Academic literature on the topic 'Наукової компетентності майбутніх учителів початкової школи'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Наукової компетентності майбутніх учителів початкової школи.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Наукової компетентності майбутніх учителів початкової школи"
1
Hrynko, Viktoriia. "Формування цифрової компетентності майбутніх учителів під час реалізації навчально-дослідницького проекту." Педагогічний дискурс, no. 26 (May 14, 2019): 77–84. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.12.
Full textAbstract:
Дослідження спрямовано на вирішення актуальних завдань професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи, а саме формування та розвиток цифрової компетентності, які відбуваються в результаті інтеграції розвитку когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь. Метою наукової праці є дослідження впливу використання цифрових технологій на формування когнітивних, креативних, комунікативних та колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи під час реалізації навчально-дослідницького проекту.
У статті описано організаційну структуру навчально-дослідницького проекту «Студентська наукова конференція», реалізованого під час вивчення курсу «Основи наукових досліджень», охарактеризовано види роботи з цифровими технологіями та цифровими ресурсами. Простежено динаміку зміни рівня сформованості здатності використовувати цифрові освітні технології для розвитку когнітивних, креативних, комунікативних, колаборативних умінь майбутніх учителів початкової школи та мотивації брати участь у науково-дослідницькій діяльності. У результаті проведеної роботи запропоновано імплементувати курс «Основи наукових досліджень» у формі навчально-дослідницького проекту, оскільки такий підхід мотивує студентів до участі у науковій діяльності та сприяє активізації процесу формування цифрової компетентності.
2
Melnychenko, Lyudmyla. "Процес формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи у педагогічній теорії та практиці." Освітній простір України, no. 14 (December 21, 2018): 38–44. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.38-44.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано український досвід організації процесу формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи.З’ясовано, що формування дослідницьких умінь студентів спеціальності “Початкова освіта” є важливою складовою їхньої професійної підготовки й актуальною темою вивчення. Науковцями визначено зміст дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи, розроблено їхню структуру та класифікацію, визначено ефективні педагогічні умови та засоби їх формування. Дослідницькі вміння розглянуто як невід’ємний елемент дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкової школи та його готовності до проведення педагогічних досліджень, а відтак – професійної компе¬тентності та готовності до майбутньої професійної діяльності. Встановлено, що організувати дослідницьку діяльність учнів початкових класів здатний учитель, який сам володіє відповідними знаннями та вміннями проводити дослідження Серед визначених науковцями педагогічних умов організації процесу формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи увагу, в першу чергу, зосереджуємо на важливості таких: усвідомлення студентами значення оволодіння вміннями цього виду, психолого-педагогічна компетентність викладача; орієнтація на модель майбутньої діяльності студентів, комплексний підхід до організації освітнього процесу; поєднання наукової та навчальної роботи. Ученими теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено застосування у процесі формування дослідницьких умінь модульної організації навчання, самостійної роботи, навчально-рольової гри, контролю знань і вмінь, педагогічної практики, проектної діяльності. Проте Нова українська школа в контексті освітньої реформи вимагає оновлення змісту цього процесу, пошуку нових підходів його організації. Серед таких підходів розглядаємо інноваційний та інтегральний, що передбачають упровадження інноваційних технологій навчання (BYOD, SMART, STEM, STEAM), які ґрунтуються на інтеграції наукових методів пізнання, технологій, техніки, математики та мистецтва. У зв’язку із цим на часі є вивчення дидактичного потенціалу інноваційних технологій у процесі формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи.
3
Forostyuk, Tetiana. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ СУЧАСНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ." HUMANITARIUM 45, no. 2 (July 3, 2020): 147–53. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-147-153.
Full textAbstract:
У статті висвітлено проблему формування комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в процесі фахової підготовки. Проаналізовано наукові праці з проблеми. Узагальнено сучасні підходи до розв’язання актуальної проблеми сьогодення.У статті обґрунтовується думка про те, що підготовка майбутнього фахівця початкової школи буде найефективнішою, якщо здійснювати її з урахуванням компетентнісного підходу та особливостями формування комунікативної компетенції. Комунікативно-діяльнісний підхід у процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи сприяє ефективному формуванню комунікативної компетентності студентів, які в майбутньому зможуть формувати комунікативну компетентність учнів, готовність спілкуватися українською мовою в повсякденному спілкуванні, любов до рідного слова, інтерес і повагу до історичного минулого українського народу, до української мови.Досліджено сутність поняття «комунікативна компетентність», а також «комунікативна компетенція». Розглянуто визначення понять у науковій літературі.Розкрито й доведено необхідність використання ефективних методів, засобів і прийомів у процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи, зокрема на уроках української мови. Здійснено спробу узагальнити умови формування комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в процесі фахової підготовки. Проаналізовано педагогічний досвід. Звертається увага на важливість упровадження в практику підготовки майбутнього вчителя інноваційних технологій, методів, прийомів, які сприятимуть формуванню комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Пропонуються цікаві вправи та завдання, зокрема з української мови, які будуть ефективними під час формування комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи.Розглядається вербальне спілкування та невербальні засоби спілкування, етикет у спілкуванні. Звертається увага на можливі помилки в мовленні та спілкуванні. Пропонуються шляхи формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя та учнів початкової школи, що сприятимуть ефективній комунікації.
4
Богданович, Лілія. "ФОРМУВАННЯ МИСТЕЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ВАЖЛИВОЇ СКЛАДОВОЇ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ." Інноватика у вихованні 1, no. 11 (May 30, 2020): 186–93. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.266.
Full textAbstract:
Анотація. У статті обґрунтовано актуальність проблеми сучасної вищої педагогічної освіти – формування мистецької компетентності майбутніх учителів початкової школи. Розглянуто сутність понять «компетентність», «мистецька компетентність», «компетентнісний підхід». Узагальнено результати досліджень, що розкривають сутність та значення формування мистецької компетентності.
Зазначається, що в період запровадження Концепції Нової української школи важливого та актуального значення набуває проблема формування мистецької компетентності майбутніх учителів початкової школи, це в свою чергу, зумовлює підвищення якості їхньої професійної підготовки в закладах вищої освіти.
На підставі аналізу теоретичних джерел із проблеми дослідження з’ясовано, що в сучасних суспільних умовах перед вищою педагогічною освітою постала вимога підготовки нових компетентних педагогічних кадрів, здатних до якісного забезпечення освітніх потреб особистості, реалізації її інтелектуального та культуротворчого потенціалу, зокрема і в системі мистецької освіти.
Мета роботи – узагальнити результати досліджень, що розкривають сутність та значення формування мистецької компетентності як важливої складової фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи.
Наукова новизна представленого дослідження полягає в уточненні сутності поняття «мистецька компетентність»; обґрунтуванні значення формування мистецької компетентності в майбутніх учителів початкової школи як важливої складової їх фахової підготовки.
Зроблено висновки про те, що актуальність вивчення й вирішення проблеми формування мистецької компетентності в майбутніх учителів початкової школи зумовлена реформуванням сучасної освіти, потребою закладів загальної середньої освіти у висококваліфікованих компетентних, творчих фахівцях, які володіють ключовими та специфічними знаннями про культуру та різні види мистецтва, прагнуть зберігати й поширювати вітчизняні та світові культурні традиції. Узагальнені результати досліджень дали змогу розкрити сутність та значення формування мистецької компетентності як важливої складової фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи.
До перспективних напрямів подальших наукових досліджень цієї проблеми відносимо теоретичні аспекти та практичні напрямки формування мистецької компетентності майбутніх учителів початкової школи.
5
Vysochan, Lesya. "ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ДЕФІНІТИВНО-НАУКОВИЙ ДИСКУРС." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 23 (November 24, 2020): 85–89. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.85-89.
Full textAbstract:
У статті представлений аналіз науково-дефінітивного дискурсу проблеми формування природничо-наукової компетентності майбутніх учителів початкової школи як важливого теоретико-методологічне підґрунтя їхнього професійного становлення. Виходячи з аналізу репрезентативних досліджень українських і зарубіжних учених та базових нормативних освітніх документів синтезована рецепція компетентнісного підходу в професійно-педагогічній освіті як концептуального науково-теоретичного підґрунтя удосконалення її змісту та орієнтованості на підвищеннярівня знань, навичок, досвіду, обізнаності, необхідних для продуктивної діяльності, фахового прийняття рішень, ефективної комунікації в різних сферах і галузях суспільного і професійного життя.Запропоновано визначення природничо-наукової компетентності майбутнього вчителя початкової як сукупності актуалізованих якостей і властивостей та інтелектуальну, особистісно обумовлену соціально-професійну характеристику, що ґрунтується на засвоєних знаннях, уміннях, навичках, набутому практичному досвіді, ціннісних орієнтаціях, морально-світоглядних уявленнях, спроможності самостійно організовувати і здійснювати науково-дослідну діяльність, готовності самостійно розв’язувати професійні завдання, здатності до творчого мислення, саморозвитку, самовдосконалення. З’ясовано суть предметної природничо-наукової компетентності майбутнього фахівця.
6
Nakonechna, Larysa. "ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ДІАЛЕКТНОГО СЕРЕДОВИЩА." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 21 (November 27, 2019): 65–71. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.21.65-71.
Full textAbstract:
Статтю присвячено питанню формування лексичної компетенції майбутніх учителів початкової школи, зокрема задля їхньої успішної професійної діяльності в умовах діалектного середовища.
Розглянуто низку визначень поняття «лексична компетенція» як вагомої складової комунікативної компетентності, проаналізовано погляди сучасних лінгводидактів на проблему формування лексичної компетенції молодших школярів і студентів спеціальності «Початкова освіта».
Опрацювання наукових лінгводидактичних праць дало змогу авторові виокремити низку складових поняття «лексична компетенція» загалом і «лексична компетенція учителя початкової школи» зокрема; визначено пріоритетні напрямки роботи у системі підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до педагогічної діяльності в умовах діалектного середовища.
Обґрунтовано необхідність уведення у систему підготовки студентів педагогічних ВНЗ тем і дисциплін, спрямованих на формування готовності майбутніх учителів мови до роботи в умовах місцевих говірок.
Зважаючи на вагомість порушеної проблеми для удосконалення системи підготовки майбутніх учителів початкової школи, як і методики формування мовної особистості молодших школярів, і водночас на недостатнє її опрацювання у педагогічних наукових і методичних джерелах, маємо на меті розглянути особливості формування лексичної компетенції студентів спеціальності «Початкова освіта» у системі їхньої підготовки до професійної діяльності в умовах місцевих говірок.
Методологічними засадами дослідження є науково-концептуальні положення про взаємозв’язок мови і мовлення, їх визначальне місце і роль у мовному розвитку особистості, концепції побудови освіти на засадах формування національно свідомої мовної особистості.
Отже, формуванню лексичної компетенції належить провідне місце у системі мовної підготовки майбутніх учителів початкової школи.
7
ЧЕРНЕНКО, Галина. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»." Acta Paedagogica Volynienses, no. 6 (February 14, 2022): 123–29. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.19.
Full textAbstract:
У статті розкрито проблему формування професійних компетентностей у майбутніх учителів закладів початкової освіти під час вивчення дисципліни «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Обґрунтовано актуальність цієї проблеми, що зумовлена реформуванням освіти в Україні, насамперед упровадженням Нової української школи та професійної підготовки сучасного вчителя, що відповідають вимогам сьогодення. Здійснено аналіз науково-педагогічних досліджень у галузі цієї проблематики та визначена мета дослідження, яка полягає у здійсненні аналізу сучасних нормативних документів щодо професійних компетентностей учителів та дослідженні процесу формування компетентностей у майбутніх учителів закладів початкової освіти під час вивчення методичної дисципліни. Здійснено аналіз Професійного стандарту вчителя. Охарактеризовано загальні та професійні компетентності, що передбачені стандартом. Обґрунтовано трудові функції вчителя та відповідні їм професійні компетентності. Наведено мету, завдання, фахові компетентності, програмні результати дисципліни «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ». З метою розуміння вивчення курсу здійснено аналіз Типових освітніх програм Нової української школи, а саме: природничої, історичної, соціальної, громадянської, здоров’язбережувальної освітніх галузей. Проаналізовано змістове наповнення цієї методичної дисципліни. Розкрито процес ознайомлення майбутніх учителів початкових класів з ефективними методами (проблемно-пошукові, дослідницькі, метод проєктів), засобами наочності (натуральні: живі і неживі природничі об’єкти, образотворчі, мультимедійні, інформаційно-технічні), типами уроків (інтегровані уроки, уроки-дослідження, уроки-проєкти). Наведено результати проведеного фокус-групового опитування студентів із метою виявлення у них сформованих професійних компетентностей. У процесі дослідження виявлено такі компетентності, які формуються у майбутніх учителів початкової школи під час вивчення дисципліни «Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ»: предметно-методична, інформаційно-цифрова, компетентність педагогічного партнерства, проєктувальна, інноваційна.
8
ВІТЮК, Валентина. "ПРАВОПИСНЕ ПОРТФОЛІО ЯК ІНДИКАТОР ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ ФОРМУВАННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОПИСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 3 (October 27, 2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.8.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що в контексті актуальних вимог до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів Нової української школи проблема формування та вдосконалення правописної компетентності студентів в умовах сьогодення набуває виняткової актуальності. У статті висвітлено питання забезпечення якості мовної освіти за допомогою технології портфоліо як однієї з ефективних форм накопичення та оцінювання індивідуальних досягнень студентів. Описано європейське мовне портфоліо: історію виникнення, структуру та зміст. Визначено правописне портфоліо як важливий компонент мовного портфоліо, як сучасну освітню технологію, в основу якої покладено особистісно орієнтований підхід до навчання, метод автентичного оцінювання результатів навчальної діяльності студентів у процесі вивчення правопису української мови, індивідуальну траєкторію вдосконалення правописної компетентності майбутніх фахівців Нової української школи. Проаналізовано значення правописного портфоліо для суб’єктів освітнього процесу: викладача й студента. Виділено структуру правописного портфоліо майбутнього учителя початкової школи. Запропоновано схему-зразок правописного портфоліо у системі лінгвістичної підготовки майбутніх учителів Нової української школи. У процесі роботи над науковою розвідкою використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез під час опрацювання лінгвістичної, педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; теоретичне осмислення й узагальнення досвіду викладачів і власного досвіду роботи для визначення стану робо- ти з формування правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи; емпіричні: спостереження й аналіз занять з дисципліни «Сучасна українська мова з практикумом», «Практикум з українського правопису», бесіди з викладачами й студентами.
9
ФЕНЦИК, Оксана. "ТЕНДЕНЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ." Освітні обрії 50, no. 1 (March 15, 2020): 185–89. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.185-189.
Full textAbstract:
Дослідження спрямоване на окреслення теоретичних засад підвищення якості методичної підготовки майбутніх учителів початкової школи до проведення уроків мовно-літературної освітньої галузі в умовах освітнього середовища НУШ.
На підставі ґрунтовного аналізу наукових позицій подано визначення дефініції професійна підготовка вчителя початкової школи. Визначено, що важливою складовою професійної є методична підготовка вчителя початкової школи в закладах вищої освіти до навчання різних освітніх галузей початкової школи (мовно-літературної, математичної, природничої тощо). З’ясовано, що результатом професійної та методичної підготовки є сформована професійно-методична компетентність. Схарактеризовано поняття професійної та лінгвометодичної компетентності.
Закцентовано увагу на особливостях методичної підготовки в галузі мовно-літературної освіти. Стисло окреслено моніторинг професійно-методичної готовності студентів четвертих курсів Мукачівського державного університету до проведення особистісно зорієнтованого уроку української мови в умовах інноваційного освітнього середовища НУШ. Обґрунтовано потребу вдосконалення процесу методичної підготовки (мовно-літературної освітньої галузі) майбутніх учителів початкової школи під час навчання в закладах вищої освіти. Критичне осмислення поглядів науковців, аналіз змісту освітньо-професійної програми підготовки 013 Початкова освіта, узагальнення методів опитування дозволили автору визначити мету й розглянути тенденції удосконалення методичної підготовки майбутніх учителів початкової до проведення уроків мовно-літературної освітньої галузі в умовах освітнього середовища НУШ.
10
Kichuk, N. V. "ЗДАТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ОЦІНЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: РЕСУРСИ КОНТЕКСТНОГО НАВЧАННЯ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, no. 6 (November 29, 2019): 129–38. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-129-138.
Full textAbstract:
У результаті проведеної аналітичної роботи доведено доцільність поглиблення наукових уявлень про процес формування професійної компетентності вчителя початкової школи, зокрема, в аспекті здатності до оцінювальної фахової діяльності через вплив на позитивну динаміку розвитку його науково-педагогічного стилю мислення засобами задіяності ресурсів контекстного навчання у вищій школі.
Висвітлено авторську позицію щодо феноменології науково-педагогічного стилю мислення майбутнього вчителя, де системо утворювальне значення надано духовності особистості, а формування творчої особистості студента розглядається важливим новоутворенням, виявом якого є здатність до компетентного здійснення у тому числі й оцінювальної діяльності.
Схарактеризовано деякі засоби контекстного навчання, котрим притаманний значний педагогічний потенціал щодо розвитку готовності майбутніх учителів початкової школи реалізовувати аналітично-контрольні функції.
Dissertations / Theses on the topic "Наукової компетентності майбутніх учителів початкової школи"
1
Турбар, Тетяна Володимирівна. "Формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкової школи." Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6281.
Full textAbstract:
Турбар Т. В. Формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкової школи : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Ю. Є. Зубцова. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 73 с.UA : Робота викладена на 73 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 70 джерел. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити педагогічні умови формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкової школи. Об’єкт дослідження:процес професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Предмет дослідження: педагогічні умови формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкової школи. У роботі уточнено сутність цифрової компетентності майбутнього вчителя початкової школи, науково обґрунтовано комплекс педагогічних умов, змісту, форм і методів формування цифрової компетентні майбутніх вчителів початкової школи; розроблено, апробовано та впроваджено в освітній процес закладу вищої освіти програми формування цифрової компетентості майбутніх вчителів початкової школи, яка дає змогу комплексно реалізувати зміст, форми та методи формування особистості фахівця.
EN : The work is presented on 73 pages of printed text. The list of links includes 70 sources. The purpose of the study: to theoretically substantiate, develop and experimentally test the pedagogical conditions for the formation of digital competence of future primary school teachers. Object of research: the process of professional training of future primary school teachers. Subject of research: pedagogical conditions for the formation of digital competence of future primary school teachers. The essence of digital competence of the future primary school teacher is specified in the work, the complex of pedagogical conditions, content, forms and methods of formation of digital competence of future primary school teachers is scientifically substantiated; developed, tested and implemented in the educational process of the institution of higher education program for the formation of digital competence of future primary school teachers, which allows comprehensive implementation of the content, forms and methods of forming the personality of the specialist.
2
Марущак, О. М. "Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування комунікативної компетентності школярів засобами дитячої періодики." Thesis, 2017. http://eprints.zu.edu.ua/25989/1/avt_Marushchak.pdf.
Full text
3
Марущак, О. М. "Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування комунікативної компетентності школярів засобами дитячої періодики." Thesis, 2017. http://eprints.zu.edu.ua/26079/1/dys_Marushchak.pdf.
Full textConference papers on the topic "Наукової компетентності майбутніх учителів початкової школи"
1
Моляка, І. В. "Основні напрями формування англомовної фонетичної компетентності майбутніх учителів початкової школи." In PEDAGOGY, PSYCHOLOGY AND TEACHING METHODS: INTERNATIONAL EXPERIENCE. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-114-5-57.
Full text