Academic literature on the topic 'Модель Всесвіту'

Основними параметрами енергетично-інформаційно-часового поля об'ємного Всесвіту, є: енергія; час; інформація, які безпосередньо також характеризують просторово-часовий континуум. Отже, питання визначення зони знаходження просторово-часового континууму в енергетично-інформаційно-часовому полі об'ємного Всесвіту є одним з основоположних. Відповідно до встановленого правила нумерації відносно початкової точки відліку, незалежно від розглянутої осі, наступні події утворюють замкнуту криву на основі якої побудована енергетична октаграма об'ємного Всесвіту. Дана енергетична октаграма характеризується унікальним властивостям, а саме: сума енергетичних носіїв подій по будь-якій діагоналі або будь-якого довільного «хороса» октаграми завжди дорівнює «початковій енергії». Згідно властивості дуальності матеріального світу була перебудована енергетична октаграма об'ємного Всесвіту в енергетичну гексаграму матеріального світу, що дало можливість встановити зону знаходження просторово-часового континууму в енергетично-інформаційно-часовому полі об'ємного Всесвіту. Відповідна зона характеризується чотирьохвимірним полем і розташовується на енергетичній осі моделі об'ємного Всесвіту. Це обумовлює неявний вираз таких параметрів як, час та інформація. Саме тому для реалізації нам доступна тільки енергетична складова, яка і визначає одномірність поля просторово-часового континууму згідно фундаментальної мірності моделі об'ємного Всесвіту. Таким чином, на даному етапі нашого розвитку ми спостерігаємо, усвідомлюємо і реалізуємо події, в диференціальній області розуміння. Що зумовлює іноді надзвичайно складні математичні викладки для опису відповідних подій, так як розглядаємо певне ціле як окремі частини, іноді на наш погляд не взаємопов'язані. Для усвідомлення, а тим більше розуміння цього єдиного цілого необхідно переходити в інтегральну область розуміння. Прогресивніше за все, є область фундаментального розуміння, тому що, усвідомлюючи події восьми октант, як єдине ціле, ми зможемо не тільки зрозуміти справжню сутність речей, але й навчиться їх реалізовувати. Усвідомити і сприйняти нульову мірність, можливо тільки пізнавши основний закон Всесвіту, у всьому його нескінченному різноманітті.

Характер зміни сумарного енергетичного балансу довільної події енергетично-інформаційно-часового поля об'ємного Всесвіту описується гармонійним законом на відповідній координатній сітці, а вплив на дану подію енергетичного, часового та інформаційного параметрів оцінюється енергетичним потенціалом еволюційної сфери.

У публікації розкрито особливості мовно-стилістичних засобів, що дають змогу виявити найприкметніші характеристики ідіостилю письменника та специфіку його світосприйняття на прикладі астральної моделі світу в поезії Ірини Жиленко, мовним вираженням якої є темпоральні відповідники – металогічні образи пір року. В українській мовній картині світу циклічне розуміння часу переважає над лінійним (це зумовлено тим, що люди почали сприймати час більш конкретно та повʼязувати його плин зі своєю трудовою діяльністю, розмежовуючи абстрактне поняття «час» на більш конкретні відрізки (цикли), повʼязані із рухом астронімів у космічному просторі і, відповідно, змінами в природі). Пори року допомагають осмислити вічний перебіг часопростору Всесвіту, віднайти смисл життєвої путі людини, досягти гармонії з навколишнім світом, оскільки перманентною ознакою всесвіту є взаєморозуміння, невпинний діалог.

У статті проаналізовано явище сіквелів до романів Джейн Остін як феномен популярної літератури і культури. Над оригінальними текстами надбудовуються вторинні, або пост-тексти: дописування, рімейки, продовження, мешап-романи. Ці твори адресовані спільноті «джейністів» і розраховані на їхню обізнаність із первинними текстами. У статті простежуються етапи написання сіквелів, їхні різновиди, сіквели розглядаються як вторинні тексти, складові «Austenverse» (Всесвіту Остін). Проаналізовано сіквели до роману «Гордість та Упередження» Джейн Остін: «Незалежність міс Мері Беннет» Колін Маккалоу (2008) і «Смерть приходить до Пемберлі» Філіс Дороті Джеймс (2011). Відзначається, що в обох творах відбувається модернізація художнього світу оригінального роману, насичення його елементами детективу, готичної, авантюрної історії, що по-новому моделює жанр. Авторки сіквелів варіюють сюжет оригінального тексту, розвиваючи окремі мотиви й образи.

