Academic literature on the topic 'Оцінка стратегій'

У роботі запропоновано ієрархічний ланцюг перетворення цінності в ефект, що дозволяє розглядати стратегію як підґрунтя забезпечення конкурентних переваг в організації. Використання цінностей через реалізацію спеціально розроблених конкурентних стратегій забезпечує створення зовнішньої/внутрішньої конкурентної переваги, які проявляються або в якості товару та його обслуговування, або в ціні, та отримання ефекту. Удосконалено модель вибору конкурентної стратегії для кожної стратегічної одиниці організації, що складається з п’яти елементів: постановка мети; формування списку конкурентних стратегій; аналіз ключових факторів вибору; вибір та оцінка ефективності; розробка програми реалізації конкурентної стратегії. Виокремлено ключові фактори та їх комбінації, надано рекомендації щодо вибору конкурентної стратегії залежно від взаємодії факторів внутрішнього і зовнішнього середовища. Практичне використання моделі дозволить обирати, узгоджувати й управляти взаємодією конкурентних стратегій, що забезпечують досягнення принципово різних конкурентних переваг для кожної стратегічної одиниці.

Статтю присвячено оцінці якості стратегій розвитку туристичної галузі регіонів України. Досліджено особливості туристичного потенціалу регіонів України, який сприяє розвитку туристичної галузі як у регіонах, так і в країні у цілому. Дослідивши стратегії розвитку туристичної галузі в різних регіонах України, дано їх оцінку за моделлю оцінки якості програм розвитку туристичної галузі в регіонах України. Проведено аналіз оцінки програм розвитку туристичної галузі регіонів України та методом експертного оцінювання за допомогою середньоарифметичної визначено загальну інтегральну оцінку якості регіональних програм розвитку туристичної галузі регіонів України. Найбільш дієвим механізмом вирішення нагальних проблем у регіонах країни є програмно-цільовий підхід, який полягає у їх вирішенні за допомогою запланованих заходів, котрі мають чіткий адресний характер і забезпечені необхідними ресурсами.

Мета. Метою даного дослідження виступає систематизація та оцінка характеру впливу проблем впровадження інноваційних стратегій розвитку на будівельних підприємствах. Методика. Розробка авторського підходу щодо оцінки складу та рівня впливу вказаних проблем передбачає використання: методу дерева рішень (приймається рішення стосовно вибору дій у разі отримання певних вихідних даних); методу систематизації (класифікуються вхідні та вихідні дані стосовно типу, складу проблем впливу); методу послідовного включення та виключення змінних (змінними є проблеми, які вводяться в оціночний комплекс і виключаються з його складу у разі втрати актуальності впливу); балового методу (оцінка впливу за балами (від 1 (мінімальне значення впливу) до 10 (максимальне значення впливу))). Результати. Здійснено огляд основних наукових підходів стосовно оцінки проблем впровадження інноваційних стратегій розвитку на будівельних підприємствах. Встановлено, що більшість із вказаних підходів не передбачають пряму оцінку складу проблем, їх застосовують переважно в цілях вивчення характеру впливу на стан впровадження інноваційних стратегій розвитку (в тому числі в розрізі функціонування будівельних підприємств). Розроблено авторський підхід, який дає змогу оцінювати склад проблем впливу на постійний динамічній основі та визначати їх дію на стан впровадження інноваційних стратегій розвитку будівельних підприємств. Керуючись методичним підходом проведено виявлення та оцінку проблем зазначеної категорії, серед яких виділено: ресурсну, організаційну, інвестиційну, кадрово-технологічну, законодавчу та контрольну проблеми. Наукова новизна зазначеної схеми оцінки полягає в тому, що вперше для цілей оцінки складу та рівня проблем впливу використано інтегровану комбінацію методу дерева рішень та математичного методу послідовного включення та виключення змінних, який дозволяє в рамках існуючих вхідних даних, умов розвитку досліджуваних суб’єктів оцінити характер вихідних даних змінних, і прийняти рішення стосовно їх дії на стан об’єктів (результату впровадження інноваційних стратегій розвитку). Практична значимість результатів дослідження полягає в тому, що авторська методика оцінки можуть бути використані вітчизняними будівельними підприємствами для здійснення виявлення та аналізу впливу проблем впровадження інноваційних стратегій розвитку.

У статті розглянуто особливості визначення вчителями об’єктивності поточного та підсумкового оцінювання результатів навчальної діяльності учнів як однієї з умов вибору стратегії контрольно-­оцінювальної діяльності. За результатами опитування визначено узагальнене для різних груп респондентів значення об’єктивності відображення у поточній і підсумковій оцінках знань, умінь, навичок, компетентностей, ставлення учнів до предмету, а також побудовано й проаналізовано моделі ментальних образів «поточна оцінка» і «підсумкова оцінка», які склалися у вчителів із різним досвідом роботи. Подальші дослідження можуть бути пов’язані з вивченням питань щодо використання педагогами результатів поточного оцінювання для прийняття рішень щодо подальших стратегій навчальної діяльності.

В рамках статті досліджуються зміст і основні проблеми формування, реалізації та управління фінансовою стратегією страхової компанії, фінансового стратегічного планування. Позначається місце фінансової стратегії в загальній системі фінансового планування та прогнозування. Розроблено етапи впровадження фінансових стратегій страховими компаніями на основі існуючих розробок для інших суб’єктів господарювання, розкрито сутність та послідовність здійснення кожного з етапів застосування страховою компанією фінансової стратегії. Проведено аналіз адекватності розроблених етапів фінансової стратегії страхових компаній існуючим екзогенним та ендогенним факторам та обґрунтовано застосування саме розроблених стратегічних етапів. Проведено аналіз законодавчих змін стосовно регулювання діяльності учасників небанківського фінансового ринку та встановлені вірогідні результати вказаних змін. Встановлено позитивні та негативні наслідки запровадження змін законодавства стосовно «СПЛІТУ». Виявлено зміну факторів, які впливають на процес здійснення суб'єктами небанківського фінансового ринку своєї діяльності та здійснено її аналіз на основі існуючих статистичних даних. На основі аналізу літературних джерел та існуючого досвіду діяльності страхових компаній досліджено вплив запровадження Закону про «СПЛІТ» на фінансову стратегію страхової компанії. Дається оцінка перспектив та ефективності впровадження заходів щодо змін умов регулювання страхових компаній як учасників небанківського фінансового ринку. Проаналізовано зміну чинників, що впливають на провадження страховою компанією фінансової стратегії у зв’язку з запровадженням закону про «СПЛІТ» та здійснено передбачення майбутньої результативності здійснення страховими компаніями своєї фінансової стратегії в умовах практичного запровадження Закону про "СПЛІТ".

Спортсмен у своїй діяльності стикається з різними стрес-факторами: наражаєтьсяна небезпеку травми, стрес, що пов’язаний з травмою та ситуацією одужання, переживаннямпоразки та інших труднощів. Водночас відновлення постстресових станів ще є недостатньовивченим, оскільки не завжди враховується стать людини. У цілому, гендерні відмінності в по-доланні психологічного стресу невеликі і пов’язані головним чином з відмінностями в характерістресових ситуацій.Мета. Оцінка психофізіологічних характеристик кваліфікованих спортсменок-гандболісток увзаємозв’язку із стратегіями подолання стресу.Методи. Дослідження проведено на базі Олімпійського навчально-спортивного центру «Кон-ча-Заспа» та Науково-дослідного інституту НУФВСУ. У дослідженні брали участь 19 кваліфіко-ваних гандболісток (КМС, МС) віком 19–35 років, спортивний стаж – від 8 до 23 років. Для виз-начення психофізіологічних властивостей нервової системи спортсменок було використанодіагностичний комплекс «Діагност-1» (М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб). Для вивчення стратегійповедінки подолання стресу (копінг-стратегій) і визначення пріоритетного стилю подоланнястресової ситуації або проблем у спортсменок було використано «Опитувальник способів пси-хологічного подолання» (WCQ, The Ways of Coping Questionnaire) R. Lazarus і S. Folkman.Результати. У обстежених спортсменок виявлено переважання конструктивних копінг-стра-тегій: «Самоконтроль», «Пошук соціальної підтримки», «Прийняття відповідальності», «Пла-нування вирішення проблеми» і «Позитивна переоцінка». Зі збільшенням стажу спортивноготренування, у більш досвідчених спортсменок, вибір таких стратегій подолання стресу, як«Конфронтативний копінг» та «Пошук соціальної підтримки» дещо зменшувався. Спортсменкиз більшою функціональною рухливістю нервових процесів віддавали перевагу конструктивнійкопінг-стратегії «Прийняття відповідальності», та меншою мірою використовували неконструк-тивну стратегію «Конфронтативний копінг». Більш витривалі гандболістки із конструктивнихстратегій обирали стратегію «Самоконтроль», а менш витривалі – «Пошук соціальної підтрим-ки», «Планування вирішення проблеми», «Позитивна переоцінка». Із неконструктивних страте-гій більш витривалі гандболістки обирали стратегії «Дистанціювання», «Втеча–уникнення», аменш витривалі – «Конфронтативний копінг». Висновок. Виявлені взаємозв’язки конструктив-них і неконструктивних копінг-стратегій з психофізіологічними характеристиками спортсме-нок-гандболісток можуть мати прогностичну цінність та використовуватися для оптимізаціїспортивного вдосконалення молоді в даному виді спорту.

Робота виконана в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України. Захист відбувся «25» червня 2010 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.052.05 Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56, (корпус №10, зал засідань). З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 56.
У дисертації досліджено теоретичні, методичні і практичні шляхи та методи обґрунтування вибору стратегії попередження негативних наслідків ризиків у діяльності машинобудівних підприємств. Вирішено комплекс завдань, серед яких: вивчено та проаналізовано наукові вітчизняні та закордонні концепції і теорії управління ризиками; обґрунтовано вибір стратегії попередження негативних наслідків ризиків; апробована економіко-математична модель вибору стратегії; уточнені показники оцінки реалізації стратегії попередження ризиків; визначені основні напрямки реалізації механізмів попередження негативних наслідків ризиків у господарській діяльності та оцінки вибраної стратегії машинобудівного підприємства.
В диссертации исследуются теоретические, методические и практические пути и методы обоснования выбора стратегии предупреждения негативных последствий рисков в деятельности машиностроительных предприятий. Раскрыто понятие риска, обоснована классификация рисков в хозяйственной деятельности предприятия и охарактеризованы основные элементы процесса управления рисками. Анализ аспектов понятия «риск» показал, что риск как экономическая категория имеет много не совпадающих, а иногда и противоположных мнений исследователей. Определено, что риск в хозяйственной деятельности – это возможность выбора альтернативных решений с учетом вероятности понесения фирмой потерь или получения дополнительной прибыли в процессе осуществления хозяйственных операций, которые влияют на достижение целей предприятия. Научно обоснованная классификация рисков предложена для: идентификации рисков в хозяйственной деятельности; наиболее оптимального способа их оценки; уровня возникновения; оценки последствий; эффективного применения соответствующих методов управления ими. Обоснована необходимость выбора стратегии уменьшения негативных последствий рисков в хозяйственной деятельности машиностроительных предприятий и сформирован алгоритм и механизмы процесса выбора стратегии предупреждения негативных последствий рисков. Предложено усовершенствованную экономико-математическую модель выбора стратегии управления рисками. Стратегия управления рисками связана с решением двух проблем: величины приемлемого риска и способов ее достижения. Их решение связано с корреляцией между величиной риска и потенциальным доходом, который может быть как положительным, так и отрицательным, а также с распределением (во времени и точке проявления) затрат и результатов принятия того или другого риска. Исследовано, что процесс управления рисками – это деятельность субъекта управления по выработке тактики осуществления выбранной стратегии. Процесс выбора стратегии управления рисками должен состоять из трех последовательных этапов. На первом этапе происходит осмысления результатов анализа влияния внешней и внутренней среды с целью выявления потенциальных рисков; на втором – разработка соответствующей стратегии управления рисками; на третьем этапе – выработка тактических целей. В работе предложен процесс реализации стратегии управления рисками, оценка эффективности стратегии предупреждения негативных последствий рисков в хозяйственной деятельности предприятия, предложены механизмы реализации выбранной стратегии. Процесс внедрения стратегии предупреждения негативных последствий рисков начинается с планирования. В планировании стратегии управления рисками следует выделить: управление в условиях стабильной и динамической внешней среды; управление в условиях кризисной ситуации; сбор, обработку и анализ информации о ситуации; оценивание величины риска; оценку вероятности наступления события; определение критериев сравнения альтернативных вариантов для выбора стратегии; выбор стратегии управления рисками; определение критериев для пересмотра принятой стратегии при потребности; обоснование методов управления рисками; психологическое восприятие рискованных решений персоналом предприятия; разработку, утверждение стратегии управления рисками; контроль за ходом ее реализации; оценивание результатов и выработки решений по ситуации. Реализация стратегии является одновременно и сложным, трудоемким процессом, и самым слабым звеном в процессе управленческой деятельности, которая приводит предприятие в случае успешного осуществления к достижению поставленных целей. На практике наиболее эффективный результат можно получить лишь при комплексном использовании разных методов управления рисками.
Theoretical, methodical, practical ways and methods for justification of the strategy choice and procedures for the preventing procedures of the negative consequences of risks in the machine-building enterprises activity are under investigation. Scientific concepts of domestic and foreign experience in the theory of risk management are studied and analysed. The strategy choice for the prevention of negative consequences of risks is justified. The economic-mathematical model for the strategy choice is approved. The estimation indicators of the risk prevention strategy are specified. The basic directions of procedure realisation for the preventing of negative consequences of risks in economic activity are defined. The chosen strategy assessment of the machine-building enterprise is presented.

Більшість країн світу виражають своє бачення розвитку у відповідних стратегіях, програмах чи проектах. Тому не дивно, що ефективність економічної, соціальної та екологічної політики держави залежить від результативності їх реалізації. У країнах Європейського Союзу оприлюднюють звіти про результати виконання стратегій, програм і проектів за заздалегідь обраними якісними та кількісними показниками, щоб продемонструвати рівень їх ефективності та відповідності потребам суспільства. Висвітлення результатів оцінки стратегій сприяє «зворотній реакції» бізнесу та громадськості, які в свою чергу мають можливість висловити власну думку щодо діяльності урядових структур на різних рівнях.

Реалізація дієвої стратегії розвитку підприємства забезпечує йому у майбутньому високий рівень конкурентоспроможності і як наслідок зростання вартості компанії. Тому процес вибору і формування стратегії розвитку підприємства повинен бути орієнтований на довгостроковий якісно новий напрям його розвитку. Даний процес повинен враховувати всі аспекти діяльності підприємства, а саме: сферу функціонування; засоби і форми його діяльності; систему внутрішніх та зовнішніх взаємовідносин підприємства; позицію в зовнішньому середовищі функціонування; фінансово-економічний стан підприємства тощо.

Космічна галузь є одним з основних результатів світового науково-технічного прогресу і виступає власне потужним двигуном цього прогресу, безупинно передаючи іншим областям світового господарства неоціненний за значенням і безпрецедентний за обсягом потік нових матеріалів, технологій і наукових розробок, вносячи значний внесок у забезпечення сталого розвитку людства. На сучасному етапі космічна діяльність та її науково-виробнича база вже стали природно функціонуючою галуззю глобальної економіки, що підкоряється універсальним закономірностям і тенденціям розвитку.

Пропонується визначати ступінь розвиненості фондового ринку на основі оцінки його інформаційної ефективності. Наведено результати обчислення експоненти Херста для досліджуваних фондових індексів. Для класифікації фондових ринків за ступенем їх розвиненості використана множинна LOGIT-модель. Розглянуто питання вибору інвестиційної стратегії для фондових ринків з різним ступенем розвиненості.
It is proposed to determine the degree of development of the stock market on the base evaluation of informative efficiency. The results of calculations of exponent Hearst for researching stock indexes are given. For classification of stock markets on their degree of development is used LOGIT-model. The question of choice of investment strategy for equity markets with varying degrees of their development is discussed.

Оцінка ефективності комунікаційної компанії є найскладнішим і найважливішим етапом всього процесу розробки маркетингової стратегії. Деякі елементи взагалі неможливо оцінити. Але визначення результативності є необхідним кроком для подальшої оптимізації витрат і аналізу економічної ефективності. Компанія повинна вимірювати ефективність від введених заходів для подальшої розробки удосконаленої компанії.

За даними Всеукраїнського перепису населення від 2001 р., кількість ромів в Україні становить 47 тис. осіб. За неофіційними оцінками, в країні можуть проживати спільноти від 200 тис. до 400 тис. ромів, причому ці спільноти мають різний ступінь інтегрованості в українське суспільство. Ромська спільнота залишається однією з найбільш уразливих соціальних груп в українському суспільстві, попри завершення дії Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року (Стратегія 2020) та Плану заходів з її реалізації. Нову стратегію інтеграції ромів затверджено Розпорядженням КМУ від 28 липня 2021 р. № 866-р. «Про схвалення Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року» (Стратегія 2030). Триває розроблення Плану заходів на виконання Стратегії 2030. Необхідність вироблення ефективної політики щодо інтеграції ромської спільноти відповідає євроінтеграційним прагненням України, а також є частиною практики впровадження кращого європейського досвіду в процесі оптимізації державної політики щодо міноритарних спільнот.