Academic literature on the topic 'Навчальні проекти'

Стаття присвячена дослідженню проблем підвищення якості сучасної архітектурної освіти шляхом формування інформаційної культури майбутніх архітекторів ЗВО. На думку авторів, системна інформатизація проектної діяльності забезпечує студентів комплексом проектно-технічних та інформаційно-технологічних знань і вмінь, професійно важливих якостей для виконання складних архітектурних проектів, здатністю до швидкої адаптації та опанування нових технологій в архітектурі. Навчальні проекти, які застосовуються в архітектурній освіті, – практико орієнтовані, творчі, з елементами дослідництва. Автори вважають, що з огляду на специфіку професійної діяльності архітекторів, їх інтеграція в систему архітектурної освіти найбільш ефективна у формі проектної організації навчання, спрямованого на розвиток професійного мислення, креативності студентів у архітектурно-проектній діяльності й інформаційної культури майбутніх фахівців. Проектна освітньо-професійна діяльність студентів-архітекторів спрямована на підготовку архітекторів-дизайнерів із розвиненими візуальними художньо-творчими здібностями, проектним мисленням, належною інформатичною компетентністю, готових до роботи з архітектурно-будівельною інформацією та творчого пошуку.

Бурхливий розвиток інформатики та інформаційних технологій загострив перед освітою завдання розширення практики розвиваючого навчання, використання новітніх технологій навчання, вдосконалення освітніх методик.В умовах становлення інформаційного суспільства навчальний процес розглядається як засіб розвитку студентів. А головне завдання освітніх установ полягає в тому, щоб не лише дати знання, а й створити стійку мотивацію до навчання, спонукати студентів до самоосвіти, пов’язаної з розвитком їхнього творчого та критичного мислення.У ряді педагогічних досліджень останніх років особлива увага приділяється розробці шляхів формування мислення, цілеспрямованому розвитку інтелектуальних вмінь, навчанню прийомів пізнавального пошуку, до яких відносяться: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація тощо [1].Нові інформаційні технології не розкривають повною мірою свого навчального потенціалу в традиційній освітній системі, де домінують дидактичні лінійні технології передавання готових знань, оскільки стрімке зростання інформаційних потоків об’єктивно не дозволяє повністю реалізувати принцип передавання всіх накопичених знань у процесі навчання. У зв’язку з цим інформаційні технології спрямовуються на нелінійну структуризацію навчального процесу, яка створює умови для розвитку в учнів умінь та навичок постановки задач, моделювання, оптимізації, прийняття рішень в умовах невизначеності, вміння самостійно здобувати знання.До нелінійних технологій належать:• комп’ютерне моделювання як основний метод пізнання;• навчально-проектна діяльність;• мультимедіа і телекомунікаційні технології;• інформаційне моделювання;• тестування;• семінари, конференції, олімпіади, турніри тощо.Головною особливістю нелінійних технологій є постановка навчальних цілей і задач у предметній галузі, що дозволяють педагогу сформувати експертний шлях їх досягнення і розв’язання, запропонувати необхідний інструментарій, методичний матеріал, інструкції, досвід.Моделювання як метод пізнання є центральним в освітньому процесі, де використовуються комп’ютерні технології.Дидактичним засобом навчання з використанням технології моделювання є навчальний проект. Під проектом розуміємо чітко описану задачу, яка має кінцевий результат і практичну значимість. Методика навчального проекту передбачає самостійне обрання учнем проекту, визначення з графіком його реалізації і формами звіту.Навчальні проекти з інформатики реалізуються лекційних та лабораторних заняттях, при проведенні спецкурсів і різноманітних практик. Імітувати процеси з реального життя, це може бути випуск газети, створення Web-сторінки, програмного засобу для навчання та оцінювання знань, побудова комп’ютерної моделі тощо.Якість засвоєння теоретичного матеріалу або виконання практичних завдань залежить від потреб і мотивів студента. Адже інтерес є одним з найважливіших факторів сприйняття інформації. Тому метод проектів є потужним педагогічним засобом, основою якого є індивідуально-творчий розвиток кожної особистості, залучення до цього процесу самого студента.Проектний метод, як свідчить практика, можна застосовувати на уроках інформатики при вивченні комп’ютерних технологій.Важливу роль при вивченні як теоретичного, так і практичного матеріалу відіграють навчальні і методичні посібники та їх комп’ютерна підтримка. А забезпечення чисельності освітніх технологій, можливості їх вільного вибору обумовлює індивідуальний підхід до навчання, особливо необхідний при вивченні інформаційних технологій з урахуванням інтересів, здібностей та фахової орієнтації старшокласників.Використання системного підходу до навчально-пізнавальної діяльності студентів у вищих навчальних закладах із застосуванням нових інформаційних технологій навчання та методу проектів сприяє розвитку пізнавальної активності студентів, їх розумових здібностей спонукає до самостійної творчої роботи, самоосвіти та самовдосконалення.

У статті описано використання методу проектів на уроках фізики. При проведенні навчальних проектів використано експериментальний метод дослідження. В статті наведено чотири авторських навчальних проекти з фізики для учнів 7 класу, описано застосування сучасних вебсервісів для створення мультимедійних презентацій для демонстрації результатів, отриманих учнями при виконанні навчальних проектів. Описано захід «Фізика вихідного дня».

У статті розглянуто актуальну на сьогоднішній день наукову проблему – концептуальні зміни в системі організації загальної середньої освіти внаслідок інтеграційних процесів у фундаментальній науці природничого спрямування. Вони полягають в актуалізації створення в освітньому середовищі інтегрованих курсів природничих дисциплін, формування яких здійснюється на новій основі. Інтеграційні процеси навчальними дисциплінами зі своїми специфічними об'єктами вивчення, що включають у себе елементи різних дисциплін, що розглядаються комплексно і якісно. У контексті реалізації інтегрованих навчальних дисциплін в освітньому процесі актуальним стає дослідження уроку, як основної форми організації освітнього процесу та його особливостей. Встановлено, що актуальним залишаються результати досліджень М.О. Данілова та М.Н. Скаткіна щодо термінології та змісту поняття «урок», яке представлене цілісною і складною системою, що включає в себе отримання знань, розвиток розуму і світогляду, виховання почуттів і особистих якостей, формування компетентностей, оціночних суджень і т.д. Крім того, у статті встановлено, що структурна побудова уроку нагадує схематичну побудову наукового пізнання: вихідні факти → постановка проблеми → висунення гіпотези → побудова абстрактної моделі → введення системи понять, законів, принципів → теоретичне виведення наслідків і їх експериментальна перевірка. Основною формою організації навчальних занять сучасної системи освіти продовжує залишатись урок, як для звичайної навчальної дисципліни, так і для інтегрованої навчальної дисципліни. Але відповідно до цілей та завдань, що стоять перед інтегрованою дисципліною, урок інтегрованої навчальної дисципліни має свою певну специфіку, що визначають його структуру і зміст. У статті показані особливості, що визначають зазначену специфіку. Автором вказується, що системна побудова уроку інтегрованої навчальної дисципліни ґрунтується на теорії проблемного навчання М.І. Махмутова. На основі цієї теорії сформульовано цілі уроків інтегрованого курсу природничого спрямування та навчальні засоби реалізації до яких віднесено наступні: інтегративне завдання, міжпредметна проблемна ситуація, дослідницькі та експериментальні проекти, комплексні практико-орієнтовані задачі, навчальний експеримент тощо. У статті розглянуто ці засоби та наведено практичні приклади їх реалізації. За результатами дослідження зроблені висновки та запропоновано напрями подальших досліджень цієї тематики. Ключові слова: інтегрована навчальна дисципліна, урок, організація освітнього процесу, природничо-наукова компетентність, інтегроване навчання.

спеціальностей, підвищення рівня їх конкурентоздатності на ринку праці доцільно вирішувати шляхом формування у студентів математичної компетентності при різних формах організації навчальної діяльності. Метою статті є обґрунтування доцільності використання методу проєктів при вивченні математичного аналізу, описання різних проектів, зокрема, й особливостей проєктної діяльності студентів з робочим зошитом. Матеріали і методи. Теоретичні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; узагальнення та систематизація. Емпіричні методи: анкетування. Результати. На початку дослідження були визначені труднощі, які виникають у студентів фізико-математичних факультетів педагогічних університетів при вивченні математичного аналізу, і з’ясовані причини, що їх зумовлюють. Для подолання виявлених проблем було запропоновано упровадження у навчальну діяльність студентів метод проектів, зокрема, довгостроковий навчальний проект «Робочий зошит», розрахований на вивчення окремого розділу математичного аналізу. Блоки робочого зошиту виступають навчальними завданнями проєктного типу, а послідовне їх виконання направлене на вивчення відповідної теми та курсу в цілому. Метою втілення такого проєкту є організація самостійної роботи студентів та створення умов для засвоєння й поглиблення математичних знань, оволодіння математичними методами та розуміння їх прикладної значущості. Опитування, проведене по завершенню роботи з проектом показало його доцільність та ефективність як для аудиторної навчальної діяльності студентів, так і під час дистанційного навчання. Висновки. Підтверджена доцільність та ефективність методу проектів при формуванні математичної компетентності майбутніх учителів фізико-математичних спеціальностей. Запропоновані навчальні проєкти, зокрема, проект «Робочий зошит», відповідають рівню інтелектуальних здібностей та творчого мислення студентів, умінню самостійно конструювати свої знання з використанням інформаційних ресурсів.

Перспективність і ефективність дистанційного навчання багато в чому залежить від його проектування. Це досить складний і довготривалий процес, який потребує великої кількості матеріальних і людських ресурсів.Як основу для створення навчальних матеріалів для дистанційного курсу можна використовувати раніше розроблені дидактичні матеріали, які призначені для безпосередньої роботи в класі чи аудиторії. Це конспекти уроків, презентації, тести, тексти самостійних і контрольних робіт тощо. Але перед цим треба впевнитися, чи даний матеріал:узгоджений з поставленими навчальними цілями курсу;відповідає обраній темі навчання;написано на тому рівні, який необхідний для категорії слухачів курсу (чи не дуже він простий чи навпаки складний);містить приклади й рисунки, які відповідають тому, що ви бажаєте донести до слухачів;залучає учня в активну навчально-пізнавальну діяльність;має зручні супроводжуючі елементи.Електронні навчальні матеріали дистанційного курсу повинні виконувати роль «порадника» при самостійній роботі слухачів. Спираючись на дослідження Є. С. Полат [], В. П. Бокалова [], Ю. В. Триуса [] розглянемо принципи, які повинні бути покладені в основу створення подібних «порадників».Модульність. Весь навчальний матеріал розбивається на декілька, по можливості, автономних модулів. Кожен модуль ділиться, в свою чергу, на ще менші модулі – теми. Таке структурування матеріалу дозволяє розкласти його по поличкам і вивчати цей матеріал крок за кроком, концентруючи увагу кожен раз на окремій темі.Чітке визначення навчальних цілей. Часто дуже важко визначити в кожному модулі і в кожній темі реальну навчальну мету. Але донести цю мету до слухачів курсу можна, або вказавши, на що націлений даний модуль чи тема, або перерахувавши, що вони будуть знати і вміти, які навички здобудуть, працюючи з ними.Когнітивність. Зміст кожної навчальної одиниці повинен стимулювати пізнавальну активність учня, пробуджувати в нього інтерес до подальшого вивчення предмету. Для цього можна використовувати різні методи: постановка проблемних ситуацій, вказування на зв’язок з практичною діяльністю. Непотрібно пропонувати слухачам матеріал, який ніколи не буде використаний ними в подальшій навчальній роботі чи в практичній діяльності.Самодостатність. Цей принцип означає, що наданий навчальний матеріал повинен бути підготовлений таким чином, щоб дозволити слухачам виконати всі види навчальної роботи і досягти поставлених навчальних цілей без залучення додаткових інформаційних джерел.Орієнтація на самоосвіту. Якщо традиційна модель навчання будується за принципом «навколо викладача», то дистанційна модель, навпаки, реалізує принцип «навколо учня». Тому дуже важливо, щоб учні мали можливість проводити різні розрахунки, розв’язувати будь-які задачі, займатися практичними вправами. Велику роль в цьому відіграють додаткові мультимедійні навчальні засоби, які наряду з основними матеріалами дозволяють активно залучати учнів в процес навчання, вносити в нього різноманіття, вказувати на ключові аспекти теми, надавати практичні підходи до розв’язання актуальних проблем і реальних життєвих ситуацій, і, навіть вчити самостійно навчатися. Потрібно мати на увазі, що практичні дії являються ключовими елементами навчання, саме через них слухачі будуть спроможні повторювати потім те, чому вони навчились, розв’язувати конкретні практичні задачі, тобто використовувати вивчений матеріал в реальних умовах.Інтерактивність. Структура навчального матеріалу повинна сприяти інтерактивній діяльності слухачів курсу. По-перше, це організація «діалогу» учня з навчальним матеріалом, по-друге, це забезпечення можливості вести діалог по ходу вивчення матеріалу з викладачем, т’ютором і колегами по роботі чи навчанню.Способів побудови діалогових навчальних комп’ютерних програм існує доволі багато: підказка при відповіді учня на сформульоване питання; можливість змінення їм параметру процесу, зображеного на рисунку в тексті уроку, і наступного спостереження за зміною самого процесу або його характеристик і т.п.Необхідно, щоб при вивченні матеріалу в учня виникала необхідність отримати пораду, викласти свої думки, відправити на перевірку свою роботу, словом, обмінятися даною інформацією з зовнішнім оточенням. Спілкування з зовнішнім світом, присутність почуття самореалізації, наявність постійного опрацьованого зв’язку роблять навчальну роботу більш цікавою, осмисленою, формує почуття відповідальності за неї. Технічні ж можливості для подібного спілкування легко надаються за допомогою електронної пошти, Web-сервера, різних телеконференцій, причому вихід на будь-який вид електронного спілкування може бути організований прямо з навчального матеріалу, так же як і повернення в нього після спілкування.Оцінка прогресу в навчанні. Будь-якій людині властиво цікавитися, наскільки вона просунулася в справі, яку виконує. Це відноситься і до навчання. Учню важливо мати якісь індикатори свого успіху. Таким індикатором можуть стати його відповіді на запитання, завдання і тести для самоперевірки знань. Тому кожна навчальна одиниця повинна супроводжуватися контролюючими матеріалами. Результатом самоперевірки знань (тобто індикатором успіху, прогресу у навчанні) являються кількісні показники (оцінки, бали), що виставляються учневі після виконання будь-якого завдання.Не менш важливу роль відіграє зовнішній контроль знань учня, тобто оцінка його прогресу зі сторони викладача або т’ютора. Виконується такий контроль шляхом спеціального моніторингу, тестування, перегляду виконаних робіт, прийняття екзаменів і т.п.Наявність супроводжуючих елементів. Щоб робота з навчальними матеріалами не перетворювалась в постійне розгадування ребусів, а приносила задоволення і відчуття комфорту, необхідно супроводжувати цей матеріал додатковими елементами:інструкція по використанню електронних навчальних матеріалів («путівник» для учня);програма дисципліни (курсу);запропонована т’ютором (викладачем) послідовність вивчення матеріалу, навчальний графік здачі на перевірку завдань, оптимальні режими консультацій у спеціалістів, графіки т’юторіалів, телеконференцій і т.п.;відомості про необхідні попередні знання;навчальні цілі модуля (навчальної одиниці);короткий огляд вивченого матеріалу;висновки по вивченому матеріалу;запитання, завдання і тести для самоперевірки;контрольні завдання (різноманітної складності) для моніторингу прогресу навчання;різноманітні доповнення;глосарій (словник термінів);різноманітні вказівники.Дані принципи були використані для розробки навчальних матеріалів дистанційного курсу «Геометрія, 7 клас» []. Теоретичний матеріал курсу відповідає діючому підручнику з геометрії []. В основу розв’язування задач покладено ідею залучення учнів до самостійного активного оволодіння геометрією через виконання комп’ютерних експериментів у середовищі педагогічного програмного засобу GRAN-2D. Після інсталяції ППЗ GRAN-2D кожний рисунок курсу «Геометрія, 7 клас» можна «оживити», оскільки він оснащений гіперпосиланням на відповідний файл програми, який завантажується автоматично після клацання кнопкою миші, коли її вказівник розміщений над рисунком.Розглянемо, які супроводжуючі матеріали дозволяють налагодити навчальний процес та зворотній зв’язок між вчителем (т’ютором) і слухачами дистанційного курсу «Геометрія, 7 клас».Теоретичний матеріал. Вибір необхідного теоретичного матеріалу для вивчення тієї чи іншої теми здійснює вчитель (користуючись календарним плануванням) і заносить його до плану вивчення курсу для учнів. При цьому чітко вказується час, який виділяється учневі на його опрацювання і дата перевірки його засвоєння (тестування, виконання завдань тощо). Перед цим також пропонуються питання для самоперевірки та тренувальні навчальні тести.Задачі практичного та дослідницького характеру супроводжуються різноманітними підказками і порадами. Завдяки їх виконанню в ППЗ GRAN-2D учень вчиться оригінально розв’язувати запропоновані задачі, розвиває навички творчої діяльності, вміння успішно конструювати й реалізовувати власні прийоми і методи в навчальній практиці.Презентації. За допомогою презентацій намагаємося продемонструвати прикладну спрямованість виучуваного матеріалу. Причому учням пропонується самостійно доповнювати їх слайди, а, отже, знайти ще одну свою власну причину для вивчення тієї чи іншої теми.Тести. Під час вивчення кожної теми, учням пропонується пройти навчальні та контролюючі тести. Результати тестування подаються за дванадцятибальною шкалою. Таким чином учень отримує відомості про ступінь успішності засвоєного ним навчального матеріалу. У разі невдалого проходження тесту, учень має право повернутися до початку теми, яку вивчив недостатньо добре і скласти тест повторно.Кросворди використовуємо для активізації пізнавальної діяльності учнів з перевіркою їх розв’язання. При відкритті кросворду учню пропонується інструкція щодо розгадування кросворду та відправлення його на дистанційний курс.Уроки розроблені відповідно до календарного планування вчителя, дужі зручні для використання учнями, які пропустили велику кількість уроків в школі. Тоді вчитель може рекомендувати пройти пропущені шкільні уроки в дистанційному курсі.Логічна послідовність сторінок уроку має розгалужений характер. Для її створення враховуються всі можливі варіанти проходження учнями уроку, залежно від їх рівня знань та здібностей. Тому послідовність сторінок, продумана вчителем, і сторінок, які переглянув кожен учень може дуже сильно відрізнятися, причому як для різних учнів, так і для одного учня в рамках різних турів його проходження. Все залежить від того, наскільки активно використовуються абсолютні і особливо спеціальні переходи. Один тур проходження уроку триває з моменту початку учнем уроку і до тих пір, поки не буде досягнутий кінець уроку (тобто до моменту відображення сторінки з результатами учня).Самостійні та контрольні роботи є ще одним інструментом для перевірки та корекції знань учнів. При цьому розроблені тренувальні та два варіанти для безпосереднього виконання на оцінку.Навчально-творчі проекти. Новизна роботи з проектом та регулювання складності поставлених завдань сприяє підвищенню інтересу до навчання геометрії, розкриває практичну значимість матеріалу, що вивчається. Розв’язування задач в різноманітних умовах і якщо показано неоднозначні шляхи розв’язування поставленої задачі надає можливість учню проявити оригінальність. Все це вносить у навчання елементи емоційного піднесення, надає роботі учня дослідницького характеру.Сторінки з історичними відомостями створені з метою ознайомлення з етапами розвитку геометрії як науки, для всебічного розвитку школярів, формування пізнавальної активності, а також реалізації міжпредметних зв’язків історії і математики.Предметний покажчик, який об’єднано зі словником, до якого учень може звернутися в той момент. Якщо учень хоче знайти означення деякого геометричного поняття і не знаходить його в словнику, то він може додати його до словника самостійно (знайшовши його означення в параграфі підручника чи в додатковій літературі).Форум та чат. При виникненні питань чи проблем під час роботи з матеріалами дистанційного курсу налагоджено чат та форум. Дату та час проведення чату узгоджуємо з учнями на форумі (у відповідній його темі), вказуючи причину його проведення. При цьому часто буває так, що інші учасники курсу, побачивши дану причину, можуть самі допомогти одне одному.О. М. Хара у своєму дослідженні стверджує, що неможливо просто перенести навчальний курс у дистанційне середовище, розраховуючи тільки на ефективність технічних засобів [, 37]. Тому особливу увагу необхідно приділяти налагодженню зворотного зв’язку між вчителем і учнями. В даному випадку вчитель має виступати у ролі наставника та здійснювати постійний контроль за виконанням поставлених завдань. При цьому ефективність роботи учня буде залежати їх характеру, тобто виконання завдання має забезпечувати активізацію його пізнавальної діяльності та творчої самостійності.Впровадження розробленого нами дистанційного курсу «Геометрія, 7 клас» в школах Кривого Рогу показало підвищення зацікавленості учнів до вивчення геометрії, розв’язування задач, самостійної діяльності з набуття нових знань з предмету. Потребує подальшого дослідження створення відеофрагментів уроків для дистанційного курсу «Геометрія, 7 клас» та налагодження зворотного зв’язку між слухачами курсу через SKYPE.

Дисципліна “Комп’ютерні технології управління проектами” є однією з основних у підготовці інженерів-педагогів за напрямом навчання 7.010104. “Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні”.Поняття проект об’єднує різні види діяльності, які характеризуються низкою ознак, серед яких найбільш загальними є спрямованість на досягнення конкретної мети, певних результатів; координоване виконання взаємопов’язаних дій; обмеженість у часі з визначеним початком і закінченням виконання робіт. З точки зору системного підходу, проект розглядається як процес переходу з вихідного стану до кінцевого – результат за участю механізмів за умови дотримання обмежень. Управління проектами – методологія організації, планування, керівництва, координації трудових, фінансових та матеріально-технічних ресурсів упродовж проектного циклу, спрямована на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування сучасних методів, техніки й технології управління.“Комп’ютерні технології управління проектами” – дисципліна, яка ґрунтується на системному підході, інтегрує спеціальні та загальнопрофесійні знання, вивчає організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, інформаційних і програмних засобів, спрямованих на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Планування проекту – найбільш відповідальна частина управління проектом, оскільки на цьому етапі закладаються передумови для успішної реалізації проекту. Сутність планування полягає у визначенні цілей і способів їх досягнення на основі формування комплексу робіт, застосуванні методів і засобів здійснення цих робіт, ув’язці ресурсів, необхідних для їх виконання, узгодженості дій учасників проекту. Інформаційна система управління проектом – організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, програмних та інформаційних засобів, спрямований на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Комп’ютерні технології управління проектом використовуються на таких етапах узагальненого життєвого циклу проекту: планування проекту: детальне планування комплексу робіт і ресурсів, аналіз термінів виконання проекту в цілому і окремих його стадій, ресурсне планування, аналіз і оптимізація графіка розподілу ресурсів проекту і витрат проекту; виконання проекту: контроль за ходом реалізації проекту, аналіз стану проекту, оперативне управління проектом, перепланування проекту.Основна мета планування полягає в побудові моделі реалізації проекту.Програма дисципліни включає теоретичні основи управління проектами і практичні завдання розробки проектів освітнього і виробничого призначення за допомогою прикладного програмного забезпечення Microsoft Office Project (www.microsoft.com/project).МодульІ. Теоретичні основи управління проектами (12 год.). Класифікація базових понять управління проектами. Системний підхід до аналізу організації управління. Методи управління проектами. Організаційні структури управління проектами. Розробка проектної документації. Оцінка ефективності проекту.МодульІІ. Методологія проектування (12 год.). Планування проекту: основні поняття й визначення, процеси і рівні планування. Початкова фаза проекту. Бізнес-планування. Моделі планування. Мережне планування. Ресурсне планування. Документування плану проекту.Модуль ІІІ. Прикладне програмне забезпечення управління проектом Microsoft Office Project (6 год.). Основи Microsoft Office Project. Налагодження параметрів проекту. Визначення календаря робочого часу. Управління файлами проекту. Створення і використання шаблонів.Практикум в Microsoft Office Project: проектування і планування електронного навчального курсу.Модуль ІV. Календарне планування (20 год.). Формування мети і складання попереднього плану робіт у поданні Gantt Chart. Створення ієрархічної структури етапів, зв’язків між етапами. Уведення вимог планування. Установлення зв’язків між задачами. Робота з обмеженнями задач. Переривання задачі. Створення і використання календаря задач. Перегляд плану. Робота з поданням Gantt Chart. Робота з поданням Calendar. Редагування проекту в поданні Network Diagram.МодульV. Ресурсне планування (16 год.). Визначення ресурсів і витрат. Визначення пула ресурсів. Сортування, групування та фільтрація ресурсів. Планування ресурсів. Розрахунок вартості проекту. Призначення ресурсів задачам. Призначення фіксованих витрат. Усунення проблем з призначенням ресурсів.МодульVІ. Оптимізація проекту. Налагодження MSProject (10 год.). Перегляд і корекція плану проекту. Друк звітів. Налагодження подання, таблиць, полів, фільтрів і груп; панелей інструментів, меню і форм.Самостійна робота (59 год.) передбачає виконання студентами індивідуальних та групових проектів за варіантами.Програма дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами” може бути використана як складова навчально-тематичного плану підготовки інженерів-педагогів комп’ютерних дисциплін, так і як самостійний спецкурс для менеджерів інформаційних систем у системі вищої професійної освіти.

ORCID 0000-0001-8552-0387 У статті висвітлено сутність проектної технології; визначено дидактичні закономірності її використання на уроках української мови з метою підвищення ефективності навчання; досліджено підходи дидактів до визначення сутності поняття «проектна технологія», «метод проектів»; обґрунтовано типи проектних технологій, які сприяють активізації процесу навчання на уроках української мови; показано можливості проектного навчання як засобу стимулювання навчально-пізнавальної активності учнів старших класів загальноосвітньої школи. Встановлено, що у старших класах закладів середньої освіти проектний метод навчання набув особливого значення у зв’язку з необхідністю реалізації стратегічних завдань сучасної освіти, а саме: розвитку творчих здібностей і саморозвитку особистості школяра, здатного до організації ефективного обміну інформацією, реалізації комунікативних послуг, прийняття рішень. Визначено переваги й недоліки застосування проектного навчання на уроках української мови в старших класах ЗСО, подано шляхи подолання слабких місць проектів в практиці навчання. Розглянуто роль учителя під час застосування проектних технологій як консультанта, порадника, координатора, який переконує у власній правоті силою досвіду, мудрості, аргументу, а не наказу, допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом, сам є джерелом інформації, підтримує неперервний рух учнів у роботі над проектом. Встановлено, що у практиці навчання української мови у старших класах найбільший ефект дають дослідницькі, творчі, інформаційні, ігрові, практично орієнтовані методи. Доведено, що проектне навчання дає можливість формувати самоосвітню компетентність, активізувати процес засвоєння знань, стимулювати інтерес учнів до виучуваного предмета, насамперед української мови.

Процеси реформування пенітенціарної сфери нашої країни вимагають підготовки всебічно досвідчених офіцерів-пенітенціаріїв, які володіють компетентностями, що допомагають вирішувати їм службово-професійні завдання на якісному рівні. До набору сучасних професійних компетентностей належить інформаційно-комунікативна компетентність, яка дозволяє швидко обробляти велику кількість інформації, вміло складати певні службові документи, вести діловодство за допомогою систем електронного документознавства, вміти налагоджувати систему адміністративної комунікації в установах виконання покарань, встановлювати гідні стосунки в колективі, між персоналом та контингентом установ виконання покарань тощо. Сучасні підходи до формування професійних компетентностей, в тому числі й інформаційно-комунікативних, офіцерів Державної кримінально-виконавчої служби в умовах ступеневої освіти повинні базуватися на нових формах і методах отримання знань, вмінь та навичок протягом навчання у закладі вищої освіти. Одним із шляхів набуття інформаційно-комунікативної компетентності є здобуття знань, вмінь та навичок за допомогою інтегративних навчальних занять. Автором подано приклади поєднання певних навчальних дисциплін, що дають змогу отримати інтегративні знання, на основі яких відпрацьовуються згодом вміння та навички для майбутньої квазіпрофесійної діяльності у пенітенціарній сфері. В статті наголошено на обов’язковому застосування інформаційних технологій для проведення інтегративних занять та запропоновані певні форми їх проведення, а саме: ділові ігри, кейс-технології, проекти та інші. Такі форми інтегративних навчальних занять вимагають від викладачів більш уважної підготовки дидактичного матеріалу за навчальними дисциплінами, що інтегруються у певні модульні інтеграційні блоки, окремі навчальні заняття, а також постійного вдосконалення власних знань, вмінь та навичок, більш високої ерудиції. Головне, що інтегровані навчальні заняття дають змогу встановити тісні міжпредметні зв’язки, здійснити синтез навчального матеріалу двох, трьох навчальних дисциплін за спорідненими темами, сформувати у майбутніх офіцерів-пенітенціаріїв об’ємне поліпредметне системне бачення, отримати певні вміння та навички користуватися сучасними інструментами інформаційних технологій для вирішення складних завдання, що потребують сучасних знань та часу для відпрацювання певних управлінських рішень тощо. Напрямком для подальших досліджень є створення інструментарію організації системної дидактико-інтегративної моделі формування професійних компетентностей майбутніх офіцерів-пенітенціаріїв.

На сьогодні вирішується одне з головних завдань – удосконалення професійної підготовки студентів із наданням базових знань, які формують у майбутніх фахівців вміння оперативно реагувати на зміни кон’юнктури ринку. Рівень кваліфікації фахівців в умовах ринку стає важливим економічним фактором, який набуває не тільки господарського, а й соціально-політичного значення, а професійна майстерність спеціалістів є важливим стратегічним товаром будь-якої незалежної держави.

Самостійна робота студента є невід’ємною складовою освітнього процесу у вищому навчальному закладі, в ході якої визначені завдання виконуються студентом під керівництвом викладача. Потрібне психологічне налаштування студента на важливість виконуваної роботи як у плані професійної підготовки, так і в плані розширення кругозору та ерудиції.

Метою проекту є дослідження методів і засобів розробки мульти-інтерфейсного навчального-розвиваючого середовища, яке допоможе дітям дошкільного віку розвивати свої навички. У першому розділі проведено аналіз навчально-розвиваючих середовищ та їх класифікацію, крім того досліджено технології, які широко використовуються при розробці навчально-розвиваючих середовищ, а також проаналізовано аналіз особливості розвиваючих ігор. У другому розділі запропоновано формалізацію об’єктів та процесів у навчально-розвиваючому середовищі на основі фізичних характеристик об’єктів, що дало змогу забезпечити максимальну наближеність віртуальних процесів до процесів, які протікають в реальній предметній області. Обгрунтовано алгоритм генерації лабіринту на основі методу пошуку в глибину для реалізації гри «Розвивайко». У третьому розділі було спроектовано та реалізовано мульти-інтерфейсне навчально-розвиваюче середовище на основі визначених функціональних вимог, побудовано алгоритми роботи додатку і забезпечено його верифікацію шляхом різних видів тестування ПЗ. У четвертому розділі було розглянуте питання з охорони праці, а саме умов праці та розробка заходів при роботі користувача, а також проаналізовано питання організації та забезпечення заходів щодо розосередження робітників та службовців суб’єктів господарювання, що продовжують свою роботу в особливий період, і евакуація населення.
The aim of the project is to study the method and means of developing a multi-interface learning and development environment that will help preschool children to develop their skills. The first section analyzes the educational and developmental environments and their classification, in addition, explores the technologies that are widely used in the development of educational and developmental environments, as well as analyzes the analysis of the features of educational games. The second section proposes the formalization of objects and processes in the learning environment based on the physical characteristics of objects, which allowed to ensure maximum proximity of virtual processes to the processes that take place in the real subject area. The algorithm of labyrinth generation based on the depth search method for the implementation of the game "Rozvyvayko" is substantiated. In the third section, a multi-interface learning and development environment was designed and implemented on the basis of certain functional requirements, algorithms for the application and its verification by various types of software testing. The fourth section addressed issues of labor protection, namely working conditions and the development of measures for the work of the user, as well as the organization and provision of measures for the dispersal of workers and employees of economic entities that continue to work in a special period, and evacuation.
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ 8 ВСТУП 9 РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ МУЛЬТИ-ІНТЕРФЕЙСНИХ СЕРЕДОВИЩ 12 1.1. Класифікація навчально-розвиваючих середовищ 12 1.2. Технології розробки 16 1.3. Аналіз особливостей розвиваючих ігор для дітей дошкільного віку 19 1.4. Висновки до розділу 21 РОЗДІЛ 2 ФОРМАЛІЗАЦІЯ МУЛЬТИ-ІНТЕРФЕЙСНИХ СЕРЕДОВИЩ 22 2.1. Формалізація об’єктів розвиваючої гри 22 2.2. Формалізація процесів 25 2.3. Алгоритм генерування лабіринтів 29 2.4. Висновки до розділу 33 РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ТА ТЕСТУВАННЯ МУЛЬТИ-ІНТЕРФЕЙСНОГО СЕРЕДОВИЩА 35 3.1. Визначення вимог 35 3.2. Проектування архітектури 39 3.3. Алгоритми мульти-інтерфейсного середовища 41 3.4. Тестування мульти-інтерфейсного середовища 47 3.5. Висновки до розділу 54 РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 56 4.1. Охорона праці 56 4.2. Організація та забезпечення заходів щодо розосередження робітників та службовців суб’єктів господарювання, що продовжують свою роботу в особливий період, і евакуація населення 60 ВИСНОВКИ 63 ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 65 Додаток А 67

Спецвипуск містить навчальний посібник М. В. Попель з факультативного курсу «Організація навчання математичних дисциплін у SageMathCloud» у педагогічних ВНЗ. У посібнику розкрито основні засади використання інструментарію SageMathCloud: створення проекту та його складників, навчальних ресурсів типу course, folder, sagews та sage-chat. Наведено характеристику основних компонентів інтерфейсу SageMathCloud та ресурсів типу course і sagews. Проілюстровано використання основ HTML та LaTeX у процесі оформлення результатів розв’язання основних математичних задач. Розглянуто можливості створення інтерактивних моделей за допомогою стандартних елементів управління. Для викладачів математичних дисциплін та студентів педагогічних навчальних закладів, всіх, хто цікавиться застосуванням хмаро орієнтованих систем в освіті.

Спецвипуск містить навчальний посібник М. В. Попель з факультативного курсу «Організація навчання математичних дисциплін у SageMathCloud» у педагогічних ВНЗ. У посібнику розкрито основні засади використання інструментарію SageMathCloud: створення проекту та його складників, навчальних ресурсів типу course, folder, sagews та sage-chat. Наведено характеристику основних компонентів інтерфейсу SageMathCloud та ресурсів типу course і sagews. Проілюстровано використання основ HTML та LaTeX у процесі оформлення результатів розв’язання основних математичних задач. Розглянуто можливості створення інтерактивних моделей за допомогою стандартних елементів управління. Для викладачів математичних дисциплін та студентів педагогічних навчальних закладів, всіх, хто цікавиться застосуванням хмаро орієнтованих систем в освіті.

У навчально-методичному посібнику висвітлено теоретичні та практичні аспекти ціноутворення у будівництві з врахуванням особливостей укладання та опрацювання проектно-кошторисної документації; наведено сучасні методики складання кошторисної і договірної документації. Посібник містить приклади розрахунку кошторисної і договірної документації, розробленої у відповідності з “Правилами визначення вартості будівництва” ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (з доповненнями та змінами). До складу посібника включені укрупнені показники визначення вартості будівництва на стадії инвесторської кошторисної документації. Призначений для здобувачів вищої освіти усіх форм навчання спеціальності 192 - «Будівництво та цивільна інженерія».

У методичному посібнику наведено теоретичні відомості з основ вико-ристання адаптивних хмаро орієнтованих систем у діяльності вчителя, що охоплюють поняттєвий апарат, критерії добору засобів і ресурсів, проекту-вання структури середовища. Обґрунтовано методичні засади використання сервісів науково-навчальної хмари закладу освіти на базі MS Office 365, сервісів адаптивного управління контентом на базі загальнодоступної хмари (AWS, IBM Box), підтримування процесів створення і використання електронних освітніх ресурсів (WPadV4), використання сервісів відкритої науки в адаптивних хмаро орієнтованих системах, використання хмарного сервісу CoCalc для організації спільної роботи над навчальними проектами та ін. Для педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, студентів і аспірантів закладів педагогічної освіти.

Підвищена активність у сфері створення кіберфізичних систем спрямована на пошук нових напрямів розвитку інформаційно-обчислювальних технологій, що сприятиме об’єднанню та інтегруванню різних за призначенням підсистем в єдину децентралізовану гнучку систему. Ця проблематика набуває актуальності з огляду на значне збільшення можливостей щодо практичної реалізації вимірювальних, обчислювальних та комунікаційних компонентів таких систем на основі сучасних технологічних досягнень у виготовленні інтегральних схем та засобів бездротового зв’язку. Передбачаються проекти взаємодії кібернетичних засобів (вимірювально-обчислювальних, комунікаційних, керуючих, вимірних) з фізичними процесами навколишнього світу. Розв’язання відповідних проблем потребує висококваліфікованих фахівців, які розуміються на сутності фізичних явищ та процесів. Цьому сприятиме пропонований навчальний посібник, в якому викладені базові положення фізичної науки з акцентуванням уваги на питаннях електромагнетизму та мікроелектроніки. Це дозволить майбутнім спеціалістам орієнтуватися в особливостях взаємодії фізичних процесів навколишнього світу з кібернетичними засобами (швидкість перебігу фізичних процесів порівняно з обчислювальними та комунікаційними можливостями кібернетичних засобів), питаннях фізичних процесів (лінійних, нелінійних, синергетичних), наявних можливостях визначити стан фізичного процесу (повнота інформації, точність) та можливого впливу на нього тощо. Наведений додатковий матеріал в розділах підкреслює єдність неживої і живої природи та прояву фізичних закономірностей в ній. Кожний розділ містить вимоги до знань та вмінь та питання для поточного комп’ютерного тестування.

Мета роботи проаналiзувати результати участi викладачiв i спiвробiтникiв кафедри ботанiки та екологiї Криворiзького державного педагогiчного унiверситету у мiжнародних екологiчних проектах, якi були реалiзованi у ХХI ст. Мiжнародний науковий проект «Територiя кар’єру як депозитарiй для рiдкiсних рослин i основа для екологiчної освiти» був виконаний в рамках програми The Quarry Life Award 2014 (органiзатор «HeidelbergCement»). Пiд час реалiзацiї проекту його команда, основу якої складали викладачi i спiвробiтники кафедри ботанiки та екологiї, на Жовтокам’янському кар’єрi здiйснила наступне: 1) провела еколого- ландшафтний аналiз територiї, 2) дослiдила фiторiзноманiття, 3) створила депозитарiй «Рослини Червоної книги», 4) розробила екологiчну стежку «Зелений шлях», 5) запропонувала напрямки подальшого розвитку проекту. Реалiзацiя мiжнародного наукового проекту «Створення чагарникових угруповань як нового мiсця iснування для бiоти кар’єру» в рамках програми The Quarry Life Award 2018 (органiзатор «HeidelbergCement») дозволила колективу дослiдникiв: 1) створити окремi бiогрупи з 8 гарно квiтучих ранньовесняних чагарникiв, у тому числi хвойних, на 5 дiлянках; 2) результати проекту внести до навчально-методичних матерiалiв дисциплiни «Бiорiзноманiття i стратегiя сталого розвитку»; 3) провести семiнари зi збереження бiорiзноманiття з вчителями бiологiї та екологiї, учнями та студентами закладiв середньої i професiйно-технiчної освiти; 4) рекомендувати види для фiтомелiорацiї iнших кар’єрiв компанiї «ХайдельбергЦемент».

Проаналізовано доцільність використання проектного методу під час професійної підготовки фахівців туристичної галузі. Акцентовано увагу на позитивних аспектах застосування методу. Виокремлено перелік компетенцій які формуються під час впровадження проектної діяльності у навчально-виховний процес вищого навчального закладу.

Критерії вибору організаційних форм навчання старшокласників математики визначаються загальними цілями формування професійної спрямованості особистості старшокласників, змістом професійно спрямованого навчання, рівнем математичної підготовки випускників профільної школи. Такий підхід до їх вибору уможливлює проведення із старшокласниками ділових і рольових ігор, особливо під час виконання ними навчальних проектів.

Освітній простір – це педагогічний феномен взаємодії людини з оточуючим її освітнім середовищем, у результаті чого відбувається його осмислення та пізнання. Представлені в нашому досліджені форми та методи можуть обиратися за основу залежно від того, наскільки вони зможуть дати чітке, ґрунтовне бачення моделюванню педагогічних ситуацій у навчальному процесі вищої школи. Виходячи зі сказаного, можна стверджувати, що групова форма навчальної діяльності студентів, індивідуальна проектна діяльність, ігрові методи сприяють формуванню професійної компетентності майбутніх учителів.

Курс «Дизайн одягу» являє собою ланку циклу дисциплін спеціального художньо-практичного спрямування, що надає базу для розвитку графічних навичок, засвоєння теоретичних принципів формоутворення, аналізу проектних ситуацій. Навчальний курс спрямований на розширення і поглиблення дизайнерських компетенцій студентів, і базується на знаннях і уміннях, отриманих протягом навчання у бакалавраті по спеціальному малюнку, кольорознавству, основам композиції, конструюванню, моделюванню та пошиттю швейних виробів. Динамічний характер розвитку «Дизайну одягу» як галузі наукового пізнання та творчої діяльності, передбачає використання студентами знань з курсів «Моделювання засобами комп’ютерної графіки» та «Компютерне проектування та моделювання об’єктів».

Хрестоматія містить наукові статті учасників фундаментального проекту «Лінгвальний простір духовного коду», які свого часу були опубліковані в різних виданнях, однак не завжди є доступними для наукової спільноти, зокрема й для студентства. Зібраний науковий доробок репрезентує мову (слово) як найважливіший чинник національної свідомості, що забезпечує комфортне існування людини в суспільстві, дає змогу виробити систему загальнонародних, національно зумовлених уявлень, пізнати національний характер. Запропоновані читачеві праці поглиблюють теоретичні відомості про семантичну структуру лінгвем у контексті національно-мовної картини світу. Дослідження лінгвального простору духовного коду ґрунтується передусім на осмисленні мовних знаків в системно-структурній та антропоцентричній (когнітивно-дискурсивній) парадигмах, що сприяє з’ясуванню когнітивних механізмів формування найважливіших соціокультурних стереотипів, виявленню культурно зумовлених компонентів мовних значень, інтерпретованих системою моральних норм, поведінки і принципами виховання і т. ін. Книжка стане в нагоді передусім студентам-словесникам під час вивчення навчальної дисципліни «Етнолінгвістика».

Метою дослідження є виокремлення засобів ІКТ ефективних у підготовці фахівців соціономічних професій. Задачами дослідження є аналіз можливостей засобів ІКТ у створенні умов формування компетентних фахівців соціономічних професій на прикладі підготовки майбутніх учителів математики. Об’єктом дослідження є засоби ІКТ у навчанні студентів ЗВО. Предметом дослідження є використання засобів ІКТ в процесі формування компетентності майбутніх фахівців соціономічних професій на прикладі підготовки майбутнього вчителя математики. В роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизація досліджень з проблеми використання засобів ІКТ у навчальній діяльності студентів ЗВО, виконано експериментальне виконання студентами курсових проектів з методики навчання математики із залученням засобів ІКТ. Для оцінки ефективності засобів ІКТ у підготовці фахівців соціономічних професій заплановано проведення педагогічного експерименту. Результати дослідження планується узагальнити рекомендації щодо використання засобів ІКТ у підготовці компетентних фахівців соціономічних професій.