Academic literature on the topic 'Образне мовлення'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Образне мовлення.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Образне мовлення"
1
Кабиш, М. Ю. "ПОВТОР ЯК СТИЛІСТИЧНИЙ ЗАСІБ У ПОЕЗІЯХ ЮРІЯ КЛЕНА." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 148–54. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-23.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню актуальної для сучасної лінгвістики проблеми принципів і форм звукової організації тексту. Охарактеризовано звукові повтори, визначено їхні різновиди, проаналізовано основні стилістичні функції звукових повторів і виявлено специфіку їх функціонування в поетичному мовленні Юрія Клена. До найбільш частотних мовних засобів поетичного мовлення Юрія Клена віднесено конструкції, побудовані на повторі. Виділяють різні види звукоповторів. До найпоширеніших із них у поетичному мовленні Юрія Клена відносимо алітерацію, асонанс, анафору й епіфору. Для віршів митця характерний багаторазовий повтор приголосних звуків, які, формуючи ритмомелодику вірша, скріплюють частини в одне ціле, виступають засобом композиції. Повтори голосних у поезіях Юрія Клена трапляються рідше, ніж повтори приголосних. Голосні звуки часто створюють своєрідне звукове тло, на якому стають помітнішими інші компоненти – звукові, ритмічні, ідейно-змістові. Інколи прийом багаторазового повтору однакових голосних і приголосних звуків стає важливим у створенні художніх картин. Найбільш поширеною у творчості Юрія Клена є звукова анафора, у якій автор, повторюючи початкові звуки слова, створює яскраві звуко-символічні образи. Фонетична епіфора у поетичному мовленні Юрія Клена має значні виражальні можливості. Менш уживаною є епіфора, коли повторюються окремі слова у кінці рядків, речень, що підсилює значення повторюваного слова. Юрій Клен використовує різні види повтору як важливий стилістичний засіб, який сприяє увиразненню мовлення, підсилює його експресію та виражальні можливості. Різноманітні звукові повтори у віршах Юрія Клена виступають важливим конструктивним засобом, способом увиразнення змісту художнього твору. Милозвучність досягається відповідним розташуванням звуків, що створюють своєрідний звуковий малюнок. У поетичному мовленні Юрія Клена повтор відіграє важливу роль у відображенні внутрішнього світу ліричного героя, стану збудження, підвищеної емоційної реакції. Здебільшого повтор посилює образне змалювання тривалості, багаторазовості та послідовності дії. У мовотворчості поета повтор є важливим засобом експресії, за допомогою якого увиразнюються і підкреслюються різні семантично- стилістичні відтінки художнього тексту.
2
МАКАРУК, Ольга. "ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МОВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 6 (February 14, 2022): 59–64. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.10.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що проблема формування мовно-мовленнєвої компетентності в учнів початкових класів є нині актуальною в контексті вимог Нової української школи, переходу від знаннєвої освітньої парадигми до компетентнісної. У публікації висвітлено поняття мови й мовлення на основі аналізу лексикографічних праць, психологічних та лінгводидактичних джерел. Описано зовнішню усну, зовнішню письмову та внутрішню форми мовлення. У науково-методичній розвідці визначено основні психологічні процеси, які важливо враховувати під час формування мовно-мовленнєвої компетентності учнів початкової школи. Це увага, уява, мислення, пам’ять, сприймання й розуміння, властивості психіки (емоції, почуття), а також мовне чуття особистості, її досвід комунікації у реальному та віртуальному просторі. Уточнено зміст поняття «мовне чуття» як уміння користуватися мовними засобами відповідно до комунікативної ситуації на основі відчуттів, інтуїції. Окреслено види уваги: мимовільна, довільна, післядовільна, та види мислення: за ступенем новизни й оригінальності (репродуктивне (відтворювальне) і продуктивне (творче), за способом і формою діяльності (наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне (абстрактне). У процесі роботи над науковою розвідкою використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез психологічної, педагогічної, лінгвістичної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; аналіз нормативних документів Нової української школи, теоретичне осмислення, систематизація й узагальнення наукових здобутків у галузі лінгводидактики навчання мовно-літературної освітньої галузі НУШ; емпіричні: педагогічне безпосереднє й опосередковане спостереження за освітнім процесом під час вивчення мовно-літературної освітньої галузі в Новій українській школі; бесіди з учителями й учнями.
3
КУЗЬМІНА, І. В., and Т. В. БОЙКО. "РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ СЛОВЕСНОСТІ ЯК ВИХОВАННЯ КОМПЕТЕНТНОГО МОВЦЯ ТА ЧИТАЧА." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, no. 4 (April 19, 2022): 9–14. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.2.
Full textAbstract:
У статті досліджуються основні методи й засоби розвитку творчої особистості на заняттях української мови і літератури як складник виховання компетентного мовця й читача. Основні акценти переміщено з накопичення обсягу мовних чи літературних знань на цілеспрямований розвиток мовної і літературної компетентності як інтегрованої якості особистості. Наголошено, що формування духовного обличчя здобувача освіти, його культури залежить від того, як педагоги зуміють розвинути в ньому уміння знаходити красу в тому, що його щоденно оточує. Зауважується, що розвиток творчих здібностей важливий для будь-якого здобувача освіти, бо він стає більш самостійним у своїх судженнях, має власну думку і вміє її відстоювати, в нього вища працездатність, і найголовніше – розвивається його емоційна сфера, почуття. А при розвинених емоціях буде розвиватися і мислення. Наголошено, що важливою особливістю компетентної мовної особистості є її постійний інтелектуальний розвиток, розвиток памʼяті (зорової та слухової), мислення – абстрактного (понятійного) й образного (художнього), спостереження, уяви – репродуктивної (відтворювальної) і творчої. Позитивно створене середовище сприяє формуванню таких складників літературної компетентності, як особистісна (діалогічне мовлення, творча уява, розвиток природних обдарувань), діяльнісна (образне мислення, самостійна критична оцінка дій літературного героя), когнітивна (знання змісту літературного твору та теорії літератури). Зазначено, що компетентну мовну особистість характеризує духовне багатство та здатність берегти й розвивати мовні традиції національного мовленнєвого етикету.
4
Бережна, М. В. "ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ОБРАЗ АЛІСИ У ФІЛЬМІ Т. БЕРТОНА ALICE IN WONDERLAND." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-1.
Full textAbstract:
У статті розглядаємо мовленнєвий портрет персонажа за психологічним архетипом «Амазонка» у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland (2010). За основу взято класифікацію архетипів В. Шмідт (2007). У роботі проаналізовано вчинки та мовлення Аліси Кігнслі, визначено риси характеру, які дозволяють віднести персонаж до психотипу «Амазонка», а також встановлено характерні особливості мовлення, які слугують безпосереднім проявом психотипу. Риси, які дозволяють віднести Бертонівську Алісу до архетипу «Амазонка»: 1) Аліса у фільмі феміністка і відстоює своє право на рівність з чоловіками наперекір суспільному осуду; 2) вона прийде на допомогу іншим, незважаючи на смертельну небезпеку для себе самої; 3) вона любить подорожувати та досліджувати нові землі; 4) вона не боїться провести ніч на самоті просто неба; 5) найбільший її страх – не бути здатною подбати про себе (фізично чи фінансово); 6) вона завжди прийме виклик від чоловіка і не відступиться, поки не переможе; 7) вона цінує жіночу дружбу, але має більше друзів серед чоловіків; 8) вона керується інтуїцією частіше, ніж логікою; 9) вона настільки сконцентрована на досягненні мети, що може сприйматися як байдужа і відчужена. Характерними для мовлення Аліси у фільмі Т. Бертона є такі елементи: 1) окличні речення у поєднанні з апелятивами для привернення уваги адресата чи для формування директивів, що свідчить про силу волі, здатність приймати рішення і брати на себе відповідальність; 2) декларативи у формі окличних речень для емфатизації сенсу, а також під час висловлювання таких емоцій, як подив, гнів, роздратування, розпач, коли на її шляху до мети з’являються перешкоди; 3) прямі квеситиви, які вимагають відповіді від співрозмовника; 4) прямі та непрямі директиви як засіб реалізації лідерської функції персонажа; 5) складні речення з причинно-наслідковим зв’язком для демонстрації логіки мислення, заснованої переважно на інтуїції. У мовленні Аліси майже відсутні оцінні лексеми, відповідно, характерною є стриманість у висловлюваннях і оцінках; майже однакова частотність займенників першої особи однини та другої особи однини й множини демонструє, з одного боку, самодостатність, незалежність персонажа, вміння покладатися передусім на себе, а з іншого – піклування про інших, альтруїзм та концентрацію на потребах співрозмовника.
5
Арешенков, Юрій Олександрович. "Виражальний потенціал концептуалізованих слів у поетичному мовленні Т. Шевченка." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 5 (November 23, 2010): 135–41. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v5i0.900.
Full text
6
Bogush, Alla. "Teaching methods of pre-school aged children’s figurative expressive speech." Scientific bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky 17, no. 5 (124) (October 25, 2018): 39–44. http://dx.doi.org/10.24195/2617-6688-2018-5-6.
Full text
7
Kremen, Vasyl, and Volodymyr Ilyin. "ОБРАЗ ЛЮДИНИ ТА ІНФОСВІТУ В КОНТЕКСТІ ПРОЄКТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ." Psycholinguistics in a Modern World 16 (December 17, 2021): 151–54. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-151-154.
Full textAbstract:
Стаття присвячена психолінгвістичному аспекту аналізу нового образу світу, сформованого домінуючим впливом цифрової культури, та формування нового образу людини в контексті зміни способів спілкування та мовної розмови. Розглянуто проблему існування людини в інфосфері, яка породжує новий образ людини (homo digitalis). Концептуалізується образ світу в психолінгвістиці, представлений людині через систему предметних цінностей, які виступають її структурними елементами. Психолінгвістичний аналіз «образу світу» та «образу людини» відкриває перспективи для активного входження сучасної культури мовлення та спілкування в параметри нової ери.
8
Лілік, О. О., and О. В. Сазонова. "Архетипний образ світового дерева в художньому світі Григорія Чубая." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 98–103. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-9.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості функціонування архетипу світового дерева в поетичній спадщині Григорія Чубая. Автори статті характеризують стильові особливості поезій митця у взаємозв’язках з українською і світовою літературою, а також у контексті біографії письменника. Вони акцентують на таких характерних ознаках поетичної творчості персоналії, як-от: наскрізна образність, художнє естетичне мовлення, активне використання тропів і фігур, запровадження авторських неологізмів, наявність конкретно чуттєвої лексики для посилення експресивності подання та полегшення його сприйняття.
9
Яковлева, Ірина. "ОСОБЛИВОСТІ ГЕНДЕРНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ЖІНОЧИХ ОБРАЗІВ У «НАРОДНИХ» ОПОВІДАННЯХ МАРІЇ ГРІНЧЕНКО." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 80–84. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-18.
Full textAbstract:
У статті здійснено аналіз гендерної психології персонажів оповідань «для народного читання» Марії Грінченко (Загірньої) на матеріалі неопублікованих оповідань «Зароблене щастя», «Наплакалась я сьогодні…» та ін. Гендерний підхід використано з метою доповнення традиційної інтерпретації творчості письменниці розкриттям особливостей підходу до зображення внутрішнього світу персонажів, обумовлених впливом біографічних чинників на процеси художнього осмислення авторкою фактичного матеріалу. Для аналізу обрано неопубліковані оповідання, оскільки вивчення автографів дає можливість простежити етапи створення тексту, водночас найповніше відбиваючи індивідуальні особливості писемного мовлення авторки. Як саме відбувалася спільна творча праця Марії Грінченко з її видатним чоловіком Борисом Грінченком, інші подробиці становлення української письменниці, дізнаємося з цих і подібних джерел. Встановлено, що оповідання зокрема піднімають теми тогочасного становища жінки в селянській общині.
10
Каневська, Ольга БорисІвна. "Порівняльна характеристика українських та російськомовних скоромовок." Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 4 (December 11, 2014): 137–49. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v4i0.1336.
Full textAbstract:
У статті в порівняльному аспекті проаналізовані українські і російські скоромовки, схарактеризовані їх тематичні та художньо-образні особливості. Установлено, що в народних скоромовках інтегрувалась, закріплювалась й акумулювалась вироблена певним народом традиційна інформація: етнічна самосвідомість, історична пам’ять, побут і звичаї, символізація явищ матеріальної культури та інше. Поетична цінність і педагогічна значущість скоромовок полягає не у смисловому навантаженні (хоча в них в ігровій, веселій формі відбиваються матеріальна культура та ціннісна система народу, описуються природні явища тощо), а в такому підборі та розстановці слів, вимова яких вимагає від мовця певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції, що підвищує його культуру мовлення.
Dissertations / Theses on the topic "Образне мовлення"
1
Тадля, К. В. "Стилістичні прийоми перекладу образних засобів в авторському дискурсі (на матеріалі роману Гарпер Лі «Убити пересмішника»)." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10940.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження слугують образні засоби в авторському дискурсі.
Предмет дослідження становлять фонетико-стилістичні, синтактико-стилістичні засоби передачі образних засобів в англомовному художньому тексті.
Мета роботи: дослідити особливості стилістичних прийомів перекладу образних засобів в авторському дискурсі.
Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:
1. Розглянути наукові підходи до трактування образного засобу.
2. Визначити образні засоби на стилістичному та фонетичному рівнях
художнього тексту та способи їх відтворення при перекладі.
3. Проаналізувати способи перекладу образних засобів на лексичному, синтаксичному та фонетичному рівнях у романі Гарпер Лі «Убити пересмішника».
4. Проаналізувати способи перекладу заперечення у романі Гарпер Лі «Убити пересмішника».
2
Дядченко, Ганна Вікторівна, Анна Викторовна Дядченко, Hanna Viktorivna Diadchenko, Євгенія Олександрівна Голованенко, Евгения Александровна Голованенко, and Yevheniia Oleksandrivna Holovanenko. "Role and place of the speech models in the process of grammar studying at the elementary level." Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72607.
Full textAbstract:
У статті розглянуто систему мовленнєвих зразків, котрі використовуються при навчанні граматики на початковому етапі вивчення рідної мови як іноземної. Автори розкривають методику организації роботи з такими мовленнєвими зразками. Доведено, що ретельна підготовча робота на основі мовленнєвих зразків забезпечує відносну безпомилковість виконання комунікативного завданя в процесі діалогічного спілкування.В статье рассмотрена система речевых образцов, которые используются при обучении грамматике на начальном этапе изучения родного языка как иностранного. Авторы раскрывают методику организации работы с подобными речевыми образцами. Доказано, что тщательная подготовительная работа на основе речевых образцов обеспечивает относительную безошибочность выполнения коммуникативной задачи в процессе диалогического общения.
In the article the system of the speech patterns being used during grammar studying on the elementary level of the native language as foreign learning is observed. The authors reveal the methodology of the organization of work with such speech patterns. It is proved that detailed preparatory work on the basis of speech patterns provides relative accurateness of the communicative aim fulfilment in the process of the dialogical conversation.
3
Лемегова, Ольга Віталіївна, and Olha Vitaliivna Lemehova. "Мовні символи у поезії Ліни Костенко." Master's thesis, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9918.
Full textAbstract:
У магістерській роботі розглянуто історію розвитку цього поняття в лінгвістичній літературі, здійснено аналіз існуючих класифікацій символів та виявлено типи мовних символів поезії Ліни Костенко: символи-міфологеми, символи світотворення, символи-назви явищ природи, мовні символи душа – печаль – слово, символи-кольороназви.
На основі поетичних текстів Ліни Костенко розроблено систему лексико-семантичних, лексико-стилістичних, логіко-лексичних вправ і завдань на визначення семантики слів-символів. Такі вправи сприяють збагаченню словникового запасу учнів, формуванню в них чуття слова, почуття любові до української мови.The master's thesis examines the history of this concept in the linguistic literature, analyzes the existing classifications of symbols and identifies the types of linguistic symbols of Lina Kostenko's poetry: symbols-mythologies, symbols of creation, symbols-names of natural phenomena, linguistic symbols soul - sadness - word, symbols-color names. Based on the poetic texts of Lina Kostenko, a system of lexical-semantic, lexical-stylistic, logical-lexical exercises and tasks for determining the semantics of word-symbols has been developed. Such exercises contribute to the enrichment of students' vocabulary, the formation of their sense of the word, a sense of love for the Ukrainian language.
Reports on the topic "Образне мовлення"
1
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Ельзи (у фільмі Frozen). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5819.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості створення психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Містик» (the Mystic). Робота є частиною дослідження системи психолінгвістичних кінообразів англомовних фільмів масової культури ХХІ сторіччя. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму К. Бака та Дж. Лі Frozen (2013). Діалогічне мовлення персонажів вважаємо універсальним засобом розкриття психотипу персонажа. За класифікацією психологічних архетипів В. Шмідт (2007) відносимо Ельзу до архетипу «Містик», для якої визначальними рисами є такі: 1) вона відчуває зв’язок з чимось надприродним, більшим за неї. Риса актуалізована метафорами та лексико-семантичними групами POWER та STORM для зображення магічних здібностей Ельзи створювати сніг та лід; 2) вона знаходить розраду в самотності. Риса реалізована лексико-семантичною групою ISOLATION; 3) вона здатна чинити опір, коли нею маніпулюють. Риса актуалізована конфронтативним стилем спілкування з антагоністом принцом Гансом; 4) її не цікавлять ні матеріальні цінності, ні ідея заміжжя. Її сім’я – сестра Анна, що реалізується частотними апелятивами ‘Anna’, займенниками другої особи однини, лексико-семантичною групою CARE; 5) вона намагається зберегти мир у стосунках за будь-яку ціну. Риса актуалізована частотним використанням лексеми ‘please’ і реквестивів, тактикою уникнення конфлікту; 6) їй не завжди вдається подолати свої страхи. Риса актуалізована окличними реченнями у поєднанні з одиницями лексико-семантичної групи ANXIETY для вираження страху, жалю, занепокоєння, а також частотним використанням займенника першої особи однини для демонстрації сконцентрованості на власних переживаннях; 7) їй потрібне місце, до якого можна втекти від реальності. Риса актуалізується використанням метафор та елементами лексико-семантичної групи ESCAPE; 8) вона нечасто поспішає. Риса реалізована на контрасті з мовленням Анни, через небагатослівність і нижчу швидкість мовлення; 9) її вважають дивною чи небезпечною, тому спершу Ельза намагається приховати свої здібності, що реалізовано лексико-семантичною групою CONCEAL.
2
Бережна, Маргарита Василівна. «Матріарх» і «зневажена жінка»: два психолінгвістичні архетипи одного кіноперсонажа. Ліга-Прес, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5818.
Full textAbstract:
У дослідженні розглянуті складові психолінгвістичного образу Малефісенти в однойменному пригодницькому фентезійному фільмі Роберта Стромберга (2014). Основою визначення психотипу персонажа слугує класифікація кіноархетипів В. Шмідт (2007). У першій частині досліджуваного матеріалу Малефісента, опікуючись мешканцями магічного королівства Ма́рія та захищаючи свою землю від ворожого сусіда, належить до архетипу «Матріарх» (the Matriarch). Далі за сюжетом після підступної зради коханого чоловіка Малефісента переходить до архетипу «Зневажена жінка» (the Scorned Woman). Зазначені кіноархетипи формують образ позитивного та відповідно негативного персонажа в уяві глядача. Для мовлення Малефісенти в образі «Матріарх» характерними є прямі та непрямі директиви (часто у вигляді окличних речень), вигуки для вираження позитивних емоцій, загальні та спеціальні квеситиви, оцінна (переважно позитивна) лексика, система апелятивів на позначення членів родини, займенник другої особи (у загальних та спеціальних квеситивах) та займенник першої особи однини (у декларативах у комбінації з позитивною оцінною лексикою), лексико-синтаксичні повтори для логічної емфази, конфронтативний комунікативний стиль у спілкуванні з антагоністом історії, лексико-семантичні групи LOVE, FAMILY та FLIGHT. Для мовлення Малефісенти в образі «Зневажена жінка» характерним є використання високої лексики, негативної оцінної лексики, сарказму, вигуків, окличних речень для висловлювання негативних емоцій, однослівних речень, пасивно-агресивного стилю спілкування, повторів та риторичних питань для маніпуляції думкою співрозмовника, лексико-семантичних груп HURT, CURSE та HATE, поєднання семантично полярних лексем, займенників першої особи однини та другої особи у декларативах у комбінації з негативними емотивами для демонстрації концентрації на власних стражданнях та нерівного соціального статусу мовців.
3
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Аліси у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland. Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5828.
Full textAbstract:
У статті розглядаємо мовленнєвий портрет персонажа за психологічним архетипом «Амазонка» у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland (2010). За основу взято класифікацію архетипів В. Шмідт (2007). У роботі проаналізовано вчинки та мовлення Аліси Кігнслі, визначено риси характеру, які дозволяють віднести персонаж до психотипу «Амазонка», а також встановлено характерні особливості мовлення, які слугують безпосереднім проявом психотипу. Риси, які дозволяють віднести Бертонівську Алісу до архетипу «Амазонка»: 1) Аліса у фільмі феміністка і відстоює своє право на рівність з чоловіками наперекір суспільному осуду; 2) вона прийде на допомогу іншим, незважаючи на смертельну небезпеку для себе самої; 3) вона любить подорожувати та досліджувати нові землі; 4) вона не боїться провести ніч на самоті просто неба; 5) найбільший її страх – не бути здатною подбати про себе (фізично чи фінансово); 6) вона завжди прийме виклик від чоловіка і не відступиться, поки не переможе; 7) вона цінує жіночу дружбу, але має більше друзів серед чоловіків; 8) вона керується інтуїцією частіше, ніж логікою; 9) вона настільки сконцентрована на досягненні мети, що може сприйматися як байдужа і відчужена. Характерними для мовлення Аліси у фільмі Т. Бертона є такі елементи:1) окличні речення у поєднанні з апелятивами для привернення уваги адресата чи для формування директивів, що свідчить про силу волі, здатність приймати рішення і брати на себе відповідальність; 2) декларативи у формі окличних речень для емфатизації сенсу, а також під час висловлювання таких емоцій, як подив, гнів, роздратування, розпач, коли на її шляху до мети з’являються перешкоди; 3) прямі квеситиви, які вимагають відповіді від співрозмовника; 4) прямі та непрямі директиви як засіб реалізації лідерської функції персонажа; 5) складні речення з причинно-наслідковим зв’язком для демонстрації логіки мислення, заснованої переважно на інтуїції. У мовленні Аліси майже відсутні оцінні лексеми, відповідно, характерною є стриманість у висловлюваннях і оцінках; майже однакова частотність займенників першої особи однини та другої особи однини й множини демонструє, з одного боку, самодостатність, незалежність персонажа, вміння покладатися передусім на себе, а з іншого – піклування про інших, альтруїзм та концентрацію на потребах співрозмовника.
4
Бережна, Маргарита Василівна. Червона Королева vs Біла Королева: мовленнєвий портрет (у фільмі Т. Бертона "Alice in Wonderland"). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5060.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене визначенню особливостей формування мовленнєвого портрета персонажів художнього фільму у залежності від їх архетипу. Наразі робіт, у яких розглядається взаємозв’язок між архетипом персонажа і його мовленням, нараховується невелика кількість. Вони, як правило, концентруються на застосуванні машинних способів аналізу тексту і не застосовують розгорнутих класифікацій видів персонажів. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму Т. Бертона Alice in Wonderland (2010 р.) за однойменною книгою Л. Керрола. Вважаємо, що кінематограф є дієвим засобом впливу на масову свідомість, а моделі, за якими побудовані діалоги у фільмах є загальнозрозумілими та прийнятними для широкого загалу реципієнтів незалежно від країни, культури, мови, віку та інших соціальних характеристик. У роботі проаналізовано особливості мовлення Червоної та Білої Королеви, загальним обсягом сто реплік. За класифікацією В. Шмідт відносимо Червону Королеву до архетипу «Горгона», а Білу Королеву – до архетипу «Спокуслива Муза». Отримані результати свідчать, що для мовленнєвого портрета Червоної Королеви характерні окличні речення для висловлювання таких емоцій як гнів, роздратування, нетерплячість, образа; прямі реквестиви та директиви у вигляді речень з дієсловом у наказовому способі, модальним дієсловом, бездієслівних речень (їх кількість у порівнянні з мовленням інших персонажів значно вища); лексеми на позначення позитивних емоцій відповідно до об’єктів, що викликають у глядача страх або відразу; оцінні та неполіткоректні лексеми; займенник першої особи однини. У мовленні Білої Королеви майже відсутні окличні речення, прямі реквестиви та директиви, оцінні лексеми з негативним значенням (їх кількість у порівнянні з мовленням інших персонажів значно нижча); для неї характерне вираження позитивних емоцій, стриманість у висловлюваннях і оцінках; займенник другої особи однини й множини слугує як прояв піклування про інших, концентрація на співрозмовнику.
5
Ройко, Дар'я Дмитрівна, and Наталія Іванівна Давиденко. Дослідження мовленнєвої характеристики персонажа (на матеріалі художнього бестселеру «Аладдін»). Видавничий дім "Гельветика", 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6044.
Full textAbstract:
Образ героя художнього твору складається з безлічі факторів: характер, зовнішність, професія, захоплення, коло знайомств, ставлення до себе та оточуючих, але один з головних аспектів – це мова персонажа, що повною мірою розкриває і внутрішній світ, і спосіб життя. Мовленнєва характеристика ґрунтується на описі мови та манери мовлення персонажів, і тому дозволяє зрозуміти їх певні індивідуальні особливості. У роботі описано характерні риси поведінки та мовлення архетипів «Спокусник» та «Блазень» на матеріалі медіатексту.
6
Лозовська, Катерина Олександрівна. Мовленнєва характеристика гендерної моделі «Гламурна дівуля» (на матеріалі епізодичної відеогри «Life Is Strange: Before the Storm»). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6065.
Full textAbstract:
Тези присвячено особливостям мовлення жіночих персонажів, що відносяться до моделі "Гламурна дівуля". Дослідження проводилось на матеріалі епізодичної відеогри "Life Is Strange: Before the Strom". У нашому дослідженні зосередимось на образі одного з антагоністів, а саме Вікторії Чейз. Властивими рисами характеру персонажів, що відносять до моделі "Гламурна дівуля" вважаємо: зарозумілість, самозакоханість, підступність, нерозумність та балакучість. До характерних рис мовлення відносимо: частотне вживання вигуків, інтенсифікаторів, лайливих слів, підвищеної інтонації та конструкцій, що позначають невпевненість. До характерних тем відносимо розмови про одяг, зовнішність, власну значущість та розкоші.
7
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Анни (у фільмі К. Бака та Дж. Лі «Крижане серце»). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5939.
Full textAbstract:
Роботу присвячено особливостям створення психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Діва». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних кінообразів найбільш касових фільмів ХХІ сторіччя. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму К. Бака та Дж. Лі Frozen (2013). Вважаємо кінодіалог одним з основних універсальних засобів розкриття образу персонажа в аудіовізуальному тексті. У роботі проаналізовано особливості мовлення принцеси Анни, загальним обсягом 302 репліки. За класифікацією В. Шмідт (2007) відносимо Анну до архетипу «Діва» (the Maiden), для якої визначальними рисами є такі: її життя – легке, не обтяжене рутиною, а ставлення до проблемних ситуацій залишається позитивним; вона любить розважатися, все нове і незвичне вабить її; вона не любить самотності; вона здатна на ризик і не бачить небезпек реального світу; вона не хоче дорослішати, але випробування й психологічні травми змушують її відкрити у собі здатність допомагати іншим та вести за собою; їй завжди потрібна людина, на яку можна покластися. Отримані результати свідчать, що для мовлення принцеси Анни характерні окличні речення (переважно констативи) у поєднанні з позитивною оцінною лексикою, «порожніми» прикметниками та вигуками для вираження захоплення й радості; апелятиви, які визначають важливих для Анни персонажів; вербальна та креолізована гра слів для створення гумористичного ефекту; розмовні одиниці для демонстрації невимушеного, неофіційного стилю спілкування; кооперативний стиль спілкування, який реалізується через частотні тактики прохання та вибачення; лексема please у реквестивах як прояв залежності Анни від допомоги інших персонажів; лексеми sorry та fault для зображення чутливості персонажа до почуттів інших; повтори на синтаксичному рівні у вигляді уточнювальних запитань, множинні асиндетони та апосіопези для демонстрації мислення у формі потоку свідомості, яке демонструє відкритість персонажа, наївність; майже однакова частотність займенників першої особи однини та другої особи для демонстрації з одного боку важливості власного «я», а з іншого – значущості інших персонажів у її житті.
8
Бережна, Маргарита Василівна. Кіноархетип "Діва": мовленнєвий портрет. Видавничий дім "Гельветика", 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5912.
Full textAbstract:
Дослідження виконане на матеріалі реплік принцеси Анни, персонажа анімаційного пригодницького фентезі-фільму Кріса Бака та Дженіфер Лі «Крижане серце» (2013). За класифікацією В. Шмідт (2007) визначаємо, що Анна належить до архетипу «Діва» (англ. the Maiden). Для психолінгвістичного образу персонажа характерні: 1) окличні речення (переважно констативи) у поєднанні з позитивною оцінною лексикою, «порожніми» прикметниками та вигуками для вираження захоплення й радості; 2) окличні речення (переважно констативи) для емфатизації смислу або вираження незгоди, незадоволення, обурення; 3) окличні речення з апелятивами для привернення уваги адресата; 4) частотне використання лексеми please у реквестивах демонструє залежність Анни від допомоги інших персонажів; 5) частотне використання лексем sorry та fault демонструє чуйність персонажа до почуттів інших; 6) частотне використання апелятивів Elsa, Olaf та Kristoff демонструють важливість цих персонажів у житті Анни; 7) вербальна та креолізована (у поєднанні з відеорядом) гра слів для створення гумористичного ефекту, передачі оптимістичного ставлення персонажа до будь-яких життєвих ситуацій; 8) розмовні одиниці, оскільки персонаж надає перевагу невимушеному стилю спілкуванню, а її мовлення наближене до мовлення підлітків; 9) прямі квеситиви, які вимагають відповіді від співрозмовника для просування сюжетних ліній, оскільки Анна є головним дієвим персонажем фільму; 10) повтори на синтаксичному рівні у вигляді уточнювальних запитань, множинні асиндетони та апосіопези для демонстрації мислення у формі потоку свідомості, яке демонструє відкритість персонажа, наївність, душевну чистоту і простоту; 11) у мовленні Анни майже однакова частотність займенників першої особи однини I та другої особи you демонструє з одного боку важливість власного «я», а з іншого – значущість для неї інших персонажів. Також порівняно частотними є займенники she, оскільки сестра є найважливішою особою у житті Анни, а також we, оскільки вона залежна від інших персонажів і часто бачить себе лише частиною певної групи, сім’ї.
9
Колоїз, Ж. В., and Н. А. Березовська-Савчук. Паремійний корпус Михайла Стельмаха : словник-довідник. НПП Астерікс, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/343.
Full textAbstract:
У праці систематизовано паремійний масив, засвідчений у творчому доробку Михайла Стельмаха. Письменник уміло оперує так званими народними афоризмами, а подекуди продукує й індивідуально-авторські задля посилення емоційної наснаги художнього тексту, пожвавлення та лаконізації мовлення, змістовного, виразного, дотепного, влучного, оригінального відтворення подій і змалювання тих чи тих образів. Дібрані паремії демонструють не лише потужний комунікативно-прагматичний потенціал, але й національно-культурну специфіку, здатність вербалізувати культурно-детерміновані поняття. Книжка призначена для науковців-філологів, аспірантів, учителів-словесників, студентів, усіх, хто цікавиться паремійним багатством і творчістю Михайла Стельмаха.
10
Бережна, Маргарита Василівна. Мовленнєвий портрет персонажів, які відповідають архетипу «Горгона» (у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5316.
Full textAbstract:
Розвідку присвячено особливостям формування мовленнєвого портрета кіноперсонажів у залежності від їх архетипу. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму Т. Бертона Alice in Wonderland (2010 р.) за однойменною книгою Л. Керрола. Роботу присвячено порівнянню особливостей мовлення Червоної Королеви та Леді Ескот як типових персонажів, які відповідають архетипу «Горгона». За основу визначення архетипів обираємо розгорнуту класифікацію архетипів В. Шмідт, в якій дослідниця розрізняє сорок п’ять видів персонажів за їх психотипом. Досліджуємо мовлення Червоної Королеви та Леді Ескот. Для персонажів, які відповідають архетипу «Горгона» у досліджуваному матеріалі, характерні окличні речення для висловлювання гніву, роздратування, нетерплячості, образи; прямі та непрямі директиви; прямі квеситиви; лексеми на позначення позитивних емоцій відповідно до об’єктів, що викликають у глядача страх або відразу і навпаки, лексеми на позначення негативних емоцій щодо об’єктів, які переважно викликають позитивні відчуття; оцінні та неполіткоректні лексеми; займенник першої особи однини. Певні розбіжності у статистичних показниках кількості окличних речень та директивів визначаються різницею у соціальному статусі та функції персонажів: Червона Королева – монарх, що одноосібно править країною, по суті узурпатор. Вона – дійова особа уявної країни, країни мрій і фантазій, тому події, які відбуваються за її участі, мають сприйматися як дещо нереальні, подібні до казки. Цьому сприяють нереалістичні пейзажі та персонажі; відповідно і мовлення цих персонажів дещо сюрреалістичне, гіперболізоване. З іншого боку, Леді Ескот – дама із вищого суспільства Великобританії, яка живе у реальному світі, отже її мовлення має відповідати певним правилам і нормам поведінки того часу. Цим зумовлюється використання непрямих мовленнєвих актів та нижчий показник окличних речень.