Academic literature on the topic 'Обмін повідомленнями'

В статті проведено дослідження існуючого стану системи зв’язку тактичного рівня управління. Авторами було сформулювати наступне – вузлові елементи системи зв’язку висувають різні вимоги щодо параметрів якості обслуговування та їх часових рамок під час обміну інформацією між вузлами (програмно-технічними комплексами), причому потрібно враховувати рівень вузла зв’язку в системі управління. Запропоновано методику, яка вирішує завдання забезпечення якості обслуговування вузлових елементів системи зв'язку, на самому нижньому рівні системи управління. Методика дозволяє встановлювати вузлу зв'язку не тільки значення пріоритету повідомлень, але й безпосередньо створювати правила на основі інформації про оперативну (бойову) обстановку. Однією з основних особливостей цієї методики є можливість динамічного визначення правил, які враховують положення вузла зв’язку (програмно-технічного комплексу) в системі управління, важливість інформації, яка може вплинути на обстановку, та функціональне навантаження автоматизованої системи в той чи інший часовий проміжок. Однак, постає питання формування набору правил та необхідність у визначенні пріоритетів (призначення маркеру). В роботі на першому етапі запропоновано використання методу експертної оцінки для формування безлічі варіантів та визначення пріоритетів вузла зв'язку при компіляції різних додатків. Наступним кроком є кластеризація масиву значень пріоритетних параметрів за визначеними ознаками. Таким чином, розроблена методика пріоритезації вузлових елементів системи зв'язку з можливістю формування пріоритетних маркерів за рахунок використанням методів кластеризації та експертної оцінки, що дозволяє розрахувати та оптимізувати розподіл інформаційного потоку за наступними параметрами: рівень управління, зміст інформації, необхідність забезпечення управління поважною особою, тип інформації, що циркулює в телекомунікаційних мережах. Застосування запропонованої методики дозволяє значно підвищити інформаційний обмін службовими повідомленнями всіх типів на вузлах зв’язку (програмно-технічних комплексів) у всіх ланках управління.

У статті проаналізовано вплив маніпулятивних технологій на суспільну свідомість. Визначено особливості маніпулятивних технологій: наявність суб’єкта, зацікавленого в маніпулюванні; спрямованість на духовну, психологічну складові людської особистості, суспільну свідомість у цілому; приховування справжніх цілей маніпулятора; наявність широкого арсеналу методів і технологій маніпулювання; вплив не тільки на сферу свідомого, але й на сферу несвідомого; управління ставленням об’єкта маніпуляції до предметів і явищ навколишнього світу в заданому руслі; встановлення контролю над думками, почуттями, поведінкою, стосунками й життєвими установками об’єкта маніпуляції; навмисне спотворення фактів дійсності; деструктивність. Доведено, що феномен маніпулювання ‑ векторний процес, що здійснюється або безпосередньо, або через ЗМІ. Проаналізовано технології маніпулятивного впливу, їх стратегії, тактики та правила. Виокремлено деякі прийоми маніпулювання суспільною свідомістю: використання стереотипів, які формують уявлення соціального об’єкта у спрощеному схематичному вигляді; підміна імен, назв, насадження штампів і «наклеювання» ярликів; обмін повідомленнями напівправдивого характеру; посилання на чийсь анонімний авторитет, на чиюсь фахову думку; "спіраль замовчування", або маніпуляції з опитуванням громадськості; відволікання уваги на щось незначне; принцип застосування контрастів; створення асоціацій; інформаційна блокада "невигідної" інформації тощо. Як механізм, що захищає суспільство від деструктивного впливу маніпулятивних технологій, запропоновано метод формування в масовій свідомості своєрідних "фільтрів", що дозволяють розпізнавати маніпуляцію. Цей метод ґрунтується на просвітницько-освітній діяльності: доведення до населення інформації про стратегії, тактики, методи, форми, можливі наслідки як явних, так і прихованих впливів на масову свідомість.

У статті проведено аналіз публікацій зі сторінок дорадянської періодичної преси різних міст України з метою встановлення цінності газетних заміток як джерела та визначення ефективності їх використання у дослідженнях історії грошового обігу та фінансової політики російського царату в Україні з другої пол. ХІХ ст. до часу розвалу Російської імперії. У часи свого побутування газети були фактично єдиним ефективним та поширеним джерелом отримання актуальної інформації, слугували комунікативним інструментом між владою та населенням, надавали важливу інформацію з найрізноманітніших аспектів. Нами проаналізовано та наведено найцікавіші приклади із публікацій газет, що стосуються різних аспектів грошового обігу. Дослідивши повідомлення із газет, що видавались на постійній регулярній основі в українських містах в другій пол. ХІХ – пер. чв. ХХ ст., ми змогла встановити такі основні типи повідомлень на шпальтах газетної преси: публікації про введення нових грошових знаків; повідомлення про курси обміну російських монет на іноземні; особливості обігу та ситуації на грошовому ринку; ціни на товари на ринках; повідомлення про підробки грошей; заходи влади щодо подолання фінансових складнощів: «монетного голоду», спекуляцій з грошима, тощо; про скупку старовинних монет, а також колекціонування та обман колекціонерів із старовинними монетами; професійні наукові нумізматичні дослідження та формування музейних нумізматичних зібрань; порядок обміну неплатіжних банкнот та ознаки їх придатності; інші свідчення, створені для впливу на різноманітні емоції читача. Всі введені в науковий обіг газетні замітки суттєво розширюють наше уявлення про стан та особливості розвитку грошового обігу в Україні в імперську добу. Широка різноманітність свідчень, що стосуються грошового обігу, поміщеної в газетних повідомленнях, дає підстави визначити високу ефективність використання інформації газетної періодики у вивченні обраної теми, визначаючи газети як ефективне та інформативне джерело.

У статті розглядається актуальне питання підвищення ефективності дій авіації при функціонуванні в єдиній системі обміну тактичною інформацією. Проводиться аналіз побудови та принципів функціонування тактичного цифрового каналу обміну інформацією збройних сил США та країн НАТО. Розглядається побудова архітектури мережі та порядок об’єднання функціональних мережевих груп. Будується класифікація абонентів мережі. Аналізується бортове обладнання повітряних суден з позиції джерел інформації при функціонуванні в цифровому каналі передачі даних. Формулюються варіанти інтеграції бортового обладнання в обміні інформаційними повідомленнями при наявності багатофункціональної системи розподілу тактичної інформації.

У цей час багато підприємств використовують ті або інші методи безпаперової обробки й обміну документами. Використання подібних систем дозволяє значно скоротити час, затрачуваний на оформлення угоди й обмін документацією, удосконалити й зменшити кошти на процедуру підготовки, доставки, обліку й зберігання документів, побудувати корпоративну систему обміну документами. Однак при переході на електронний документообіг встає питання авторства документа, вірогідності й захисту від перекручувань. Найбільш зручним засобом захисту електронних документів від перекручувань, що дозволяють при цьому однозначно ідентифікувати відправника, повідомлення, є електронний цифровий підпис (ЕЦП). Отже, що ж таке електронний цифровий підпис? Закон дає наступне визначення даного терміна: «електронний цифровий підпис - реквізит електронного документа, призначений для захисту даного електронного документа від підробки, отриманий у результаті криптографічного перетворення інформації з використанням закритого ключа електронного цифрового підпису й що дозволяє ідентифікувати власника сертифіката ключа підпису, а також установити відсутність перекручування інформації в електронному документі». Із цього визначення видно, що ЕЦП формується за допомогою спеціальних математичних алгоритмів на основі властиво документа й когось «закритого ключа», що дозволяє однозначно ідентифікувати відправника повідомлення.

З розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з’являються нові форми і програмні сервіси для зберігання та управління даними. В останні роки багато робиться для того, щоб використати досвід обміну знаннями і залучити учнів, студентів, вчителів та викладачів до участі в житті реальних предметних спільнот, де у рамках окремої спільноти усі учасники можуть обмінюватися повідомленнями, текстовими документами, відео та аудіо файлами, а також знаннями, які вони можуть використати у своїй діяльності.Актуальність дослідження обумовлена тим, що «Концепція Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року» визначає фундаментальну природничо-математичну освіту однією з основних факторів розвитку особистості, і потребує оновлення її змісту з урахуванням суспільних запитів, потреб інноваційного розвитку науки та виробництва, запровадження сучасних методів навчання, поліпшення якості підготовки та видання навчально-методичної літератури, удосконалення механізмів оцінювання результатів навчальної діяльності [5].Систематичне використання ІКТ під час навчання предметів природничо-математичного циклу у загальноосвітніх навчальних закладах спонукає вчителів до постійного і систематичного створення власних презентацій до окремих тем уроків, тестів, пошуку відео і аудіо фрагментів дослідів тощо. Виникає проблема збереження навчальних матеріалів їх оцінювання, обміну з колегами, використання під час атестації, конкурсів. Виникає потреба у створенні і розвитку динамічних віртуальних предметних спільнот.Наукові пошуки питання обумовлені широким використанням мережі Інтернет, як комунікаційного середовища з широким комунікаційним потенціалом. У зарубіжній науковій літературі дослідження віртуальних спільнот мають, в основному, описовий характер і орієнтовані на вирішення наступних завдань: формування визначення поняття «віртуальна спільнота» (А. Денніс, К. Рідінгз, Б. Уеллман, К. Фігалло, С. Хільц та ін.), розробку класифікації віртуальних спільнот (К. Портер, У. Долакіа, М. Вірнош, К. Джонс, С. Рафаелі, С. Кришнамерти, Л. Коміто, У. Маркус, Р. Багоззі, Б. Батлер, Дж. Прііс, А. Армстронг та ін.), визначення структурних властивостей віртуальних спільнот (К. Фігалло, К. Портер, К. Джонс, С. Кришнамерти, А. Бленкард, С. Харрісон та ін.), педагогічний підхід до вивчення віртуальних спільнот (Є. Д. Патаракін). Розвиток віртуальних спільнот розкрито у працях таких науковців, як: В. Ю. Биков, Р. О. Голощук, М. І. Жалдак, Н. Т. Задорожна, В. М. Кухаренко, І. Д. Малицька, Н. В. Морзе, В. В. Осадчий, С. А. Раков, О. М. Самойленко (Україна), О. О. Андрєєв, Є. Д. Патаракін, Є. С. Полат, А. В. Хуторський, Н. С. Чураєва (Росія), С. Віркус (Великобританія), Д. Боуден (США) та інших.Нові можливості, які відкриваються перед навчанням, пов’язані з розвитком «цифрової пам’яті». Це не тільки збереження даних, але і наявність сервісів, які полегшують можливість індивідуального та колективного їх використання.З розвитком мережі ми переходимо від індивідуального програмного забезпечення до мережних програм та управлінню колективною пам’яттю. Прикладом колективної пам’яті може слугувати Всесвітня глобальна павутина (World Wide Web), в якій усі ресурси зберігаються по універсальних адресах URL. «Цифрова пам’ять» не тільки вбудовується в усі об’єкти мережної культури але поступово вбирає в себе матеріали архіві, музеїв, бібліотек та дослідних інститутів, зазначає Є. Д. Патаракін [4, с. 18]Усі ці новітні підходи щодо «цифрової» і колективної пам’яті останнім часом реалізуються у різних віртуальних спільнотах, особливо у тих, які формуються і підтримуються освітянами.Втіленням інформаційної епохи сьогодні стала глобальна мережа Інтернет як ключова інформаційна технологія і універсальний засіб вільної комунікації в освіті. Досягнення у сфері ІКТ є підґрунтям для створення нової форми педагогічної комунікації, яка отримала назву віртуальних предметних спільнот.Важливим фактором у дослідженні віртуальних предметних спільнот є формування основних понять. Переклад англійських аналогів virtual community, online community, online group узагальнено у понятті «віртуальна спільнота».Спільнота – мала група або велика соціальна група людей, які активно спілкуються між собою як на професійні, так і на непрофесійні теми [4, с. 22-23].Спільнота – це група людей, які мають спільні інтереси, прагнення та цілі [8].Спільнота – це група людей які взаємодіють між собою, живуть у деякій близькості (просторі, часі, відносинах) [1].Віртуальна спільнота – соціальне об’єднання, яке виростає з мережі, коли група людей підтримує відкрите обговорення досить довго і по-людськи, для того, щоб сформувати мережу особистих відношень у кіберпросторі. [4, с. 8]. У середині спільноти обмін знаннями і досвідом здійснюється на основі електронної розсилки повідомлень, списку новин, дошки оголошень або віртуальних сайтів тощо. Всі заохочення взаємодії, іноді фокусуються навколо особливого інтересу, а іноді і просто спілкуванні.Віртуальна спільнота – це сукупність індивідів, об’єднаних спільними інтересами, цілями та звичаями, тривала взаємодія яких повністю, або у крайньому випадку, частково здійснюється засобами Інтернету і регулюється специфічними для нього засобами комунікації протоколами і нормами [6] .Всередині спільноти обмін знаннями і досвідом здійснюється у вигляді обміну професійними даними і відомостями.Віртуальна предметна спільнота  це об’єднання вчителів-предметників, яке виростає з мережі, має спільні інтереси, прагнення та цілі, активно спілкується між собою як на професійні, так і на непрофесійні теми.У співробітництві з НАПН України компанією «Майкрософт Україна» було започатковано мережу «Партнерство в навчанні» [3], яка надає більше можливостей освітянам дізнатися про новітні ІКТ з метою покращання якості навчання. Призначення мережі – створювати професійні віртуальні спільноти, спільно працювати над розробкою уроків, навчальних і методичних матеріалів, обмін досвідом та ідеями, про що зазначає І. Д. Малицька [7].Розвиток та інтегрування ІКТ у системах освіти зарубіжних країн та України є одним з пріоритетних напрямів, тому у мережі «Партнерство в навчанні» було започатковано шість віртуальних предметних спільнот природничо-математичного циклу природничо-математичного циклу: математика (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/mathematics), фізика (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/physics), хімія (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/chemistry), біологія (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/biology_b), географія (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/geography), інформатика (ua.partnersinlearningnetwork.com/communities/informatic).Мета створення предметних спільнот: стійкий інноваційний розвиток та навчально-методичне забезпечення природничо-математичної освіти.Характерні особливості віртуальної предметної спільноти: 1) відсутність бар’єрів комунікації як психологічних, так і географічних; 2) інтерактивний характер взаємодії членів, які можуть ефективно обмінюватися корисною і цікавою інформацією; 3) можливість самопрезентації і самореалізації вчителів-предметників; 4) неформальна структура он-лайн спілкування; 5) структурований банк навчально-методичних матеріалів.Повідомлення, які розміщуються у спільноті можна розділити на п’ять основних груп:статичні з постійною адресою. До цієї групи відносяться різноманітні мережні публікації. Наприклад, статті, книги, фото тощо;динамічні без постійної адреси. Ця група формується на засадах дискусії, діалогу, обміну думками. Наприклад, електронна пошта, списки розсилки, форуми, чати;динамічні з постійною адресою. Прикладами можуть слугувати блоги, wiki-wiki;інтерактивні з постійною адресою. До цієї групи відносяться різноманітні мережні публікації (статті, книги, нормативні документи, розробки уроків, презентації, фото тощо) які формуються на засадах інтенсивного колективного використання, обговорення та поліпшення;он-лайн без постійної адреси. Ця група формується на засадах дискусії, діалогу, презентації, обміну думками в режимі реального часу. Наприклад, Adobe Acrobat Connect; COMDI; Dimdim; BigBlueButton, WiZiQ, V-class.ru, Glance Networks (англ.); IBM Lotus Sametime; InterCall (англ.); Microsoft Office Live Meeting; WebEx (англ.); WebTrain (англ.) тощо [2].Структура предметної спільноти включає наступні компоненти: оголошення, дискусії, події, посилання, спільні документи, відео матеріали, презентації, розробки уроків, фото матеріали, методичне забезпечення.Залучення вчителів до предметних спільнот здійснено за такими напрямками: електронна розсилка посилань з адресою предметних спільнот на електронні скриньки загальноосвітніх навчальних закладів; проведення он-лайн навчальних семінарів для вчителів-предметників; презентація предметних спільнот на науково-практичних семінарах та конференціях.Наповнення нормативно-методичних сховищ спільнот здійснено вчителями-предметниками, координаторами спільнот та методистами. Нормативно-методичні документи регламентують діяльність вчителя та включають інструкції (з техніки безпеки, протипожежної безпеки, безпека під час проведення екскурсій, лабораторних робіт тощо), навчальні плани, методичні рекомендації (щодо викладання предметів, проведення Всеукраїнських олімпіад), листи МОНмолодьспорт України, листи місцевих органів управління (ГУОН м. Києва, обласні управління освіти тощо), листи інститутів підвищення кваліфікації (графіки проходження курсів підвищення кваліфікації) тощо.Таким чином, створення та наповнення інформаційних сховищ віртуальних предметних спільнот слугує засобом управління нормативно-меточним забезпеченням діяльності вчителя-предметника загальноосвітнього навчального закладу.

Розглянуто чат-бот як засіб сучасної комунікації, окреслено можливості Telegram-ботів. Створено чат-бот для зручного інформування студентів, сформовано графіки активності боту, досліджено актуальність запропонованих функцій.

У статті виявлено, що комунікації у системі публічного управління є офіційним, юридично цілеспрямованим регламентованим рухом індивідуальних суб’єктів управління до соціальної спільності із збереженням за цими суб’єктами певної автономності, самостійності, самодіяльності, індивідуальності. Наголошего на тому, що комунікативний процес відіграє важливу роль у публічному управлінні незалежно від того, про яку форму комунікації йдеться. З’ясовано, що комунікаційний процес у публічному управлінні включає такі елементи: установи публічного управління та громадяни, повідомлення, канали комунікації, інформаційні бар’єри, зворотний зв’язок. Досліджено, що зовнішня комунікація в публічному управлінні націлена на справляння впливу на громадянське суспільство або отримання рекомендацій чи узгодження позицій із представниками суспільства, внутрішня комунікація пронизує всю систему публічного управління зсередини і є основною рушійною силою у сфері прийняття управлінських рішень. Мета роботи. Метою статті є здійснення теоретичного обґрунтування головних складових процесу комунікації в публічному управлінні та комплексний аналіз функцій та видів комунікації в системі публічного управління. Методологія. У запропонованій статті проаналізовані особливості комунікації в публічному управлінні. Визначено, що комунікація являє собою обмін інформацією між двома суб’єктами комунікативної взаємодії. Наголошено на тому, що для органів публічного управління надзвичайно важливою складовою комунікативної діяльності є зворотний зв’язок та перехід від одностороннього інформування громадян про дії влади до двосторонньої комунікації «громадянське суспільство – публічний орган – громадянське суспільство». Наукова новизна. Доведено, що комунікації повинні: забезпечувати ефективний обмін інформацією між суб’єктами та об’єктами управління; удосконалювати відносини між суб’єктами комунікації різних рівнів у процесі обміну інформацією; створювати інформаційні канали для обміну інформацією між окремими співробітниками та групами; налагоджувати та раціоналізувати інформаційні потоки. Висновки. Наголошено на тому, що використання системи комунікацій у публічному управлінні є важливою складовою процесу підготовки та прийняття управлінських рішень. Підкреслено, що існують різні канали, якими здійснюється комунікація в системі публічного управління, і досить важко визначити, який з них є найважливішим і необхідним. Безумовно, офіційні засоби для комунікації в публічних організаціях, несуть більше конкретики та перевірених даних, ніж неофіційні. Виявлено, що комунікація не може існувати у відриві від держави і суспільства, а суспільство не може розвиватися без грамотно налагодженої комунікації. Однак без взаємної довіри, зворотного зв’язку та своєчасної інформації, комунікація публічних інститутів та суспільства не буде ефектив- ною та продуктивною. Визначено, що у зв’язку з цим керівники публічних організацій та управлінці різного рівня, повинні шукати шляхи, підходи вдосконалення комунікації, встановлення нефор- мальних, більш оперативних каналів передачі, нарощувати власний потенціал через спілкування з підлеглими, іншими керівниками, постійного навчання та особистісного зростання.

