Academic literature on the topic 'Міжнародна міграція капіталу'

У статті досліджено питання впливу різних чинників на формування загроз економічній безпеці держави від діяльності транснаціональних організованих злочинних угрупувань. Констатовано, що у сучасних умовах основним чинником формування зазначених загроз є глобалізація, про що свідчить: діяльність транснаціональних компаній; взаємозалежність країн від енергоресурсів, сировини, технологій тощо; світова інформаційна система (Інтернет, супутниковий зв’язок, соціальні мережі та ін.); взаємозв’язок найбільших фінансових систем, інтернаціоналізація й інтенсифікація сучасних транспортних засобів і мереж; інтенсивна міграція; використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування; формування «загальнолюдських цінностей» та ін. Виділено основні чинники, які впливають на формування загроз економічній безпеці держави від діяльності транснаціональних організованих злочинних угрупувань, зокрема внутрішні: військові дії на сході України; нестабільна політична ситуація; корупційна вразливість державного апарату, в тому числі судової гілки влади; низька ефективність правоохоронної системи; недосконалість чинного законодавства; повільні темпи впровадження реформ; функціонування олігархічних груп впливу; низький рівень забезпечення економічної конкуренції; монопольно орієнтована економіка та ін., та зовнішні: формування глобальної фінансової системи; висока швидкість переміщення капіталу, яка забезпечує міжнародний обіг злочинних доходів; створення єдиної глобальної інформаційної мережі «Інтернет», що призводить до збільшення кількості комп’ютерних злочинів, у тому числі в економічній сфері; інтеграція транспортно-логічної системи, мобільність пересування матеріальних і людських ресурсів; створення офшорних ринків, не оподаткованих податком, що сприяє вивезенню та легалізації кримінального капіталу; різні системи криміналізації злочинних дій і ступені відповідальності за їх вчинення тощо. Зроблено висновок, що виділені чинники не є вичерпними, мають дискусійний характер, залежать від багатьох суб’єктивних та об’єктивних факторів, можуть змінюватись з огляду на динаміку розвитку суспільних відносин.

У статті запропоновано аргументи на користь авторської ідеї про напрями вдосконалення механізму кримінально-правової охорони вітчизняної економіки в умовах світової глобалізації. Показано вплив процесів інформатизації, комунікації, стирання мовних бар'єрів, міграції робочої сили та капіталів, спільного освоєння космічного простору, реалізації міжнародних наукових проєктів практично в усіх сферах, транснаціоналізації бізнесу тощо. Установлено, що позначені процеси, які з усією очевидністю набирають дедалі більших обертів, не можуть не впливати, принаймні опосередковано, на право взагалі та кримінальне зокрема. Констатовано, що в сучасних суспільствах фіксується поява нових видів економічних злочинів, зростання економічної злочинності загалом та її адаптація до різноманітних соціально-економічних змін. Підтримано висловлену в літературі позицію про те, що нині виникає необхідність у ґрунтовному, системному, комплексному дослідженні тенденцій розвитку саме галузевого права (законодавства) в умовах глобалізації. Визначено, що всебічне осмислення цього феномену на високому науковому рівні, не останньою чергою на рівні галузевих юридичних наук, сприятиме, з одного боку, мінімізації негативного впливу процесу глобалізації на різні аспекти життя окремо взятої людини й загалом суспільства, а з іншого - утіленню позитивних аспектів глобалізації, зокрема шляхом успішної імплементації загальновизнаних європейських і світових правових стандартів, принципів і цінностей. Обґрунтовано висновок про те, що сучасні глобалізаційні тренди впливають на процеси перманентного зближення кримінального права окремих держав. Цей тренд актуалізує ретельне вивчення питань про часткове змішування норм кримінального права як на рівні правових сімей, так і, більш предметно, на рівні правових систем окремих держав. Також констатовано, що феномен глобалізації значною мірою актуалізує порівняльно-правові дослідження в галузі кримінального права.

Стаття розкриває теоретико-методичні та практичні засади оцінки впливу експорту підприємницького капіталу на економічне зростання країни. Проаналізовано сучасні тенденції експорту прямих іноземних інвестицій (ПІІ), фактори міжнародної міграції капіталу в умовах пандемії. Досліджено кореляційний зв’язок між змінами експорту ПІІ та загальних активів ТНК, загальної кількості зайнятих, коефіціенту ціни житла, коефіцієнту диверсифікації та концентрації експорту. Отримані результати кореляційних моделей дали можливість оцінити вплив експорту капіталу на економіку країн-лідерів експорту прямих іноземних інвестицій, ґрунтуючись на статистичних даних ЮНКТАД та ОЕСР. Окреслено позитивні та негативні аспекти вивозу капіталу, наслідки пандемії COVID-19 для світового ринку капіталів та шляхи її відновлення через стимулювання прямих іноземних інвестицій у закордонні активи, а отже міграцію капіталу. Установлено, що, експорт капіталу скоріше негативно, ніж позитивно впливає на економічний розвиток країни.

Після Другої Світової війни стрімкі зміни в продуктивних силах суспільства відобразила теорія людського капіталу. Згідно з поглядами Г. Беккера, витрати на освіту, навчання, медичне обслуговування є інвестиціями в основний капітал, вони продукують людський, а не фізичний або фінансовий капітал При цьому, освіта й навчання – найважливіші інвестиції в людський капітал

Однією з найбільш дієвих причин руху капіталу є нерівномірність економічного розвитку держав, внаслідок якої капітал переміщується до країн з високою макроекономічною динамікою.
One of the most effective causes of the movement of capital is the uneven economic development of the states, as a result of which capital moves to countries with high macroeconomic dynamics.