Relevant bibliographies by topics / Мова програмуваня

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Conference papers
  5. Reports

Academic literature on the topic 'Мова програмуваня'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Мова програмуваня.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Мова програмуваня"

1

Лазебна, Н. В. "АНГЛІЙСЬКОМОВНІ ТА СЕМІОТИЧНІ КОНСТИТУЕНТИ МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ PYTHON." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 111–17. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-15.

Full text
Abstract:
Розвиток обчислювальної техніки супроводжується створенням нових і вдосконаленням наявних способів і засобів спілкування «людина – машина», а саме мов програмування (МП). Під мовами програмування розуміють правила подання даних і запису алгоритмів їх оброблення, які автоматично виконуються «машиною». У більш абстрактному вигляді мови програмування є засобом створення програмних моделей об’єктів і явищ зовнішнього світу. Мова програмування є кодом, який потребує інтенсивного осмислення та формалізації. Розуміння такої мови передбачає знання та переосмислення вже наявної інформації в тій чи іншій галузі. Здебільшого, будучи прописаними кодами за допомогою засобів англійської мови, інтерфейси мов програмування дозволяють проєктувати програмні продукти для всього світу. Саме мова програмування та спеціальні коди потребують удосконалення з погляду лінгвістики. Однак вербальне оформлення кодів відбувається за допомогою засобів англійської мови, але їхній лінгвальний базис зазвичай залишається поза увагою. Управління програмами також потребує простішого інтерфейсу. Лінгвістам варто звернути увагу на вербалізацію коду програми засобами англійської мови, її опису для скорішого інтегрування у глобальний дигітальний соціопростір. Мова програмування є кодом, який потребує інтенсивного осмислення та формалізації з погляду інформатики та лінгвістики. Спираючись на знання про інтелектуальні фонди, методи, культуру й універсальність англійської мови, на якій будується мова програмування, інтерфейси комп’ютерних програм дозволяють проєктувати програмні продукти для всього світу. Мова програмування як інтегративний елемент лінгвосеміотичного базису англійськомовного дигітального дискурсу потребує динамічного та мультимодального аналізу. Концептосфера й система знаків англійськомовного дигітального дискурсу (АДД) актуалізує смисловий зміст, закладений у комунікації «людина – машина» у вербальній і невербальній формах. Дотепер створені десятки різних мов програмування, від найпримітивніших до близьких до природної мови людини. Мови програмування є інструментом програміста для створення програм, однак людині зручніше описувати модельований об’єкт у термінах предметної області засобами природної англійської мови, виводити вербальний код мови програмування на перше місце.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Сирота, Олена Петрівна. "Аналіз нових перспектив технологій Java Enterprise для корпоративних застосувань з появою Polyglot JVM." Адаптивні системи автоматичного управління 2, no. 21 (November 22, 2012): 90–99. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30686.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу архітектур серверних платформ для корпоративних застосувань на мові програмування Java з використанням технологій Java EE, Spring, Akka та актуальності використання цих архітектур при зміні мови програмування. Декілька останніх років популярним є питання, яка мова замінить Java. Цінність використання Java для корпоративних застосувань складається не в самій мові, а у створених архітектурах та існуючому стеку технологій, які ефективно вирішують задачу розробки високонавантажених корпоративних систем.Розглянуто еволюцію серверних платформ для корпоративних застосувань від CORBA до Java EE/Spring/AKKA, виділені основні складові цих платформ. Проаналізовано як за допомогою Polyglot JVM можливо зберегти ці архітектури та технології в секторі корпоративних застосувань та при цьому додати іновації, пов’язані з появою нових мов програмування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Петрович, Роман Йосипович, Ольга Володимирівна Тумашова, and Ірина Сергіївна Костенко. "Особливості методики викладання мови програмування Сі для студентів технічних спеціальностей." New computer technology 5 (November 10, 2013): 87. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.97.

