Relevant bibliographies by topics / Освітня компонента

Academic literature on the topic 'Освітня компонента'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Освітня компонента.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Освітня компонента"

1

Процька, Світлана. "ВИКОРИСТАННЯ СЕРВІСІВ GOOGLE ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ОСВІТНЯ ПОЛІТИКА»." Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 2, no. 14 (July 12, 2021): 144–54. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236889.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано практичні аспекти використання сервісів Google під час вивчення курсу «Освітня політика» для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти в умовах інформатизації педагогічних закладів вищої освіти; розкрито роль сервісів Google (на прикладі Google Classroom) у процесі формування професійних компетентностей майбутнього магістра освітніх наук, окреслено їх характеристики: економію засобів на придбання програмового забезпечення; зниження потреби в спеціалізованих аудиторіях; можливість виконання багатьох видів діяльності, контролю та оцінки досягнень студентів online; відкритість освітнього середовища; визначено складники професійних компетентностей майбутнього магістра освітніх наук: предметний; інформаційно-цифровий; комунікативний; особистісний; наведено приклади педагогічного використання елементів сервісів Google для формування професійних компетентностей майбутнього магістра освітніх наук у закладах вищої освіти в процесі вивчення навчальної дисципліни (освітнього компонента) «Освітня політика».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

ЛОГВИСЬ, Ольга. "ФЕНОМЕН ЛІДЕРСТВА У КОНТЕКСТІ ПСИХОЛОГІЇ ПРАЦІ ПЕДАГОГА." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 3 (52) (February 21, 2022): 68–75. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.10.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано основні психологічні теорії лідерства та розглянуто теоретичні аспекти проявів лідерських якостей з позиції психології праці педагога. Актуальність заявленої тематики феномену лідерства у педагогічній діяльності зумовлена новим поглядом на роль учителя в освітньому просторі, впровадженням реформ Нової української школи (НУШ). Внаслідок цього виникає потреба у новому підході до розуміння ролі вчителя та його особистості. Надзвичайно важливо на сучасному етапі розвитку освіти загалом забезпечити всесторонній розвиток особистості учня та сприяти цьому. Проблема ролі вчителя у сучасній школі та індивідуальній освітній траєкторії дитини є актуальною та, беззаперечно, важливою. Українська освіта нині характеризується високим рівнем інтеграційних процесів. Освітня реформа, що базується на засадах лідерства, передбачає успішність професійної діяльності педагога, котра безпосередньо залежить не тільки від його фахової підготовки, а й від лідерської активності й мотивації до самовдосконалення. Мета нашої наукової розвідки – з’ясування важливості присутності лідерського компонента підготовки сучасного вчителя як основи і рушійної сили його професійного та особистісного розвитку. Обґрунтовано, що ефективність професійної діяльності педагога вимагає сформованості у нього лідерських якостей, які забезпечуватимуть ефективну суб’єктуб’єктну педагогічну взаємодію. Практична значущість нашої роботи полягає у дослідженні та з’ясуванні ролі лідерського компонента у діяльності педагога.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Levrints (Lőrincz), М. І. "ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ У США." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, no. 6 (November 29, 2019): 179–89. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-179-189.

Full text
Abstract:
У статті здійснено аналіз нормативно-правового компонента системи підготовки вчителів іноземних мов у США та галузі іншомовної освіти. З'ясовано, що освітня політика США формується на найвищому державному рівні, однак функціонування вищої освіти не регламентується конгресом. Вектор освітньої політики визначається федеральним урядом, але управління галуззю належить до компетенції штатів і муніципалітетів. Департамент освіти США виконує формальну роль у здійсненні контролю за системою освіти, тоді як реальними повноваженнями володіють департаменти освіти штатів. Прерогативами освітньої політики США є оптимізація доброякісності освітньої галузі, зростання якості й ефективності професійно-педагогічної діяльності, а також іншомовної комунікативної компетентності широких суспільних верств і т.і. Спираючись на децентралізованість як основний принцип регулювання системи вищої освіти, освітня політика навчальних закладів затверджується уповноваженими органами штатів. Зважаючи на значну автономність американської освітньої галузі у прийнятті важливих рішень щодо управління й організації освітніх процесів, система освіти у кожному штаті є, певною мірою, унікальною, вирізняючись широким діапазоном освітніх закладів, цілей, завдань і змістовими підходами. У США не існує національної мовної політики чи закону, що регулює використання та вивчення іноземних мов, проте деякі її відповідні питання вирішуються в підзаконних актах, проєктах, урядових ініціативах і, перш за все, численних програмах, спрямованих на просування іноземних мов, мовної освіти. Однією з найважливіших завдань американської освітньої політики є підвищення якості освіти, ефективності та якості викладання, а також популяризація освіти з іноземних мов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Литвтненко, Т. М. "Освітня компонента ефективності участі України в міжнародних інтеграційних процесах." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 109, (ч. 1) (2012): 43–45.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Кононец, Н. В. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОМУ НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 51 (2018): 31–45. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.03.

Full text
Abstract:
У статті автор розкриває роль інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти при ресурсно-орієнтованому навчанні студентів у вищій школі. Інформаційно-освітнє середовище закладу вищої освіти як дидактична основа ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі представлене як педагогічна система, що об’єднує в собі інформаційні освітні ресурси, комп’ютерні засоби навчання, засоби управління навчальним процесом, педагогічні прийоми, методи і технології, направлені на формування інтелектуально-розвиненої соціально-значущої творчої особистості, що володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок для ефективного функціонування в інформаційному суспільстві. Компонентами інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти є суб’єктно-ресурсний, матеріально-технічний, дидактичний, технологічний компоненти та веб-система закладу вищої освіти. Суб’єктно-ресурсний компонент визначає користувачів, розробників та учасників середовища, консолідує ресурси закладу вищої освіти для створення та розвитку середовища: кадрові, матеріально-технічні, навчально-методичні, фінансові та інформаційні ресурси. Матеріально-технічний компонент містить аудиторії, лабораторії, спеціальні кабінети, бібліотека закладу вищої освіти як комплексний медіацентр, що забезпечує доступ до інформації, комп’ютерна техніка, мультимедійні пристрої, комп’ютерні мережі тощо. Дидактичний компонент містить форми, методи та засоби навчання студентів, які, разом з традиційними, реалізуються за допомогою програмно-технічних і телекомунікаційних засобів (дистанційне, змішане, мобільне навчання). Технологічний компонент забезпечує доступ до навчальної інформації завдяки сучасним інтернет-технологіям, можливості розробки електронних освітніх ресурсів, організацію технологій взаємодії (інтерактивної, мобільної, візуальної). Веб-система закладу вищої освіти як компонент його інформаційно-освітнього середовища є об’єднуючим для усіх чотирьох компонентів – сукупність веб-сайтів, об’єднаних офіційним веб-сайтом. Розглянуто важливі складові інформаційно-освітнього середовища ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»: Головний центр дистанційного навчання, віртуальне навчальне середовище Інституту економіки, управління та інформаційних технологій, електронні навчально-методичні комплекси дисциплін, створені у вигляді дистанційних курсів за допомогою сервісу https://sites.google.com/.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

БАРТКІВ, Оксана, and Євгенія ДУРМАНЕНКО. "ІНТЕГРАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК БАЗОВА У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАТЕЛЯ." Acta Paedagogica Volynienses 1, no. 1 (April 13, 2022): 18–24. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.3.

Full text
Abstract:
Актуальність аналізу і визначення компонентів інтегральної компетентності майбутніх вихователів обумовлені вимогами нормативних документів у галузі дошкільної освіти, що вимагають сформованості в них здатності діяти самостійно та неординарно у складних професійних ситуаціях, приймати виважені професійні рішення тощо. Досить високий рівень інтегральної компетентності майбутнього вихователя забезпечить йому активне працевлаштування на ринку праці, самореалізацію, самовираження, проявлення професіоналізму, здатності до творчої діяльності, інтегральної мобільності. Мета роботи полягає в обґрунтуванні сутності та структурних компонентів інтегральної компетентності майбутнього фахівця першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта». Під час наукового пошуку використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації для уточнення поняття «інтегральна компетентність майбутніх вихователів», визначення її компонентів і групування загальних та фахових компетентностей відповідно до кожного компонента. На основі аналізу нормативних документів установлено, що інтегральна компетентність майбутніх вихователів ЗДО є результатом сформованості системи загальних та фахових компетентностей і передбачає їхню здатність реалізовувати комплексні спеціалізовані завдання із розвитку, навчання, виховання дітей раннього і дошкільного віку у закладах дошкільної освіти. На основі аналізу Професійного стандарту вихователя ЗДО (основних трудових функцій вихователя) та Освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта» визначено структуру інтегральної компетентності майбутнього вихователя ЗДО (психолого-педагогічний, організаційно-методичний, рефлексивно-ціннісний компоненти) та компетентності, що формуються кожним компонентом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

ВЄНЦЕВА, Надія. "СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-19-25.

Full text
Abstract:
Автор дослідження на основі аналізу наукової літератури визначає суспільно-політичні чинники та їх вплив на розвиток педагогічної освіти. У дослідженні проаналізовано суб’єктивні й об’єктивні, внутрішньополітичні, соціально-економічні фактори, які впливають на розвиток освіти. Визначено взаємопов’язані компоненти функціонування освітніх закладів та чинники, які впливають на освітній процес. Автор публікації доводить, що освітня галузь знаходиться під впливом низки чинників, головними серед яких є держава, суспільство і педагогічна наука. Зміни в державі й світі, нові ідеї, концепції, зразки кращого освітнього досвіду завжди впливають на стан освіти в країні. Будь-яка влада за допомогою державних механізмів прагне, аби молоде покоління засвоїло культурно-історичну традицію народу, інтегрувалося в державну цілісність та ідентифікувало себе як лояльного громадянина. Крім того, держава прямо або опосередковано визначає освітні стандарти. У дослідженні з’ясовано, що проблема ролі освіти, передусім зумовлена соціальними потребами та соціальними функціями, які вона виконує. В свою чергу педагогічна наука обґрунтовує принципи, методи й організаційні форми освітнього процесу, потребу вести постійний пошук ефективних форм, методів і прийомів навчання, а також удосконалення стандартів, програм і розробку нових освітніх методик. Ключові слова: державна та освітня політика, суспільство, наука, педагогічна освіта.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

ВАЛЬКО, НАТАЛІЯ. "АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ “ПРИРОДНИЧІ НАУКИ”." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 170–78. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-170-178.

Full text
Abstract:
У роботі представлено аналіз чотирьох освітніх програм підготовки вчителів природничих дисциплін закладів вищої освіти. Введення нової спеціалізації в освітню галузь “014 Середня освіта” потребує вивчення питання про розробку освітніх програм навчання майбутніх вчителів природничих дисциплін і запровадження інтегрованих курсів вивчення біології, фізики та хімії. Нами проведено аналіз характеристик та сучасного стану введення освітніх програм в освітній процес. Також зроблено аналіз нормативної бази, яка регламентує роботу вчителя. У статті розглянуто рамку складових професійної діяльності вчителя з точки зору кваліфікаційних характеристик. Проаналізовані професійні стандарти і кваліфікаційні характеристики дозволили зробити висновок про відповідність освітніх програм нормативним документам і сучасним вимогам до професійної діяльності вчителя. Проведений аналіз чотирьох освітніх програм за розділами. Це дозволило порівняти перелік їх компонент та логічну послідовність курсів, визначити їх спільні й відмінні риси. Було встановлено наявність інтегративної складової кожної програми та їх відповідність формуванню фахових компетентностей майбутніх учителів. Використання технології проблемно-орієнтованого навчання дозволяє сформувати предметні компетентності відповідно до основних предметів: фізика, хімія, біологія, природознавство. Предметні компетентності з природознавства є інтегрованого складовою курсу. В їх основу покладено формування цілісності уявлень про природу, використання природничо-наукової інформації на основі оперування базовими загальними закономірностями природи. Зроблено класифікацію інтегрованих курсів на основі характеру взаємозв'язків між дисциплінами і ступеня їх інтегрованості. Встановлено наявність інтегрованих компонент у переліку освітньо-професійної/наукової програми і їх відповідність класифікації інтегрованості курсів. Також визначено дисципліни впливу на формування інтегрованих компетентностей майбутніх вчителів інтегрованих курсів природничих наук. Ключові слова: STEM-освіта, освітні програми, міжпредметні зв'язки, міждисциплінарність, майбутні вчителі, природничо-математичні науки, інтегрований курс.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Грицук, Юрій Валерійович, and Оксана Вікторівна Грицук. "Дистанційна освіта як компонент мультимедійного освітнього середовища внз." New computer technology 11 (November 22, 2013): 93–95. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v11i1.161.

Full text
Abstract:
Одним з основних елементів сучасної освіти можна вважати мультимедійне освітнє середовище (МОС), в якому здійснюється взаємодія викладача й студента за допомогою засобів мультимедіа [1]. Використання мультимедіа як особливого класу програмного й апаратного забезпечення, глобальної мережі Internet та дистанційних навчальних курсів дозволяє активізувати пізнавальну діяльність студентів, реалізувати творчі здібності, адаптувати процес навчання до їхніх індивідуальних особливостей. Вони дозволяють використовувати інформаційно-пошукові системи, освітні портали, бібліотечні каталоги та файл-сервери, що піднімає дистанційну освіту на більш якісний рівень. Концепцію саморозвитку студентів [2] в умовах МОС можливо сформулювати наступним чином: саморозвиток є можливим в умовах інформатизації освіти та оптимізації методів освіти, активного використання технологій відкритої освіти. Така концепція містить декілька стратегічних напрямків (рис. 1), які в сумі дають можливість підготувати студентів, що здатні орієнтуватись та саморозвиватись в умовах МОС.У цілому, МОС може бути представленим за допомогою основних характеристик мислення, на які воно впливає (рис. 2). Оскільки використання мультимедіа у дистанційній освіті дає можливість студентам усвідомлювати й рефлектувати мисленнєвий процес, такий підхід дозволяє переглянути уявлення про їхні психічні функції (мислення, уяву, увагу, пам’ять та ін.).Засоби мультимедиа у контексті МОС дозволяють диференціювати рівень складності навчальних завдань, обрати оптимальний темп навчання, підвищити оперативність виконання завдань.Одним з засобів формування МОС є дистанційна освіта, що на сьогоднішній день переживає бурний розвиток в Україні [3]. Вона виокремлюється серед інших форм навчання,оскільки її характерною рисою виступає опосередкована взаємодія викладача та студента у інформаційному навчальному середовищі.Дистанційна освіти має певні організаційно-методичні принципи, серед яких виділяються модульність побудови навчального матеріалу, гнучкість та оперативність оновлення інформації, орієнтація навчального матеріалу на особистість студента, врахування його здібностей та мотивації. Разом з цим з боку викладача необхідно чітко планувати власну професійну діяльність, створювати сприятливе інформаційно-комунікативне середовище, обирати ефективні методи впливу на особистість студентів, враховувати особливості їхньої емоційної сфери, надавати їм зворотній зв’язок.Основним середовищем дистанційної освіти є мультимедійна система, заснована на застосуванні інформаційно-комунікативних технологій. Сучасні мультимедійні системи спроможні покращити якість навчання, полегшити керування навчально-виховним процесом, поширити використання інтегрованих міждисциплінарних навчальних програм, створити мотивацію самоосвіти й саморозвитку особистості студентів.Дистанційна освіта має евристичний характер, тобто студент самостійно шукає і засвоює знання, способи освітньої діяльності. Однак він не тільки отримує знання, але й планує власну освітню діяльність, складає план власних занять, висуває стратегічні цілі, розвивається як особистість. Дистанційна форма освіти прискорює процес екстеріоризації навчального матеріалу, його матеріалізації у вигляді таблиць, схем, малюнків, анімації, розвиває можливості одночасного розгляду декількох варіантів перетворення об’єкту [4; 5].Таким чином, дистанційна освіта як невід’ємний елемент мультимедійного освітнього середовища ВНЗ є перспективним дидактичним засобом, який за певними умовами дає можливість підвищити ефективність навчального процесу за умови врахування індивідуальних особливостей студентів, їх рівня компетенції та мотивації, відповідності освітніх потреб та мети навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

ПАВЛЕНКО, ЛІЛІЯ, and МАКСИМ ПАВЛЕНКО. "ПОРТФОЛІО, ЯК ЗАСІБ ФІКСАЦІЇ ТА НАКОПИЧЕННЯ ОСВІТНІХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТА." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 251–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-251-259.

Full text
Abstract:
У статті розглядається проблема створення особистого портфоліо як засобу фіксації та накопичення освітніх досягнень здобувача вищої освіти й технології їх оцінювання в форматі компетенцій. Визначено, що в Україні існує значний попит на фахівців у галузі комп’ютерних та інформаційних технологій. Працедавці здійснюють відбір претендентів на посаду, починаючи з розгляду та аналізу резюме й портфоліо. Студент, навчаючись в університеті, має всі можливості для створення якісного портфоліо. На початковому етапі воно виступає як освітня технологія для мотивації до самоосвіти, розвитку самостійності, відповідальності та ініціативності. По завершенні навчання портфоліо як портфель досягнень студента дозволяє працедавцям оцінити рівень сформованості професійних компетенцій випускника ЗВО. Портфоліо здобувача вищої освіти дозволяє досліджувати процес формування особистісних компетенцій у процесі реалізації студентами певного виду діяльності та її фіксації в елементах портфоліо. Визначено, що портфоліо виконує три основні завдання: моніторинг різних видів діяльності студента; моніторинг розвитку загальних та професійних компетентностей; стимулювання освітньої активності студента. У дослідженні визначенні п’ять принципів, яким мають відповідати портфоліо студента для вирішення поставлених завдань. У дослідженні визначені організаційно-педагогічні умови впровадження портфоліо в освітній процес, відповідно до яких розроблено головні компоненти в структурі портфоліо здобувача вищої освіти: презентаційний компонент, змістовий компонент, оціночний компонент. Запропоновано використовувати спеціалізовані інформаційні системи для створення електронного портфоліо студента з метою його використання в освітньому процесі та при працевлаштуванні. До таких інформаційних систем належать FolioSpaces, LiveBinders, PortfolioVillage, WIX, Weebly та ін. Портфоліо сучасного здобувача вищої освіти є індивідуальним, персонально підібраним пакетом матеріалів, які у вигляді конкретного продукту представляють освітні та професійні результати й досягнення студента, характеризують способи аналізу і планування його освітньої діяльності та професійної кар’єри, дозволять оцінити рівень сформованості його професійних компетенцій. Ключові слова: електронне портфоліо, освітні досягнення студентів, завдання портфоліо, інформаційні систем для створення портфоліо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Освітня компонента"

1

Семенець, В. В., І. В. Свид, О. В. Зубков, and О. В. Воргуль. "Методика розробки та впровадження освітньої компоненти щодо проектування пристроїв." Thesis, ХНУРЕ, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/13702.

Full text
Abstract:
The features of the development and implementation of the educational component regarding the design of devices are considered, taking into account the requirements of modern technical education, business and international experience.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Коробова, Юлія Володимирівна, Світлана Миколаївна Коваленко, Yuliia Volodymyrivna Korobova, and Svitlana Mykolaivna Kovalenko. "Курс «Адаптивне мовлення» як вибірковий компонент освітніх програм для майбутніх учителів англійської мови." ФОП Цьома С.П, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/11885.

Full text
Abstract:
Відповідно до Професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів ЗЗСО», «Вчитель ЗЗСО» складовою мовно-комунікативної компетентності вчителя іноземної мови визначена здатність забезпечувати навчання учнів іноземної мови, а складовою предметно-методичної компетентності – здатність добирати і використовувати сучасні та ефективні методики і технології навчання, виховання і розвитку учнів. Навчальна дисципліна «Адаптивне мовлення вчителя англійської мови» спрямована на формування в майбутніх учителів АМ вмінь мовленнєвої адаптації, тобто однієї зі складових як мовно-комунікативної так і предметно-методичної компетентностей. Мовленнєва адаптація визначається як пристосування мовлення вчителя до рівня підготовки учнів з метою підвищення ефективності навчання та здійснюється шляхом модифікації мовлення вчителя, тобто його змін на різних лінгвістичних рівнях. Оволодіння майбутніми вчителями АМ вміннями мовленнєвої адаптації є ефективним шляхом оптимізації підготовки здобувачів вищої освіти.
According to the Professional Standard for professions "Primary School Teacher", "Teacher" the component of language and communication competence of a foreign language teacher is the ability to organize foreign language teaching, and the component of subject-methodological competence is the ability to select and use modern and effective methods and technologies of teaching, education and development of pupils. The course "Adaptive speech of an English teacher" is aimed at the development of future English teachers' speech adaptation skills, which is one of the components of both language-communicative and subject-methodological competencies. Speech adaptation is defined as the adaptation of teacher's speech to the level of preparation of pupils by modifying the teacher's speech at different linguistic levels in order to increase the effectiveness of language teaching. Mastering the skills of speech adaptation by future teachers is an effective way to optimize the training of higher education students.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Косов, О. С., and Т. І. Демківська. "Розробка програмного забезпечення для розповсюдження освітніх матеріалів на React платформі." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/19196.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Поджіо, Т. Ю. "Вхідне діагностичне тестування як компонент ефективної організації вивчення іноземних мов у закладах вищої освіти." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/16675.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Коваленко, Олександр Вікторович, and Oleksandr Viktorovych Kovalenko. "Методична компетентність майбутніх культурологів як один з головних компонентів їх педагогічної освіти." Baltija Publishing, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/10660.

Full text
Abstract:
У даній роботі зазначено, що що процес формування методичної компетентності майбутніх культурологів, як елемента їх педагогічної освіти в умовах класичного університету, буде ефективним, якщо: - на основі врахування динаміки соціальних функцій системи вищої професійної освіти, вивчення методологічних основ організації професійного становлення культурологів буде виявлена необхідність і можливість процесу їх педагогічної освіти під час професійної підготовки; - буде визначена структура методичної компетентності майбутнього культуролога, як елемента його педагогічної освіти, та буде розроблена й впроваджена модель її формування; - буде виділена група критеріїв для оцінки ефективності процесу формування методичної компетентності майбутнього культуролога, визначено рівні та відповідні показники, методики діагностики по кожному з критеріїв; - буде розроблено теоретико-методологічний супровід процесу формування методичної компетентності майбутнього культуролога в умовах фахової підготовки.
In this paper it is noted that the process of formation of methodological competence of future culturologists, as an element of their pedagogical education in the conditions of classical university, will be effective if: - based on the dynamics of social functions of the system of higher professional education, the study of methodological foundations of the organization of professional development of culturologists will identify the need and possibility of the process of their pedagogical education during training; - the structure of methodical competence of the future culturologist as an element of his pedagogical education will be defined, and the model of its formation will be developed and introduced; - a group of criteria will be selected to assess the effectiveness of the process of forming the methodological competence of the future culturologist, the levels and relevant indicators, diagnostic methods for each of the criteria will be determined; - Theoretical and methodological support of the process of formation of methodical competence of the future culturologist in the conditions of professional training will be developed.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Лапузіна, Олена Миколаївна. "Формування лідерських якостей іноземних студентів як компонент їх професійної підготовки в українських закладах вищої освіти." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41297.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Головань, М. С. "Модель формування дослідницької компетентності." Thesis, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/62979.

Full text
Abstract:
Побудовано модель процесу формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців у навчальному процесі вищого навчального закладу. В моделі виділено етапи (підготовчий, базовий, інтеграційний), стадії (самовизначення, самовираження, самореалізації) і відповідні їм три рівні (низький, середній, високий) розвитку дослідницької компетентності студентів.
A model of the formation of the research competence of future professionals in the educational process of higher education was built. The model selected stages (preparatory, basic, integration), stage (self-determination, self-expression, self-realization) and the corresponding three levels (low, medium, high) of the research competence of students.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Терела, Галина Василівна. "ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА ТА СКЛАДАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ ЯК ОСВІТНІЙ КОМПОНЕНТ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ З ПРАВА." Thesis, 2021. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/10168.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Освітня компонента"

1

Кизенко, В. І. Варіативний компонент змісту освіти в старшій школі. Київ: Педагогічна думка, 2007.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Національний компонент в освіті. Vol. 2. К., 1992.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Національний компонент в освіті. Vol. 1. К., 1992.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Жабенко, Олександр, Вікторія Муромець, Ірина Регейло, Юрій Скиба, Ганна Чорнойван, and Ольга Ярошенко. Теоретичні основи розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України у контексті розширення інституційної автономії. Edited by Юрій Скиба. Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2020. http://dx.doi.org/10.31874/978-617-7486-40-3-2020.

Full text
Abstract:
Аналітичні матеріали (препринт) присвячено проблемі розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України в контексті розширення інституційної автономії. Авторами на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових праць визначено й обґрунтовано теоретичні основи (гіпотези, закономірності, тенденцій, принцип) розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України. Запропоновано розвиток науково-педагогічного потенціалу здійснювати за рівнями (інституційний, особистісний) та компонентами (інтелектуальний, емоційний, духовний). Обґрунтовано інноваційні педагогічні технології (супервізія, теленаставництво, ситуативне навчання та ін.) розвитку науково-педагогічних працівників. Уточнено підходи до оцінювання наукової активності науково-педагогічних працівників відповідно до концепції бібліометрики та концепції досконалості у вищій освіті та дослідженнях. Упровадження аналітичних матеріалів (препринту) сприятиме залученню розробників освітньої політики, керівників закладів вищої освіти, науковців, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти до теоретичних основ розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України з метою розроблення стратегій розвитку університетів, підвищення їх рейтингу та конкурентоспроможності в Європейському просторі вищої освіти. Для розробників освітньої політики, науковців, керівників закладів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Попель, Майя Володимирівна. Організація навчання математичних дисциплін у SageMathCloud. Видавничий відділ ДВНЗ «Криворізький національний університет», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/656.

Full text
Abstract:
Спецвипуск містить навчальний посібник М. В. Попель з факультативного курсу «Організація навчання математичних дисциплін у SageMathCloud» у педагогічних ВНЗ. У посібнику розкрито основні засади використання інструментарію SageMathCloud: створення проекту та його складників, навчальних ресурсів типу course, folder, sagews та sage-chat. Наведено характеристику основних компонентів інтерфейсу SageMathCloud та ресурсів типу course і sagews. Проілюстровано використання основ HTML та LaTeX у процесі оформлення результатів розв’язання основних математичних задач. Розглянуто можливості створення інтерактивних моделей за допомогою стандартних елементів управління. Для викладачів математичних дисциплін та студентів педагогічних навчальних закладів, всіх, хто цікавиться застосуванням хмаро орієнтованих систем в освіті.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Попель, Майя Володимирівна. Організація навчання математичних дисциплін у SageMathCloud. Видавничий відділ ДВНЗ «Криворізький національний університет», 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/658.

Full text
Abstract:
Спецвипуск містить навчальний посібник М. В. Попель з факультативного курсу «Організація навчання математичних дисциплін у SageMathCloud» у педагогічних ВНЗ. У посібнику розкрито основні засади використання інструментарію SageMathCloud: створення проекту та його складників, навчальних ресурсів типу course, folder, sagews та sage-chat. Наведено характеристику основних компонентів інтерфейсу SageMathCloud та ресурсів типу course і sagews. Проілюстровано використання основ HTML та LaTeX у процесі оформлення результатів розв’язання основних математичних задач. Розглянуто можливості створення інтерактивних моделей за допомогою стандартних елементів управління. Для викладачів математичних дисциплін та студентів педагогічних навчальних закладів, всіх, хто цікавиться застосуванням хмаро орієнтованих систем в освіті.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Освітня компонента"

1

Оксана Семида, Оксана Семида, and Тетяна Кравченко Тетяна Кравченко. "КОМУНІКАТИВНИЙ ПІДХІД У НАВЧАННІ ГРАМАТИКИ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." In Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (1st. ed), 96–105. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-1.09.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена особливостям реалізації комунікативного підходу у навчанні граматики студентів технічних спеціальностей. У статті розкрито поняття граматичної компетентності та визначено її компоненти. Розглянуто різні підходи до навчання граматики, їхні переваги та недоліки. Охарактеризовано особливості комунікативного підходу у вивченні іноземних мов та принципи його реалізації при навчанні граматики студентів технічних спеціальностей, наведено етапи ефективної презентації граматичних конструкцій. Розглянуто види вправ та завдань при комунікативному навчанні граматики з урахуванням принципу професійно-комунікативної спрямованості. Визначено роль та функції викладача при організації комунікативного навчання, а також охарактеризовано комунікативну форму контролю засвоєння граматичного матеріалу. Наведено приклади завдань для засвоєння граматичних структур з урахуванням принципу комунікативності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Комар, Володимир, and Євгеній Хоролець. "ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРАВООХОРОНЦІВ." In Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.03.

Full text
Abstract:
Головною метою цієї роботи є – визначення сутності та структури формування професійних компетентностей у майбутніх офіцерів-правоохоронців із використанням засобів нумерології в системі їх спеціальної фізичної підготовки. Використання новітніх нумерологічних технологій в системі професійної освіти майбутніх офіцерів-правоохоронців Національної поліції України (НПУ) – забезпечує формування необхідних професійних компетентностей та є актуальним напрямком наукових досліджень. Не дивлячись на значну кількість робіт зазначеного напряму наукових розвідок, питанням визначення сутнісних характеристик формування професійних компетентностей у майбутніх офіцерів-правоохоронців із використанням засобів нумерології в системі їх спеціальної фізичної підготовки нами не виявлено, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. На підставі проведеного теоретико-методологічного аналізу з даної проблематики, визначені сутнісні характеристики формування професійних компетентностей у майбутніх офіцерів-правоохоронців НПУ із використанням засобів нумерології в системі їх спеціальної фізичної підготовки – особистісне утворення, яке формується шляхом акцентованого педагогічного впливу на формування у майбутніх офіцерів-правоохоронців ключових професійних компетентностей, готовності до захисту України, до виконання завдань за призначенням у різних умовах службово-бойової діяльності та забезпечує узгодження ними знань про зміст та структуру професійної діяльності із урахуванням нумерологічних особливостей індивіда та вимог цієї діяльності до рівня спеціальної фізичної підготовленості, а також психофізіологічного стану, сформованих компетентностей професійної діяльності зі сформованими та усвідомленими ними в процесі розвитку можливостями та потребами, а також структуру такої готовності за мотиваційним, функціональним, прикладним, та стресостійким компонентами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Освітня компонента"

1

Гришко, В. І. "Характеристика сучасних методів викладання правових освітніх компонент у закладі вищої освіти." In CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-2.34.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Коршевнюк, Тетяна. "ОЗНАКИ ЦІННІСНОГО КОМПОНЕНТА ШІКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ." In МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/04.12.2020.v4.07.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Багрій, Ганна. "SOFT SKILLS ЯК ЦІННІСНИЙ КОМПОНЕНТ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ." In SPECIALIZED AND MULTIDISCIPLINARY SCIENTIFIC RESEARCHES. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.12.2020.v4.22.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Костіна, Л. С., and С. В. Соколова. "Нейролідерство в освіті як компонент професійного розвитку викладачів." In PEDAGOGY, PSYCHOLOGY AND TEACHING METHODS: INTERNATIONAL EXPERIENCE. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-114-5-4.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Кайдалова, Лідія Григорівна. "САМООСВІТА ЯК КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ТА ЗРОСТАННЯ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ." In V міжнародна науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОСВІТИ І НАУКИ». ХОГОКЗ, 2017. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089000.2017.26.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Кошель, Анна, Віталій Кошель, and Катерина Сілка. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ЗГІДНО ОНОВЛЕНОГО БАЗОВОГО КОМПОНЕНТУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ." In EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.v3.20.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Бабакіна, О. О. "Оцінка якості роботи науково-педагогічних кадрів як компонент управління закладом вищої освіти." In MODERN EUROPEAN PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL EDUCATION. THE DEVELOPMENT OF A CREATIVE LEARNING ENVIRONMENT. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-146-6-36.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Освітня компонента"

1

Поліщук, Олександр Павлович, Ілля Олександрович Теплицький, and Сергій Олексійович Семеріков. Сучасні тенденції розвитку теорії і методики навчання інформатики. Видавничий відділ НМетАУ, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/955.

Full text
Abstract:
Розвиток методичної системи навчання будь-якої дисципліни відбувається переважно через зміну її компонентів: цілей, змісту, методів, засобів та форм організації навчання. Системність зв’язку компонентів методичної системи забезпечує ефект того, що при зміні будь-якого компонента змінюються й усі інші. Проте зміни ці не є рівномірними: виділення в складі методичної системи навчання двох підсистем (цілезмістової та технологічної) зумовлене насамперед більш тісними зв’язками між їх складовими. Вибір того, яка з цих підсистем є домінуючою, певною мірою визначає спеціальність: якщо цілезмістова, то це 13.00.02 – теорія і методика навчання, якщо технологічна, то це 13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технології в освіті.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Семеріков, Сергій Олексійович, Ілля Олександрович Теплицький, and Світлана Вікторівна Шокалюк. Maxima – система комп’ютерної математики для вітчизняної системи освіти. НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/915.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Дороніна, Т. О. Проблема готовності сучасного вчителя до впровадження гендерного підходу у практику шкільної освіти (з досвіду роботи на курсах підвищення кваліфікації). Тернопільський національний педагогічний університет, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2135.

Full text
Abstract:
Однією з актуальних проблем сучасної освіти є залучення гендерного компонента до навчальновиховного процесу. Але чи готові вчителі до реалізації гендерного підходу у практиці шкільного навчання? На основі проведеного дослідження автор стверджує недостатню гендерну компетентність шкільних учителів і робить висновок про те, що гендерну освіту необхідно починати не стільки з учнів, скільки з учителів загальноосвітніх шкіл.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Лов’янова, І. В., Н. А. Тарасенкова, Н. П. Желєзняк, and Б. Й. Окунєв. Реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів в освітньому середовищі багатопрофільної школи. [б. в.], 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2370.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено досвід роботи Черкаської ЗОШ № 15 щодо реалізації профільного навчання старшокласників та побудови індивідуальних освітніх траєкторій учнів багатопрофільної школи. Описано компоненти структурно-функціональної моделі організації навчально-виховного процесу, основу якої визначає розгалужена й спеціально створена система динамічних груп учнів та курсів за вибором, яка сприяє задоволенню власних освітніх потреб школярів у профільній школі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Лов'янова, І. В. Щодо ролі математичної освіти у формуванні розвиненої особистості випускника школи. [б. в.], 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2338.

Full text
Abstract:
В статье рассматривается математическое образование учащихся в условиях профессиональноориентированного обучения математике в профильной школе. Уточняется понятие "профессионально значимые качества личности будущего специалиста". Рассматривается процесс формирования этих качеств во время обучения математике, как взаимосвязь мотивационно-ценностного, интеллектуально-когнитивного содержательно-деятельностного и организационно-деятельностного компонентов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Шокалюк, Світлана Вікторівна, Оксана Миколаївна Маркова, and Сергій Олексійович Семеріков. SageMathCloud як засіб хмарних технологій комп’ютерно-орієнтованого навчання математичних та інформатичних дисциплін. Брама, видавець Вовчок О.Ю., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/729.

Full text
Abstract:
Метою даного дослідження є визначення особливостей комп'ютерно-орієнтованого навчання інформатичних та математичних дисциплін в хмаро орієнтованому середовищі SageMathCloud. Цілі дослідження - вивчення дидактичного потенціалу SageMathCloud, вивчення його структури та компонентів SageMathCloud для створення хмаро орієнтованого програмного забезпечення і систем навчання та дистанційних курсів з математичних та інформатичних дисциплін. Об'єкт дослідження - обчислювальна математично-орієнтована освіта з інформатичнихінформатики дисциплін. Предметом дослідження є вивчення інструменту хмарних технологій комп'ютерно-орієнтованого навчання математичних та інформатичних дисциплін. У цій статті схарактеризовано дидактичний потенціал середовища SageMathCloud для здійснення комп'ютерно-орієнтованого навчання математики та інформатики з використанням хмарних технологій; перераховано та проілюстровано основні компоненти SageMathCloud, які можуть бути використані при розробці хмарних програмно-методичних комплексів і дистанційного навчального курсу. Результати дослідження будуть основою для написання рекомендацій для вчителів природничих, математичних та інформатичних дисциплін з використанням хмаро орієнтованого програмного забезпечення, систем навчання і дистанційних курсів навчання, заснованих на SageMathCloud.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Білоконенко, Л. А. Практичний курс комунікології в системі професійної підготовки студентів-філологів. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5392.

Full text
Abstract:
У публікації розглянуто роль дисципліни “Українськомовна комунікологія” у формуванні у здобувачів вищої освіти комунікативної компетентності, що дає змогу сучасному педагогу вийти на високий рівень здійснення професійних функцій на основі світових стандартів. Акцентовано на перспективах комунікативної освіти в Україні як обов’язковому гуманітарному компоненті професійного навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Томашевський, Володимир Володимирович. Від дизайн-освіти до дизайну свідомості! (До проблеми професійної підготовки майбутніх дизайнерів у системі вищих навчальних закладів). ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4941.

Full text
Abstract:
Проблема професійної підготовки майбутніх дизайнерів в системі ВНЗ. У статті розглянуто роль естетичної культури в процесі підготовки майбутніх дизайнерів у системі вищих навчальних закладів України на сучасному етапі розвитку суспільства, а також її структура, надано характеристики окремих структурних компонентів естетичної культури, а саме естетичної свідомості та естетичної діяльності та їх складових категорій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Білоконенко, Л. А. The Course of Communicology in the System of Vocational Training of Philologists. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5645.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто основні етапи роботи викладачів кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету з формування у здобувачів вищої освіти комунікативної компетентності, що дає змогу сучасному педагогу вийти на високий рівень здійснення професійних функцій на основі світових стандартів. Проаналізовано відповідності Державних стандартів спеціальності “Філологія” і змісту програм дисциплін кафедри, виокремлено три етапи комунікативної освіти. Акцентовано на перспективах комунікативної освіти в Україні як обов’язковому гуманітарному компоненті професійного навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Лов'янова, І. В., and Т. С. Армаш. Моделювання процесу формування компетентностей майбутнього вчителя інформатики. Черкаський університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2358.

Full text
Abstract:
На основі аналізу джерел з питань моделювання в освіті у даній статті визначено завдання моделювання у педагогічних дослідженнях, та запропоновано модель формування компетентностей майбутнього вчителя інформатики. Обґрунтовано основні компоненти моделі та структурні зв’язки між ними.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Освітня компонента' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography