Contents
Academic literature on the topic 'Модифіковані матриці'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Модифіковані матриці.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Модифіковані матриці"
1
КРОВЯКОВ, С. О., and А. В. МІШУТІН. "ПІДВИЩЕННЯ ДОВГОВІЧНОСТІ ЛЕГКИХ КОНСТРУКЦІЙНИХ БЕТОНІВ ДЛЯ ГІДРОТЕХНІЧНИХ І ТРАНСПОРТНИХ СПОРУД ШЛЯХОМ ОБРОБЛЕННЯ ПОВЕРХНІ ПОРИСТОГО ЗАПОВНЮВАЧА." Наука та будівництво 13, no. 3 (May 10, 2019): 50–58. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v13i3.89.
Full textAbstract:
Для гідротехнічних і транспортних споруд ефективним є використання бетонів на легких пористих заповнювачах. Зокрема, легкі бетони широко використовують для плавучихзалізобетонних споруд, таких як нафтовидобувні платформи, плавучі доки, готелі та будинки. Україна є однією з небагатьох країн, що володіють технологією залізобетонного суднобудування.Проаналізовано поводження пористого заповнювача в структурі бетону. Відомо, що при твердінні бетону відбувається активний обмін речовиною між заповнювачем і матрицею. Крім того, на властивості бетону впливає адгезія матриці до заповнювача і усадка-набухання заповнювача. При твердінні бетону в його структурі утворюються тріщини і внутрішні поверхні поділу. По цих тріщинах, поверхнях поділу і порам у матриці та заповнювачі передаються рідина і газ. Відповідно, для підвищення довговічності бетону гідротехнічних і транспортних споруди необхідно зменшити його проникність.Запропоновано два методи оброблювання поверхні пористого заповнювача. Перший – гідрофобізація поверхні кремнійорганічною рідиною оптимальної концентрації. Недолікомцього методу є необхідність виконання додаткової технологічної операції. Було встановлено оптимальну концентрацію кремнійорганічної складової в емульсії. Другий метод – оброблення поверхні заповнювача цементною суспензією. Цей метод простіше першого, тому що оброблення здійснюють безпосередньо під час приготування бетонної суміші. Обидва методи знижують проникність структури, за рахунок чого підвищують міцність та довговічність бетону. Перший метод більш ефективний для керамзитобетонів плаву чих та інших гідротехнічних споруд, для яких важлива експлуатаційна вологість бетону. Другий метод більш ефективний для бетонів на природних пористих заповнювачах, тому що підвищує однорідність бетону.У цілому, завдання підвищення довговічності бетонів на пористих заповнювачах має вирішуватися комплексно. Крім оброблення заповнювача необхідно застосовувати хімічні добавки, зокрема комплексні модифікатори, що включають суперпластифікатор і кольматуючу добавку або суперпластифікатор і мікрокремнезем. Отримано модифіковані бетони на легких заповнювачах з водонепроникністю до W14.
2
Сапронов, Олександр Олександрович, Тетяна Василівна Чернявська, Ганна Вікторівна Сапронова, Віталій Віталійович Соценко, and Антоніо Бертем Да Глорія Де Дауш. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ МОДИФІКОВАНОЇ ФТАЛІМІДОМ ЕПОКСИДНОЇ МАТРИЦІ МЕТОДОМ ІЧ-СПЕКТРАЛЬНОГО АНАЛІЗУ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 1 (July 22, 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-07.
Full textAbstract:
Для формування полімерних матеріалів як основний компонент для зв’язувача використовують епоксидний діановий оліґомер ЕД-20. Для зшивання епоксид- ного оліґомеру за кімнатної температури застосовують твердник поліетиленполі- амін ПЕПА. Підвищення властивостей епоксидної матриці досягали шляхом вико- ристання модифікатора фталіміду (ізоіндолін-1,3-діон) за вмісту q = 0,25 мас. ч. на q = 100 мас. ч. епоксидного олігомеру ЕД-20. Досліджували активність поверхні моди- фікатора методом ІЧ-спектрального аналізу. Встановлено присутність активних груп: -NН-, О-Н, С-Н, С-N у діапазоні хвильових чисел ν = 3202…1971 см–1, карбонільних С=О – за ν = 1759 см–1, амідних – у діапазоні хвильових чисел ν = 1604…1467 см–1, аміногруп – у діапазоні хвильових чисел ν = 648…794 см–1, що вказує на каталітичну активність модифікатора. Додатково проаналізовано динаміку змінювання інтенсив- ності пропускання, відносної площини смуг вихідної та модифікованої матриць, що дає змогу підтвердити попередні результати дослідження когезійної міцності полімерів.
