Academic literature on the topic 'Озвучення тексту'

На даний час в Україні ситуація із знанням і використанням ділової української мови у технічних вищих навчальних закладах знаходиться на незадовільному рівні [1; 2]. Існуючі ресурси Інтернет, присвячені даній тематиці, не дають навчальних можливостей для користувачів, а обмежуються довідковою інформацією [2; 3]. Така сама ситуація і в сегменті off-line мультимедіа: всі лінгвістичні продукти присвячені іноземним мовам. Навчальних мультимедійних комплексів з української мови, на сьогоднішній день, не існує взагалі.Мета цієї роботи – розкрити можливості мультимедійного комплексу «Диктант», розробленого в Інституті дистанційного навчання НПУ імені М.П. Драгоманова.Мультимедійний комплекс (ММК) призначений для навчання осіб, які володіють основами комп’ютерної грамотності, грамотно писати українською мовою.До складу цього комплексу входять: клієнтська програма та програм для наповнення файлів-даних ММК.Робота клієнтської програми починається з вікна «Авторизація», де проходить ідентифікація користувача, що потрібна для здійснення індивідуальної роботи користувачів з комплексом.Структурно комплекс поділено на дві частини «Навчаюча» і «Контролююча».Кожен режим складається з логічних розділів:Рекомендації – у гіпертекстовому вигляді міститься допомога з використання комплексу, роз’яснюється структура комплексу та рекомендації до виконання завдань.Теорія – відображається теоретичний матеріал всього курсу у вигляді списку назв правил з додатковим поясненням вибраного у списку правила. Відображення пояснення правила здійснюється у вигляді таблиці. Таке подання теоретичного матеріалу більш наочне і дає можливість швидко зорієнтуватися в ньому. Також передбачена можливість занесення нотаток користувачем на обране ним правило.Корекція 1 – В цьому розділі містяться озвучені диктанти, окремо на орфографію і окремо на пунктуацію, час на виконання диктантів необмежений, доступ до теорії вільний.Електронні диктанти реалізуються у вигляді синхронного відображення тексту диктанту з відповідним звуковим рядом. Користувачу потрібно у надиктованому реченні виправити орфографічні помилки (замість трьох крапок вставити потрібні літери).Після надиктовки всіх речень диктату, користувачу надається можливість ще раз перевірити помилки, але вже у всьому диктанті.Після перевірки всього тексту виводиться детальний звіт про допущені помилки (користувач має можливість провести аналіз помилок).За набраними балами відповідний диктант може бути зарахований, чи не зарахований.Корекція 2 – В цьому розділі містяться озвучені диктанти, окремо на орфографію і окремо на пунктуацію, встановлено час на виконання диктантів, доступ до теорії вільний. Технологія проведення така сама, як і в Корекції 1.Діагностика 1 – В цьому розділі містяться озвучені диктанти але питання орфографії і пунктуації об’єднано, встановлено час на виконання диктантів, доступ до теорії відсутній. Технологія проведення така сама, як і в Корекції 1, 2.Діагностика 2 – В цьому розділі містяться не озвучені диктанти і об’єднано питання орфографії і пунктуації, встановлено час на виконання диктантів, доступ до теорії відсутній. Технологія проведення така сама, як і в Корекції 1, 2.Пунктуаційні диктанти – реалізується за тією самою технологією що і диктанти на орфографію, але відповідно розраховані на знаходження і виправлення пунктуаційних помилок в тексті диктанту.Розділ практика – містить вправи на відпрацювання теоретичного матеріалу з розділу «Теорія», тобто до кожної таблиці з теорії дібрано по кілька вправ різної складності.Вправи – завдання тренувального характеру. На кожне завдання виділяється певний час, по закінченні якого починають нараховуватися «штрафні» бали – бали що будуть вирахувані з набраних балів за правильні відповіді. Розроблено 11 типів завдань.Розроблено комплекс програм-майстрів для зручного та швидкого наповнення змістом клієнтської частини ММК, тобто для створення файлів необхідного формату для реалізації функцій ММК.Комплекс успішно пройшов апробацію в деяких середніх і вищих навчальних закладах м. Києва.

Формування символу віри, який би адекватно відображав віру Церкви та перешкоджав поширенню єресей, було основним завданням Вселенських Соборів та пильної роботи багатьох богословів. Найбіль популярним серех східних християн, які використовують візантійський літургійний обряд є Нікейсько-Константинопольський символ віри. Серед науковців, священників та віруючих сформувалось переконання, що це символ віри є результатом діяльнсоті двох Вселенських Соборів (Першого Нікейського 325 року та Першого Константинопольського 381 року). Завданням цього дослідження є вияснити, чи справді Перший Константинопольський Собор має відношення до цього символу віри. Автори статті переконані, що Нікейсько-Константинопольський символ віри не був ухвалений на цьому Соборі. Про це свідчать декілька аргументів. По-перше, канони Константинопольського і Ефеського Соборів забороняють вносити зміни в Нікейський символ віри. По-друге, Нікейсько-Константинопольський символ віри не відповідає духу і цілям Першого Константинопольського Собору. По-третє, у Нікейсько-Константинопольському символі відсутні висловлювання, які присутні в Нікейському символі, і які могли б підкреслити основну ідею Константинопольського Собору. Ці аргументи переконливо доводять, що Нікейсько-Константинопольський символ віри не пов'язаний з Першим Константинопольським Вселенським Собором 325 року. Наступний Собор, Ефеський, також не вносив зміни у символ віри. Вперше Нікейсько-Константинопольський символ віри був озвучений на Халкидонському Соборі. Відповідь на питання про походження Нікейсько-Константинопольського символу віри дає перше слово символу віри. Всі символи віри, які походили від Вселенських Соборів, серед них і Нікейський символ, починається словами "ми віруємо", оскільки такий символ є вираженням колективної віри всіх учасників Собору і всієї Церкви. Нікейсько-Константинопольський символ віри починається зі слів "я вірую". Такими словами починались усі хрещальні символи віри, тобто символи, які кандидат промовляв перед хрещенням. Завданням цього акту було виразити віру кандидата перед Церквою, що було необхідною умовою для отримання хрещення. Це означає, що Нікейсько-Константинопольський символ віри є хрещальним символом, а не соборовим. Головним питанням у дискусії між католиками і православними є "Filiоque": православні богослови звинувачують католицьких у тому, що вони додали до символу віри слова, яких немає в його первісному варіанті, і цим порушив рішення Вселенського Собору. Якщо ж Нікейсько-Константинопольський символ віри не є продуктом діяльності Собору, то ці звинувачення безпідставні. У статті доведено, що кожна літургійна традиція східного християнства сформувала власний варіант символу віри, хоч в основі кожного з них лежить той текст мисволу віри, який був ухвалений на Першому Нікейському Соборі. У статті наведена порівняльна таблиця, яка показує схожості і відмінності між символами віри різних літургійних традицій. У східному християнстві сформувались п'ять літургійних традицій: візантійська, вірменська, олександрійська, східно-сирійська (ассирійська), західно-сирійська (антіохійська). В кожній із них використовується власний варіант символу віри. Західні християни (католики і протестанти) перейняли візантійський варіант символу віри і використовують його поряд з іншими символами.

The article analyzes the proposals made by Kazakhstani process specialists on the use of the institute of special proceedings in the investigation of criminal cases of terrorism and extremism. The article analyzes the possibility of restricting certain rights and freedoms of interested participants in criminal proceedings. The article examines the need to strengthen the public interest of the state in the pre-trial investigation of offenses related to extremism and terrorism. The authors support the suggestions made and formulate their own vision for the voiced problem. It is proposed to expand the competence of the prosecutor by providing him / her with alternative or generic jurisdiction at the legislative level, making it mandatory to conduct pre-trial investigations of criminal offenses of extremist and terrorist orientation, According to the authors, this approach will help instill investigative skills in prosecutors and increase the effectiveness of the fight against extremism and terrorism. The article was prepared as part of the implementation of the grant financing agreement by the Science Committee of the Ministry of Education and Science of the Republic of Kazakhstan (IRN of the AP08856905 project). В статье анализируются внесенные казахстанскими процессуалистами предложения по использованию института особых производств применительно к расследованию уголовных дел о терроризме и экстремизме. Рассматривается возможность ограничения отдельных прав и свобод заинтересованных участников уголовного процесса. Исследуется необходимость усиления публичного интереса государства при досудебном расследовании правонарушений, связанных с экстремизмом и терроризмом. Авторы поддерживают вносимые предложения и формулируют свое видение на озвученную проблему. Предлагается расширить компетенцию прокурора, на законодательном уровне закрепив за ним альтернативную или родовую подследственность, вменив в обязанность производство досудебного расследования уголовных правонарушений экстремистской и террористической направленности. По мнению авторов, данный подход будет способствовать привитию у прокурорских работников навыков следственной работы, повышению эффективности борьбы с экстремизмом и терроризмом, реальному обеспечению прав и законных интересов участников уголовного судопроизводства. Статья подготовлена в рамках выполнения договора на грантовое финансирование Комитетом науки Министерства образования и науки Республики Казахстан (ИРН проекта AP08856905). Мақалада терроризм және экстремизм бойынша қылмыстық істерді тергеуге қатысты арнайы іс жүргізу институтын қолдану бойынша қазақстандық процессуалистер жасаған ұсыныстар талданады. Қылмыстық процеске мүдделі қатысушылардың кейбір құқықтары мен бостандықтарын шектеу мүмкіндігі қарастырылуда. Мақалада экстремизм мен терроризмге қатысты құқық бұзушылықтарды сотқа дейінгі тергеп-тексеруде мемлекеттің қоғамдық мүддесін күшейту қажеттілігі қарастырылған. Авторлар ұсынылған ұсыныстарды қолдайды және айтылған мәселеге өз көзқарасын тұжырымдайды. Прокурордың құзыретін заңнамалық деңгейде кеңейту, ол үшін баламалы немесе жалпы юрисдикцияны қамтамасыз ету, оны экстремистік және террористік сипаттағы қылмыстық құқық бұзушылықтарды сотқа дейінгі тергеп-тексеру үшін жауапты ету ұсынылады. Авторлардың пікірінше, бұл тәсіл прокурорлардың жедел-іздестіру жұмысының дағдыларын қалыптастыруға, экстремизм мен терроризмге қарсы күрестің тиімділігін арттыруға, қылмыстық процеске қатысушылардың құқықтары мен заңды мүдделерін тиімді қамтамасыз етуге мүмкіндік береді. Мақала Қазақстан Республикасы Білім және ғылым министрлігі Ғылым комитетінің гранттық қаржыландыру келісімшарты (IRN жобасы AP08856905) аясында дайындалған.

У статті розглянуто деякі основні термінологічні одиниці теолінгвістики, проаналізовано різні підходи до їхнього вживання. Відповідно до широкого розуміння сакральності до сакральної мови уналежнюємо не лише текст Одкровення, а й фольклорні замовляння, заклички тощо, протиставляючи мову сакруму мові профануму. Священні (сакральні, культові) мови – не лише ті, якими вперше було озвучене Слово Боже, але й ті, якими було перекладене Святе Письмо.

У дипломній роботі проаналізовані техніки для озвучення тексту голосом людини за допомогою нейронних мереж і поточний стан наборів аудіоданих. Уточнено гіперпараметри моделі на нових наборах даних для української корпусу. Удосконалено метод накопичення і збагачення звукових наборів даних шляхом розробки соціальної платформи зі спеціальним інтерфейсом для колективного роботи над створенням наборів аудіоданих