Academic literature on the topic 'Обробка деревини'

Деревне біопаливо є одним із важливих джерел альтернативної енергії в Україні. Водночас деревна біомаса є одним із найдешевших енергетичних ресурсів. Доведено, що її обсяги у є достатніми для забезпечення енергетичних потреб населення. Проте значний потенційно доступний обсяг деревної біомаси в Україні не використовується для енергетичних потреб, зокрема, залишки деревини на лісосіках. Використання відходів заготівлі та обробки деревини як палива є екологічно та економічно ефективним рішенням. Обгрунтовано доцільність запровадження біоенергетичної політики, що регулюватиме процес вторинного використання деревини. В Україні не прийняті законодавчі норми та положення, які регулюють біоенергетичну сферу, крім «Енергетичної стратегії України до 2035 року». Використання деревної біомаси в енергетичних цілях не регулюється чіткою та прозорою біоенергетичною політикою і набором відповідних інструментів. Раціональне використання потенціалу відходів деревини з позицій економіки замкненого циклу може зробити вагомий внесок у вирішення енергетичної проблеми в Україні. Енергетична стратегія України на період до 2035 р. розглядає деревну біомасу як один із варіантів отримання паливної енергії, але не описує дії та заходи, безпосередньо спрямовані на отримання цього виду енергії. Законодавча база України не розглядає достатньо детально деревну біомасу як самостійний вид палива. Розвиток біоенергетики охоплює питання отримання енергії з лісосічних відходів, відходів деревообробки та неліквідних залишків, а також енергетичних плантацій. Формування біоенергетичної політики та регіональних стратегій сталого розвитку біоенергетики на основі оцінювання потенціалу деревної біомаси є основним завданням біоенергетичного напряму в рамках лісового сектору.

Агломерація є територіальним об'єднанням різних населених пунктів, пов’язаних економічними, трудовими, соціальними й іншими зв'язками. Однією із найважливіших сфер, в якій потрібно налагодити тісну співпрацю в межах агломерації, є підвищення енергоефективності. Особливістю регіональної агломерації «Дрогобиччина» є її приналежність до Карпатського економічного району, який характеризується найвищою в Україні лісистістю і де місцеве населення традиційно використовує деревину в енергетичних цілях для обігріву приміщень і приготування їжі. Відповідно тут є достатня кількість ресурсів деревної біомаси, яку можна і потрібно використовувати в енергетичних цілях, а також сприйняття цього виду палива як природного і прийнятного. Карпатський регіон має значний потенціал деревної біомаси, доступної для енергетичного використання шляхом залучення лісової деревини, деревини від проведення ландшафтних робіт, залишків деревини від технічної обробки, деревних відходів. Додатковими джерелами деревного палива можуть бути парки, полезахисні лісосмуги, енергетичні плантації, лісонасадження уздовж автомобільних доріг і залізниць, а також сухостій. Ресурсний потенціал енергетичної деревини на території регіональної агломерації «Дрогобиччина» формують ресурси спеціалізованих підприємств, де головними постачальниками деревної біомаси є ДП «Дрогобицьке лісове господарство», Дрогобицьке ДЛГП «Галсільліс» і потенційно КП «Зелений світ» у м. Борислав. У 2017 р. приріст деревини у лісовому фонді аналізованих підприємств становив: у ДП «Дрогобицьке ЛГ» – 113,4; Дрогобицькому ДЛГП «Галсільліс» – 32,2, КП «Зелений світ» – 0,9 тис. м3. Резервом підвищення ефективності використання деревини є порубкові рештки, об’єм яких на зрубах ДП «Дрогобицьке ЛГ» у 2017 р. становив 7,1 тис. м3, а на Дрогобицькому ДЛГП “Галсільліс” за перше півріччя 2018 р. – 0,5 тис. м3. Додатковим ресурсом деревної біомаси для використання в енергетичних цілях можуть слугувати відходи операційної діяльності лісових господарств. Ще одним способом отримання деревної біомаси є вирощування енергетичних плантацій. Для встановлення міри готовності місцевого населення використовувати деревину для опалення домогосподарств, а також чинників, які впливають на масштаби використання енергетичної деревини, було проведено соціологічне опитування населення м. Борислав. З’ясовано, що більшість жителів користуються індивідуальною системою опалення, використовуючи газ або комбіновані котли для опалення. Встановлено, що 40 % респондентів хотіли б змінити систему опалення. За сприятливих умов, таких як постійна наявність ресурсів, дешеві кредити на заміну системи опалення, субсидії на тверде паливо та активне просування деревної біомаси як джерела енергії, частина громадян висловила готовність перейти на опалювання житла енергетичною деревиною.

Зменшити втрати деревини від грибкових пошкоджень під час зберігання і транспортування можна завдяки проведенню теплової стерилізації. Теплову обробку деревини використовують у багатьох деревообробних процесах: виробництво лущеного і струганого шпону, у лісопильному виробництві, процесах гнуття та пресування. Одним із видів теплової обробки деревини є пропарювання. Відсутність процесу пропарювання букових пиломатеріалів після лісопилення є причиною значних втрат деревини від розтріскування, враження грибами та комахами. У виробничих умовах, під час пропарювання, не враховують багато чинників: особливостей будови деревини бука, її густини, теплових та механічних властивостей. Все це призводить до зайвих втрат матеріалу, теплової енергії та якісних показників букових пиломатеріалів. Тому дуже важливо досліджувати режими та технології пропарювання букових пиломатеріалів із збереженням їх фізико-механічних властивостей. Дослідження проведено з використанням пропарювального ковпака виробничого зразка. Здійснено експериментальні дослідження пропарювання букових заготовок та пиломатеріалів, яке охоплює початковий прогрів, сам процес пропарювання та охолодження. Внаслідок проведення експериментальних досліджень вибрано оптимальні режими пропарювання, які зберігають якісні фізико-механічні показники, такі як: запобігання втратам деревини під час зберігання і транспортування, вирівнювання забарвлення або надання деревині потрібного кольору, покращення міцності та пластичності, прискорення подальшого сушіння.

Проведено експериментальні дослідження вогнезахисної ефективності засобу ДСА для деревини дубу. Отримано залежність вогнезахисної ефективності від маси сухого засобу, що нанесено, що важливо при обробці засобом ДСА деревини дубу. Досліджений вплив особливостей деревини різних порід на ефективність вогнезахисних просочувальних засобів на прикладі дубу та засобу ДСА. Встановлено, що стандартний метод досліджень вогнезахисної ефективності з використанням виключно сосни не може надати справедливі дані, щодо ефективності засобу до інших порід деревини. Так, згідно інструкції засобу, що випробуваний, необхідно 3 нанесення, але для дубу для досягнення І-ої групи вогнезахисної ефективності знадобилось 7 нанесення. Після виконання дослідження вогнезахисної ефективності ДСА передбачене в нормах на прикладі обробки деревини дубу, можна проаналізувати вогнезахист інших порід деревини. Під час попередніх досліджень вже отримані вогнезахисні характеристики основних вогнезахисних засобів для деяких порід деревини. Породи деревини з великою питомою масою мають погану просочуваність в наслідок чого необхідна більша кількість обробок для досягнення І-ої групи вогнезахисної ефективності за ГОСТ 16363. Отримана залежність втрати маси обробленого зразка деревини від кількості вогнезахисного складу при стандартних випробуваннях надає можливість інженерного, економічного та інших розрахунків при виконанні робіт щодо вогнезахисту. Перевірено стандартний метод досліджень вогнезахисної ефективності з використанням виключно сосни. Визначено, що стандартні методи випробувань не можуть бути об'єктивними при обробці інших порід крім сосни. Особливо корисною для дослідження є залежність втрати маси обробленого зразка деревини від кількості вогнезахисного складу при стандартних випробуваннях, вплив особливостей деревини різних порід на ефективність вогнезахисних просочувальних засобів на прикладі дубу та засобу ДСА. Дуб має більшу питому вагу ніж сосна, тому внести достатню кількість діючої речовини більш складна задача

Актуальність теми дослідження. Підвищення рівня оснащеності виробничих процесів деревообробки сучасним прогресивним технологічним оснащенням є одним з ефективних шляхів підвищення продуктивності та поліпшення показників якості виробів із деревини та меблів. Постановка проблеми. Точність орієнтування, базування та надійність закріплення дерев’яних виробів та меблів при обробці досягається завдяки використанню засобів технологічного оснащення. Тому розробка високотехнологічних засобів технологічного оснащення для деревообробки та меблевого виробництва є актуальним завданням з погляду забезпечення високої ефективності процесів механічної обробки виробів із деревини та матеріалів на її основі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині є значна кількість літератури з проектування технологічного оснащення механоскладального виробництва, проте література, в якій би було висвітлено питання обґрунтованого вибору та проектування засобів технологічного оснащення для деревообробки, відсутня. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Процеси деревообробки порівняно з процесами механічної обробки в машинобудуванні мають свої особливості, передусім пов’язані з особливими технологічними властивостями деревини та матеріалів на її основі, особливостями схем обробки та технологічними можливостями деревообробного устаткування. У зв’язку з цим вибір, умови раціональної експлуатації універсальних, методика проектування спеціальних засобів технологічного оснащення для механічної обробки елементів дерев’яних виробів та меблів також мають свої особливості. Метою статті є аналіз особливостей проектування засобів технологічного оснащення для механічної обробки елементів дерев’яних виробів та меблів. Виклад основного матеріалу. Вперше дано загальне визначення та здійснена перша спроба класифікації технологічного оснащення для деревообробки та меблевого виробництва. Сформульовано основні вимоги та дано визначення видів технологічного оснащення для деревообробки за призначенням. Проаналізовано етапи розроблення технологічного оснащення для деревообробки. Систематизовано відмінності технологічного оснащення для деревообробки порівняно з технологічним оснащенням для механоскладального виробництва. Висновки відповідно до статті. Уперше дано загальне визначення та наведена класифікація технологічного оснащення для деревообробки та меблевого виробництва. Виявлені та систематизовані особливості технологічного оснащення для деревообробки дають змогу в подальшому їх враховувати при розробці сучасних методик їх обґрунтованого вибору та проектування.

Мета. Основне завдання товарознавчої експертизи пиломатеріалів під час визначення їх ринкової вартості полягає у віднесенні досліджуваних об’єктів до однієї з класифікаційних груп, що прийняті у сфері лісозаготівлі, визначенні характеристик товару та зміни показників їх якості, установленні відповідно до способів їх обробки та сировини, з якої виготовляються. Методика. При проведенні судової товарознавчої експертизи пропонується судовим експертам дотримуватись певного алгоритму. За допомогою органолептичного та інструментального методів, визначаються класифікаційні ознаки, габаритні розміри та узагальнені показники кількості об’єктів дослідження. Класифікаційним критеріям пиломатеріалів приділено багато уваги, оскільки виробів з деревини є дуже велика кількість, яка залежить від способу обробки та виготовлення, даної групи виробів. Наступним кроком при дослідженні являється визначення цінових джерел для визначення ринкової вартості деревини та виробів з неї. Результати. Завдання товарознавчої експертизи пиломатеріалів під час визначення їх ринкової вартості полягає у віднесенні досліджуваних об’єктів до однієї з класифікаційних груп, що прийняті у даній сфері лісозаготівлі, визначенні характеристик товару та зміни показників їх якості, установленні відповідно до способів їх обробки та сировини з якої виготовляються. Практична значимість полягає в тому, щоб товарознавці правильно застосовували ціни для деревини на умовах франко лісоскладів, які встановлені відповідно до законодавства і враховують витрати організації-виробника із заготівлі.

Мета. Визначити температурно-часовий режим термічної обробки біокомпозитних матеріалів на основі глютину та деревного борошна, сформованих методом гарячого пресування композиції. Методика. Біокомпозитні зразки формували методом гарячого пресування композиції, до складу якої входили глютиновий розчин та деревне борошно. Межу міцності при стисненні розраховували в результаті визначення максимального руйнівного навантаження циліндричних зразків діаметром 20 мм, які стискували за допомогою статичного навантаження з швидкістю переміщення нижньої траверси преса 2 мм/хв. Результати. Полімеркомпозитні матеріали широко використовують для виготовлення виробів в різних галузях промисловості та техніки завдяки унікальним властивостям. Однак зростання рівня екологічного забруднення та зменшення запасів вичерпних ресурсів є приводом для зниження інтенсивності використання полімеркомпозитів на основі синтетичних матриць та наповнювачів. Вирішення проблеми полягає у впровадженні компонентів природного походження, які є сумісними з навколишнім середовищем та здатні відновлюватися за рахунок щорічного або циклічного збору рослинної сировини. Волокна або порошкові матеріали рослинного походження після необхідної обробки є придатними для використання як наповнювачі біокомпозитних матеріалів, однак потребують вивчення процесів структурування системи для розробки технології формування виробів конструкційного призначення. Формування біокомпозитних виробів на основі глютину та деревного борошна доцільно проводити з використанням гарячого пресування, яке полягає у витримці прескомпозиції за температури 150 °С протягом 3 год з наступною термічною обробкою біокомпозитних виробів для видалення надлишкової вологи та завершення процесу структурування біополімерної матриці. В результаті отримано біокомпозитний матеріал, міцність при стисненні якого становить 45-47 МПа, що цілком достатньо для виготовлення виробів конструкційного або декоративного призначення. Наукова новизна. Вперше застосовано технологію гарячого пресування композитної суміші на основі біополімерного вʼяжучого та порошкового наповнювача природного походження та визначено оптимальний режим термічної обробки біокомпозитних матеріалів, що дозволило отримати матеріал конструкційного призначення з високою питомою міцністю. Практична значимість. Розроблені біокомпозитні матеріали доцільно використовувати для виготовлення тари, елементів декору салонів транспортних засобів, корпусів приладів та меблів, що дозволить розширити сировинну базу, вирішити проблему утилізації відходів та покращити екологічну безпеку

Мета статті – розробити нормативи оцінки компонентів стовбура надземної фітомаси соснових деревостанів в умовах Північного Степу України. Методика дослідження. У представленій роботі використана методика збору та обробки дослідного матеріалу проф. П.І. Лакиди. Зроблено статистичну обробку, кореляційний аналіз та пошук регресійних залежностей компонентів фітомаси стовбура сосни звичайної від таксаційних показників деревостану. Результати дослідження. Сформовано робочий масив даних, який характеризує компоненти фітомаси стовбура для оцінювання біотичної продуктивності штучних соснових деревостанів. Розроблено та наведено математичні моделі оцінки фітомаси деревостанів сосни звичайної за компонентами деревини стовбура, деревини стовбура у корі, кори стовбура. Визначено, що збільшення усіх досліджуваних компонентів надземної фітомаси стовбурів відбувається зі зростанням середніх висот та діаметрів деревостанів. Елементи наукової новизни. На основі регресійних моделей побудовано нормативно-інформаційні таблиці для зони Північного Степу України. Практична значущість. Одержані системи нормативів надають можливість оцінювання екологічних та енергетичних ресурсів, а також розрахувати депонування вуглецю у штучних соснових деревостанах досліджуваного регіону. The purpose of the article is to develop the standards for evaluating the trunk components of the aboveground phytomass of pine stands in the Northern Steppe of Ukraine. Methods of research. The method of collecting and processing the research material, developed by Professor P.I. Lakyda, was used in the presented paper. The statistical processing, correlation analysis and the search of regression dependences of phytomass components of the common pine trunk on the taxation indices of the tree stand were made. The research results. The working data mass has been formed concerning the results of field and laboratory researches, which characterizes the components of the trunk phytomass for assessing biotic productivity of artificial pine stands in the Northern Steppe of Ukraine. Correlation analysis of the relation closeness of the main phytomass components of the tree stands with their basic taxational signs was carried out. A direct close relation of the trunk phytomass components in the bark and wood without bark with the average tree diameter and the height of stands has been established. The value of correlation coefficient of the bark phytomass with all taxational indices, except the density, demonstrates the moderate relation. Mathematical models have been developed and obtained to assess ordinary pine stands’ phytomass by the components of the trunk wood, trunk wood in the bark, and bark of the trunk. It has been determined that the increase of all the studied components of the aboveground trunk phytomass occurred together with increasing the average heights and diameters of tree stands. The elements of scientific novelty. Standard and information tables have constructed on the basis of regression models for the zone of the Northern Steppe of Ukraine. Practical significance. The obtained systems of standards enable to evaluate ecological and power resources and calculate the carbon sequestration in artificial pine tree stands of the studied region.

Актуальність теми дослідження. Властивості паперу обумовлені багатьма чинниками, зокрема композицією волокнистих напівфабрикатів, характером помелу волокнистих матеріалів, введенням в паперову масу наповнювачів та модифікуючих добавок, режимом відливу та сушіння тощо. Серед технологічних факторів, що мають найбільший вплив на властивості паперу, чільне місце посідають операції каландрування та остаточної обробки, під час яких у значних інтервалах можна змінювати щільність паперового полотна. Постановка проблеми. Для отримання паперу із заданими властивостями проводять його ущільнення на суперкаландрі. При цьому додаткове ущільнення композиції паперу також сприяє підвищенню непроникності за рахунок зміни характеру розподілу й ущільнення целюлозних волокон та загальної кількості пор у його структурі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації щодо можливості отримання паперу із заданими властивостями шляхом керованої зміни мікроструктури паперового полотна у процесі каландрування. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Дослідження властивостей паперу, що піддається ущільненню до різного ступеня у процесі виготовлення, за інших рівних умов, має актуальний науковий та практичний інтерес, зокрема, для виготовлення матеріалів із заданим комплексом споживних властивостей. Постановка завдання. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей мікроструктури паперу різної щільності, виготовленого за інших рівних умов, та встановленні впливу ступеня ущільнення паперу в процесі виготовлення на його властивості. Виклад основного матеріалу. Проведено порівняльні дослідження структурних характеристик паперу для вологоміцного водо- та жиронепроникного пакувального матеріалу, виготовленого із сульфатної целюлози розмеленої до ступеня 75 °ШР із різним ступенем ущільнення. Досліджено чотири зразки паперу різної маси квадратного метра площі та щільності. Охарактеризовано їхню мікроструктуру та абсорбційні, бар’єрні та міцнісні властивості. Висновки відповідно до статті. Експериментальним шляхом встановлено оптимальний рівень щільності – 0,75-0,85 г/см3. Білена та небілена сульфатна целюлоза із хвойних порід деревини визначена як найбільш придатна для отримання паперу-основи, що може використовуватись для виробництва паперових пакувальних матеріалів із заданими властивостями для волого- і жировмісної продукції.

Кваліфікаційна робота магістра розв’язує науково-технічну задачу розробки та впровадження технології моделювання для конструювання виробів з деревини та створення супутніх засобів, необхідних для автоматизованого визначення способу конструювання виробу за множиною його характеристик і параметрів, дотримання всіх технологічних вимог та мінімізації відходів виробництва.

Основною метою роботи є аналіз та розробка заходів зниження втрат електричної енергії в системі електропостачання підприємства обробки деревини. У дипломній роботі проведено розрахунок електричних навантажень по заводу та на основі отриманих даних побудовано картограму електричних навантажень і графік електричних навантажень. За результатами розрахунків було вибрано місце розташування ГПП і вибрано кількість та потужність силових трансформаторів. Також було вибрано схему внутрішньозаводського електропостачання та розраховано потужність цехових трансформаторних підстанцій та розподільчих пунктів. В ході виконання дипломного проекту були проведені розрахунки реактивної потужності, яка підлягає компенсації, був проведений вибір вимикачів, роз'єднувачів, трансформаторів струму, трансформаторів власних потреб підстанції, ОПН, засобів релейного захисту.
The primary purpose of work are an analysis and development of measures of decline of losses of electric energy in the system of power supply of enterprise of treatment of wood. In diploma work the calculation of the electric loading is conducted on a plant and on the basis of the obtained data картограму of the electric loading and graphic arts of the electric loading is built. On results calculations the place of location of ГПП was chosen and an amount and power of power transformers are chosen. The chart of inside factory power supply was also chosen and power of workshop transformer substations and distributive points is expected. During implementation of diploma project there were the conducted calculations of reactive-power that is subject to indemnification, there was the conducted choice of switches, disconnectors, transformers of current, transformers of own necessities of substation, facilities of relay defence.
ВСТУП 7 1 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 10 1.1 Втрати електричної енергії в системі електроспоживання 10 1.2 Цехові електричні мережі напругою до 1000 В 11 1.3 Схеми електричних мереж напругою до 1000 В 11 1.4 Конструктивне виконання цехових мереж та підстанцій 12 1.5 Облік електричної енергії 14 1.6 Коротка характеристика підприємства 17 2 НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА 19 2.1 Втрати електричної енергії в системі електроспоживання 19 2.2 Цехові електричні мережі напругою до 1000 В 22 3 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 29 3.1 Розрахунок електричних навантажень 29 3.1.1 Вибір напруги внутрішньозаводського електропостачання 29 3.1.2 Розрахунок освітлювального навантаження 29 3.1.3 Розрахунок силових навантажень 32 3.2 Картограма навантажень і визначення умовного центру електричних навантажень 35 3.3.1 Загальні відомості 35 3.3.2 Визначення центру електричних навантажень 38 3.3 Побудова графіків електричних навантажень 39 4 ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 44 4.1 Вибір числа і потужності трансформаторів ГПП 44 4.1.1 Основні положення 44 4.1.2 Вибір трансформаторів головної понижувальної підстанції 44 4.2 Вибір схеми внутрішнього електропостачання 48 4.3 Вибір числа і потужності цехових трансформаторів 48 4.3.1 Основні положення 48 4.3.2 Вибір цехових трансформаторів 50 4.4 Компенсація реактивної потужності 51 4.4.1 Вибір потужності конденсаторних батарей в мережі до 1 кВ 51 4.4.2 Вибір потужності конденсаторних батарей в мережі 10 кВ 52 4.5 Розрахунок струмів короткого замикання 53 4.6 Вибір основних елементів схеми електропостачання напругою вище 1 кВ 56 4.6.1 Вибір комутаційного обладнання 56 4.6.2 Вибір шин на головній понижувальній підстанції 59 4.6.4 Вибір трансформатора напруги 61 4.6.5 Вибір кабельних мереж 10 кВ 62 4.6.6 Вибір трансформатора власних потреб 65 4.7 Розрахунок цехової низьковольтної мережі 67 4.7.1 Розрахунок струмів короткого замикання в мережі напругою до 1000 В 67 4.7.2 Вибір обладнання в мережі напругою до 1000 В 71 4.7.3 Розрахунок занулення 73 4.8 Релейний захист і автоматика 74 4.8.1 Релейний захист трансформаторів головної понижувальної підстанції 74 4.8.2 Газовий захист 74 4.8.3 Поздовжній диференціальний струмовий захист 75 4.8.4 Струмова відсічка 78 4.8.5 Захист від багатофазних коротких замикань на стороні низької напруги 79 4.8.6 Резервний захист від міжфазних коротких замикань 80 4.8.7 Захист від перевантажень 81 4.8.8 Захист трансформаторів цехових підстанцій 82 4.8.9 Автоматика 83 5 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 84 5.1 Автоматичний захист асинхронного двигуна від перевантаження і нагріву 84 5.1.1 Пристрої вбудованого температурного захисту 84 5.1.2 Пристрій ЗОУП-25 87 5.1.3 Універсальний блок захисту асинхронних електродвигунів УБЗ-301 89 6 ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 91 6.1 Визначення капітальних вкладень 91 6.2 Визначення річних експлуатаційних витрат 92 6.3 Складання кошторису електроенергетичних витрат 94 6.4 Розрахунок поточних витрат на обслуговування електроустаткування 99 7 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 102 7.1 Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих чинників 102 7.2 Заходи по зниженню негативної дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників 105 7.3 Підвищення стійкості функціонування організацій в надзвичайних ситуаціях 108 8 ЕКОЛОГІЯ 110 8.1 Актуалність охорони навколишнього середовища 110 8.2 Заходи по зниженню шумового забруднення довкілля 111 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ДО ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ 113 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 114