3
Драпалюк, М. В. "Фізико-хімічні дослідження впливу добавок на біоводостійкість конструкцій." Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, no. 15 (June 21, 2021): 11–17. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2021-5(15)-02.
Full textAbstract:
У статті доведено, що біопошкодження бетону каналізаційних колекторів пов'язане з діяльністю мікроорганізмів (бактерій). З’ясовано, що біостійкість бетону може бути забезпечена двома способами: запобіганням поверхневого тріщиноутворення; створенням «біоімунітету» бетону до життєдіяльності мікроорганізмів. У статті представлені результати дослідження пористості модифікованої цементної матриці. Встановлено, що в новоутвореннях модифікованої цементної матриці бетону зміст вільного гідроксиду кальцію не перевищує 5%, що є необхідною умовою для отримання матеріалу, стійкого до корозії.
4
Полоз, Олексій Ю., and Юрій Р. Ебіч. "ВПЛИВ ОЛІГОМЕРНИХ КАУЧУКІВ НА ПОЧАТКОВІ СТАДІЇ ФОРМУВАННЯ ЗНОСОСТІЙКИХ ЕПОКСИДНИХ КОМПОЗИЦІЙ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 4 (January 21, 2022): 580–88. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.241644.
Full textAbstract:
Анотація
Олігомерні каучуки застосовуються в епоксидних композиціях різного призначення для зменшення їх крихкості, підвищення ударної в’язкості, динамічної витривалості, зносостійкості, деформаційних та інших характеристик, які в значній мірі залежать від хіміко-технологічних параметрів виготовлення та отвердження цих композицій. Метою роботи є визначення впливу олігомерних каучуків різної хімічної будови у складі зносостійких епоксидних композицій на основні параметри їх переробки і встановлення напрямів можливого регулювання цих параметрів. Дослідження проведено з використанням розрахункового методу визначення сумісності компонентів композицій, експериментальних – оптичної мікроскопії для підтвердження розрахункових даних сумісності епоксидної матриці з олігомерними каучуками, статичного методу Вільгельмі при визначенні поверхневого натягу складових компонентів епоксидних композицій, «сидячої» краплі при змочуванні поверхні модельних високотвердих наповнювачів складовими композицій та їх комбінаціями, кількості гелю епоксидна матриця – наповнювач (силіцій карбід), температури екзотермічної реакції взаємодії епоксидних груп матриці з амінними групами отверджувача (поліетиленполіаміну). Розрахунковим методом визначено і експериментально підтверджено початкову сумісність епоксидної матриці (діанова смола ЕД-20, аліфатична ДЕГ-1) з олігомерними каучуками різної хімічної будови і показано можливість її покращення шляхом застосування бутадієн-нітрильних каучуків з кінцевими гідроксильними (СКН-ГТР) та карбоксильними (СКН-КТР) групами з підвищеним вмістом (14-40% мас.) акрилонітрилу, олігоізопрену з кінцевими гідразидними (СКІ-ГДШ) групами. Встановлено вплив компонентів зносостійких епоксидних композицій на змочування ними модельних високотвердих за шкалою Мооса поверхонь наповнювачів і з’ясовано, що олігомерні каучуки не покращують змочування поверхні бор, силіцій карбідів і не суттєво впливають на цей процес при змочуванні електрокорунду; вони також не сприяють покращенню розтікання наповнених силіцій карбідом F1000 епоксидних композицій, що пов’язано із збільшенням у їх присутності утворення гелю епоксидна матриця – наповнювач у порівнянні з немодифікованою смолою ЕД-20. З’ясовано позитивний вплив олігомерних каучуків на зниження температури екзотермічної реакції отвердження композицій, підвищення їх «життєздатності» як основних технологічних параметрів при переробці модифікованих епоксидних композицій.
5
Доманцевич, Н. І., and Б. П. Яцишин. "ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІМЕРНИХ ПЛІВОК З ІНГІБІТОРАМИ КОРОЗІЇ ДЛЯ ТИМЧАСОВОГО ЗАХИСТУ МЕТАЛОВИРОБІВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 27 (November 3, 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-01.
Full textAbstract:
Процес корозії спричиняє не тільки великі витрати через необхідність переробки або заміни виробів, а може значно похитнути ринкову позицію виробників. Компанії щороку недорахову- ють зі свого бізнесу мільярди доларів – виключно через корозію. Використання модифікованих полі- мерних плівок з інгібіторами атмосферної корозії дає змогу змінити перебіг корозійного процесу про- тягом періоду експлуатації в сторону сповільнення. У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти застосування протикорозійних матеріалів. Розглянуто класифікацію полімерних плівок, що застосовують одночасно як пакувальний матеріал та для протикорозійного захисту. Наведено вихідні експлуатаційні характеристики таких модифікованих полімерних матеріалів та можливі напрями їх зміни відповідно до потреб споживачів. Показано особливості застосування інгібіторів корозії в процесі розробки та використання в комплексі полімерних матеріалів захисту. Визначено взаємодію інгібіторів з полімерною матрицею-основою та іншими складовими компонентами, передусім пласти- фікаторами, з метою отримання протикорозійного матеріалу для захисту під час транспортування та зберігання. Встановлено вплив складових компонентів полімерних композицій на тривалість екс- плуатації та можливість їх довготривалого використання. Встановлено, що мінімальну кількість інгібітора, що вводять у полімер, слід вибирати розрахунково-експериментальним шляхом, врахову- ючи умови утворення мінімальної допустимої концентрації летких парів у замкненому об’ємі з мета- ловиробами і пролонгованість дії та міграції компонент із полімерної матриці. Максимальну кількість інгібітора корозії, який вводять у полімер, вибирають експериментальним шляхом, з огляду на умови отримання плівки та інтенсивність процесу переходу інгібітора в газоподібний стан.
6
Buketov, А. V., Т. V. Chernyavska, T. I. Ivchenko, K. M. Klevtsov, I. P. Fesenko, and V. M. Yatsyuk. "MODIFIED EPOXY MATRIX FOR VEHICLE PROTECTION: ADHESIVE AND PHYSICAL-MECHANICAL PROPERTIES." Scientific Bulletin Kherson State Maritime Academy 1, no. 22 (2020): 163–74. http://dx.doi.org/10.33815/2313-4763.2020.1.22.163-174.
Full textAbstract:
The significance of application of the polymer composite materials in current technologies has been proven, since they have been demonstrating high performance parameters, offering improved adhesion failure resistance, enhanced mechanical and thermophysical properties which as a consequence enables their application under both ambient and elevated temperatures. The purpose of the current work is to investigate the influence of the phthalimide modifier on the adhesive and physico-mechanical properties of epoxy composite materials and protective coatings based on them. The ED-20 epoxy diane oligomer has been taken as the main component for the binder in the formation of epoxy materials. Polyethylene polyamine hardener has been used for the crosslinking of epoxy compositions. Phthalimide has been taken as a modifier. The molecular formula of the modifier is: C8H5NO2. The molar mass of phthalimide is 147.13 g/mol. It has been proven that with the introduction of the phthalimide modifier in the amount of 2.0 pts.wt. into 100 pts.wt. of ED-20 epoxy oligomer, the material which offers the following properties is being built up: adhesive failure resistance at breaking off - 47.7 MPa, residual stresses - 1.1 MPa. Compared to the parent epoxy matrix, these properties demonstrate an improvement of the adhesive failure resistance at breaking off by 1.9 times, and in addition to the above, the residual stresses are being reduced by 1.3 times. The composite obtained may be reasonably taken in the form of a matrix when building up an adhesive layer for protective coatings. It has been experimentally proven that in order to build up the materials which would offer improved cohesive properties, it is necessary to use a composition of the following makeup: ED-20 epoxy oligomer (100 pts.wt.), polyethylene polyamine hardener (10 pts.wt.), phthalimide modifier (0.25 pts.wt.). Compared to the parent epoxy matrix, the formation of that kind of a material provides an improvement of the following indicators of physical and mechanical properties of composites: bending critical stresses - from 48.0 MPa to 62.1 MPa; impact value - from 7.4 kJ/m2 to 14.7 kJ/m2. Note that the elasticity coefficient of this material is being reduced compared to the parent epoxy matrix from 2.8 GPa to 2.2 GPa. The composite obtained may be reasonably taken in the form of a matrix when building up the surface layer for protective coatings.
7
Гринюк, І. І., Н. Ю. Струтинська, О. М. Василюк, С. В. Прилуцька, О. В. Лівіцька, and М. С. Слободяник. "Синтез та антимікробні властивості Cu, Zn-легованих кальцію фосфатів апатитового типу." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 5 (October 27, 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.05.075.
Full textAbstract:
Синтезовано наночастинки (30—50 нм) кальцію фосфатів апатитового типу в умовах співосадження з водних розчинів при мольних співвідношеннях Са/Р = 1,67, CО32–/РО43–= 1 та (Cu2+, Zn2+) : Ca = 1 : 50 і температурі 25 0C. Згідно з даними хімічного аналізу, синтезовані кальцію фосфати містять катіонні та аніонні допанти: Na+ (0,19—0,21 % мас.), Cu2+ (0,42 % мас.) і Zn2+ (0,36 % мас.) та C (0,98—1,02 % мас.). В ІЧ-спектрах модифікованих кальцію фосфатів положення коливальних смуг карбонатних груп (при 870, 1430 та 1450 см–1) вказують на реалізацію часткового заміщення фосфат-аніона карбонатними групами (Б-тип) в апатитовій матриці. Встановлено, що легування кальцію фосфатів апатитового типу катіонами Cu2+ та Zn2+ сприяє підвищенню їх пригнічувальної дії щодо грампозитивних (Staphylococcus aureus) і грамнегативних (Pseudomonas aeruginosa) мікроорганізмів. Відмічено десятикратне інгібування росту клітин S. aureus у разі додавання 5 мМ (Na+, Cu2+, Zn2+, CO32–)-вмісного кальцію фосфату, тоді як помітна його дія на грамнегативні бактерії (P. аeruginosa) спостерігається лише при кількості 10 мМ зразка. Одержані результати вказують на перспективність використання синтезованих наночастинок (Na+, Cu2+, Zn2+, CO32–)-вмісного кальцію фосфату для розробки матеріалів з антибактеріальними властивостями.
Dissertations / Theses on the topic "Модифіковані матриці"
1
Кузьменко, Леонід Володимирович. "Проблеми використання стратегічної матриці БКГ в сучасних умовах." Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18619.
Full text
2
Мельник, Юлія Миколаївна, Юлия Николаевна Мельник, Yuliia Mykolaivna Melnyk, and О. І. Лісовенко. "Модифікована матриця ринкових позицій." Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12301.
Full text
3
Савчук, П. П., В. П. Кашицький, І. В. Боярська, and Д. М. Матрунчик. "До питання про термодинамічну сумісність модифікованих епоксикомпозитів." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66666.
Full textAbstract:
Розробка складу та технології формування захисних покриттів на
основі полімерних композиційних матеріалів, що вирізняються високими
механічними, хімічними та експлуатаційними властивостями є одною з
головних задач для ефективного розвитку сучасної машинобудівної
галузі [1-2]. Вирішення даної проблеми полягає у якісному виборі полімерної
матриці та наповнювачів, які забезпечать покращення фізико-механічних
властивостей в’яжучого за умови виникнення міцних адгезійних зв’язків між
компонентами системи.
4
Подольський, Владислав Ростиславович. "Реалізація модифікованої методики визначення рівня готовності технології (TRL) при управлінні довгостроковими ІТ-проєктами." Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5991.
Full textAbstract:
Подольський В. Р. Реалізація модифікованої методики визначення рівня готовності технології (TRL) при управлінні довгостроковими ІТ-проєктами : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 122 "Комп'ютерні науки" / наук. керівник Н. В. Матвіїшина. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 68 с.UA : Робота викладена на 68 сторінках друкованого тексту, містить 61 рисунок, 12 таблиць, 16 джерел. Об’єкт дослідження – проєкт «LAPSIM», призначення якого − реалізувати програму 3D симуляції проведення лапароскопічних операцій для навчання медичного персоналу (хірурги), на внутрішніх (черевних) органах людини, з інтеграцією у власну розробку апаратної частини (гаджет); а також реалізація тренажера для навчання медичного персоналу (хірурги) у проведенні лапароскопічних операцій на внутрішніх (черевних) органах людини. Мета кваліфікаційної роботи: на прикладі проєкту «LAPSIM» провести необхідний аналіз та реалізувати методику TRL при управлінні розробкою та тестуванням хардверно-софтверного проєкту. Метод дослідження – описовий, аналітичний, порівняльний. Результат кваліфікаційної роботи: було проведено оцінку проєкту, підготовку до проєкту та успішне керування проєктом «LAPSIM». За основу була взята методологія TRL, яка була доповнена необхідними документами та особливостями з інших методологій.
EN : The work is presented on 68 pages of printed text, 61 figures, 12 tables, 16 references. The object of research is the project "LAPSIM", the purpose of which is to implement a 3D simulation program of laparoscopic operations for training medical staff (surgeons), on the internal (abdominal) human organs, with integration into their own hardware development (gadget); as well as the implementation of a simulator for training medical staff (surgeons) in performing laparoscopic operations on internal (abdominal) human organs. The purpose of the qualification work: on the example of the project "LAPSIM" to conduct the necessary analysis and implement the TRL methodology in managing the development and testing of hardware and software project. Research method – descriptive, analytical, comparative. Result of qualification work: project evaluation, project preparation and successful project management were conducted. The TRL methodology was taken as a basis and was supplemented with the necessary documents and features from other methodologies that were adjusted.