Contents
Academic literature on the topic 'Міцність термічна'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Міцність термічна.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Міцність термічна"
1
Чернета, Олег, Олександр Коробочка, and Вадим Кубіч. "ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО СКЛАДУ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СЕРЕДНЬОВУГЛЕВІДОВОЇ СТАЛІДЛЯ АВТОМОБІЛЕЙ." Математичне моделювання, no. 1(44) (July 1, 2021): 103–12. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.236028.
Full textAbstract:
Були проведені дослідження методів вибору оптимальних технологічних процесів для зміцнення поверхневого шару деталей. Наведено аналіз фізико-механічних характеристик покриттів після відповідних видів зміцнення з урахуванням структурних змін у поверхневих шарах. Вказано критеріальні оцінки технологічних методів зміцнення — азотування, бордування, бороцементації, лазерної обробки, іонно-плазмове азотування, термічна обробка, а також отримані критеріальні оцінки продуктивності технологічного обладнання та економічні показники.
Міцність сталей забезпечується низкою зміцнюючих механізмів: твердорозчинні, дислокаційні, дисперсні, гранітні, субструктурні та перлітні. У сталях, загартованих до мартенситу, значення дислокаційних та субструктурних механізмів зміцнення, які залежать від вмісту розчиненого вуглецю. Збільшення міцності значно зменшує пластичність, в'язкість і збільшує межу крихкості. Для середньовуглецевихферитно-перлітних сталей вміст вуглецю або кількість перліту в структурі є головним фактором зміни міцності та пластичності. Зі збільшенням вмісту вуглецю ударна в'язкість зменшується, а крихкість зростає. Найбільш привабливими за властивостями є середньовуглецеві та середньолеговані сталі (0,3—0,5% С; σ0,2 = 700..850 МПа , σv = 900—1100 МПа). Особливості цих сталей - підвищені міцнісні властивості, низька чутливість до концентраторів напруги, висока витривалість та достатня в'язкість. Високоміцні середньолеговані сталі із вмістом 0,4% С забезпечують σв = 2100 МПа. При максимально можливих значеннях мікротвердості пластичність різко зменшується, коефіцієнти Kp, межа текучості — σt (МПа), коефіцієнт утворення тріщин KSU (дж/см2), коефіцієнт збільшення довжини δ (%), коефіцієнт стиснення Ψ (%). Червона лінія показує динаміку змін мікротвердості в залежності від методів і технологій зміцнення. При максимально можливих значеннях мікротвердості різко зменшується пластичність, коефіцієнти Kp, межа текучості - σt (МПа), коефіцієнт утворення тріщин KSU (дж/см2) ), коефіцієнт збільшення довжини δ (%), коефіцієнт стиснення Ψ (%).
З аналізу фізико-механічних властивостей посилених покриттів найпоширенішої та найрозвиненішої у світовій практиці можна визначити основні значення показників зносостійкості, довговічності, мікротвердості, пластичності для сучасних покриттів, які можна отримати за допомогою різних технологій. Розроблена методика визначення оптимальних способів і технологій зміцнення поверхневого шару деталей зі сталі 45 за критеріальними показниками ефективності. Визначено основні значення основних показників, що складають рівень D0, що обов'язково необхідні для зміцнених поверхонь за відповідними технологіями.
2
В.П. КАШИЦЬКИЙ, О.Л. САДОВА, and Н.В. ШУМ. "РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ БІОКОМПОЗИТІВ НА ОСНОВІ ГЛЮТИНУ ТА ДЕРЕВНОГО БОРОШНА." Товарознавчий вісник 1, no. 15 (February 19, 2022): 308–16. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-27.
Full textAbstract:
Мета. Визначити температурно-часовий режим термічної обробки біокомпозитних матеріалів на основі глютину та деревного борошна, сформованих методом гарячого пресування композиції.
Методика. Біокомпозитні зразки формували методом гарячого пресування композиції, до складу якої входили глютиновий розчин та деревне борошно. Межу міцності при стисненні розраховували в результаті визначення максимального руйнівного навантаження циліндричних зразків діаметром 20 мм, які стискували за допомогою статичного навантаження з швидкістю переміщення нижньої траверси преса 2 мм/хв.
Результати. Полімеркомпозитні матеріали широко використовують для виготовлення виробів в різних галузях промисловості та техніки завдяки унікальним властивостям. Однак зростання рівня екологічного забруднення та зменшення запасів вичерпних ресурсів є приводом для зниження інтенсивності використання полімеркомпозитів на основі синтетичних матриць та наповнювачів. Вирішення проблеми полягає у впровадженні компонентів природного походження, які є сумісними з навколишнім середовищем та здатні відновлюватися за рахунок щорічного або циклічного збору рослинної сировини. Волокна або порошкові матеріали рослинного походження після необхідної обробки є придатними для використання як наповнювачі біокомпозитних матеріалів, однак потребують вивчення процесів структурування системи для розробки технології формування виробів конструкційного призначення.
Формування біокомпозитних виробів на основі глютину та деревного борошна доцільно проводити з використанням гарячого пресування, яке полягає у витримці прескомпозиції за температури 150 °С протягом 3 год з наступною термічною обробкою біокомпозитних виробів для видалення надлишкової вологи та завершення процесу структурування біополімерної матриці. В результаті отримано біокомпозитний матеріал, міцність при стисненні якого становить 45-47 МПа, що цілком достатньо для виготовлення виробів конструкційного або декоративного призначення.
Наукова новизна. Вперше застосовано технологію гарячого пресування композитної суміші на основі біополімерного вʼяжучого та порошкового наповнювача природного походження та визначено оптимальний режим термічної обробки біокомпозитних матеріалів, що дозволило отримати матеріал конструкційного призначення з високою питомою міцністю.
Практична значимість. Розроблені біокомпозитні матеріали доцільно використовувати для виготовлення тари, елементів декору салонів транспортних засобів, корпусів приладів та меблів, що дозволить розширити сировинну базу, вирішити проблему утилізації відходів та покращити екологічну безпеку
3
Шишкіна, О. О. "Вплив виду активації води на властивості цементного тіста та бетону." Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, no. 15 (June 29, 2021): 108–13. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2021-5(15)-15.
Full textAbstract:
У роботі розглянуто вплив електромагнітної, електрохімічної та фізико-хімічної активації води замішування на терміни тужавіння, нормальну густину цементного тіста, а також на міцність дрібнозернистого бетону. Наведено порівняння бетонів, які отримано при замішуванні компонентів активованою водою. Виявлено вплив активації води замішування на контракцію цементного тіста і міцність бетону.
4
Karpyk, R. T., and S. V. Didyk. "Автоматизація процесу проектування прес-форм для литва термопластів під тиском." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 7 (September 27, 2018): 97–100. http://dx.doi.org/10.15421/40280721.
Full textAbstract:
Проаналізовано функції систем автоматизованого проектування за критерієм наявності в одному пакеті можливостей: створювати деталь, проектувати форму для неї, перевіряти її міцнісні характеристики, симулювати заливання та прогнозувати якість кінцевого виливка. На основі аналізу публікацій показано, що з використанням систем автоматизованого проектування легше проводити стандартизацію й уніфікацію елементів технологічного оснащення та систематизацію проектних рішень, які дають змогу скоротити терміни технологічної підготовки виробництва і зменшити собівартість виробів. На основі створеної моделі деталі у середовищі Autodesk Inventor показано процес розроблення прес-форм для литва із врахуванням технологічних особливостей. Проведено симуляцію заливки з подальшим прогнозом якості виливків, що дає змогу спростити та істотно пришвидшити процеси: проектування прес-форми, здійснення аналізу ливарної порожнини та розроблення керівних програм для оброблення деталей на верстатах з ЧПК. Виконано розрахунки усадок, раціональних температурних параметрів процесу лиття та випробування створених деталей прес-форми на міцність та стійкість із задаванням умов закріплення, взаємного розміщення та навантаження, які діють на модель. У кінцевому підсумку отримано модель прес-форми, з яких легко можна зробити кінцеві робочі кресленики всіх деталей.
5
Kryvchyk, Liliia, Tetiana Khokhlova, and Viktoriia Pinchuk. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ТЕРМІЧНОЇ ОБРОБКИ ПРЕСОВОГО ІНСТРУМЕНТУ ДЛЯ ПРЕСУВАННЯ НЕРЖАВІЮЧИХ ТРУБ." Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, no. 5-6 (December 27, 2019): 47–56. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-47-56.
Full textAbstract:
Мета. Метою дослідження є удосконалення технології термічної обробки основного трубопресового інструмента – голки-оправки для пресування неіржавіючих труб на трубопрофільних пресах для подальшого вибору оптимальних режимів термозміцнення.Методика. Для проведення дослідження з поковок діаметром 250 мм були вирізані зразки розміром 10×10×55 мм і піддані остаточній термічній обробці в цехових умовах при різних температурних режимах загартування, відпуску і хіміко-термічної обробки. Виготовлення мікрошліфів зводилось до виконання наступних операцій: шліфування, полірування й травлення. Проведено мікроструктурний аналіз зразків і визначена твердість після різних режимів термічної обробки.Результати. Побудовані і досліджені графіки залежності твердості зразків від температури загартування, відпуску, запропонований оптимальний режим газового азотування (що підтверджено результатами замірів твердості) для отримання високих експлуатаційних властивостей трубопресового інструмента і отримання необхідного балу зерна, проведено дослідження структури азотованого шару (мікроструктурне і електронне). Результатом роботи є розробка оптимального режиму термозміцнення інструмента (голки-оправки) (загартування з двократним відпуском і послідуючим азотуванням замість традиційного режиму – загартування з трикратним відпуском), що підвищує міцність, зносо- і теплостійкість сталі шляхом утворення стійких у процесі нагрівання карбідів, нітридів, боридів і т. п. В результаті сталь здобуває високу твердість на поверхні HRC 71 – 72, що не змінюється при нагріванні до 400 – 450 °С, високу опірність зношуванню, високі границі витривалості, корозійну стійкість.Наукова новизна. Вперше науково обґрунтовано вибір більш ефективного режиму термозміцнення трубопресового інструмента (з проведенням мікроструктурних досліджень), що дозволяє його використовувати в реальних умовах виробництва неіржавіючих труб на трубних підприємствах «ПрАТ Сентравіс Продакшн Юкрейн», «ТОВ ВО Оскар» та ін.Практична цінність. Удосконалення технології термічної обробки голки-оправки (загартування з відпуском і послідуючим азотуванням замість звичайної технології – загартування з відпуском) дозволить збільшити стійкість пресового інструмента на 30 % та знизити витрати по переробці виготовлення неіржавіючих труб, а також покращити якість внутрішньої поверхні труб (відсутність плівок, порізів та інших дефектів неіржавіючих труб).
6
Falchenko, Yu V., L. V. Petrushynets, V. Ye Fedorchuk, and Ye V. Polovetskiy. "Investigation of heat treatment effect on the strength of Al–Ti bimetal honeycomb core." Avtomatičeskaâ svarka (Kiev) 2021, no. 4 (April 28, 2021): 23–28. http://dx.doi.org/10.37434/as2021.04.04.
Full text
7
Гавенко, Світлана Федорівна, Олена Георгіївна Котмальова, and Марта Тарасівна Лабецька. "System-Technical Analysis of Technologies of Shrink Labels Manufacture." Технологія і техніка друкарства, no. 3(73) (October 25, 2021): 4–9. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.3(73).2021.243739.
Full textAbstract:
Термозбіжна етикетка на сьогоднішній день є одним із передових інноваційних рішень в галузі маркування паковань. Термозбіжна плівка має механічну міцність, еластичність і вологозахисні властивості, легко змінює лінійні розміри під впливом температури, що дозволяє їй набувати форми запаковуваної продукції, запобігає від несанкціонованого відкриття і підробки, а також привертає увагу покупців за рахунок оригінальних дизайнерських рішень. Технологія термозбіжного етикетування продукції використовується в фармацевтиці, косметології, харчовій, молочній, кондитерській промисловості. Для збереження продукцією свого належного товарного вигляду до закінчення терміну експлуатації, а також для можливості її декорування, друкування на термозбіжній етикетці виконується на внутрішній її стороні. Для нанесення зображення на термозбіжні етикетки в основному використовують технології глибокого і флексографічного друку. Специфіка технологічного процесу виготовлення термозбіжної етикетки обумовлює використання матеріалів з різними фізичними властивостями: прозорістю, блиском, товщиною, міцністю, коефіцієнтами тертя і розтягування, температурою, відсотком і часом усадки, що суттєво позначається на її кінцевій вартості. Найбільш широке застосування отримали ПЕТ і ПВХ-плівки. ПВХ-плівка деформується при більш низьких температурах і відрізняється більшою стійкістю до дії зовнішнього середовища, тоді як використання ПЕТ плівок дозволяє досягти кращих показників термоусадження і відповідно забезпечити вищу якість друкування. При нанесенні інформації на термозбіжну плівку можна використовувати фарби на водній основі, але тоді виникає ймовірність розмивання зображення при проходженні паковання через піч парового типу. Як альтернативу для друку на таких плівках застосовують фарби УФ закріплення, що дозволяє наносити багатоколірні складні зображення на будь-які види матеріалів, однак такий метод є досить дорогим, через високу вартість фарб та друкарського обладнання. Тому важливим є проведення системо-технічного, економічного аналізу та визначення найбільш рентабельної і ефективної технології виготовлення термозбіжних етикеток.
8
Kshyvetskyy, B. Ya, H. M. Datskiv, and Yo V. Andrashek. "Загальні відомості про клеї, склеювання та термічно модифіковану деревину." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 3 (April 25, 2019): 81–84. http://dx.doi.org/10.15421/40290317.
Full textAbstract:
Наведено аналіз клеїв, які використовують для склеювання деревини у деревообробному і меблевому виробництвах, зважаючи на їх екологічність, токсичність, походження, економічність, способи виробництва і сфери застосування. Особливу увагу приділено термопластичним полівінілацетатним клеям, які є одними з найперспективніших на сьогодні для склеювання як звичайної, так і термічно модифікованої деревини. В умовах зростання вимог до екологізації промисловості та обмежень використання матеріалів, що містять шкідливі хімічні компоненти, виникла потреба у розробленні нових методів модифікування деревини, які базувались би на принципах екологічності та ресурсоощадності. Показано, що за дії на деревину температури 180–240 °С в її біологічному складі відбуваються незворотні зміни, які впливають на властивості кінцевого продукту, зокрема: покращена формостійкість та стійкість до високих температур, абсолютна стійкість до біологічних уражень, висока вологостійкість (адсорбційні властивості у 3–5 разів нижчі, ніж у звичайної деревини), однорідність кольору за глибиною, довговічність, екологічність тощо. Усі зазначені вище властивості термічно модифікованої деревини зумовлюють універсальність її використання: як конструкційного матеріалу, стійкого до атмосферних впливів (вуличні конструкції, ландшафтний дизайн, будівництво мостів, причалів, облицювання водних каналів), для зовнішнього та внутрішнього оздоблення фасадів та житлових приміщень, виготовлення меблів, підлогового покриття, музичних інструментів тощо. Сфера застосування термодеревини така ж широка, як і сфера застосування звичайної деревини. Зокрема, з термічно модифікованої деревини можна виготовляти малі архітектурні форми, садово-паркові конструкції. Одним з пріоритетних напрямів наукових досліджень є вивчення термодеревини, що може використовуватися як матеріал для несних конструкцій. Зокрема, у вигляді композитного клеєного бруса ("клеєний термобрус"), що об'єднує ламелі з модифікованої та звичайної деревини. Наведено аналіз впливу зміни фізико-механічних властивостей термічно модифікованої деревини на міцність та довговічність клейових з'єднань.
9
Solonenko, Lyudmila, and Sergei Repyakh. "МІЦНІСТЬ ПІЩАНО-РІДКОСКЛЯНИХ СУМІШЕЙ, ЩО СТРУКТУРУВАЛИ ПАРО-МІКРОХВИЛЬОВОЮ ОБРОБКОЮ." Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, no. 3 (September 30, 2020): 39–47. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2020-3-39-47.
Full textAbstract:
Мета. Встановлення закономірностей впливу умов плакування кварцового піску рідким склом, параметрів паро-мікрохвильового затвердіння і терміну зберігання суміші на величину її межі міцності при стисненні в структурованому стані.Методика. У дослідженнях використовували кварцовий пісок з вмістом глинистої складової не більше 0,5% за масою і переважним розміром піщинок 0,23 мм, плакований содовим натрієвим рідким склом з силікатним модулем 2,8...3,0 і питомою щільністю 1,43...1,46 г/см3. Для визначення навантаження руйнування структурованих сумішей при стисканні за способом паро-мікрохвильового затвердіння виготовляли зразки розмірами Ø 50×50 мм і Ø 30×30 мм. Випробування зразків проводили на приладі LRu-2e. Температуру сумішей вимірювали з похибкою ±1 °С.Результати. Встановлено, що межа міцності при стисненні в результаті тривалого зберігання плакованого піску навіть в герметично закритій тарі зменшується в 2...3 рази в порівнянні з свіжовиготовленою сумішшю, що, ймовірно, обумовлено частковою карбонізацією рідкого скла в плакованому шарі. Рекомендовано для структурування піщано-рідкоскляної суміші за способом паро-мікрохвильового затвердіння використовувати свіжовиготовлений плакований кварцовий пісок з температурою 20...26 °С. При цьому для плакування натрієвим рідким склом рекомендовано використовувати кварцовий пісок з вмістом води до 0,2 % (за масою) та вмістом вологи в затверділому рідкому склі не більше 2...3 % від маси гідратованого силікату натрію. Наведені описи та аналіз встановлених закономірностей.Наукова новизна. Вперше встановлено, що плакування кварцового піску рідким склом для його подальшого структурування способом паро-мікрохвильового затвердіння слід здійснювати при утриманні в піску вологи не більше 0,2 % (за масою) з наступним сушінням піску до вмісту вологи в затверділому рідкому склі не більше 2...3 % від маси гідратованого силікату натрію.Практична цінність. Отримані дані будуть корисними в ливарному виробництві, а саме в області формоутворення піщано-рідкоскляних сумішей.
10
Клюс, В. П., C. В. Клюс, and Н. О. Маслова. "ЗАСТОСУВАННЯ ОКИСНЮВАЛЬНОГО ПІРОЛІЗУ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ ОРГАНІЧНИХ ВІДХОДІВ." Vidnovluvana energetika, no. 2(65) (June 28, 2021): 93–99. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).93-99.
Full textAbstract:
Виконано аналіз відомих методів переробки курячого посліду та осадів стічних вод. Запропоновано термічну переробку зазначених відходів методом окиснювального піролізу. Створено високотемпературну установку періодичної дії для проведення експериментальних досліджень. Вироблено гранули з посліду та осадів стічних вод.
В процесі окиснювального піролізу волога посліду перетворюється в пар, який взаємодіє з розпеченим вуглецем і активує його. Після переробки маса посліду зменшується в 2-3 рази, а вміст поживних речовин (Р2О5, К2О) збільшується в порівнянні з вихідним продуктом. Отриманий продукт не містить патогенної мікрофлори, має пористу структуру і достатню механічну міцність, що важливо для його транспортування.
За результатами переробки посліду було отримано два продукти: карбонізований послід та горючий газ з теплотою згоряння 5,8…6,1 МДж/м3. Вміст поживних речовин в карбонізованому посліді становив: Р2О5 – (14,0…18,8 %); К2О – (7,8…11,1 %). Активність по йоду – 22,3…24,2 %.
Для переробки були відібрані дві партії мулу: мул тривалого зберігання (понад 20 років) очисних споруд м. Києва та свіжий мул (3 роки) м. Львова.
В процесі переробки осаду стічних вод було встановлено, що при температурі 800 – 850 °С коксозольний залишок спікається, тому максимальну температуру було обмежено до 700 °С. Вміст Р2О5 в карбонізованому мулі становив 17,3…23 %.
Проведеними експериментами підтверджена гіпотеза про можливість термічної переробки посліду і мулу методом окиснювального піролізу в нетрадиційні органічні добрива, які містять фосфор і калій.
Відповідно до Європейського зеленого курсу (European Green Deal), планується скоротити застосування мінеральних добрив і засобів захисту рослин на 20 % найближчого десятиліття. Замінити традиційні мінеральні добрива можна органічними: карбонізованим послідом і карбонізованим мулом
Бібл. 11 , табл. 1, рис. 3.
Dissertations / Theses on the topic "Міцність термічна"
1
Какуріна, Л. В., Вікторія Віталіївна Тараненкова, and Галина Миколаївна Шабанова. "Дослідження продуктів гідратації спеціальних кальцій-барієвих глиноземних цементів з підвищеним вмістом заліза." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26062.
Full text
2
Саранчук, А. В. "Дослідження структури, властивостей та характеристик сталі 12Х18Н10Т після хіміко-термічної обробки." Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81723.
Full textAbstract:
Робота присвячена дослідженню мікроструктури, механічних властивостей та характеристик сталі 12Х18Н10Т після хіміко-термічної обробки, а саме після дифузійного одночасного насичення кремнієм та хромом. Доцільність використання даного типу покриття на сталі 12Х18Н10Т підтверджена випробуваннями на розтяг. Стійкість сталі 12Х18Н10Т до міжкристалічної корозії доведена експериментом. Підтверджена перспективність даного типу покриття як зносотійкого.The work is devoted to the study of the microstructure, mechanical properties and characteristics of steel 12Х18Н10Т (AISI 321) after chemical-heat treatment, namely after diffusion simultaneous saturation with silicon and chromium. The feasibility of using this type of coating on steel 12X18H10T (AISI 321) is confirmed by tensile tests. The resistance of steel 12Х18Н10Т to intergranular corrosion was proved experimentally. The confirmed are prospects of this type of coating as wear-resistant.
3
Супрун, О. В., Оксана Петрівна Гапонова, Оксана Петровна Гапонова, and Oksana Petrivna Haponova. "Вивчення впливу термічної обробки на структуру та властивості корозійностійкої сталі аустенітно-мартенситного класу типу ВНЛ-6." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39526.
Full textAbstract:
Підвищення надійності роботи важконавантажених деталей і вузлів,
що стикаються з вологою або морською атмосферою, або у виробах типу бак-
конструкцій, досягається, насамперед, застосуванням корозійностійких
сталей, які володіють підвищеною міцністю, надійністю і більш високою
стійкістю при роботі в умовах кавітаційного або гідроабразивного зносу [1].
Перспективними сплавами цього призначення є сталі аустенітно-
мартенситного класу, зокрема 03Х13Н5М5К9 (ВНЛ-6). Використання сталі
ВНЛ-6 дозволяє підвищити ресурс роботи виробів у 2-3 рази.
4
Говорун, Тетяна Павлівна, Татьяна Павловна Говорун, Tetiana Pavlivna Hovorun, and І. В. Собина. "Вплив прогресивних технологій хіміко-термоциклічної обробки на міцнісні характеристики валів відцентрових насосів." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40124.
Full textAbstract:
Вирішення проблеми підвищення надійності і довговічності деталей машин в даний час є одним з найважливіших завдань. Саме підвищення працездатності виробів дозволить скоротити витрати металу, збільшити продуктивність праці, знизити простої обладнання, які пов'язані з його переналадкой і ремонтом, і, таким чином, сприятиме збереженню матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів. Дана проблема стосується і такої широко затребуваної в Україні галузі виробництва як насособудування.
5
Мордвінцева, Ірина Олександрівна. "Моделювання в САПР нестаціонарних термічних навантажень та ресурсної міцності поршнів швидкохідних дизелів." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40132.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.05.03 – двигуни та енергетичні установки. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". –Харків, 2018.
Дисертація присвячена моделюванню в САПР нестаціонарних термічних навантажень та ресурсної міцності поршнів швидкохідних дизелів. З'ясовано, що для моделювання температурного стану поршня в перехідних процесах дизеля необхідно застосування нестаціонарних моделей експлуатації. При цьому, при завданні граничних умов необхідно мати дані щодо функцій керування, які враховують час перехідного процесу. Визначено допустимі спрощення завдання ГУ в характерних зонах поршня при розрахунках температурного та термонапруженого стану поршня на стаціонарних та в перехідних процесах дизеля. Їх використання дозволяє скоротити час проектування без порушення концепції гарантованого забезпечення ресурсу кромки КЗ на початкових етапах застосування САПР. Проведено експериментальне дослідження з визначення температурного стану поршня для дизеля 4ЧН12/14 в перехідних процесах дизеля. За даними дослідження визначені функції керування для кожного перехідного процесу. Запропоновано комплекс математичних моделей для визначення температурного та термонапруженого стану поршня в перехідних процесах дизеля. Для цього визначені рівняння функцій керування ГУ для ділянок першого та другого ПК. При спрощені ГУ достовірність результатів запропоновано встановлювати за показником відносного розрахункового збільшення ресурсу. За результатами досліджень встановлено вплив запізнення в часі ступінчастої зміни ГУ 3-го роду поршня в перехідному процесі дизеля на ресурсну міцність кромки КЗ. Означений захід дає змогу підвищити ефективність САПР на стаціонарних та нестаціонарних навантаженнях та при виконанні оцінки ресурсної міцності поршнів. Запропоновані нові конструкції поршнів з порожнинами масляного охолодження.Thesis for the science degree of the Candidate of technical sciences by specialіty 05.05.03 – engines and power plants. – National Technical University "Kharkov polytechnic institute", Kharkov, 2018. The thesis is devoted to modeling in CAD of non-stationary thermal stresses and resource durability of pistons of high-speed diesel engines. The dissertation is devoted to the modeling of non-stationary thermal loads and resource strength of high-speed diesels in CAD. It has been found that for modeling the thermal state of the piston in the transient processes diesel, it is necessary to use non-stationary models of operation. In this case, when the boundary conditions are imposed, it is necessary to have data on control functions that including the time of the transition process. The allowable simplifications of the border conditions problem in the characteristic zones of the piston in the calculations of the thermal and thermo-stressed state of the piston on the stationary and in the transient processes of the diesel load are determined. Their use allows to shorten the design time without violating the concept of guaranteed maintenance of the resource of the edge of the combustion chamber in the initial stages of CAD application. An experimental study was conducted to determine the thermal of a piston for a 4CHN12/14 diesel engine in transient diesel processes. According to the study, control functions are defined for each transient process. A complex of mathematical models for the determination of the thermal and thermo-stressed state of the piston in the transient processes of the diesel is proposed. With simplified border conditions, the reliability of the results proposed to set the indicator of the relative estimated increase in the resource. According to the results of the research, the effect of the shift in time of the step change of the BC of the 3rd kind of a piston in the transient process of the diesel engine on the resource strength of the edge of the combustion chamber is established. This measure allows to increase the efficiency of CAD on stationary and non-stationary loads and when performing the evaluation of the resource strength of the pistons. New designs of pistons with oil-cooling cavities are proposed.
6
Мордвінцева, Ірина Олександрівна. "Моделювання в САПР нестаціонарних термічних навантажень та ресурсної міцності поршнів швидкохідних дизелів." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40129.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.05.03 – двигуни та енергетичні установки. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". –Харків, 2018.
Дисертація присвячена моделюванню в САПР нестаціонарних термічних навантажень та ресурсної міцності поршнів швидкохідних дизелів. З'ясовано, що для моделювання температурного стану поршня в перехідних процесах дизеля необхідно застосування нестаціонарних моделей експлуатації. При цьому, при завданні граничних умов необхідно мати дані щодо функцій керування, які враховують час перехідного процесу. Визначено допустимі спрощення завдання ГУ в характерних зонах поршня при розрахунках температурного та термонапруженого стану поршня на стаціонарних та в перехідних процесах дизеля. Їх використання дозволяє скоротити час проектування без порушення концепції гарантованого забезпечення ресурсу кромки КЗ на початкових етапах застосування САПР. Проведено експериментальне дослідження з визначення температурного стану поршня для дизеля 4ЧН12/14 в перехідних процесах дизеля. За даними дослідження визначені функції керування для кожного перехідного процесу. Запропоновано комплекс математичних моделей для визначення температурного та термонапруженого стану поршня в перехідних процесах дизеля. Для цього визначені рівняння функцій керування ГУ для ділянок першого та другого ПК. При спрощені ГУ достовірність результатів запропоновано встановлювати за показником відносного розрахункового збільшення ресурсу. За результатами досліджень встановлено вплив запізнення в часі ступінчастої зміни ГУ 3-го роду поршня в перехідному процесі дизеля на ресурсну міцність кромки КЗ. Означений захід дає змогу підвищити ефективність САПР на стаціонарних та нестаціонарних навантаженнях та при виконанні оцінки ресурсної міцності поршнів. Запропоновані нові конструкції поршнів з порожнинами масляного охолодження.Thesis for the science degree of the Candidate of technical sciences by specialіty 05.05.03 – engines and power plants. – National Technical University "Kharkov polytechnic institute", Kharkov, 2018. The thesis is devoted to modeling in CAD of non-stationary thermal stresses and resource durability of pistons of high-speed diesel engines. The dissertation is devoted to the modeling of non-stationary thermal loads and resource strength of high-speed diesels in CAD. It has been found that for modeling the thermal state of the piston in the transient processes diesel, it is necessary to use non-stationary models of operation. In this case, when the boundary conditions are imposed, it is necessary to have data on control functions that including the time of the transition process. The allowable simplifications of the border conditions problem in the characteristic zones of the piston in the calculations of the thermal and thermo-stressed state of the piston on the stationary and in the transient processes of the diesel load are determined. Their use allows to shorten the design time without violating the concept of guaranteed maintenance of the resource of the edge of the combustion chamber in the initial stages of CAD application. An experimental study was conducted to determine the thermal of a piston for a 4CHN12/14 diesel engine in transient diesel processes. According to the study, control functions are defined for each transient process. A complex of mathematical models for the determination of the thermal and thermo-stressed state of the piston in the transient processes of the diesel is proposed. With simplified border conditions, the reliability of the results proposed to set the indicator of the relative estimated increase in the resource. According to the results of the research, the effect of the shift in time of the step change of the BC of the 3rd kind of a piston in the transient process of the diesel engine on the resource strength of the edge of the combustion chamber is established. This measure allows to increase the efficiency of CAD on stationary and non-stationary loads and when performing the evaluation of the resource strength of the pistons. New designs of pistons with oil-cooling cavities are proposed.
7
Верещага, Б. А. "Дослідження впливу технології виготовлення, складу ламінату, термічної обробки на фізико-механічні властивості полімерної, композитної пластинчастої пружини." Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86489.
Full textAbstract:
Верещага Богдан Анатолійович. Дослідження впливу технології виготовлення, складу ламінату, термічної обробки на фізико-механічні властивості полімерної, композитної пластинчастої пружини.
Кваліфікаційна робота на здобуття ступеня магістр за спеціальністю 132.00.02 – Прикладне матеріалознавство. – Сумський державний університет, 2021р.
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню впливу технології виготовлення, фізико-механічних властивостей, складу ламінату, термічної обробки на фізико-механічні властивості полімерної, композитної пластинчастої пружини.
За результатами досліджень системно досліджено існуючі технології виготовлення, фізико-механічні властивості, склад ламінату, та фізико-механічні властивості полімерної, композитної пластинчастої пружини.
8
Колодченко, П. М. "Дослідження впливу технології виготовлення, фізико-механічних властивостей, складу ламінату, термічної обробки на фізико-механічні властивості полімерних листових композитних заготовок лонжирону БПЛА." Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86659.
Full textAbstract:
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню впливу технології виготовлення, фізико-механічних властивостей, складу ламінату, термічної обробки на фізико-механічні властивості полімерних листових композитних заготовок лонжирону БПЛА.
За результатами досліджень системно досліджено існуючі технології виготовлення, фізико-механічні властивості, склад ламінату, та фізико-механічні властивості полімерних листових композитів.
Проведені механічні випробування зразків ПКМ з визначенням міцності при розтягуванні, міцності при стисканні. Визначена щільность зразків з полімерного композитного матеріалу.
9
Мацієвський, І. В., Г. Ю. Флейшер, and І. М. Трус. "Пластифікуюча добавка для гіпсових в'яжучих." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66609.
Full textAbstract:
Приведені загальні відомості щодо пластифікуючих добавок, а також
результати дослідження впливу дослідної добавки TS-1 на такі
характеристики гіпсу, як нормальна густина гіпсового тіста, терміни
тужавлення, кінетика кристалізації та міцність.Приведены общие сведения о пластифицирующих добавках, а также результаты исследования влияния опытной добавки TS-1, на такие характеристики гипса, как нормальная густота гипсового теста, терміни схватывания, кинетика кристаллизации и прочность.
General information about plasticizing admixtures and the results of the study of TS-I influence on the normal consistency, setting times, crystallization kinetics and strength are given.