Academic literature on the topic 'Міжетнічні відносини'

У статті проаналізовано вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на етнокультурний розвиток болгарської етнічної меншини Північного Приазов’я у 1943-1991 рр., таких як: чисельність болгар у регіоні, наявність етнічних організацій політичного, соціального чи культурного характеру, особливості державної політики стосовно болгарського населення у цей період, зв’язок з історичною батьківщиною, міжетнічні відносини у регіоні. Виявлено, що сукупна дія названих факторів спричинила загальний вектор впливу на етнокультурний розвиток болгарської етнічної меншини у Північному Приазов’ї у напрямку поступової часткової асиміляції.

Розглянуто основні категорії прав національних меншин, що проживають на території України. Проаналізовано політико-правові засади та законодавчі джерела забезпечення цих прав на рівні держави у відповідності з міжнародно-правовими стандартами. Розкрито особливості співробітництва України з міжнародними організаціями та державами-сусідами в сфері захисту прав національних меншин та регулювання міжетнічних відносин. В Україні гарантії та захист прав національних меншин на законодавчому рівні відповідають світовим і європейським стандартам, створена система органів державного управління у сфері міжетнічних відносин, проте існує низка проблем, які необхідно розв’язувати на рівні парламенту, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. На сучасному етапі необхідно прийняти Закон про «Концепцію державної етнонаціональної політики України», визначити політико-правовий статус корінних народів, зокрема кримськотатарського, депортованих національних меншин і етнографічних груп українського етносу, налагодити ефективний механізм реалізації прав національних меншин в Україні та здійснювати моніторинг за дотриманням цих прав. Застосування відповідних заходів сприятиме запобіганню проявам конфронтації в українському суспільстві на етнополітичному та мовному підґрунті, недопущенню загострення міжетнічних відносин, забезпечить формування у громадян толерантного ставлення до осіб, що належать до національних меншин.

У статті наведено авторське розуміння мовної толерантності. Відповідно до нашого наукового розуміння, мовна толерантність - це терпимість та поблажливість суб'єктів мови до чужої мови. Це установка на ліберально шанобливі мовні відносини, терпиме ставлення та прийняття з розумінням мовної поведінки носіїв різних етнічних мов, їх національних мовних традицій та цінностей, відмінних від власних. Мовна толерантність допомагає запобігти міжетнічним конфліктам на тлі мовної нетерпимості та сформувати збалансовану мовну політику.

У дисертаційній роботі, спираючись на наукові розробки вітчизняних та закордонних вчених, у межах предметного поля науки "державне управління", вирішено актуальне наукове завдання щодо обгрунтування концептуальних положень у сфері державного регулювання етнонаціональних відносин у прикордонних регіонах з метою забезпечення інтеграції національних меншин в українське суспільство. Проаналізовано діяльність регіональних органів державної виконавчої влади (зокрема, Чернівецької області) щодо реалізації інтеграційної моделі державного регулювання етнонаціональних відносин, які проживають на її території та вплив на ці процеси органів влади "споріднених держав". Проведено науково-теоретичне обгрунтування пріоритетних напрямів формування державної етнонаціональної політики у контексті забезпечення міжетнічної інтеграції у прикордонних регіонах. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування та покладені в основу подальших наукових досліджень у сфері державного регулювання етнонаціональних відносин.
The complex mechanism of state regulation of ethnic relations in Ukraine within the subject field of the science "Public Administration" has been investigated in the dissertation. The system approach based on the scientific research of domestic and foreign scientists was carried out. National priorities and regional peculiarities of national ethnic policy of Ukraine were identified. The current terminological apparatus in the sphere of ethno-national policy of Ukraine has been systematized in the thesis. Definition interpretations of the terms "international integration", "national minority", "state ethno-national policy" were made. The term "kin-state" instead of commonly used "historical motherland" as well as the term "kin-minority" as the characteristic of a minority that shares common origin with the ethnic majority of the kin state were proposed . The acculturation theory of J. Berry, a Canadian sociologist, served as a basis for the analysis of minorities integration or disintegration processes. The dominant type of acculturation is defined by three parameters. The first one is the normative-legal basis (legislative regulation) which is established in the state, where a minority lives. It regulates their rights, establishes general freedoms for citizens as well as special preferences. The second parameter is the practice of involving minorities’ participation in a social and political life of the country with linguistic policy as an important component. The third one is the influence of a "kin-state” which can be manifested in different forms. European experience of the state regulation of ethno-political processes was analysed. It was stated that German-Danish experience and Romanian experience of cooperation with national-cultural societies could serve as positive examples of an integration model. It could be the most suitable one for being adapted to Ukrainian border regions. The analysis of the activities of regional state executive bodies of Chemivtsi oblast was performed. It concerned the implementation of an integration model of state regulation of ethno-national relations. The program-target approach was applied to formulating proposals in the sphere of state regulation of interethnic integration. Problems were structured and grouped into subproblems, their connection was defined. A specific means for eliminating the problems was offered. The sequence of program events and distribution of resources between them was formed. The mechanism for managing and supervising of the implementation of the program was worked out. The model of implementing interethnic integration in border regions was consructed. The model presupposes accomplishing the tasks in the following spheres: normative and legal regulation, ensuring participation of a minority in a social life, establishing cooperation with a "kin" state, institutional support of the course of actions on interethnic integration. Introduction of the mentioned tasks will facilitate the implementation of an integration model of state ethnic policy. A number of negative factors connected with stereotypes and segregation mood should be eliminated. In a long-term period, implementation of these actions will be one of the factors for decreasing emigration torrents from border regions. As a result of these actions, international concord will be achieved and minorities will be included in a political nation. Implementation of the model at a regional level may take place by means of adopting Regional program for interethnic integration of national minorities. The results of the investigation can be applied in the practice of state agencies and local governments and they can be used as the basis for further research in public administration of ethno-national relations.