Academic literature on the topic 'Навчання аудіювання'

У статті розглянуто питання методики організації дистанційного навчання майбутніх перекладачів заочної форми навчання англомовного аудіювання засобами віртуального навчального середовища Moodle. Виокремлено особливості ТВ-технологій, кейс-технологій, Інтернет-технологій, а також характеристики технологічної платформи щодо створення віртуального навчального середовища Moodle та його структурних компонентів (мотиваційного, програмно-методичного, інформаційно-діяльнісного, комунікаційного, контрольно-оцінювального і технологічного). Описано використання інформаційних, навчально-діяльнісних, комунікативних, контрольних та адміністративних інструментів Moodle, визначено поняття «електронний навчальний курс». Охарактеризовано функції і формат-структуру електронного навчального курсу у віртуальному навчальному середовищі Moodle; подано приклади модулів авторського електронного навчального курсу для навчання аудіювання майбутніх перекладачів заочної форми навчання, зокрема таких інструментів Moodle, як «Веб-сторінка», «Завдання», «Профіль користувача», «Тест», «Налаштування журналу оцінок», «Текстова сторінка»; діяльності «Listening Landscape»; прихованого і відкритого блоків електронного навчального курсу у віртуальному навчальному середовищі Moodle; ресурсу «Зовнішня URL-адреса»; оцінювання діяльностей «Завдання» і «Тест», загальний звіт оцінювання відповідей студентів. Описано складові електронного курсу для навчання аудіювання: жанри аудіотекстів (оголошення, інтерв'ю, новини, лекції), завдання щодо навчання різних видів аудіювання відповідно до жанру, кількість годин для самостійної роботи з аудіювання в межах електронного навчального курсу. Розкрито особливості організації навчання аудіювання майбутніх перекладачів в умовах заочної форми навчання, а саме: стимуляція автономії студентів, мотивація навчання аудіювання, необхідність ознайомлення студентів із технічними можливостями Moodle. Надано рекомендації для викладачів щодо організації та проведення дистанційного навчання аудіювання, які допомагають оптимізувати процес формування в майбутніх перекладачів англомовної компетентності в аудіюванні. Описано форми контролю викладача і самоконтролю майбутніх перекладачів заочної форми щодо процесу навчання аудіювання текстів різних жанрів.

У статті розглянуто специфіку навчання майбутніх перекладачів такому складному виду мовленнєвої діяльності, як аудіювання. Сприйняття на слух аудіоповідомлення вимагає напруженої роботи психічних та розумових процесів, які необхідно розвивати та вдосконалювати в процесі навчання. Здійснено аналіз розвідок вітчизняних та зарубіжних дослідників, присвячених проблемі навчання перекладацького аудіювання. У працях методистів світового рівня визначено навчальне та комунікативне аудіювання, використання яких є найбільш ефективним та досконалим у навчанні студентів-перекладачів. Тексти для виду діяльності та період їх звучання необхідно подавати по принципу «від простого до складного» і вони повинні бути наближені до природної «живої» мови (не диктора, а носія мови). Проведено аналіз суто перекладацького аудіювання та визначено його специфічні характеристики, оскільки переклад є білінгвальний процес, в якому однаково задіяні дві мови і в перекладача діє механізм перемикання з іноземної мови на рідну і навпаки. Зазначено, що аудіювання як базовий компонент в навчанні перекладачів необхідно впроваджувати на початковому етапі навчання, а активне комплексне відпрацювання усного перекладу впроваджується та вдосконалюється вже на основному етапі. Презентовано комплекс вправ для вдосконалення загальних аудитивних навичок, рецептивних граматичних та лексичних навичок, оперативної пам'яті; вміння переключатися з однієї мови на іншу, узагальнувати та компресувати зміст вихідного повідомлення, на тренування темпу мовлення та зменшення стресу в практичній роботі. Рекомендовано дотримуватися принципу послідовності та градуйованого введення труднощів при відпрацюванні цього виду діяльності. При аудіюванні труднощі виникають як об’єктивного (спричиненні змістом та формою повідомлення та умовами його сприймання), так і суб’єктивного характеру (зумовлені індивідуальними особливостями носіїв мови та слухачів), до того ж чималу роль відіграють індивідуально-психологічні особливості слухача. Ключові слова: аудіотекст, мовленнєва діяльність, мовне повідомлення, сприйняття, навичка.

