Academic literature on the topic 'Паблісіті'

У сучасних умовах молокопереробні підприємства зіткнулися із великою кількістю загроз для подальшої своєї діяльності. Вони пов’язані насамперед зі скороченням величини попиту на їхню продукцію на зовнішньому ринку через призупинення експортних поставок продукції у Росію, зменшенням доходів населення України і відповідно величини внутрішнього попиту, низькою якістю вітчизняної сировини, зменшенням її обсягів та зростанням цін на неї, збільшенням обсягів закупівлі молокопродуктів у приватних та фермерських господарствах населення. Проте останнім часом з’явилися і нові ринкові можливості для молокопереробних підприємств, які обумовлені зростанням в Україні обсягів поставок молока екстра ґатунку як сировини для подальшого виробництва, збільшенням попиту на молочні продукти з боку країн Близького Сходу та Північної Африки, Китаю, що вимагає дослідження споживчих уподобань на відповідних ринках. Для утримання існуючої та збільшення частки ринку України молокопереробні підприємства повинні приділяти увагу заходам паблісіті та стимулювання збуту для пропагування споживання саме продуктів промислового виробництва.

. У статті окреслено проблеми формування позитивного іміджу закладу загальної середньої освіти, що забезпечує його розвиток та позиціонує як відкриту соціально-педагогічну систему. У цих умовах цілеспрямована діяльність керівника закладу загальної середньої освіти стає важливою складовою змісту управлінської діяльності. Доведено, що позитивний імідж школи дозволяє швидко реагувати на інноваційні зміни та забезпечувати належну якість освітніх послуг для учнів. Розглянуто зміст управління менеджером освіти щодо забезпечення конкурентоспроможності освітньої організації. Наведено характеристику основних складових іміджу закладу загальної середньої освіти, серед яких: імідж освітніх послуг; імідж керівника; імідж персоналу; організаційна культура організації; ресурси закладу освіти; відкритість та зв’язки з громадськістю; формування «паблісіті» (публічності, гласності). Розкрито основні напрями формування позитивного іміджу закладу загальної середньої освіти, до яких віднесено: наявність іміджевої стратегії закладів освіти; підтримку функціонування та розвитку закладів на основі іміджевої політики; створення ефективної внутрішньої та зовнішньої системи формування позитивного іміджу освітньої організації; забезпечення якості освіти з урахуванням нового законодавства та попиту на ринку освітніх послуг; забезпечення сприятливих умов для професійного зростання педагогічного персоналу; оптимізацію ресурсного забезпечення освітньої організації; підвищення рівня організаційної культури закладу загальної середньої освіти; створення сучасного освітнього середовища. Визначено завдання, що стоять перед менеджерами освіти у процесі формування позитивного іміджу освітньої організації. З’ясовано, що створення позитивного іміджу закладу загальної середньої освіти – складний та багатогранний процес, що охоплює всі сфери життєдіяльності освітньої організації та потребує професійної компетентності менеджера освіти.

Мета статті: аналіз проблем пропаганди як важливого різновиду інформаційної зброї, форм пропаганди, що застосовуються в сучасних інформаційних війнах. Емпіричну базу дослідження становлять дані соціологічних досліджень, проведених автором: анкетного опитування населення м. Запоріжжя щодо ставлення населення до проблем інформаційної війни, яку веде Російська Федерація проти України, у період проведеного дослідження (640 мешканців м. Запоріжжя з використанням квотної вибірки, 2017 р.) й експертного опитування представників ряду специфічних категорій населення: воїнів АТО, волонтерів, викладачів суспільно-політичних кафедр закладів вищої освіти (32 особи, 2016 р.).В теоретичному значенні розглянута актуальна в сучасних умовах та важлива проблема, пов’язана із роллю пропаганди як важливої зброї, що використовується в сучасних інформаційних війнах, зокрема інформаційній війні поміж Російською Федерацією та Україною. Аналізується сутність пропаганди та її можливості в процесі формування громадської думки населення, технології, що використовуються для впливу на населення супротивників в ході інформаційної війни, зокрема наводяться деякі приклади ходу такої війни поміж Російською Федерацією та Україною. Розглядаються основні сучасні форми пропагандистського впливу на населення: пряма пропаганда, джинса, пабліситі, пропаганда 2.0, особливості їх використання та ефективність.

Розглянуті та проаналізовані специфіка використання пропаганди в процесі інформаційних війн та її вплив на громадську думку, що і виступає головною метою статті. Автором проаналізовані твори низки дослідників, які вивчали проблематику пропаганди, а саме: Б.Л. Борисова, Д. Ольшанського, В.Г. Королька, А.В. Манойло, М.І.Скуленко, Г.Г. Почепцова та інших.Зокрема, у структурі статті обговорюється те, що саме розуміється під пропагандою в структурі інформаційних війн та, відповідно, яким чином цей термін, це поняття використовується. Аналізується відміна пропаганди від PR та реклами. Досліджуючи поняття «пропаганда», автор наводить наступні форми пропагандистського впливу на громадську думку під час проведення інформаційної війни:- пропаганда пряма, у контексті інформаційної війни, виступає як маніпулювання громадською думкою та поведінкою населення взагалі;- джинсу називають «прихованою рекламою», зазвичай її відносять як до пропаганди, так і до реклами і піару. Але ж у будь-якому разі вона є замовленою соціальним замовником або політичним лідером;- пабліситі, це пропагандистське повідомлення не створюється та не передається на замовлення, а як би «продукується» самостійно, з використанням такої новини, що сама по собі має право на існування;- пропаганда 2.0. має на меті в якості основної вимоги якнайбільшу прихованість, скритність впливу на людину, масову свідомість, громадську думку.

Одним з важливих аспектів загального сприйняття та оцінки організації є враження, яке вона справляє, тобто її імідж (образ). Незалежно від бажань, як самої організації, так і фахівців зі зв'язків з громадськістю, імідж – об'єктивний фактор, що грає істотну роль в оцінці будь-якого соціального явища або процесу. Поняття «імідж» походить від латинського imago, пов'язаного з латинським словом imitari, що означає «імітувати». Згідно з тлумачним словником Вебстера, імідж – це штучна імітація або вручення зовнішньої форми будь-якого об'єкта і, особливо, особи. Він є уявним уявленням про людину, товар чи інститут, що цілеспрямовано формується в масовій свідомості за допомогою пабліситі, реклами або пропаганди. Останнім часом завдяки розвитку ринкових відносин, інноваційними розробками в освіті, культурі, економіці, науці особливий інтерес викликає специфіка змісту і формування іміджу організації. Підвищена увага до проблеми формування іміджу компанії не випадкова. Позитивний імідж уже давно став необхідною умовою досягнення організацією ділового успіху в своїй галузі. Імідж організації – це цілісне сприйняття організації різноманітними угрупованнями суспільства, що формується на основі інформації, яка друкується в їх пам'яті про різні сторони діяльності компанії.

Магістерська дисертація присвячена дослідженню PR-діяльності в соціологічних службах України. Окрема уваги приділена становленню PR-діяльності в світі та Україні, визначенню сутності, функцій та технологій PR. У магістерській дисертації проведено експертне інтерв’ю з фахівцями з PR соціологічних компаній.
Master`s thesis is devoted to study PR activities in sociological services in Ukraine. Particular attention is paid to formation PR-activities in the world and Ukraine, determination of essence, functions and technologies of PR. Master`s thesis includes an expert interview with the specialists of PR from Ukrainian sociological companies.