Academic literature on the topic 'Обліково-економічна інформація'

Виявлено чинники, які загрожують економічній безпеці підприємства, зокрема під час подання електронної звітності ці чинники впливають на істотні прорахунки у тактичному та стратегічному плануванні, пов'язані з неправильним оцінюванням можливостей підприємства, помилками у прогнозуванні зовнішнього середовища. Визначено фактори, які сприяють зміцненню економічної безпеки обліково-аналітичних систем функціонування підприємств, що дало змогу провести їх систематизацію. Обґрунтовано сутність і зміст поняття електронної звітності підприємства, що дало змогу з'ясувати, що для впровадження електронної звітності необхідні, як мінімум, наявність надійного технічного оснащення й перевіреного програмного забезпечення, а також уміння та бажання всім цим користуватися. Україна запроваджує безпаперове подання звітності до всіх органів державної влади. Задля цього уряд схвалив Концепцію створення та функціонування автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності". Визначено переваги та перспективи подальшого впровадження електронної звітності в Україні. Зазначено, що у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України для деяких категорій платників податків подання податкової звітності в електронному вигляді є обов'язковим. Перевагою такої форми для держави є збільшення прозорості інформації щодо руху грошових коштів платників податків, збільшення швидкості оброблення звітів й отримання оперативної інформації. Це підвищить ефективність роботи податкових органів щодо виявлення ухилень від сплати податків та наповнення бюджету. Охарактеризовано проблеми запровадження електронної звітності в реаліях сьогодення, зокрема відсутність правового статусу первинного документу в електронному вигляді та виникнення загроз під час подання електронної звітності, зокрема викрадення та розголошення конфіденційної інформації.

У статті проведено теоретичне узагальнення впливу нематеріальних активів на економічну безпеку підприємства. Розглянуто такі економічні поняття як «нематеріальні активи» та «економічна безпека підприємства». Досліджено переваги і недоліки основних підходів до ідентифікації та класифікації нематеріальних активів підприємства. Визначено основи облікової ідентифікації нематеріальних активів, як частини інтелектуального капіталу підприємства. Удосконалено обліково-інформаційне забезпечення окремих структурних елементів інтелектуального капіталу, що може бути використане для розвитку людських та структурних ресурсів підприємства в довгостроковій перспективі та для надання повної інформації про витрати на розвиток людського капіталу, що є особливо важливим для тих підприємств, в діяльності яких знання та компетенція персоналу відіграють вирішальне значення та визначають успішність їх діяльності.

Стаття присвячена аналізу розвитку принципів етики професійного бухгалтера під впливом розвитку штучного інтелекту в контексті економічної теорії щастя. Автори констатують, що в етичному контексті економічна теорія щастя розглядається у взаємозалежності її етичних і економічних складових, а це є також важливою передумовою формування бухгалтерської професії. У той же час, великі можливості штучного інтелекту у бухгалтерській сфері викликані його головною перевагою здатністю обробляти величезні масиви інформації в найкоротші терміни. Це означає, що в перспективі АІ зможе самостійно готувати різну звітність максимально швидко у порівнянні з бухгалтерами. Автори аналізують принципи професійної етики бухгалтера в сучасних умовах та особливості їх застосування за умови швидкого розвитку штучного інтелекту. Авторами досліджено специфіку дотримання принципів: доброчесності, об’єктивності, професійної компетентності та належної ретельності, конфіденційності, професійної поведінки. Автори дійшли висновку, що професія бухгалтера є дуже динамічною, постійно розвивається, і основними передумовами та властивостями такого розвитку є: теоретичні знання, авторитет, суспільна підтримка, етичний кодекс, професійна культура, які в сучасних умовах варто доповнити властивістю «цифрової грамотності».Бухгалтерський облік у контексті автоматизації бізнес-процесів трансформується на краще, а бухгалтери стають ґрунтовними аналітиками, які створюють обліково-аналітичне забезпечення управлінських рішень, стають фінансовими менеджерами та аудиторами. Тенденція до цифровізації бізнесу призводить до зростання попиту на професіоналів, які вміють працювати в цифровому форматі. Але цінними залишаться фахівці зі справжніми емоціями та особистим високопрофесійним ставленням до справи, професійним судженням, гнучкістю мислення, орієнтованим на інформаційні запити зацікавлених сторін. Тому в умовах розвитку технологій, інформатизації та «цифрової економіки» необхідно оновлювати навчальні програми бухгалтерського обліку та фінансів з урахуванням вимог часу, розвивати підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, які можуть не тільки вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність, а й займатися інформаційним забезпеченням управлінських рішень.

Користувачам інформації необхідно розробляти внутрішні механізми перевірки достовірності фінансової звітності потенційних партнерів чи інших контрагентів з метою: діагностування їхнього реального фінансовогосподарського стану з метою недопущення виникнення загрози співпраці з потенційним банкрутом; точної оцінки їхньої фінансової надійності при здійсненні партнерських відносин; підготовки інформації для прийняття управлінських рішень стосовно співпраці з партнерами в умовах виявлених загроз та небезпек; максимально повного інформаційного забезпечення системи економічної безпеки власного підприємств.