У статті йдеться про методику викладання навчання аудіюванню, що повинна бути спрямована на вміння зрозуміти іноземну мову при одно-або дворазовому прослуховуванню з або без зорової невербальної опори і з подальшим її використанням в різних видах мовленнєвої діяльності і в мовних ситуаціях. Завдяки освоєнню технік аудіювання учень повинен навчитися аналізувати ситуації спілкування (місце, час, співрозмовника, мета контакту), приймати рішення про програму своєї мовної і немовної поведінки, орієнтованої на досягнення комунікативної мети з урахуванням ситуації спілкування. Організація навчального матеріалу, прийоми і способи навчання аудіювання, система вправ повинні враховувати особистість учня – його потреби, мотиви, здібності, активність й інтелект. Також варто зупинитися і на використанні сучасних технологій у навчанні з використанням інтернет-ресурсів, які сьогодні набувають все більшої значущості. Інтернет розглядається одним з провідних новітніх технологій навчання, позаяк його можливості в галузі освіти є безмежними: організація і планування процесу навчання, пошук інформації як для вчителя, так і для його учнів, підбір текстів для учнів з різним рівнем володіння англійською мовою.

У статті теоретично проаналізовано та науково обґрунтовано зміст формування англомовної професійно орієнтованої компетентності в аудіюванні студентів економічних спеціальностей. Встановлено закономірності структури та компонентного складу системи навчально-виховного процесу в немовному вищому закладі освіти. Представлені результати контрольних зрізів навчання майбутніх економістів англомовного професійно орієнтованого аудіювання на основі яких виокремлено вимоги до англомовного професійно орієнтованого аудіювання у відповідності до видів аудіювання, а саме: розуміння основного змісту аудіотексту, що передбачає передусім розуміння майбутнім працівником сфери економіки теми й найсуттєвіших деталей аудіотексту; аудіювання з метою пошуку необхідної інформації чи інформації, яка цікавить, передбачає розуміння студентом конкретної інформації; аудіювання з повним розумінням аудіотексту передбачає розуміння студентом максимально повної і точної його інформації. Здійснено порівняльний аналіз професійно спрямованих умінь в аудіюванні, які виступають складовою комунікативно-професійної компетенції студентів економічних спеціальностей.

АНОТАЦІЯ У статті на основі аналізу наукової літератури визначено діяльнісні та психологічні компоненти процесу аудіювання, які обумовлюють успішність навчання нерідної мови іноземних студентів. Актуальність наукових пошуків підвищення результативності навчання іноземців обумовлюється чисельними труднощами лінгвістичного та екстралінгвістичного характеру, з якими стикається студент-початківець під час включення в нове освітнє середовище. Формування комунікативної компетенції аудіювання до рівня адекватного сприйняття та розуміння навчальної лекції є однією з нагальних потреб та умов успішності професійної підготовки іноземців. У статті розглядаються особливості функціонування процесів, за допомогою яких забезпечується успішність усного сприйняття інформації, та труднощі, що викликаються недостатнім рівнем сформованості цих механізмів для сприйняття повідомлення нерідною мовою. Авторами обґрунтовується виникнення найбільшої у порівнянні з іншими видами мовленнєвої діяльності психічної напруги та активної розумової діяльності студента під час аудіювання. На думку авторів, виокремлення складових процесу сприйняття усного повідомлення визначає вибір ефективної системи завдань та вправ для усунення невідповідності розвитку механізмів аудіювання та формування необхідних навичок та вмінь, враховуючи індивідуальні особливості та потреби студентів-іноземців. Автори також приходять до висновку, що побудова мовної підготовки повинна враховувати минулий особистий досвід мовних мігрантів та особистісні вподобання, які вони застосовують для набуття комунікативних компетенцій зокрема в аудіюванні. Зазначено, що завданням викладача є організація та управління навчальною діяльністю студента, орієнтація його діяльності на досягнення бажаного результату під час вирішення студентом спеціально організованих навчальних завдань різного ступеню складності, метою яких є засвоєння студентом предметних знань, практичних умінь, навичок, розвиток його особистості в цій діяльності та спілкуванні з іншими людьми. У статті наголошується, що послідовне формування аудитивних навичок та вмінь у відповідності до основ особистісно-діяльнісного підходу побудови процесу мовної підготовки є одним з ефективних способів досягнення необхідного рівня комунікативної компетенції в області аудіювання. Ключові слова: іноземні студенти, мовна підготовка, мовленнєва діяльність, аудіювання, аудитивні вміння, особистісно-діяльнісний підхід.

Златніков В. Г. Етапи навчання професійно-орієнтованого аудіювання англійською мовою курсантів вищих військових навчальних закладів. Стаття присвячена проблемі навчання курсантів вищих військових навчальних закладів професійно-орієнтованого аудіювання англійською мовою. У статті схарактеризовано основні етапи роботи з аудіотекстами, виокремлено педагогічні умови, які впливають на ефективність навчання аудіювання на кожному із визначених етапів.

Стаття присвячена проблемі формування вміння аудіювання та подолання труднощів за допомогою використання новітніх технологій у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей. З огляду на те, що аудіювання є найскладнішим видом мовленнєвої діяльності і йому приділяється недостатньо уваги під час навчання, визначено мету нашого дослідження. У статті розглядається актуальність цієї проблеми та ефективність використання новітніх технологій у формуванні вміння аудіювання здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей, а також дидактичні та методичні завдання, реалізовані сучасними засобами. Конкретизується поняття аудіювання, визначальні риси аудіювання, а також розглядаються труднощі аудіювання, з якими стикаються здобувачі вищої освіти під час прослуховування автентичних текстів. Розглядається поняття аудіювання з погляду як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Наведені приклади сучасних засобів навчання, а саме їх використання під час формування вміння аудіювання. Визначена мета використання новітніх технологій під час формування вміння аудіювання. Розроблений комплекс завдань із використанням новітніх технологій для вдосконалення вміння аудіювання у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей. Проведено педагогічний експеримент у контрольній та експериментальній групах, що супроводжувався застосуванням спеціально розробленої системи заходів із метою доведення ефективності використання новітніх технологій під час формування вміння аудіювання здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей. Поставлено констатувальний експеримент, що складався з двох фаз. На першій стадії вивчалися ступінь умінь та навичок у досліджуваній сфері, вимірювалися рівні сформованості знань та умінь, визначалася суб'єктивна оцінка готовності здобувачів до цього виду мовленнєвої діяльності. На другій стадії експерименту для побудови ефективної результативної системи навчання аудіювання як виду мовленнєвої діяльності визначалися рівні готовності здобувачів до цього виду мовленнєвої діяльності на основі розроблення відповідних критеріїв та показників їх оцінювання. Формувальний експеримент супроводжувався застосуванням спеціально розробленої системи заходів, спрямованих на формування у здобувачів певних якостей, на покращення результатів їх навчання. У статті висвітлені результати проведеного експерименту з метою вдосконалення вміння професійно-орієнтованого аудіювання за допомогою використання новітніх технологій у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей.

У статті наголошено на важливості аудіювання в процесі вивчення іноземної мови та окреслено ключові проблеми, що ускладнюють процес сприйняття інформації на слух. Доведено, що слухання є психомоторним процесом, який запускає низку когнітивних механізмів, а вміння розуміти іншомовні аудіоматеріали – запорукою адекватного володіння іноземною мовою. Схарактеризовано різні групи завдань, які використовуються для розвитку навичок розуміння англомовних аудіотекстів, зазначено, що вони можуть відрізнятися залежно від рівня слухачів іноземної мови. Розкрито особливості проведення аудіювання, а саме: використання автентичних текстів для аудіювання, що зацікавлять потенційних слухачів; зосередження уваги учнів на меті прослуховування; наявність різних видів аудіювання. Розглянуто переваги поєднання двох або більше навичок для ефективного оволодіння мовою. Проаналізовано фактори, що можуть ускладнити процес аудіювання. З’ясовано, що формування іншомовної аудитивної компетентності учнів є інтерактивним процесом, який вимагає комплексного підходу. Підтверджено, що аудіювання відіграє вагому роль у досягненні практичних, розвиваючих і освітніх цілей та слугує ефективним засобом навчання іноземної мови.

The listening comprehension process is complex and multifaceted. The effectiveness of understanding a foreign spoken language is determined by many factors of physiology, psychology, psycholinguistics, linguistics. According to practicing teachers, training listening comprehension is always a more difficult task than training other types of language activities. The lack of a foreign language environment makes it extremly difficult to develop the listening skills, as it requires some willpower, mental and intellectual effort, and therefore does not usually provoke positive emotions. The article highlights the most important problems of teaching listening to students of non-linguistic specialties of higher education institutions. It contains a list of skills that the students of non-language specialties must have in accordance with the requirements of language competence in listening. The difficulties that students face during the process of listening are pointed out. Ways to control the comprehension of the information they had heard are offered. The criteria for selecting material for listening are given. It is emphasized that training listening should be based on a large amount of authentic texts. Another important methodological issue that arises when it comes to teaching listening is the use of technical teaching aids. There is no doubt about the expediency of using Internet resources during training listening in higher educational establishments. The main purpose of using the World Wide Web for the formation of speech competence is to create modern learning conditions for students, develop their interest in learning a foreign language, encourage them, expand their knowledge and experience. Therefore, the article supports the feasibility and possibility of using blended learning technology, namely the model "flipped classroom" for teaching listening in distance education. The essence of this model, ways of its realization, stages of use are described. Examples of tasks that should prepare students for listening and tasks to test comprehension of the material that has been heard are given. The advantages of using this model in training listening in both traditional classroom and distance learning are indicated. Some difficulties in its use are also listed. It is shown that the "flipped classroom" model can be effectively used not only in lecture courses, but also in teaching more communicative disciplines, such as foreign languages, and more specifically for training listening skills. In order to help teachers in the selection of listening materials, recommendations are given on the use of some useful Internet platforms. Prospects for further scientific and practical research on this topic are identified.Key words: auding, listening comprehension, distance learning, inverted classroom, flipped classroom, authentic materials, students’ independent work, technology in education. Процес аудіювання складний і багатогранний. Ефективність розуміння іншомовного усного мовлення зумовлюється багатьма факторами фізіології, психології, психолінгвістики, лінгвістики. Як свідчать викладачі-практики, навчити аудіювання завжди складніше, ніж інших видів мовленнєвої діяльності. У разі відсутності іншомовного середовища аудіювання є найважчим для опанування, оскільки вимагає певних вольових, психічних, розумових зусиль, а тому й, зазвичай, не викликає позитивних емоцій. У статті висвітлено найбільш важливі проблеми навчання аудіювання студентів нелінгвістичних спеціальностей закладів вищої освіти. Наведено перелік умінь, якими відповідно до вимог мовленнєвої компетентності щодо навичок прослуховування мають володіти студенти немовних спеціальностей. Вказано на труднощі, з якими стикаються студенти під час аудіювання. Запропоновано способи контролю розуміння прослуханого повідомлення. Наведено критерії відбору матеріалу для прослуховування. Наголошується на тому, що навчання аудіювання слід будувати на значних за обсягом автентич-них текстах. Ще одним важливим методичним питанням, яке постає, коли мова заходить про навчання аудіювання, є питання про використання технічних засобів навчання. Доцільність застосування інтернет-ресурсів під час навчання аудіювання у ЗВО не викликає жодних сумнівів. Основна мета використання всесвітньої мережі для формування мовленнєвої компетенції полягає в тому, щоб створити сучасні умови для навчання для студентів, зацікавити їх, спонукати до вивчення іноземної мови, розширити свої знання та досвід. Тому в статті обґрунтовується доцільність та можливості використання технології змішаного навчання, а саме моделі «flipped classroom» для навчання аудіювання за умов дистанційної освіти. Описано сутність цієї моделі, способи її реалізації, етапи використання. Наведено приклади завдань, які мають підготувати студентів до прослуховування, і завдань на перевірку розуміння прослуханого матеріалу. Вказано на переваги використання цієї моделі під час навчанні аудіювання як у традиційному класі, так і за умов дистанційного навчання. Також перелічено деякі труднощі в її застосуванні. Показано, що модель «flipped classroom» може ефективно використовуватись не лише в межах лекційних курсів, а й під час навчання більш комунікативних дисциплін, зокрема й іноземних мов, і більш конкретно для тренування навичок прослуховування. Задля допомоги викладачам у підборі матеріалів для прослуховування даються рекомендації щодо використання деяких корисних платформ Інтернету. Визначено перспективи подальших науково-практичних розвідок із цієї теми.Ключові слова: аудіювання, сприйняття на слух, дистанційне навчання, перевернутий клас, змішане навчання, автентичні матеріали, самостійна робота студентів, технічні засоби навчання.

У статті розглянуто специфіку використання відеоматеріалів при застосуванні аудіовізуального методу під час навчання студентів іноземних мов. Мета цієї статті – представити теорію і практику застосування відео матеріалів у контексті використання аудіовізуального методу. У результаті дослідження в роботі відповідно до поставлених завдань висвітлено специфічні риси відеоматеріалів як основного засобу; репрезентовано методичні засади і практичні аспекти застосування цього методу. Теоретичним підґрунтям аудіовізуального методу є концепція прямого методу, психологічною основою постає теорія біхевіоризму, розширена сучасними теоріями активного розвитку. За допомогою аудіовізуального методу створюються спеціальні умови, близькі до природних, у яких функціонують мовні ситуації. Цей метод сприяє швидкому формуванню великої кількості елементів спонтанного мовлення. Використання різнопланових відеоматеріалів на занятті з іноземної мови сприяє вдалій презентації матеріалу в реальному контексті; практикуванню навичок аудіювання; представленню ситуацій для драматизації на занятті; закріпленню мовного матеріалу в різних ситуаціях спілкування; збагаченню словникового запасу; стимулюванню спілкування; навчанню іншомовній культурі та виявленню міжкультурних відмінностей. У статті запропоновано систему практичних занять на основі аудіовізуального методу для його успішного використання на всіх етапах процесу навчання, при навчанні всіх видів мовної діяльності, особливо при навчанні сприйняття мови на слух і при навчанні мовлення. Пропонуємо розширити комплекс навчально-методичних засобів і прийомів навчання на основі аудіовізуального методу, творчо поєднавши традиційні та новітні аспекти викладання. У результаті проведеного дослідження ми дійшли висновку, що застосування відеоматеріалів допомагає розв’язати низку завдань: дає стимул для вивчення іноземної мови, дозволяє слухачам поглиблювати свої знання на незнайомому автентичному матеріалі, розширює світогляд, активізує всі види комунікативної діяльності, робить процес аудіювання ефективнішим, підвищує активність студентів. За допомогою аудіовізуального методу в його найсучаснішому варіанті можна суттєво наблизитися до розв’язання проблеми володіння спонтанним іноземним мовленням.

У роботі описано теоретичні та практичні засади щодо використання комунікативного підходу у навчанні аудіювання учнів 7-го класу, уточнено сутність комунікативного підходу до навчання англійської мови, окреслено психолінгвістичні та методичні передумови реалізації комунікативної методики у навчанні аудіювання на середньому етапі вивчення іноземної мови, а також труднощі аудіювання автентичних текстів з якими стикаються учні та шляхи їх подолання, досліджено методичні шляхи реалізації комунікативного підходу у навчанні аудіювання на уроках англійської мови. Розроблено та експериментально перевірено ефективність комплексу вправ для реалізації комунікативного підходу у навчанні аудіювання учнів 7-го класу.

Дипломна робота магістра присвячена дослідженню процесу формування аудитивних умінь учнів старшої школи засобами англомовних навчальних подкастів. У роботі розглянуто зміст, етапи та систему вправ для навчання аудіювання учнів старшої школи на уроках іноземної мови. Обгрунтувано технологію роботи з англомовними навчальними подкастами. Розроблено комплекс вправ для розвитку аудитивних умінь учнів старшої коли засобами англомовних навчальних подкастів. Здійснено експериментальну перевірку ефективності розробленого комплекс вправ для розвитку аудитивних умінь учнів старшої школи засобами англомовних навчальних подкастів

Шамрова К. О. Методика навчання аудіювання автентичного спонтанного мовлення майбутніх вчителів англійської : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Т. А. Пахомова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 131 с.
EN : The work deals with the problems of the listening skills development of students in the process of using authentic communication. An important component of English-language communicative competence is the listening competence, the problem of which is the focus of national and foreign scholars. It is determined that the basic mechanisms and psychic processes of listening to English-language authentic spontaneous speech are cognitive psychic processes, psychological mechanisms and processes of artistic perception, mechanisms of semantic processing of information. The factors that influence the audio performance of authentic spontaneous speech fragments have been clarified: objective; subjective; objective-subjective. The system of exercises for working with authentic spontaneous communication for the listening skills development was created. The given system of exercises is aimed at the development of the communicative competence. The system is based on three stages of working with authentic spontaneous broadcasting - introductory, basic and final. A “language listening portfolio” was also developed for students. The purpose of such portfolio is to determine the level of English language audit competence of students at the initial stage of experiential learning, as well as the level of English language communication competence after conducting a study experiment. Based on the developed theoretical provisions, a scientifically sound teaching methodology of authentic spontaneous speech listening was created, which is a certain contribution to the optimization of the existing practice of teaching listening in high school and provides students with mastering the knowledge, skills and development of appropriate listening skills. The main results of the research have found their practical application in the process of teaching students of linguistic higher educational establishments.
UA : Об’єктом дослідження є процес формування англомовної аудитивної компетентності майбутніх вчителів англійської мови. Предметом дослідження – розробка моделі навчання аудіювання автентичного спонтанного мовлення студентів-філологів 1 курсу. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці методики навчання аудіювання автентичного спонтанного мовлення студентів-філологів. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) проаналізувати сучасний стан дослідження проблеми; 2) розглянути та виявити аудіювання як мету і засіб формування іншомовної комунікативної компетенції студентів-філологів ; 3) виявити лінгвістичні та психологічні передумови формування аудитивної компетенції; 4) з’ясувати особливості навчання аудіювання із використанням автентичного спонтанного мовлення у вищих навчальних закладах; 5) визначити умови та форми контролю розвитку аудитивної компетенції студентів у процесі вивчення іноземної мови; 6) визначити етапи формування ААК, розробити систему вправ та сконструювати відповідну модель; 7) експериментально перевірити ефективність запропонованої методики навчання аудіювання автентичного спонтанного мовлення студентів-філологів. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що досягнути високого рівня сформованості ААК із використанням автентичного спонтанного мовлення студентів-філологів можливо за умов: 1) поетапної організації навчання, що поєднує інтенсивне (аудиторне) та екстенсивне (самостійне) аудіювання; 2) застосування розробленої системи вправ, яка побудована на основі раціонально відібраного автентичного матеріалу – сучасних автентичних спонтанних текстів, що відображають варіативність мовлення за гендерними, соціальними, віковими, вимовними ознаками та багатогранність соціокультурної інформації, яка передбачає самостійну пізнавально-пошукову діяльність студентів із метою активізації /збагачення знань екстралінгвістичних факторів, розвиток рефлексивних умінь, удосконалення лексичних, а також слухо-вимовних та інтонаційних навичок майбутніх учителів; 3) застосування моделі навчання, яка повинна забезпечити високий рівень сформованості умінь аудіювання автентичного спонтанного мовлення. На різних етапах наукового пошуку використано такі методи: – теоретичні: вивчення вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з методики, педагогіки, психології, лінгвістики, психолінгвістики, соціолінгвістики, літературознавства, аналіз навчальних і робочих програм із метою узагальнення теоретичних і практичних аспектів стосовно проблеми дослідження; моделювання навчального процесу із використанням запропонованої методики; – емпіричні: наукове спостереження за організацією навчального процесу, вивчення досвіду викладачів щодо навчання аудіювання у закладах вищої освіти, опитування викладачів і студентів для збору емпіричного матеріалу, методів навчання аудіювання, інтересів студентів, труднощів аудіювання тощо; тестування з метою визначення рівня сформованості ААК на етапі доекспериментального та післяекспериментального оцінювання; експериментальне формування у студентів ААК для перевірки ефективності розробленої методики; – методи математичної статистики: для статистичного аналізу, обробки і перевірки достовірності одержаних результатів методичного експерименту. Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній: - детально теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено методику навчання аудіювання автентичного спонтанного мовлення студентів-філологів; розроблено систему вправ, яка передбачає взаємопов’язане формування лексичних, слуховимовних та інтонаційних навичок; модель навчання аудіювання автентичного спонтанного мовлення студентів-філологів; 10 - подальшого розвитку набуло дослідження проблеми змісту ААК, оцінювання рівня її сформованості у студентів-філологів. Практичне значення одержаних результатів полягає у: розробці системи вправ та моделі навчання аудіювання автентичного спонтанного мовлення студентів-філологів, щоденника аудіювання; укладанні методичних рекомендацій для викладачів щодо формування у студентів-філологів ААК. Основні положення дипломної роботи викладено у 1 публікації: 1. Шамрова К. (ЗНУ) «Особливості вербалізації емоцій у романі С. Моема «Театр»». Різдвяні студентські наукові читання: Vita in lingua: Матеріали Х Міжвишівської студентської науково-практичної конференції (Запоріжжя, 22 грудня 2017 р.). Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2018. С. 111-112. Структура та обсяг дипломної роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи складає 132 сторінки. Список використаних джерел налічує 87 найменувань.

Оверко О. П. Формування перцептивної компетенції аудіювання як компонента міжособистісного спілкування у студентів молодших курсів мовного факультету (на матеріалі навчання англійської мови) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник О. А. Каніболоцька. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 66 с.
UA : Дипломна робота – 66 стор., 77 джерел, додатки Об'єктом дослідження є процес навчання аудіювання англійською мовою студентів 1-2 курсів факультету іноземних мов. Предметом дослідження є модель формування умінь перцептивної компетенції аудіювання як компонента міжособистісного спілкування на основі автентичних аудіо-відео текстів та навчання у співпраці. Мета даного дослідження полягає в осмисленні питань навчання спілкуванню, аудіювання та розробці науково обґрунтованої методики формування перцептивної компетенції аудіювання як компонента міжособистісного спілкування на основі автентичних аудіо-відео текстів та навчання у співпраці. Теоретико-методологічні засади: провідні засади компетентнісного підходу (Ф. Ісаєв, І. А. Зязюн, О. Є. Ломакін, В. В. Нестеров, І. П. Підласий, В. А. Сластьонін, В. М. Ягупов) та комунікативно-орієнтованого навчання (Т. Труханова, А. С. Птушка, F. Brogger, S.Hotho). Отримані результати. Методика навчання аудіювання як компоненту міжособистісного спілкування повинна бути заснована на включенні в навчальний процес елементів соціально-психологічного тренінгу, як найбільш відповідають завданням навчання. Такими елементами повинні стати пропедевтичні вправи, що дозволяють розвивати точність сприйняття товаришів по групі як потенційних співрозмовників, що рятують від стереотипів, «життєвих узагальнень» і сприяють, таким чином, плідному спілкуванню. Комплекс вправ, спрямованих на формування перцептивної компетенції аудіювання як компонента міжособистісного спілкування будується на наступних принципах: поетапності, зростання труднощів, інтеграції в мовні аспекти, орієнтації на самостійну роботу, креативності.
EN : The presented paper is dedicated to the study is the process of teaching English to English students of 1-2 courses of the Faculty of Foreign Languages. The subject of the research is a model of forming perceptual competence of listening as a component of interpersonal communication based on authentic audio-video texts and learning in collaboration. The purpose of this study is to understand the issues of teaching communication, listening and developing a scientifically sound methodology for forming perceptual competence of listening as a component of interpersonal communication on the basis of authentic audio-video texts and learning in collaboration. The methodology of teaching listening as a component of interpersonal communication should be based on the inclusion in the educational process of the elements of social and psychological training, as most relevant to the learning objectives. Such elements should be propaedeutic exercises that help to develop the accuracy of the perception of groupmates as potential interlocutors, rescuing stereotypes, "life generalizations" and thus promoting fruitful communication. The set of exercises aimed at forming perceptual competence of listening as a component of interpersonal communication is based on the following principles: stages, increasing difficulties, integration into linguistic aspects, orientation to independent work, creativity. The set of exercises for the formation of perceptual competence skills should contain tasks that teach different methods of active and passive listening, using examples taken from fiction, audio and video.

Іванова М. В. Методичні підходи до формування іншомовної компетенції в аудіюванні з використанням автентичних відеоматеріалів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Л. М. Пінчук. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 50 с.
EN : The work is presented on 50 pages of printed text. The list of references includes 66 sources. The presented paper is dedicated to the process of learning a foreign language with the use of audio-visual aids. Subject of research can be defined as methods of using audio-visual aids as a means of forming foreign language competence in listening. The main aim of the paper consists in the theoretical substantiation and development of methods of teaching a foreign language using audio-visual aids. It determined the accomplishment of such objectives as:  in the educational process of universities.  It has been found identify the state of the problem on the basis of analysis of the literature in pedagogy, psychology, methods of using audio-visual aids in the practice of teaching foreign languages;  to systematize and expand the criteria for selection of AVA for foreign language teaching;  to offer a method of video integration into the FL learning process; to test the proposed model of teaching in research training, to identify the effectiveness of its use that listening skills develop more successfully when audio and visual channels of information are used in interaction, which facilitates students' perception of speech, and allows them to judge more fully than when receiving messages separately. The use of video materials in the process of teaching foreign languages can significantly increase the effectiveness of learning, as videos are examples of authentic language communication, which create an atmosphere of real language communication, make learning foreign language more lively, interesting, problematic, convincing and emotional.
UA : Робота викладена на 50 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 66 джерел. Об'єкт дослідження: процес навчання іноземної мови із застосуванням аудіо-візуальних засобів. Предмет дослідження: методика використання аудіо-візуальних засобів як засобу формування іншомовної компетенції в аудіюванні. Мета даного дослідження – теоретичне обґрунтування та розробка методики навчання іноземної мови з використанням аудіо-візуальних засобів. Теоретико-методологічні засади: дослідження з теорії та методики навчання іноземних мов (Н. Д. Гальскова, Н. І. Гез, І. А. Зимня, Б. А. Лапідус, Є. І. Пассов); з проблем методики використання технічних засобів навчання та кіноматеріалів у навчальному процесі (М. В. Ляховицький, Н. М. Кошман, О. Е. Михайлова, О. М. Щукін). Отримані результати. Встановлено, що навички аудіювання виробляються більш успішно, коли звукові та зорові канали надходження інформації використовуються у взаємодії, що полегшує для учнів сприйняття мовлення, що звучить, і дає можливість судити про сказане повніше, ніж при роздільному надходженні повідомлень. Навчання з опорою на відеоматеріали передбачає наявність трьох етапів роботи: 1) додемонстраційного; 2) демонстраційного; 3) післядемонстраційного, який в свою чергу поділяється на репродуктивний та продуктивний. Комплекс вправ з формування іншомовних навичок та умінь з використанням відеоматеріалів можна охарактеризувати як послідовність навчальних дій, у яких відеоматеріали використовуються як опора (змістовного та смислового характеру), а також як стимул до мовлення.