Academic literature on the topic 'Освітня міграція'

Глобалізація створила умови для вільного переміщення багатьох людей між країнами та континентами з метою працевлаштування, і це явище має стійкий характер: закриті сьогодні з приводу пандемії «Ковід-19» кордони завтра неминуче відкриються. Цьому сприяє головний економічний ефект глобалізації, який забезпечує більш розвинені країни дешевою робочою силою, а менш розвинуті долучає до сучасних технологій. Мільйони людей, у тому числі й молодь Україні, вже звикли до такого способу життя, який передбачає міграційні поїздки, іноді довготривалі. Останніми роками стає помітною серед українських трудових мігрантів нова група – студентська молодь. Автори статті розглядають цей соціальний факт з різних боків, аналізують його значення для сучасного українського суспільства і дають оцінку з позиції перспектив функціонування українського суспільства. Головним висновком авторів є вказівка на майбутній системний структурний дисбаланс, що загрожує безпеці країни у цілому.

Objectives of the article: to analyze the migration process in Ukraine in order to obtain education against the background of the global process in the educational sphere and the general migration process for compliance with general migration trends. The research methodology is based on the processing of analytical and statistical materials from various sources, both national and foreign, using methods of analysis, synthesis, statistical processing of information. Research results. It has been established that educational migrations are a dynamically developing process since the end of the twentieth century, to which more and more countries are joining. This trend is also inherent in Ukraine, where educational migration has been developing dynamically throughout the 21st century. The factors influencing the external mobility of students are the military-political and economic crisis. Students go to study mainly to neighboring countries. Educational migration processes from Ukraine in their dynamics and geography correspond to the trends characteristic of labor migrations. The geography of educational migrations to Ukraine is also expanding and flows are increasing, although they are much smaller in volume than educational flows from Ukraine. The scientific novelty of the research lies in the identification of correlations between the general trends of the migration process and educational migration. The practical significance of the results obtained is aimed at drawing attention to the problem of the outflow of youth, which is the demographic, labor and intellectual potential of the nation, abroad.

The article considers the geographical dimension and the main problems of educational migration in Ukraine. The main problems of mass departure of Ukrainian citizens abroad are identified, since they are the most concerning. The analysis of manifestations of educational migration is carried out. It was found that in addition to the decrease in quality of education and the difficult socio-economic situation in the country, the strengthening of external educational migration is caused by the systemic policy of the countries of Europe, Russia and the United States to attract Ukrainians to study under various programs (scholarship, bachelor’s, master’s, doctoral, postdoctoral). The legal regulation of academic mobility in Ukraine as an institutional form of educational migration is studied, the dynamics of the migration movement of Ukrainian youth of the current population of the country is determined. The main trends of educational migration from Ukraine are analyzed, the list of the world countries that are the most popular among Ukrainian students is defined. Current trends and dynamics in changes in migration priorities of the youth Ukrainian population are considered. The popularity of the western vector of the migration movement among intellectual migrants is emphasized. The statistical analysis of regularities of migration processes in Ukraine and around the world is carried out. The main tendencies, factors and relevant institutions that determine directions and intensity of educational migration are identified. Recommendations for the State policy of Ukraine in this direction are offered. The causes and positive/negative consequences of educational migration for Ukrainian society in the future are summarized. The main components of the institutional environment as a technological basis for the management of educational processes migration in European countries are defined. The directions of the State regulation of educational migration in Ukraine in the interests of preservation and development of intellectual capital and ensuring competitive positions in the international market of educational services are formulated.

У статті на основі статистичних даних державних органів управління проаналізовано стан трудової міграції в Україні. Визначено, що система професійної освіти є однією з ланок процесу регулювання міграційних потоків. Концепція міграційної політики має знаходитися у площині міжвідомчої взаємодії та враховувати не лише специфіку трудової міграції, а й долучатися до стратегії розвитку ринку праці та ринку освітніх послуг. З’ясовано, що трудова міграція має не лише негативний вплив, а й може приносити користь. Але користь багато в чому залежить від політичної системи у країнах походження та призначення трудової міграції, а також від двостороннього, регіонального та багатостороннього співробітництва між ними. Виокремлено основні позиції щодо програми забезпечення справедливої міграції, намічено шляхи уповільнення процесу трудової міграції та поліпшення ситуації щодо збереження, формування та розвитку кадрового потенціалу України.

У статті проаналізовано фактори, які здійснюють вагомий вплив на міграцію робочої сили. Розглянуто тенденції міграційного руху населення України за допомогою статистичних методів дослідження. Встановлено, що українська трудова міграція сьогодні становить близько 8 млн. осіб, проте офіційний дозвіл на роботу має лише 500 тис. громадян. Виявлено основні причини, які змушують українців виїжджати за кордон, серед яких: нерівність доходів населення; складність отримати необхідний рівень заробітної плати для утримання сім’ї; можливість кращого заробітку за кордоном; отримання належної якості освіти. Встановлено, що міграційні процеси за змістом, причинами та наслідками мають різні джерела походження та форми прояву, вивчаються в різних контекстах і на різних рівнях. Систематизовано динаміку показників вибуття українців за кордон. В роботі відображено показники кореляції ринку праці та трудової міграції, які розраховані за допомогою коефіцієнтів міграційного навантаження на тисячу осіб населення працездатного віку, ефективності міграції, напруженості на ринку праці. В даній статті на основі кореляційно-регресійного аналізу досліджено зв’язок між соціально-економічними факторами, які репрезентують міграційні фактори виштовхування. Встановлено, що під час пандемії COVID-19 велика кількість населення втратила роботу, зменшились надходження з-за кордону та ВВП країни. У статті було проведено аналіз ринку праці за чисельністю економічно активного населення, зайнятих та безробітних, середньообліковою кількістю штатних працівників, величиною середньомісячної заробітної плати. Відображені позитивні та негативні наслідки впливу міграції на економічний стан України. Висвітлено проблеми українського ринку праці, які впливають не тільки на кількість, якість робочої сили, продуктивність праці, а й роблять економіку України залежною від обсягу грошових переказів.

У статті проаналізовано тенденцій розвитку європейської системи освіти; з’ясовано нові функції вчителя та викладача педагогічного університету в умовах євроінтеграції; проаналізовано пропозиції європейських країн щодо програм наукового стажування; визначено су-часний стан і можливості закордонного стажування для професійного розвитку викладачів українських педагогічних університетів; окреслено перспективи організації наукового стажування для закордонних колег.З метою підготовки нового європейського вчителя викладачі педагогічних університетів мають бути добре ознайомлені з досвідом підготовки майбутніх учителів у країнах Європейського Союзу. Найефективнішою формою вивчення європейського досвіду є закордонне стажування викла-дачів.З’ясовано, що отримані під час наукового туристичного туру нові знання, навички, інформацію викладачі педагогічних університетів активно використовують у подальшій практичній професійній діяльності. Використання європейського досвіду значно пришвидшує наближення української педагогічної освіти до європейських стандартів.Зроблено висновок, що для того, щоб адекватно відреагувати на загальносвітову тенденцію міграції студентів і викладачів, а також привабити представників міжнародної наукової спільно-ти, потрібно вжити ряд організаційних заходів. Основним завданням визначено розроблення рекламних заходів, що презентують світу наші наукові та освітні здобутки. Потрібно також розвивати інфраструктуру та заохочувати діяльність інститутів, університетів, науково-дослідних центрів, спрямовану на освітнє та наукове міжнародне співробітництво.

Освіта, з позицій суспільства, є основним засобом розвитку гуманістичної сутності людини. Це по-перше. По-друге, суспільство, держава забезпечує соціальний захист населення від безробіття шляхом надання освітніх послуг, підвищення його конкурентоспроможності на ринку праці. По-третє, відбувається задоволення потреб суспільства в продуктивній силі. Звичайно ж, щоб освіта стала такою цінністю, необхідно створити в суспільстві достатньо конкурентні умови для використання цієї сили. Інакше будемо формувати соціальний капітал для інших країн. Наявність згаданих умов необхідно для боротьби з міграцією, втратою «робочих рук», «витоком мізків». І ще важливий аспект державно-громадської цінності освіти. Вона є (у всякому разі, повинна бути) джерелом інноваційного розвитку економіки, інформатизації суспільства. Для того, щоб освіта стала такою, потрібна не просто її модернізація і / або інтеграція в європейський, світовий освітній простір. Необхідні нові підходи, перехід від традиційного підходу до інноваційної освіти, що забезпечує розвиток творчих здібностей, націленість на пошук і використання інновацій як в змістовному наповненні навчальних програм так і в засобах навчання. Метою дослідження, результати якого викладені в даній статті, є розробка (на концептуальному рівні) моделі управління якістю освіти і науки, концепції їх реформування. Вищезазначена концепція може інтерпретуватися як одна з умов вирішення найважливішої державної проблеми – прогресуючого економічного і технологічного відставання України в області інновацій від високорозвинених держав. з усіма наслідками економічного і політичного характеру. Не менш важливою проблемою, вирішення якої також залежить від ефективності, якості і прозорості вищої освіти в Україні, є проблема забезпечення сталого розвитку. Відомо, що катастрофи людство уникне через створення нешкідливих для біосфери ноотехнологій. Саме на це повинно бути спрямований потенціал освіти і науки України. Авторами дослідження, результати якого подано в цій статті, розроблені і концепція освітньої діяльності, і проекти рішень найбільш важливих проблем. Це внутрішні і зовнішні проблеми життєдіяльності нашої держави. До внутрішніх, найбільш важливим, першочерговим ми відносимо дві проблеми: 1) мінімізація корупції в органах державної влади, зростання ефективності економічного управління і 2) судова реформа. На вирішенні цих проблем наполягають і громадяни країни, і наші зарубіжні партнери. Від розв’язання цих проблем залежить не тільки успішність країни (прихід зовнішніх інвестицій, підняття рівня життя людей), але і, скажемо прямо, її виживання. Щодо зовнішніх проблем, то найбільш важливими є: повернення окупованих територій, забезпечення безпеки, суверенітету і цілісності України. Підходи до кардинального вирішення внутрішніх і зовнішніх проблем, що пропонуються нами – це низка тем, які могли б викладатися в рамках напрямів підготовки студентів університету майбутнього.

У статті проаналізовано напрями освітнього співробітництва України та Польщі та основні нормативні документи, що регулюють відносини у сфері науки та освіти обох країн. Оскільки Польща є країною-лідером освітньої міграції з України, значна увага акцентується на передумовах та причинах, що її стимулюють. Практично половину усіх іноземних студентів, котрі навчаються в Польщі, становлять українці. До мотивів, які впливають на зростання освітньої міграції до Польщі, належать територіальна близькість, порівняно невисока вартість навчання, наявність різних стипендійних програм та відсутність мовного бар’єру. Також значний вплив мають політичні чинники, такі як військові дії на Сході України та анексія Криму. Пандемія суттєво не вплинула на процеси освітньої міграції до Польщі. У статті представлено ймовірні наслідки для вітчизняної економіки міграції молоді на навчання за кордон у разі їх неповернення на батьківщину.

У статті аналізується рівень зайнятості молоді в державах з високим соціальним розвитком. Порівняно моделі, принципи і підходи державної політики зайнятості провідних країн світу. На прикладі історії розвитку державного управління в сфері забезпечення зайнятості Німеччини та Польщі досліджено варіанти вирішення таких проблем молоді як: безробіття, недостатній рівень кваліфікації, ефективна профорієнтація соціальних служб на загальнонаціональному, регіональному та місцевому рівнях; питання політики патріотичного виховання, можливості забезпечення зайнятості молоді через співпрацю служби зайнятості з бізнесом, взаємодію освіти та бізнесу; прогнозування необхідної кваліфікованої робочої сили; неформальна освіта шляхом організації практичних занять на підприємствах; забезпечення практики та майбутнього робочого місця для молодих спеціалістів; пільги для підприємців, які створюють нові робочі місця та використовують новітні технології; міграція молоді до більш розвинених країн. У результаті дослідження запропоновано розробити ефективну державну молодіжну політику забезпечення зайнятості молоді через розвиток молодіжного підприємництва, мотивацію молоді та залучення до діяльності громади, самозайнятості, самоорганізації та саморозвитку; забезпечення високого рівня оплати праці; запровадження пільг для бізнесу, що надають перші робочі місця молоді та запроваджують технологічні інновації.

У роботі виявлені основні теоретичні підходи до явища «міграція», визначено основні поняття, категорії та види міграцій. Розглянуто історичне підґрунтя даного явища. Окреслено стан міграційних процесів в сучасній Україні, з урахуванням найсвіжіших статистичних даних з цього напрямку. Виявлено основні конфліктогенні наслідки міграцій для України, а саме демографічні, соціокультурні, соціальні та економічні. Проведено кількісне соціологічне дослідження на тему: «Ставлення українців до міграційних процесів та їх наслідків».
The main theoretical approaches to the phenomenon of "migration", the basic concepts, categories and types of migrations are revealed in the work. The historical basis of this phenomenon is considered. Taking into account the latest statistical data in this area the state of migration processes in modern Ukraine is outlined. The main conflict-generating consequences of migration for Ukraine have been identified as demographic, socio-cultural, social and economic. A quantitative sociological study was conducted on the topic "Attitudes of Ukrainians to migration processes and their consequences."

The paper considers the existing influence that exists between education and migration in modern conditions
В работе рассмотрено существующее влияние между образованием и миграцией в современных условиях
The paper considers the existing influence that exists between education and migration in modern conditions
This research was funded by the grant from the Ministry of Education and Science of Ukraine «Reforming the lifelong learning system in Ukraine for the prevention of the labor emigration: a coopetition model of institutional partnership» (reg. n. 0120U102001), «Convergence of economic and educational transformations in the digital society: modeling the impact on regional and national security».

Метою даної статті є вивчення причин і наслідків "витоку мізків" і явище "витрати мізків", що мало місце в Україні. Виявлено основні стимулятори і дестимулятори, що впливають на процеси трудової міграції. В результаті демографічного обстеження, результати попередніх досліджень в області демографії, політичної науки і освіти об'єднані в даному дослідженні. Методологія проведення дослідження - це порівняльний аналіз з використанням вторинних даних (відкритих статистичних джерел), статистичний аналіз, методологія побудови сценаріїв; якісний аналіз даних (відкриті інтерв'ю, аналіз результатів попередніх досліджень). Формалізований набір базових сценаріїв, що дозволяють відтворити систему міграційних факторів і розробити превентивні заходи щодо уповільнення процесу. Тенденції міграції були класифіковані за статтю, віком, місцем проживання, місцезнаходженням, напрямком міграції і за рівнем кваліфікації мігрантів.
Целью данной статьи является изучение причин и последствий "утечки мозгов" и явление "расхода мозгов", имевшее место в Украине. Выявлены основные стимуляторы и дестимуляторы, влияющие на процессы трудовой миграции. В результате демографического обследования, результаты предыдущих исследований в области демографии, политической науки и образования объединены в данном исследовании. Методология проведения исследование - это сравнительный анализ с использованием вторичных данных (открытых статистических источников), статистический анализ, методология построения сценариев; качественный анализ данных (открытые интервью, анализ результатов предыдущих исследований). Формализован набор базовых сценариев, позволяющих воссоздать систему миграционных факторов и разработать превентивные меры по замедлению процесса. Тенденции миграции были классифицированы по полу, возрасту, месту жительства. местонахождению, по направлению миграции и по уровню квалификации мигрантов.
The aim of this paper is to explore the causes and consequences of “brain drain” and “brain waste” phenomena that took place in Ukraine. The main stimulants and destimulants were identified that impact the processes of labour migration. The demographic survey results, the findings of previous research in demography, political sciences, and education tendencies are united in current research. The methodology of the research is a comparative analysis by using secondary data (open statistical sources), statistical analysis, scenario design methodology; qualitative data analysis (open interviews, previous findings). The set of basic scenarios was formalized that allow to recreate the system of migration factors and to design the preventive measures to slow down the process. The trends of migration were classified by gender, by age, by residence location, by destination, and by the levels of qualification.
This research was funded by the grant from the Ministry of Education and Science of Ukraine "Reforming the lifelong learning system in Ukraine for the prevention of the labor emigration: a coopetition model of institutional partnership" (№0120U102001).

1.Naumenko N. V. Recognition of Foreign Documents on Education, as Part of the Quality Assurance System. // International scientific conference “Actual Problems of International Students’ Teaching and Learning in Ukraine”, Ternopil, 18–20 May 2016, pp. 71-74 [in Ukrainian]. 2.Gromovenko K. V. International Legal Regulation of Recognition of Foreign Higher Education Qualifications. State and Regions. Series: Law, 2019, No 3 (65), p. 259–267[in Ukrainian]. 3.Recognition Procedure for Higher Education Degrees Issued by Foreign Educational Institutions, approved by the Decree No 504 of the MESU, dated May 5, 2015 [Electronic resource] // Verkhovna Rada of Ukraine. Legislation of Ukraine. – 2015. – Internet access link to the resource: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ z0614-15#Text [in Ukrainian]. 4.Recognition Procedure for Educational Documents on Secondary, Secondary Vocational and Vocational Education Issued by Foreign Educational Institutions, approved by the Decree No 504 of the MESU, dated May 5, 2015 [Electronic resource] // Verkhovna Rada of Ukraine. Legislation of Ukraine. – 2015. – Internet access link to the resource: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z061515#n4 [in Ukrainian]. 5.Muratova D. B., Tykhostup N. M. Administrative and Legal Characteristics of the Nostrification Procedure as a Type of Administrative Service. Contemporary Problems of Legal, Economic and Social Development of the State. Kharkiv, 2018, p. 331-333 [in Ukrainian]. 6.Convention on the Recognition of Qualifications Concerning Higher Education in the European Region. Official translation [Electronic resource] // Verkhovna Rada of Ukraine. Legislation of Ukraine. – 1997. – Internet access link to the resource: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_308#Text [in Ukrainian]. 7.The Cabinet of Ministers of Ukraine. Resolution of 31.08.2011 No 924 “Questions of the National Information Center of Academic Mobility” [Electronic resource] / Cabinet of Ministers of Ukraine // Verkhovna Rada of Ukraine. Legislation of Ukraine. – 2011. – Internet access link to the resource: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/924-2011-%D0%BF#Text [in Ukrainian]. 8.National Information Center of Academic Mobility ENIC Ukraine. Materials of the website [Electronic resource] / National information center of academic mobility ENIC Ukraine // website. – 2021. – Internet access link to the resource: www.enic.in.ua.
Convention on the Recognition of Qualifications concerning Higher Education in the European Region (Lisbon, 1997) is the main international document in the field of recognition of foreign education qualifications for countries, including Ukraine, that support the idea of creating the European Higher Education Area within the Bologna Process. Ukraine ratified the Convention in 1997, and in 2000 the Ministry of Education and Science issued the first recognition decisions. During 2000–2012, the recognition procedure in Ukraine was called ‘nostrification’, as in many postSoviet countries. However, since 2010 the procedure has been reformed and a course taken toward harmonizing it with the European practices, taking into account the recommendations of the Lisbon Convention Committee in a timely manner. Since 2010, a legal act governing the recognition of foreign education qualifications had been changed three times, and now a new (fourth) edition after the public debate is being prepared for adoption. The name of the procedure was also changed in 2011 in accordance with the terminology used in the Bologna Process – the recognition of foreign degrees, recognition of educational documents, and recognition of qualifications. In Ukraine, since 2015, in addition to the relevant Ministry, the higher education institutions also have been authorized to recognize educational documents. However, the outdated term ‘nostrification’, references and analysis of outdated regulations can still be found both on the information resources of higher education institutions and in the scientific articles and research papers.
Конвенція про визнання кваліфікацій , що стосується вищої освіти в Європейському регіоні (Лісабон, 1997) є основним міжнародним документом в області визнання іноземних освітніх кваліфікацій для країн, включно з Україною, які підтримують ідею створення Європейського простору вищої освіти в рамках Болонського процесу. Україна ратифікувала Конвенцію в 1997 році, а у 2000 році Міністерство освіти і науки України прийняло перші рішення про визнання. У 2000-2012 роках процедура визнання в Україні називалася "нострифікацією", як і в багатьох пострадянських країнах. Однак з 2010 року процедура була реформована і взятий курс на її гармонізацію з європейською практикою, своєчасно враховані рекомендації Комітету Лісабонської конвенції. З 2010 року правовий акт, який регулює визнання іноземних освітніх кваліфікацій, змінювався тричі, і зараз готується до прийняття нова (четверта) редакція, яка пройшла громадське обговорення. Назва процедури також була змінена в 2011 році відповідно до термінології, яка використовується в Болонському процесі - визнання іноземних ступенів, визнання документів про освіту і визнання кваліфікацій. В Україні з 2015 року, крім відповідного міністерства, вищі навчальні заклади також уповноважені визнавати документи про освіту. Однак застарілий термін "нострифікація", посилання та аналіз застарілих нормативних актів все ще можна знайти як на інформаційних ресурсах вищих навчальних закладів, так і в наукових статтях та наукових роботах .

У дисертації поглиблено дослідження наукового ландшафту визначення ролі та місця державної міграційної політики в системі управління національним господарством, що здійснено з використанням бенчмаркінг-інструментарію (Scopus Tools Analysis, Web of Science Analyze Results і Google Ngram Viewer) та бібліометричного аналізу (VOSviewer v. 1.6.13) у таких вимірах: змістовному (кластеризовано наукові патерни досліджень залежно від тісності їх взаємозв’язку), часовому (визначено періоди зростання публікаційної активності та основні етапи еволюції наукового доробку), просторовому (виявлено та описано інтернаціональні наукові альянси). Обґрунтовано напрямки реформування державної міграційної політики в Україні на основі формалізованих причинно-наслідкових зв’язків між рівнем чистого міграційного приросту та сукупністю параметрів розвитку національної економіки (рівні урбанізації, експортно-імпортного й бюджетного потенціалів, соціального та інфраструктурного розвитку, інноваційності, ефективності системи охорони здоров’я, фінансової стабільності) на основі результатів когнітивного моделювання. У роботі обґрунтовано основні напрями реалізації державної міграційної політики відповідно до Цілей сталого розвитку і ключових стейкхолдерів, що здійснено на основі виявлених фільтром Баттерворта флуктуацій часових рядів зміни індексу чистого міграційного приросту та ключових індикаторів досягнення Цілей сталого розвитку, а також засобами кореляційного аналізу – співпадіння/неспівпадіння виявлених трендів; Виявлено часові лаги, ретроспективні та прогнозовані зміни кількості вітчизняних емігрантів, обґрунтувати, що серед їх мотивів пошук можливостей працевлаштування домінує над потребами в зростанні добробуту. Для цього розроблено методологію дослідження трендів та структури еміграційного потоку у контексті таргетування регуляторних інтервенцій державної міграційної політики на основі результатів сценарного прогнозування (модель авторегресії та розподіленого лага ADL) динаміки зміни кількості емігрантів з України залежно від зміни рівнів безробіття та доходів на душу населення. Це дозволило виявити часові лаги, ретроспективні та прогнозовані зміни кількості вітчизняних емігрантів, обґрунтувати, що серед їх мотивів пошук можливостей працевлаштування домінує над потребами в зростанні добробуту. У роботі обґрунтовано впливу бренду країни на динаміку чистого міграційного потоку, що базується на поєднанні тестувань ANOVA, Шапіро – Уїлка та Левене, врахуванням емоційних уявлень та обізнаності потенційних мігрантів про країну, орієнтацією не на статичну, а на інтервальну оцінку сприйняття бренду країни її зовнішніми стейкхолдерами. Це дозволило на даних України та європейських країн емпірично підтвердити наявність динамічного тренду еміграційних потоків у ті країни, які сприймаються нерезидентами як такі, що демонструють більш високий потенціал, якість життя, культурні цінності та традиції. Розроблено методологію встановлення ролі конкурентоспроможності національної системи вищої освіти як детермінанти зміни міграційних процесів, яка впливає на залучення нових трудових ресурсів до країни та зменшення їх відпливу за кордон. Для цього у роботі розроблено дворівневий підхід, який на першому рівні передбачає кластеризацію європейських країн за інтегральним показником, що комплексно оцінює як кількісні, так і якісні характеристики системи вищої освіти, а також рівень її інтернаціоналізації, а на другому рівні – за допомогою logit- та probit-моделювання визначає ймовірність зміни інтенсивності міграційних процесів для кожного кластеру країн. Поглиблено наукові засади сценарного прогнозування динаміки чистого міграційного приросту населення залежно від характеру змін рівнів грамотності населення, його залученості до неформальної освіти, що на відміну від існуючих базується на поєднанні регресійного аналізу та імітаційного моделювання. На основі цього обґрунтовано напрямки синхронізації державної міграційної політики з освітніми реформами, зокрема щодо розвитку неформальної освіти та освіти впродовж усього життя. Розроблено методологічний інструментарій оцінювання впливу інтенсивності міграційних процесів на рівень економічної конвергенції України з країнами-членами Європейського Союзу, що засновано на дворівневий підхід дозволив: на основі поєднання модифікованої моделі Кобба – Дугласа та індексу Херфіндаля – Хіршмана довести, що для України та країн Вишеградської четвірки домінуючою міграційною детермінантою довгострокового економічного зростання є збільшення обсягів грошових переказів емігрантів у країну їх походження, а не зміна концентрації і поляризації населення цих країн у наслідок припливу іммігрантів; на основі моделей !- і "-конвергенції оцінити швидкість та час, необхідний для економічної конвергенції національної економіки з країнами-членами Європейського Союзу з урахуванням впливу інтенсивності міграційних процесів. Розвинуто науково-методичний підхід до оцінювання динамічного інтегрального індексу соціального прогресу як рефлектора державної міграційної політики, що базується на чотириетапному підході та передбачає оцінювання показників соціального розвитку (відібраних на основі Національної економічної стратегії на період до 2030 р.), визначення їх вагових коефіцієнтів ентропійним методом, а також дозволяє врахувати динамічний характер інтегрального індексу соціального прогресу, забезпечити однорідність та узгодженість у процесі порівняння рівнів соціального прогресу різних країн. Поглиблено методичний інструментарій оцінювання взаємовпливу індикаторів державної міграційної політики та рівня соціального прогресу країни у системі управління національної економіки, що здійснено шляхом оцінювання (узагальнюючим методом моментів Ареллано – Бонда) взаємного впливу міграційного приросту та інтегрального динамічного індикатора соціального прогресу. Це дозволило емпірично підтвердити високий рівень синхронізації державних міграційної та соціальної політик країн Вишеградської групи та відсутність такої узгодженості в Україні, обґрунтувати напрямки використання відповідних кращих бенчмарків під час реформування державної міграційної політики в Україні.
The dissertation is devoted to developing the theoretical and methodological basis for justification of the determinants and reflectors of efficiency of the government migration policy implementation, causal relationships between them, which identified the role and place it in the national economic management system. The thesis provided the bibliometric analysis using the benchmark-instruments Scopus Tools Analysis, Web of Science Analyze Results, Google Ngram Viewer and software VOSviewer v. 1.6.13. It allowed investigating the development of the scientific landscape of the role and place the government migration policy. The assessment of causal relationships (FCM-analysis) between net migration rate and indicators of economic growth (urbanization, export-import and budget potentials, social and infrastructural development, innovation, efficiency of the health care system, financial stability) confirmed the positive and negative interaction between them. The thesis developed the approach for justification of the core direction of government migration policy considering the sustainable development goals and stakeholders. It was based on Butterworth filter fluctuations of time series of the net migration rate changes and key indicators of the sustainable development goals, and the correlation analysis – coincidence/discrepancy of the revealed trends. Furthermore, the author developed an approach for assessing the links between migration and globalization processes in the reform of the government migration policy, which formalize causal relationships between the immigrants and the globalization processes (social, economic, and political dimensions) through complex a combination of ANOVA testing, least squares method and Granger test. It allowed to refute the hypothesis of globalization as a reflector of migration processes, but to confirm that political and social globalization are essential determinants of their activation, and on this basis to justify the socio-political targets of government migration policy reform in Ukraine. The author improved the methodology for studying trends and structure of emigration flow in the context of targeting regulatory interventions government migration policy, based on using scenario forecasting (autoregression model and distributed lag ADL) of emigrants from Ukraine depending on changes in unemployment and per capita income people. The author developed methodology and methodological tools (the principal components analysis and correlation-regression analysis) to assess government efficiency (both as a whole and on its separate components) as determinants of government migration policy. The hypothesis that the intensity of migration processes contributes to the acceleration of Ukraine's integration into the European community is empirically confirmed. The developed two-level approach allowed: 1) based on a combination of the modified Cobb-Douglas model and the Herfindahl-Hirschman index to prove that for Ukraine and the Visegrad countries, the dominant migration determinant of long-term economic growth is an increase in remittances and emigration and the polarization of the population of these countries due to the influx of immigrants; 2) based on the models of !- and "-convergence to estimate the speed and time required for economic convergence Ukraine with EU countries, considering the impact of migration processes intensity. Using the ANOVA test, Shapiro–Wilk and Levene tests, the methodology of justification of the country's brand impact on the net migration flow was developed. The proposed approach considers the emotional perceptions and awareness of potential migrants about the country, focusing not on static but interval assessment of the country's brand perception by its external stakeholders. It allowed empirically confirm the dynamic trend of emigration flows to those countries that non-residents perceive as those that demonstrate higher potential, quality of life, cultural values and traditions for Ukraine and European countries. The hypothesis that the competitiveness of the national higher education system is an important determinant that affects the attraction of new labour resources to the country and reduce their outflow abroad was confirmed. For this purpose, the two-level approach was applied. The first level involves the clustering of European countries by integrated indicator, which comprehensively assesses both quantitative and qualitative characteristics of higher education and its internationalization. At the second level – logit- and probit-modelling determines the probability of changing the intensity of migration processes for each cluster of countries. The scientific principles of scenario forecasting of the net migration rate of the population depending on the changes in literacy rate, population involvement in nonformal education, which is based on a combination of regression analysis and simulation, was developed. It allowed substantiating the directions of synchronization of government migration policy with educational reforms, particularly regarding the development of informal and lifelong education. The author developed the methodology for assessing the social progress of Ukraine and the Visegrad countries, which was based on a four-stage approach and involves assessing social development indicators (selected based on the National Economic Strategy until 2030), determining their entropy weights method, and also allows considering the dynamic nature of the social progress index, ensuring homogeneity and consistency in the comparing the social progress of the countries. Besides, the methodology for studying the coherence of government migration policy and social policy was improved. It assessed (using the Arellano-Bond method) the mutual influence of migration growth and social progress index.

У збірнику опубліковано тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих учених «Напрями економічного зростання та інноваційного розвитку підприємств», яка відбулася у Кіровоградському національному технічному університеті 21 квітня 2016 р. Для викладачів, аспірантів, студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Може бути корисним також для підприємців, організаторів бізнесу та менеджерів підприємств.