У статті розглядається актуальне питання підвищення рівня інформаційної захищеності авіації Повітряних Сил Збройних Сил України на основі використання методу завадостійкого кодування. Проводиться аналіз штатного обладнання обміну даними та існуючих методів кодування мовного повідомлення, формулюються основні недоліки. Для усунення виявлених недоліків пропонується використання завадостійкого коду Хеммінга, який передбачає виявлення та виправлення помилок, які виникли під час передачі мовного повідомлення. На основі кодування Хеммінга розроблений метод для приховування додаткової інформації в мовному повідомленні. Створено систему прямого та зворотного кодування на основі розробленого методу.

Проєкт містить 70 с. тексту, 18 рисунків, посилання на 15 літературні джерела та 4 конструкторських документи. Об’єктом дослідження є протокол асинхронного обміну повідомленнями на основі UDP. Мета розробки полягає у створенні специфікації прототипу протоколу асинхронного обміну повідомленнями, який буде використовувати у якості транспортного рівня протокол UDP та реалізація інфраструктури, необхідної для його роботи, а саме брокер (серверна частина) та клієнт (клієнтська частина протоколу). Отримані результати можуть бути використані у високонавантажених розподілених системах обробки даних.
The project contains 70 pages. text, 18 figures, links to 15 literary sources and 4 design documents. The object of development is the UDP-base message queue protocol. The purpose of the development – creating a specification of the prototype of the asynchronous messaging protocol, which will use as a transport layer the UDP protocol and the implementation of the infrastructure necessary for its operation, namely the broker (server part) and the client (client part of the protocol). The obtained results can be used in high-load data processing systems.

Мельник, Б. А. Програмні засоби безпечного обміну повідомленнями : випускна кваліфікаційна робота : 123 "Кoмп’ютepнa iнжeнepiя" / Б. А. Мельник ; керівник роботи С. С. Стасюк ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра iнфopмaцiйниx тa кoмп’ютepниx cиcтeм. – Чернігів, 2021. – 73 с.
Об’єктом дослідження даної кваліфікаційної роботи бакалавра є алгоритм шифрування повідомлення, для забезпечення захисту приватної інформації. Метою роботи є розробка системи шифрування та дешифрування повідомлення, реалізація одного з протоколів шифрування, які використовують найвідоміші месенджери. У результаті було створену систему для шифрування та дешифрування повідомлення, яка повністю задовольняє всі поставлені цілі. Розроблена система дозволяє виконувати певний ряд функцій, відсутній у систем-аналогів. Розроблена система для шифрування та дешифрування повідомлення може бути впроваджена в уже існуючі месенджери чи може бути використана разом із іншими системами захисту приватних даних. Розробка системи для шифрування та дешифрування повідомлення має велике значення з огляду на актуальні проблеми, пов’язані зі забезпеченням приватності в Україні. У подальшому розроблена система може бути розвинена шляхом впровадження ного функціоналу, а також покращенням алгоритмів шифрування та дешифрування.
The object of studying this bachelor’s work is the encryption algorithm, to protect the privacy of the information. The purpose of the work is to develop a system of encryption and decryption of messages, the implementation of one of the encryption protocols, which use the most famous media players. As a result, a system was created to encrypt and decrypt the message, which fully satisfies all targets. The developed system allows you to perform a number of functions that are not present in analog systems. The system of encryption and decryption of the message can be implemented in existing media players or can be used together with other privacy data protection systems. Developing a system for encryption and decryption of messages is very important given the urgent problems associated with ensuring privacy in Ukraine. In the future, the developed system can be developed by introducing functional, as well as improving the algorithms of encryption and decryption.

Розроблено веб орієнтовну систему для обміну текстовими повідомленнями між користувачами, зареєстрованими в системі. Система виконує функції реєстрації користувачів та робота з їх особистими даними, роботи з повідомленнями та з профілями інших користувачів.

Вербальна комунікація – це цілеспрямована лінгвопсихоментальна діяльність адресанта й адресата у процесі інформаційного обміну та впливу на співрозмовника за допомогою знаків природної мови. У семіотиці, яка займається вивченням таких знакових систем, виділяють кілька ознак природної людської мови, що відрізняють її від інших знакових систем і, особливо, від систем комунікації у тварин. В людській мові відбувається довільна семантизация (надання сенсу) між явищем, що виступає в якості матеріального знака, і тим явищем, яке ним позначається. Без семантизації немає мови як такої. Таким чином, у людини одним з основних засобів комунікації є мова, мовне спілкування. Людська мова – досить повна і найбільш досконала форма комунікації. Комунікативна взаємодія людей відбувається переважно у вербальній (словесній) формі — в процесі мовного спілкування. Його особливість полягає в тому, що за формою і за змістом воно спрямоване на іншу людину, включене в комунікативний процес, є фактом комунікації. Вербальна комунікація може бути спрямована не лише на окрему людину, а й на певну групу (чи навіть не мати конкретного адресата), але у будь-якому разі вона має діалоговий характер і являє собою постійні комунікативні акти. При комунікації серйозною перешкодою для передачі інформації є бар'єри. Щоб надати мові стійкості, яка виникає під час декодування, необхідно належним чином орієнтуватися в специфіці тих бар'єрів, які обмежують розуміння інформації та виникають або в фізичному оточенні, або в сфері емоцій людини. При цьому виділяють три типи бар'єрів: особистісні, фізичні та семантичні. Семантичні бар'єри виникають там, де комуніканти кожен посвоєму розуміє значення одних і тих самих символів, тобто приписують їм різні значення. Символи, як відомо, багатозначні, і при виборі одного з них може виникнути непорозуміння. Використовувані в комунікаціях обмеження звужують можливість інтерпретації і розуміння повідомлень, і привносять суб'єктивність в тлумачення і оцінку інформації. Особливо складні проблеми виникають при побудові комунікацій між представниками різних культур. У цьому випадку обидві сторони повинні знати не тільки буквальні значення слів використовуваної мови, а й інтерпретувати їх у належному контексті, враховуючи інтонацію, гучність, які супроводжують жести та ін. Практично будь-яка комунікація здійснюється за допомогою символічних позначень, декодування, суб'єктивна інтерпретація яких може привести до виникнення емоційних і інших бар'єрів, блокуючим міжособистісне спілкування. Комунікативні бар'єри можна подолати. Для цього будь-яка інформація має бути дещо надмірною. Останнє означає повне або часткове повторення повідомлення, яке зазвичай слугує лише для перевірки та коригування інформації. Тож важливою рисою вербальної комунікації є те, що за допомогою неї члени громади можуть не лише обмінюватися інформацією за допомогою певних мовних знаків, а й впливати один на одного, формувати думку про себе в оточенні. На основі виступу досвідченого оратора в слухачів формується певне враження про нього як мовну особистість, і як професіонала.
Вербальная коммуникация - это целенаправленная лингвопсихоментальная деятельность адресанта и адресата в процессе информационного обмена и воздействия на собеседника с помощью знаков естественного языка. В семиотике, которая занимается изучением таких знаковых систем, выделяют несколько признаков естественной человеческой речи, отличающие ее от других знаковых систем и, особенно, от систем коммуникации у животных. В человеческом языке происходит произвольная семантизация (предоставление смысла) между явлением, которое выступает в качестве материального знака, и тем явлением, которое им обозначается. Без семантизации нет речи как таковой. Таким образом, у человека одним из основных средств коммуникации является язык, речевое общение. Человеческая речь - достаточно полная и наиболее совершенная форма коммуникации. Коммуникативное взаимодействие людей происходит преимущественно в вербальной (словесной) форме - в процессе речевого общения. Его особенность заключается в том, что по форме и по содержанию оно направлено на другого человека, включено в коммуникативный процесс, является фактом коммуникации. Вербальная коммуникация может быть направлена ​​не только на отдельного человека, но и на определенную группу (или даже не иметь конкретного адресата), но в любом случае она должна иметь диалоговый характер и представляет собой постоянные коммуникативные акты. При коммуникации серьезным препятствием для передачи информации являются барьеры. Чтобы придать языку устойчивость, которая возникает во время декодирования, необходимо должным образом ориентироваться в специфике тех барьеров, которые ограничивают понимание информации и возникают либо в физическом окружении, либо в сфере эмоций человека. При этом выделяют три типа барьеров: личностные, физические и семантические. Семантические барьеры возникают там, где коммуниканты каждый по-своему понимает значение одних и тех же символов, то есть приписывают им разные значения. Символы, как известно, многозначны, и при выборе одного из них могут возникнуть недоразумения. Используемые в коммуникациях ограничения сужают возможность интерпретации и понимания сообщений, и привносят субъективность в толкования и оценку информации. Особенно сложные проблемы возникают при построении коммуникаций между представителями различных культур. В этом случае обе стороны должны знать не только буквальные значения слов используемого языка, но и интерпретировать их в надлежащем контексте, учитывая интонацию, громкость, сопровождающие жесты и др. Практически любая коммуникация осуществляется с помощью символических обозначений, декодирования, субъективная интерпретация которых может привести к возникновению эмоциональных и других барьеров, блокирующим межличностное общение. Коммуникативные барьеры можно преодолеть. Для этого любая информация должна быть чрезмерной. Последнее означает полное или частичное повторение сообщения, которое обычно служит лишь для проверки и корректировки информации. Поэтому важной чертой вербальной коммуникации является то, что с помощью нее члены сообщества могут не только обмениваться информацией с помощью определенных языковых знаков, но и влиять друг на друга, формировать мнение о себе в окружении. На основе выступления опытного оратора у слушателей формируется определенное впечатление о нем как о языковой личности, и как о профессионале.
Verbal communication is a purposeful linguistic-psychomental activity of the addressees in the process of information exchange and influence on the interlocutor with the help of natural language signs. In semiotics, which deals with the study of such sign systems, there are several features of natural human language that distinguish it from other sign systems and, especially, from communication systems of animals. In human language there is an arbitrary semanticization (giving meaning) between the phenomenon that acts as a material sign, and the phenomenon that it denotes. Without semanticization, there is no language as such. Thus, a person's main means of communication is language, namely language communication. Human language is a fairly complete and most perfect form of communication. Communicative interaction of people takes place mainly in verbal form - in the process of language communication. Its peculiarity is that in form and content it is aimed at another person involved in the communicative process, there is the fact of communication. Verbal communication can be aimed not only at an individual, but also at a specific group (or not even have a specific addressee), but in any case it is dialogical in nature and is a constant communicative act.In communication a serious obstacle to transmission of information is a barrier. In order to give the language the stability that arises during decoding, it is necessary to properly focus on the specifics of those barriers that limit the understanding of information and arise either in physical environment, or in the sphere of human emotions. There are three types of barriers: personal, physical and semantic ones. Semantic barriers arise where communicators each understand the meanings of the same symbols, that is, they are assigned different meanings. Signs are known to be ambiguous, and there may be a misunderstanding when choosing one. The restrictions used in communications narrow the ability to interpret and understand messages, and bring subjectivity to the interpretation and evaluation of information. Particularly difficult problems arise in building communications between different cultures. In this case, both parties must know not only the literal meanings of the words of the language used, but also interpret them in the appropriate context, taking into account the intonation, volume that accompany gestures, and so on. Virtually any communication is done through symbols, decoding, the subjective interpretation of which can lead to emotional and other barriers that block interpersonal communication. Communication barriers can be overcome. To do this, any information must be somewhat redundant. The latter means complete or partial repetition of the message, which usually serves only to check and correct the information. Therefore, an important feature of verbal communication is that with its help community members can not only exchange information through certain language signs, but also influence each other, to form an opinion about themselves in the environment. Based on the speech of an experienced speaker, the listeners form a certain impression of him as a linguistic person, and as a professional.

Обсяг роботи 104 сторінки, 2 ілюстрації, 16 джерел літератури, 25 таблиць та 2 додатки. Об’єктом дослідження є автентифікація користувачів та їх повідомлень на основі виділених поведінкових патернах при спілкуванні в системах обміну миттєвими повідомленнями. Предметом дослідження є методи багатофакторної автентифікації та способи покращення методів машинного навчання при автентифікації повідомлень користувача за ключовими характеристиками ведення діалогу в системах обміну повідомленнями. Метою даної кваліфікаційної роботи є підвищення рівня захищеності систем обміну миттєвими повідомленнями за рахунок побудови механізму з більш надійними методами автентифікації користувачів та удосконаленими методами автентифікації повідомлення на основі виділених поведінкових патернів користувача, що дозволить знизити рівень загрози витоку інформації при обміні повідомленнями. Методами дослідження дипломної роботи є аналіз та порівняння методів автентифікації користувачів та повідомлень на основі поведінкових патернів користувача шляхом аналізу діалогів користувачів у системах обміну миттєвими повідомленнями, побудова механізму перевірки автентичності користувача і повідомлення. Результатом дипломної роботи є система з двофакторною автентифікацією користувачів та вдосконаленим механізмом автентифікації повідомлень для запобігання витоку інформації в системах обміну миттєвими повідомленнями.
The work includes 104 pages, 2 images, 16 links and 25 tables. The object of research are user authentication and their messages authentication based on extracted behavioral patterns during communication at instant messaging services. The subject of this qualification is multifactor authentication methods and improvement approaches for machine learning classification methods of user messages authentication by analyzing the characteristics of dialogue in order to use the key features of dialogue in the applications of instant messaging. The aim of this qualification work is improvement of security of instant messaging systems by building of mechanism with reliable methods of user authentication and improved messages authentication methods for prevention of information leakage based on extracted behavioral patterns of users during communication at instant messaging services. Methods of research are analysis and comparison of multifactor authentication methods for users and messages based on user behavioral patterns extraction by analyzing of user dialogues during messaging, building of mechanism for user and message authentication. The result of the work is a system with the multifactor authentication and improved messages authentication information leakage prevention during instant messaging.

Метою проекту є розробка програмної системи, яка дозволяє обмінюватись повідомленнями через Інтернет. Програма забезпечить швидкість з’єднання і надійний спосіб передачі повідомлень, безпеку підключення і шифрування даних. Система має сучасний інтерфейс, який інтуїтивно зрозумілий користувачам.

Деркач, Б. О. Клієнтська частина веб-застосування для обміну текстовими повідомленнями між групами користувачів на базі JavaScript : випускна кваліфікаційна робота : 123 "Комп’ютерна інженерія" / Б. О. Деркач ; керівник роботи О. А. Пріла ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра інформаційних та комп’ютерних систем. – Чернігів, 2020. – 64 с.
Об’єктом розробки є інтерфейс до веб застосування для обміну текстовими повідомленнями між групами користувачів. Для створення інтерфейсу використовувалося декілька програм: Adobe XD - для створення макету, Avocode - для верстання сторінок, Visual Studio Code для написання коду та WebStorm для запуску разом з серверною частиною. Вище описані програми є найпопулярнішими у своїй сфері і на мій погляд зручними у використанні. Метою даної роботи є: - Закріплення практичних навиків верстання. - Удосконалення володіння JavaScript в рамках front-end. За останні роки створення клієнтських частин для веб додатків дуже змінилося. З’явилося багато інструментів, можливостей та напрямків в цій сфері. В світі техніки спостерігається велика різноманітність пристроїв з яких користувачі можуть користуватися веб додатками. Разом з цим і користувачі використовують більше ресурсів і програмістам потрібно при написанні коду орієнтуватися на все більший масштаб технологій. Під час написання роботи були врахування такого розвитку технологій.
The object of development is an interface to a web application for exchanging text messages between user groups. Several programs were used to create the interface: Adobe XD - to create a layout, Avocode - to lay out pages, Visual Studio Code to write code and WebStorm to run with the server part. The programs described above are the most popular in their field and in my opinion easy to use. The purpose of this work is: - Consolidation of practical skills of layout. - Improving the knowledge of JavaScript in the front-end. In recent years, the creation of client parts for web applications has changed a lot. There are many tools, opportunities and directions in this area. In the world of technology there is a great variety of devices from which users can use web applications. At the same time, users use more resources and programmers need to focus on a growing scale of technology when writing code. At the time of writing, such developments in technology have been taken into account.

Прасол, Ю. П. Серверна частина веб-застосування для обміну текстовими (назва роботи) повідомленнями між групами користувачів на базі javascript : випускна кваліфікаційна робота : 123 "Комп’ютерна інженерія" / О. А. Пріла ; керівник роботи А. І. Роговенко ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра інформаційних та комп’ютерних систем. – Чернігів, 2020. – 65 с.
Об'єктом розробки є серверна частина веб-застосування для обміну текстовими повідомленнями між групою користувачів. Результатом роботи є реалізація таких можливостей:  Реєстрація та авторизація клієнтів на сервері  Перегляд всіх користувачів онлайн  Миттєвий обмін повідомленнями в реальному часі  Можливість обміну особистими повідомленнями Для розгортання системи необхідно встановити на сервері Node.js Реалізація застосунку була виконана з використанням технологій JavaScript, Node.js, Socket.io, MongoDB, WebStorm. Для реалізації системи використовувались інструментальні засоби WebStorm 3.4 Подальша розробка застосунку можлива в сторону розширення функціоналу та підвищення швидкості.
The object of development is the server part of a web application for exchanging text messages between a group of users. The result is the implementation of the following opportunities: - Registration and authorization of clients on the server - View all users online - Instant real-time messaging - Ability to exchange personal messages To deploy the system, you must install on the Node.js server Implementation of the application was performed using JavaScript, Node.js, Socket.io, MongoDB, WebStorm. WebStorm 3.4 tools were used to implement the system Further development of the application is possible in the direction of expanding functionality and increasing speed. The work has practical value. The calculation of economic value was not performed.