Relevant bibliographies by topics / Особистість викладача

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Book chapters
  5. Conference papers
  6. Reports

Academic literature on the topic 'Особистість викладача'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Особистість викладача.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Особистість викладача"

1

Кічук, Антоніна. "Деякі особливості змін у психоемоційному здоров'ї студентів та факторів, які їх обумовлюють при карантинних обмеженнях." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(53)T3 (2020): 5–18. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-5-18.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблему опанування особистістю складними життєвими обставинами через зміцнення її здоров'я у психологічній сфері. Схарактеризовано своєрідність феномена «психоемоційне здоров'я студентів» і на цьому підґрунті представлено розроблений питальник, котрий осмислено в якості базового діагностувального інструментарія щодо визначення емпіричних даних стосовно типового стану психоемоційного здоров'я студентів молодших і старших курсів навчання у закладі вищої освіти за сучасних умов, що склались через COVID – 19, та впливовості факторів на означену особистісну властивість. У ході емпіричної частини проведеного дослідження виявлено найпоширеніші типи позиції студентів в умовах дистанційного навчання в період COVID – 19: позицію «жертви», котра характеризує тих студентів, які демонструють пригніченість загальною панікою в соціумі, неспокій через неуможливлення отримати «тут і зараз» відповідь – роз’яснення викладача відносно незрозумілого на занятті, тривожність від штучно створеною ізоляцією від студентського загалу; позицію «відсутності само ідентифікації із суб’єктом освітнього процесу», яка характеризує студентів, котрі виявляють розгубленість через брак стимулів у суб’єкт-суб’єктній навчальній взаємодії, знервованість недосконалістю різнорівневих індивідуально-навчальних завдань у межах предметної специфіки, страх перед екзаменаційними випробуваннями; позицію «заручника життєвих незручностей», котра притаманна студентам, які виявляють агресивність через застаріле покоління гаджетів та неякісний інтернет, емоційне несприйняття оточуючими у зв’язку із необхідністю власного «життєвого» простору у наявних житлових умовах, обурення від технічної недосконалості обладнання робочого місця. Ключові слова: психоемоційне здоров'я; особистість студента; рефлексивна компетентність викладача; психологічна підтримка; самозбереження; пандемія; дистанційне навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

ВОЙЦЬО, Інна. "Особистість викладача та його професійна діяльність у вищій школі." Humanities science current issues 2, no. 34 (2020): 187–93. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863/34-2-28.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Лучанінова, О. П. "ПЕДАГОГІЧНА РЕФЛЕКСІЯ, АБО УРОКИ ВИХОВАННЯ ДЛЯ ЛЮДИНИ ХХІ СТОЛІТТЯ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, no. 2 (May 13, 2020): 95–109. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-95-109.

Full text
Abstract:
У статті наголошується на педагогічній рефлексії викладача сучасного закладу вищої освіти, яка є необхідним інструментом для осмислення методологічних основ викладання, культури взаємодії зі студентами, є елементом знання, самопізнання, духовного світу людини. Рефлексія на сьогодні є сучасною формою філософського осмислення знання, методом його отримання. Здійснена спроба окреслити міждисциплінарність проблеми педагогічної рефлексії в сучасних умовах. Міждисциплінарність передбачає комплекс розв’язання завдань: створення культурно-духовного центру у закладі вищої освіти, гармонію, духовності та культури, значення культурно-духовних цінностей у контексті дієвої, духовної педагогіки, об’єктивної потреби суспільства в конкурентоспроможному фахівцеві-особистості тощо. Автор наголошує на особистості викладача, його здатності до змін, бажання бути морально-духовним по-сучасному на тлі соціальної кризи, яка склалася у суспільстві до карантину й поглибилася під час нього. Наголошено, що тільки особистість може стати прикладом для особистості. Проводячи педагогічну рефлексію, автор зазначає, що приклад Людини ХХІ ст. сьогодні треба шукати не серед представників інших поколінь та часів, а він є серед нас, сучасників. Це має бути інноваційна особистість в усьому: в науці, наукових підходах до вічних проблем Добра, Краси; цілісна особистість, світоч у світі педагогічної науки та мистецтва, виховання для студентської молоді, яка керується у житті моральним кодексом, виховує студентів жити у злагоді зі своєю совістю й серцем, бачити прекрасне, тягнутися до нього. Наводяться проблеми виховання у вищій школі та шляхи їх подолання через пізнання студентом себе у боротьбі зі своїми недоліками; перебудова суспільної свідомості молоді через дієву педагогіку; здійснення красивих учинків відповідно до вищої етики; здійснення еволюції індивідуальної свідомості, прийняття відповідальності за свою індивідуальну еволюцію.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

