Bibliographies: 'Паливні брикети'

1

Ягелюк, С. В., and В. Ф. Дідух. "КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ТЕХНОЛОГІЙ ПЕРЕРОБКИ СТЕБЕЛ ЛЬОНУ." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 44 (June 7, 2020): 155–64. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi44.300.

Full text

Abstract:

У статті запропонована концептуальна модель комплексних технологій переробки стебел льону залежно від класифікаційних ознак стеблостою. Ситуація у вітчизняному льонарстві на сьогодні неоднозначна. Спостерігається значне зменшення виробництва льону на волокно і зростання виробництва льону на насіння. Також, на основі існуючих досліджень, можна стверджувати, що в Україні зростає інтерес до комплексної переробки луб’яних культур. Основними виробниками льону олійного в Україні є південні та східні області. Західна Україна традиційно вважається виробником льону-довгунця. Проте, за останні чотири роки на цих територіях з’явилось й стрімко зростає виробництво льону олійного. Дослідження показали значні відмінності між льоном олійним, який вирощений у різних природно-кліматичних умовах. Особливістю сортів льону олійного, вирощеного у вологих та прохолодних умовах, є значне збільшення довжини стебла. Висока урожайність стеблової частини ускладнює застосування традиційної технології збирання льону олійного, яка передбачає використання зернозбиральних комбайнів. Після видалення насіння на полі лишаються валки стебло-волокнистої маси, яка потребує подальшої переробки. Однак, агровиробники не мають відповідних технологій і засобів. У результаті проведених досліджень розроблена концептуальна модель ресурсозберігаючих технологій збирання стебел льону з одночасною переробкою стебло-волокнистої маси в продукцію різного функціонального призначення: малогабаритні паливні рулони, паливні брикети та волокно, залежно від класифікаційних ознак стебел льону. На її основі подані пропозиції щодо технологій збирання льону з одночасною обробкою стебел й переробкою стебло-волокнистої маси для агровиробників.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Кухарець, С. М., О. М. Cукманюк, Я. Д. Ярош, and М. М. Кухарець. "ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ТА ШЛЯХІВ ВИРОБНИЦТВА ВОДНЮ ІЗ АГРАРНОЇ БІОМАСИ." Vidnovluvana energetika, no. 4(63) (December 28, 2020): 89–99. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).89-99.

Full text

Abstract:

Метою статті є оцінка потенціалу виробництва водню із аграрної біомаси та визначення напрямків технічного забезпечення реалізації цього потенціалу. В статті наведено перспективну модель виробництва та використання біопалива аграрного походження. Згідно до цієї моделі доречно виробляти дизельне біопаливо, біоетанол (в кількості необхідній для забезпечення роботи мобільної техніки), біогаз, біоводень, генераторний газ, тверде біопаливо (рулони, паливні гранули, брикети із соломи). Встановлено, що виробництво водню в аграрному виробництві можливе із використанням, як способу термохімічного перетворення біомаси, так і способу ферментації біомаси. При використанні термохімічного способу частка рослинної біомаси використовується для виробництва паливних гранул. Із гранул виробляється генераторний газ. Генераторний газ використовується для виробництва біоводню. Крім того частка біомаси рослинного походження, а також побічна продукція тваринництва може бути перероблена в біогаз за допомогою темнової ферментації. Для виробництва біоводню термохімічним способом пропонується використання удосконалених газогенераторів, конструкція яких перешкоджає утворенню твердих відкладень на робочих поверхнях в камері утворення газу. Для виробництва біоводню способом ферментації пропонується використання обертових біореакторів. Встановлено, що теоретичний потенціал виробництва водню із аграрної біомаси рослинного походження за допомогою термохімічного перетворення становить біля 4,8 млрд.м3 водню за рік. Теоретичний потенціал отримання водню за способом ферментації становить близько 1,4 млрд.м3 за рік. Для практичної реалізації теоретичного потенціалу водню необхідні подальші теоретичні та експериментальні дослідження обох способів отримання водню в умовах аграрного виробництва. Бібл. 31, рис. 9.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Еременко, А., В. Василенков, and Д. Руденко. "Дослідження процесу брикетування біомаси шнековим механізмом." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 24, 2020): 15–22. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).15-22.

Full text

Abstract:

Проведено аналіз процесу шнекового брикетування рослинних матеріалів у паливо та корми.Закономірності цього явища є підґрунтям для визначення раціональних параметрів робочих органів. При конструюванні брикетних пресів необхідно розглядати деформацію біомаси з урахуванням змінення фізичних і реологічних властивостей в момент взаємодії зі шнековим механізмом.Суттєвою перевагою шнекового брикетування є поєднання технологічного і транспортного процесів. Вони відбуваються безперервно з певною швидкістю. Властивості дисперсної сухої біомаси обумовлюються тим, що частинки сировини розділені прошарком повітря. Через прошарки діють сили молекулярного притягання, які забезпечують суху дифузію під час брикетування. Важливим фактором є тривалість знаходження брикету в камері формуючого пристрою при певній температурі.Визначено, що процес ущільнення біомаси шнековим механізмом до стану брикетів відбувається у три етапи. На першому етапі виникають напруги, що призводять до деформації сировини нелінійного характеру. На другому етапі зростаюче навантаження призводить до критичної комбінації напруг, коли встановлюється рівновага між внутрішніми силами опору біомаси і силами дії робочих органів. На третьому етапі подальше збільшення навантаження призводить до розвитку пластичних деформацій.Теоретично досліджено явище ущільнення біомаси шнековим робочим органом. Отримані формули визначають зв'язок тиску в каналі шнекового механізму з його довжиною. Тиск зростає за експоненціальною залежністю в міру просування від приймального бункера до формуючого каналу. Зазначені рівняння достовірні з точністю до прийнятих допущень про сталість коефіцієнтів тертя та про справедливість моделі переміщення пресової біомаси без зворотних потоків.Встановлено, що при відходженні матеріалу від витка шнека і збільшені поверхні тертя, сумарна величина стримуючого моменту зростає. Це призводить до відносного провертання шарів і кожний наступний шар обертається повільніше попереднього. Тому біля витка швидкість обертання біомаси найбільша, а на відстані обертання зменшується і матеріал переміщується тільки поступово.Шнекове брикетування має істотний недолік, зокрема при збільшенні щільності брикетів, пропускна здатність преса зменшується. Це проблемне питання є напрямком подальших досліджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Еременко, А., В. Василенков, and Д. Руденко. "Дослідження процесу брикетування біомаси шнековим механізмом." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 24, 2020): 15–22. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).15-22.

Full text

Abstract:

Проведено аналіз процесу шнекового брикетування рослинних матеріалів у паливо та корми.Закономірності цього явища є підґрунтям для визначення раціональних параметрів робочих органів. При конструюванні брикетних пресів необхідно розглядати деформацію біомаси з урахуванням змінення фізичних і реологічних властивостей в момент взаємодії зі шнековим механізмом.Суттєвою перевагою шнекового брикетування є поєднання технологічного і транспортного процесів. Вони відбуваються безперервно з певною швидкістю. Властивості дисперсної сухої біомаси обумовлюються тим, що частинки сировини розділені прошарком повітря. Через прошарки діють сили молекулярного притягання, які забезпечують суху дифузію під час брикетування. Важливим фактором є тривалість знаходження брикету в камері формуючого пристрою при певній температурі.Визначено, що процес ущільнення біомаси шнековим механізмом до стану брикетів відбувається у три етапи. На першому етапі виникають напруги, що призводять до деформації сировини нелінійного характеру. На другому етапі зростаюче навантаження призводить до критичної комбінації напруг, коли встановлюється рівновага між внутрішніми силами опору біомаси і силами дії робочих органів. На третьому етапі подальше збільшення навантаження призводить до розвитку пластичних деформацій.Теоретично досліджено явище ущільнення біомаси шнековим робочим органом. Отримані формули визначають зв'язок тиску в каналі шнекового механізму з його довжиною. Тиск зростає за експоненціальною залежністю в міру просування від приймального бункера до формуючого каналу. Зазначені рівняння достовірні з точністю до прийнятих допущень про сталість коефіцієнтів тертя та про справедливість моделі переміщення пресової біомаси без зворотних потоків.Встановлено, що при відходженні матеріалу від витка шнека і збільшені поверхні тертя, сумарна величина стримуючого моменту зростає. Це призводить до відносного провертання шарів і кожний наступний шар обертається повільніше попереднього. Тому біля витка швидкість обертання біомаси найбільша, а на відстані обертання зменшується і матеріал переміщується тільки поступово.Шнекове брикетування має істотний недолік, зокрема при збільшенні щільності брикетів, пропускна здатність преса зменшується. Це проблемне питання є напрямком подальших досліджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Хоренжий, Наталя Василівна, and Алла Петрівна Лапінська. "Вирішення енерго-екологічних проблем круп’яного виробництва." Scientific Works 83, no. 1 (September 1, 2019): 32–38. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1414.

Full text

Abstract:

В статті показано переваги виробництва кормових сумішей із відходів круп’яних підприємств, наведено причини зменшення обсягів виробництва кормових сумішей, проблеми на зернопереробних підприємствах, що зумовлені відсутністю ефективної утилізації відходів. Запропоновано виробництво твердого біопалива із вторинних матеріальних ресурсів (мучок та лузги). Проаналізовано різні способи виробництва твердого органічного біопалива, показано, що існують і недоліки готової продукції – брикетів і пелет, отриманих без використання зв’язуючих речовин, одним з яких є проблема транспортування на великі відстані, в ході якого відбувається руйнування значної кількості пресованого біопалива за рахунок підвищення вологості і, як наслідок, зниження їх теплотворних властивостей. Паливні гранули (пелети), в основному, виробляються без додавання зв’язуючих речовин, в той час як для отримання брикетів з поліпшеними показниками якості використовуються різні добавки і зв’язуючі речовини. Теоретичними та експериментальними дослідженнями обгрунтовано компонентний склад паливних гранул, визначені фізичні властивості готової продукції. Запропоновано та обґрунтовано у якості ЗР використовувати крохмалевмісну сировину – мучку. На основі експериментальних досліджень доведено, що найбільш ефективним способом є приготування клейстеру з ячмінної мучки з вмістом сухих речовин 15 % з подальшим його введенням до складу біопалива у кількості 5 %. У статті запропоновано та обґрунтовано комплексну технологію переробки відходів круп’яного виробництва у пресовані продукти (кормові суміші та біопаливо), яка включає в себе наступні технологічні лінії: лінія підготовки мучки; лінія підготовки ЗР; лінія підготовки макрокомпонентів; лінія гранулювання; лінія брикетування. Отримані за цією технологією паливні пелети будуть мати щільність 1,13 т/м3, крихкість до 10 %. Наведена принципова технологічна схема одержання гранульованої кормової суміші та паливних пелет.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Бунецький, Володимир Олександрович, and Дмитро Миколайович Корінчук. "Методи прогнозування якості твердого палива." Scientific Works 84, no. 1 (December 14, 2020): 85–91. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1875.

Full text

Abstract:

У статті, на базі запропонованих авторами методів наукового передбачення якісних показників твердого біопалива, запропоновано інноваційні методи прогнозування (розраховування) якісних характеристик вироблюваного твердого біопалива (пелет, брикетів). З огляду на те, що деревина, яка є сировиною для виробляння твердого біопалива, є біополімером, готова продукція, вироблена з неї, також буде композиційним біополімером. У статті обґрунтовано очевидну залежність якості готової продукції (пелет, брикетів) від вологості початкової деревини та її породи. Крім того, було взято до уваги умови та термін зберігання заготовленої сировини, що впливають на вологість, наявність грибків та бактерій, а також хімічний склад деревини з урахуванням її породи. Всі ці показники також значною мірою впливають на якість готової продукції. При цьому хімічний склад біополімерів різних порід на порядки відрізняється за вмістом важких металів та сірки, які потім впливають на зольність та екологічні показники біопалива та на їх відповідність європейським стандартам ENPlus. За результатами детального аналізування фізико-хімічних та реологічних властивостей біополімерів, вперше було запропоновано точний метод розрахунку теплотворної здатності, зольності та міцності вироблюваного твердого біопалива (композитного біополімера). Діаграми та дані щодо фактичного складу деревини різних порід та формули для розраховування фізико-хімічних та реологічних властивостей готової продукції, слугують основою для подальшого прогнозування її якості, та її гарантованого сертифікування за європейськими стандартами ENPlus. Обґрунтовані переваги біопалива другого покоління (поверхневозасклованих пелет) та третього покоління (плавленого біовугілля). Нажаль, натепер виробники твердого біопалива не прогнозують його якість, а лише після отримання готової продукції не систематично контролюють її на відповідність європейським або вітчизняним стандартам. Новизна запропонованих методів прогнозування якості твердого біопалива ще на стадії контролю первинної сировини є важливою основою для створення сучасних технологій та обладнання, які будуть реалізовувати енергоефективне та окупне виробляння твердого біопалива.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Polyansky, O. S., O. V. Dyakonov, V. I. Dyakonov, O. S. Skrypnyk, and D. J. Sarabun. "ENHANCEMENT OF FUEL BRICKET QUALITY BY IMPROVED FUEL TECHNOLOGY." Municipal economy of cities 7, no. 146 (2018): 92–100. http://dx.doi.org/10.33042/2522-1809-2018-7-146-92-100.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Samoichuk, K., and V. Samokhval. "Development of mini-line for manufacture of fuel briquettes." Proceedings of the Tavria State agrotechnological university 21, no. 1 (2021): 152–59. http://dx.doi.org/10.31388/2078-0877-2021-21-1-152-159.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Grigorov, A. B., М. О. Tokarev, M. Yu Polishchuk, and O. V. Zharova. "APPLYING OF FALLED LEAVES IN PRODUCTION OF FUEL BRIQUETTES." Journal of Coal Chemistry 5 (2021): 25–32. http://dx.doi.org/10.31081/1681-309x-2021-0-5-25-32.

Full text

Abstract:

The possibility has been considered of obtaining of fuel briquettes as an alternative biofuel based on fallen leaves (such tree species as oak and maple) and starch. The starch (a binder) content at the level of 10-30 % allows to produce of the briquettes using a screw press at a pressure of up to 15 MPa. The process of fuel briquettes obtaining from fallen leaves and starch included the following successive stages: collection of raw materials; preparation; averaging; mixing; pressing; drying and the testing of the product properties. At the last stage, the appearance of the obtained briquettes has been evaluated, and then their density (ρ, kg/m3 ), strength (P, MPa), working heat of combustion (Q, MJ/kg) and storage conditions have been determined. Evaluation of the appearance of briquettes showed that the correct geometric shape had those briquettes in which the weight content of the starch was in the range of 20-25 % to leaves weight. It was found out that the maximum value of briquette density (580 kg/m3 ) and compressive strength (4,8 MPa) is observed in the fuel briquettes which contained 25 % of starch. That is, this concentration can be considered optimal for this technology for the production of fuel briquettes. At the same time, the increase of starch content in the fuel briquette leads to an increase its working heat of combustion, which at a starch content of 25 % reached the value of 17.8 MJ/kg. It has been fixed that the influence of temperature (storage at 80 °C for 6 h) or temperature differences (from -10 to 25-30 °C) practically does not affect the form and properties of fuel briquettes obtained from fallen leaves. And the stay of briquettes in a humid environment, on the contrary, leads to its swelling, and, as a consequence, to the impairment of properties. Keywords: fuel briquettes, leaves, starch, pressing, density, strength, heat of combustion, storage conditions. Corresponding author A.B. Grigorov, e-mail: grigorovandrey@ukr.net

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Purdyk, V. P., and N. А. Voznii. "Experimental Researches to Process of Pressing of Fuel Preforms from Wood Raw Material." Visnyk of Vinnytsia Politechnical Institute 140, no. 5 (2018): 92–97. http://dx.doi.org/10.31649/1997-9266-2018-140-5-92-97.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Contents

Academic literature on the topic 'Паливні брикети'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Journal articles on the topic "Паливні брикети"

Dissertations / Theses on the topic "Паливні брикети"