Academic literature on the topic 'Науково-дослідницький потенціал'

В оглядовій статті досліджуються питання організації та досвіду наукової діяльності кафедр дошкільної педагогіки в закладах вищої педагогічної освіти України. Проаналізовано стан професійної діяльності колективу та очільників кафедр дошкільної ланки закладів вищої педагогічної освіти. Висвітлено наукові доробки в рамках окресленої проблеми та схарактеризовано еволюцію наукової думки. Акцентовано увагу на тих питаннях, які залишилися поза увагою вітчизняних дослідників на науковців сьогодення. Наголошено, що в науково-педагогічній літературі висвітлено окремі аспекти становлення й розвитку кафедр дошкільної педагогіки у структурі закладів вищої педагогічної освіти. Зазначено, що відсутність об’єктивної інтерпретації специфіки становлення й розвитку кафедр дошкільної освіти в системі вищої освіти України не дозволяє відтворити цілісну картину щодо особливостей їх розвитку, що спонукає до здійснення більш детального історико-педагогічного дослідження з метою вивчення науково-педагогічного досвіду із подальшим упровадженням його конструктивних ідей, що мають прогностичне значення. Зауважено, що за останні десятиріччя українська історико-педагогічна наука, зокрема дошкільна, переживає складні, суперечливі трансформації: відбуваються переосмислення наукових парадигм, а отже, й пошуку нових теоретико-методологічних орієнтирів. Акцентовано увагу на тому, що зростає потреба в оновленні змісту та напрямів наукової діяльності кафедр дошкільної педагогіки, що зафіксовано у відповідних законодавчих документах. Наголошено, що розвиток історико-педагогічної науки має практико орієнтовану спрямованість на очільника, тобто лідера, діяльність якого відповідає завданням удосконалення системи вищої освіти та дошкільного виховання у питаннях, окреслених в Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. Ключові слова: кафедра дошкільної педагогіки; завідувач кафедри, наукова думка; історико-педагогічний аналіз; науково-дослідницький потенціал, заклад вищої освіти.

У статті репрезентовано інноваційну технологічну розробку науковців Ужгородського національного університету (інтерактивна карта діалектів), упровадження якої в навчальний процес для філологічних спеціальностей дає можливість оптимізувати навчальну й наукову роботу студентів, особливо в умовах дистанційного та змішаного навчання. Створений зусиллями фахівців у сфері інформаційних технологій програмний продукт, контент якого наповнюють лінгвісти, дає можливість користувачам вводити діалектний матеріал (дані друкованих діалектологічних атласів, словників, а також самостійно зібраний у польових умовах) до бази даних, представляючи його в потрібних для вивчення української мови аспектах. Такий інноваційний спосіб фіксації мовних даних оптимізує процеси дослідження особливостей українських діалектів та спрощує рутинні процедури зі збирання, накопичення й аналізу емпіричного матеріалу, що становить значний інтерес для мовознавства, історії, археології, етнографії та етнології, культурології, а також для інших науково-навчальних галузей, пов’язаних з дослідженням і вивченням історії та сучасного стану матеріальної й духовної культури етносів, українського зокрема. Крім міждисциплінарного використання як у навчальному процесі вищої школи, так і в дослідницькому аспекті, перевага розробленого програмного продукту - у можливості його різновекторного масштабування: оскільки потенційно проєкт розрахований не тільки на Україну й українську мову, а й на інші держави й мови, то під час додавання слова доступний вибір країни (на час написання цієї статті доступні Україна та Угорщина). Унікальність розробки полягає в тому, що вона слугує передусім навчально-науковим інструментом, який добре інтегрує дослідницький потенціал студентів-айтівців (виступають розробниками програмного продукту) та студентів-філологів (його перші тестувальники й наповнювачі контенту). Така синергійна діяльність під час підготовки на перший погляд різновекторних фахівців дає результат, який може бути цікавим для студентів й інших напрямків підготовки (майбутніх істориків, культурологів, туризмознавців тощо).

У статті висвітлюється сутність психологічного змісту поняттярефлексії, її поліфункціональність, зазначається важливість та унікальність ролі даногофеномену в структурі особистості людини. Рефлексія розглядається як механізмсамосвідомості, як особливий дослідницький акт, що спрямовує людину на осмислення йусвідомлення власних форм свідомості з метою предметного розгляду знання про себе таінших людей, критичного аналізу його змісту й методів пізнання. Представлено аналізсучасного стану проблеми рефлексії, перераховані усталені підходи в цій галузі.Сформульовано основні труднощі у вивченні рефлексії та їх зв’язок з проблемами вивченнясвідомості. Порушено міждисциплінарний аспект, який надає широти розуміння проблемирефлексії як однієї з ключових ліній сучасного наукового знання. Встановлено, що рефлексія єодним із механізмів саморозвитку та самовдосконалення особистості. Доведено, що нашляху самовдосконалення рефлексивні процеси дають змогу особистості актуалізуватипроцеси самоорганізації, мобілізуючи власний потенціал, інтелектуальні та духовні ресурси.

Стаття присвячена розкриттю алгоритму реалізації дослідницького підходу в методиці навчання української мови за професійним спрямуванням студентів педагогічних закладів вищої освіти. Обґрунтовано потенціал науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти в контексті компетентнісної парадигми навчання. Визначено об’єктивні чинники, що впливають на результативність опанування курсу “Українська мова за професійним спрямуванням” на засадах дослідницького підходу та з’ясовано специфіку його поетапної реалізації.

Виконана систематизація інструментів і методів просування і комерціалізації науково-технологічних знань.
Systematization of instruments and methods of promotion and commercialization of scientific and technological knowledge was performed.