Bibliographies: 'Паливо з біомаси'

1

Еременко, А., В. Василенков, and Д. Руденко. "Дослідження процесу брикетування біомаси шнековим механізмом." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 24, 2020): 15–22. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).15-22.

Full text

Abstract:

Проведено аналіз процесу шнекового брикетування рослинних матеріалів у паливо та корми.Закономірності цього явища є підґрунтям для визначення раціональних параметрів робочих органів. При конструюванні брикетних пресів необхідно розглядати деформацію біомаси з урахуванням змінення фізичних і реологічних властивостей в момент взаємодії зі шнековим механізмом.Суттєвою перевагою шнекового брикетування є поєднання технологічного і транспортного процесів. Вони відбуваються безперервно з певною швидкістю. Властивості дисперсної сухої біомаси обумовлюються тим, що частинки сировини розділені прошарком повітря. Через прошарки діють сили молекулярного притягання, які забезпечують суху дифузію під час брикетування. Важливим фактором є тривалість знаходження брикету в камері формуючого пристрою при певній температурі.Визначено, що процес ущільнення біомаси шнековим механізмом до стану брикетів відбувається у три етапи. На першому етапі виникають напруги, що призводять до деформації сировини нелінійного характеру. На другому етапі зростаюче навантаження призводить до критичної комбінації напруг, коли встановлюється рівновага між внутрішніми силами опору біомаси і силами дії робочих органів. На третьому етапі подальше збільшення навантаження призводить до розвитку пластичних деформацій.Теоретично досліджено явище ущільнення біомаси шнековим робочим органом. Отримані формули визначають зв'язок тиску в каналі шнекового механізму з його довжиною. Тиск зростає за експоненціальною залежністю в міру просування від приймального бункера до формуючого каналу. Зазначені рівняння достовірні з точністю до прийнятих допущень про сталість коефіцієнтів тертя та про справедливість моделі переміщення пресової біомаси без зворотних потоків.Встановлено, що при відходженні матеріалу від витка шнека і збільшені поверхні тертя, сумарна величина стримуючого моменту зростає. Це призводить до відносного провертання шарів і кожний наступний шар обертається повільніше попереднього. Тому біля витка швидкість обертання біомаси найбільша, а на відстані обертання зменшується і матеріал переміщується тільки поступово.Шнекове брикетування має істотний недолік, зокрема при збільшенні щільності брикетів, пропускна здатність преса зменшується. Це проблемне питання є напрямком подальших досліджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Еременко, А., В. Василенков, and Д. Руденко. "Дослідження процесу брикетування біомаси шнековим механізмом." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 24, 2020): 15–22. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).15-22.

Full text

Abstract:

Проведено аналіз процесу шнекового брикетування рослинних матеріалів у паливо та корми.Закономірності цього явища є підґрунтям для визначення раціональних параметрів робочих органів. При конструюванні брикетних пресів необхідно розглядати деформацію біомаси з урахуванням змінення фізичних і реологічних властивостей в момент взаємодії зі шнековим механізмом.Суттєвою перевагою шнекового брикетування є поєднання технологічного і транспортного процесів. Вони відбуваються безперервно з певною швидкістю. Властивості дисперсної сухої біомаси обумовлюються тим, що частинки сировини розділені прошарком повітря. Через прошарки діють сили молекулярного притягання, які забезпечують суху дифузію під час брикетування. Важливим фактором є тривалість знаходження брикету в камері формуючого пристрою при певній температурі.Визначено, що процес ущільнення біомаси шнековим механізмом до стану брикетів відбувається у три етапи. На першому етапі виникають напруги, що призводять до деформації сировини нелінійного характеру. На другому етапі зростаюче навантаження призводить до критичної комбінації напруг, коли встановлюється рівновага між внутрішніми силами опору біомаси і силами дії робочих органів. На третьому етапі подальше збільшення навантаження призводить до розвитку пластичних деформацій.Теоретично досліджено явище ущільнення біомаси шнековим робочим органом. Отримані формули визначають зв'язок тиску в каналі шнекового механізму з його довжиною. Тиск зростає за експоненціальною залежністю в міру просування від приймального бункера до формуючого каналу. Зазначені рівняння достовірні з точністю до прийнятих допущень про сталість коефіцієнтів тертя та про справедливість моделі переміщення пресової біомаси без зворотних потоків.Встановлено, що при відходженні матеріалу від витка шнека і збільшені поверхні тертя, сумарна величина стримуючого моменту зростає. Це призводить до відносного провертання шарів і кожний наступний шар обертається повільніше попереднього. Тому біля витка швидкість обертання біомаси найбільша, а на відстані обертання зменшується і матеріал переміщується тільки поступово.Шнекове брикетування має істотний недолік, зокрема при збільшенні щільності брикетів, пропускна здатність преса зменшується. Це проблемне питання є напрямком подальших досліджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Башлій, Сергій Вікторович, Віктор Леонідович Коваленко, Віктор Васильович Артемчук, Сергій Андрійович Левченко, and Оксана Сергіївна Воденнікова. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕРМІЧНОЇ АКТИВАЦІЇ БОКСИТІВ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 1 (July 22, 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-10.

Full text

Abstract:

Розглянуто сучасний стан та питання зниження енергетичних витрат і собівартості виготовленої продукції за рахунок вдосконалення технологій у сфері видобутку глино- зему та виробництва алюмінію. Наведено можливість використання генераторного газу для опалювання трубчатих обертових печей під час випалу бокситів. Запропоновано технологію застосування генераторного газу, якого видобувають з дешевої біомаси (як основного джерела для газифікації на відміну від рідких видів палива), а також дає змогу вирішити низку суміжних питань, а саме утилізацію деревних відходів, відходів сільськогосподарського виробництва, бурого вугілля та ін. Описано фізичне моде- лювання процесу випалу низькоякісної алюмінійвмісної сировини у трубчатих обер- тових печах за її переробки способом «термохімія-Байєр». Виконано аналітичні дослі- дження температурного режиму процесу термічної активації низькоякісного бокситу та описано фізико-хімічні перетворення матеріалу на кожній стадії експерименту. Розроблено рекомендації щодо модернізації системи опалення трубчастої обертової печі під час термічної активації бокситів. Розглянуто можливість переведення опалення печі з природного газу на альтернативне паливо – генераторний синтез-газ. Доведено економічну доцільність запропонованої модернізації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Soloviy, Ihor, Maria Kaflyk, and Pavlo Dubnevych. "Використання паливної деревини у фокусі уваги біоенергетичної політики України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 19 (December 26, 2019): 171–77. http://dx.doi.org/10.15421/411939.

Full text

Abstract:

Деревне біопаливо є одним із важливих джерел альтернативної енергії в Україні. Водночас деревна біомаса є одним із найдешевших енергетичних ресурсів. Доведено, що її обсяги у є достатніми для забезпечення енергетичних потреб населення. Проте значний потенційно доступний обсяг деревної біомаси в Україні не використовується для енергетичних потреб, зокрема, залишки деревини на лісосіках. Використання відходів заготівлі та обробки деревини як палива є екологічно та економічно ефективним рішенням. Обгрунтовано доцільність запровадження біоенергетичної політики, що регулюватиме процес вторинного використання деревини. В Україні не прийняті законодавчі норми та положення, які регулюють біоенергетичну сферу, крім «Енергетичної стратегії України до 2035 року». Використання деревної біомаси в енергетичних цілях не регулюється чіткою та прозорою біоенергетичною політикою і набором відповідних інструментів. Раціональне використання потенціалу відходів деревини з позицій економіки замкненого циклу може зробити вагомий внесок у вирішення енергетичної проблеми в Україні. Енергетична стратегія України на період до 2035 р. розглядає деревну біомасу як один із варіантів отримання паливної енергії, але не описує дії та заходи, безпосередньо спрямовані на отримання цього виду енергії. Законодавча база України не розглядає достатньо детально деревну біомасу як самостійний вид палива. Розвиток біоенергетики охоплює питання отримання енергії з лісосічних відходів, відходів деревообробки та неліквідних залишків, а також енергетичних плантацій. Формування біоенергетичної політики та регіональних стратегій сталого розвитку біоенергетики на основі оцінювання потенціалу деревної біомаси є основним завданням біоенергетичного напряму в рамках лісового сектору.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Ягелюк, С. В., М. І. Фомич, О. В. Голій, and А. В. Хомич. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАЛИШКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ВИКОРИСТАННЯ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 47 (December 13, 2021): 95–101. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.654.

Full text

Abstract:

На сучасному етапі розвитку перед агропромисловим комплексом в Україні постала задача удосконалення системи післязбиральних операцій з біомасою сільськогосподарських культур. У кращому випадку її подрібнюють та залишають у ґрунті, а в гіршому – спалюють. У країнах ЄС вже протягом декількох десятиліть розроблена та застосовується низка директив щодо охорони навколишнього середовища від спалювання рослинних відходів сільськогосподарського виробництва, а в Україні цей процес тільки розпочато. Проблема ускладнюється великою різноманітністю культур, рослинних залишків та відходів. На жаль, незважаючи на існуючі дослідження та наукові розробки у цій галузі, в Україні на сьогодні дуже мало підприємств використовують біомасу сільськогосподарських культур для виробництва споживчої продукції. Ідентифікація та класифікація рослинних залишків за основними ознаками є першим кроком для вирішення проблеми. Це дозволить визначати пріоритетні можливості подальшого використання залишків після збирання або перероблення сільськогосподарських культур. У статті проаналізовані обсяги та види біомаси сільськогосподарських культур, що утворюється після збирання й перероблення урожаю в Україні. Виявлено, що найбільше залишків та відходів утворюється під час виробництва кукурудзи, зернових колосових, олійних та луб’яних культур. Також встановлено, що для всіх зазначених рослинних залишків спільною є необхідність перероблення стебел (соломи), а також залишків після виробництва основної продукції (лушпиння, макухи, шроту). Найбільш раціональним способом перероблення біомаси є виробництво різних видів твердого палива для опалювальних котлів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Zhovmir, M., and M. Budko. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ЕМІСІЇ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН ПРИ СПАЛЮВАННІ БІОМАСИ." Vidnovluvana energetika, no. 2(57) (September 2, 2019): 79–90. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).79-90.

Full text

Abstract:

Мета роботи – з’ясування впливу змін у нормативних документах щодо охорони атмосферного повітря від забруднення на подальшу експлуатацію існуючих та впровадження нових енергетичних установок, розробку нових процесів та котельного обладнання для спалювання біомаси. Представлено аналіз змін чинних міжнародних документів, стандартів та нормативних актів України стосовно обмеження емісії забруднюючих речовин від енергетичних установок зі спалюванням біомаси. Перевиданою директивою ЄС встановлено екологічні вимоги до великих спалювальних установок (більше 50 МВт) диференційовані залежно від їх потужності по паливу, що введені для нових установок з 2018р., а для існуючих – впроваджуються у два етапи – з 2014р. та 2028р. Нормативними документами України стосовно великих спалювальних установок заплановано поступовий перехід на нормативи ЄС до 2033р. Зважаючи на особливості введення сучасних екологічних вимог, сумісне спалювання біомаси та вугілля на існуючих великих електричних станціях України може стати реальним з наближенням періоду 2028-2033 років. У 2015 р. в ЄС прийняті екологічні нормативи щодо середніх спалювальних установок (1-50 МВт), які для нових установок вводяться в дію з 2018 р, а для існуючих установок потужністю більше 5 МВт вводяться з 2025р, а для установок потужністю 1-5 МВт - з 2030р. В Україні щодо середніх спалювальних установок технологічні екологічні нормативи прийняті тільки для спалювання лушпиння соняшнику, а для спалювання інших твердих палив діють екологічні нормативи загальні для всіх стаціонарних джерел забруднення. При плануванні реконструкції та продовженні експлуатації існуючих середніх енергетичних установок зі спалюванням лушпиння можна орієнтуватися на перспективні технологічні нормативи встановлені в Україні. В Україні граничнодопустимі викиди твердих часток загальні для всіх стаціонарних джерел забруднення при спалюванні твердого палива є нижчими, ніж вимоги стандарту EN 303-5:2012 до опалювальних котлів (до 500 кВт) третього класу, особливо при спалюванні торфу та соломи, тому є необхідність розробки первинних заходів для зменшення їх емісії до загальних вимог. Бібл. 24, табл. 11.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Тараненко, А. О., Ю. А. Цьова, М. С. Середа, Л. Ю. Кузенко, and М. A. Солодовник. "ПОТЕНЦІАЛ БІОМАСИ ВІДХОДІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БІОЕНЕРГЕТИКИ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 142–53. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.18.

Full text

Abstract:

Сприятливі кліматичні умови, тип ґрунтів та водні ресурси мають позитивний вплив на розвиток і розміщення сільського господарства в Україні. Структура сектору сільського господарства в Україні складається із рослинницької та тваринницької галузей що є потужним джерелом різних видів відходів та представляють собою біомасу, придатну для виробництва енергії. Разом з тим актуальним залишається оцінка біоенергетичного потенціалу сільськогосподарської біомаси Полтавської області у контексті реформування адміністративно-територіального розподілу. Крім того, це є підґрунтям для розрахунку та аналізу видів, локалізації та необхідних потужностей переробки біомаси. Оцінка біоенергетичного потенціалу сільськогосподарської біомаси дає можливість економічної оцінки ніші, яку сільськогосподарські виробники області можуть потенційно зайняти на ринку енергоресурсів. Дослідження у галузі відновлюваних джерел енергії мають світовий рівень, особливо в умовах енергетичної кризи. Проведені дослідження біоенергетичного потенціалу біомаси виконані в масштабі області, детальна оцінка потенціалу Полтавського регіону може стати економічним підґрунтям для формування регіонального сектору біоенергетики на локальному рівні. Біоенергетичний потенціал Полтавської області оцінювався за трьома показниками: біоенергетичний потенціал (МВт/рік), вихід біогазу (млн.м3/рік), заміщення органічного палива (тис. т. ум. п./рік). Оцінку біоенергетичного потенціалу рослинництва проводили за наступними видами культур: зернобобові, соняшник, овочеві культури. Оцінку біоенергетичного потенціалу тваринництва проводили за наступними видами відходів: ВРХ, свиней та птиці. Отже, загальний показник енергетичного потенціалу в Полтавській області склав близько 8,28 тис. МВт/рік. Енергетичний потенціал відходів рослинництва був розрахований в межах 7,56 тис. МВт/рік. Енергетичний потенціал відходів тваринництва склав 0,72 тис. МВт/рік. Загальний показник заміщення органічного палива у Полтавській області становив 3,31 тис. тон. у.п./рік. Заміщення органічного палива відходами рослинництва було більше (3208 тон. у.п./рік), ніж заміщення органічного палива відходами тваринництва (89 тон. у.п./рік).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Zheliezna, T. A., A. I. Bashtovyi, and G. G. Geletukha. "АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ ДЕРЕВНОГО ПАЛИВА З ДОДАТКОВИХ ДЖЕРЕЛ В УКРАЇНІ." Industrial Heat Engineering 38, no. 4 (March 6, 2018): 71–77. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.4.2016.08.

Full text

Abstract:

Проаналізовано темпи розвитку біоенергетики в Україні. Розглянуто можливості отримання деревного біопалива з додаткових джерел, таких як полезахисні лісові смуги, лісові насадження вздовж автомобільних доріг та залізниць, а також сухостій. Показано, що за рахунок вказаних додаткових джерел можна збільшити енергетичний потенціал деревної біомаси в Україні у більше ніж 2 рази.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Geletukha, G. G., and T. A. Zheliezna. "СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БІОЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ." Industrial Heat Engineering 39, no. 2 (April 20, 2017): 60–64. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.2.2017.09.

Full text

Abstract:

Проаналізовано місце біомаси в енергетичному балансі України та роль біоенергетики у досягненні цілей Національного плану дій з відновлюваної енергетики. Представлено результати оцінки енергетичного потенціалу біомаси в Україні. Розглянуто проблеми встановлення тарифів на теплову енергію та основні проблеми ринку паливної біомаси. Запропоновано шляхи створення конкурентних ринків теплової енергії та біопалива в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Корінчевська, Тетяна Володимирівна, Вячеслав Аврамович Михайлик, and Дмитро Михайлович Корінчук. "Термічне розкладання гранульованої деревини в умовах змінної газової атмосфери." Scientific Works 83, no. 1 (September 1, 2019): 45–50. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1416.

Full text

Abstract:

На сьогодні актуальним є широке використання відновлюваних джерел енергії і, зокрема, біопалива. Для визначення придатності біомаси як палива важливо вивчити процес її термічного розкладання. Поширеним видом біомаси є деревина. Матеріалом для досліджень слугувала тирса деревини сосни. Використовували як дисперговану сировину, так і зразки в вигляді пресованих гранул. В роботі представлені результати дослідження дериватографічним методом термічних властивостей деревини. Для вивчення поведінки зразків в різних умовах дослідження проводилися зі зміною якості атмосфери в зоні термічного розкладання. Досліджена поведінка зразків у власній, збагаченій киснем, інертній та киснево-дефіцитній газовій атмосфері. Визначені температурні інтервали зневоднення та термічного розкладання органічних сполук; середні швидкості термічного розкладання органічних сполук; вологість, вміст органічних сполук та зольність біопалива. Показано, що для гранули палива, порівняно з диспергованим паливом, характерне зміщення температури максимумів швидкості видалення води та теплопоглинання в сторону більш низьких температур та виявлено, що процес його термічного розкладання проходить швидше і в більш вузькому інтервалі температур. Встановлено, що газова атмосфера суттєво впливає на кінетику та хід термічного розкладання органічних речовин деревини. При розкладанні деревини у власній газовій атмосфері в інтервалі між максимумами тепловиділення виявлений ендотермічний ефект, який супроводжує видалення газоподібних продуктів. Показано, що збагачення зони розкладання киснем викликає інтенсивний перебіг процесів розкладання, що призводить до зростання швидкості реакцій та звуження інтервалу температур термічного розкладання біопалива. Визначено, що інертна або киснево-дефіцитна атмосфера в зоні розкладання суттєво знижує інтенсивність його процесів і відповідно розширює температурний інтервал розкладання. З’ясовано, що в інертній та киснево-дефіцитній атмосфері термічне розкладання проходить по схемі піролізу деревини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Contents

Academic literature on the topic 'Паливо з біомаси'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Journal articles on the topic "Паливо з біомаси"

Dissertations / Theses on the topic "Паливо з біомаси"