Academic literature on the topic 'Оцінка вартості капіталу'

Чітка проєкція управління інтелектуальним капіталом з метою прирощення вартості в площину концепції вартісно орієнтованого управління актуалізує дослідження в цьому напрямі. Досліджено питання підходів до структуризації інтелектуального капіталу підприємства. Встановлено, що інформаційною базою для вартісно орієнтованого управління інтелектуальним капіталом є звітність підприємств, а точніше – інформація про нематеріальні активи підприємства. Уточнено, що відповідно до поділу інтелектуального капіталу на людський, структурний і клієнтський не всі з наданих підвидів відображаються в звітних даних. Обґрунтовано, що звітна інформація може бути представлена за допомогою як фінансових, так і нефінансових показників, тому аналізувати слід як фінансову звітність, так і управлінську, в якій може уточнюватися специфіка інтелектуального капіталу і його компонентів. Визначено чотири підходи до дослідження інтелектуального капіталу на основі концепції вартісно орієнтованого управління. А саме: 1) вартісно орієнтоване управління інтелектуальним капіталом; 2) оцінка (визначення) вартості інтелектуального капіталу; 3) управління вартістю інтелектуального капіталу; 4) інтелектуальний капітал як драйвер вартості підприємства. Запропоновано для подальших досліджень обирати проблематику вартісно-орієнтованого управління людським, структурним та клієнтським капіталом як складовими інтелектуального капіталу.

УДК 330.14; JEL Classification: D24 Анотація. Капітал – найважливіше поняття економіки. Однак досі існують різні його трактування. Це значно знижує ефективність економічної діяльності. Вся історія економіки і економічної думки свідчить про те, що економіка спрямована на вирішення різних проблем господарської діяльності. При цьому можно виділити п’ять основних груп проблем: осмислення у Доантичну епоху досвіду усієї господарської діяльності (управління як єдності економіки, інженерії, адміністрації і виробництва); відокремлення, визначення в Античну і Середньовічну епохи основних понять суто економічної діяльності; визначення меркантилістами і фізіократами основного джерела створення багатства (вартості), – торгівлі або сільського господарства; визначення різними школами економіки ролі держави у господарській діяльності; визначення важливих аспектів соціальної економіки. Однак серед них існує одна актуальна проблема, яка й досі притаманна навіть декільком групам економічних проблем – це проблема визначення істиного сенсу капіталу. Вона існує ще з часів Аристотеля. Тому у даному контексті представляє інтерес аналіз останніх досліджень і публікацій щодо вирішення поставленної проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що досі нема однозначної думки про істинний сенс капіталу. Головна причина цього в тому, що сенс капіталу шукають тільки у частинах, тільки у окремих елементах формули простого (тобто, натурального), або товарного господарства. Тому й досі відсутнє визначення його важливіших аспектів, якими є сутність і зміст, саме які надають 70% поняття. Метою є встановлення сутності і змісту капіталу. Було вирішено такі задачі: встановлено джерела, причини і особливості появи терміну і поняття «Капітал»; оцінено визначення капіталу як вартості; визначено головне джерело капіталу. Методики дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: порівняльний аналіз наукової літератури та інформаційних джерел на основі методів порівняння, систематизації та узагальнення; узагальнення результатів аналізу і логічна генерація висновків. Результати. Встановлені джерела, причини і особливості появи терміну і поняття «Капітал». Зроблена оцінка визначення капіталу як вартості різними поколіннями економістів; встановлено головне джерело визначення сутності і змісту капіталу – формули простого (тобто, натурального) або товарного господарства; визначена сутність капіталу як грошова і товарна вартості тільки в круговороті; визначений зміст капіталу, який включає три елементи в їх тісному зв’язку в перетворенні: грошової вартості у товарну; товарної в нову товарну; нової товарної вартості у нову грошову. Наукова новизна: вперше встановлені сутність і зміст капіталу. Практична значимість: Визначення сутності і змісту капіталу буде сприяти підвищенню розуміння поняття, сенсу капіталу і ефективності практики господарської діяльності.

У статті досліджено методичні і практичні питання оцінки фундаментально-стейкхолдерської доданої вартості підприємств у системі вартісно-орієнтованого управління на мікроекономічному рівні. Запропоновано методику оцінки фундаментально-стейкхолдерської доданої вартості як індикатора додаткових фінансових вигод підприємства та його ключових стейкхолдерів. Обгрунтовано методику розрахунку базових показників оцінки фундаментально-стейкхолдерської доданої вартості підприємств – фундаментально-стейкхолдерського доходу, інвестованого капіталу та його ринкової вартості. Виконано практичні розрахунки фундаментально-стейкхолдерської доданої вартості гірничо-збагачувальних комбінатів України. Проаналізовано тенденції формування фундаментально-стейкхолдерської доданої вартості гірничо-збагачувальних комбінатів України.

В сьогоденні питання всебічної оцінки природних ресурсів залишаються найменш вивченими. Відповідно цьому важливим та актуальним є питання економічної оцінки природних ресурсів, виступає основою ціни на природні ресурси, що дає можливість розглядати їх як одну із форм капіталу і брати участь у товарно-грошових відносинах. Об’єктивна необхідність оцінки обумовлюється дією загальних економічних законів, їх роллю та змістом у процесі виробництва незалежно від будь-якої суспільної формації, а ступінь цієї необхідності – рівнем та характером розвитку матеріального виробництва. Економічна оцінка природних ресурсів є результатом економічних розрахунків, на основі яких визначається прогноз цінності окремих компонентів природи. Вона має безперечний вплив на формування структури економіки, вибір заходів, пов'язаних з природоохоронною діяльністю, формування соціально-економічних, науково-технічних програм розвитку підприємства, регіонів, країни. Економічна оцінка також забезпечує стратегію розвитку окремого підприємства від формування затрат до розподілу прибутку, з її допомогою формуються відносини на ринку природних ресурсів та ін. Оскільки природні ресурси є основою суспільного виробництва, то економічна оцінка відіграє роль у формуванні всіх економічних зв'язків суспільного виробництва, виконує планово облікову і стимулюючу функції і в цьому контексті, безумовно, є економічною категорією. Об’єктами оцінки вартості природних ресурсів можуть бути: запаси природних ресурсів; природні об’єкти, що перебувають у власності, а також різні права, пов’язані з їхнім використанням оренда, концесія, право забудови, екосистемні послуги й екологічні блага функції, що виконуються природними об’єктами екологічний збиток. Відомі дві концепції економічної оцінки природних ресурсів: витратна, яка визначається за критерієм витрат на освоєння і використання нових ресурсів, і рентна – за критерієм народногосподарського ефекту ренти. Основа утворення ренти – якісні відмінності природних ресурсів. Економічною основою її існування, як відомо з теорії рентних відносин, є монополія держави на експлуатацію кращих за якістю природних ресурсів. За одних і тих же засобів виробництва і технологічних рішень праця у кращих умовах є більш продуктивною.

У статті здійснено наукове обґрунтування методичних основ облікової оцінки нематеріальних активів, як частини інтелектуального капіталу, з врахуванням вагомості їх впливу на економічну безпеку підприємства. Запропоновано використання справедливої вартості для відображення нематеріальних активів у фінансовій звітності підприємства як при їх первісній оцінці так і на дату балансу. Формалізовано підходи до оцінювання первісної вартості та переоцінки нематеріальних активів. Запропоновано концептуально нову модель обліку для формування фінансової звітності на основі капіталізації інтелектуального капіталу у формі нематеріальних активів підприємства. Сформовано передумови не лише для розкриття інтелектуального потенціалу підприємства (перетворення його в капітал при первісному визнанні нематеріальних активів), а й для розвитку існуючого інтелектуального капіталу за складовими, враховуючи їх вплив на приріст чистого прибутку.

Аграрні підприємства України стають все більш конкурентноздатними та відчувають потребу у залученні додаткових фінансових ресурсів не тільки шляхом кредитування, але й за участю інвесторів. При залученні інвесторів, особливо з іноземним капіталом, важливого значення набуває оцінка вартості аграрного бізнесу, переважна більшість якого зараз являє собою цілісні майнові комплекси. Мета статті -виявити сутність процесу оцінки вартості цілісного майнового комплексу агрохолдингу шляхом визначення найбільш коректної методології оцінки бізнесу, що відповідає даній меті. Виробничий та управлінський процеси агрохолдингу мають істотні відмінності, порівняно з іншими галузями. Звідси виникає гостра необхідність у вирішенні питань теоретико-методологічного характеру, які виникають у процесі реалізації оціночних процедур з оцінки цілісного майнового комплексу (ЦМК) агрохолдингу. Адже саме правильно проведена процедура оцінки вартості бізнесу агрохолдингу здатна підвищити вартість компанії та її інвестиційну привабливість. Погляди дослідників та провідних вчених на проблему визначення вартості бізнесу акціонерних компаній (агрохолдингів) суттєво різняться. Вибір методичного підходу та методу оцінки певної компанії, а в нашому випадку – ЦМК сільськогосподарського підприємства, залежить від виду вартості, який потрібно розрахувати в процесі оцінки вартості. У статті обґрунтовано сутність категорії «вартість» у контексті визначення вартості ЦМК аграрного підприємства. Проведено узагальнення основних методів визначення вартості бізнесу аграрних акціонерних компаній. Запропоновано оцінювати вартість ЦМК аграрного підприємства, виходячи не тільки з мети оцінки, але й враховуючи синергетичний ефект, тобто, придбання вигід від впровадження інтеграційних зв’язків з оточенням, які мають агрохолдинги.

У статті розглянуто фінансовий механізм капіталізації земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств у взаємовідносинах з територіальними громадами, етапи його формування. Акцентовано увагу на необхідності ринкової капіталізації земель сільськогосподарського призначення у взаємовідносинах з територіальними громадами. Розглядається й аналізуються методичні підходи у грошовій оцінці земельних ресурсів. Відображено нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення в Україні за сільськогосподарськими угіддями. Проведено аналіз орендної плати щодо використання земель сільськогосподарського призначення за регіонами. Досліджено основні види оцінки земельних ресурсів залежно від мети та методів її проведення. Здійснено аналіз нормативно-правових актів, які регламентують порядок проведення оцінки земельних ресурсів. З’ясовано, що вартість, за якою земельні ресурси відображаються в обліку залежить від способу набуття їх у власність та/або користування, а також від мети їх використання. Встановлено, що в бухгалтерському обліку для оцінки земельних ресурсів використовуються такі види вартостей, як: первісна (історична (фактична) собівартість або справедлива вартість) та переоцінена. У процесі дослідження використано такі основні методи: системно-структурний та абстрактнологічний (для теоретичних узагальнень результатів аналітичних розрахунків і формулювання висновків); аналізу і синтезу (для деталізації об’єкта дослідження через його поділ на окремі складові та зведення результатів їх вивчення в одне ціле); метод порівняльного аналізу (для обґрунтування застосування окремих інструментів регулювання виробничих і управлінських відносин); економіко-статистичний – групування, кореляційно-регресійний аналіз (для виявлення впливу чинників на окремі його критерії); розрахунковоконструктивний (в опрацюванні стратегії розвитку). Доведено, що з формуванням ринку земель питання з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення набувають нового змісту та потребують подальшого дослідження. Звернута увага на взаємовідносини територіальних громад і сільськогосподарських підприємств щодо наповнення місцевого бюджету платою за використання земельних ресурсів. Визначено капіталізацію земельних ресурсів з поступовою трансформацією їх у капітал задля підвищення ринкової ціни. Виявлено значну диференціацію вартості сільськогосподарських земель у регіонах України за нормативно грошовою оцінкою. Зосереджено увагу на значній недооцінці земельних ресурсів та довгому терміні їх капіталізації. Із метою трансформації земельних ресурсів у фінансові активи обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення фінансового механізму капіталізації земельних ресурсів в аграрному секторі. Зокрема, наголошується на системі експертної та нормативно грошової оцінки земель, формування та розвитку інфраструктури ринку сільськогосподарських земель.

Розвиток фондового ринку, розширення масштабів та диверсифікація банківської діяльності, впровадження стандартів корпоративної культури та дієвих механізмів захисту інтересів власників, кредиторів, клієнтів, підвищення уваги до створення вартості при процесах злиття та поглинання обумовлюють необхідність впровадження в банках вартісно орієнтованого менеджменту. Це, в свою чергу, передбачає широке використання показників доданої вартості: економічної доданої вартості (Economic Value Added – EVA), акціонерної доданої вартості (Shareholder’s Value Added – SVA), ринкової доданої вартості – MVA (Market Value Added), повної (сукупної) акціонерної дохідності (Total Shareholder’s Return – TSR), рентабельності грошового потоку від інвестицій (Cash Flow Return on Investments – CFROI). Усі індикатори вартісно орієнтованого управління мають спільну основу – вони враховують вартість капіталу, який залучається банками для отримання прибутку.

1. Международный стандарт интегрированной отчетности. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://da-strateg.ru/wp-content/ uploads/2015/09/Mezhdunarodnyj-Standart-integrirovannoj-otchetnostiosnovnye-polozheniya-1.pdf. 2. Крупка Я. Д. Про інтегровану та консолідовану звітність.URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/11/89.pdf. 3. Сторожук Т. М. Проблеми впровадження інтегрованої звітності. Розвиток інтегрованої звітності підприємств : тези виступів міжнар. наук. конф.,4-5 жовтня 2019 р., м. Житомир : Мін-во освіти і науки України, Держ. ун-т «Житомирська політехніка». - Житомир, 2019.- С.174–175. URL: http://ir.nusta.edu.ua/jspui/handle/123456789/5117. 4. Проданчук М. А. Інтегрована звітність – інструмент управління підприємством. Бухгалтерський облік і аудит. 2014. № 2. С. 24–31. 5. Шевчук Н. С. Інтегрована звітність: поняття та економічна сутність. Економіка АПК. - 2018. - № 12 - С. 95. URL: http://elar.tsatu.edu.ua/handle/123456789/11150.
В статті розглянуто сутність інтегрованої звітності, що представлена звітом про управління. Проведено аналіз праць з питань інтегрованої звітності, визначено переваги та проблеми впровадження інтегрованої звітності в підприємствах України.

Дисертація присвячена розвитку теоретико-методичних положень удосконалення методичного забезпечення вартісного управління на підприємствах. У дисертації обґрунтовано об’єктивну необхідність врахування екологічного фактору при здійсненні фінансового управління на підприємствах. Ключовим напрямом сучасного фінансового менеджменту визначено вартісну концепцію. Запропоновано її впровадження в умовах екологоорієнтованого розвитку на основі методу вартісних розривів. Сформульовано визначення поняття «вартісний розрив». Розвинено науково-методичний інструментарій до його використання на промислових підприємствах. Запропоновано та обґрунтовано науково-методичний підхід до оцінки та прогнозування розриву за індикаторами вартості та рентабельності капіталу. Удосконалено структурно-логічну схему формування додаткової вартості підприємства в результаті здійснення ним екологоорієнтованої діяльності, що на відміну від існуючих передбачає виявлення зони ідентифікації вартісного розриву на основі обґрунтування ланцюга «ефекти-важелі-вартість», що є основою для вибору механізму (механізмів) управління вартістю. Упроваджено процес розроблення, прийняття та реалізації вартісної концепції управління за методом вартісних розривів на ПАТ "СУМСЬКИЙ ЗАВОД «НАСОСЕНЕРГОМАШ». При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35863
Диссертация посвящена развитию теоретико-методических положений усовершенствования методического обеспечения стоимостного управления на предприятиях. В диссертации обосновано объективную необходимость реализации экологоориентированной деятельности как факторы повышения капитализации предприятия на основании стоимостного управления методом стоимостного разрыва. Ключевым направлением современного финансового менеджмента определено стоимостню концепцию. Предложено ее внедрение в условиях экологоориентированнного развития на основании метода стоимостного разрыва. Сформулировано понятие "стоимостной разрыв", под которым подразумевается потеря потенциального увеличения стоимости и определяется как разница между индикаторами стоимости, оцененными как лучшие в отрасли и фактическими индикаторами стоимости предприятия. Получило дальнейшее развитие научно-методическое обеспечение использования стоимостного разрыв на промышленных предприятиях. предложено и обосновано научно-методический подход к оцениванию и прогнозированию разрыва по индикатору стоимости и рентабельности капитала. Предложен научно-методический подход к оценке разрыва стоимости капитала, который основывается на оценке параметра, который обеспечивает равность интегрального экономического эффекта проекта и приведенных потерь стоимости, обусловленных экологическими характеристиками проекта. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35863
Dissertation is sanctified to development of theoretical and methodical positions of improvement of the methodical providing of cost management on enterprises. In dissertation the objective necessity of realization of environmentally friendly activity as factors of increase of capitalization of enterprise is reasonable on the basis of cost management by the method of cost break. Value conception is certain the key trend of modern financial management. Her introduction is offered in the conditions of environmentally friendly development on the basis of method of cost break. A concept "Digging up a cost", under that the loss of potential increase of cost is implied and determined as a difference between the indicators of cost, appraised as the best in industry and by the actual indicators of cost of enterprise, is set forth. The scientifically-methodical providing of the use got further development cost digging up on industrial enterprises. the scientifically-methodical going is offered and reasonable near an evaluation and prognostication of break on the indicator of cost and profitability of capital. The scientifically-methodical going is offered near the estimation of break of cost of capital, that is base on estimation of parameter, that provides equity of integral economic effect of project and the brought losses over of cost, conditioned by ecological descriptions of project. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35863

Максимізація вартості компанії є головною метою взаємодії наглядової ради і менеджменту в процесі ухвалення стратегічних рішень, ключовим критерієм ефективності управління, який сприяє вирішенню проблеми суперечності інтересів сторін, пов’язаних з процесом корпоративного управління, – як на зовнішньому, так і на внутрішньому рівнях.