Academic literature on the topic 'Мітохондріальна мембрана'

Розвиток більшості патологічних станів відбувається за вільнорадикальним механізмом, що на клітинному рівні характеризується посиленням продукування вільних радикалів, серед яких особливе місце належить активним формам кисню та азоту (АФК/АФА). Основними продуцентами вільнорадикальних форм кисню виступають передусім мембранні електронтранспортні NADH-залежні системи мітохондрій, NADPH-залежні системи ендоплазматичного ретикулуму, а також цитозольні оксидоредуктазні ферменти та мультиферментні комплекси. У роботі встановили особливості генерування супероксидного аніон радикала (О2·) як первинної активної форми кисню та оксиду азоту (NO·) в умовах тіоацетамід-індукованої гепатотоксичності. У виділених методом диференційного центрифугування субклітинних фракціях (мітохондріальна, мікросомна, постмікросомна) печінки мишей лінії C57BL/6J встановлено особливості NAD(P)H-залежного генерування супероксидного аніон радикала (О2·) як первинної активної форми кисню та оксиду азоту (NO·) в умовах тіоацетамід-індукованої гепатотоксичності та застосування фармакологічних доз вітаміну А. Розвиток гострої гепатотоксичності, індукованої одноразовим інтраперитонеальним уведенням 500 мг/кг тіоацетаміду, супроводжується зростанням інтенсивності продукування супероксидного аніон радикала та оксиду азоту мікросомною та цитозольною фракціями клітин печінки, але не мітохондріальною фракцією. Уведення фармакологічних доз вітаміну А (3000 МО) не викликає гепатопротекторного ефекту, проте посилює продукування активних форм кисню та азоту в печінці за гострої гепатотоксичності.

Вивчено особливості вікових змін концентрації кортизолу, паратиреоїдного гормону, тироксину в динаміці у постраждалих із травматичними переломами нижньої щелепи. Встановлено, що впродовж усього терміну спостереження концентрація усіх гормонів відрізнялася від норми і мала свої вікові особливості. Найбільше підвищення рівня кортизолу і паратиреоїдного гормону встановлено у постраждалих вікової групи 20–29 років, а тироксину – в пацієнтів вікової групи 40–49 років. Мета дослідження – вивчити динаміку концентрації гормонів крові, які впливають на синтез і мінералізацію кісткової мозолі в ділянці перелому при лікуванні постраждалих із травматичними відкритими переломами нижньої щелепи різного віку. Матеріали і методи. Проведено дослідження гормонального статусу 38 постраждалих із травматичними переломами нижньої щелепи 20–49 років на 1-й, 10-й, 20-й дні спостереження. Для цього у сироватці крові визначали рівень кортизолу за допомогою тест-системи FK 210R (версія 03.2002), паратиреоїдного гормону – за допомогою набору DSL ACTIVE I-PTH, тироксину – за допомогою тест-системи FK 212 R (версія 12.2001). Лікування перелому проводили із застосуванням назубних шин і стандартного медикаментозного забезпечення. Результати досліджень та їх обговорення. Підсумовуючи отримані результати, можна стверджувати, що гормони щитоподібної залози мають моделюючий вплив на кістковий метаболізм. Метаболічні ефекти пояснюються синтезом та підвищенням активності багатьох клітинних ферментів, впливом їх на проникність клітинних і мітохондріальних мембран, а також стимуляцією метаболізму в мітохондріях. Вони контролюють синтез РНК в ядрах клітин, регулюють синтез білка в рибосомах, проявляють пермісивний ефект на генетично детерміновані процеси і дію інших гормонів. Висновки. У хворих із травматичними переломами нижньої щелепи в усі вікові періоди встановлено дисбаланс гормонів, що впливають на синтез і мінералізацію кісткової мозолі.

У статті наведені дані щодо впливу «Ампролінсилу» і бровітакокциду на активність ферментів у сироватці крові за еймеріозної інвазії. Показано, що після застосування бровітакокциду за лікування індиків, уражених еймеріозною інвазією, настає поступова нормалізацію активності амінотрансфераз і фосфатаз у сироватці крові. Так, активність ензиму АлАТ у крові індиків на 3-ю добу залишалася в 2 рази вищою від контрольної групи. Вона дещо знизилася на 5-у добу, проте навіть на 10-у добу була на 19,4% вищою за нормальних величин. Активність АсАТ у сироватці крові хворих індиків на 3-ю добу була на 61,9% вищою, а на 5-у добу на 54,8% вищою, ніж в нормі. На 10-у добу активність АсАТ у індиків, яких лікували бровітакокцидом, була на 10,8% вище, ніж у клінічно здорових індиків. Мала величина коефіцієнта АсАТ/АлАТ протягом досліду вказує на вищу активність АлАТ у сироватці крові і дещо нижчу активність АсАТ. Навіть на 5-у добу в сироватці крові індиченят, яких лікували бровітакокцидом, величина коефіцієнта АсАТ/АлАТ складала 2,68 ± 0,04 од. проти 2,84 ± 0,02 од., що вказує на те, що активність АлАТ нормалізується повільніше, ніж активність АсАТ. Крім цього, унаслідок підвищеної проникності клітинних оболонок у сироватці крові хворих індиків, активність ЛДГ була на 12,2%, а ГГТ – на 29,7% вищою від клінічно здорової птиці. Зниження активності вказаних ензимів у сироватці крові індиків відбувалося поступово на 3- і 5-у доби лікування. У крові хворих індиків встановлено низьку активність каталази – на 34,2% нижче, ніж у клінічно здорової птиці. На 10-у добу активність даного ензиму була ще низькою порівняно з показником контрольної групи тварин. За лікування індиків, уражених еймеріозною інвазією, «Ампролінсилом» відзначено швидку нормалізацію активності ензимів у сироватці крові. Активність амінотрансфераз на 3-ю добу лікування залишалася на високому рівні АсАТ була на 56,6%, а АлАТ на 57,2% вищою, ніж у здорової птиці. Активність ензимів значно знизилась на 5-у добу і нормалізувалася на 10-у добу досліду. Величина коефіцієнта АсАТ/АлАТ поступово вирівнювалася і на 10-у добу співвідношення між амінотрансферазами у сироватці крові індиків було в межах нормальної величини. Коефіцієнт АсАТ/АлАТ був умежах фізіологічних величин на 5-у добу досліджень. Це вказує на те, що відбувається стабілізація проникності як зовнішньої клітинної оболонки гепатоцитів, так і внутрішніх мітохондріальних мембран. У індиків, яких лікували «Ампролінсилом», у сироватці крові нормалізувалася активність ензимів фосфорилювання – ГГТ на 5-у добу, ЛДГ на 10-у добу досліду. Краща нормалізація активності печінкових ензимів у сироватці крові індиків, лікованих «Ампролінсилом», порівняно з бровітакокцидом, зумовлена наявністю розторопші плямистої, в плодах якої міститься флаволігнан «Силімарин», що проявляє гепатопротекторну дію та відновлює цілісність клітинних мембран гепатоцитів.