Academic literature on the topic 'Національна підтримка'

У статті здійснено аналіз формування і розвитку політики туристичного брендингу Азербайджану, Вірменії, Грузії. Основна увага приділена її програмному виміру. Проаналізовані такі ключові програми: «Стратегія розвитку туризму на 2015-2025 роки» (Грузія), «Стратегічна дорожня карта щодо розвитку індустрії спеціалізованого туризму в Азербайджанській Республіці», «Національна стратегія розвитку Вірменії на 2014-2025 роки». Встановлено, що стрімкий розвиток туризму в країнах Закавказзя, який припав на останнє десятиліття, визначив важливість туристичного брендингу. За цей період помітно зростала державна підтримка сектору, формувалася інституційна структура, була розроблена і схвалена айдентика туристичних брендів, а туризм став пріоритетом розвитку національних економік держав. Визначено, що основними напрямками розвитку туристичного брендингу країн Закавказзя є: підвищення впізнаваності країн як туристичних брендів шляхом пожвавлення рекламної та інформаційної діяльності, удосконалення туристичної інфраструктури, розширення міжнародної співпраці у розвитку туризму, формування позитивного іміджу.

В умовах геополітичних, соціально-економічних викликів XXI ст. розкрито особливості діяльності національних меншин України в період неоголошеної російсько-української війни. Проведений комплексний аналіз етнополітичної ситуації на території України 2014 – 2018 рр. Визначено, що одним із напрямків деструктивної активності Угорщини в Закарпатській області залишається підтримка освітніх проектів. Доведено, що загострення конфліктних ситуацій за участю національних меншин України не відбувається без зовнішньополітичного вплив Російської Федерації на країни члени ЄС. Зосереджено увагу на українсько-польських міждержавних відносинах в етнонаціональній сфері. Поляки в Україні та українці в Польщі виступали надійним містком українсько-польського порозуміння. Польська національна меншина в Україні є толерантною до суспільно-політичних трансформацій в Україні та не конфліктною з огляду на зовнішньополітичні впливи Російської Федерації. Водночас у досліджуваний період погіршилася ситуація з дотриманням прав національних меншин в анексованому Росією Криму. Відзначено, що утвердження європейських цінностей в Україні в суспільно-політичному, економічному, світоглядному вимірах в умовах зовнішніх викликів консолідувала український народ, проте не зняла протиріччя в політичній надбудові держави, які на тлі «гібридної війни» підживлюються військовими кураторами, прихованими симпатиками «русского мира», відвертими адептами прикордонної імперії.

У статті висвітлено особливості державного управління у сфері кібербезпеки Іспанії. Із початком пандемії у світі значно збільшилася кількість кібератак як на державні, так і на приватні структури. Тому гарантування і забезпечення безпеки у кіберпросторі стало одним із стратегічних пріоритетів розвинених країн через його безпосередній вплив на національну безпеку, на конкурентоспроможність компаній і на процвітання суспільства загалом. Значних успіхів у розробленні власної системи Національної кібербезпеки досягла Іспанія. Ця система, очолювана головою уряду, сформована із трьох органів: Ради національної безпеки (Consejo de Seguridad Nacional) як делегованої комісії уряду з національної безпеки; Національної ради із кібербезпеки (Consejo Nacional de Ciberseguridad), що є складовою частиною Ради національної безпеки, допомагаючи голові уряду спрямовувати і координувати політику національної безпеки у сфері інформаційної безпеки, а також сприяючи координації, співпраці між державними адміністраціями, між ними та приватним сектором; Ситуаційного комітету (El Comité de Situación), який за підтримки Департаменту внутрішньої безпеки підтримує управління кризовими ситуаціями у будь-якій сфері, які через свою масштабність перевищують можливості застосування звичайних механізмів. Окреме місце у забезпеченні безпеки у кіберпросторі Іспанії посідає Національний криптологічний центр, що підпорядковується Національному розвідувальному центру при Міністерстві оборони. Починаючи із 2013 року, в Іспанії один раз у декілька років ухвалюється Національна стратегія із кібербезпеки. Досвід цієї держави засвідчив успішність заходів, що впроваджуються. Підтвердженням цього є те, що глобальний індекс кібербезпеки, підготовлений Міжнародним союзом телекомунікацій Організації Об’єднаних Націй, ставить Іспанію на 7-ме місце у світі.

Мета статті — проаналізувати вплив національних культурних маршрутів на розвиток самобутніх туристичних дестинацій. Національні культурні туристичні маршрути є своєрідним засобом трансляції культури країни та можуть використовуватися для розвитку як самої особистості, так і самобутніх туристичних дестинацій. Методологія дослідження полягає у використанні методів комплексного аналізу та синтезу, дедукції та індукції, а також контент-аналізу основних статистичних і наукових джерел щодо впливу національних культурних маршрутів на формування самобутніх туристичних дестинацій, міждисциплінарного характеру основних напрямів реалізації програм створення національних культурних маршрутів з метою розвитку самобутніх туристичних дестинацій. Наукова новизна. Визначено основні напрями реалізації програм створення національних культурних маршрутів з метою розвитку самобутніх туристичних дестинацій. Обґрунтовано і введено до наукового обігу теорії культурології та туризмознавства поняття «національний туристичний тренд». Висновки. Схарактеризовано та проаналізовано основні сучасні національні туристичні тренди, що впливають на формування національних культурних маршрутів, зокрема популяризація національної культурної спадщини, розвиток внутрішнього туризму за умови покращення його сервісу; використання соціальних мереж з метою реклами розвитку самобутніх туристичних дестинацій; розвиток інноваційних форм роботи серед потенційних та реальних споживачів; оптимізація віртуалізації подачі інформації про туристичні дестинації з доповненою реальністю; цілодобова підтримка в соціальних мережах. Доведено, що багатогранна привабливість української національної культури має стати мотиватором розвитку не тільки самобутніх туристичних дестинацій, але й національного туризму та світової культури.

У статті проаналізовано передумови утворення, процеси становлення і розвитку Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), а також визначено її місце в історії національного державотворення. Метою статті є аналіз становлення та розвитку ЗУНР, визначення її місця в історії національного державотворення. Зазначено, що проголошення ЗУНР було знаковою подією у тисячолітній історії національного державотворення. Ця подія свідчила про реалізацію українським народом свого права на політичне самовизначення і відповідала тогочасним європейським та світовим стандартам і традиціям, які визнавали право народу на самовизначення. Проголошення ЗУНР мало епохальний вплив на формування українського народу і його боротьбу за національну гідність та державну незалежність у ХХ ст. Наголошено, що однією з вагомих причин падіння ЗУНР була військова агресія Польщі та Румунії. Крім цього, до краху призвели надзвичайно складні міжнародні обставини, підтримка післявоєнною Європою експансіоністських, загарбницьких дій щодо ЗУНР Польщі та Румунії. Власне, зовнішньополітичні фактори й були основ ною причиною загибелі обох українських держав: щодо Української Народної Республіки – це наступ російських більшовицьких військ, підтриманих місцевими більшовиками, що зайняли значну частину українських земель; щодо ЗУНР – це захоплення її території Польщею й Румунією. З внутрішніми негараздами та проблемами обидві українські держави напевне могли б впоратися, а ось із зовнішньою агресією з боку значно сильніших сусідів не змогли. Зазначено, що ЗУНР мала важливе історичне значення. Це була чергова спроба українського народу відновити державу, звільнитися від вікової влади чужинців, влади, яка різними способами нав’язувала своє панування, право, ідеологію, історію. Великим позитивом було й те, що ЗУНР формувалась як національна держава на демократичній основі: визнання народу джерелом влади, рівність усіх перед законом, прагнення забезпечити конституційне оформлення новоствореної держави, проголошення принципів поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, гарантування широких політичних і культурних прав національним меншинам та ін. Українці заявили про себе всьому світові як окрема нація, яка має право на власну державу. Значно підвищився рівень національної свідомості тогочасного українського народу. Українці здобули досвід державотворення, який міцно вкоренився в історичну пам’ять і став надбанням наступних поколінь борців за Українську державу, зокрема й ХХ ст. Історичне значення ЗУНР також полягає у тому, що було збережено ідентичність української нації й поглиблено процес українського державотворення.

Проаналізовано проблеми категорійних та державно-управлін- ських аспектів формування національної безпеки. Розкрито сутність терміна “безпека” у процесі розвитку ідей дискурсивної демократії, де він розглядав- ся як “цінність”, певний “суспільний інтерес”, “благо”. Однак, зазначено, що такий підхід не враховує, що поняття “безпека” можна інтерпретувати ширше як категорію філософську, а відтак — і категорію теорії·державної·політики та державного управління. При цьому, визначено, що зростаючий інтерес до ви- вчення сутності поняття “безпека” у контексті її світоглядно-філософського розуміння, залежить від багатьох факторів. Серед яких, зокрема, складність та неузгодженість сучасних процесів трансформації геополітичного та гео- економічного поля, усвідомлення необхідності вирішення глобальних про- блем безпеки та фундаментальних суспільно-політичних та соціально-еко- номічних змін, що останнім часом простежуються у багатьох країнах світу і мають вирішальний вплив на міжнародну та національну безпеку. Доведено, що зміст національної безпеки визначається ступенем захище- ності національних інтересів; станом захисту життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави, довкілля у різних сферах життєдіяль- ності від внутрішніх та зовнішніх загроз; станом захисту національних інте- ресів від різного роду загроз, який досягається завдяки цілеспрямованій ді- яльності органів державної влади та інститутів громадянського суспільства з метою гарантування прав людини та основних свобод, їх прогресивного роз- витку та стабільності конституційного ладу. Разом з тим обґрунтовано, що національна безпека держави полягає не тільки у захисті національних інте- ресів, а й у підтримці відповідних і необхідних умов існування як держави і суспільства, так і окремих громадян. Відповідно, забезпечення таких спри- ятливих умов є необхідною умовою реалізації національних інтересів та цілей.

Стаття присвячена аналізу та узагальненню різних підходів до педагогічної підтримки обдарованих дітей та молоді у різних освітніх системах. Розуміння сутності педагогічної підтримки залежить від особливостей національної системи освіти, провідних концепцій обдарованості, діапазону включення суб’єктів підтримки та регіональної специфіки. Розглянуто терміни, які вживаються стосовно роботи освітніх та інших установ з обдарованими дітьми та молоддю: педагогічна підтримка, соціально-педагогічна підтримка, супровід, фасилітація у працях українських та російських учених. Розкрито основний зміст та підходи до забезпечення педагогічної підтримки обдарованих школярів та молоді в освітніх системах Польщі, Ізраїлю, США та Австралії. Трактування педагогічної підтримки науковцями та педагогами-практиками різниця залежно від рівня розгляду проблеми (державний рівень, регіональний рівень, заклад освіти, індивідуальна робота з обдарованою дитиною) та від провідних аспектів діяльності, на яких зроблено акцент у роботі з обдарованими дітьми (навчальна діяльність, соціалізація особистості, психологічна допомога, індивідуальна взаємодія, тощо). Проаналізовано сутність педагогічної підтримки обдарованих дітей у регіональному вимірі у світлі становлення та розвитку регіональних освітніх систем східноукраїнського регіону. Визначено основні відмінності між педагогічною підтримкою, педагогічним супроводом та педагогічною фасилітацією.Запропоновано авторське розуміння педагогічної підтримки обдарованих школярів у регіональному вимірі, яке враховує усі аспекти функціонування складових педагогічної системи та специфіку регіональної спільноти.

Систематизовано позицію наукової спільноти світу щодо військового вторгнення Росії в Україну. Охарактеризовано заяви академій наук та міжнародних організацій, які об’єднують національні академії наук, щодо російської агресії та на підтримку науковців України, Національної академії наук України, галузевих академій наук, народу України. Структуровано декларації провідних університетів Європи та світу, у яких засуджено російську агресію та окреслено можливості допомоги українським освітянам і студентам.

Наявність в економіці диспропорцій потребує системного їх виявлення та ретельного дослідження, враховуючи перспективні напрямки щодо розбудови високотехнологічних та інноваційних секторів національної економіки, що саме диктується потребами сучасності та глобальними тенденціями розвитку. Балансування національної економіки, протиріччя у соціально-економічних процесах представляють собою рушійну силу, яка викликає нові хвилі змін і, як наслідок, формує можливості щодо розвитку певних елементів макроекономічного середовища. Методичні підходи до моделювання індикаторів соціально-економічного зростання, які впливають на національну економіку, передбачають комплексне мультилатеральне дослідження впливу якісних і кількісних складових макроекономічного середовища, умов мобілізації інноваційних джерел зростання та вдосконалення системи індикаторів економічного розвитку на основі виокремлення типологічних ознак та врахуванні економічних диспропорцій. Зазначені процеси забезпечують оптимальну інструментальну підтримку оцінки соціально-економічних процесів за умови структурних зрушень в національній економіці.

Автори актуалізують питання історичного минулого, пов’язаного з формуванням національної політики гетьманом Павлом Скоропадським і його урядом за часів Української революції 1917–1921 рр. Аналізуються проблеми державного будівництва та юридичного забезпечення процесу становлення національної державності в 1918 р. Наголошується на суперечливому характері формування національної політики як самим П. Скоропадським, так і його достатньо часто змінюваними урядами. З одного боку, він декларував принципи державного будівництва, що ґрунтувалися на обстоюванні державного суверенітету та незалежності, українських традиціях та історичних здобутках, а з другого, – будучи продуктом російської імперської системи, тяжів до її культури та духовного світу, нею продукованого. Автори наголошують саме на аспектах публічних, зримих, реальних, насамперед, юридичного і фактологічного характеру, які засвідчують реальну картину державного будівництва, де, без сумніву, переважав національний елемент. Наводяться численні приклади організаційно-правового забезпечення цього процесу, її зовнішня атрибутика, пов’язана з практичною діяльністю гетьмана та його адміністрації. Аналізуються різноманітні сфери національно-культурного будівництва, у тому числі й розвиток судової системи, законодавства, налагодження міжнародних зв’язків тощо. Особлива увага приділена створенню судової системи, що стала логічним продовженням її реформування, започаткованого Українською Центральною Радою. Щоправда, курс, обраний попередницею, не знаходив повної підтримки у П. Скоропадського, скоріше він був її антагоністом. Відтак, з моменту здійснення державного перевороту (29 квітня 1918 р.) і до дня проголошення зловісної грамоти про федерацію з Росією та, відповідно, зречення від влади він наполегливо просував ідею організації судочинства на засадах колишньої Російської імперії, додаючи до неї національний зміст. Найбільшим його досягненням стало запровадження Державного Сенату як вищого судового органу Української Держави. Автори цілеспрямовано загострюють увагу на основних положеннях Закону “Про Державний Cенат” від 8 липня 1918 р., вказуючи на наміри гетьмана встановити в країні справедливе судочинство. Аналізований зміст закону є промовистим тому свідченням. Акцентовано увагу на тому, що протягом семи з половиною місяців перебування гетьмана при владі йому вдалося окреслити основні напрями своєї національної політики, прийняти ряд законодавчих актів, але втілити всі свої ідеї в такий нетривалий час йому так і не вдалося. Сучасна Україна визнала заслуги Павла Скоропадського, визначивши йому гідне місце в пантеоні своїх національних героїв.

Війна сильно впливає на економіку країни, а також на логістичні послуги. Діяльність логістичних компаній врятувала Україну від гуманітарної кризи та підтримала національну економіку
The war influences the economy of the country a lot, as well as the logistics services. The activity of the logistics companies saved Ukraine from the humanitarian crisis and support national economy

У роботі вирішено актуальну науково-прикладну задачу автоматизації процесу проведення експертиз комплексних систем захисту інформації та виявлення невідповідностей при формуванні функціональних профілів захисту. У дисертаційній роботі проведено аналіз існуючих моделей, методів та засобів підтримки прийняття рішень. Було з’ясовано, що існуючи моделі, методи та засоби не задовольняють вимогам щодо СППР, які мали б змогу використовуватись при проведенні державних експертиз КСЗІ. Розроблено декомпозиційну модель представлення смислових констант та змінних, що дозволило формувати базові шаблони вихідних документів. модель параметрів, що дозволило у формальному вигляді сформувати необхідний набір величин для реалізації процесу ідентифікації функціонального профілю захисту в комп’ютерних системах. метод ідентифікації функціонального профілю захисту, що дозволило реалізувати процес генерування функціонального профілю захисту і перевірку його вимог щодо функцій захисту (послуг безпеки) та гарантій. Запропоновано структурну модель системи підтримки прийняття рішень, що дозволила автоматизувати процес складання вихідних документів за їх шаблонами. Розроблено алгоритмічне та програмне забезпечення, що дозволило автоматизувати процес проведення експертизи комплексної системи захисту інформації та виявлення невідповідностей при формуванні функціонального профілю захисту. Проведені експериментальні дослідження програмного застосунка, впровадження та успішне практичне використання зазначених розробок підтвердили достовірність теоретичних гіпотез і висновків дисертаційної роботи.
The dissertation is devoted to the decision of an actual scientific and applied problem of creation of models of decision support for examinations of systems of technical protection of the information which will provide reduction of time and errors at drawing up of documents of the state examination of complex information protection system. The paper analyzes the existing decision support systems. The models have been analized which has allowed automating the process of identification of the functional protection profile. The developed model of parameters for identification of functional protection profiles in computer systems which due to theoretical and multiple representation of certain sets of criteria of information security, their elements and corresponding levels will formally form the necessary set of values for realization of process of functional protection profiles identification in computer systems. The actual scientific and applied problem of automation of the process of examinations of complex information protection systems and detection of discrepancies in the formation of functional protection profiles is solved in the work. In the dissertation work the analysis of existing models, methods and means of decision support is carried out. It was found that the existing models, methods and tools do not meet the requirements for decision support systems that could be used in conducting state examinations of integrated information security systems. A decomposition model of representation of semantic constants and variables was developed which allowed to form basic templates of source documents. model of parameters which allowed to formally form the necessary set of values for the implementation of the process of identification of the functional profile of protection in computer systems. The method of identification of the functional protection profile, which allowed to implement the process of generating the functional protection profile and verification of its requirements for protection functions (security services) and guarantees. A structural model of the decision support system is proposed which allowed to automate the process of compiling source documents according to their templates. Algorithmic and software have been developed which allowed to automate the process of examination of the complex system of information protection and detection of inconsistencies in the formation of the functional profile of protection. The conducted experimental researches of software application, introduction and successful practical use of the specified developments have confirmed reliability of theoretical hypotheses and conclusions of dissertation work

Єременко Т. В. Розвиток малого підприємництва на національному й регіональному рівнях та напрями його стимулювання : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 076 «Підприємство, торгівля та біржова діяльність» / наук. керівник О. В. Коваленко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 108 с.
UA : Досліджено сутність підтримки малого й середнього бізнесу, визначено її пріоритетні складові, а також систематизовано фактори, що впливають на ефективність управління підприємницькою діяльністю. Проведено аналіз стану малого підприємництва в Україні та в Запорізькому в регіоні. Проаналізовано діяльність ТОВ «МОНОЛІТ 2011» та визначено стратегічні напрямки підвищення ефективності його роботи. На основі проведеного аналізу розроблено пропозиції, щодо стимулювання розвитку малого підприємництва в Запорізькому регіоні.
EN : The nature of support has been investigated the small and medium-sized business, its priority components have been identified, as well as systematic factors affecting the effectiveness of business management. The analysis of the state of small business in Ukraine and in Zaporizhzhya in the region. The activity of MONOLIT 2011 LLC is analyzed and identified strategic directions for improving its effectiveness. Based on the analysis developed proposals, to stimulate development small business in the Zaporozhye region.

Значення і роль банківської системи визначаються насамперед принциповими змінами в національній економіці. Політика НБУ спрямована на досягнення встановленого рівня інфляції, підтримку стійкості національної валюти і посилення стабільності банківської системи. Цілями грошово-кредитної політики є досягнення макроекономічної стабілізації, дотримання передбачених темпів інфляції, забезпечення стабільності курсу національної валюти, досягнення врівноваженого платіжного балансу, створення умов для позитивних структурних зрушень, подолання кризових явищ в економіці в умовах сталого розвитку. Забезпечити стабільність національної валюти можна лише за умови стійкості функціонування банківської системи. Найважливіше завдання банківського менеджменту полягає у тому, щоб у межах виробничо-господарської цільової системи знайти оптимальне співвідношення між прибутком, ризиком і ліквідністю. Для успішного функціонування банку і забезпечення його стійкості в умовах глобалізації важливим є розроблення відповідної стратегії управління ризиком. Мета процесу управління ризиками полягає в обмеженні чи мінімізації рівня ризику.

У статті представлено огляд регуляторних актів Республіки Мальта, що внормовують розвиток інклюзивного навчання. Указано, що навчання учнів з особливими освітніми потребами на Мальті, як і в більшості європейських країн, формувалося в межах медичної (обмежувальної) концепції. Аналіз національних систем інклюзивної освіти доводить, що обов’язковою базою для її запровадження та функціонування є система законодавчих актів, котрі декларують необхідні права і свободи та містять механізми забезпечення. Звернення до джерел з історії становлення інклюзивної освіти на Мальті дозволяє констатувати поступову реалізацію різноманітних моделей освіти для цієї категорії учнівства: моральна (пов’язується з ганьбою, упередженням та зневагою до осіб із вадами розвитку), благодійна (до основи якої покладено співчуття до осіб з обмеженими можливостями та надання їм допомоги), соціальна (спрямована на подолання соціальної дискримінації осіб з особливими потребами) та полікультурна (передбачає повагу до етнічного та культурного розмаїття в суспільстві). Зважаючи на те, що освітня політика Республіки Мальта в інклюзивному напрямі розвивається відповідно до загальноєвропейських тенденцій, які передбачають розуміння інклюзії як полікультурного явища, констатовано інтенсифікацію реалізації концепції інклюзивного навчання на Мальті (у його полікультурній моделі) після вступу країни до ЄС (2004 р.). Названо нормативно-правові документи Республіки Мальта, які визначають пріоритетні напрями розвитку інклюзивного навчання, схарактеризовано ті, що мали найбільший вплив на визначений процес. До пріоритетних напрямів розвитку інклюзивного навчання Республіки Мальта віднесено ствердження дефініції інклюзії в її розширеному – полікультурному – варіанті, створення та підтримку недискримінаційного освітнього середовища, взаємодію державних установ та громадських об’єднань, наукової, педагогічної та батьківської спільнот у розвитку інклюзивного навчання. Підкреслено значення для цього процесу взаємодії державного та громадського секторів, яка ґрунтується на надбаннях наукової та педагогічної спільнот. Зроблено висновок, що реалізація інклюзивної політики відбувається через побудову чіткої структури освітнього процесу, що передбачає запобігання дискримінаційному ставленню до учнів через будь-які ознаки та створення атмосфери прийняття, привітності та безпеки, що визнається та підтримується всіма суб’єктами навчального процесу та всім позашкільним середовищем.