Full text
Abstract:
Широке застосування обчислювальної техніки вимагає від спеціалістів різних спеціальностей знайомства хоча б з основами програмування. Щоб ефективно працювати у своїй галузі, сучасний спеціаліст повинен вміти не тільки користуватись наявним програмним забезпеченням, а й розробляти своє програмне забезпечення для розв’язування нескладних поточних задач. Для цього можуть знадобитися прості в користуванні засоби розробки програмного забезпечення, як, наприклад, мова програмування Сі – одна з найпопулярніших мов структурного програмування, що використовується як для розробки сучасних системних програмних засобів, так і прикладних програмних продуктів. Мова програмування Сі і сьогодні є засобом розробки прикладних програм. Для мови Сі існують інструментальні середовища розробки, зокрема для операційної системи Linux, які можна використовувати безоплатно.Вивчення мови Сі може слугувати гарним стартом для вивчення основ програмування: вироблення алгоритмічного мислення та набування навичок створення простих програм. Ґрунтовне засвоєння мови Сі може стати першим кроком до програмування мовами C++, С# та Java.У міру розповсюдження комп’ютерної техніки вся сукупність людей, що взаємодіє з нею все більш чітко поділяється на дві великі групи:1) системні і прикладні програмісти, що розробляють системне програмне забезпечення і пакети прикладних програм для розв’язування великих класів завдань із різних галузей; 2) широке коло користувачів.Відповідно і методика викладання мови програмування Сі для студентів має свої особливості. Тому необхідно розвинути у студентів навичок формування послідовності дій, необхідних для досягнення потрібного результату за допомогою фіксованого набору засобів, які пропонує мова програмування Сі і навчити їх створювати програми для розв’язування інженерно-технічних задач, що і намагалися автори висвітити в посібнику [1], який уявляє собою конспект лекцій з курсу “Мови програмування” (зокрема, програмування мовою Сі) для студентів технічних спеціальностей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Кобильник, Тарас, Уляна Когут, and Володимир Жидик. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ОСНОВ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ І ПРОГРАМУВАННЯ МОВОЮ PYTHON У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІНФОРМАТИКИ У СТАРШИХ КЛАСАХ." Physical and Mathematical Education 31, no. 5 (November 18, 2021): 36–44. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-031-5-006.

Full text
Abstract:
Основи алгоритмізації і програмування є однією з основних змістових ліній курсу інформатики у школі. У статті досліджено проблеми вивчення елементів основ алгоритмізації та програмування в шкільному курсі інформатики у 10-11 класах. Формулювання проблеми. Важливою педагогічною проблемою є формування і розвиток алгоритмічних навичок учнів. Проблеми вдосконалення методичної системи навчання інформатики в загальній середній школі потребують подальшого дослідження з метою пошуку більш ефективних форм, методів і засобів навчання. Необхідно забезпечити формування в учнів компетентностей, необхідних для свідомого вибору майбутнього профілю навчання. Учні повинні розуміти зв’язок між теоретичною і прикладною інформатикою, знати способи застосування інформаційних технологій для розв’язування різноманітних задач. А також визначено переваги мови Python у навчанні інформатики та особливості їх педагогічного застосування у навчанні основ алгоритмізації та програмування. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс методів: системного аналізу наукових праць, що охоплюють проблему дослідження, аналіз вітчизняного досвіду вивчення елементів програмування в шкільному курсі інформатики; узагальнення та обґрунтування теоретичних засад використання мови програмування Python в шкільному курсі інформатики. Результати. Розглянуто основні характеристики мови програмування Python та наведено можливості її використання у процесі навчання основ алгоритмізації в шкільному курсі інформатики. Вивчення основ алгоритмізації та програмування є одним із засобів формування операційного стилю мислення. Знання даної змістової лінії передбачає здатність формалізувати задачу, визначити у ній зв’язки між частинам, обирати якнайкращий алгоритм розв’язування завдання, вміння правильно інтерпретувати та аналізувати отримані результати. Висновки. Мова Python – одна з найпопулярніших мов програмування. Вона знаходить своє застосування у різних галузях. Відповідно ринок праці потребує фахівців, які могли створювати програмні продукти мовою Python. Заклади загальної середньої освіти не залишилися осторонь цього процесу. Автори шкільних підручників починають включати мову Python до їх змісту. Таким чином, виникає потреба у розробці навчально-методичних матеріалів з вивчення елементів алгоритмізації і програмування мовою Python. Методологічне значення цього розділу шкільного курсу інформатики полягає у розкритті важливості алгоритмів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Khokh, V. D. "РОЗРОБКА СКРИПТОВОЇ МОВИ ЗАПИСУ ПРАВИЛ В ЕКСПЕРТНІЙ СИСТЕМІ НА ОСНОВІ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, no. 50 (September 12, 2018): 152–56. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.152.

