Log in

Relevant bibliographies by topics / Наукова революція

Contents

Journal articles
Dissertations / Theses
Books
Book chapters
Conference papers
Reports

Academic literature on the topic 'Наукова революція'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Наукова революція.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Наукова революція"

1

Шейко, В. М. "Наукова інтелігенція та Українська революція (1917–1921 рр.)." Культура України. Серія: Мистецтвознавство, вип. 59 (2018): 244–63.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Бадєєва, Л. І. "ВІЙСЬКОВЕ БУДІВНИЦТВО В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917–1921)." Історія та географія, no. 58 (2020): 5–14. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.58.01.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена питанню військового будівництва в роки Української революції – після повалення самодержавства в Росії до 1921 р. Автор розглядає визначальну для долі революції тему створення національної регулярної армії, адже кожна революція повинна вміти захищати здобутки державотворення, аналізує політику Центральної Ради, уряду П. Скоропадського, Директорії та уряду ЗУНР, українських партій та їх чільних діячів щодо ролі національних Збройних Сил у державному будівництві України, у захисті її суверенітету та події, пов’язані з виступом Другого українського полку ім. гетьмана П. Полуботка влітку 1917 р. Зроблено аналіз тяжкого становища керівництва Центральної Ради взимку 1917-1918 рр., співвідношення військ і готовність їх до війни збройних сил Росії та України у січні 1918 р., причин та наслідків конфлікту між В. Винниченком та С. Петлюрою, заходів останнього щодо розбудови української армії. Розкрито заходи уряду гетьмана П. Скоропадського щодо формування збройних сил Української держави. Досліджено переваги військового будівництва в ЗУНР. Наукова новизна роботи – спроба комплексного дослідження військового будівництва як ключового фактору у відновленні та в утвердженні суверенітету держави в період Української революції, аналіз помилок та прорахунків українських урядів періоду революції (1917- 1921). Автор дійшла висновків, що Директорія, на відміну від Центральної Ради, приділяла більше уваги вирішенню питання військового будівництва та захисту революційних здобутків, але через ряд внутрішніх та зовнішніх чинників Українська революція зазнала поразки. Однією з причин було невміння українського керівництва підняти та організувати селянство. Більшовикам вдалося завдяки радикальному розв’язанню аграрного питання залучити селян до своїх лав.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

ОГНЕВ'ЮК, Віктор, and Світлана АНДРЄЄВА. "ІСТОРИЧНІ ПОГЛЯДИ БОРИСА ГРІНЧЕНКА: УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. У ВИСВІТЛЕННІ ІНТЕЛЕКТУАЛА." Східноєвропейський історичний вісник, no. 21 (December 24, 2021): 68–77. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246917.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – реконструювати історичні погляди Б. Грінченка на події Української національної революції середини XVII ст., авторські оцінки діяльності Б. Хмельницького та гетьманів України часів Руїни, визначення причин втрати української державності й актуалізація ним цього історичного досвіду для розгортання українського визвольного руху наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, антропологізму, міждисциплінарності. Використано загальноісторичні методи аналізу і синтезу, а також спеціально-історичні – історико-генетичний, компаративний, типологічний. Автори дотримуються основних принципів історіографічного аналізу. Наукова новизна полягає у тому, що на широкому колі історичних, історіографічних та літературних джерел досліджено погляди Б. Грінченка на історію України середини XVII ст. (Хмельниччина та Руїна). Висновки. Твори Б. Грінченка на історичну тематику є талановитою популяризацією історії України в доступній для широких мас формі, без примітивізації та спотворення фактів. Концептуально Б. Грінченко спирався на тяглість української історії за М. Грушевським. Ґрунтовне опрацювання історичних джерел та наукової літератури допомогло йому піднятися на науково-популярний і навіть дослідницький рівень (монографія “Гетьман Іван Виговський, його життя й діла”, 1909). У центрі уваги Б. Грінченка опинилися постаті кількох гетьманів – Б. Хмельницького, І. Виговського та П. Дорошенка. Він критично ставився до діяльності Б. Хмельницького та Переяславського договору з Москвою 1654 р., вважав його заходом вимушеним, але в історичній перспективі трагічним для долі української державності. Державотворчу діяльність та геополітичні комбінації І. Виговського та П. Дорошенка Б. Грінченко оцінював як досвід боротьби із московськими впливами. Багаторічна, наполеглива робота Б. Грінченка з популяризації історичного досвіду Української національної революції середини XVII ст. підготувала, в умовах модернізації суспільного життя та формування української національно свідомої еліти, сприятливий ґрунт для подальшої боротьби за українську державність та її відродження в 1917 – 1921 рр.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

ВІНТОНЯК, Оксана. "РЕАЛІЗАЦІЯ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ВИПУСКНИКАМИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ НУШ." Acta Paedagogica Volynienses 2, no. 1 (April 14, 2022): 31–36. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.5.

Full text

Abstract:

Мета нашої наукової розвідки – за результатами аналізу ключових понять, дослідницьких джерел і нормативно-правової бази з проблеми дослідження зібрати, систематизувати і науково інтерпретувати об’єктивну інформацію про стан проблематики дослідження в педагогічній науці, що дає можливість дослідити важливість та значення реалізації мовно-літературної освіти в початковій школі випускниками педагогічного коледжу через призму Нової української школи. Методологічну основу дослідження становлять теоретичні методи наукового пізнання, як-от контент-аналіз, синтез, вивчення наукової літератури, узагальнення, конкретизація. Наукова новизна обраного дослідження виявляється в тому, що з’ясовано суть поняття «мовно-літературна освіта» в початковій школі в контексті Нової української школи та його вплив на учительську діяльність випускників педагогічного коледжу; проаналізовано основні принципи об’єкта дослідження, регламентовані законодавством України; визначено основу компетентнісного підходу до навчання молодших школярів у здобутті мовно-літературної освіти під час професійної діяльності випускників педагогічного коледжу; наголошено на важливій місії й стратегічній позиції випускників педагогічного коледжу в реалізації мовно-літературної освітньої галузі через призму Нової української школи; виокремлено концепцію людиноцентризму як кваліфікаційної компетентності педагога, підготовленого педагогічним коледжем, в освітньому процесі Нової української початкової школи. Революція гідності активізувала подальшу розбудову громадянського суспільства через реформування освіти України, а Державний стандарт початкової школи на основі нового Закону України «Про освіту» також констатував беззаперечну консолідацію у всебічному розвитку українськомовної освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Марущенко, Олександр. "МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА: РЕВОЛЮЦІЯ, ДЕРЖАВНІСТЬ, СОБОРНІСТЬ. До 100-РІЧЧЯ УТВОРЕННЯ ЗУНР”." Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", no. 31 (December 28, 2018): 209–11. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.209-211.

Full text

Abstract:

Боротьба за незалежність України в ХХ столітті стала однією з найбільш величних сторінок в історії українського народу. Серед її важливих складових вагоме місце посідає героїчний чин творців і захисників Західно-Української Народної Республіки. Її виникнення у листопаді 1918 р., ухвалення 22 січня 1919 р. вікопомного Акту Злуки Української Народної Республіки і ЗУНР яскраво засвідчили державотворчі й соборницькі прагнення української нації, що залишаються актуальними й сьогодні, століття потому, в умовах складних для незалежної держави Україна внутрішніх і зовнішніх викликів. Саме цими імперативами керувалися учасники міжнародної наукової конференції “Західно-Українська Народна Республіка: революція, державність, соборність”, яка працювала 30–31 жовтня 2018 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) та Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника і була присвячена 100-річчю з часу утворення ЗУНР. Її співорганізаторами стали також Івано-Франківська та Львівська обласні ради і державні адміністрації, академічні Інститути історії України, політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, народознавства, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Представницький характер цього наукового форуму був засвідчений широкою географією його учасників, які презентували Республіку Польща, Словацьку Республіку й наукові і навчальні установи з 23 міст України: Києва, Львова, Івано-Франківська, Харкова, Одеси. Ужгорода, Чернівців, Черкас, Луцька, Тернополя, Рівного, Миколаєва, Вінниці, Кам’янець-Подільського, Кривого Рогу, Маріуполя, Коломиї, Дрогобича, Мелітополя, Кременця, Галича, Бурштина, Тисмениці. На конференції було заявлено 207 тем доповідей і повідомлень, до участі в її роботі зголосилося 217 науковців, з них 59 докторів наук, професорів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Марущенко, О. "Міжнародна наукова конференція "Західно-Українська Народна Республіка: революція, державність, соборність. До 100-річчя утворення ЗУНР"." Галичина, no. 31 (2018): 209–11.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Ignatko, Vasylʹ. "Еволюція «життєвого простору» людини від періоду науково-технічного прогресу до епохи інформаційної революції." Multiversum. Philosophical almanac, no. 1-2 (May 18, 2018): 103–15. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.1-2.09.

Full text

Abstract:

Аналізуються зміни сутнісних характеристик «життєвого простору людини» в період науково-технічного прогресу та інформаційної революції; інформаційна революція визначається як масштабний технологічний і технічний прогрес людства, зумовлений успіхами природознавства та соціальними обставинами; наводиться низка домінант та принципів розбудови суспільства і цивілізації, пов’язаних з науково-технічним прогресом та інформаційною революцією. Техніку та технологію автор розглядає як інструменти розширення життєвого простору, посилення його активності у перетворенні природи та творенні культури, акцентує увагу на суперечностях цього процесу, зокрема екологічного плану, які спонукають до формування техногенної цивілізації, ворожій людині і суспільству. Вихід із ситуації – у розв’язанні глобальних проблем сучасної цивілізації в процесі переходу до інформаційного суспільства з його відкритістю та глобальним демократизмом, людиноцентризмом, пріоритетом інтелекту та знань і високою духовністю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Іdrіsov, Bahtiyar. "Трансформація суспільної свідомості як довгострокова причина революції." Sociological studios, no. 1(14) (June 10, 2019): 13–18. http://dx.doi.org/10.29038/2306-3971-2019-01-13-18.

Full text

Abstract:

Вивчення питань революції становлять безсумнівний науковий інтерес у контексті зміни суспільної свідомості і його впливу на швид-кість соціальних процесів. Проведений порівняльний аналіз зарубіжних і вітчизняних соціологічних досліджень засвідчив, що наукові пояснення виникнення й розвитку революції відрізняються достатньою варіатив-ністю. У дослідженні подано класифікацію найбільш визнаних теорій революції, складену за схожими причинами їхнього виникнення. Особ-ливу увагу приділено біхеоверистським концепціям, у яких вивчаються питання масової психології, і виокремлено умови зміни суспільної свідомості. Доведено, що основною причиною українських революцій є збереження революційної ситуації, викликаної періодичною трансфор-мацією суспільної свідомості. Визначено, що періоди трансформації являють собою повторюваний взаємозв’язок ланок-фаз: «соціальна дезорієнтація – соціальна аномія – соціальний цинізм – соціальне безум-ство», – які характеризуються звуженням у часі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Омельчук, Олеся. "Сцієнтизм як складова пролетарської літературної концепції (на матеріалі творчості Валер’яна Поліщука)." Sultanivski Chytannia, no. 9 (May 1, 2020): 70–82. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2020.9.70-82.

Full text

Abstract:

Мета – показати вплив науково-природничих ідей та наукових напрямів (наукова організація праці, психотехніка, гемотрансфузія) на розвиток української пролетарської культурної концепції та на літературну діяльність Валер’яна Поліщука. Дослідницька методика: основні принципи академічного історико-літературного підходу. Результати дослідження. У першій половині 1920-х років ідея політичної, культурної та наукової революції були скеровані до єдиної цілі, яка полягала у формуванні нового суспільства пролетарського типу. Сцієнтизм став важливою складовою багатьох мистецьких теорій та практик, набуваючи у різних авторів різних інтерпретацій. Для Поліщука сцієнтизм був засобом пізнання, органічним елементом світогляду, тематичним орієнтиром і смисловим принципом у різножанрових літературних практиках. Власний психофізіологічний стан стає у письменника об’єктом рефлексії та інтегрується у художній текст. Наукова новизна. Вперше в українському літературознавстві враховано, проаналізовано та проілюстровано вплив теорій і практик природничих наук на український літературний процес 1920-х років загалом і на творчість В. Поліщука зокрема. Практичне значення. Стаття розширює розуміння основних тенденцій історико-літературного процесу 1920-х років в Україні та накреслює перспективу для наступних його досліджень в аспекті впливу природничих наук на письменницький світогляд, естетику і художню практику.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Galyuk, I. B. "ПІДВИЩЕННЯ РОЛІ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ТА ІННОВАТИЗАЦІЇ ПРАЦІ ТА УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НОВОЇ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ." Actual problems of regional economy development 1, no. 14 (April 26, 2018): 118–22. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.118-122.

Full text

Abstract:

Стаття спрямована на дослідження взаємозв’язку можливостей реалізації промислової революції в умовах України з існуючим рівнем інтелектуалізації та інноватизації діяльності з метою аналізу передумов забезпечення проривних результатів діяльності. На основі аналізу статистичних даних щодо наукової та інноваційної діяльності визначено, що на сьогоднішній день основні передумови для реалізації промислової революції не забезпечені. Дані питання можуть бути вирішені лише на основі аналізу тріади “інтелектуалізація – інноватизація – промислова революція” як взаємовизначаючих компонент проривних результатів діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

More sources

Dissertations / Theses on the topic "Наукова революція"

1

Гутник, Марина Валеріївна, and К. Л. Хжан. "Миколай Копернік. Суперечки навколо пріоритету відкриття геліоцентричної моделі." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38893.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Дольська, Ольга Олексіївна. "Нові методи та підходи можливі за умов розуміння нової науково-філософської раціональності." Thesis, ФОП Однорог Т. В, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45504.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Гутник, Марина Валеріївна. "Характеристика наукових досліджень у Харківському політехнічному інституті на етапі науково-технічної революції." Thesis, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2007. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7948.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Гармаш, Сергій Володимирович, and Анастасія Вадимівна Дрозд. "Ключові завдання реорганізації праці в умовах "четвертої промислової революції"." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/28385.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Петрук, Павлина Русланівна, Павлина Руслановна Петрук, and Pavlyna Ruslanivna Petruk. "Сучасні принципи та методи управління підприємством." Thesis, Видавництво Львівської політехніки, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/42583.

Full text

Abstract:

Науковий керівник — к.е.н., доц. Білявський В.М.
Світова економіка активно розвивається в постіндустріальному напрямку, який має свої особливості та передбачає модернізацію управлінських процесів, цим самим впливаючи на діяльність економічних об’єктів, в тому числі підприємств.
Національний університет «Львівська політехніка»

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Ілляшенко, Сергій Миколайович. "Методологічні засади управління знаннями організації." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45844.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Прокопенко, М. О. "Проблеми розвитку міжнародних економічних відносин України." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/50269.

Full text

Abstract:

Світові процеси розвитку міжнародних економічних відносин пов'язані з стрімкою науково-технічною революцією, інтенсифікацією міжнародних господарських зв'язків, глобалізацією економічних процесів, інтеграцією країн до світового співтовариства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Давидюк, Тетяна Вікторівна. "Філософський аспект людського капіталу." Thesis, ДП "Інформаційно-аналітичне агентство", 2009. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37959.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Івахненко, О. В. "Людина і її духовне життя в епоху науки і техніки." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6129.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Наукова революція"

1

Кун, Т. Структура наукових революцій. [Київ]: Port-Royal, 2001.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Коломієць, Н. А. Павло Петрович Смирнов: життєвий та науковий шлях (1882-1947 рр.). Київ: Основа, 2005.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Соскин, В. Л. Сибирь, революция, наука. Новосибирск, 1989.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Науково-технічна революція і сучасні процеси розвитку лексики української народно-розмовної мови. Ужгород, 1989.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Наукова революція"

1

КАРПОВА, Світлана. "МІСІЯ УНІВЕРСИТЕТУ В УМОВАХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ, ВИКЛИКАНИХ ЧЕТВЕРТОЮ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЮ РЕВОЛЮЦІЄЮ." In SCIENTIFIC RESEARCH OF THE XXI CENTURY.VOLUME 1. GS publishing service, 2021. http://dx.doi.org/10.51587/9781-7364-13302-2021-001-312-318.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Наукова революція"

1

Кулінкович, А. Є., and М. А. Якимчук. "Геоінформатика та пост-Ейнштейнівська наукова революція в природознавстві." In Geoinformatics 2011. Netherlands: EAGE Publications BV, 2011. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.20145089.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Наукова революція"

1

Семеріков, Сергій Олексійович. Теоретичні основи фундаменталізації інформатичної освіти у вищій школі. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, September 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/935.

Full text

Abstract:

В умовах перманентної науково-технологічної революції життєвий цикл сучасних технологій стає меншим, ніж термін професійної діяльності фахівця. За цих умов домінуючим стає формування здатності фахівця на основі фахової фундаментальної підготовки перебудовувати систему власної професійної діяльності з урахуванням соціально значущих цілей та нормативних обмежень – тобто формування особистісних характеристик майбутнього фахівця.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!