Проаналізовано проблему співвідношення особливостей сприйняття феномену цілісності з розвитком соціокультурної взаємодії у суспільстві. Розглянуто трансформування погляду на категорію цілісності у різні історичні періоди формування наукового мислення. Виявлено розбіжності у східній та західній моделях сприйняття феномену цілісності. Окремо висвітлено трансформацію розуміння цілісной картини Всесвіту на основі теорій взаємоузгодженості, взаємопроникнення всіх явищ і речей, набування стійкості як природних, так і культурних систем завдяки коеволюції, пристосуванню один до одного. Простежено глобальну тенденцію перетворення людства у полісуб’єктивну цілісну культурну єдність в процесі соціокультурної діяльності. The article analyzes the problem of the correlation between the perception of the phenomenon of integrity and the development of sociocultural interaction in society. The process of transforming the view on the category of integrity of the inner world of a person in different historical periods of the formation of scientific thought is studied. Discrepancies in the eastern and western models of understanding this phenomenon are revealed. In addition, the article analyzes the trends in the understanding of the holistic picture of the world based on theories of interconnectedness, the interpenetration of all phenomena and objects, as well as the tendency to acquire stability of both natural and cultural systems due to co-evolution, adaptation to each other. The global trend of the transformation of mankind into a multisubjective integral cultural unity in the process of sociocultural activity is tracked.

У статті аналізуються результати дослідження щодо моделювання психологічного портрету сучасного викладача закладу вищої освіти. Підкреслюється, що реформи та зміни, які постійно відбуваються у системі вищої освіти, стосуються і вимог до викладачів, в тому числі до їх особистості та психо-логічного портрету. Наголошується на актуальності розробки моделі психологічного портрету сучасного викладача як інструменту для саморозвитку викладача, як еталону коректної оцінки якості його діяльності. Зауважується, що впровадження та застосування такої моделі дозволить підвищити якість надання освітніх послуг у ЗВО України. Розкриваються головні напрями та особливості професійної діяльності викладача ЗВО. Запропоновано перелік особистісних якостей викладача вищої школи, які впливають на ефективність виконання ним всіх видів робіт, що містяться у професійній діяльності: навчальної, методичної, наукової, організаційної, виховної тощо. Наведено детальні результати опитування здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних працівників та адміністрації закладу вищої освіти щодо таких складників психологічного портрету сучасного викладача, як темперамент, характер, педагогічні здібності, педагогічна спрямованість (мотивація), комунікативна компетенція, емоційний інтелект, моральні якості, вольові якості, самоконтроль, самооцінка.Визначено, що, на думку здобувачів вищої освіти, викладач має бути сангвініком, екстравертом, людиною молодого віку, з вираженою педагогічною мотивацією та високо розвиненими комунікативними якостями, відкритим, тактовним, толерантним. Встановлено, що для науково-педагогічних пра-цівників є характерним прагнення передавати знання та досвід, вони приділяють увагу власній мотивації, педагогічній спрямованості. Представлено результати опитування представників адміністрації закладу вищої освіти: комунікабельність, порядність, рішучість, відповідальність, ерудованість, любов до себе, роботи та оточуючих складають психологічний портрет сучасного викладача. На основі про-веденого дослідження запропоновано модель психологічного портрету сучасного викладача закладу вищої освіти «ВСЕСВІТ ЯКОСТЕЙ».Ключові слова: викладач, психологічний портрет, особистість, моделювання, анкетування. The presented article analyzes the results of research on modeling the psychological portrait of a modern university teacher. It is emphasized that the reforms and changes that are constantly taking place in the higher education system also apply to the requirements for teachers, including their personality and psychological portrait. Emphasis is placed on the relevance of developing a model of a modern teacher psychological portrait as a tool for self-development, as a standard for correct assessment of the quality of teaching work. It is noted that the introduction and application of such a model will improve the quality of educational services in Ukraine. The main directions and features of professional activity of the university teacher are revealed. The list of personal qualities of the university teacher which influence efficiency of his professional activity (educational, methodical, scientific, organizational, educational, etc.) is offered. The detailed results of the survey of students, research and teaching staff and administration of higher education institution on such components of a modern teacher psychological portrait as temperament, character, pedagogical abilities, pedagogical orientation (motivation), communicative competence, emotional intelligence, moral qualities, volitional qualities, self-control, self-esteem are presented.It was determined that, according to the opinion of students, a university teacher should be a sanguine, extrovert, young person, with strong pedagogical motivation and highly developed communicative qualities, tactful, tolerant. It was established that for teachers themselves it is important to have a desire to transfer knowledge and experience, they pay attention to their own motivation, pedagogical orientation. The results of a survey of representatives of the administration of higher education institution are presented: sociability, decency, determination, responsibility, erudition, self-love make up the psychological portrait of a modern teacher. Based on the conducted research the model of a modern university teacher psychological portrait under the name ‘SOCIABLE MASTER’ was offered.Key words: university teacher, psychological portrait, personality, creation of a model, survey

Оглядова стаття присвячена проблемі дослідження й аналізу стану і розвитку навчання та освіти дорослих (НОД) в світі, які здійснюються міжнародними організаціями, зокрема з допомогою Всесвітнього моніторингу розвитку навчання та освіти дорослих, що проводиться Інститутом навчання впродовж життя ЮНЕСКО. Розглянуто сфери і напрями, які вивчаються у глобальному масштабі, та яким чином зібраний позитивний досвід країн-членів ЮНЕСКО сприятиме подальшому прогресу навчання та освіти дорослих. Рішення регулярно збирати і надавати змістовні інформаційні та аналітичні ресурси щодо розвитку навчання та освіти дорослих, приділяючи особливу увагу проблемі участі в їх окремих видах, було затверджено у «Беленських рамках дій», прийнятих державами-членами ЮНЕСКО у 2009 р. На основі поданих країнами звітів досліджуються наявні моделі участі, приклади ефективних і неефективних практик у підвищенні рівня загальної участі в НОД і, зокрема, в охопленні найбільш вразливих і малозабезпечених груп населення. Результати дослідження стану НОД на глобальному рівні відображені у серії «Всесвітніх доповідей про навчання та освіту дорослих».Показано, що глобальний моніторинг є інструментом підведення підсумків поточних змін і аналізу даних, що відображають прогрес, досягнутий в навчанні та освіті дорослих у п'яти сферах: політика; управління; фінансування; якість; участь, інклюзивність і рівність. Наголошується, що при тому, що НОД може сприяти сталому розвитку, більш здоровому суспільству, кращому працевлаштуванню та більш активній громадянській позиції, аналіз даних моніторингу свідчить про нерівномірність участі та відсутність адекватного прогресу у цій сфері, недостатність фінансування, а також недостатність використання потенціалу навчання та освіти дорослих. Всесвітній моніторинг стану навчання та освіти дорослих покликаний привернути увагу всіх країн до важливості мобілізації зусиль і ресурсів для розвитку цієї сфери, що, в свою чергу, дозволить реалізувати 17 Цілей сталого розвитку тисячоліття.Ключові слова: навчання та освіта дорослих; всесвітній моніторинг; Всесвітня доповідь про навчання і освіту дорослих; Інститут навчання впродовж життя ЮНЕСКО.

Оглядова стаття присвячена проблемі дослідження й аналізу стану і розвитку навчання та освіти дорослих (НОД) в світі, які здійснюються міжнародними організаціями, зокрема з допомогою Всесвітнього моніторингу розвитку навчання та освіти дорослих, що проводиться Інститутом навчання впродовж життя ЮНЕСКО. Розглянуто сфери і напрями, які вивчаються у глобальному масштабі, та яким чином зібраний позитивний досвід країн-членів ЮНЕСКО сприятиме подальшому прогресу навчання та освіти дорослих. Рішення регулярно збирати і надавати змістовні інформаційні та аналітичні ресурси щодо розвитку навчання та освіти дорослих, приділяючи особливу увагу проблемі участі в їх окремих видах, було затверджено у «Беленських рамках дій», прийнятих державами-членами ЮНЕСКО у 2009 р. На основі поданих країнами звітів досліджуються наявні моделі участі, приклади ефективних і неефективних практик у підвищенні рівня загальної участі в НОД і, зокрема, в охопленні найбільш вразливих і малозабезпечених груп населення. Результати дослідження стану НОД на глобальному рівні відображені у серії «Всесвітніх доповідей про навчання та освіту дорослих».Показано, що глобальний моніторинг є інструментом підведення підсумків поточних змін і аналізу даних, що відображають прогрес, досягнутий в навчанні та освіті дорослих у п'яти сферах: політика; управління; фінансування; якість; участь, інклюзивність і рівність. Наголошується, що при тому, що НОД може сприяти сталому розвитку, більш здоровому суспільству, кращому працевлаштуванню та більш активній громадянській позиції, аналіз даних моніторингу свідчить про нерівномірність участі та відсутність адекватного прогресу у цій сфері, недостатність фінансування, а також недостатність використання потенціалу навчання та освіти дорослих. Всесвітній моніторинг стану навчання та освіти дорослих покликаний привернути увагу всіх країн до важливості мобілізації зусиль і ресурсів для розвитку цієї сфери, що, в свою чергу, дозволить реалізувати 17 Цілей сталого розвитку тисячоліття.Ключові слова: навчання та освіта дорослих; всесвітній моніторинг; Всесвітня доповідь про навчання і освіту дорослих; Інститут навчання впродовж життя ЮНЕСКО.

Актуальність статті полягає в тому, що в Інтернеті існує велика кількість ресурсів які дозволяють миттєво отримати останні новини зі всього світу. Більшість подібних ресурсів є «мережевими» відгалуженням ЗМІ в їх класичному розумінні та правовому статусі. Водночас всеосяжність та високий рівень вільності Інтернету породив багато інших сервісів, які не є ЗМІ, але при цьому не менш ефективно виконують їх завдання та дозволяють кожній людині приймати участь у створенні новин. Подібний момент пов’язано із бурхливим розвитком Telegram-каналів, які надають широкі можливості в плані обміну інформацією та її поширенням серед великих суспільних мас. А тому, важливим завданням законодавця є здійснення належного регулювання діяльності останніх. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених та норм чинного законодавства, розкрито зміст та значення засобів масової інформації для держави та суспільства. Встановлено сутність та особливості інформаційних Telegram-каналів, а також їх відмінність від звичайних ЗМІ та Інтернет-ЗМІ. Визначено шляхи удосконалення адміністративно-правового законодавства в сфері роботи ЗМІ з метою врегулювання діяльності інформаційних Telegram-каналів, надання їм статусу ЗМІ та забезпечення розповсюдження на них відповідних державних гарантій. З’ясовано, що Інтернет-ЗМІ, відповідно до існуючого в юридичній науці підходу до їх тлумачення – це також вільні від державної регуляції осередки інформації, основою роботи яких є всесвітня мережа Інтернет, а саме веб-сторінки, портали і таке інше. Проте, на відміну від Telegram-каналів, Інтернет-ЗМІ функціонують за такою ж моделлю, як і їх законні аналоги, тобто, існує певний штат-керівників відповідного ресурсу, які здійснюють пошук, обробку інформації, а також вирішують питання про публікацію останньої. Зроблено висновок, що доречним є прийняття нового Закону України «Про засоби масової інформації», який би встановив принципи функціонування та державної регуляції всіх, без виключення, різновидів ЗМІ, а також відніс до них Telegram-канали. В положеннях нового Закону доречно закріпити визначення засобів масової інформації у такій редакції, яке було запропоновано вище.

Через всесвітню коронавірусну пандемію, відбувається скорочення виробництва, зниження купівельної спроможності населення, зростання безробіття. Підприємства, при достатніх матеріальних, людських, часових та інформаційних ресурсів, переходять на новий рівень управління здійснення господарської діяльності, перебудовуються на менш вразливі форми ведення господарської діяльності, реорганізацію або об’єднання із іншими суб’єктами господарювання. Тому, виникає необхідність у створенні моделі управління, яка б задовольнила забезпечення діяльності необхідним обсягом фінансових ресурсів для здійснення діяльності у такій кризовій ситуації. Запропонована схема формування моделі управління фінансовими ресурсами має враховувати динаміку макроекономічних процесів, тенденції розвитку вітчизняних фінансових ринків, можливості диверсифікації діяльності тощо, для досягнення позитивних результатів.

Протягом сторіч створювалися різні математичні моделі Всесвіту. Вони змінювались із розвитком технічного обладнання та математики, разом із зміною уявлень про Всесвіт. Не дивлячись, на невірні дані про структуру Всесвіту, одна з таких моделей проіснувала 14 століть, причому майже незмінною. Це модель Птолемея-Гіппарха.

У статті розглядається баладно-вертепна інтерпретація образів раю, пекла та Райського дерева у віршах В.Стуса. Стрижнева модель Всесвіту В. Стуса пов’язується із Деревом життя. Мова про образ яблуні, чиї плоди символізують заборонений плід із дерева пізнання добра і зла. Увагу зосереджено на передачі автором сакральних станів, пережитих поетом в ув’язненні й зображених через посередництво фольклорних образів та мотивів. Доведено, що, звернувшись до фольклорних жанрів балади та вертепу, поет трансформує їх у власну сюжетно-композиційну поетичну систему.