Full text
Abstract:
Предметом вивчення у статті є процес розробки експертних систем із використанням апарату нечіткої логіки та продукційною базою знань. Метою є розробка скриптової мови для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. Cкриптова мова, повинна реалізувати мінімальні можливості для опису правил, а саме: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен, – що дозволило би більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Завдання: дослідити існуючі, поширені скриптові мови, що використовуються для запису правил у базі знань експертної системи, здійснити аналіз існуючих методів їх застосування; розробити власну мову опису правил – мову логічного програмування, інтерпретовану, інтегровану в механізми роботи експертної системи, однак таку, яку можливо виділити в самостійну. Отримані такі результати: Розроблено скриптову мову для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. Cкриптова мова реалізує мінімальні можливості для опису правил: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен, що дозволяє: більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Визначено напрямки подальших досліджень та роботи по вдосконаленню та розширенню області застосування розробленої скриптової мови. Висновки. Розроблено скриптову мову для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. На даний момент розроблена скриптова мова реалізує мінімальні можливості для опису правил: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен. Це дозволяє: більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Планується реалізувати підтримку конструкцій, що дозволить використовувати скриптову мову окремо від експертної системи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Shutka, P., and A. Filonenko. "ОГЛЯД ПРОБЛЕМНО-ОРІЄНТОВАНИХ МОВ ПРОГРАМУВАННЯ ДЛЯ ПАРАЛЕЛЬНОГО АНАЛІЗУ СТАТИЧНИХ ГРАФІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, no. 52 (December 13, 2018): 126–29. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.126.

Full text
Abstract:
Предметом вивчення в статті є проблемно-орієнтовані мови програмування для паралельного аналізу статичних графів. Метою даної статті є огляд підходів до реалізації проблемно-орієнтованих мов програмування на прикладі Green-Marl, OptiGraph, Elixir і Falcon, призначених для аналізу статичних графів. Завдання: показати ефективність використання предметно-орієнтованих мов програмування в аналізі статичних графів, якими можуть оперувати не тільки спеціалісти в області програмування, а й фахівці розробки математичних моделей і алгоритмів аналізу даних, зокрема із застосуванням теорії графів; розглянути існуючі DSL для аналізу статичних графів із застосуванням паралельних і розподілених обчислень; відзначити існуючі предметно-орієнтовані мови для побудови алгоритмів обходів графа; порівняти DSL з точки зору виразності паралелізму і застосовності для генерації високоефективних паралельних програм для суперкомп'ютерів і кластерних систем у вигляді зведеної таблиці з основними властивостями мов і їх компіляторів. Використовуваним методом є: проведення порівняльного аналізу предметно-орієнтованих мов програмування. Отримані такі результати: виявлено рівень ефективності використання предметно-орієнтованих мов програмування в аналізі статичних графів; розглянуто існуючі DSL; проведено порівняльний аналіз DSL. Висновки. В статті були розглянуті чотири проблемно-орієнтованих мови програмування, призначених для розробки і реалізації алгоритмів аналізу статичних графів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Сіциліцин, Ю. О. "ПРОЄКТУВАННЯ ВІЗУАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПАРАЛЕЛЬНОГО ПРОГРАМУВАННЯ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 3 (April 29, 2021): 116–20. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-17.

Full text
Abstract:
У статті висвітлений підхід до навчання студентів паралельного програмування засобами візуального навчального середовища для розробки паралельних програм. Автор висвітлює проблеми, які виникають у навчанні студентів паралельного програмування на лабораторних роботах. Натепер у закладах вищої освіти не починають викладати паралельне програмування, поки студент не розвине знання з послідовного програмування. Така практика приводить до того, що у розробці паралельних програм студенти спочатку пишуть послідовну програму. Автор доводить, що розробка студентами паралельних програм на лабораторних роботах з паралельного програмування потребує досить великого рівня володіння мовою програмування та прийомами роботи з даними. Це пов’язане з використанням динамічних масивів мови програмування С++ та бібліотеки паралельного та розподіленого програмування MPI. Для переходу до розробки паралельного коду спочатку студенту потрібно розробити частину програми, пов’язану з оголошенням змінних і масивів та опису роботи з динамічними масивами. Також розробка паралельних алгоритмів ускладняється тим, що студенти вже встигли виробити у себе навички створення послідовних алгоритмів, а ці навички заважають розробці паралельних алгоритмів. Для вирішення проблеми автор пропонує розробити навчальне візуальне середовище. Для цього автор формулює основні вимоги до проєктування візуального середовища та розробляє формальну мову, яка буде використовуватися паралельним середовищем. Ця мова допоможе спростити етап розробки програми, пов’язаний з підготовкою даних до паралельної обробки, та зосередитися саме на паралельній обробці. У висновках автор стверджує, що навчальне візуальне середовище допоможе студентам розробити паралельний код та візуально відстежити його виконання, що своєю чергою допоможе студентам ефективніше засвоїти паралельне програмування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Riezina, Olga V. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ СТВОРЕННЮ ЦИФРОВИХ ЧАСТОТНИХ СЛОВНИКІВ." Information Technologies and Learning Tools 72, no. 4 (September 21, 2019): 214–25. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2498.

Full text
Abstract:
Частотні словники створюються для виявлення найбільш використовуваних слів у природній мові, мові письменника, певному творі тощо. Цими словниками послуговуються при вивченні іноземних мов; розробці інших видів словників; проектуванні мовних експериментів; проведенні досліджень у галузях лексичної семантики, психолінгвістики, морфології та інших; створенні прикладних програм, орієнтованих на опрацювання природної мови. Інформаційно-комунікаційні технології, доступ до величезних електронних лінгвістичних корпусів, національних баз даних слів, заснованих на субтитрах телевізійних програм та фільмів, значно прискорили дослідження в галузі статистичного опрацювання текстів. Зважаючи на те, що частотні словники широко використовуються в різних сферах діяльності, а їх побудова передбачає розв’язання широкого кола лінгвістичних задач, доцільно розглянути технологію створення таких словників у процесі підготовки фахівців з прикладної лінгвістики та комп’ютерних наук, учителів інформатики. У статті розглядається методика навчання студентів створенню частотних словників. Запропоновано алгоритм побудови частотного словника. Аналізуються особливості реалізації кожного кроку алгоритму з використанням мови Python, яка є популярною мовою програмування з відкритим кодом та великими бібліотеками. Автор наводить програмні коди та обґрунтовує використання відповідних модулів, методів опрацювання рядків, функцій, констант, структур даних, регулярних виразів. Запропонована методика спрямована на: 1) підвищення мотивації студентів до навчання та 2) розкриття практичної значущості засвоєних ними методів та прийомів програмування. Автор вважає, що підхід, представлений у цій статті, може бути корисним викладачам дисциплін інформатичного циклу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

БОЙКО, Віктор, Микола ВАСИЛЕНКО, Валерій РАЧУК, and Валерія СЛАТВІНСЬКА. "НОВЕ (ДРУГЕ) НАРОДЖЕННЯ МОВИ «ПРОЛОГ» (PROLOG) В КОНТЕКСТІ СИСТЕМ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ." INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, no. 1 (May 12, 2022): 16–22. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2022.1.2.

Full text
Abstract:
Анотація. Штучний інтелект і машинне навчання мають вагому частку в сучасних інформаційних технологіях і надають широкий набір інструментів: від експертних систем до нейромереж. Їх реалізація потребує специфічного середовища та відповідного програмного забезпечення. Однією із мов програмування для цього підходить мова «Пролог». В той же час існують серйозні ризики щодо помилок при використання цього забезпечення. Обговорено диференціацію завдань з управління у таких складних соціальнота організаційно-технічних системах як штучний інтелект. В статті надано всебічний аналіз і осмислення значення мови «Пролог» в системі підтримки рішень (DSS) та проведено встановлення його місця в цій агломерації. В зв’язку з цим обґрунтовано необхідність створення DSS нового покоління. В контексті поставленої мети показано перспективність використання DSS для прийняття стратегічних рішень в дедуктивному навчанні в порівнянні з індуктивним. Доведено, що саме такою стратегічною технологією стає DSS. Воно використовує дедуктивне навчання, яке при використанні мови «Пролог» в процесі формування систем штучного інтелекту створює максимальну прозорість і надає обґрунтованість при прийнятті рішень. Акцентовано увагу на тому, чому мова «Пролог» має стати перспективною мовою систем AI/ML. Пропонується також концепція гібридної DSS, що поєднує в собі переваги обох систем. Така система дозволяє приймати рішення на різних рівнях, отримуючи вигоди від систем з індуктивним навчанням на тактичному рівні та дедуктивних систем на стратегічному рівні прийняття рішень.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Семеріков, Сергій Олексійович, and Олександр Павлович Поліщук. "Методика спільного використання засобів автоматизації лексичного та синтаксичного аналізу в процесі навчання теорії програмування майбутніх учителів інформатики." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 2 (September 4, 2015): 174–200. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.786.

Full text
Abstract:
Цілі дослідження: розробити методику спільного використання засобів автоматизації лексичного та синтаксичного аналізу lex та yacc у процесі навчання теорії програмування на основі функціональної парадигми. Завдання дослідження: визначити місце і роль синтаксичного аналізу у формуванні професійних інформатичних компетентностей майбутніх учителів інформатики; визначити засоби автоматизації розробки компіляторів у навчанні теорії програмування; розробити основні компоненти методики спільного використання засобів автоматизації лексичного та синтаксичного аналізу в процесі навчання теорії програмування майбутніх учителів інформатики. Об’єкт дослідження: навчання теорії програмування майбутніх учителів інформатики. Предмет дослідження: використання засобів автоматизації лексичного та синтаксичного аналізу в процесі навчання теорії програмування майбутніх учителів інформатики. Використані методи дослідження: аналіз наукових публікацій, самоаналіз досвіду роботи, проектування методики. Результати дослідження. Визначено місце і роль синтаксичного аналізу у формуванні професійних інформатичних компетентностей майбутніх учителів інформатики. Виокремлені засоби автоматизації лексичного (lex) та синтаксичного (yacc) аналізу, інваріантні до використовуваної мови програмування. Показано доцільність використання мов функціонального програмування Scheme та SML для навчання методів розробки компіляторів у курсі теорії програмування. На прикладі діалекту MosML проілюстровано основні компоненти методики спільного використання засобів автоматизації лексичного та синтаксичного аналізу в процесі навчання теорії програмування майбутніх учителів інформатики. Основні висновки і рекомендації: 1) розглянутий приклад розширеного калькулятора може бути доопрацьований шляхом зміни граматики, зокрема – для уведення умовних та циклічних конструкцій; 2) запропонована схема може бути застосована для реалізації інтерпретатора будь-якої формальної мови з довільним способом типізації – доцільними навчальними прикладами будуть підмножини процедурних мов Basic та C й функціональних Scheme та SML: за умови додавання фази генерації машинного коду це надає можливість продемонструвати повний цикл розробки компілятора мови програмування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Мова програмуваня"

1

Ковтун, Р. О., and Олена Петрівна Черних. "Автоматизація розгортання інфраструктури у хмарних сервісах за допомогою Ansible." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45537.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ніколаєв, С. С., and Валентина Дмитрівна Далека. "Розробка Web-застосунку "Онлайн бібліотека"." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43912.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

М, Кутовий А. "МОВА ПРОГРАМУВАННЯ GO (GOLANG)." Thesis, Київ, Національний авіаційний університет, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/19290.

Full text
Abstract:
Практично всі сучасні мови програмування включають в тому чи іншому вигляді об'єктно-орієнтовані можливості, тим не менш, автори мови Go постаралися максимально обмежитися імперативної парадигмою. Це не повинно викликати здивування, якщо врахувати що одним з авторів мови є Кен Томпсон (розробник UNIX та мови С). Така яскраво-виражена імперативність мови може ввести досвідченого об'єктно-орієнтованого програміста в деяке здивування і посіяти сумніви щодо можливості вирішення сучасних завдань на такій мові.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Соклакова, Т. І., Ю. В. Вовк, and С. В. Зміївська. "Мова як засіб програмування роботи розуму." Thesis, НТМТ, 2014. http://openarchive.nure.ua/handle/document/7206.

Full text
Abstract:
Особливості виявлення людської індивідуальності у мовленні тривалий час досліджують фахівці з різних галузей знань. Вони накопичили значний досвід, який дозволяє діагностувати різноманітні розлади у стані здоров’я людини, порушення нормальної динаміки розвитку дітей, вирішувати специфічні задачі у криміналістичній практиці, прогнозувати поведінку людини у тій чи іншій ситуації тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Скакун, П. П. "Розробка власної мови програмування та інтерпретатору до неї на основі мови програмування Racket." Thesis, КОД, 2013. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/4079.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Притика, Оксана, Oksana Prytyka, Артем Олександрович Юрченко, and Artem Oleksandrovych Yurchenko. "Про особливості мови програмування С++." РВВ РДГУ, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/11749.

Full text
Abstract:
У тезах розглянуто загальний опис мов програмування. Особлива увага приділена мові С++. Показані переваги та недоліки мови С++ й відмінність від мови С.
The general description of programming languages is considered in the abstracts. Particular attention is paid to the C++ language. The advantages and disadvantages of C++ and the difference from C are shown.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

В, Костецький Р. "SWIFT – НОВА МОВА ПРОГРАМУВАННЯ ВІД APPLE, ЯКА ЗРОБИТЬ РЕВОЛЮЦІЮ." Thesis, Київ, Національний авіаційний університет, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/19292.

Full text
Abstract:
З кожним днем платформа iOS все більше розвивається. Також швидко і зростає кількість її розробників. Стає все більше вигідною розробка програмного забезпечення саме під цю платформу. Нещодавно, на конференції розробників WWDC 2014, компанією Apple було віпущено нову мову програмування – Swift. До останнього часу для розробки додатків для платформи Apple можна було використовувати мови C, С ++ або Objective-C.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Лаврук, Алина Романовна. "Мова програмування express, як практична основа реалізації CALS-технологій." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41673.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Шевченко, Д. Г. "Дослідження перспектив використання мови програмування Google Blockly." Thesis, КОД, 2013. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/4243.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Созанський, М. Я., and Роман Русланович Головатий. "Використання декомпілятора байт-коду мови програмування Ruby." Thesis, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2018. http://hdl.handle.net/123456789/4771.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Мова програмуваня"

1

Пекарський, Б. Г. Основи програмування. Київ: Кондор, 2008.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Трушевський, В. М. Мови програмування для штучного інтелекту: програмування мовою Prolog. Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2009.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Шищук, В. В. Основи програмування на алгоритмічній мові Pascal. Київ: Кондор, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Трушевський, В. М. Технології та мови програмування для штучного інтелекту. Vol. 1, Основи програмування мовою Prolog. Львів: Львівський національний університет ім. І.Франка, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Мова програмування VBA для інженерів: Навчальний посібник. Ivano-Frankivsk, Ukraine: ІФНТУНГ, 2019.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Мова програмування Python для інженерів і науковців: Навчальний посібник. Ivano-Frankivsk, Ukraine: ІФНТУНГ, 2019.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Мова програмуваня"

1

Стрига, Дмитро, and Анна Кудінова. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОВ ПРОГРАМУВАННЯ GO I C++." In MODALITĂȚI CONCEPTUALE DE DEZVOLTARE A ȘTIINȚEI MODERNE, chair Олена Олійник. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/20.11.2020.v5.18.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Мельничук, Юлія, Тетяна Полухтович, and Валерій Ліщина. "РОЗРОБКА ЛОГІЧНОЇ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРИ ЗАСОБАМИ VISUAL STUDIO 2015 ТА МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ C#." In PUBLIC COMMUNICATION IN SCIENCE: PHILOSOPHICAL, CULTURAL, POLITICAL, ECONOMIC AND IT CONTEXT. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/15.05.2020.v2.35.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Мова програмуваня"

1

Поліщук, Олександр Павлович, Сергій Олексійович Семеріков, Ілля Олександрович Теплицький, and Андрій Сергійович Бойко. Програмна підтримка системного програмування засобами мови Python. [б.в.], March 2007. http://dx.doi.org/10.31812/0564/877.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Мінтій, І. С. Формування компетентностей з програмування у майбутніх учителів фізики та інформатики. Вид-во СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1359.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто методику формування компетентностей з програмування у майбутніх учителів фізики й інформатики з використанням методу проектів. В якості мови програмування обрано мову Python. Наведено результати студентських робіт.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Семеріков, Сергій Олексійович, and Ілля Олександрович Теплицький. Інваріантність до операційної системи та мови програмування як засіб фундаменталізації курсів інформатики у ВНЗ. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/812.

Full text
Abstract:
Однією з головних проблем, з якою стикаються викладачі інформатики, є необхідність швидкого реагування на зміни у цій галузі з подальшою адаптацією програмно-методичного забезпечення відповідних курсів. При цьому практично не розрізняються суттєві зміни, що вимагають модифікації окремих теоретичних положень, та несуттєві, пов’язані переважно з випуском чергової версії одного із застосовуваних для підтримки курсу інформатики програмних продуктів. На нашу думку, “мода” на постійне оновлення апаратного та програмного забезпечення є штучно сформованою рекламними засобами для забезпечення комерційних потреб фірм-виробників і, в силу свого походження, не повинна впливати на зміст курсу інформатики (так само, як покупка нової моделі телефону з найновішою прошивкою не впливає на якість власне зв’язку). Слідування їй в процесі навчання інформатики здатне сформувати скоріше майбутнього гарного покупця, ніж спеціаліста. З метою подолання негативної тенденції штучного прив’язування змісту курсу інформатики до використовуваного програмного забезпечення нами розробляється методична система, окремі компоненти якої останні п’ять років впроваджується в практику підготовки вчителів інформатики та інженерів-програмістів у педагогічних, технічних та економічних ВНЗ м. Кривого Рога та Дніпропетровської області.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Теплицький, Ілля Олександрович, and Сергій Олексійович Семеріков. Дослідження дидактичних можливостей мови Лісп як засобу побудови інтелектуальних систем у шкільному курсі інформатики. Педагогічна думка, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/792.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовується доцільність використання мови Лісп для програмно-методичної підтримки розділу «Штучний інтелект» шкільного курсу інформатики. Описано педагогічний експеримент із впровадження факультативного курсу «Побудова ІС у середовищі мови Лісп», обгрунтована можливість використання Ліспу при навчанні початків програмування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Семеріков, Сергій Олексійович. Побудова найпростішого інтерпретатора в процесі вивчення теми «Основи компіляції». НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/0564/870.

Full text
Abstract:
Перше знайомство з процесом компіляції відбувається при вивченні основ програмування в старших класах середньої школи, тому в процесі співбесіди з шкільного курсу інформатики абітурієнти, як правило, досить чітко означають поняття компілятора (транслятора) мови програмування, процесу компіляції, інтегрованого середовища програмування тощо. Поглиблення цих понять відбувається на І курсі фізико-математичних факультетів педагогічних ВНЗ при вивченні теми “Основи компіляції”. У лекції формалізуються основні поняття процесу компіляції, розглядається типова структура компілятора, інтегровані середовища та вимоги до розробки компіляторів. Виходячи з того, що студенти постійно користуються компіляторами для створення власних програм, доцільно на практичному занятті із вказаної теми перейти від розгляду інтерфейсу конкретного середовища програмування до програмної реалізації наступної задачі: "Створити програму для обчислення значень арифметичних виразів, що містять цілі числа, з’єднані операціями додавання та множення; вирази можуть бути згруповані за допомогою дужок".
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Корольський, Володимир Вікторович, and Світлана Сергіївна Габ. Лінійна, квадратурна та кубатурна геометрична інтерпретація числових рядів засобами моделювання. Видавничий центр ДВНЗ «Криворізький національний університет», May 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2218.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є геометрична інтерпретація числових рядів, побудова моделі геометричної інтерпретації числових рядів в середовищі програмування, отримання розрахунків для лінійної, квадратурної та кубатурної геометричної інтерпретації числових рядів. Задачами дослідження є розгляд питання про необхідність геометричної інтерпретації об’єктів у навчанні природничо-математичних дисциплін, зокрема числових рядів у рамках дисципліни «Математичний аналіз»; розкриття змісту таких понять, як «модель», «моделювання», побудова моделі числових рядів у середовищі програмування; виконання обчислення для знайдених числових рядів за допомогою електронних таблиць. Об’єктом дослідження є геометрична інтерпретація числових рядів. Предметом дослідження є використання мови програмування та електронних таблиць для моделювання та аналізу отриманих результатів числових рядів з лінійною, квадратурною та кубатурною геометричною інтерпретацією. Методами дослідження є евристичний пошук знакових моделей числових рядів за допомогою моделей певних геометричних об’єктів. Результати дослідженнями планується узагальнити в методичній розробці з теми «Числові ряди».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Соловйов, Володимир Миколайович, Олександр Ілліч Теплицький, and Р. С. Забєйда. Об’єктно-орієнтовані динамічні моделі в курсі комп’ютерного моделювання. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, September 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1124.

Full text
Abstract:
Метод молекулярної динаміки є потужним засобом дослідження найрізноманітніших систем; його теоретичні основи, маючи корені у класичній механіці, легко засвоюються студентами. Нажаль, реалізація методу часто викликає утруднення через необхідність програмування чисельних алгоритмів та інтерфейсу користувача, що призводило до стрімкого росту розміру програм та утруднювало їх налагодження. Тому, пропонуючи студентам ознайомлення з методом у лабораторному практикумі з моделювання, ми або пропонували шаблони програм, як автори [1], або застосовували спеціалізовані середовища для моделювання. Застосування об’єктного підходу до реалізації чисельних методів дозволяє суттєво підвищити наочність програм. Саме цьому при переробці курсу комп’ютерного моделювання для студентів фізико-математичних факультетів як інструмент моделювання нами була обрана об’єктно-орієнтована мова Python, що разом із своїми модулями (NumPy, Scientific, Visual та ін.) утворює об’єктно-орієнтоване середовище моделювання, застосування якого дозволило студентам зосередитися на моделі замість деталей програмування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Семеріков, Сергій Олексійович, and Ілля Олександрович Теплицький. Методичні аспекти вивчення теми «Основи компіляції» у підготовці майбутнього вчителя інформатики. Рідна школа, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/784.

Full text
Abstract:
Вивчення будь-якої мови програмування тісно пов’язане з інструментальним програмним забезпеченням для розробки програм – оболонкою, текстовим редактором та компілятором, що звичайно відносять до системного програмного забезпечення. Інтеграція системного програмного забезпечення у середовища для розробки програм та сучасні операційні системи поступово викликають розмивання поняття системного програмного забезпечення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Семеріков, Сергій Олексійович. Стабілізація курсів інформатики як засіб фундаменталізації інформатичної освіти. Рідна школа, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/896.

Full text
Abstract:
Перехід від індустріальної до постіндустріальної цивілізації, що розпочався в останні десятиліття, призводить до підвищення наукомісткості виробництва, впровадження безвідходних технологій, мініатюризації (аж до нанорівня) та гуманізації техніки. Формування інформаційного суспільства, що супроводжує цей процес, призводить до інтернаціоналізації та децентралізації виробництва, створення розподілених виробничих структур. Обумовлене цим зростання швидкості застарівання технологічних знань (особливо в інформатиці) породило концепцію “навчання впродовж усього життя”. Гуманістична спрямованість цієї концепції та відповідна технологічна підтримка роблять її дуже привабливою, особливо при реалізації в системах дистанційного навчання. Будь-який працюючий фахівець при дистанційній формі навчання може швидко оновити знання та навички із своєї предметної області, реалізуючі при цьому власні прагматичні, вузькоспеціалізовані цілі навчання, що призводить до дедалі більшого зростання ролі технологічної (прикладної) складової. Проте при цьому ми неминуче зіштовхуємося з природними обмеженнями, обумовленими відсутністю або недостатністю фундаментальної бази. Так, саме “технологічний уклін” породив одну з головних проблем, з якою стикаються викладачі інформатики – необхідність швидкого реагування на зміни в цій галузі з подальшою адаптацією програмно-методичного забезпечення відповідних курсів. При цьому практично не розрізняються суттєві зміни (такі, що вимагають модифікації окремих теоретичних положень), та несуттєві (пов’язані переважно з оновленням застосовуваного програмного забезпечення). Огляд підручників та навчальних посібників з інформатики показує, що головними причинами їх застарівання є штучне прив’язування змісту курсу інформатики до технологічної складової – використовуваного програмного забезпечення. Особливо яскраво це проявляється в курсах, пов’язаних з вивченням прикладного програмного забезпечення, операційних систем, проектування інтерфейсів користувача, системного програмування та ін. Штучно нав’язувана “мода” на постійне оновлення апаратного та програмного забезпечення, спрямована на задоволення комерційних потреб фірм-виробників, в силу свого походження не повинна впливати на зміст курсу інформатики. Наслідування їй в процесі навчання інформатики не здатне сформувати компетентного спеціаліста, тому що призводить до переорієнтацію інформатичної освіти виключно на прикладну підготовку, що не дозволяє реалізувати в процесі навчання принципи системності, науковості та міждисциплінарності, які забезпечуються саме фундаментальною підготовкою, основу якої складають загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Мова програмуваня' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography