Academic literature on the topic 'Нові педагогічні технології'

У статті розглянута проблема професійної підготовки майбутніх учителів інформатики в контексті сучасних викликів суспільства; обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування технологічної культури: спрямованість змісту теорії і практики підготовки майбутніх учителів інформатики на формування мотивації до такого процесу; включення в освітньо-професійну програму спецкурсу «Формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики: теорія і практика»; створення сучасного освітньо-інформаційного середовища на основі традиційних і інноваційних форм і методів проведення аудиторних, позааудиторних занять і самостійної роботи. Зазначено, що реалізація організаційно-педагогічних умов відбувається як мотиваційно-цільовий, інформаційно-технологічний та результативно-коригувальний етапи в цілісному освітньому процесі педагогічного закладу вищої освіти, забезпечуючи якісну професійну підготовку майбутнього учителя інформатики; на мотиваційно-цільовому формується функціональна складова технологічної культури, яка характеризується наявністю знань у галузі інформатики із застосування прикладного та програмного забезпечення, що визначається державними освітніми стандартами; на інформаційно-технологічному етапі – набуваються компетентності із використання інформаційно-комунікаційних технологій та інтерактивних засобів навчання; на рефлексивно-коригувальному – оволодіння знаннями в процесі самоосвіти, науково-дослідної діяльності та педагогічної практики, розвиток умінь здійснювати творчий підхід до навчання школярів культурно-етичної поведінки у сучасному освітньо-інформаційному середовищі. Робиться висновок, що результатом впровадження організаційно-педагогічних умов виступає порівнева сформованість усіх структурних компонентів технологічної культури в процесі професійної підготовки майбутніх учителів інформатики, що проявляється в особистісній, професійно-педагогічній культурі, в інформаційно-технологічній компетентності як здатності застосовувати конкретні технології діяльності, освоювати нові технологічні процеси, розробляти й апробовувати нові технології в освітньому процесі.

У статті розглядається проблема застосування технологій опрацювання дискусійних питань та їх різновидів на уроках у початкових класах у процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи, висвітлено етапи організації дискусії та роль педагогів у ній. Проаналізовано основні методи опрацювання дискусійних питань, які актуально використовувати під час проведення уроків у початкових класах. Встановлено, що освітнє середовище потребує вчителя, спроможного відходити від традиційних форм і методів роботи з учнями і водночас сприймати новий педагогічний досвід, нові технології, форми і методи роботи у своїй професійній діяльності. Розкрито організаційно-­педагогічні умови, спрямовані на забезпечення підготовки майбутніх учителів до застосування інтерактивних технологій, зокрема технологій опрацювання дискусійних питань.

У даній статті розглядається проблема формування текстотвірної компетентності в умовах змішаного навчання. Авторка обґрунтовує ідею про важливість і необхідність розробки відповідних новітніх і оперативних методичних технологій, що відповідають запитам сучасної педагогічної науки, освіти та соціуму в цілому. Постійна динаміка ринку праці щодо якості підготовки майбутніх перекладачів, які вільно володіють іноземною мовою у побуті та у професійній діяльності, зумовлює необхідність пошуку нових конструктивних ідей для вирішення проблеми оптимізації навчання іноземних мов та ефективне удосконалення рівня соціолінгвістичної мовленнєвої підготовки. У статті представлено аналіз поглядів дослідників щодо питання оптимізації дистанційних методів викладання фахових дисциплін спеціальності «Переклад». З теоретичної точки зору звертається увага на структурно-компонентний контент поняття змішаного навчання. Авторкою простежується процес раціонального поєднання інформаційних технологій з традиційно існуючими методами викладання, аналізуються педагогічні технології змішаного навчання, що ґрунтуються на опосередкованому спілкуванні викладачів зі студентами. Представлено висновки щодо доцільності застосування елементів змішаного навчання, як ефективного доповнення традиційних форм освіти, покликаного надати студентам доступ до джерел інформації, підвищити ефективність самостійної роботи, дати абсолютно нові можливості для текстотворчості, знаходження і закріплення різних професійних навичок, а викладачам дозволяє реалізовувати принципово нові форми і методи навчання із застосуванням концептуального моделювання розвитку текстотвірної компетентності майбутніх перекладачів.

У статті досліджено проблему соціальної та педагогічної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в сучасне інформаційне суспільство, зокрема завдяки впровадженню інклюзивного навчання. Обґрунтовано важливість набуття особами з особливими потребами вмінь та навичок роботи з електронною інформацією та цифровими засобами обробки інформації. Визначено, що дітям з особливими потребами для здобуття якісної освіти необхідні навички роботи із засобами цифрових технологій. Включення дітей особливими освітніми потребами до загальноосвітнього простору є одним з напрямів гуманізації всієї системи освіти. Завдяки впровадженню інклюзивного навчання в освітніх закладах України виконується забезпечення основного права дітей на освіту. Сучасні цифрові технології, які трансформуються під потреби користувача, є невід’ємною частиною життя осіб з функціональними обмеженнями. Компенсаторна властивість нових технологій дозволяє дітям з особливими потребами брати активну участь в навчальному процесі попри функціональні обмеження. Процес навчання дітей з особливими освітніми потребами стає предметом методичних та програмних розробок, спрямованих на входження таких дітей в сучасне інформаційне суспільство. Зважаючи на суспільну важливість проблеми, перед суспільством постає завдання виявлення та усунення бар’єрів, які перешкоджають повноцінній життєдіяльності даної категорії осіб. Завдяки впровадженню цифрових технологій у процес навчання та у процес інклюзивного навчання зокрема діти з особливими потребами можуть отримати різноманітні навчальні матеріали в доступному форматі, ефективніше засвоювати нові знання та демонструвати свої навчальні досягнення. Таким чином, цифрові технології дозволять учням з особливими потребами повноцінно включитися як в освітній процес, так і в сучасне інформаційне суспільство.

Стаття присвячена аналізу питань вищої військової освіти. У цій загальній проблемі виділено питання загальновійськової підготовки майбутніх фахівців прикордонного відомства. Завдання щодо захисту та охорони державного кордону в українському суспільстві покладені на прикордонне відомство. Зазначена відомча структура має тривалу історію розвитку, і має можливість здійснювати підготовку власних офіцерських кадрів в єдиному вищому військовому навчальному закладі прикордонної служби – Національній академії. Мета загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників полягає у створенні системних знань, умінь та навичок щодо вимог та потенціалу застосування бойової/спеціальної техніки; ведення бойових дій, виконання професійних завдань у мирний час та особливий період; щодо порядку дій у зоні різного виду зараження. Основними завданнями загальновійськової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників є розуміння загальної характеристики сучасного бою. Пріоритетність цього завдання полягає в тому, що сучасній історичній епосі притаманна поява безлічі несистемних явищ та процесів, а це напряму вплинуло на загальні риси сучасного бою: висока напруженість; маневреність; короткочасність; максимальна швидкість; нові способи ведення бойових дій тощо. Виділено такі інноваційні технології, що варто застосовувати у загальновійськовій підготовці курсантів-прикордонників та які дають змогу виділити більше часу саме для практики: технології імітаційного моделювання; проектні технології, технології тренінгу та workshop, технологія індивідуального навчання, коучінг. Ефективність підготовки не матиме позитивної динаміки, якщо науково-педагогічні працівники будуть категоричними по відношенню до певної технології, методики, прийому або засобу.

Наголошено, що потреба дослідити доцільність підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, що здійснюють природничо-наукову підготовку майбутніх психологів у закладах вищої освіти, викликана інтеграцією України до європейського освітнього простору, яка, з одного боку, передбачає перехід вітчизняної освіти до нової моделі, орієнтованої на індивідуалізацію освітнього процесу, активізацію інноваційних перетворень, осучаснення технологічного забезпечення освітньої діяльності, зростання інтеграційних процесів та міждисциплінарну консолідацію, а з іншого – висуває нові вимоги до компетентності викладача закладів вищої освіти. Зазначено, що науково-педагогічний працівник закладу вищої освіти повинен уміти організувати освітній процес на засадах інноваційності та евристичності, володіти ультрановаційними методами і прийомами викладу навчального матеріалу, сучасними освітніми технологіями, методами формування навичок самостійної роботи студентів. Сформульовано мету статті, яка полягає в з’ясуванні потреби професійного вдосконалення викладачів, які здійснюють природничо-наукову підготовку майбутніх психологів у закладах вищої освіти, та окреслено завдання дослідження, зокрема: з’ясувати думку студентів-психологів щодо доцільності здійснення природничо-наукової підготовки в закладах вищої освіти та чинників, які негативно впливають на її ефективність; окреслити власне бачення шляхів осучаснення природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти; дослідити стан спроможності викладачів природничо-наукових дисциплін використовувати ультрановаційні педагогічні технології в процесі природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти. Наголошено, що результати проведеного дослідження, а саме, з’ясування думки студентів щодо доцільності здійснення природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти (більше 66% позитивних відповідей), чинників, які негативно впливають на ефективність такої підготовки (лідером серед яких, на думку студентів, є застарілі методики навчання (61,58%)), власне бачення шляхів осучаснення природничо-наукової підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти (здійснювати її на засадах інноваційності та евристичності) та недостатньо сформовану здатність у викладачів використовувати ультрановаційні педагогічні технології (середній показник недостатньо сформованої здатності складає 60,35%), вказують на актуальність потреби підвищувати кваліфікацію викладачів природничо-наукових дисциплін. Вказано, що представлене дослідження передбачає з’ясування можливостей вітчизняних та міжнародних програм щодо підвищення кваліфікації викладачів, які здійснюють природничо-наукову підготовку майбутніх психологів. Ключові слова: підвищення кваліфікації, викладачі природничо-наукових дисциплін, сучасні педагогічні технології, майбутні психологи.

Притаманна нашому часу інформатизація всіх галузей народного господарства зумовлює необхідність формування у майбутніх кваліфікованих робітників інформаційної компетенції, як складової професійної компетентності, що забезпечує ефективну діяльність випускника ПТНЗ в умовах інтенсивного використання інформаційно-комунікацій­них технологій. Формування інформаційних компетенцій безпосередньо пов’язано з інформатизацією освіти.Інформатизація освіти – упорядкована сукупність взаємопов’яза­них організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-мето­дичних, науково-технічних, виробничих і управлінських процесів, спрямованих на задоволення інформаційних обчислювальних і телекомунікаційних потреб, що пов’язані з можливостями методів і засобів інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) учасників навчально-виховного процесу, а також тих, хто цим процесом управляє та його забезпечує [3, 360]. Процес інформатизації освіти охоплено відповідною нормативно-правовою та законодавчою базою: Концепція інформатизації освіти (1984), Постанова Уряду України щодо забезпечення комп’ютерної грамотності учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів (1985), Закон України «Про концепцію Національної програми інформатизації»(1998) та ін.Проблемам інформатизації освіти присвячені праці Л. Білоусової, В. Бикова, І. Булах, Т. Волкової, Р. Гуревич, Ю. Дорошенка, М. Жалдака, С. Жданова, М. Кадемії, В. Кухаренка, С. Сисоєвої, М. Шкіля та ін. Інформаційно-комунікаційні технології, стрімко вдосконалюючись, нарощують свій освітній потенціал, проте практика навчання свідчить про відставання темпів впровадження новітніх досягнень зазначених технологій у реальний навчальний процес професійно-технічних навчальних закладів України. Однією з вагомих причин такого відставання є недостатність спрямованості навчального процесу у ПТНЗ на забезпечення всебічної підготовки майбутнього кваліфікованого робітника до свідомого й ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.Вивчення проблеми впровадження інноваційних виробничих технологій у процес підготовки кваліфікованих робітників поліграфічного профілю забезпечило можливість виявити суперечності між зростанням обсягів роботодавців до знань, умінь та професійних компетенцій в цілому, які необхідні конкурентоздатному фахівцю поліграфічної галузі та недостатньою модернізацією, відсутністю системи в оновленні змісту освіти в ПТНЗ. Педагогічна практика свідчить, що сьогодні ще далеко не всі навчальні заклади використовують у повному обсязі інформаційні технології з метою формування у випускників інформаційних компетенцій. Причини різні: відсутність відповідної матеріально-технічної бази (більшість ПК, які надані ПТНЗ за Державною програмою комп’ютеризації на сьогодні відносяться до застарілих моделей ); наявна кількість не відповідає потребам навчального процесу (при наявності 1 – 2 кабінетів не можливо повноцінно забезпечити загальноосвітню підготовку з предметів «Інформатика», «Інформаційні технології» та професійно-практичну підготовку з професій, які пов’язані з використанням комп’ютерної техніки у професійній діяльності); відсутність необхідних професійно-прикладних програмних продуктів (інноваційного дидактичного інструментарію); відсутність підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій, лабораторних робіт щодо оволодіння комп’ютерними технологіями професійно-орієнтованого змісту для учнів ПТНЗ; відсутність затверджених на державному рівні комплексних завдань та контрольних робіт з перевірки знань і умінь, навичок учнів з використанням тестових технологій (кожен навчальний заклад розробляє свої форми діагностики, що не сприяє уніфікації та стандартизації в освіті); відсутність внутрішньої мотивації як в учнів так і в педагогічних працівників до ефективного застосування інформаційних технологій у процесі підготовки до професійної діяльності); не розуміння педагогічними працівниками та адміністрацією ПТНЗ цілей використання інформаційних технологій.Сьогодення вимагає від педагога професійної майстерності не просто надання учням певних знань, а навчання їх мисленню, структуруванню інформації та цілеспрямованому відбору необхідного. Викладач спецтехнології і майстер виробничого навчання мають разом нести учням не просто нові знання, а новий тип оволодіння інформацією. У зв’язку з цим, особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного педагогічного працівника на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, до його готовності щодо використання засобів ІКТ у професійній діяльності як провідної педагогічної умови у процесі вивчення учнями ПТНЗ інноваційних виробничих технологій.Вивчаючи зарубіжний досвід, ми виокремили основні педагогічні цілі використання інформаційних технологій [1], [6], [8]:1. Розвиток особистості учня, підготовка його до продуктивної самостійної діяльності в умовах інформаційного суспільства, що включає: розвиток конструктивного, алгоритмічного мислення на основі спілкування з комп’ютером; розвиток творчого мислення за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності; розвиток комунікативних компетенцій на основі виконання сумісних проектів; формування уміння самостійно приймати рішення у складних виробничих ситуаціях; розвиток навичок дослідної діяльності (при роботі з моделюючими програмами та інтелектуальними навчальними системами); формування інформаційної культури, умінь обробляти інформацію.2. Реалізація соціального замовлення, яке обґрунтоване інформатизацією сучасного суспільства: професійна підготовка фахівців в галузі інформаційних технологій на різних рівнях (кваліфікований робітник, бакалавр, спеціаліст, магістр); підготовка учнів засобами педагогічних та інформаційних технологій до самостійної пізнавальної діяльності.Соціальне замовлення для освіти – вимоги зі сторони суспільства і держави до змісту освіти і якостей особистості, яка формується в освітній системі [8, 270].3. Інтенсифікація усіх рівнів навчально-виховного процесу: підвищення ефективності і якості навчання за рахунок використання інформаційних технологій; виявлення та використання стимулів пізнавальної діяльності; поглиблення міжпредметних зв’язків у результаті використання сучасних засобів обробки інформації при вирішенні завдань з різних предметів.Виходячи із цілей інформатизації освіти, розширенням масштабів упровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у професійно-технічні навчальні заклади формуються нові завдання, які передбачають: створення автоматизованих систем з розроблення комп’ютерно-орієнтованих програмно-методичних комплексів, підтримки наукових досліджень, моніторингу результатів впровадження педагогічних інновацій, оцінювання і моніторингу результатів навчальної діяльності, підтримки процесу навчання, інформатизації бібліотечних систем, інформаційно-аналітичних систем управління освітою і навчальними закладами [3, 362]. Отже, діяльність педагога професійної майстерності має бути спрямованою на системне вивчення, оволодіння і використання комп’ютерних технологій, як педагогічної умови, що дозволяє активізувати діяльність учнів у будь-якій предметній області та формувати інформаційну компетенцію майбутніх випускників.Сьогодні відбувається перегляд Державних стандартів професійної освіти, розробляються нові стандарти на основі професійних компетенцій, які включають в освітній простір не тільки кваліфікаційні характеристики випускників по професії (що повинен знати чи вміти випускник ПТНЗ), а й ті компетенції, які формують учня як конкурентоздатного фахівця на ринку праці. До числа таких компетенцій ми відносимо інформаційну компетенцію.Інформаційна компетенція формується при допомозі реальних об’єктів (комп’ютер, телевізор, телефон тощо) та самих інформаційних технологій (ЗМІ, електронна пошта, Інтернет, мультимедіа). В її структуру входять уміння та навички учнів по відношенню до інформації, яка міститься в навчальних предметах і оточуючому світі: самостійно шукати, аналізувати і відбирати інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її [5, с. 57].Сьогодні багато українських економістів і політологів вважають, що зростання закордонних інвестицій на внутрішньому ринку – це нові високі технології, сучасна організація виробництва, випуск якісної, конкурентоздатної продукції [7, 153]. Динамічні зміни у видавничо-полігра­фічній галузі в останнє десятиріччя підтвердили цю істину. На зламі століть техніка і технологія галузі зазнала значних якісних змін. Усі підприємства впроваджують сьогодні найсучаснішу комп’ютерну техніку, принципово нове обладнання і матеріали. Широке впровадження цифрових технологій сприяло інтеграції видавничих і поліграфічних процесів, створенню настільних видавничо-поліграфічних систем. Відбувся безповоротний технологічний стрибок, який докорінно змінив характер роботи працівників галузі, а отже і вимагає оновлення і зміст професійної освіти поліграфічного профілю.Маркетингове дослідження поліграфічних підприємств показало, що роботодавці відмовляються від робітників, які мають вузьку спеціалізацію, а володіння інформаційними технологіями вони відносять до складу ключових соціально-професійних компетенцій. Сучасний кваліфікований робітник має уміти самостійно вносити в систему своєї діяльності наростаючий потік інформації. Інформаційна насиченість видавничо-поліграфічної галузі потребує перебудови усього навчального процесу у ПТНЗ. Отже, у процесі підготовки кваліфікованих робітників поліграфічного профілю маємо враховувати, що інформаційні технології є джерелом отримання інформації про інноваційні виробничі технології; сформовані в учнів інформаційні компетенції надають вагомої переваги при працевлаштуванні у галузі та подальшому кар’єрному зростанні. Отже, інформаційна компетенція майбутнього робітника видавничо-поліграфічної профілю – це задана соціальним замовленням норма (вимога) до професійної підготовки учня ПТНЗ, необхідна для його якісної продуктивної діяльності у галузі в умовах інформатизації суспільства, розвитку науки, комп’ютерної техніки, різноманітних програмно-технічних засобів, ресурсів, виробництва, технологій.В якості прикладу розглянемо кваліфікаційні вимоги до інформаційних компетенцій випускника ПТНЗ за професією «Оператор комп’ютерного набору; Оператор комп’ютерної верстки»: технічна підготовка: технічна робота з комп’ютером, управління файлами (архівування, створення копій), робота із замовником, планування і нормування; технічне обслуговування: проектування технічної системи, адміністрування технічних систем, технічна підтримка; верстання: коректура тексту, попередній дизайн видання, верстання сторінки, корекції технологічного процесу; отримання зображення: робота із сканером, цифрове перетворення, редагування зображення; виведення даних: спуск полос і шпальт, пробні відбитки, монтаж, виготовлення форм.Отже, процес формування інформаційних компетенцій майбутніх поліграфістів ґрунтується на знаннях та навичках з п’яти основних галузей: системотехніки, отримання зображення, верстання, електронного чи графічного виводу, технічного обслуговування. Інформаційні компетенції поліграфістів передбачають наявність таких професійно-важливих якостей: гнучкість і динамічність мислення, здатність аналізувати ситуацію, відповідальність, високий рівень розвитку концентрації та стабільності уваги, швидкість сприйняття, кольоровідчуття, просторова уява, координація рухів, естетичний і художній смак, оперативне мислення та пам’ять, стійкість до зовнішніх перешкод, уміння розподіляти та переключати увагу [4, 284].Педагогічний колектив Міжрегіонального вищого професійного училища з поліграфії та інформаційних технологій має значний досвід у системному оновленні змісту поліграфічної професійної освіти з врахуванням: потреб суспільства; нової техніки; технологій; результатів праці; взаємовідносин між замовником, роботодавцем, працівником тощо. Розробка нового змісту навчання з використанням інформаційних технологій вимагає дотримання системного професійного аналізу, формування в учнів інформаційних компетенцій як професійно важливих якостей. Вагомим внеском в оновлення змісту освіти стала розробка галузевого електронного «Термінологічного довідника (для учнів ПТНЗ поліграфічного профілю, майстрів виробничого навчання, викладачів)» [9]. Електронний довідник складається з двох розділів. Перший розділ «Терміни та визначення понять» містить українські видавничі та поліграфічні терміни пов’язані з професійною видавничою діяльністю і технологією виробництва паперу, фарб тощо. Терміни упорядковано в алфавітному порядку. Тлумачне визначення термінів здійснено українською мовою, крім того, дається англійська та російська назва кожного терміна. У другому розділі авторами презентовано огляд напрямів та технологічних процесів видавничо-поліграфічної галузі українською і англійською мовами, розділ унаочнено рисунками і фотографіями (загалом 35 рисунків двома мовами). Електронний довідник «загорнуто» в систему електронного пошуку, – пошук в якій організований таким чином, що система сканує весь зміст намагаючись знайти в ньому хоча б щось схоже на запит. Використання такого сучасного засобу навчання як електронний довідник дозволяє впроваджувати нову форму організації навчання – E-learning. Поняття «E-learning» походить від термінологічного словосполучення (Electronic Learning) і означає електронне навчання (або Інтернет-навчання). E-learning – це надання доступу до комп’ютер­них навчальних програм (coursware) через мережу Інтернет чи корпоративні Інтернет-мережі. Синонімом E-learning є термін WBT (Web-based Training) – навчання через веб [8, 185]. Використання інноваційних засобів навчання, нових форм організації навчання на основі комп’ю­терних технологій вирішує завдання: збагачення знаннями та вміннями у галузі інформаційних технологій; розвитку стійкої пізнавальної мотивації, інтелектуальних та комунікативних здатностей учнів ПТНЗ.Окремо слід зазначити, що в умовах інформатизації освіти, в професійно-педагогічній діяльності вчителя, поряд із традиційними функціями, з’являється необхідність виконання нових, які пов’язані з його особистою ІКТ-компетентністю. ІКТ-компетентність вчителя – комплекс якостей особистості, що забезпечують її гнучкість і готовність швидко прилаштовуватися до будь-яких змін у професійній діяльності в умовах інформатизації освіти, використовувати продуктивні ідеї, напрацьовані в одній галузі, до іншої, а також стимулюючий потяг до самовираження [2, 10].Таким чином, формування інформаційної компетенції майбутнього робітника видавничо-поліграфічної галузі, як складової соціально-професійної компетентності залежить від багатьох чинників – починаючи з комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, зокрема програмних засобів навчального призначення і закінчуючи ІКТ-компетентністю самих педагогічних працівників. На нашу думку, дослідження проблеми формування інформаційної компетенції майбутнього кваліфікованого робітника видавничо-поліграфічної галузі, як педагогічної умови впровадження інноваційних виробничих технологій у зміст освіти дасть змогу професійним навчальним закладам спрямувати психолого-педагогічне, методичне забезпечення навчального процесу в необхідному напрямі.

Сучасна освітня система впроваджує нові педагогічні технології та підходи в навчанні англійської мови, але головною проблемою залишається низька мотивація більшості учнів і відсутність природного мовного середовища. У статті розкривається значення пісні на уроках англійської мови та її актуальність. Особливий акцент зроблений на різних аспектах розвитку учнів через пісню. Детально проаналізовано етапи практичного використання музичного матеріалу на занятті. Дослідження являє собою теоретико-дослідницький виклад суті і змісту пісенного матеріалу англійською мовою з точки зору його застосування в якості матеріалу для навчання лексики англійської мови. Дана робота розкриває різні способи роботи з піснею, як для педагогів, так і для самостійного вивчення англійської мови. Також доводить високо мотивуюче значення даного способу навчання.

У статті обґрунтовано педагогічні та психологічні умови, що зумовлюють зміст, форми, шляхи організації процесу соціалізації обдарованих учнів. Автором запропоновано та реалізовано проєкт, який мав на меті здійснити психолого-педагогічний супровід обдарованих учнів; забезпечити педагогічний колектив необхідними знаннями та навичками роботи з обдарованими дітьми, заохотити учасників освітнього процесу використовувати засоби інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) в освітній діяльності; ознайомити учнів та їх батьків з корисними можливостями, а також потенційними ризиками використання Інтернету для особистісного розвитку та отримання соціального досвіду. Встановлено, що формування поведінки обдарованих учнів, зокрема в мережі Інтернет, відбувається під впливом різних чинників на таких рівнях: індивідуальному, сімейному, рівні найближчого оточення (однолітків, освітньої установи) та суспільному, що обумовлюють поведінку учнівської молоді в Інтернет-мережі та формують її специфіку. Представлено розроблену модель психологічної підтримки та супроводу учасників освітнього процесу. У моделі визначені: мета, завдання, функції та технології. До організаційно-методичної реалізації моделі залучено всіх учасників освітнього процесу: учнів, учителів, батьків, адміністрацію закладу. Для досягнення результату: учні набувають статусу власної життєтворчості та активного члена суспільства. Для проведення опитування учнів було розроблено платформу онлайн тестування, завдяки чому учні та вчителі використали комплекс діагностичного інструментарію для виявлення соціально-комунікативних особливостей розвитку, вивчення ціннісної сфери обдарованих учнів, їх мотивації навчання, загального рівня соціалізованості незалежно від часу та місця перебування учнів, що передбачає, відкриває нові шляхи та методи роботи з обдарованою молоддю із застосуванням ІКТ. Проведений експеримент показав значні позитивні зрушення показників соціалізованості в експериментальній групі відносно контрольної групи. Це дає підстави зробити висновок, що запропонований нами комплексний підхід сприяє соціалізації обдарованих учнів.

У статті зазначено, що наразі актуальним є питання підготовки фахівців, які професійно займаються організацією навчання дорослих − педагогів-андрагогів, високоосвічених, творчих особистостей, здатних генерувати нові ідеї, оригінально розв’язувати актуальні навчально-виховні та соціокультурні проблеми, тобто підготовки магістрів спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки, які поновлять склад науковців і викладачів закладів вищої освіти. Констатовано, що професійному становленню магістрів педагогіки вищої школи здебільшого допомагає навчальна дисципліна «Акмеологічні технології», метою якої є засвоєння здобувачами системи акмеологічних знань, формування вмінь розв’язувати широкий спектр акмеологічних проблем і завдань у процесі професійної діяльності; формування та закріплення в самосвідомості майбутнього викладача необхідності саморозвитку й самореалізації, що дозволяють спеціальними прийомами та техніками самоактуалізувати особистісне та професійне «Я»; розвиток внутрішнього потенціалу, професіоналізму та творчої майстерності фахівця, який працює в системі «людина-людина», що є основою його професійного іміджу й життєвого досвіду. Акцентовано, що в межах цього курсу майбутні викладачі вивчають: предмет акмеології, його місце в системі наук, методологічні основи акмеології, акмеологічну культуру особистості в контексті життєвого шляху та професійного розвитку людини, акмеологічний підхід у педагогічній освіті України, акмеологічні технології особистісного та професійного розвитку дорослих. Підкреслено, що важливою передумовою під час вивчення зазначеної дисципліни є організація викладачем творчого процесу на заняттях і залучення здобувачів до активної участі в ньому. Наведено приклади аудиторної та самостійної роботи для засвоєння навчального матеріалу та поточного контролю. Означений курс сприяє андрагогічній підготовці майбутніх викладачів, фахівців високого рівня, для яких знання, уміння, навички, їхнє постійне оновлення є основою професійної самореалізації особистості.

Сьогодні студенти мають доступ до будь якої інформації, тому в системі вищої професійної освіти відбувається перехід до трансформаційних методів навчання основою яких є зміна ролі викладача та студента в навчальному процесі. Враховуючи це, до українських навчальних закладів, адаптуючись із зарубіжних педагогічних методик, приходять нові педагогічні професії: тьютори, едвайсери, коучі, фасилітатори, ментори.

Алентьєва Д. С. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів в Новій українській школі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник М. Д. Дяченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 79 с.
UA : Робота викладена на 79 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 73 джерела. Об’єкт дослідження: пізнавальний інтерес молодших школярів. Предмет дослідження: педагогічні умови та засоби формування пізнавальних інтересів молодших школярів. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови та засоби формування пізнавальних інтересів молодших школярів у Новій українській школі. В роботі розроблено заходи для забезпечення педагогічних умов формування пізнавальних інтересів молодших школярів у Новій українській школі. Одержані результати можуть бути використані студентами спеціальності: 013 «Початкова освіта» у процесі підготовки курсових та дипломних робіт.
EN : The work is presented on 79 pages of printed text. The list of links includes 73 sources. Object of research: cognitive interest of junior schoolchildren. Subject of research: pedagogical conditions and means of formation of cognitive interests of junior schoolchildren. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the pedagogical conditions and means of forming the cognitive interests of junior students in the New Ukrainian School. The paper develops measures to ensure the pedagogical conditions for the formation of cognitive interests of primary school students in the New Ukrainian School. The obtained results can be used by students of the specialty: 013 "Primary education" in the process of preparation of term papers and dissertations.

Алентьєва Д. С. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів в Новій українській школі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник М. Д. Дяченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 79 с.
UA : Робота викладена на 79 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 73 джерела. Об’єкт дослідження: пізнавальний інтерес молодших школярів. Предмет дослідження: педагогічні умови та засоби формування пізнавальних інтересів молодших школярів. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови та засоби формування пізнавальних інтересів молодших школярів у Новій українській школі. В роботі розроблено заходи для забезпечення педагогічних умов формування пізнавальних інтересів молодших школярів у Новій українській школі. Одержані результати можуть бути використані студентами спеціальності: 013 «Початкова освіта» у процесі підготовки курсових та дипломних робіт.
EN : The work is presented on 79 pages of printed text. The list of links includes 73 sources. Object of research: cognitive interest of junior schoolchildren. Subject of research: pedagogical conditions and means of formation of cognitive interests of junior schoolchildren. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the pedagogical conditions and means of forming the cognitive interests of junior students in the New Ukrainian School. The paper develops measures to ensure the pedagogical conditions for the formation of cognitive interests of primary school students in the New Ukrainian School. The obtained results can be used by students of the specialty: 013 "Primary education" in the process of preparation of term papers and dissertations.

Андрєєва Ю. О. Підготовка майбутніх вчителів початкових класів до роботи в умовах Нової української школи : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 "Освітні, педагогічні науки" / наук. керівник І. В. Козич. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 96 с.
UA: Робота викладена на 96 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 72 джерела, з них на іноземній мові – 3. Об’єкт дослідження: компетентність майбутнього вчителя початкових класів. Вивчення та аналіз останніх досліджень та публікацій у сфері педагогічних наук щодо підготовки сучасних майбутніх вчителів показав, що ця тематика є актуальною, але саме її недостатня наукова розробка визначають актуальність роботи. В роботі проведено огляд концепції «Нова Українська Школа», розкрити особливості професійної підготовки студентів педагогічних закладів освіти до роботи в умовах нової української школи. Наукова новизна роботи зумовлена постановкою і розробкою проблеми, яку досі не було виокремлено як предмет комплексного наукового дослідження в українській педагогічній науці.
EN: The work is presented on 96 pages of printed text. The list of references includes 72 sources, 3 of them in foreign language. The object of the study: competence of future primary school teacher. The study and analysis of recent research and publications in the field of pedagogical sciences regarding the training of modern future teachers showed that this topic is relevant, but it is its lack of scientific development that determines the relevance of the work. In the work the review of the concept of "New ukrainian school" was conducted, to reveal the peculiarities of professional training of students of pedagogical educational institutions to work in the conditions of the new Ukrainian school. The scientific novelty of the work is conditioned by the formulation and development of a problem, which has not yet been singled out as the subject of complex scientific research in Ukrainian pedagogical science

Широке використання комп’ютерів у різних сферах діяльності потребує подальшого підвищення якості підготовки спеціалістів, що використовують персональний комп’ютер (ПК) як інструмент у своїй основній роботі. Нажаль, непрофесійні користувачі ще й досі складають основну частину у загальній кількості користувачів ПК. Не становлять виключення і випускники педагогічних вузів. Виявляється, що студенти не отримують достатньо практичних навичок з використання комп’ютерів для розв’язання конкретних прикладних задач. Внаслідок цього виникає певний психологічний бар’єр між непрофесійними користувачами і комп’ютерами.

У статті запропоновано нове розв’язання проблеми підготовки майбутніх учителів технологій і креслення до педагогічної діагностики якості освіти, що відображено в розробленні й обґрунтуванні методики її реалізації у процесі формування підготовленості студентів до вирішення цього завдання. Методика оволодіння майбутніми вчителями технологій і креслення системою педагогічної діагностики якості освіти розглядаємо як складний, діалектичний й динамічний процес, що відбувається в площині суб’єкт-суб’єктної взаємодії під час аудиторних занять у виші і в період педагогічної практики; доведено, що оволодіння педагогічною діагностикою та процедурами її застосування в професійній діяльності вчителів сприяє підвищенню якості освіти учнів, збагачує особистість майбутнього вчителя технологій і креслення професійно значущими якостями й властивостями, що формуються під час його підготовки у вищому навчальному закладі.