Relevant bibliographies by topics / Мовна лексика

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Conference papers
  5. Reports

Academic literature on the topic 'Мовна лексика'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Мовна лексика.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Мовна лексика"

1

Городецька, Вероніка Анатоліївна. "Мовна картина світу М. Вінграновського (на матеріалі поетичної збірки «На срібнім березі»)." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (January 15, 2016): 153–62. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.217.

Full text
Abstract:
У статті досліджено проблему індивідуально-авторської мовної картини світу М. Вінграновського, здійснено аналіз тематичного поля «Простір», у якому презентується неповторний погляд автора на рідну землю. З’ясовано, що лексика на позначення просторових явищ формує 10 лексико-семантичних груп і відображає географічний простір усієї України з детальним описом регіонів Наддніпрянщини та Північного Причорномор’я.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Медведів, А. "Мовна структура японських патентних описів. Лексика та граматика." Мова і культура, Вип. 20, т. 1 (186) (2017): 105–11.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Шатілова, Н. "Діалектна лексика як мовна домінанта ідіостилю Сидора Воробкевича." Лінгвостилістичні студії, Вип. 3 (2015): 204–13.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Boyko, Julia. "COLLOQUIALISMS OR LANGUAGE DEVIATION: LINGUISTIC AND TRANSLATIONAL ASPECTS." Research Bulletin Series Philological Sciences 1, no. 193 (April 2021): 78–84. http://dx.doi.org/10.36550/2522-4077-2021-1-193-78-84.

Full text
Abstract:
The article deals with the peculiarities of colloquial vocabulary as a deviant element of speech, its naming, separation and methods of translation into target language. The ways of realization of colloquial words have been analyzed in the target text through full and adaptive transcoding. Colloquialisms are used by everybody, and their sphere of communication is comparatively wide. These are informal words that are used in everyday conversational speech by cultivated and uneducated people of all groups. Such elements include slang and dialects. Vast use of informal words is one of the prominent features of 20th century English and American literature. In Modern fiction informal words appear in dialogues as well as in descriptive passages. Such informal words are considered to be a kind of language deviation. The main reasons for the functioning of deviations in fiction are as follows: 1) deviation as the main means of creating the image of the characters and the author's picture of the world; 2) the deviation characterizes only individual characters (this way of deviation functioning is used more often, because it creates the image of the hero; 3) the deviation is used as a specific feature to create a certain coloring of the text. This technique is more often used for certain situations, comic effect, or also a conflict situation between the characters. For example, individual interspersed dialectal elements, which are voiced by a particular character, more often uses stylistically refined language, may sound like jokes about other characters who communicate in dialectal speech. To render stylistic coloring of the text created with the help of colloquialisms is an urgent problem for translators. To realize this task a translator should choose a correct strategy taking into account reasons for what the substandard elements have been used in the text. The given investigation shows that the most adequate ways of rendering colloquialisms used in the source language into target language is transcoding full or adaptive one.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Чумак, Олена Леонідівна. "Мовна агресія в епістолярному тексті Григорія Гусейнова." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 17 (April 2, 2018): 231–38. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v17i0.188.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто мовну агресію в епістолярному тексті роману у щоденниках і листах «Повернення в Портленд» Г. Гусейнова. Акцентовано на тому, що проблема агресії є частиною емоційного досвіду письменника, його внутрішнього стану. Досліджено лексико-семантичні особливості мовної агресії. Проаналізовано дефініцію агресія у словниках. Визначено лексико-семантичні групи слів мовної агресії. Репрезентовано шари лексики зі значенням мовної агресії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Хортюк, Д. О. "ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКО-ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ «ПОБУТОВА ЛЕКСИКА» У ТВОРЧОСТІ М.В. ГОГОЛЯ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 179–83. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-26.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена вивченню й аналізу особливостей лексико-тематичної групи «Побутова лексика», яка функціонує у творчості видатного письменника та світового класика М.В. Гоголя. Актуальність розвідки зумовлена тим, що нині значна частина слів, що становлять групу найменувань побутової лексики, ідуть на периферію мовної лексичної системи і зовсім забуваються носіями сучасної мови. У дослідженні розглядаються деякі особливості використання автором цієї лексичної групи, усередині якої виділяються такі підгрупи, як адміністративні відносини, відносини за родом діяльності, родинні стосунки, назви видів одягу, предмети господарського вжитку, найменування страв та напоїв. Пропонується пояснення того, чому письменник акцентує увагу на вживанні побутової лексики. Надаються характеристика та детальна оцінка кожній підгрупі основної лексико-тематичної групи «Побутова лексика». Аналізуються основні підходи та доцільність уживання «побутової лексики» у творчості М.В. Гоголя. Встановлено, що дослідження мови творів та їхніх художніх мовних образів одне з найбільш складних і трудомістких завдань у науці про мову. Художній твір багатогранний. Мова в цьому разі виступає як форма словесного мистецтва, як цілісна словесно-художня єдність, особливий тип естетичної, стильової, словесної структури, його вивчення тісно пов’язане не тільки з лінгвістикою, але і з літературознавством і естетикою. Доведено, що письменник прагнув до об’єктивності зображення дійсності, він розкривав суспільне життя, соціальне середовище і внутрішній світ людини в їхніх взаємних зв’язках і в гармонійній пропорційності. Склад лексико-тематичних підгруп вкотре підтверджує, що М.В. Гоголь намагався передати у своїй творчості дивовижний колорит народного життя. М.В. Гоголь, коли малював картини побуту, детально описував портрети своїх героїв, прагнув до всебічного зображення життя, звичаїв і характеру людини. Через мальовниче відображення реального побуту автор вдало поєднує гумор і романтичне ставлення до світу. Багатство змісту, чудова виразність художніх образів, неповторна своєрідність поетичного стилю роблять його твори глибоко оригінальними та самобутніми.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Личук, Світлана. "ІНШОМОВНА ЛЕКСИКА В ПОКУТСЬКИХ ГОВІРКАХ (НА МАТЕРІАЛІ СІЛ СТЕЦЕВИ І СТЕЦІВКИ СНЯТИНСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ КОЛОМИЙСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)." Молодий вчений, no. 1 (101) (January 31, 2022): 170–74. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-36.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено один із продуктивних способів поповнення фонду західноукраїнської діалектної термінології ‒ запозичення. У публікації представлено частину зібраної діалектної лексики, котра активно вживається в мовному потоці жителів покутських говірок Стецеви і Стецівки та прилеглих територій, що належать до Снятинської об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, Україна. Найбільше запозичень ‒ з польської, німецької, російської мов, що зумовлено різними історичними, політичними, культурними умовами, в яких перебував регіон. Зафіксовано також запозичення з французької, англійської, латинської, угорської та інших мов. Мета статті ‒ виявити та дослідити особливості чужомовних запозичень, продемонструвати новий фактичний матеріал, що поповнює національний лексис. Методологія розвідки передбачає використання таких загальнонаукових методів: системного, зіставлення, порівняльного, систематизації. Наукова новизна дослідження полягає в особливій увазі лексикографічному вивченню загальної лексики та науковому осмисленню досліджуваного сегмента діалектної лексики в окремому регіоні України. Тут відображено частину лексики, її особливості та результати дослідження з аналізом фактичного матеріалу. У досліджуваних говірках використовується лексика, яка властива мовленню мешканців Покуття та прилеглих територій, частково інших говорів. Говірки Стецеви і Стецівки не претендують на якісь особливі фонетичні, граматичні та інші особливості, які могли б бути відсутні в інших покутських говірках, хоча у них можна знайти й окремі незначні фонетичні, лексичні, граматичні, синтаксичні відмінності. Висновки. Діалектне мовлення є системно організоване на всіх мовних рівнях. Це цілісна комунікативна система, в якій своєрідно-говіркові мовні властивості органічно поєднані з загальнонародними, літературними як визначальними і кількісно найповніше виявленими.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Датченко, Юлія Валентинівна. "Лексика писанкарства як відображення мовно-культурного феномена українців." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (September 15, 2015): 64–68. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.250.

Full text
Abstract:
У статті зроблено огляд різних підходів до культурно маркованих слів, запропоновано розглядати лексику писанкарства як національно марковану, виділено особливості різних груп лексики писанкарства, що відображають унікальність світосприйняття українців.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Moroz, T. V. "Кулішева мовна політика у виробленні високого стилю української літературної мови." Literature and Culture of Polissya 98, no. 14f (May 18, 2020): 218–30. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-218-230.

Full text
Abstract:
У статті описано використання П. Кулішем одиниць книжного, народно-розмовного та діалектного джерел лексики у текстах перекладів книг Святого Письма в контексті розвитку релігійного стилю української літературної мови другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Визначено місце книжного, народно-розмовного та діалектного джерел лексики в мові перекладів книг Святого Письма, а також роль письменника-перекладача у виробленні релігійного стилю української літературної мови. Актуальність представленого мовознавчого дослідження полягає в тому, що воно, на наш погляд, послужить важливим доповненням до пізнання мовної індивідуальності П. Куліша та його зв’язку з культурними традиціями української мови. Дослідження лексико-стилістичних особливостей перекладів українськоюмовою книг Святого Письма, здійснених П. Кулішем, переконує, що в них відтворено й збережено зв’язки з традиціями розвитку літературної мови, з узвичаєними нормами слововжитку в українському освіченому середовищі кінця ХІХ – початку ХХ століть. У ході нашого дослідження з’ясовано функціональні властивості стильового потенціалу церковнослов’янізмів, народно-розмовної та діалектної лексики української мови у творенні урочистого, поетичного, піднесеного колориту мовлення, типового для релігійного стилю української літературної мови. П. Куліш як перекладач Біблії відновив функціональні властивості цих засобів. Окремо варто зауважити уважне й помірковане ставлення письменника-перекладача до їх застосування, що цілком узгоджувалося з культурно-писемною традицією української мови, забезпечувало культурну спадкоємність і утверджувало умотивованість цих одиниць у виробленні високого стилю мови
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

НАУМОВА, Тетяна. "Інвективи у гумористиці Івана Франка та Володимира Самійленка." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 3, no. I (September 27, 2019): 127–39. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.3-i.10.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються лайливі слова, або інвективи, як одна із груп експресивної лексики, що функціонують у гумористичних творах Івана Франка та Володимира Самійленка і перебувають поза межами літературної мови. Вживання лайливих і зневажливих слів аналізуються відповідно в ситуаціях негативної комунікації, що являє собою лексико-семантичне поле, об’єднане архісемою “лайка”. Проаналізовано мовні репрезентації цієї семи із залученням до лексико-семантичного поля негативної комунікації стилістично маркованих назв осіб – учасників конфліктних комунікативних ситуацій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Мовна лексика"

1

Михайлова, Тетяна Віталіївна. "Формування мовної та мовленнєвої компетенцій майбутнього фахівця у ВНЗ за умов білінгвізму." Thesis, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36843.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Таран, О. "Людина створила культуру, а мова – людину." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22025.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Бондарчук, Лариса Михайлівна, and Larisa Bondarchuk. "Обрядова весільна лексика польської мови." Thesis, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, 2003. http://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/3530.

Full text
Abstract:
Дисертаційну працю присвячено дослідженню весільної обрядової лексики польської мови – назв обрядодій весілля, весільних чинів і предметів, найменувань весільних дій, функцій, імперативних та атрибутивних знаків. Розглядаються також фразеологічні звороти, тісно пов’язані з весільними реаліями. У роботі представлено максимально повний склад весільної обрядової лексики польської мови та здійснено систематизацію обрядових номінацій. Виділено лексико-семантичні групи весільних обрядових найменувань, здійснено розгляд як загальної системи весільних обрядодій, так і окремих мікрополів специфічних ритуалів польського весілля. Схарактеризовано принципи структурування обрядових парадигм, акцентовано увагу на семантичному та формальному їх вираженні. Здійснено граматичну класифікацію весільних номінацій та розглянуто граматичну, семантичну та дериваційну специфіку реалізації обрядових парадигм та їх підсистем. Подано етимологічні коментарі до окремих затемнених весільних обрядових одиниць польської мови.
The work deals with Polish ceremonial wedding lexicon, namely rites names, wedding subjects and objects names, attributive symbols. Ceremonial phraseology of wedding rituals is considered. Polish ceremonial wedding lexicon is investigated in the work most completely. A system analysis of ceremonial names is performed. Lexical-thematic groups of ceremonial wedding names are determined. The general system of wedding ceremonies, as well as the separate substructures of specific rituals of Polish wedding are considered. The methods of the structuring the ceremonial paradigms are defined with a special emphasis made on their semantic and formal expression forms. A grammatical classification of the wedding names is given, and the grammatical, semantic and derivation specifications of the ceremonial paradigms and their subsystems realizations are considered. Etymological comments on some uncertain Polish wedding ceremony units are given.
Диссертация посвящена исследованию свадебной обрядовой лексики польского языка – названий обрядов, свадебных чинов и предметов, атрибутивных знаков. Рассматриваются также фразеологические обороты, связанные со свадебными реалиями. В работе максимально полно представлена свадебная обрядовая лексика польского языка, осуществлена систематизация обрядовых номинаций. Выделены лексико-семантические группы свадебных обрядовых наименований (названия свадебных обрядов, названия свадебных чинов, названия свадебных атрибутов), рассмотрена как общая система свадебных реалий и их названий, так и отдельные микрополя специфических ритуалов польской свадьбы и связанные с ними номинации. Охарактеризованы принципы структурирования обрядовых парадигм, причем внимание акцентируется на семантическом и формальном их выражении. Дана грамматическая классификация свадебных номинаций и рассмотрена грамматическая, семантическая и деривационная специфика реализации обрядовых парадигм и их подсистем. Поданы этимологические комментарии к отдельным затемненным свадебным обрядовым единицам польского языка. Отмечено, что названия обрядов польской свадьбы разделены на две четко выраженные группы по грамматической категории числа. Это подчеркивает специфику оформления языковой картины мира польского народа, а также общеславянской языковой картины мира. Анализ названий свадебных обрядов демонстрирует два типа наименований: а) названия обрядов в форме pluralia tantum; б) названия обрядов в форме бинарной структуры категории числа (имеющие единственное и множественное число). Польские названия свадебных обрядов в форме pluralia tantum, как правило, выступают в форме отглагольных дериватов с формантами -i (-y), -in(y), -k(i). Польская свадьба рассмотрена как один из главных компонентов общей языковой картины мира поляков, который отображает собственно польскую социальную организацию. Анализ польской свадебной лексики позволил сделать выводы о том, что она сохраняет некоторые древние языческие названия обрядов, но часть из них переходит ныне в разряд архаизмов или сохраняется в составе фразеологизмов. Исследованы заимствования из латинского, немецкого, французского и украинского языков, которые повлияли на формирование специфических черт польской свадьбы. Отмечено, что в XXI веке происходит исчезновение свадебной лексики, поскольку сам свадебный обряд отходит как общественная иституция, он заменен ныне официальной церемонией в загсе или ритуалом в костёле. Остатки обрядовой лексики еще существуют в польских селах, но под влиянием цивилизации употребляются все реже. Ныне сравнительно богатая свадебная обрядность сохранилась лишь в некоторых регионах центральный и восточный Польши в сельской местности (напр., в Мазовецком, Краковском, Радомском и Хелмском воеводствах). Частично сохраняются литературные названия в официальной церемонии бракосочетания, предусмотренной законодательством.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Панасенко, О. С. "Сучасні аспекти термінології графічного дизайну." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15953.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Сьомкіна, Ольга Олегівна. "Іншомовні запозичення в рекламних слоганах." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16010.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Сейтханова, А. Н. "К определению понятия "лингвистическое пространство" в современной лингвистике." Thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72722.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто модель семантичних відношень у лексиці в межах семантичного поля простору, виділено мікрополя визначено зв’язки між окремими еламентами мовної картини світу.
В статье рассмотрена модель семантических отношений в лексике в пределах семантического поля пространства, выделены микрополя, определены связи между отдельными элементами языковой картины мира.
The model of semantic relation within the bounds of semantic field of space is analyzed. The connections between some elements of language worldview are investigated.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Верченко, Аліна Русланівна. "Лексико-граматична симпліфікація сучасної німецької мови, проблеми її відтворення в процесі перекладу." Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/34709.

Full text
Abstract:
У дипломній роботі представлено дослідження явища лексико-граматичних спрощень у сучасній німецькій мові. У першому розділі зібрано та проаналізовано причини мовної симпліфікації. Другий розділ присвячений опису та класифікації видів спрощень, що проявляються на лексичному та на граматичному рівнях. У третьому розділі розглядаються особливості перекладу текстів із лексико- граматичними спрощеннями, проблеми, що можуть виникати при перекладі, а також шляхи їх вирішення. В процесі дослідження встановлено, що причиною спрощення мови є прагматичне прагенння до економії мовних зусиль. Серед чинників, що сприяють цьому процесу: технологізація та глобалізація суспільства. Опосередкований вплив має молодіжний сленг – притаманні молодіжному сленгу лексико-граматичні спрощення потрапляють та закріплюються в мові.
The thesis presents research on the phenomenon of lexical and grammatical simplifications in modern German. In the first section, the reasons for language simplification are collected and analyzed. The second section is devoted to the description and classification of the types of simplifications that appear at the lexical and grammatical levels. The third section discusses the features of the translation of texts with lexical and grammatical simplifications, the problems that may arise during translation, as well as ways to solve them. The study found that the reason for simplifying the language is the pragmatic desire for speech economy. Among the factors contributing to this process: the technologicalization and globalization of society. Youth slang has an indirect influence – lexical and grammatical simplifications inherent in youth slang enter the language and remain there.
В дипломной работе изложено исследование явления лексико-грамматических упрощений в современном немецком языке. В первом разделе собраны и проанализированы причины языковой симплификация. Второй раздел посвящен описанию и классификации видов упрощений, которые проявляются на лексическом и на грамматическом уровнях. В третьем разделе рассматриваются особенности перевода текстов с лексико- грамматическими упрощениями, проблемы, которые могут возникать при переводе, а также пути их решения. В процессе исследования установлено, что причиной упрощения языка является прагматическое стремление к экономии языковых усилий. Среди факторов, способствующих этому процессу: технологизация и глобализация общества. Опосредованное влияние имеет молодежный сленг - присущи молодежному сленгу лексико-грамматические упрощения попадают и закрепляются в языке.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Жулавська, Ольга Олександрівна, Ольга Александровна Жулавская, Olha Oleksandrivna Zhulavska, and Ю. Г. Кіріченко. "Сленг або сучасна розмовна англійська мова." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30738.

Full text
Abstract:
Дослідження ненормативної лексики, зокрема сленгу, проводяться вітчизняними та зарубіжними лінгвістами давно. Передумовою до вивчення сленгу в першій половині ХХ століття стали фундаментальні дослідження вченими таких явищ, як просторіччя (В. В. Виноградов), соціальні діалекти (В. М. Жирмунський, Л. П. Якубинський, Є. Д. Поливанов), міське просторіччя (Б. О. Ларін). Питанням сленгу займались, передусім, лексикографи, які перевагу віддавали його структурі і мало уваги приділяли теоретичним розробкам проблеми. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30738
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Дегтярьова, І. "Мова та писемність у цікавих фактах." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8101.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Герасименко, А. М. "Українська мова в засобах масової інформації." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8113.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Мовна лексика"

1

Постнікова, О. М. Німецька мова: Розмовні теми (лексика, тексти, діалоги, вправи). Vol. 1. Київ: А.С.К., 2000.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Постнікова, О. М. Німецька мова: Розмовні теми ( лексика, тексти, діалоги, вправи ). Vol. 2. Київ: А.С.К., 2000.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Пасічник, Ігор, Олександра Вісич, Христина Карповець, and Зоя Столяр, eds. Мовна особистість в освітньому просторі. Видавництво Національного університету «Острозь­ка академія», 2021. http://dx.doi.org/10.25264/978-617-8041-02-1.

Full text
Abstract:
У монографії вміщено наукові розвідки лінгводидактів, мовознавців, літературознавців, у яких висвітлено актуальні питання професійної підготовки майбутніх філологів. Автори зосереджують увагу на специфіці формування мовної особистості в закладах різних рівнів, утіленні компетентнісної парадигми філологійної освіти, лексико-семантичних та граматичних особливостях української мови в сучасному науково-педагогічному дискурсі; досліджують комунікативний вимір функціювання української мови; аналізують моделі літературної комунікації в художньому тексті. Філологам нинішнім і майбутнім, а також усім, кому не байдуже питання розвитку, функціювання та навчання державної мови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Контрастивные исследования русского и немецкого языков. Воронеж: Издательство Воронежского университета, 1986.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Малюга, Н. М., and Н. М. Шарманова. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія, фразеологія, лексикографія. ДВНЗ «Криворізький національний університет» Криворізький педагогічний інститут, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/373.

Full text
Abstract:
Посібник з дисципліни «Сучасна українська літературна мова» (розділи «Лексикологія», «Фразеологія», «Лексикографія») укладено з урахуванням вимог, що висуваються до практики викладання профілюючих дисциплін у вищій школі. Велику увагу приділено аналізу парадигматичних відношень лексико-семантичної системи української мови, національним особливостям формування лексичного і фразеологічного фонду. У навчальному посібнику подано завдання і вправи, систематизовані відповідно до кожної теми з розділів «Лексикологія», «Фразеологія», «Лексикографія» курсу «Сучасна українська літературна мова». Розроблено плани проведення практичних занять, подано списки основної (на початку) і додаткової(до кожного заняття) літератури, запропоновано вправи різної складності і характеру (аналітичні, дослідницькі, творчі), подано завдання до самостійної роботи, наведено питання до екзамену. Матеріали до практичних занять спрямовують роботу студентів на поглиблене опрацювання спеціальної літератури, зокрема з історії формування лексичного шару, з історії укладання словників, на вивчення дискусійних питань, що має вагоме значення в підготовці вчителя-словесника. Для студентів факультету української філології.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Мовна лексика"

1

Скрипкіна, Єлизавета Юріївна. "Ефективні шляхи свідомого засвоєння нової лексики слухачами мовного курсу." In ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-70-72.

Full text
Abstract:
У тезах аналізуються ефективні шляхи засвоєння нової лексики слухачами мовного курсу, зокрема способи запам’ятовування лексичних одиниць. Ця якість допомагає інокомунікантам набувати мовленнєві компетенції вже на етапі довузівської підготовки. Ключові слова: українська мова як іноземна, лексичний запас, лексична одиниця, мнемотехніка, способи запам’ятовування слів, мовленнєві компетенції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Мовна лексика"

1

Білоконенко, Л. А. «Необразлива» лексика конфлікту. Криворізький державний педагогічний університет, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1846.

Full text
Abstract:
Автор аналізує маркери конфлікту, які є стилістично й емоційно нейтральними лексемами, доводячи, що ці мовні елементи, за певних умов, мають здатність порушувати процес спілкування, створюють основу вербального міжособистісного конфлікту. Описано розподіл «необразливої» лексики конфлікту на три тематичні групи залежно від характеру оцінки опонента і ступеня неузгодженості між сторонами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Булыга, Н. А. Языковая специфика прозы Кира Булычева. КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5973.

Full text
Abstract:
У статтi описано мовну специфiку прози Кира Буличова. Установлено, що письменник умiло використовує увесь арсенал лексико-стилiстичних засобiв мови. Кожне слово є значущим i вагомим. Навiть складнi поняття пояснюються весело, доступно. Активно застосовуються антонiми та синонiми, оцiнна та стилiстично забарвлена лексика, а також виразнi засоби фразеологiї. За їх допомогою автор характеризує своїх персонажiв, оцiнює їх, малює художню реальнiсть, пояснює читачам новi слова та складнi поняття, створює комiчний ефект, веде мову про Добро та Зло.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Арешенкова, О. Ю. Типи оцінок та мовні засоби їх вираження в рекламних текстах. Криворізький державний педагогічний університет, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2086.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Гарлицька, Т. С. Формування мовного оточення міста під впливом лінгвокультурних та соціально-психологічних чинників. Видавництво «КОД», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3911.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються лінгвокультурні та соціально-психологічні чинники, які впливають на формування мови сучасного міста; дається визначення поняття «мова міста» та характеристика основних форм спілкування в міському середовищі. У роботі наголошується, що такі соціальні чинники, як соціальне середовище, потужність спільноти, соціальний контекст, у якому відбувається спілкування, стосунки між комунікантами, вікові, гендерні особливості, соціальні ролі та статус мовця, рівень загальної освіти та авторитет індивіда, його соціальне оточення, нерозривно пов’язані з психологічними умовами, які є рушійною силою окремих соціальних і комунікативних процесів, зокрема вираження експресивно-емоційного ставлення до висловлюваного, прагнення виділитися, видаватися дотепним, демонстрація мовної розкутості тощо. Варто зазначити, що лінгвопсихологічна рівновага між нормативною і ненормативною лексикою, що спостерігається під час спокійного життя, порушується в епоху сильних суспільних потрясінь, зокрема війни; за таких умов жаргонізація мовлення до певної міри є природним мовним процесом. Активному впровадженню некодифікованої лексики в мовне середовище міста також сприяють демократизація та розкутість таких сфер суспільного життя, як ЗМІ, художня література, кінематограф, міський фольклор, а також дегуманізація та деморалізація соціокультурних цінностей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Гарлицька, Т. С. Мова ЗМІ як один із виявів культурної свідомості містян (на матеріалі міської періодики). ФОП Бідюк Є. І., 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/484.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню міського мовлення на матеріалі української, російської та англійської періодики; виявлено основні групи ненормативних лексико-фразеологічних одиниць, які є віддзеркаленням мовної та культурної свідомості містян кожної з досліджуваних націй.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Гарлицька, Т. С. Місце та види розмовно-просторічної лексики в мовному побуті міста. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3915.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено вивченню місця та різновидів розмовно-просторічної лексики в мовному побуті міста. На матеріалі української, російської та англійської мов досліджено особливості та подано соціолінгвістичні характеристики окремих різновидів розмовно-просторічних одиниць, що функціонують у міському мовленні. У роботі було з’ясовано, що російська мова містить найбільшу кількість розмовно-просторічних одиниць, що є ознакою досить пізнього оволодіння широкими масами населення Росії літературною мовою та тривалого переважання діалектів у мовленні російських міст; в українську мову значна кількість розмовно-просторічних одиниць була запозичена з російської, а зовсім низький відсоток просторічних елементів в англійській мові свідчить про те, що в ній практично відсутнє таке поняття, як просторіччя.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Царук, О. В. Вихідні щаблі формування української ментальності в аспекті мови. Криворізький державний педагогічний університет, 1995. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2061.

Full text
Abstract:
Простежено початки формування українського етносу. Визначено, що українська мова містить в собі як шар лексики, граматичних моделей, що співвідносяться із загальнослов’янськими морально-етичними й культурними принципами, так і низку утворень, що відображають основу світогляду окремої слов’янської (протоукраїнської) групи
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Явір, В. В. Жаргонізований дискурс: духовний занепад чи норма? Акцент, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5282.

Full text
Abstract:
Розглянуто жаргонізми як “специфічну лексику сучасної української літературної мови. Визначену сферу побутування жаргонізованих дискурсів в українському лінгвокультурному просторі. Наголошено, що співвідношення між унормованою літературною мовою нації та усним народним мовленням має бути збалансованим. Лише за такої умови мова може найповніше розвинути й розкрити свої виражальні ресурси
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Арешенков, Ю. О. Функціональна граматика як теоретична основа навчальних курсів української мови. Криворізький державний педагогічний університет, 2002. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5829.

Full text
Abstract:
Зазначено, що функціональний підхід дозволяє більш адекватно інтерпретувати мовні явища, оскільки засоби різних рівнів розглядаються в єдиній системі (на основі спільності їхніх семантичних функцій), що дозволяє розкрити закономірності взаємодії граматичних одиниць, лексики і контексту. Функціональна граматика базується на принципі єдності системноструктурного та функціонального аспектів, що знайшло свій вияв в аналізі від функцій до засобів і від засобів до функцій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Ельзи (у фільмі Frozen). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5819.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто особливості створення психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Містик» (the Mystic). Робота є частиною дослідження системи психолінгвістичних кінообразів англомовних фільмів масової культури ХХІ сторіччя. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму К. Бака та Дж. Лі Frozen (2013). Діалогічне мовлення персонажів вважаємо універсальним засобом розкриття психотипу персонажа. За класифікацією психологічних архетипів В. Шмідт (2007) відносимо Ельзу до архетипу «Містик», для якої визначальними рисами є такі: 1) вона відчуває зв’язок з чимось надприродним, більшим за неї. Риса актуалізована метафорами та лексико-семантичними групами POWER та STORM для зображення магічних здібностей Ельзи створювати сніг та лід; 2) вона знаходить розраду в самотності. Риса реалізована лексико-семантичною групою ISOLATION; 3) вона здатна чинити опір, коли нею маніпулюють. Риса актуалізована конфронтативним стилем спілкування з антагоністом принцом Гансом; 4) її не цікавлять ні матеріальні цінності, ні ідея заміжжя. Її сім’я – сестра Анна, що реалізується частотними апелятивами ‘Anna’, займенниками другої особи однини, лексико-семантичною групою CARE; 5) вона намагається зберегти мир у стосунках за будь-яку ціну. Риса актуалізована частотним використанням лексеми ‘please’ і реквестивів, тактикою уникнення конфлікту; 6) їй не завжди вдається подолати свої страхи. Риса актуалізована окличними реченнями у поєднанні з одиницями лексико-семантичної групи ANXIETY для вираження страху, жалю, занепокоєння, а також частотним використанням займенника першої особи однини для демонстрації сконцентрованості на власних переживаннях; 7) їй потрібне місце, до якого можна втекти від реальності. Риса актуалізується використанням метафор та елементами лексико-семантичної групи ESCAPE; 8) вона нечасто поспішає. Риса реалізована на контрасті з мовленням Анни, через небагатослівність і нижчу швидкість мовлення; 9) її вважають дивною чи небезпечною, тому спершу Ельза намагається приховати свої здібності, що реалізовано лексико-семантичною групою CONCEAL.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Мовна лексика' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography