Relevant bibliographies by topics / Олії

Academic literature on the topic 'Олії'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Олії.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Олії"

1

Zhernosekova, I. V. "Особливості біосинтетичних процесів стрептоміцету за присутності рослинних олій." Biosystems Diversity 20, no. 2 (June 19, 2012): 25–29. http://dx.doi.org/10.15421/011224.

Full text
Abstract:
Установлено підвищення біосинтетичної здатності стрептоміцету штаму Streptomyces recifensis var. lyticus 2Р-15 за присутності рослинних олій. Максимальні показники накопичення біомаси та активності стафілолітичних ферментів штаму 2Р-15 більші на 19 та 20 %, а концентрація екзогенного білка – у 9 разів при культивуванні стрептоміцету на змішаному субстраті (глюкоза та олія соняшника), ніж на бісубстратному середовищі (глюкоза та маслинова олія). Середовище, що містило олію соняшника або маслинову (моносубстрат), не сприяло інтенсифікації біосинтетичної активності стрептоміцету. Проте максимальні показники моносубстратних варіантів дослідів вищі за присутності олії соняшника, ніж маслини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

О. Белінська, Крістіна. "ДОСЛІДЖЕННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ОЛІЇ З КІСТОЧКОВИХ ПЛОДІВ ТА РОЗРОБКА КУПАЖІВ НА ЇЇ ОСНОВІ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 1 (April 25, 2021): 65–76. http://dx.doi.org/10.15421/082102.

Full text
Abstract:
У роботі з’ясовано, що у світі зростає кількість захворювань, пов’язаних із порушенням балансу поживних речовин у щоденному раціоні людей. З цією метою обґрунтовано необхідність створення нових продуктів із збалансованим хімічним складом. Обґрунтовано доцільність використання кісточок сливи та дерену як сировини для виробництва олії. Досліджено хімічний склад олії з кісточок сливи та олії з кісточок дерену. З’ясовано, що олія з кісточок сливи має наближене до оптимального співвідношення жирних кислот. А в олії з кісточок дерену виявлено деякі відхилення від оптимального співвідношення жирних кислот. Крім того, вміст токоферолів в даних оліях вищий, ніж в традиційних оліях. Встановлено, що жирнокислотний склад традиційних олій не відповідає оптимальному співвідношеню насичених, мононенасичених та поліненасичених жирних кислот, а олії у нативному вигляді з «ідеальним» складом жирних кислот відсутні. Тому доцільним вирішенням цієї проблеми є створення купажів з різних видів олій. Розроблено купажі з олією з кісточок дерену та соєвою і соняшниковою оліями. Встановлено, що біологічна цінність жиру отриманих купажів відповідає оптимальному співвідношенню жирних кислот. Крім того, отримано купаж, який можна рекомендувати для лікувального харчування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Shanaida, M. I., L. V. Svydenko, N. V. Hvozdyk, and N. I. Hudz. "ХРОМАТОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕФІРНИХ ОЛІЙ ІЗ ТРАВИ МОНАРДИ ЛИМОННОЇ РІЗНИХ ФАЗ ВЕГЕТАЦІЇ." Фармацевтичний часопис, no. 1 (May 8, 2021): 23–32. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.1.11936.

Full text
Abstract:
Мета роботи. Хроматографічний аналіз ефірних олій монарди лимонної (Monarda citriodora Cerv. ex Lag, родина Lamiaceae Martinov), отриманих із трави рослини в різні фази вегетації. Матеріали і методи. Матеріалом для досліджень була трава M. citriodora, яку заготовляли на дослідних ділянках у Херсонській області на початку цвітіння та у період масового цвітіння рослин. Ефірну олію отримували методом гідродистиляції. Аналіз її компонентного складу проводили методом газової хроматографії з мас-спектрометричним детектуванням (ГХ/МС). Для отримання «хроматографічних відбитків» компонентів ефірної олії використовували метод тонкошарової хроматографії (ТШХ). Результати й обговорення. На основі ГХ/МС аналізу вивчено компонентний склад ефірних олій сировини M. citriodora. Всього в ефірній олії із трави рослини при її заготівлі на початку цвітіння ідентифіковано 28 компонентів, під час масового цвітіння – 27. В обох ефірних оліях домінували ароматичні монотерпеноїди тимол і карвакрол. Проведення заготівлі сировини M. citriodora у фазу масового цвітіння визначено більш перспективним з огляду на вищий сумарний вміст в ефірній олії тимолу й карвакролу (84,07 %) порівняно з початком цвітіння (75,09 %). Запропоновано застосувати ТШХ-аналіз ефірної олії з трави досліджуваної рослини, заготовленої під час масового цвітіння, як експрес-метод її ідентифікації. Висновки. Визначено компонентний склад та специфічні особливості ефірних олій M. citriodora вітчизняної заготівлі у дві різні фази вегетації, на основі чого їх віднесено до тимолово-карвакролового хемотипу. У перспективі визначено доцільним вивчення потенціалу фармакологічної активності ефірної олії M. citriodora.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Оsyp, Mariya, and Yurii Оsyp. "Вищі карбонові кислоти олії насіння чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.)." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 13(362) (July 10, 2018): 86–89. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-362-13-86-90.

Full text
Abstract:
Із насіння чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.) методом вичерпної екстракції н-гексаном отримано олію світло-жовтого кольору з показником заломлення 1,4742. Вихід станвить 18 %. Методом газорідинної хроматографії визначено жирнокислотний склад олії насіння чорниці звичайної. Установлено, що досліджувана олія складається високої кількості олеїнової (23,7 %), лінолевої (38,1 %) та ліноленової (31,1 %) кислот. У мінорних кількостях олія чорниці містить пальмітинову (5,3 %), стеаринову (1,0 %) та міристинову (0,7 %) кислоти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Osadchuk, P. "ПЕРВИННА ОЧИСТКА СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ В ПОЛІ ВІБРОАКУСТИЧНОЇ ДІЇ." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 95 (December 24, 2019): 167–80. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.25.

Full text
Abstract:
Розглядається можливість та перспективи використання фізичних полів на процес очищення соняшникової олії. Проведено аналіз існуючих досліджень використання обробки ультразвуковими хвилями рідинних харчових продуктів. У розрізі впливу протікання процесу розділення між двома або кількома неоднорідними середовищами в системах рідина - рідина та рідина - тверде тіло. Розроблено математичну модель яка описує процес впливу даного фізичного поля на рослинні олії при їх очищенні після отримання. За допомогою представленого математичного опису можна розрахувати оптимальний час обробки рідких рослинних олій незалежно від сировини з якої вони отримані. Представлено експериментальні дослідження даного процесу. Які були проведені з метою інтенсифікації та збільшення виділення кількості фосфоровмісних речовин, жирних кислот, восків та інших супутніх речовин. При змінній інтенсивності, на різних частотах ультразвуку та декількох видах соняшникової олії. Отримані результати експериментальних досліджень підтвердили позитивні очікування. Наведено графічний матеріал, який описує фізичний експеримент. Результатом чого є отримання технологічних параметрів використання ультразвукового поля при яких досягається оптимальний ефект по видаленню зважених речовин і відповідно відбувається інтенсифікація процесу фільтрації. При цих умовах отримана олія високої якості, яка відповідає згідно ДСТУ – олія гідратована виморожена вищого ґатунку. Без проведення процесу гідратації та обробки низькими температурами. Це приводить до скорочення енерговитрат та кількості обладнання при процесі очистки олії. Погрішність теоретичного та практичного експерименту не перебільшує 10 відсотків. В порівнянні зі звичайною фільтрацією, при обробці ультразвуковим полем видалення домішок збільшилось на 12 %.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Осадчук, Петро Ігорович. "Використання електромагнітного поля при гідратації рослинних олій." Scientific Works 83, no. 1 (September 1, 2019): 98–102. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1425.

Full text
Abstract:
Розглядається можливість та перспективи використання впливу фізичних полів на процес очищення соняшникової олії. Проведено аналіз існуючих досліджень використання обробки електромагнітним полем рідких харчових продуктів. У розрізі впливу протікання процесу розділення між двома або кількома неоднорідними середовищами в системах «рідина – рідина» та «рідина - тверде тіло». Розроблено математичну модель, яка описує процес впливу даного фізичного поля на рослинні олії при їх очищенні після отримання. За допомогою представленого математичного опису можна характеризувати вплив напруженості електромагнітного поля на рослинні олії, які протікають у експериментальній установці в залежності від її геометричних розмірів. На підставі цього розроблено експериментальну установку гідратації рослинних олій з обробкою місцели електромагнітним полем. Представлено експериментальні дослідження даного процесу, які були проведені з метою інтенсифікації та збільшення виділення кількості фосфоровмісних речовин, жирних кислот, восків та інших супутніх речовин. В процесі дослідів змінювали напруженість електромагнітного поля, температуру місцели та час гідратації рослинних олій. Отримані результати експериментальних досліджень підтвердили позитивні очікування. Наведено графічний матеріал, який описує фізичний експеримент, результатом чого є отримання рекомендованих параметрів використання електромагнітного поля, при якому досягається максимальний ефект по видаленню супутніх речовин і відповідно відбувається інтенсифікація процесу гідратації. При цих умовах отримується олія високої якості. За рахунок інтенсифікації процесу скорочуються енерговитрати. Порівнюючи проведення класичного технологічного процесу гідратації олій з запропонованим, визначено збільшення видалення фосфоровмісних речовин на 15 %
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Тимчук, Д. С., and Г. С. Потапенко. "СТВОРЕННЯ ТРАНСГЕННИХ РОСЛИН ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ОЛІЙ З ВАЖЛИВИМИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ." Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 1, no. 23 (2021): 82–88. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.11.

Full text
Abstract:
Виробництво насіннєвої олії постійно зростає, сфери використання – розширюються, проте її харчової та технологічної якості не завжди відповідають специфічним вимогам збалансованих дієт та промислових виробництв. Тому існує необхідність удосконалення фізичних та хімічних властивостей насіннєвих олій, які визначаються, насамперед, їх жирнокислотним складом. Високий вміст ненасичених жирних кислот забезпечує профілактичну та лікувальну дію олій, але пов'язаний водночас з нестійкістю до перекисного окиснення. Можливо виділити два найбільш доцільних методи зниження здатності олій до окиснення. Перший полягає у збільшенні вмісту в олії природніх антиоксидантів, насамперед, токоферолів, та оптимізації співвідношення їх основних форм, другий – у підвищенні вмісту у оліях гліцеридів мононенасичених жирних кислот, особливо олеїнової кислоти. Доцільне також використання іншого напрямку удосконалення жирнокислотного складу насіннєвих олій шляхом збільшення або зменшення (в залежності від сфери використання олії) вмісту гліцеридів насичених жирних кислот.Селекційно-генетичні методи підвищення вмісту та поліпшення якості олій вважаються найбільш економічно вигідними та екологічно безпечними. Порівняння зі штучним та спонтанним мутагенезом надає певну перевагу трансгенезу у створенні біогенних джерел поліпшених насіннєвих олій. Згідно з проведеним дослідженням, трансгенез може виявити значну ефективність у широкого спектру олійних культур, при цьому найбільш вагоме підвищення якості олії очікується у разі перенесення до генотипу рослини–акцептора локусу ДНК, що контролює ізоферментний склад та активність елонгази та десатурази основних жирних кислот. Системи генетичної регуляції жирнокислотного складу олій повністю не з’ясовані, що вказує на необхідність проведення детального генетичного аналізу з метою виявлення донорів та акцепторів генетичних структур для трансгенезу. Оскільки вміст та жирнокислотний склад олій контролюються головним чином полігенно, доцільно визначити хромосомну локалізацію генів, що їх контролюють, та виділити зчеплені з ними маркерні локуси.Доцільне введення стандартизації сировинних джерел олії та створення моделей олії з оптимальним складом із врахуванням напрямків її використання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Резвих, Н. І. "АНАЛІЗ ОРГАНОЛЕПТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ХЛІБА ПШЕНИЧНОГО З ПІДВИЩЕНОЮ ХАРЧОВОЮ ЦІННІСТЮ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 5 (December 28, 2021): 24–31. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.4.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено найважливіші завдання, які стоять перед харчовою промисловістю України. Проаналізовано наукові роботи, присвячені дослідженню впливу різних видів сировини на органолептичні показники якості хліба пшеничного. Досліджено роботи вчених, спрямовані на вивчення впливу рослинних жирів та олій на організм людини і визначення норм їх споживання у щоденному раціоні, розкрито їхню роль в життєдіяльності організму. Проаналізовано наукову літературу та результати вітчизняних і закордонних досліджень з визначення харчової та біологічної цінності насіння конопель як сировини для одержання рослинної олії. Проведений аналіз харчової та біологічної цінності насіння конопель показав, що воно містить 25% білка, 31% жирів та 34% вуглеводів. У складі конопляного насіння є 20 амінокислот, з яких 8 незамінних (вони не синтезуються в організмі людини). В конопляному насінні міститься велика кількість вітамінів E, C, Д, K, вітаміни групи В, а також каротиноїди (попередники вітаміну А), макро- і мікроелементи (залізо, магній, калій, фосфор, кальцій, марганець, цинк, сірка, хлор тощо). Досліджено вплив конопляної олії, що додавалась у різних дозуваннях у рецептуру хліба пшеничного, на його якість з метою отримання дієтичного та оздоровчого продукту з підвищеною харчовою цінністю завдяки вмісту ненасичених жирних кислот у конопляній олії. Розроблено рецептуру та здійснено оцінку органолептичних показників якості хліба пшеничного, досліджено зміну цих показників. В результаті дослідження органолептичних показників якості хліба пшеничного, виготовленого з різним дозуванням конопляної олії в рецептурі, встановлено, що якість пшеничного хліба за додавання 34–68 г конопляної олії не погіршується, а залишається високою. Збільшення конопляної олії до понад 68 г у рецептурі призводить до погіршення смаку, кольору, скоринки хліба. Таким чином, у виробництві хліба пшеничного з конопляною олією можна використовувати олію в кількості до 68 г.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Семенюк, К. М., and О. А. Штонда. "ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ОЛІЙ НА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ КУПАЖІВ РОСЛИННИХ ОЛІЙ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 25 (May 11, 2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-14.

Full text
Abstract:
У статті досліджується особливості впливу жирнокислотного складу рослинних рафі- нованих олій на фізико-хімічні показники якості купажів цих олій. Купажі рослинних рафінованих олій є основою для приготування маринаду для натуральних м’ясних маринованих напівфабрикатів. Тому визначення фізико-хімічних показників купажів на початкових етапах є досить важливим, адже в подальшому це буде безпосередньо впливати на технологію, тривалість виробництва, а також на тер- міни зберігання продукту. Досліджені 3 рафіновані олії: соняшникова, оливкова та ріпакова, а також утворені з них 4 купажі з різним співвідношенням олій з урахуванням їх жирнокислотного складу. Особливу увагу акцентуємо на ріпаковій олії, адже у своєму складі вона містить велику кількість ліноленової кислоти, порівняно із соняшниковою та оливковою, для яких більшою мірі характерна ліно- лева та олеїнова кислоти. У процесі дослідження встановлено, що купажування олій здійснюється для отримання оптимального співвідношення ω-6:ω-3 поліненасичених жирних кислот, яке для здо- рової людини становить 10:1. Відповідно, оптимальний рівень споживання лінолевої кислоти (ω-6) становить 10 г/добу, ліноленової (ω-3) – 1 г/добу. Простежено вплив жирнокислотного складу олій, особливо співвідношення насичених та ненасичених жирних кислот, на кислотне та пероксидне числа рослинних олій, які свідчать не лише про перевагу тих чи інших жирних кислот, але й про свіжість олій. Доведено, що ще одним важливим чинником, який свідчить про якість рослинних олій, є ступінь окислення жирових продуктів. Стійкість олій до окислення залежить від ступеня їх ненасиченості та вмісту токоферолів. Підтверджено, що швидкість окислення олій із високим вмістом поліненаси- чених жирних кислот значно більша, ніж із низьким вмістом, що є результатом наявності в полінена- сичених жирних кислотах подвійних та потрійних зв’язків. Дослідним шляхом визначено купажі, які будуть використовуватись у наступних дослідженнях, а саме купаж № 3 – соняшникова: ріпакова олії у співвідношенні 70:30 та купаж № 4 – соняшникова: оливкова олії у співвідношенні 80:20. Подальші дослідження спрямовані на створення маринадів на основі купажів рослинних олій для визначення їх впливу на показники якості натуральних м’ясних маринованих напівфабрикатів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

МАРУШКО, Лариса, Елла КАДИКАЛО, and Микола ЛУКАЩУК. "АНТИОКСИДАНТНА ДІЯ ЕКСТРАКТІВ ІЗ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН РОДИНИ ERICACEAE НА СТАБІЛЬНІСТЬ ХАРЧОВИХ ОЛІЙ ТА ОЛІЙНИХ ЕМУЛЬСІЙ У ПРОЦЕСІ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ." Проблеми хімії та сталого розвитку, no. 3 (November 18, 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-6.

Full text
Abstract:
Метою роботи було виявлення антиоксидантного ефекту екстрактів із лікарських рослин родини Ericaceae: брусниці звичайної (Vaccinium vitis-idaea L.), буяхів (Vaccіnіum ulіgіnosum L.), журавлини болотної (Oxycoccus Hill L.), чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.), на окиснювальну стабільність харчових олій та олійних емульсій (основи майонезів). Об’єктом дослідження стала олія соняшникова та емульсія на основі цієї олії. Для їхньої стабілізації вико- ристовували олійні, водні та водно-спиртові екстракти із пагонів брусниці, буяхів, журавлини і чорниці. Для визначення антиоксидантного ефекту обраховували пероксидне число екстрактів і контрольного зразка. Такі дослідження є актуальними, оскільки антиоксидантна дія фітоекстрактів брусниці звичайної, буяхів, журавли- ни болотної, чорниці звичайної є маловивченою, порівняно з іншими представниками родини Вересових. Визначення ступенів інгібування процесу окиснення олії соняшникової за додавання олійних екстрактів пока- зало, що екстракти чорниці та журавлини мають сильний антиоксидантний ефект (ступені інгібування 57% і 51%, відповідно), екстракт брусниці володіє середнім антиоксидантним ефектом (35%), екстракт буяхів вияв- ляє слабкий антиоксидантний ефект (21%). Обрахувавши відсоток інгібування процесу окиснення емульсії на основі олії соняшникової за додавання водних фітоекстрактів, встановлено, що водні екстракти чорниці та журавлини виявляють середній антиоксидант- ний ефект (41% та 37%, відповідно), водні екстракти брусниці та буяхів мають слабкий антиоксидантний ефект (24% і 15%, відповідно). За використання водно-спиртових фітоекстрактів для приготування емульсії на основі олії соняшникової встановлено, що ступінь інгібування процесу окиснення в усіх випадках є дещо вищим, ніж за використання водних фітоекстрактів, а саме: водно-спиртовий екстракт чорниці виявляє сильний антиоксидантний ефект (53%), водно-спиртові екстракти журавлини та брусниці мають середній антиоксидантний ефект (46% і 32%, відповідно), водно-спиртовий екстракт буяхів чинить слабкий антиоксидантний ефект (19%).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Олії"

1

Палій, Т. А., Є. О. Сидоренко, Юлія Володимирівна Ліцман, Юлия Владимировна Лицман, and Yuliia Volodymyrivna Litsman. "Пальмова та пальмовоядрова олії." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39735.

Full text
Abstract:
Пальмову та пальмовоядрову олії добувають з африканської олійної пальми (Elaeis guineensis). Пальмову олію отримують із м’якої навколоплідної частини, а пальмовоядрову – з ядер плодів. Ці олії мають однакове походження, проте різний склад. Пальмова олія за складом близька до тваринних жирів, вона містить до 50% насичених (пальмітинова, стеаринова), до 10% - поліненасичених (лінолева, ліноленова) та до 40% мононенасичених (олеїнова, пальмітоолеїнова) жирних кислот. Крім того, до складу пальмової олії входять вітаміни Е, А, карототиноїди.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Гладкий, Федір Федорович, Ольга Вікторівна Османова, and М. В. Миргород. "Удосконалення технології рафінації коріандрової олії." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46774.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Мельник, Анатолій Павлович, Сергій Григорович Малік, and В. О. Бахмач. "Отримання моно-, діацилгліцеринів лляної олії." Thesis, Національний університет харчових технологій, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/24898.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Білоус, О. В., Ігор Миколайович Демидов, and Світлана Іванівна Бухкало. "Комплексний рослинний антиоксидант для олії." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23256.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Некрасов, Павло Олександрович. "Ресурсоощадна технологія видобування рослинної олії." Thesis, Національний університет харчових технологій, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21175.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Касьяненко, Любов Миколаївна, and Ігор Миколайович Демидов. "Виявлення фальсифікації соняшникової олії за допогою модифікованого тесту Крисмера." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35187.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Касьяненко, Любов Миколаївна, and Ігор Миколайович Демидов. "Можливість ідентифікації соняшникової олії за допогою модифікованого тесту Крисмера." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35185.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Калина, Вікторія Сергіївна. "Технологія комплексної переробки жирної коріандрової олії." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21848.

Full text
Abstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2016. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню та розробці технології комплексної переробки жирної коріандрової олії. Експериментально визначено фізико-хімічні показники та жирнокислотний склад промислових зразків початкової олії. Встановлено ефективні технологічні параметри зниження кислотного та пероксидного чисел олії шляхом екстракційної рафінації. Визначено, що екстракційна рафінація олії забезпечує вилучення вільних жирних кислот на 97,5%. Виявлено ефективні технологічні параметри проведення ферментативної етерифікації олії з обробкою аніонітом; отримано продукт з підвищеною фізіологічною цінністю за рахунок вмісту етилових ефірів жирних кислот. За результатами аналітичних та експериментальних досліджень визначено раціональні умови фракційної кристалізації жирної коріандрової олії. Отримано математичні моделі залежності виходу цільової фракції олії та її температури плавлення від основних параметрів фракціювання рафінованої олії для прогнозування взаємодії параметрів в теоретичних дослідженнях. Визначено фізико-хімічні, медико-біологічні показники, жирнокислотний склад одержаних зразків рафінованої олії. Доведено, що вона відповідає вимогам до харчових продуктів. На основі виконаних експериментальних досліджень розроблено технологічну схему комплексної переробки жирної коріандрової олії, що включає екстракційну рафінацію і фракційну кристалізацію. Розроблено технологічну інструкцію на нову технологію. Встановлено, що завдяки використанню нової технології можливо отримати два продукти – «Петрозелін коріандровий» та олію салатну коріандрову. Визначено технологічні властивості цих продуктів, які дозволяють їх використання в рецептурах хлібобулочних виробів.
Thesis for a candidate degree of technical sciences by specialty 05.18.06 − fats, essential oils and perfume-cosmetic products technology. − National Technical University “Kharkov Polytechnic Institute” Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkov, 2016. The thesis is devoted to scientific substantiation and development of technology of complex processing of oily Coriander oil. Physical and chemical properties and fatty acid composition of industrial designs primary oil have been determinated. The study established effective technological options to reduce acid and peroxide numbers oil by extraction refining. Effective technological parameters of carrying out of enzymatic esterification of oil with processing anion has been discovered; as a result of that we received product with high physiological value by the content of ethyl esters of fatty acids. According to analytical and experimental studies rational conditions of fractional crystallization of greasy Coriander oil have been defined. The study shows mathematical models of dependence of output target fraction of oil and its melting point from main parameters of fraction of refined oil. Physical and chemical, medical and biological characteristics of fatty and acid composition of samples refined oil have been defined. It proved that it meets the requirements of the food. On the basis of the experimental research was developed technological scheme of complex processing fatty oils Coriander, including extraction refining and fractional crystallization. It was found that through the use of new technology may get two products - "Petrozelin Coriander" and oil of Coriander for salad. Technological properties of these products were defined that allow their use in recipes of baked goods.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Чумак, Ольга Петрівна, and Т. О. Круть. "Дослідження властивостей олії з насіння ріпи." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40398.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Калина, Вікторія Сергіївна. "Технологія комплексної переробки жирної коріандрової олії." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21850.

Full text
Abstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2016. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню та розробці технології комплексної переробки жирної коріандрової олії. Експериментально визначено фізико-хімічні показники та жирнокислотний склад промислових зразків початкової олії. Встановлено ефективні технологічні параметри зниження кислотного та пероксидного чисел олії шляхом екстракційної рафінації. Визначено, що екстракційна рафінація олії забезпечує вилучення вільних жирних кислот на 97,5%. Виявлено ефективні технологічні параметри проведення ферментативної етерифікації олії з обробкою аніонітом; отримано продукт з підвищеною фізіологічною цінністю за рахунок вмісту етилових ефірів жирних кислот. За результатами аналітичних та експериментальних досліджень визначено раціональні умови фракційної кристалізації жирної коріандрової олії. Отримано математичні моделі залежності виходу цільової фракції олії та її температури плавлення від основних параметрів фракціювання рафінованої олії для прогнозування взаємодії параметрів в теоретичних дослідженнях. Визначено фізико-хімічні, медико-біологічні показники, жирнокислотний склад одержаних зразків рафінованої олії. Доведено, що вона відповідає вимогам до харчових продуктів. На основі виконаних експериментальних досліджень розроблено технологічну схему комплексної переробки жирної коріандрової олії, що включає екстракційну рафінацію і фракційну кристалізацію. Розроблено технологічну інструкцію на нову технологію. Встановлено, що завдяки використанню нової технології можливо отримати два продукти – "Петрозелін коріандровий" та олію салатну коріандрову. Визначено технологічні властивості цих продуктів, які дозволяють їх використання в рецептурах хлібобулочних виробів.
Thesis for a candidate degree of technical sciences by specialty 05.18.06 − fats, essential oils and perfume-cosmetic products technology. − National Technical University “Kharkov Polytechnic Institute” Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkov, 2016. The thesis is devoted to scientific substantiation and development of technology of complex processing of oily Coriander oil. Physical and chemical properties and fatty acid composition of industrial designs primary oil have been determinated. The study established effective technological options to reduce acid and peroxide numbers oil by extraction refining. Effective technological parameters of carrying out of enzymatic esterification of oil with processing anion has been discovered; as a result of that we received product with high physiological value by the content of ethyl esters of fatty acids. According to analytical and experimental studies rational conditions of fractional crystallization of greasy Coriander oil have been defined. The study shows mathematical models of dependence of output target fraction of oil and its melting point from main parameters of fraction of refined oil. Physical and chemical, medical and biological characteristics of fatty and acid composition of samples refined oil have been defined. It proved that it meets the requirements of the food. On the basis of the experimental research was developed technological scheme of complex processing fatty oils Coriander, including extraction refining and fractional crystallization. It was found that through the use of new technology may get two products - "Petrozelin Coriander" and oil of Coriander for salad. Technological properties of these products were defined that allow their use in recipes of baked goods.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Book chapters on the topic "Олії"

1

Тимчук, Д. С., and Л. Я. Харченко. "Генетичне різноманіття основних олійних культур України за жирнокислотним складом олії." In ACTUAL PROBLEMS OF NATURAL SCIENCES: MODERN SCIENTIFIC DISCUSSIONS, 352–72. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-025-4-17.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Папченко, Вікторія, and Тетяна Матвєєва. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ ОЛЕЇНОВОЇ КИСЛОТИ ОЛІЙ З НАСІННЯ СОНЯШНИКУ ВИСОКООЛЕЇНОВИХ ГІБРИДІВ." In Scientific bases of agriculture, development of ways of its effective development, 23–31. International Science Group, 2022. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2022.mono.agro.1.2.2.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Олії"

1

Сенюк, І. В., and Л. В. Ленчик. "Вплив олії насіння винограду та обліпихової олії на динаміку деяких біохімічних показників крові у щурів та тлі видавлених трафаретних ран." In MODERN MEDICINE: THE USE OF CREATIVE INDUSTRIES IN THE HEALTHCARE SYSTEM. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-182-4-33.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Петровська, Л. С., В. С. Казакова, and В. Ф. Черемісіна. "Перспективи використання конопляної олії для розробки косметичних засобів пом’якшувальної дії." In THE EUROPEAN POTENTIAL FOR DEVELOPMENT OF NATURAL SCIENCE. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-006-3-32.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Оcтровка, Віктор, Надія Соколенко, Ганна Седих, Олексій Мороз, Ніна Куцька, and Марія Оcтровка. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПО РЕКУПЕРАЦІЇ ГЕКСАНУ У ВИРОБНИЦТВІ СОНЯШНИКОВОЇ ОЛІЇ МЕТОДОМ ЕКСТРАКЦІЇ." In LE TENDENZE E MODELLI DI SVILUPPO DELLA RICERСHE SCIENTIFICI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/13.03.2020.v1.26.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Татаріна, Ольга. "ВПЛИВ ОЛІЇ АМАРАНТУ НА ЗМІНИ СТРУКТУРНОМЕТАБОЛІЧНОГО КОНТИНУУМА У ЩУРІВ З CCL₄ ОБУМОВЛЕНОЮ ІНТОКСИКАЦІЄЮ." In Problems and prospects of implementation of innovative research results. European Scientific Platform, 2019. http://dx.doi.org/10.36074/13.12.2019.v2.10.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Олії' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography