Academic literature on the topic 'Мікроорганізми патогенні'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Мікроорганізми патогенні.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Мікроорганізми патогенні"
1
Chobotar, A. P. "АКАНТАМЕБИ ЯК РЕЗЕРВУАР ПАТОГЕННИХ БАКТЕРІЙ ТА ВІРУСІВ (огляд літератури)." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 20, 2019): 12–21. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10364.
Full textAbstract:
Вільноживучі найпростіші роду Acanthamoeba є представниками багатьох об’єктів зовнішнього середовища та постійно взаємодіють з іншими мікроорганізмами (вірусами і бактеріями), що населяють ці екологічні ніші. Особливості цих взаємовідносин вивчають дослідники з усього світу вже понад 20 років. Досліджено низку патогенних та умовно патогенних бактерій, які здатні співіснувати з акантамебами. Описано симбіотичну взаємодію амеб з ентеробактеріями, мікобактеріями, легіонелами, псевдомонадами, стафілококами, стрептококами та рядом інших прокаріот. Встановлено, що при співкультивуванні найпростіших з бактеріями збільшується термін виживання останніх та підвищується їх резистентність до впливу шкідливих факторів навколишнього середовища. Ряд наукових робіт присвячено також вивченню взаємодії Acanthamoeba sp. з представниками царства Vira, а саме родів Adenovirus, Norovirus, Rotavirus та Enterovirus. Характер взаємодії бактерій та вірусів із представниками вільноживучих найпростіших на клітинному рівні досліджується найчастіше з використанням мікроскопічних та сучасних молекулярно-генетичних методів.
Мета – аналіз здатності вільноживучих амеб взаємодіяти з бактеріями та вірусами, а також виконувати роль резервуара для патогенних мікроорганізмів.
Висновок. Детальний аналіз літературних джерел дозволив зробити висновок, що вільноживучі амеби здатні активно поглинати патогенні мікроорганізми. Доведено також, що вільноіснуючі найпростіші можуть виконувати роль резервуара для патогенних мікроорганізмів та слугувати вектором передачі збудників інфекційних захворювань. Таким чином, амеби виконують роль «троянського коня» мікробного світу.
2
Шкромада, О. І., and Ю. А. Дудченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИМІКРОБНОЇ АКТИВНОСТІ ПРОБІОТИЧНИХ ШТАМІВ BACILLUS." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 4 (55) (May 10, 2022): 38–43. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.4.6.
Full textAbstract:
Невиправдане та неконтрольоване використання протимікробних препаратів у тваринництві може призвести до збільшення антибіотикорезистентності та вплинути на здоров’я тварин та людей. Дослідження проводились у господарстві з вирощування великої рогатої породи голштин худоби України ТОВ агрофірма «Лан» у період березень-квітень 2021 року. Проводили моніторинг мікроорганізмів у господарстві, визначали їх кількість і видову належність. В якості елективного середовища для Escherichia використовували агар Ендо; визначення Staphуlococcus aureus проводили на агарі Чистовича, визначення грибів та дріжджів – на агарі Сабуро. Застосовували полімеразну ланцюгову реакцію для визначення Mycoplasma spp.. Також визначали антагоністичні властивості пробіотичних штамів Bacillus методом дифузії в агарові лунки. Визначали розмір зони затримки росту у мм навколо різних штамів: Bacillus amyloliquefaciense NR 59, Bacillus mucilaginosus ACH 82, Bacillus coagulans ALM86, Bacillus megaterium NCH 55, Bacillus pumilus LA 56 в розведенні 1×109, КУО/г. В якості контролю використовували диски з антибіотиком цефалексином. В кожну лунку з м'ясо-пептонним агаром з відповідним ізолятом вливали відповідний штам пробіотичного мікроорганізму. Далі проводили інкубацію протягом 24 годин за температури 37 ºС та визначали демаркаційну зону навколо кожної лунки. Визначені основні збудники захворювань молочних телят на фермі: S. agalactiae (23 %), S. aureus (11 %), S. epidermidis (18 %), E. fecalis (10 %), E. coli (12 %), Mycoplasma spp. (7 %), гриби Candida (9 %) та асоційована мікрофлора (10 %). Визначено три пробіотичних штамів мікроорганізмів, до яких проявили найбільшу чутливість мікроорганізми ізольовані у приміщенні телятника. Встановлено, що Bacillus coagulans ALM 86 проявляв антагоністичні властивості більше порівняно з антибіотиком стосовно S. agalactiae – на 18,93 %; Candida – на 29,16 %; S. aureus – на 15,56 %. Штам Bacillus pumilus LA 56 пригонічував більше ніж цефалексин ріст колоній S. epidermidis на 20,49 %; E. coli 28,78 %; Candida – на 7,33 %. B. Megaterium NCH 55 проявляв протимікробні властивості до S. aureus та E. fecalis однакову з антибіотиком цефалексином. В результаті проведених досліджень визначені пробіотики, які можуть стати альтернативою для заміни антибіотиків. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямку є визначення механізму дію пробіотиків Bacillus megaterium NCH 55, Bacillus coagulans ALM 86 та Bacillus pumilus LA 56 на патогенні мікроорганізми та визначення терапевтичного ефекту на тварин.
3
Ткаченко, А. С., and Л. М. Губа. "БІОДЕГРАДАБЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПАКУВАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ОРГАНІЧНИХ КЕКСІВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, no. 23 (May 4, 2020): 221–27. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2020-23-31.
Full textAbstract:
В роботі наведено результати досліджень змін органолептичних та мікробоілогічних показників, а також пероксидного числа розроблених органічних кексів «Гречаник» та «Житниця» протягом 7 днів зберігання. Зразки були упаковані у біорозкладну упаковку для харчових продуктів (паперовий пакет для борошняних виробів з віконцем) Shantou Weiyi Packaging Co., Ltd та індивідуальну біоразкладну РЕТ упаковку для харчових продуктів Stand Up Pouch. Кекси зберігали за температури (18±2) °С і відносної вологості повітря 75%. Для дослідження використані стандартні методи і методики. Органолептичну експертизу зразків здійснювали методами сенсорного аналізу на основі дегустаційної оцінки. Пероксидне число у ліпідній фракції кексів було досліджено йодометричним методом. Мезофільні аеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми визначали за допомогою обчислення колоній, які зростають на твердому живильному середовищі після інкубації за температури 30 °С. Бактерії групи кишкових паличок визначали методом, який базується на здатності розщеплювати глюкозу та лактозу. Патогенні мікроорганізми, в т.ч. бактерії роду Сальмонела визначали методом, який базується на виявленні характерного росту колоній на агаризованих диференційно-діагностичних середовищах. Встановлено, що після 7 діб зберігання кексів органолептичні показники погіршилися не суттєво. Проте кращі оцінки мали зразки, упаковані в індивідуальному біорозкладному РЕТ пакованні. Зростання пероксидного числа під час зберігання найбільш суттєвим було у виробах, які зберігалися у паперовому пакеті. Пероксидне число ліпідної основи кексу «Гречаник» збільшилося у 4 рази, а ліпідної основи кексу «Житниця» – у 3 рази. У зразках, що зберігалися у РЕТ-пакованні пероксидне число ліпідів кексу «Гречаник» збільшилося у 3,5 раза, а кексу «Житниця» – у 2,7 раза. Після 7 діб зберігання у жодному зразку не було перевищено значення вмісту МАФАМ, проте найменший вміст МАФАМ було зафіксовано у обох зразках, які зберігалися в індивідуальному РЕТ пакованні. Бактерій групи кишкової палички та патогенних мікроорганізмів, у тому числі бактерій групи Salmonella у зразках не виявлено. В цілому вміст мікробіологічних показник не перевищував допустимих меж у обох зразках, не залежно від типу паковання. Подальші дослідження планується присвятити дослідженню збереженості показників якості та безпечності кексів у інших пакувальних матеріалах.
4
Khomko, O. Y., R. I. Sydorchuk, P. M. Volyanyuk, O. A. Karliychuk, B. V. Petryuk, I. I. Bilyk, and R. P. Knut. "Стан клітинного імунітету при синдромі діабетичної стопи." Klinicheskaia khirurgiia, no. 8 (September 7, 2017): 48. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.08.48.
Full textAbstract:
Проаналізовані зміни клітинного імунітету у хворих при синдромі діабетичної стопи (СДС). Відзначено тенденцію до збільшення на 28,7% абсолютної кількості загального пулу Т–лімфоцитів, проте, зменшення їх відносної кількості на 16,5%. При цьому виявлені імунні розлади першого (у 62,5% хворих) та другого (у 37,5%) ступеня. Можливою причиною таких змін є те, що збудниками гнійно–некротичних процесів м’яких тканин є умовно патогенні мікроорганізми, локалізовані у позаклітинних просторах, проти яких формується в основному гуморальна імунна відповідь, на відміну від імунної відповіді проти внутрішньоклітинних збудників, що забезпечує клітинна ланка імунітету.
5
Orishchuk, O., and S. Tsap. "ПРОДУКТИВНІСТЬ КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ ЗА ВВЕДЕННЯ У КОМБІКОРМ ДРІЖДЖІВ SACCHAROMYCES CEREVISIAE." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (41) (October 26, 2020): 56–61. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.2.9.
Full textAbstract:
В даний час існує проблема отримання екологічно чистої продукції, що не приносить шкоди людині.
Протягом багатьох років основним засобом контролю кишкової мікрофлори птиці були кормові антибіотики. Однак, вони мають ряд суттєвих недоліків, зокрема, здатність до накопичення їх залишкових кількостей у продуктах птахівництва та розвитку стійкості й адаптації мікроорганізмів до даних препаратів у результаті їх тривалого застосування.
У науковій літературі з’явилася інформація за результатами досліджень про накопичення та збереження в органах і тканинах антибіотиків після забою тварин. Ці негативні сторони при використанні антибіотиків спонукають виробників тваринницької продукції шукати нові препарати для стимулювання росту й розвитку курчат-бройлерів, замість заборонених в Європі кормових антибіотиків.У зв’язку з цим у нас в країні й за кордоном збільшилися дослідження з вивчення і створення препаратів, альтернативних антибіотиків. До них можна віднести пробіотики й ферментні препарати.
Введення пробіотиків у технологію вирощування молодняка – найбільш сучасний спосіб профілактики шлунково-кишкових захворювань, заснований на екологічно безпечних механізмах підтримки високого рівня колонізаційної резистентності кишечника. Використання ферментних препаратів здатне підвищити кількість корисних бактерій у кишечнику, надають позитивну дію на гнильні й умовно-патогенні мікроорганізми шлунково-кишкового тракту, а також поліпшують склад мікрофлори травного тракту (Isolauri et al., 2001; Czap & Orishhuk, 2015).
Дослідження, спрямовані на вивчення впливу кормових дріжджів препарату як окремо, так і при комплексному використанні у складі пробіотичного комплексу на продуктивність й якісні показники м’яса курчат-бройлерів, є актуальними, становлять великий науковий та практичний інтерес.
Доведено, що введення їх до раціону курчат-бройлерів сприяє підвищенню продуктивності та покращенню перетравності поживних речовин раціону
6
Чечет, О. М. "ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ У ПТАХІВНИЦТВІ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 3 (54) (February 17, 2022): 60–69. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.9.
Full textAbstract:
Птахівнича галузь в Україні динамічно розвивається за рахунок економічної привабливості і досить швидкого повернення інвестицій, що стимулює інтенсифікацію вирощування птиці. Через це переущільнюється поголів’я, скорочуються санітарні розриви, що призводить до накопичення патогенної вірусної та бактеріальної мікрофлори у навколишньому середовищі. Порушення ветеринарно-санітарних правил, низька якість кормів, збої у технології вирощування, стреси різного походження створюють умови для зниження резистентності організму птиці, послаблюють імунну систему і, як наслідок, стають причиною виникнення інфекційних хвороб різної етіології. Перебіг асоційованих інфекцій у латентній формі відбувається у більш тяжкій формі та більш тривалий час зі значною варіабельністю клінічних ознак і різними ускладненнями, що обтяжує проведення діагностичних і профілактичних заходів. Окрім того, тісні зв’язки між вітчизняними та зарубіжними сільськогосподарськими товаро- виробниками є основною причиною занесення на територію України збудників інфекційних хвороб. Наявна загроза епізоотії та, відповідно, збитків для птахівництва вимагає застосування повного комплексу прогресивних програм імунної корекції і профілактики захворювань, ефективних заходів біологічного захисту, що оптимізують метаболічні процеси в організмі птиці, підвищуючи природну резистентність. Мета роботи – вивчення, моніторинг, аналіз, узагальнення та оцінка ринку імунобіологічних препаратів, біоцидів і кормових добавок для птахівничої галузі на сучасному етапі розвитку вітчизняного аграрного сектору. Аналіз запропонованих та офіційно зареєстрованих в Україні імуномодулюючих препаратів, антибіотиків, біоцидів, нутріцевтиків і кормових добавок для птахівництва свідчить, що більшість із них (65,8%) - це засоби, представлені зарубіжними виробниками, однак асортимент вітчизняної фармакологічної індустрії (34,2%) свідчить про високий потенціал українських виробників ветеринарних препаратів і кормових добавок для птахівничої галузі. Задля ефективної і пролонгованої дії цих заходів потрібно здійснювати систематичну ротацію біоцидів із метою запобігання виникненню стійкості збудників захворювань заразної етіології серед поголів’я птахів. Комплекс лікувально-профілактичних заходів має обов’язково враховувати локальну епізоотичну ситуацію, стійкість бактерій і вірусів до дії фізико-хімічних факторів і дезінфектантів, прогресивні та універсальні методи імунної модуляції організму птиці. Для технологічної системи вирощування птахів нами запропоновано нові біоцидні препарати «Біолайд» і «Діолайд». Комплексне використання препаратів на основі цих діючих речовин не потребує ротації дезінфікуючих засобів і пролонгованої дії на патогенні мікроорганізми. Нами запропоновано також нові пробіотичні препарати «Біозапін» і «Біомагн». Комплекс запропонованих препаратів покращить профілактику інфекційних хвороб і підвищить продуктивність у птахівництві.
7
Bai, U. A. "КВАРЦ. УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ. ОЗОН. ВПЛИВ НА ВІРУС COVID-19." Медсестринство, no. 2 (July 8, 2020): 41–42. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.2.11238.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано вплив ультрафіолетового випромінювання, кварцу та озону як на людський організм, так і на мікроорганізми. Пояснено, що внаслідок дезактивації ДНК бактерій, вірусів та інших патогенних мікроорганізмів руйнується їх здатність до розмноження та виникнення хвороби, що робить доцільним використання ультрафіолетового випромінювання з метою дезінфекції, особливо в період такої вірусної епідемії, як COVID-19.
8
Horiuk, Yu V., M. D. Kukhtyn, Yu B. Perkiy, and V. V. Horiuk. "Поширення основних збудників маститу корів на молочних фермах західного регіону України." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, no. 83 (February 27, 2018): 115–19. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8322.
Full textAbstract:
Незважаючи на багаторічну боротьбу та розробку високоефективних лікувальних схем, мастит залишається найпоширенішим захворюванням молочного стада у всіх країнах світу. Основною причиною виникнення маститу є патогенні мікроорганізми. Метою досліджень було визначити поширення основних збудників маститу корів на молочних фермах західного регіону України. Експериментальні дослідження проводили в лабораторіях Тернопільської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини НААН, Подільському державному аграрно-технічному університеті та господарствах Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Львівської областей. Діагностику маститу корів, відбір проб секрету молочної залози, доставку їх в лабораторію та мікробіологічні дослідження проводили згідно з загальноприйнятими методиками. Корів вважали хворими на мастит при виділенні збудників з секрету молочної залози (коагулазопозитивні стафілококи, S. agalactiae, S. dysgalactiae, S. uberis та E. coli). Встановлено, що у період лактації із секрету хворих чверток вимені корів найчастіше виділяються бактерії роду Streptococcus (47,7%) та Staphylococcus (45,5%), що свідчить про їх головну етіологічну роль у виникненні субклінічного маститу. У період сухостою субклінічний мастит корів стрептококової етіології діагностується у 2,4 раза (Р ≤ 0,01) частіше ніж стафілококової і відповідно становить 62,5% випадків. Також у період лактації та сухостою спостерігали наявність субклінічного маститу змішаної етіології (стрептококи, стафілококи, коліформи) відповідно в 6,8 і 8,3% випадків. Дослідження видового складу мікрофлори секрету вимені корів при субклінічному маститі стафілококової етіології показали, що на молочних фермах домінував коагулазопозитивний стафілокок, ідентифікований нами як S. aureus subsp. aureus. При субклінічному маститі стрептококової етіології у період лактації в однаковій кількості проб секрету вимені (47,4%) виділяються бактерії виду S. agalactiae і S. dysgalactiae, в меншій мірі S. uberis (5,2%). У період сухостою збудники S. agalactiae при субклінічному маститі стрептококової етіології виділяються з проб секрету корів у 1,3 раза менше, S. dysgalactiae – у 1,2 раза, а бактерії виду S. uberis – у 4,4 раза більше, ніж у період лактації (Р ≤ 0,01). Дані результати досліджень підтверджують важливість контролю стану здоров’я молочної залози корів у період сухостою та лактації для проведення ефективних профілактичних і лікувальних заходів.
9
Mishyna, M., M. Gonchar, O. Logvinova, H. Isaieva, and M. Basiuk. "DISTRIBUTION OF THE CAUSATIVE AGENTS OF RESPIRATORY TRACT INFECTIONS IN CHILDREN." Inter Collegas 7, no. 1 (April 16, 2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.35339/ic.7.1.38-44.
Full textAbstract:
DISTRIBUTION OF THE CAUSATIVE AGENTS OF RESPIRATORY TRACT INFECTIONS IN CHILDREN.
Mishyna М., Gonchar M., Logvinova O., Isaieva H., Basiuk M.
The study aimed to investigate prevalence of microorganisms depending on the site of isolation and disease. The study involved 48 children aged 1 year to 17 years. Acute bronchitis (54, 17%), community-acquired pneumonia (CAP) (33, 33%), bronchial asthma (12, 50%) were diagnosed. Were isolated 173 strains of microorganisms. Gram-positive microorganisms were detected 106 strains (61, 3%), Gram-negative microorganisms - 49 strains (28, 3%), fungi - 18 strains (10, 4%). We investigated 100 samples from nose (nasal swabs), pharynx (throat swabs) and sputum. In 83 cases were isolated Gram-positive microorganisms, in 36 cases were isolated Gram-negative microorganisms, in 18 cases - fungi. Analysis reviled that Staphylococcus aureus most often isolated from patients with acute bronchitis; Gram-negative microorganisms most often detected from throat swabs, comparing with microorganisms detected from nose swabs and sputum.
Keywords: microorganisms, biofilms, respiratory diseases, children.
Анотація
ПОШИРЕНІСТЬ ЗБУДНИКІВ ІНФЕКЦІЙ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ.
Мішина М.М, Гончарь М. О., Логвінова О.Л., Ісаєва Г.О., Басюк М.А.
Метою дослідження було вивчити переважання умовно-патогенних мікроорганізмів, які викликають захворювання органів дихання у дітей, в залежності від місця виділення та захворювання. У дослідженні було 48 дітей у віці від 1 року до 17 років. Пацієнти були з такими діагнозами: гострі бронхіти (54, 17%), негоспітальні пневмонії (33, 33%), бронхіальна астма (12, 50%). Було виділено 173 штама умовно-патогенних мікроорганізмів. Грампозитивних мікроорганізмів було виділено 106 штамів (61, 3%), грамнегативних мікроорганізмів – 49 штамів (28, 3%), грибів – 18 штамів (10, 4%). Було досліджено 100 зразків з зіву, носу, мокротиння. Грампозитивні мікроорганізми були виділені з 83 зразків, грамнегативні – з 36 зразків, гриби – з 18 зразків. Проведене дослідження довело, що Staphylococcus aureus найчастіше виділявся у пацієнтів з гострими бронхітами. Грамнегативні мікроорганізми частіш за все виділялись зі зразків із зіву в порівнянні з мазками з носу та мокротинням.
Ключові слова: мікроорганізми, біоплівки, захворювання органів дихання, діти.
Абстракт
РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ ВОЗБУДИТЕЛЕЙ ИНФЕКЦИЙ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ У ДЕТЕЙ.
Мішина М.М., Гончарь М. О., Логвінова О.Л., Ісаєва Г.О., Басюк М.А.
Целью исследования было изучить преобладание условно-патогенныхмикроорганизмов, вызывающих заболевания органов дыхания у детей, в зависимости от места забора материала и заболевания. Исследование включало 48 детей в возрасте от 1 года до 17 лет. Пациенты находились с такими заболеваниями: острые бронхиты (54, 17%), внегоспитальные пневмонии (33, 33%), бронхиальная астма (12, 50%). Всего было выделено 173 штамма условно-патогенных микроорганизмов. Грамположительных микроорганизмов было выделено 106 штаммов (61, 3%), грамотрицательных микроорганизмов – 49 штаммов (28, 3%), грибов – 18 штаммов (10, 4%). Было исследовано 100 образцов из зева, носа, мокроты. Грамположительные микроорганизмы были выделены из 83 образцов, грамотрицальные – из 36 образцов, грибы – из 18 образцов. В ходе исследования было доказано, что Staphylococcus aureus чаще всего выделялся от пациентов с острыми бронхитами. Грамотрицательные микроорганизмы чаще всего выделялись из мазков из зева по сравнению с мазками из носа и мокротой.
Ключевые слова: микроорганизмы, биопленки, заболевания органов дыхания, дети.
10
Chobotar, A. P. "АКАНТАМЕБИ ЯК РЕЗЕРВУАР ПАТОГЕННИХ БАКТЕРІЙ ТА ВІРУСІВ." Інфекційні хвороби, no. 2 (July 30, 2019): 66–74. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10328.
Full textAbstract:
Огляд літератури показав, що вільноживучі найпростіші роду Acanthamoeba є представниками багатьох об’єктів зовнішнього середовища та постійно взаємодіють з іншими мікроорганізмами (вірусами та бактеріями), що населяють дані екологічні ніші. Особливості цих взаємовідносин вивчаються дослідниками з усього світу вже більше 20 років. Досліджено низку патогенних та умовно-патогенних бактерій, які здатні співіснувати з акантамебами. Так, наприклад, описано симбіотичну взаємодію амеб з ентеробактеріями, мікобактеріями, легіонелами, псевдомонадами, стафілококами, стрептококами та рядом інших прокаріот. При співкультивуванні найпростіших з бактеріями збільшується термін виживання останніх та підвищується їх резистентність до впливу шкідливих факторів навколишнього середовища. Ряд наукових робіт присвячено також вивченню взаємодії Acanthamoeba sp. з представниками царства Vira, а саме родів Adenovirus, Norovirus, Rotavirus та Enterovirus. Характер взаємодії бактерій та вірусів із представниками вільноживучих найпростіших на клітинному рівні досліджується найчастіше з використанням мікроскопічних і сучасних молекулярно-генетичних методів. Доведено також, що вільноживучі амеби можуть виконувати роль резервуару для патогенних мікроорганізмів та слугувати вектором передачі збудників інфекційних захворювань.
Dissertations / Theses on the topic "Мікроорганізми патогенні"
1
Липовська, Вікторія Вікторівна, Виктория Викторовна Липовская, and Viktoriia Viktorivna Lypovska. "Вплив лактобацил на умовно-патогенні мікроорганізми." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5079.
Full text
2
Лукаш, А. В. "Роль Helicobacter pylori в розвитку передпухлинних захворювань та пухлин шлунку." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32123.
Full textAbstract:
Helicobacter pуlorі відноситься до умовно патогенних мікроорганізмів, може викликати хронічне враження слизової оболонки шлунку (стійке запалення з утворенням виразок та пухлин).
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32123
3
Фалько, К. Е. "Listeria monocytogenes, як збудник харчової інфекції." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45150.
Full textAbstract:
Останнім часом в різних країнах світу все більше з’являється повідомлень щодо спалахів захворювань людей, які пов'язані з вживанням харчових продуктів, які можуть бути джерелом патогенних мікроорганізмів і головним чином, це бактерії родів Campylobacter, Salmonella, Listeria monocytogenes, ентерогеморагічні Escherichia coli і Enterobacter sakazakii (Cronobacter spp). Рід Listeria налічує біля 10 видів, проте патогенний для людини та тварин є лише Listeria monocytogenes, яка при потраплянні до харчових продуктів, може викликати отруєння в споживачів.
4
Кравченко, О. М., Н. В. Решетняк, and Олександр Миколайович Огурцов. "Оптимізація технології виробництва хлібопекарських дріжджів." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41443.
Full text
5
Чемич, Оксана Миколаївна, Оксана Николаевна Чемич, Oksana Mykolaivna Chemych, Ніна Іванівна Ільїна, Нина Ивановна Ильина, Nina Ivanivna Ilina, О. В. Холодило, and Л. В. Бєлай. "Етіологічні та епідеміологічні чинники сучасних гострих кишкових інфекцій." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37964.
Full textAbstract:
Незважаючи на успіхи досягнуті у боротьбі з інфекційними хворобами у світі, їх роль в патології залишається значною. Гострі кишкові інфекції у загальній структурі інфекційної захворюваності займають друге місце. В Україні, як і у світі, зростає захворюваність на гострі кишкові інфекції (ГКІ), викликані умовно патогенними мікроорганізмами (УПМ) та вірусами (В). Не останню роль у цьому питанні відіграють соціально-економічні чинники.
6
Холодило, О. В. "Гострі кишкові інфекції у дорослих: мікробіологічна характеристика." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37966.
Full textAbstract:
ГКІ – це діарейні захворювання, які об¢єднують більш ніж 30 захворювань бактеріальної, вірусної або протозойної етіології, загальним симптомом яких є діарея. Усі ці захворювання мають єдиний переважно фекально-оральний механізм передачи збудника й розвитку внаслідок цього характерного симптомо-комплекса гострої діареї. Збудники інфекційних та паразитарних хвороб дедалі швидше поширюються серед людського населення. Доведено, що на сучасному етапі більшість діарейних захворювань викликаються умовно-патогенними мікроорганізмами (УПМ) родини Enterobacteriaceae. Найбільш часто збудниками виступають мікроорганізми родів: Klebsiella, Proteus, Enterobacter, Citrobacter та ін.
7
Ільїна, Вікторія Валеріївна, Виктория Валерьевна Ильина, Viktoriia Valeriivna Ilina, Микола Дмитрович Чемич, Николай Дмитриевич Чемич, and Mykola Dmytrovych Chemych. "Ендогенна інтоксикація при гострих кишкових інфекціях, викликаних умовно патогенними мікроорганізмами." Thesis, Видавництво СумДУ, 2002. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/23975.
Full text
8
Чемич, Оксана Миколаївна, Оксана Николаевна Чемич, and Oksana Mykolaivna Chemych. "Клініко-епідеміологічні особливості перебігу гострих кишкових інфекцій, спричинених бактерійними та вірусними чинниками." Master's thesis, Вид-во СумДУ, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/38628.
Full textAbstract:
Мета роботи: Удосконалити критерії діагностики гострих кишкових інфекцій спричинених бактерійними і вірусними чинниками, сальмонелами на підставі визначення клініко-епідеміологічних та лабораторних особливостей перебігу хвороби.
9
Шубін, П. А., А. В. Стеблевська, and І. В. Воробей. "Вивчення генетичних факторів забезпечення полірезістентності Staphylococcus aureus до антибіотиків." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/55136.
Full textAbstract:
Staphylococcus aureus є опортуністичним патогенним мікроорганізмом тіла людини та тварин, який викликає гнійно-запальні процеси, сепсис та інші захворювання. Потрапляючи в харчові продукти, S. aureus продукує ентеротоксини що спричиняють харчові отруєння. У 1960-х роках у Великобританії описано перші випадки нечутливості до метициліну S. aureus - Methicillin-resistant S. aureus (MRSA). MRSA швидко розповсюдився по всьому світу та сприяє виникненню важковиліковним інфекційним хворобам таким як сепсис та пневмонії. Довгий час MRSA вважався внутрішньолікарняною інфекцією, та у 1990-х роках фіксують захворювання, викликані позалікарняними MRSA – CA-MRSA (community-associated MRSA). У 2003 році виділено MRSA зоонозного походження LA-MRSA (livestock-associated MRSA). Надмірне та неконтрольоване використання антибіотичних препаратів в медицині та тваринництві занепокоює науковців, так як вони констатують підвищення резистентності цього патогенну до різних антибіотиків. Таким чином, S. aureus стає однією з основних проблем у сфері охорони здоров'я, а його стійкість до антибіотиків спонукає до вивчення генетичних факторів, що забезпечують дану резистентність.
10
Devid, C. M. "The effect of combine probiotic lacto on interleukin's levels in acute intestinal infections caused by opportunistic microorganisms." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35921.
Full textAbstract:
Acute intestinal infections (AII) caused by opportunistic microorganisms (OM) family Enterobacteriaceae are one of the most actual health problem. At present, information about the features reactivity of the immune system in response to the invasion of OM has not been studied. Was found that immune parameters have a higher prognostic rank than clinical and medical history and other laboratory data. Thus, monitoring the levels of cytokines in the serum of patients allows to identify patients at increased risk of complications and possible protracted disease course and justify the effectiveness of therapeutic agents.
When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35921
Book chapters on the topic "Мікроорганізми патогенні"
1
Штеніков, М. Д., and В. О. Іваниця. "Аеробні споротвірні бактерії глибоководних осадів Чорного моря." In Мікробіологічні дослідження Чорного моря. Odesa, Ukraine: Odesa I.I. Mechnikov National University, 2021. http://dx.doi.org/10.18524/978-617-689-454-4.4.
Full textAbstract:
З глибоководних відкладень Чорного моря виділено ізоляти споротвірних бактерій, які методом аналізу профілів жирних кислот віднесено до 14 видів родів Bacillus, Paenibacillus та Brevibacillus. Виділені бактерії охарактеризовані за антагоністичною активністю по відношенню до опортуністичних патогенів людини. За результатами скринінгу було відібрано Bacillus velezensis ONU 553, B. pumilus ONU 554та B. subtilis ONU 559. Загальні характеристики геномів цих бактерій укладаються в діапазон значень, властивий відповідним видам. Методом рідинної хромато-масспектрометрії у бактерій штаму Bacillus velezensis ONU553 виявлено та ідентифіковано 90, B. pumilus ONU 554 – 33, B. subtilis ONU 559 - 43 екзометаболіти. Серед них виявлено антибіотики класів ліпопептидів та амікумацинів, а також пентапептид GPFPI. Виявлені сполуки, які ідентифіковані для бацил вперше, потребують подальшої верифікації. Для ряду сполук вперше ідентифіковано біосинтетичні генні кластери. Розраховані за профілями жирних кислот індекси термофільності та аналіз амінокислотних спектрів за методом Moura (в авторській модифікації) вказують на неаборигенність штамів B. velezensis ONU 553 та B. subtilis ONU 559 для донних відкладень. Виділені і вивчені штами морських бактерій поповнили Колекцію морських мікроорганізмів Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, а отримані дані щодо геномів та екзометаболомів морських бактерій можуть слугувати науковою основою для розробки нових фармацевтичних препаратів.