H.V., Hryhoriv, and Alokhina N.V. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ СУЧАСНОГО ВИКЛАДАЧА ЗВО:ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 94 (May 6, 2021): 38–44. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-94-5.

Full text
Abstract:
У статті аналізуються результати дослідження щодо моделювання психологічного портрету сучасного викладача закладу вищої освіти. Підкреслюється, що реформи та зміни, які постійно відбуваються у системі вищої освіти, стосуються і вимог до викладачів, в тому числі до їх особистості та психо-логічного портрету. Наголошується на актуальності розробки моделі психологічного портрету сучасного викладача як інструменту для саморозвитку викладача, як еталону коректної оцінки якості його діяльності. Зауважується, що впровадження та застосування такої моделі дозволить підвищити якість надання освітніх послуг у ЗВО України. Розкриваються головні напрями та особливості професійної діяльності викладача ЗВО. Запропоновано перелік особистісних якостей викладача вищої школи, які впливають на ефективність виконання ним всіх видів робіт, що містяться у професійній діяльності: навчальної, методичної, наукової, організаційної, виховної тощо. Наведено детальні результати опитування здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних працівників та адміністрації закладу вищої освіти щодо таких складників психологічного портрету сучасного викладача, як темперамент, характер, педагогічні здібності, педагогічна спрямованість (мотивація), комунікативна компетенція, емоційний інтелект, моральні якості, вольові якості, самоконтроль, самооцінка.Визначено, що, на думку здобувачів вищої освіти, викладач має бути сангвініком, екстравертом, людиною молодого віку, з вираженою педагогічною мотивацією та високо розвиненими комунікативними якостями, відкритим, тактовним, толерантним. Встановлено, що для науково-педагогічних пра-цівників є характерним прагнення передавати знання та досвід, вони приділяють увагу власній мотивації, педагогічній спрямованості. Представлено результати опитування представників адміністрації закладу вищої освіти: комунікабельність, порядність, рішучість, відповідальність, ерудованість, любов до себе, роботи та оточуючих складають психологічний портрет сучасного викладача. На основі про-веденого дослідження запропоновано модель психологічного портрету сучасного викладача закладу вищої освіти «ВСЕСВІТ ЯКОСТЕЙ».Ключові слова: викладач, психологічний портрет, особистість, моделювання, анкетування. The presented article analyzes the results of research on modeling the psychological portrait of a modern university teacher. It is emphasized that the reforms and changes that are constantly taking place in the higher education system also apply to the requirements for teachers, including their personality and psychological portrait. Emphasis is placed on the relevance of developing a model of a modern teacher psychological portrait as a tool for self-development, as a standard for correct assessment of the quality of teaching work. It is noted that the introduction and application of such a model will improve the quality of educational services in Ukraine. The main directions and features of professional activity of the university teacher are revealed. The list of personal qualities of the university teacher which influence efficiency of his professional activity (educational, methodical, scientific, organizational, educational, etc.) is offered. The detailed results of the survey of students, research and teaching staff and administration of higher education institution on such components of a modern teacher psychological portrait as temperament, character, pedagogical abilities, pedagogical orientation (motivation), communicative competence, emotional intelligence, moral qualities, volitional qualities, self-control, self-esteem are presented.It was determined that, according to the opinion of students, a university teacher should be a sanguine, extrovert, young person, with strong pedagogical motivation and highly developed communicative qualities, tactful, tolerant. It was established that for teachers themselves it is important to have a desire to transfer knowledge and experience, they pay attention to their own motivation, pedagogical orientation. The results of a survey of representatives of the administration of higher education institution are presented: sociability, decency, determination, responsibility, erudition, self-love make up the psychological portrait of a modern teacher. Based on the conducted research the model of a modern university teacher psychological portrait under the name ‘SOCIABLE MASTER’ was offered.Key words: university teacher, psychological portrait, personality, creation of a model, survey
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Богдан, Ж. Б., Т. О. Солодовник, and Н. В. Середа. "Особистість викладача як чинник ефективної підготовки студентів-психологів до майбутньої професійної діяльності." Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology", no. 13 (2017): 138–43. http://dx.doi.org/10.32342/2522-4115-2017-0-13-138-143.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Тишакова, Л. Т., and Н. Ф. Хайруліна. "ІННОВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРАВООХОРОНЦІВ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ВИМОГИ ДО ВИКЛАДАЧА." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 221–26. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-33.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена обґрунтуванню процесу оновлення вимог до викладача закладу вищої освіти та його ролі у професійній підготовці майбутніх правоохоронців у навчальному середовищі університету. Проаналізовано проблему формування полікультурної компетентності майбутнього фахівця, яка пов’язана із формуванням особистості педагога, його загальної культури, педагогічної майстерності. У публікації визначено, що у педагогіці сукупність професійно-зумовлених вимог до педагога визначається готовністю до педагогічної діяльності. Ознаками готовності викладача закладу вищої освіти до педагогічної діяльності, на нашу думку, є: педагогічна самосвідомість; емоційне позитивне ставлення до суб’єкта (курсанта), об’єкта (педагогічного процесу) і засобу діяльності (виховання та навчання); знання про структуру особистості курсанта, його вікові зміни, цілі й засоби педагогічного впливу в процесі її формування та розвитку; педагогічні уміння щодо організації і здійснення навчального та виховного впливів на особистість; прагнення спілкуватися зі слухачами, передаючи їм свої досвід та знання, відповідно до змісту і способів досягнення соціально значущих цілей. Доведено, що інноваційна діяльність викладача закладу вищої освіти передбачає: впровадження інноваційних технологій навчання, спрямованих на удосконалення цілісного навчально-виховного процесу ЗВО; стимулювання інноваційної, пошукової, творчої професійної діяльності; створення інноваційно-творчої атмосфери взаємодії між учасниками процесу навчання; формування інноваційних здібностей, а саме інноваційного мислення, уяви тощо. Виявлено, що сучасні освітні процеси у правоохоронній галузі зумовлюють нагальну потребу створення цілісної педагогічної системи, що передбачає оптимальне поєднання традиційних і новаторських підходів педагогів до проблеми формування професійної компетентності майбутніх працівників правоохоронних органів, використання інноваційного досвіду наукових досліджень такої проблеми. Авторами визначено, що сучасна професійна підготовка майбутніх працівників правоохоронних органів має орієнтуватись на перспективи міжнародної співпраці, забезпечення мобільності як науковців, викладачів, так і курсантів у межах глобального освітнього і наукового просторів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Шевченко, Марина. "ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 356–58. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-69.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто питання ролі інноваційних технологій в процесі підвищення мовних навичок англійської мови студентів вищої школи. Різні методи з використанням технологій з поліпшення чотирьох мовних навичок були детально розглянуті та охарактеризовані. Автором наголошено на тому, що інноваційні технології є невід'ємною частиною процесу викладання і вивчення англійської мови. Інноваційні технології стали невід'ємною частиною процесу викладання і вивчення англійської мови. Вони допомагають студентам за коротший час оволодіти потрібними навичками для вільного використання англійської мови, а саме: навички аудіювання, читання, письма та комунікації. З огляду на всю важливість інноваційних технологій, слід зазначити, що центральне місце у процесі викладання займає особистість вчителя, який обирає, оцінює і впроваджує нові технології. Таким чином, технології допомагають викладачеві вирішити велику кількість технічних питань, зробити урок цікавішим, але технології не можуть замінити викладача повністю. Перспективою для подальших досліджень може стати аналіз інших інноваційних тенденцій у процесі викладання англійської мови. Інноваційні технології стали невід'ємною частиною процесу викладання і вивчення англійської мови. Вони допомагають студентам за коротший час оволодіти потрібними навичками для вільного використання англійської мови, а саме: навички аудіювання, читання, письма та комунікації. З огляду на всю важливість інноваційних технологій, слід зазначити, що центральне місце у процесі викладання займає особистість вчителя, який обирає, оцінює і впроваджує нові технології. Таким чином, технології допомагають викладачеві вирішити велику кількість технічних питань, зробити урок цікавішим, але технології не можуть замінити викладача повністю. Перспективою для подальших досліджень може стати аналіз інших інноваційних тенденцій у процесі викладання англійської мови. Окремо визначена провідна роль особистості вчителя в освітньому процесі. Автором зазначено, що освітні та інноваційні процеси є невід’ємними один від одного процесами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Грицук, Юрій Валерійович, and Оксана Вікторівна Грицук. "Дистанційна освіта як компонент мультимедійного освітнього середовища внз." New computer technology 11 (November 22, 2013): 93–95. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v11i1.161.

Full text
Abstract:
Одним з основних елементів сучасної освіти можна вважати мультимедійне освітнє середовище (МОС), в якому здійснюється взаємодія викладача й студента за допомогою засобів мультимедіа [1]. Використання мультимедіа як особливого класу програмного й апаратного забезпечення, глобальної мережі Internet та дистанційних навчальних курсів дозволяє активізувати пізнавальну діяльність студентів, реалізувати творчі здібності, адаптувати процес навчання до їхніх індивідуальних особливостей. Вони дозволяють використовувати інформаційно-пошукові системи, освітні портали, бібліотечні каталоги та файл-сервери, що піднімає дистанційну освіту на більш якісний рівень. Концепцію саморозвитку студентів [2] в умовах МОС можливо сформулювати наступним чином: саморозвиток є можливим в умовах інформатизації освіти та оптимізації методів освіти, активного використання технологій відкритої освіти. Така концепція містить декілька стратегічних напрямків (рис. 1), які в сумі дають можливість підготувати студентів, що здатні орієнтуватись та саморозвиватись в умовах МОС.У цілому, МОС може бути представленим за допомогою основних характеристик мислення, на які воно впливає (рис. 2). Оскільки використання мультимедіа у дистанційній освіті дає можливість студентам усвідомлювати й рефлектувати мисленнєвий процес, такий підхід дозволяє переглянути уявлення про їхні психічні функції (мислення, уяву, увагу, пам’ять та ін.).Засоби мультимедиа у контексті МОС дозволяють диференціювати рівень складності навчальних завдань, обрати оптимальний темп навчання, підвищити оперативність виконання завдань.Одним з засобів формування МОС є дистанційна освіта, що на сьогоднішній день переживає бурний розвиток в Україні [3]. Вона виокремлюється серед інших форм навчання,оскільки її характерною рисою виступає опосередкована взаємодія викладача та студента у інформаційному навчальному середовищі.Дистанційна освіти має певні організаційно-методичні принципи, серед яких виділяються модульність побудови навчального матеріалу, гнучкість та оперативність оновлення інформації, орієнтація навчального матеріалу на особистість студента, врахування його здібностей та мотивації. Разом з цим з боку викладача необхідно чітко планувати власну професійну діяльність, створювати сприятливе інформаційно-комунікативне середовище, обирати ефективні методи впливу на особистість студентів, враховувати особливості їхньої емоційної сфери, надавати їм зворотній зв’язок.Основним середовищем дистанційної освіти є мультимедійна система, заснована на застосуванні інформаційно-комунікативних технологій. Сучасні мультимедійні системи спроможні покращити якість навчання, полегшити керування навчально-виховним процесом, поширити використання інтегрованих міждисциплінарних навчальних програм, створити мотивацію самоосвіти й саморозвитку особистості студентів.Дистанційна освіта має евристичний характер, тобто студент самостійно шукає і засвоює знання, способи освітньої діяльності. Однак він не тільки отримує знання, але й планує власну освітню діяльність, складає план власних занять, висуває стратегічні цілі, розвивається як особистість. Дистанційна форма освіти прискорює процес екстеріоризації навчального матеріалу, його матеріалізації у вигляді таблиць, схем, малюнків, анімації, розвиває можливості одночасного розгляду декількох варіантів перетворення об’єкту [4; 5].Таким чином, дистанційна освіта як невід’ємний елемент мультимедійного освітнього середовища ВНЗ є перспективним дидактичним засобом, який за певними умовами дає можливість підвищити ефективність навчального процесу за умови врахування індивідуальних особливостей студентів, їх рівня компетенції та мотивації, відповідності освітніх потреб та мети навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Belyavska, Olena, and Yuliya ratiuk. "THE PERSONALITY OF CONSTRUCTIVE TEACHER AND HIS ROLE IN A PROCESS OF TEACHING FOREIGN LANGUAGES." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 1(69)/1 (March 29, 2018): 39–42. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2018-1(69)/1-39-42.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Лебєдєва, О. А. "ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ІНШОМОВНИХ МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТВОРІВ МАЛОЇ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ПРОЗИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 111–18. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-16.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблему підготовки сучасного філолога-германіста з точки зору вибору методів роботи з оригінальними літературними текстами жанру малої прози, які б ефективно сприяли формуванню іншомовних мовленнєвих навичок. З’ясоване місце оригінальних художніх творів в загальній конфігурації навчання іноземній мові та культурі. Виявлено значення впливу першого позитивного досвіду зустрічі з німецькомовною літературою у формі малої прози на подальше ставлення студентів до складних, обширних та високодиференційованих з огляду на їх зміст та форму оригінальних літературних творів. Висвітлено, що для досягнення позитивного впливу на формувння у студентів-філологів іншомовних мовленнєвих навичок через вивчення оригінальних літературних творів слід забезпечити безпосередній взаємозв’язок між прагматичною складовою частиною, з одного боку, та естетичною і етичною складовими частинами оригінальної художньої літератури іноземною мовою, з іншого. Встановлено, що таке узгодження виражається в необхідному корегуванні навчального процесу, тобто відбувається за умов включення до навчальної програми творів малої німецькомовної прози, попередньо дидактизованих викладачем. На цій підставі обґрунтовано, що робота з оригінальними літературними текстами під час вивчення іноземної мови повинна мати інтегруючий характер, який поєднує три предметні галузі: літературу, мову, країнознавство. З’ясована роль викладача у підвищенні мотивації здобувачів освіти в аспекті оволодіння мовою через досягнення цілей, що поєднують естетичний характер літературних текстів з іншокультурним аспектом. На окремому практичному прикладі продемонстровано, які форми можуть мати завдання до текстів на рівні осмислення конкретних навчально-методичних кроків їх реалізації, аби досягти мети всебічного розвитку філологічного розуміння оригінальної художньої літератури іноземною мовою та ефективного формування іншомовних мовленнєвих навичок. Зазначено, що, запроваджуючи розвиток іншомовних мовленнєвих компетенцій студентів через вивчення оригінальних літературних творів, викладач іноземних мов повинен одночасно сприяти розвитку соціальних компетентностей, бажанню спілкуватися та готовності до розмови, розвивати вміння робити судження, вчити критичній оцінці, формувати особистість, давати імпульс для роздумів та соціально орієнтованого спілкування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Особистість викладача"

1

Воронкін, А. А. "Роль викладача в формуванні особистості студента." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22053.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Середа, Наталія Вікторівна. "Етичні проблеми в педагогічній діяльності викладача вищої школи." Thesis, НТУ "ХПІ", 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17830.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Хавіна, Ірина Валер'ївна. "Особистісні якості сучасного викладача в педагогічній діяльності." Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1015.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Резнік, Світлана Миколаївна. "Особистісно-професійна позиція викладача в умовах інформаційного суспільства." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18197.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Сизикова, Валерія Сергіївна. "Формування духовного світу студента шляхом особистого прикладу викладача." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16021.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Мусійовська, О. Ф., and Б. І. Шуневич. "Мотиваційні аспекти діяльності викладача іноземних мов в умовах комбінованого навчання." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40069.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Підбуцька, Ніна Вікторівна. "Формування мотивації учіння студента вищого навчального закладу." Thesis, НТУ "ХПІ", 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17628.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Бударін, Д. В. "Формування професійної компетентності майбутніх учителів в умовах сучасної освіти." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21824.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Гаряєва, Ганна Михайлівна. "Вимоги до педагогічного супроводу в правовому вихованні гуманітарно-технічної еліти." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21844.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Алпатова, Олександра Валентинівна. "Особистість викладача ВНЗ як фактор становлення майбутнього фахівця – психолога." Thesis, 2012. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/20274.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Особистість викладача"

1

Гладка, Олена Валентинівна. Спецпрактикум “Підготовка майбутніх учителів іноземної мови до особистісно-орієнтованого навчання старшокласників” : метод. посібник. КДПУ, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2037.

