Academic literature on the topic 'Нові словники'

Вербальний символ – це багатопланова відкрита семантична структура, що має здатність в одному контексті виявляти кілька символічних значень одночасно. Проблеми лексикографічної фіксації та, відповідно, визначення семантики символу зумовлена його складною внутрішньою природою, неоднозначністю тлумачення, залежністю інтерпретації від індивідуального прочитання тексту та символу в ньому. Кожне нове прочитання навіть того самого чи іншого тексту викликатиме нові асоціації та нову інтерпретацію, залучатиме до цього процесу інші тексти й символи. Дослідження присвячено проблемам лексикографічної фіксації традиційних вербальних символів. Найбільше можливостей мають словники обрядової лексики, у яких за описом слова часто прихований символічний зміст.

У статті розглядається новий кореневий словник О. Різниківа «Українські словогрона. Випуск другий: Словогрона духу» (2015), який не схожий на інші морфемні та словотвірні словники: його головною одиницею є частина слова без префікса («відкорінок»), родину однокореневих слів (словогроно) автор подає в шести стовпчиках (дієслова, іменники чоловічого роду, іменники середнього роду, іменники жіночого роду, незмінні та множинні форми слів, прикметники та дієприкметники в чоловічому роді), до кореневої родини залучає оніми. О. Різників зробив підрахунок кожного словогрона і його складових, створив «чільник», що показує валентність певного кореня, його словотворчі можливості, глибинність і багатогранність. Словник О. Різниківа – оригінальний і самобутній, він відкриває нові обрії як для науковців, так і для кожного українця, що має пишатися багатством своєї мови, давнім її походженням.

Мета статті – висвітлити особливості когнітивного підходу до інтерпретації феномена метафоризації термінів. Аналіз здійснено з актуалізацією економічної лексики. Об’єкт аналізу – терміни-метафори, утворені на основі когнітивних процесів. Предметом розгляду обрано когнітивні механізми їх метафоризації. Для цього застосовано описовий метод, прийоми дефінітивного, структурно-семантичного, порівняльного та лексикографічного аналізу. Результати дослідження. Доведено значущість когнітивного метафоричного термінотворення. Установлено, що когнітивна термінологічна метафора – це інструмент, який дає змогу репрезентувати нове спеціальне поняття через відомі об’єкти, реалії іншої сфери знань, і реалізується не лише як засіб номінації, але і як спосіб дефініювання понять. Визначено, що особливість когнітивної метафоризації термінів полягає у здатності фахівця встановлювати подібність між різними елементами окремих галузей знань, баченні одного компонента через інший. Відстежено найчастотніші різновиди когнітивної метафоризації в економічній термінології: гештальтний, дифузний, структурний. З’ясовано, що потужний чинник формування термінології економічної галузі – це прецедентні метафори, утворені на основі актуалізації образів героїв відомих творів. Галузь застосування результатів: зібраний і опрацьований матеріал може бути використаний під час укладання термінологічних словників, подальшого упорядкування й опису економічної термінології. Висновки. Термінологічна метафора в економічній терміносистемі має високу активність і когнітивний характер. Прецедентність – невід’ємна ознака сучасної термінології. Термінологічні словники не «встигають» фіксувати нові метафоризовані одиниці, але виважено й вивірено кодифікують їх, максимально засвідчуючи рівень інтелектуального ресурсу й когнітивного мислення нації.

Стаття присвячена вивченню активних процесів розвитку лексичного складу української мови з 80-х років ХХ ст. до сьогодні на матерілі тлумачного Словника української мови в 20-ти томах. На основі компонентного аналізу вивчені семантичні неологізми, охарактеризовано один із основних семантичних процесів – метафоризація, яка стала причиною виникнення нових значень.

Перебудова зовнішньоекономічної діяльності України, розвиток нових форм співробітництва, поширення англійської мови як засобу міжнародного ділового спілкування висувають нові вимоги до майбутніх економістів стосовно їх професійних знань, здібностей, та рівня володіння іноземною мовою. Окрім того, поширення ІКТ в освітньому процесі вищої школи створює нові можливості, і разом з тим, висуває нові вимоги щодо їх ефективного використання в процесі навчання іноземної мови.Впровадження ІКТ є пріоритетним напрямом розвитку педагогічної освіти в Україні. Вже зараз технології навчання конкретизуються в нових формах навчання. Як наслідок, відбувається зміна ролі викладача, якому, окрім високого рівня професіоналізму в своїй предметній сфері, необхідно бути готовим до діяльності в новій системі відкритої освіти. Викладач повинен уміти сам розробляти інформаційні матеріали та використовувати інші ресурси із сфери інформаційних технологій [6].Пошук інноваційних технологій навчання іноземної мови у ВНЗ стали причиною зміни застарілих технічних засобів навчання на сучасні.Актуальність статті зумовлена необхідністю застосування мультимедійних засобів навчання іноземної мови у практиці економічних ВНЗ.Метою статті є визначення шляхів використання мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови професійного спрямування студентів-економістів.ІКТ та їх вплив на зміст освіти, методику та організацію навчання іноземної мови є актуальною темою педагогічних досліджень. Останніми роками все більшу увагу педагогів та вчених привертає застосування мультимедійних технологій та мультимедійних засобів в процесі навчання. Проблемами комп’ютеризації навчання та використання мультимедіа в освіті займались такі вчені як Я. В. Булахова, Л. С. Шевченко, Т. І. Коваль, Н. Ю. Іщук, Н. С. Анісімова, Т. Ю. Волошина, Н. Х. Фролов, С. Н. Антонова та ін.На думку Л. А. Карташової, застосування викладачем ІКТ в процесі навчання суттєво впливає на формування нового змісту освіти та модифікацію організаційних форм і методів навчання, значно розширюються можливості методів самостійної наукової і науково-дослідної роботи та навчання студентів [7].Н. І. Бойко вважає, що ефективне використання засобів ІКТ удосконалює процес організації самостійної роботи студентів, стимулює навчально-пізнавальну діяльність студентів при вивченні теоретичного матеріалу, розв’язанні практичних завдань, контролю та оцінки навчальних досягнень студентів [1].Г. М. Кравцова та Л. В. Кравцов під мультимедіа розуміють комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосовувати ПК для роботи з текстом, звуком, графікою, анімацією і відеофільмами [4]. М. Ю. Бухаркіна зазначає, що мультимедіа є комп’ютерною технологією, яка використовується для презентації інформації не тільки тексту, але й графіки, кольору, анімації, відео зображення у будь-якому поєднанні [2].Реалізація мультимедійних технологій в процесі навчання іноземної мови неможлива без використання мультимедійних засобів.На відміну від технічних засобів навчання (ТЗН), під якими розуміють обладнання та апаратуру, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності [6], мультимедійні засоби навчання (МЗН) є сукупністю візуальних, аудіо- та інших засобів відображення інформації, що інтегровані в інтерактивному програмному середовищі. Серед мультимедійних засобів навчання виділяють апаратні та програмні засоби. Так, серед апаратних засобів розрізняють основні й спеціальні. До основних засобів мультимедіа відноситься: комп’ютер, мультимедіа-монітор, маніпулятори (миша, клавіатура трекбол, графічний планшет, світлове перо, тачпад, сенсорний екран, pointing stick, ігрові маніпулятори – джойстик, геймпад). Зокрема, останнім часом особливої уваги заслуговує використання в практиці навчання графічних планшетів або дигитайзерів, тобто пристроїв для введення графічних зображень безпосередньо до комп’ютера за допомогою плоского ручного планшету й спеціального пера. До спеціальних засобів відносяться приводи CD-ROM, TV-тюнери, графічні акселератори, звукові плати та акустичні системи [9].Окрім того, до мультимедійних засобів, що можуть бути використані в навчальному процесі, належать інтерактивна дошка, мультимедійний проектор, лептоп або нетбук, мультимедійний програвач, смартфони та комунікатори тощо.Таким чином, використання сучасних інформаційних технологій потребує наявності персонального комп’ютера, програмного забезпечення та прямого доступу до освітніх сайтів Інтернету. Що стосується програмного забезпечення, то воно передбачає наявність ПК, CD і DVD-дисків, програм обробки електронних даних, мультимедійних навчальних програм, а також HD-DVD дисків, для зберігання повнометражних фільмів високої якості.До основних видів комп’ютерних навчальних програм відносять електронний підручник, що забезпечує можливість самостійно засвоїти навчальний курс або його розділ; програми для перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; тренажери – засоби формування та закріплення навичок, перевірки досягнутих результатів та ігрові програми як розважальні, так і професійної спрямованості [8].Основними напрямками використання мультимедійних засобів в процесі навчання є:– створення авторських мультимедійних продуктів викладачами за навчальними програмами;– співпраця з іншими навчальними закладами й організаціями, що займаються розробкою мультимедійних продуктів та мають відповідні мультимедійні засоби навчання;– створення єдиного координуючого центру з упровадження й використання мультимедіа в межах усіх навчальних закладів країни;– розвиток зв’язків із закордонними виробниками мультимедійних продуктів та інструментальних засобів [3].Визначення оптимальної кількості засобів мультимедіа для проведення лекції чи практичного заняття, залежить від об’єму та характеру навчального матеріалу з певної дисципліни. Метою застосування мультимедійних засобів є підвищення інформативності заняття, мотивація навчання, реалізація принципу наочності, економія навчального часу, а також вміння працювати з сучасними інформаційними технологіями.Окрім того, добираючи мультимедійні засоби, викладач має визначити, чи виконує навчальну функцію обраний мультимедійний продукт і відповідає навчальній програмі та змісту навчального матеріалу дисципліни, дотримуватися критеріїв добору мультимедійних засобів навчання, передбачити на яких етапах заняття будуть застосовуватися мультимедійні засоби, перевірити їх роботу до початку заняття, визначити час роботи студентів з мультимедійним продуктом, а також проаналізувати навчальний матеріал з метою виявлення доцільності створення власних мультимедійних продуктів [5].Як показує досвід, використання мережі Інтернет та застосування мультимедійних засобів у процесі навчання іноземної мови професійного спрямування в Одеському національному економічному університеті є передумовою втілення мультимедійних технологій в освітній процес.Ми вважаємо, що систематичне застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови сприяє підвищенню рівня володіння іноземною мовою майбутніми економістами, зростанню продуктивності практичного заняття, реалізації міжпредметних зв’язків, структуруванню навчального матеріалу та вмінню застосовувати сучасні інформаційні технології як потужний інструмент для навчання та ефективної роботи в майбутній професійній діяльності.Так, застосування мультимедійного проектора дозволяє демонструвати мультимедійні презентації, навчальний відеоматеріал, таблиці та схеми, а також мультимедійні ігри професійної спрямованості. Поєднання графіки, анімації, фото, відео та звуку в інтерактивному режимі навчання, активізує роботу усіх сенсорних каналів студентів та створює інтегроване інформаційне середовище, в якому відкриваються нові можливості для навчання іноземної мови в економічному ВНЗ.Для роботи в малих групах достатньо застосування лептопу або мультимедійного програвача для презентації нової теми, розвитку навичок аудіювання, роботи з електронним підручником чи посібником, а також з робочим зошитом з Multi-ROM, перегляду навчального відеоматеріалу, написання ділових електронних листів або перегляду сайтів передових іноземних періодичних видань за наявності доступу до Інтернету, використання мультимедійних навчальних програм з іноземної мови, перевірки самостійної роботи студентів, наприклад, у вигляді мультимедійної презентації тощо.Таким чином, комп’ютер у комплексі з переліченими вище мультимедійними засобами може застосовуватись в процесі навчання іноземної мови професійного спрямування як потужне джерело інформації, як засіб індивідуалізації навчання, засіб оцінювання та контролю знань, а також як засіб активізації творчої діяльності студентів та заохочення до навчання.Окрім того, застосування планшетного комп’ютера в процесі навчання іноземної мови дасть можливість майбутнім економістам ознайомитися з можливостями цього засобу, що дозволить показувати презентації, малювати схеми, графіки, працювати з графічними та офісними додатками, читати електронні книги іноземною мовою тощо. Перевагами застосування такого засобу в навчальному процесі є портативність, незначна вага, зручність у використанні та наявність необхідного програмного забезпечення.Слід зазначити, що зручними засобами при вивченні іноземної мови стали смартфони та комунікатори, що дозволяють студентам завантажувати електронні словники, які можуть використовуватись при перекладі соціально-економічних текстів на занятті; зберігати дані в електронному вигляді; створювати презентації та знаходити необхідну інформацію в Інтернеті.Використання Інтернет-технологій, які також є невід’ємною складовою мультимедійних технологій, надає додаткові можливості пошуку матеріалів для розширення світогляду студентів та їх соціокультурних знань, актуалізує поняття самостійної роботи студентів, дозволяє безперешкодне спілкування з носіями мови, що відіграє значну роль при вивченні іноземної мови. Прямий зв’язок із мультимедійними технологіями Інтернет мають такі засоби, як електронні (мультимедійні) підручники, довідкові матеріали (словники, енциклопедії, бази даних); електронні бібліотеки автентичної текстової, графічної, звукової інформації й відеоінформації; віртуальні музеї, виставки та ін.У зв’язку зі скороченням аудиторних годин, студентам можна рекомендувати спеціалізовані сайти, що пропонують вивчення англійської мови он-лайн та дозволяють задовольнити освітні потреби найактивніших студентів. Так, на офіційному сайті BBC Learning English (http://www.bbc.co.uk/worldservice/learningenglish/index.shtml) студентам різних рівнів володіння англійською мовою надаються фонетичні, граматичні та лексичні вправи, навчальні аудіо- та відеоматеріали, тести тощо.Отже, мультимедійні технології та засоби навчання дозволяють зробити процес викладання та вивчення іноземної мови інтерактивним, цікавим, творчим, а також гнучким по відношенню до соціальних та культурних відмінностей між студентами, їх індивідуальних стилів навчання та інтересів.На нашу думку, застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови повинно відбуватись у три етапи:1) на першому етапі студенти ознайомлюються та засвоюють навички роботи з мультимедійним засобом;2) на другому етапі студенти навчаються самостійно працювати з необхідними програмними засобами для розв’язання будь-яких навчальних або професійних задач, та створювати мультимедійні продукти;3) на третьому етапі студенти створюють власні мультимедійні продукти та виконують завдання пошуково-дослідного характеру.Нарешті, застосування мультимедійних засобів дозволяє викладачу створювати власні мультимедійні продукти та мультимедійну навчально-методичну базу даних з дисципліни для вдосконалення та оновлення процесу навчання.На сьогодні, кафедрою іноземних мов Одеського національного економічного університету, як і іншими кафедрами, з метою збагачення навчального плану та оновлення змісту освіти використовуються такі мультимедійні продукти, як освітні мультимедійні програми, тренувальні тестові програми (тренажери), мультимедійні презентації та реферати, електронні підручники, посібники, збірники задач, а також електронні словники, енциклопедії, довідники тощо.Використання мультимедійних продуктів дозволяє забезпечити позитивне ставлення до предмета, що вивчається, підвищити інтерес та урізноманітнити форми навчання, є гарним мотивом навчання, підвищує якість знань студентів.Окрім того, для ефективного застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови в нашому університеті здійснюється підготовка викладачів та студентів для набуття практичних навичок роботи в новому інформаційному середовищі, розробляються мультимедійні навчальні комплекти, створено спеціальну групу викладачів для розробки, апробації та впровадження новітніх засобів навчання іноземних мов на базі інформаційно-комунікаційних технологій, розроблені викладачами навчальні матеріали розміщуються на сайті університету, а також планується участь у семінарах та конференціях щодо використання ІКТ в навчальному процесі.Однак, серед проблем застосування мультимедійних засобів в економічних ВНЗ можемо виділити: а) недостатнє матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів; б) труднощі у створенні мультимедійних навчальних програм; в) готовність викладачів до їх застосування; г) недостатність досліджень психолого-педагогічного спрямування стосовно впливу ІКТ на фізичний та психічний розвиток студентів; д) необхідність значного проміжку часу для повноцінної організації процесу навчання з усіма необхідними мультимедійними засобами та мультимедійною навчально-методичною базою.Отже, застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови в економічному ВНЗ активізує навчальну діяльність студентів, індивідуалізує процес навчання іноземної мови, урізноманітнює форми проведення занять, а також сприяє розвитку розумових і творчих здібностей студентів, підвищує інтерес до навчання та рівень володіння іноземною мовою.Подальшого вивчення потребує проблема розробки мультимедійних продуктів з іноземної мови, створення мультимедійної навчально-методичної бази з дисципліни, втілення сучасних підходів до навчання іноземної мови професійного спрямування з використанням мультимедійних технологій.

У статті йдеться про складний період розвитку української літературної мови, який припав на період так званої дерусифікації (20-ті – поч. 30-х рр. минулого століття). Наукові суперечки, що точилися тоді навколо питань унормування літературної мови, заторкнули й болюче питання про способи поповнення української лексики. Такі науковці, як Ю. Шевельов і П. Векслер виокремили в українському мовознавстві дві течії, або дві групи пуристів («крайні» та «помірковані»), які демонстрували різні підходи до багатьох дражливих нормативних питань, одним із яких було питання про шляхи збагачення української терміносистеми. Так, крайні пуристи заперечували потребу запозичувати іншомовні слова, пропонуючи замість них уживати свої, українські, а якщо таких відповідників не було, то створювати або, як тоді писали, «кувати» нові слова на позначення абстрактних понять та явищ. Натомість помірковані пуристи були протилежної думки й пропонували не обмежувати використання чужомовних слів, адже це сприятиме поповненню української термінологічної системи. Показово, що сьогодні ми намагаємося повернути в науковий обіг українські слова, вилучені в період лінгвоциду (від поч. 1930-х років) з тогочасних термінологічних словників, й надаємо перевагу питомим лексемам, як-от: первень замість елемент, підсоння замість клімат, світлина замість фотокартка, бігун замість полюс, мапа замість карта, рівновартник замість еквівалент та багато інших. Аналіз тогочасних лексикографічних джерел допоміг унаочнити ці мовознавчі дискусії й довести, що поміж нормалізаторами 20-х років не було згоди й щодо вживання таких лексем, які можна використовувати не тільки в мові науки й техніки (за приклад ми взяли декілька мовних одиниць, кодифікованих у двомовних перекладних словниках, видаваних під ту пору у великій кількості).

Останні досягнення в галузі комп’ютерних лінгвістичних та психологічних інструментів дослідження актуалізують не лише потребу поширення сфер їхнього застосування, а й застосування з носіями різних мов. Тому актуальним видається вивчення особливостей перекладу на основі з’ясування культурних відмінностей. Дослідження сьогодення в галузі перекладознавства визнають критичну роль, що її відіграють перекладацькі трансформації як психолінгвальні логічні операції, які тривають у голові перекладача. Ця розвідка вивчає шляхи адекватного відтворення українською мовою вибраних слів зі словника програми Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC) 2015 (Pennebaker et al., 2015) на основі встановлення їхніх семантичних, прагаматичних та культурних аспектів значення. Найголовнішим висновком дослідження є те, що перекладачеві під час роботи слід удаватися до застосування низки перекладацьких трансформацій, як-от: диференціація, конкретизація, генералізація значення слова, а також транскодування, експлікація, калькування. Деякі мовні одниці, наприклад, із категорії ‘Leisure’, ‘Netspeak’ не перекладалися взагалі, зберігаючи їхню оригінальну англомовну форму, позаяк сьогодні носії англійської та української спільно вживають таку лексику в своєму мовленні. Перспективним видається дослідження способів перекладу словника LIWC на базі інших мов. Література References Корунець, І. В. Теорія та практика перекладу. Вінниця: Нова книга, 2007. Карабан, В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури [Текст]: у 2-х ч. Ч. 1., Ч. 2. Вінниця: Нова книга, 2004. Кияк Т. Р. Функції та переклад термінів у фахових текстах// Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. № 32. С. 104-108. Максімов С. Є. Практичний курс перекладу. К.: Ленвіт, 2010. Pennebaker, J. W., Booth, R.J., Francis, M. E. (2007). Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC): LIWC2007. Austin, TX: University of Texas at Austin. Pennebaker, J.W., Boyd, R.L., Jordan, K., & Blackburn, K. (2015). The Development and Psychometric Properties of LIWC2015 . Austin, TX: University of Texas at Austin. Pennebaker, J. W., Francis ME, Booth RJ. (2001). Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC): LIWC2001. Mahwah: Lawrence Erlbaum Associates. References (translated and transliterated) Коrunets’, І. (2007). Teoriya ta Praktyka Perekladu [Theory and Practice of Translation]. Vinnytsia: Nova Knyha. Кaraban, V. (2004). Pereklad Angliyskoyi Naukovoyi i Tekhnichnoyi Literatury [Translation of English Scientific and Technical Literature]. Volumes 1-2. Vinnytsia: Nova Knyha. Kyiak, T. (2007). Funktsii ta pereklas terminiv u fakhovykh tekstakh [Functions and translation of terms in specialized texts]. Visnyk of Zhytomyr State University, 32, 104-108. Maksimov, S. (2010). Praktychnyi Kurs Perekladu [Practical Course of Translation]. Kyiv: Lenvit. Pennebaker, J. W., Booth, R.J., Francis, M. E. (2007). Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC): LIWC2007. Austin, TX: University of Texas at Austin. Pennebaker, J.W., Boyd, R.L., Jordan, K., & Blackburn, K. (2015). The Development and Psychometric Properties of LIWC2015 . Austin, TX: University of Texas at Austin. Pennebaker, J. W., Francis ME, Booth RJ. (2001). Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC): LIWC2001. Mahwah: Lawrence Erlbaum Associates.

У статті подається короткий огляд прагматичного емпіризму Джеймса, емпіризму Дьюї, неопрагматистських ідей Рорті, огляд метамоделей Крейга щодо теорії комунікації. На основі даного огляду авторка обґрунтовує необхідність радикалізації прагматизму та аналізує його вплив на комунікаційні дослідження. Досліджується теорія комунікації Роберта Крейга, яку він розглядає як практичну дисципліну. Доводиться, що всі теорії комунікації є взаєморелевантними, якщо їх адресують у практичний життєвий світ, в якому «комунікація» вже є багатозначним терміном. Кожна традиція теорії комунікації походить з риторичних посилань на певні загальноприйняті уявлення про комунікації, оскаржуючи інші переконання. Взаємодоповнення та напруженість традицій породжують теоретичний метадискурс, який перетинається з існуючим практичним метадискурсом у суспільстві та потенційно інформує про нього. За попередньою схемою комунікативного поля риторична, семіотична, феноменологічна, кібернетична, соціально-психологічна, соціокультурна і критична традиції теорії комунікації вирізняються властивими способами визначення комунікації та проблем спілкування, метадискурсивними словниками та метадискурсивними загальними поняттями. Запропоновано порівняльну аргументацію між традиціями, розглянуто результати для теоретичної роботи та дисциплінарної практики в цій галузі.

У статті розглянуто питання е-джихад (кіберджихад) як ведення джихаду з використанням інформаційних засобів. Зазначено, що мовна обсерваторія Варшавського університету зареєструвала слово «кіберджихад» у 2016 р. у «Словнику польської мови» зазначено, що це «дії проти невіруючих і послідовників інших релігій, котрі проводяться ісламськими фундаменталістами в Інтернеті». Однак таке визначення дуже неточне й навіть частково хибне. Джихад є поняттям дуже розмитим і складним. Історію використання джихадистами Інтернету розділено на три основні періоди. Перший мав місце до атаки на World Trade Center (11 вересня 2001 р.). По-перше, Інтернет не був тоді ще поширеним інструментом, по-друге, ісламісти лише ставали сильніші. Початок конфлікту Аль-Каїди і талібів зі США започаткував другий етап. Третім етапом є нинішня ситуація, яка змінилася в результаті виникнення Ісламської держави (ISIS). Доведено, що е-джихад – це концепція, що прийнята й використовується в науці протягом деякого часу. Мета статті – перевірити, чи відповідає діяльність Ісламської держави та Аль-Каїди в Інтернеті концепції джихаду. Завдяки цьому поняття джихаду прояснено та зіткнулося з обраними прикладами діяльності. Науковці стверджують, що «Ісламська держава» й «Каїда» використовують нові технології для широкого розуміння джихаду, уключаючи бойові дії (kital).

Яндоловська А. В. Структурно-семантичні параметри розвитку словника сфери медицини та охорони здоров’я в сучасній англійській мові : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник О. В. Шевчук. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 75 с.
UA : Дипломна робота – 75 стор., 71 джерел. Об’єкт дослідження: словник сфери медицини та охорони здоров’я в сучасній англійській мові. Мета роботи: з’ясувати структурно-семантичні параметри розвитку словника сфери медицини та охорони здоров’я в сучасний англійський мові. Теоретико-методологічні засади: роботи вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячених функції і онтологічному статусу новотворів сучасної англійської мови: І. В. Андрусяка, А. Д. Бєлової, Ю. А. Зацного, Дж. Еітчісона, М. Квініона, О. Л. Клименко, А. Е. Левицького, П. МакФедріс, Р. К. Махачашвілі, А.В. Янкова, С.О. Швачко. Наразі до вивчення сучасного стану словотворення англійської мови залучаються досягнення теорії синергетики. Однак, проблема взаємозв’язку процесів поповнення словникового складу англійської мови у сфері медицини й охорони здоров’я не знайшла достатнього висвітлення. Отримані результати: Фаховим термінологічним сполученням притаманне поєднання синонімії з наступними механізмами функціонально-семантичної і структурної реорганізації – спеціалізацією (chill therapy=therapeutic hypothermia), еліпсом (slim disease=slim), лексикалізацією (phage therapy=phagotherapy). В окремих фразеологічних неологізмах простежується коннотативна пейоративізація (health Nazi, land of the Big Gulp, basket case, salad dodger). І, навпаки, суспільна тенденція до “політичної коректності” викликала появу евфемізованих фразеологізмів (fat modeling, tolerance room, well person clinic).

Українсько-російсько-англійський словник зі зварювання містить близько 12000 найуживаніших науково-технічних термінів зі зварювання та споріднених технологій. Створення Словника зумовлене нагальною потребою вчених, фахівців та студентів, які спеціалізуються у галузі зварювання, оволодіння сучасною науково-технічною термінологією, необхідністю забезпечення уніфікації та стандартизації української та міжнародної термінології. У Словнику максимально повно відображено все багатство термінологічної системи зварювальної науки і техніки, поповнення її одиницями, що називають нові явища та фіксують останні досягнення науки, техніки і технології. Словник орієнтований на нормативну термінологію. Це забезпечується : уведенням термінів, зафіксованих не лише енциклопедичними та галузевими словниками, а й широковживаних у сучасній науково-технічній, навчальній та інформаційно-реферативній літературі; використанням Багатомовних (дванадцятимовних) збірників термінів зі зварювання та споріднених процесів, що видаються Міжнародним інститутом зварювання, та чинних Державних стандартів України на терміни і визначення в галузі зварювання та споріднених процесів; уникненням вузькоспеціальних та застарілих термінів. Словник розрахований на інженерно-технічних працівників, студентів та перекладачів, які працюють з технічною літературою.

Стаття присвячена виявленню й опису семантичних особливостей низки новітніх запозичень у лексико-тематичних групах на позначення кухонної техніки та кухонного приладдя. Досліджено назви, дібрані з офіційних Інтернет-сайтів магазинів побутової техніки. Описаний матеріал ілюструє значні зміни в побуті українців, спричинені швидким розвитком техніки і технологій та їх широким застосуванням у побутовому щоденному житті, засвідчує характерні для сучасного соціуму міжкультурні контакти, взаємопроникнення культур. Встановлено, що значна частина активно вживаних сьогодні слів досі не кодифікується словниками. Визначено джерела низки новітніх запозичень, дано їх тлумачення. Переважна більшість проаналізованих назв походить із англійської мови. Проведено порівняння дібраних англізмів із тлумаченнями їх у словниках мови-джерела. Виявлено нові лексеми, які поки не відображено і в англійських словниках. Деякі новітні запозичення входять в українську мову як багатозначні слова, що не виключає звуження лексичного значення при запозиченні, а також поповнюють наявні в мові словотвірні гнізда. Наведено приклади фонетичних та орфографічних варіантів новітніх запозичень. Наголошено на потребі лексикографування активно вживаних новітніх запозичень та їх адаптації до фонетичної, лексичної та граматичної систем української мови.