Academic literature on the topic 'Окупація нацистська'

Аналізується інформативний потенціал повоєнних спогадів колишніх примусових працівників Миколаївщини. Розкрито основні мікроісторичні сюжети й особливості даного корпусу історичних джерел. Зазначено, що досліджувана колекція документів Державного архіву Миколаївської області є цінним джерелом з вивчення окремих аспектів довоєнної історії, періоду нацистської окупації, а також повсякденного життя наших земляків в умовах примусової чи рабської праці, повоєнного руху репатріантів. Підкреслено, що на повноті відображення власного досвіду примусової праці на території Третього рейху у даній колекції позначились ті обставини, що вони писались в умовах повоєнної недовіри радянського керівництва й органів безпеки до осіб, які пережили окупацію та побували за межами СРСР, а також, власне, страху громадян перед «системою». Через це у спогадах відсутня ціла низка аспектів повсякденного життя колишніх остарбайтерів на території Третього рейху, а основні зусилля авторів зосереджено лише на розкритті злочинів нацистських поневолювачів.

Ця стаття має на меті продемонструвати ключові трансформації, які відбулися на місцях Голокосту в Дніпрі (колишній Дніпропетровськ) від кінця нацистської окупації до сьогодні. Досліджено, наскільки ці місця стали місцями вшанування Голокосту, та описано механізми та особливості включення такого вшанування у міський простір міста. Автор аналізує основних ініціаторів і прихильників вшанування Голокосту, щоб оцінити, наскільки ефективно представлена ​​історія винищення євреїв у міському просторі Дніпра та наскільки це відповідає його сучасному образу. Стаття, заснована на існуючій історіографії, описує події у трьох основних місцях Голокосту в Дніпропетровську (Дніпро), де відбувалися найбільш масштабні акти винищення єврейського населення - біля Ботанічного саду (Красноповстанська Балка), єврейське кладовище (парк Писаржевського), село Верхнє (перехрестя вулиць Янгеля та Енергетича). Достатній обсяг досліджень дає досить надійні докази того, що відбувалося у вищезгаданих місцях під час нацистської окупації. Важлива особливість, яка згодом вплинула на поминання цих місць як в радянський, так і в пострадянський періоди полягало в тому, що в першому місці, тобто в Краснопівстанській балці (яр), страчені були виключно євреями, а в інших двох місцях страчували різні категорії нацистських жертв , включаючи значну кількість євреїв звісно. У 1960-1980-х рр., у період вшанування історії Великої Вітчизняної війни, пам'ятники, встановлені для вшанування пам’яті жертв, мали лише написи, характерні для радянської влади. Ці написи не згадували про етнічне походження жертв, розчиняючи їх у евфемістичних формулюваннях, таких як "цивільні особи", "радянські громадяни" тощо. Після розпаду СРСР було знято старі табу та заборонені раніше історичні факти та розповіді, включаючи ідентичність національних груп, які претендують на своє місце в історичній свідомості, почала формуватися. У цій статті проаналізовано різні комбінації меморіальних дискурсів - радянських та єврейських / радянських та пострадянських / єврейських, радянських та українських - та те, як вони співвідносяться (взаємодіють / конфліктують / не спілкуються) у зазначених місцях. На основі свого аналізу автор робить висновок, що єврейська громада міста була головним ініціатором і прихильником збереження пам’яті про Голокост, що призвело до високого ступеня фрагментації вшанування Голокосту в Дніпрі. Тим не менше, завдяки співпраці та несистематичній спільній діяльності єврейських організацій, а також громадських та урядових установ Дніпра, пам’ять про Голокост поступово вписується та займає все більш помітне місце в міському просторі.

У даному дослідженні розглядається колекція джерел з Державного архіву Дніпропетровської області з історії нацистської окупації на території регіону. Йдеться про твори учнів середніх шкіл на звільненій від окупантів території у перші післявоєнні роки. Джерела вперше вводяться до наукового обігу.

У статті аналізуються аспекти соціального забезпечення у зоні військової адміністрації (або військового командування) в роки нацистської окупації України. Висвітлюються особливості соціального забезпечення нових, у порівнянні з довоєнним періодом, верств: родин осіб, репресованих радянською владою, родин осіб, які виїхали працювати до Німеччини, родин, які втратили годувальника, безробітних, поліцейських та їх родин, а також традиційних категорій: пенсіонерів за віком і втратою працездатності, дітей сиріт та інвалідів, багатодітних родин, родин, що втратили годувальника. Аналізується ефективність соціального забезпечення та джерела його фінансування. Розкривається політика, спрямована на знищення інвалідів з психічними захворюваннями. Доводиться, що обсяги соціального забезпечення явно не відповідали потребам населення, ним охоплювалося до половини тих, хто потребував допомоги від влади чи суспільства, а його рівень був надзвичайно низьким. У зоні відповідальності військового командування в роки нацистської окупації України були наявні лише певні елементи соціального забезпечення, єдиної системи як такої не існувало, її ефективність залежала від зусиль місцевих управ, лояльності місцевого командування. Тим не менш, навіть така допомога стала важливим фактором виживання для багатьох людей у роки Другої світової війни.

Проблематика Другої світової війни належить до ключових тем досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних істориків. Проте й сьогодні чимало її аспектів залишаються невисвітленими. Зокрема, у цій публікації ми стисло зупинимося на проблемі організації догляду за сиротами та безпритульними дітьми в місті Чернігові впродовж 1941-1943 рр.

Друга світова війна, як і будь-який інший збройний конфлікт, велася не тільки у битвах за допомогою звичайної зброї. Не менш запеклою була також боротьба в інформаційній площині. Метою даної роботи є висвітлення головних принципів, напрямів та змісту нацистської ідеологічної обробки населення військової зони України у пресі на прикладі Сумської області.

Дудченко М. В. Театральне життя в Україні у період Другої світової війни : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 032 "Історія та археологія" / наук. керівник Ф. Г. Турченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 69 с.
UA : Кваліфікаційна робота магістра складається з 69 сторінок друкованого тексту. Містить 6 опублікованих джерел, 54 позицій літератури та 9 додатків. Мета дослідження: узагальнити історичний досвід функціонування театральних колективів України в роки Другої світової війни, проаналізувати і дати комплексну характеристику основних принципів, змісту і результатів діяльності театральних колективів зі зміцнення та вдосконалення культурного та військово-патріотичного потенціалу населення країни. Об’єкт дослідження: театральне мистецтво, як особливий рід мистецтва, в період німецької окупації на території України. Предмет дослідження: діяльність театральних колективів на території України з метою створення, розповсюдження і вдосконалення культурних цінностей у суспільстві у нелегкий окупаційний час. Методи дослідження: порівняльно-історичний, історико-структурний і історико-генетичний. Наукова новизна: зроблено спробу цілісного осмислення діяльності театрів на території України з метою зміцнення і вдосконалення культурного та воєнно-патріотичного потенціалу населення країни в роки Другої світової війни. Новий концептуальний підхід полягає у відмові від ідеологізації та політизації історії. Практична значимість кваліфікаційної роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в ході подальшого вивчення театрального мистецтва України в роки Другої світової війни і наступних періодів. Матеріали даної роботи можна застосовувати при підготовці курсу лекцій з історії України XX століття в навчальних закладах. Висновки. За результатами дослідження можна стверджувати, що український театр у період Другої світової війни продовжував свою діяльність, незважаючи на великі труднощі, розвивав і удосконалював своє мистецтво. У роки найтяжких військових випробувань українськими театрами були досягнуті великі результати в своїй діяльності. Незважаючи на труднощі, театральне мистецтво активно розвивалося. В роки окупації театри були нерозривно по’вязані у своїй діяльності з контролем з боку німецької влади. Цей контроль відбувався на всіх етапах творчої діяльності театрів, починаючи з складання та затвердження репертуарних і фінансових планів і закінчуючи переглядом готових вистав перед прем’єрою і по ходу сезону.
EN : The master's qualifying work consists of 69 pages of printed text. Contains 56published sources, 54 items of literature and 6 appendices. The purpose of the study: to summarize the historical experience of theatrical groups of Ukraine during the Second World War, to analyze and give a comprehensive description of the basic principles, content and results of theater groups to strengthen and improve the cultural and military-patriotic potential of the population. Object of research: theatrical art, as a special kind of art, during the German occupation on the territory of Ukraine. Subject of research: activity of theatrical collectives on the territory of Ukraine for the purpose of creation, distribution and improvement of cultural values in a society in difficult occupation time. Research methods: comparative-historical, historical-structural and historical- genetic. Scientific novelty: an attempt is made to comprehensively comprehend the activities of theaters in Ukraine in order to strengthen and improve the cultural and military-patriotic potential of the population during the Second World War. The new conceptual approach is to abandon the ideologization and politicization of history. The practical significance of the qualification work is that the results of the study can be used in the further study of theatrical art of Ukraine during the Second World War and subsequent periods. The materials of this work can be used in preparing a course of lectures on the history of Ukraine in the XX century in educational institutions. Conclusions. According to the results of the study, it can be stated that the Ukrainian theater during the Second World War continued its activities, despite great difficulties, developed and improved its art. During the years of the most severe military trials, Ukrainian theaters achieved great results in their activities. Despite the difficulties, theatrical art was actively developing. During the years of occupation, theaters were inextricably linked with the control of the German authorities. This control took place at all stages of the theatre's creative activity, from the compilation and approval of repertoire and financial plans to the review of finished performances before the premiere and during the season.

У статті розглядається висвітлення початкової освіти в Роменській окрузі у другій половині 1941 – на початку 1942 рр. у матеріалах газети «Відродження». Проаналізовано процес підготовки шкільних приміщень до навчання. Висвітлено особливості освітнього та виховного процесів в початкових школах. Визначено місце пропаганди у статтях присвячених освіті.
The article considers the coverage of primary education in the Romen district in the second half of 1941 - early 1942 in the materials of the newspaper "Renaissance". The process of preparation of school premises for education is analyzed. Peculiarities of educational processes in primary schools are highlighted. The place of propaganda in articles devoted to education is determined.