Full text
Abstract:
Даний спецпрактикум містить теоретичний матеріал та програму індивідуальних та колективних тренінгів особистісно-орієнтованого навчання. Рекомендовано для викладачів іноземної мови вищих закладів освіти, учителів-практиків та студентів-практикантів під час організації навчання на заняттях з іноземної мови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Особистість викладача"

1

ЗАКРАСНЯНА, Жанна. "ОСОБИСТІСНА ВЗАЄМОДІЯ ВИКЛАДАЧА ТА СТУДЕНТА У КЛАСІ ВОКАЛУ: ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД." In SCIENTIFIC RESEARCH OF THE XXI CENTURY.VOLUME 1. GS publishing service, 2021. http://dx.doi.org/10.51587/9781-7364-13302-2021-001-234-237.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Особистість викладача"

1

Багно, Юлія, and Олена Сергійчук. "ДИДАКТИЧНА СИСТЕМА ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." In WIELOKIERUNKOWOSC JAKO GWARANCJA POSTĘPU NAUKOWEGO. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.02.2020.v2.32.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Особистість викладача"

1

Шутько, Віктор Васильович, and Валерія Юрієвна Отріщенко. Погляд студента на особистість сучасного вчителя фізичної культури та майбутню професійну діяльність. ХНАДУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1970.

Full text
Abstract:
Визначена оцінка ставлення майбутніх фахівців до професії «Вчитель фізичної культури»; - визначена роль викладача фізичного виховання у житті студентів; - вивчалась визначеність студентів у необхідних педагогічних якостях вчителя фізичної культури майбутнього. Визначена негативна оцінка ставлення студентів до проведення сучасних уроків фізичної культури, та часте їх використання не за призначенням. У більшості респондентів персональність вчителя фізичної культури асоціює з немотивованою, недостатньо освіченою, безвідповідальною та неавторитетною особистістю, що являється серйозною проблемою сучасності. В процесі навчання у студентів змінюється бачення своєї майбутньої професії, збільшується зацікавлення в отриманні високої кваліфікації спеціаліста фізичної культури з набуттям необхідних людських те педагогічних якостей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Переверзєва, Світлана Василівна. Проблеми викладання фізичного виховання в контексті саморегуляції в учнів і студентів. Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4098.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано цільовий напрям розвитку фізичного виховання орієнтованого на педагогічний процес, який полягає у втіленні ефективних ідей, форм навчального змісту діяльності викладача у пріоритеті особистісно pорієнтованого виховання учнів і студентів. Аналізується система навчальної діяльності із застосуванням концептуальних положень і принципів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Марчик, В. Самооцінка фізичного розвитку дівчат в залежності від курсу навчання. Національна металургійна академія України, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1872.

Full text
Abstract:
В роботі, в якій визначити динаміку самооцінки фізичного розвитку студентів протягом І і ІІ курсів навчання, використовували анонімний опитувальник, розроблений на кафедрі фізичного виховання і спорту Дніпропетровського національного університету ім. О . Гончара (Пічурін В. В. «Обумовлюючі фактори позитивного ставлення до занять фізичним вихованням», 2013 р.). Дослідження самооцінки фізичного розвитку студентів жіночої статті Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «КНУ» виявило на ІІ курсі осіб з низькою самооцінкою більш, ніж у два рази при порівнянні з контингентом І курсу. Показано, що зниження самооцінки фізичного розвитку є наслідком неуспішності у фізкультурній діяльності, причинами якої можуть виступати завищенні вимоги дисципліни, одноманітність навчальних занять, особистісні якості викладача та його знеособлене ставлення до студента, малий вибір спортивного інвентарю, неякісна спортивна база тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Особистість викладача' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography