах. Основною метою статті є розгляд низки форм інформаційної взаємодії УГКЦ у суспільному контексті. Із допомогою методу аналізу констатовано, що станом на початок 2021 року в греко-католицьких ЗМІ в Україні є мала частка друкованих періодичних видань, які, на переконання експертів, потребують якісного наповнення. Натомість офіційні ресурси Церкви почали за останні роки свій розвиток у різних форматах. Застосування методу контент-аналізу, а також методу моніторингу допомогло стисло висвітлити те, як якісні ЗМІ в Україні представляють УГКЦ у добу пандемії, у тому числі з допомогою інтерв’ю зі знаковими постатями в релігійній сфері. Результатом дослідження у статті стало визначення форм інформаційної взаємодії УГКЦ у суспільному контексті на двох рівнях – загальноукраїнському й місцевому. Зауважено, що на першому рівні провідну роль відіграли основні офіційні медіаресурси УГКЦ, зокрема, проєкт «Живе телебачення», підтриманий також національними каналами. Вони транслювали літургії в жорстку фазу пандемії. На місцевому рівні парафії (малі церковні одиниці в Церкві) стали осередками залучення вірян у мережу з допомогою різних онлайн-інструментів. Сторінки в соціальних мережах священнослужителів із різних парафій, проєкти на Youtube парафіяльних священників, монахів із різних спільнот тощо – це нові форми інформаційної взаємодії Церкви в добу пандемії, які також розглянуто в пропонованому дослідженні. Стисло представлено досвід медійної діяльності Католицької Церкви в Італії та Польщі в жорстку фазу коронавірусу, напрацювання такої діяльності в статті порівняно з формами інформаційної взаємодії УГКЦ. Перед дослідниками із різних сфер – журналістикознавцями, релігієзнавцями, богословами, соціологами та ін. – після можливого закінчення пандемії коронавірусу виникне низка цікавих тем для вивчення феномену медійної діяльності УГКЦ та інших конфесій у взаємозв’язку із глобальними релігійними й культурними процесами у світі загалом.

У статті висвітлено обставини, в яких існувала Катеринославська (Дніпропетровська) римо-католицька парафія святого Йосипа у непрості для вірян всіх конфесій 20-ті роки ХХ ст. Антирелігійна політика, що її проводила радянська влада, не створювала сприятливих умов для вільного сповідування віри. Католики жили в атмосфері нагляду, фінансового тиску, втручання у внутрішні справи спільноти з боку влади. Відсутність масових репресій проти Римо-Католицької Церкви до кінця 20-их років давала можливість громадам РКЦ діяти. У Катеринославі (Дніпропетровську) діяв костел, парафія мала священника, існувала громада, але кількість парафіян у 1920-ті роки суттєво зменшилася у порівнянні з дореволюційним періодом.

Досліджується становлення та розвиток традиції християнської койнонії-громади як діалогічної форми соціальності: від часів перших століть християнства до доби Нового часу. Доведено, що койнонійний тип соціальності, сформувавшись за часів есхатологічного християнства, заснований на безпосередньому не відчуженому спілкуванні в модусах «учнівство» та «братство». За мірою трансформацій християнської громадськості та перетворенням християнства на державну релігію, відбулося посилення діалогу церкви з державою. Християнська громадськість перетворилася на об’єкт впливу й патерналістського піклування з боку означених комунікуючих сторін. Поступово формалізувався й статус православної громади, яка набула топологічних і організаційних конотацій: спочатку у зв’язку з її міським розташуванням; потім із приналежністю до певного храму як осередку громади. Це й ознаменувало поступовий перехід від громади-койнонії до сучасної моделі – громади-парафії. Більш точно, враховуючи не лише парафіяльний, а й рівень єпископської громади – громади-еклезії. Що й узасадничило семантичний «дрейф» – від співжиття християнської громадськості як братерства у бік його топологічного (такого, що прикріплено до певного місця) або ж організаційного (такого, що прикріплено до організації) функціонування. Реформація поєднала християнську соціальну традицію з новою капіталістичною реальністю. Реформаторський рух XVI ст., ставши бунтом проти клерикалізму та ієрархічного свавілля, утворив новий консенсус між кліром та громадою, намагаючись відтворити первинний зразок громади-койнонії. У подальшому відбулися процеси адаптації протестантських церков до новочасних умов – у діалозі як з державою, так і з громадянським суспільством.

Стаття присвячена питанням права власності на майно релігійних організацій. Релігійний вплив на суспільне життя стає останнім часом усе більш відчутним як у його позитивних, так і в негативних проявах. Зростає інтерес до релігії, з’являються нові парафії, громади, місії різних релігійних напрямів. Тривалий час питання права власності вирішувалося аж ніяк не на користь релігійних організацій. Натепер у власності релігійних організацій можуть бути будівлі, земельні ділянки, об’єкти виробничого, соціального, благодійного, культурно-просвітницького та іншого призначення, в тому числі, які визначенні як історично-культурна пам’ятка. Майно, яке в своїй діяльності використовують релігійні організації, залежно від того, хто є власником, можна поділити на дві частини: майно, яким володіють на праві власності релігійні організації, та майно, яке належить на праві власності державі, іншим юридичним та фізичним особам. Необхідно звернути увагу на майно релігійного призначення, яке належить релігійним організаціям. Нерухомим майном релігійного призначення є: культові будівлі із земельними ділянками, які до них належать, монастирські та інші культові комплекси, побудовані для здійснення та забезпечення богослужінь, молитовних і релігійних зібрань, інших релігійних обрядів і церемоній, а також будівлі професійної релігійної освіти. Рухомим майном релігійного призначення є предмети інтер’єру культових будівель або предмети, призначені для богослужбових та інших релігійних цілей. Майно релігійного призначення використовується у відповідності до призначення та зумовлює особливий правовий режим – на рухоме і нерухоме майно богослужбового призначення не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів. Слід зазначити, що законодавець більш детально регулює питання щодо нерухомого майна релігійного призначення, визначаючи історичну та культурну цінність, а от щодо рухомого майна релігійного призначення є низка питань, які потребують подальшого урегулювання.

У статті розглядається проблема впливу релігії на особистість. Оскільки релігія є не тільки культурним та соціальним феноменом, її участь в особистому житті людини є безумовним чинником формування особистості людини, навіть якщо та не відноситься ні до якої релігійної спільноти. І вплив релігії прослідковується не лише на світоглядному рівні, але й на індивідуально-психологічному. І перш за все, це виявляється через виникнення такої риси особистості, як релігійність, яка, в свою чергу, стає підґрунтям для формування інших особистісних рис. В нашому дослідженні ми зосередилися на виявленні тих рис особистості, розвиток яких був спричинений належністю людини до релігійної спільноти. Задля цього ми сформували дві вибірки: експериментальна складалася з людей, в яких був діагностований високий рівень релігійності, і які є дійсними членами церковної громади, в контрольну вибірку ввійшли досліджувані із низьким рівнем релігійності. Для визначення рівня релігійності ми використовували авторський опитувальник оцінки релігійності. Для виявлення відмінностей в особистісних рисах між парафіянами та атеїстами нами були застосовані тест «Діагностика акцентуацій характеру» Г. Шмішека, тест «Рівень суб’єктивного контролю» Дж. Роттера та опитувальник «Індекс життєвого стилю» Р. Плутчика, Х. Келлермана й Х. Р. Конте. Дослідження проводилося онлайн із використанням гугл-форм. На основі отриманих даних ми визначили статистичні відмінності між парафіянами та атеїстами за всіма використаними тестами, встановили психологічні портрети усереднених показників по кожній вибірці, а також, як головний висновок, виявили, що релігійні особистості мають відмінні індивідуально-психологічні властивості не стільки характерологічного плану, скільки у сфері механізмів психологічного захисту.

Щербатюк, А. Г. Управління адаптацією працівників в організації (на матеріалах РО РГ Спасо-Преображенської парафії міста Чернігова УПЦ) : випускна кваліфікаційна робота : 073 "Менеджмент" / А. Г. Щербатюк ; керівник роботи С. М. Хмелевський ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра управління персоналом та економіки праці. – Чернігів, 2021. – 99 с.
Мета і завдання дослідження. Мета кваліфікаційної роботи полягає в розробленні теоретичних та практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління адаптацією працівників в Релігійній організації «Релігійна громада Спасо-Преображенської парафії міста Чернігова Української православної церкви»). Відповідно до поставленої мети у кваліфікаційній роботі було визначено такі завдання: – розглянути поняття та види адаптації працівників в організації; – дослідити систему управління адаптацією персоналу; – ознайомитись з зарубіжним досвідом адаптації персонал в сучасних умовах; – провести аналіз процесу управління адаптацією працівників в РО РГ Спасо-Преображенської парафії міста Чернігова УПЦ; – розглянути основні проблеми формування ефективної системи адаптації персонал в сучасних умовах; – запропонувати напрямки покращення адаптації працівників в Релігійної організації «Релігійна громада Спасо-Преображенської парафії міста Чернігова Української православної церкви»; – провести прогнозну оцінку ефективності запропонованих заходів. Об’єктом кваліфікаційної роботи є соціально-трудові відносини щодо формування процесу адаптації персоналу в Релігійній організації «Релігійна громада Спасо-Преображенської парафії міста Чернігова Української православної церкви»). Предметом дослідження є процес управління адаптацією працівників в організаціях невиробничої сфери в сучасних умовах. Методи дослідження. Методологічний інструментарій дослідження базується на загальнонаукових та спеціальних методах, що забезпечують комплексний та об‘єктивний характер їх вивчення. Застосовувались прийоми статистичного і порівняльного аналізу, методи моделювання, планування і прогнозування. Інформаційною та правовою базoю дoслідження є законодавчі та нормативні акти, що регламентують управління персоналом, офіційні статистичні, методичні та аналітичні матеріали, дані мережі Інтернет. Фактологічною основою проведеного дослідження є наукові праці вітчизняних учених з проблем управління адаптацією працівників, матеріали досліджуваної організації. Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні та вдосконаленні наукових підходів щодо формування ефективної системи адаптації працівників в релігійній організації в умовах пандемії COVID-19, яка допоможе забезпечити, з одного боку, безболісну адаптацію персоналу, а, з іншого, дозволить максимально його пристосувати до кризових умов. Практичне значення отриманих результатів. Основні результати дослідження спрямовані на покращення адаптації працівників в Релігійній організації «Релігійна громада Спасо-Преображенської парафії міста Чернігова Української православної церкви» та підвищення ефективності його діяльності в умовах пандемії COVID-19. Впровадження рекомендацій, викладених у випускній кваліфікаційній роботі, дає змогу на практичному рівні обґрунтувати шляхи підвищення управління процесом адаптації на об‘єкті дослідження.
The purpose and objectives of the study. The purpose of the qualification work is to develop theoretical and practical recommendations for improving the management of adaptation of employees in the Religious Organization "Religious Community of the Savior-Transfiguration Parish of Chernihiv Ukrainian Orthodox Church"). In accordance with the goal in the qualification work, the following tasks were identified: - to consider the concepts and types of adaptation of employees in the organization; - to study the personnel adaptation management system; - to get acquainted with foreign experience of adaptation of personnel in modern conditions; - to analyze the process of managing the adaptation of employees in the RO of the Savior-Transfiguration Parish of the Chernihiv UOC; - consider the main problems of forming an effective system of staff adaptation in modern conditions; - to suggest ways to improve the adaptation of employees in the Religious Organization "Religious Community of the Savior-Transfiguration Parish of Chernihiv of the Ukrainian Orthodox Church"; - to conduct a forecast evaluation of the effectiveness of the proposed measures. The object of the qualification work is social and labor relations for the formation of the process of adaptation of staff in the Religious Organization "Religious Community of the Savior-Transfiguration Parish of Chernihiv of the Ukrainian Orthodox Church"). The subject of the study is the process of managing the adaptation of workers in non-productive organizations in modern conditions. Research methods. The methodological tools of the study are based on general scientific and special methods that provide a comprehensive and objective nature of their study. Techniques of statistical and comparative analysis, methods of modeling, planning and forecasting were used. The information and legal basis of the study are laws and regulations governing personnel management, official statistical, methodological and analytical materials, data from the Internet. The factual basis of the study is the scientific work of domestic scientists on the problems of adaptation management of employees, the materials of the study organization. The scientific novelty of the obtained results is the substantiation and improvement of scientific approaches to the formation of an effective system of adaptation of workers in a religious organization in the COVID-19 pandemic, which will help ensure painless adaptation of staff and, on the other hand, conditions. The practical significance of the results obtained. The main results of the study are aimed at improving the adaptation of employees in the Religious Organization "Religious Community of the Savior-Transfiguration Parish of Chernihiv Ukrainian Orthodox Church" and increase the efficiency of its activities in the pandemic COVID-19. The implementation of the recommendations set out in the final qualification work allows to justify on a practical level the ways to improve the management of the adaptation process at the object of study.

Дисертацію присвячено удосконаленню свердловинного обладнання в умовах утворення відкладів піску, парафіну та смол для забезпечення його працездатності і підвищення ефективності видобутку пластового флюїду. В роботі показано вплив відкладів піску, парафіну та смол на ефективність роботи нафтової свердловини Виконано експериментальні дослідження і детально проаналізовано можливість використання поплавкових склопластикових штанг в компоновці штангової колони. Визначена обмежена границя втоми таких штанг при циклічному згині та границя міцності при статичному розтязі. Отримано оптимальні зусилля обтискання та розроблено нові конструкції з’єднань трубчастого тіла склопластикової штанги з металевою головкою, що забезпечує підвищення міцності штангової колони в цілому. Показана можливість застосування теоретично-експериментального підходу для побудови гідравлічної моделі свердловинної ежекційної системи. Обгрунтовано вибір основних геометричних розмірів елементів свердловинної ежекційної системи, що дозволило підвищити ККД струминного насоса. Проведено промислові випробування та впроваджено склопластикові поплавкові насосні штанги та газопіщані сепаратори для підвищення ресурсу підземного свердловинного обладнання в умовах шкідливого впливу піску та відкладень АСПР.
The thesis is devoted to the improvement of downhole equipment In the formation of deposits of sand, wax and resin for its performance and efficiency of production of reservoir fluid. This paper shows the influence of sediments of sand, wax and resin on the performance of oil wells. Experimental study and detailed analysis of the use of float fiberglass rod in sucker rod column composit is performed. The limit of endurance strength of rods under cyclic bending and limit strength under static loading are obtained . The best efforts of contact pressure and the new design of body joints tubular glass- reinforced plastic rod with a metal head, providing increased strength of sucker rod column are developed. The possibility of applying of theoretical and experimental approach to construct hydraulic models of oilwell ejecting system has been studied. The choice of basic geometry elements of oilwell ejecting system, thus improving efficiency of the jet pump was made. An industrial test and implementation of float fiberglass sucker rods and gas-sand separators to improve the resource of underground equipment in the harmful effects of sand and sediment of sand, wax and resin was performed.

В УкрНДІпротезування розроблено пристрій для ходьби дітей з церебральним паралічем, який складається з двох основних частин: «колісної бази» та ортезної системи. «Колісна база» складається з корпусу, трубчатих розсувної передньої та задньої рам, з передньою та задньою колісними парами відповідно

Виявлення хворих з гострими в’ялими паралічами (ГВП) продовжується і залишається „золотим стандартом” якості епіднагляду. Протягом 10 років поспіль випадків поліомієліту, які викликані диким поліовірусом, в регіоні не реєструвалося. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3743

Найбільш значні результати у дітей з ДЦП були отримані при застосуванні реабілітаційного комплексу, що включає голкорефлексотерапию і використання костюма "Гравістат". Застосування голкорефлексотерапии у будь-якому комплексі реабілітаційних заходів у дітей з ДЦП, призводить до значного поліпшення результатів лікування. При використанні у будь-якому комплексі реабілітаційних заходів голкорефлексотерапии вдається поліпшити не лише функціональні можливості, але і, певною мірою, ліквідувати морфологічні зміни опорно-рухової системи у дітей з ДЦП. Для отримання перспективних результатів і для закріплення ефекту голкорефлексотерапії у хворих ДЦП, досягнутого після перших курсів, необхідно проводити повторні курси до 3-4 раз на рік. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32952

Установлено, что в жидких углеводородных средах, при определенных условиях могут жить, размножаться и преобразовывать среду жизнедеятельности, разные группы микроорганизмов. В данной работе на основе литературных источников приведена характеристика бактерий и микроскопических грибов, которые были выявлены в образцах авиационного бензина, и рассмотрен пример биохимического преобразования углеводородных цепей n–алканов.