Academic literature on the topic 'Метрики оцінки якості'

В роботі наведено результати дослідження залежності якості вихідного рекламного ролика від режимів та параметрів експорту. Було виконано аналіз технологій створення промороликів та особливостей їх стиснення та збереження, вивчено існуючі метрики оцінки якості відеоінформації. Запропоновано методику дослідження впливу параметрів експорту на суб’єктивну та об’єктивну оцінку якості відео, створено тестові фрагменти та проведено їх суб’єктивне й об’єктивне оцінювання, після чого здійснено статистичну обробку отриманих результатів та визначено вплив кожного параметра на якість відтворення фінального зразка.

Предметом вивчення в статті є метрики та засоби для дослідження впливу наскрізної функціональності в успадкованих програмних системах. Метою є підвищення ефективності використання пост об’єктно-орієнтованих технології (ПООТ) у процесі супроводу успадкованих програмних систем (УПС). Завдання: розглянути проблему наскрізної функціональності (НФ) при розробці та супроводу УПС, можливі типи та класифікації НФ, запропонувати метрики для дослідження негативного впливу НФ, розробити процедуру класифікації НФ, програмний засіб для реалізації запропонованого підходу, та проведення експериментальних досліджень. Використовуваними методами є: кількісні метрики якості програмного забезпечення, об’єктно-орієнтовані та пост об’єктно-орієнтовані методи аналізу та синтезу програмного забезпечення. Отримані такі результати: досліджено особливості негативного впливу НФ на супровід УПС, запропоновано множину метрик її вимірювання (питома вага НФ в вихідному коді цільової УПС, розповсюдження НФ серед програмних компонентів УПС, ступінь розсіювання НФ у компонентах УПС). Розроблено процедуру класифікації НФ та запропоновано програмний засіб для реалізації оцінки негативного впливу НФ на супроводі УПС. Висновки. Проведені експериментальні дослідження для тестових УПС показали, що найменший ступінь присутності НФ після модифікації структури УПС на основі ПООТ забезпечує застосування аспектно-орієнтованого підходу. Напрямком подальших досліджень є розробка методики та проведення експериментів з метою оцінки впливу застосування ПООТ на рівень присутності дефектів у програмному коді УПС.

Предметом вивчення в статті є інструментальні засоби (CASE – засоби) та метрики для моделювання та дослідження характеристик варіабельності архітектур та окремих компонентів лінійок програмних продуктів (ЛПП). Метою є аналітичний огляд функціональності та визначення критеріїв вибору відповідних CASE – засобів для моделювання архітектур ЛПП з урахуванням конкретних показників їх якості, які обчислюються на основі оцінки рівня їх варіабельності із застосуванням кількісних метрик, що має забезпечити можливість робити висновки щодо ефективності побудови та подальшого застосування ЛПП. Завдання: проаналізувати сучасні інформаційні джерела за темою дослідження, провести порівняльний аналіз декількох CASE – засоби та обрати тих, що уможливлюють моделювання характеристик варіабельності у різних типах ЛПП, запропонувати метрики для їх кількісного визначення та провести відповідні експериментальні дослідження. Використовуваними методами є: структурний аналіз особливостей побудови ЛПП; кількісні метрики визначення рівня варіабельності архітектури та окремих компонентів ЛПП. Отримані такі результати: проаналізовано функціональні можливості сучасних CASE – засобів для моделювання характеристик варіабельності в ЛПП, мотивовано обрано метрики для кількісного визначення рівня варіабельності та експериментально досліджено можливість їх застосування для аналізу ефективності процесів розробки та подальшого використання ЛПП. Висновки: проведені експериментальні дослідження для тестових моделей ЛПП показали, що за умов розширення функціональності наявних CASE – засобі шляхом застосування кількісних метрик для визначення рівня варіабельності можливо надавати практичні рекомендації щодо підвищення ефективності побудови та подальшого використання відповідних ЛПП. Напрямком подальших досліджень є розробка програмних рішень для вдосконалення функціональності існуючих CASE – засобів та проведення з їх використанням більшої кількості експериментальних досліджень ефективності запропонованого підходу

У роботі розглянуто задачу класифікації об’єктів за ознаками та розроблено метод нечіткої класифікації. Для розв’язання задачі запропоновано використовувати нечітку модель представлення знань, побудовану з використанням навчальної вибірки, та систему нечіткого логічного виводу. Автоматичне формування системи нечітких логічних правил відбувається в процесі навчання. У процесі навчання відбувається налаштування параметрів моделі – нечітких границь термів. Для усунення проблеми обробки об’єктів, характеристики яких суттєво відрізняються від більшості об’єктів у вибірці та наближаються до порогових, для визначення границь термів пропонується використовувати квартильні оцінки. Модифікація класичного алгоритму нечіткої класифікації полягає в організації двохетапної процедури класифікації. Для поліпшення якості класифікації будуються допоміжні нечіткі класи, з використанням яких здійснюється відображення об’єктів в чіткі класи з навчальної вибірки. Для оцінювання якості класифікації використовуються метрики точності та повноти. Налаштування параметрів алгоритму нечіткої класифікації та розв’язання задачі нечіткої класифікації виконано з використанням набору даних іриси Фішера. Наведено порівняння результатів класифікації з використанням запропонованого в роботі двохетапного походу і класичного алгоритму нечіткої класифікації. Для зменшення впливу наявних у навчальній вибірці аномальних об’єктів на результат класифікації для визначення границь термів використовується міжквартильне середнє, що робить процедуру визначення границь термів робастною. Показано, що використання міжквартильного середнього для визначення границь термів дозволяє отримати прийнятну точність класифікації для вибірок, які містять об’єкти з аномальними характеристиками. Досліджено вплив способу розбиття вибірки на навчальну і тестову, а також вплив розміру навчальної вибірки на якість класифікації. Запропонований підхід є придатним для обробки даних в умовах обмеженої вибірки, часткового чи повного перекриття класів об’єктів, наявності об’єктів з нетиповими значеннями характеристик.

На сьогоднішній день мережі глибинного навчання демонструють значну перевагу перед іншими алгоритмами комп’ютерного бачення. Розглядається задача оцінки ефективності підвищення інформативності зображень, які отримано з використанням двох найновіших на даний час моделей нейронних мереж: Residual Dense Network for Image Super-Resolution та Enhanced Super-Resolution Generative Adversarial Network. В якості метрик інформативності зображення застосовано: функцію розподілу щільності вірогідності відтінків пікселів; значення ентропії, яке характеризує міру різноманітності кожного окремого пікселу вибірки; та значення ємності каналу для передачі повідомлення, яке стиснено на основі алгоритму LZ77.Одержані результати свідчать про підвищення інформативності зображення у вигляді росту ентропії за Шенноном з 7.43 до 7.81 та 7.62 для мережі ESRGAN та RDN відповідно. Водночас, показано, що класична білінійна інтерполяція вибірки може з успіхом використовуватись для підвищення її інформативності (7.62). Продемонстровано, що метрика LZ77, яка вимірює ємність каналу для передачі повідомлення, є більш адекватною для оцінки візуальної цінності повідомлення, ніж метрика ентропії за Шенноном.

В роботі вирішено завдання створення математичного забезпечення для побудови моделей кількісних залежностей на основі згорткових нейронних мереж. Запропоновано архітектуру згорткової нейронної мережі, що може використовуватися для даних, в яких вхідні значення не пов’язані між собою. В запропонованій архітектурі в якості першого шару використовується повнозв’язний шар. Завдяки цьому в процесі навчання нейронної мережі між вихідними значеннями нейронів першого шару можуть з’явитись зв’язки, що необхідні для роботи наступних згорткових шарів. Як і в звичайних згорткових нейромережах, згорткові шари можуть чергуватися із шарами підвибірки, але при цьому використовується одновимірна згортка. Після згорткових шарів використовуються повнозв’язні. В якості функції активації останнього шару використовується функція softmax, що дозволяє визначати ймовірності належності розпізнаваного екземпляра до кожного з класів. Вирішено практичне завдання виявлення шахрайських операцій з кредитними картками. Виконано побудову нейромережевих моделей, їх навчання та тестування на даних за транзакціями протягом 2 діб. Зазвичай кількість шахрайських операцій складає невелику частину від усіх операцій, тому метрика точності (accuracy) не може використовуватися для оцінки якості побудованої моделі. Для цього використано метрику AUPRC, що розраховується як площа під кривою залежності значень precision та recall. Завдяки використанню функції активації softmax на останньому шарі нейромережі, побудувати туку криву набагато простіше, ніж при використанні інших функцій активації. Порівняно результати тестування всіх побудованих моделей. За результатами тестування визначено, що якість запропонованої моделі вища, але на її навчання поребується більше часу.

В роботі визначено і вирішено одне з протиріч, що виникають при розробці ПЗ, яке полягає в нехтуванні фірмамирозробниками ПЗ факторів вразливості безпеки ПЗ. Усі ризики при розробці програмного забезпечення, з більшим або меншим допущенням, можна вважати суб’єктивним результатом виконання процесу, який пов’язаний з нестачею кількісної або якісної інформації про процес, а також її невизначеністю. Зазначені фактори можна вважати головною причиною, яка породжує і супроводжує ризики у всьому їхньому життєвому циклі. В якості вирішення зазначеної проблеми запропоновано використання розроблених методів якісного аналізу та кількісної оцінки ризиків розробки програмного забезпечення.Його відмінною особливістю є врахування факторів експлуатаційних ризиків, особливо ризику невиявлення вразливостей ПЗ і оцінки довільного несуперечливого кінцевого набору «квантів інформації». Доведено, що методика якісної оцінки ризиків проекту є описовою і являє собою процес, спрямований на виявлення конкретних ризиків проекту, а також причин, що їх породжують, з подальшою оцінкою можливих наслідків і вироблення заходів для роботи з ризиками. У процесі якісного аналізу ризиків відбувається вироблення метрик, що відповідають за визначення граничних показників факторів, які сигналізують про прояв ризиків.Розроблено метод кількісної оцінки ризиків розробки ПЗ. Його відмінною особливістю є комплексне використання методики «Аналізу дерева відмов» і способу оцінки показника чистої приведеної вартості проекту розробки ПЗ з урахуванням негативних факторів можливого невиявлення вразливостей безпеки ПЗ. У той же час використання способу оцінки показника чистої приведеної вартості проекту розробки ПЗ дозволяє розглядати проект комплексно, з урахуванням необхідності врахування безпеки і тестування вразливості ПЗ із залученням інструментів, які дозволяють подолати складність, невизначеність і довгостроковість проектів.

Забезпечення якості програмного забезпечення (ПЗ) є невід'ємною частиною процесу його розроблення. Першочерговим завданням забезпечення якості ПЗ є його оцінювання. Відомий підхід до оцінювання якості ПЗ заснований на засіві відповідних дефектів. Використання такого підходу, з одного боку, зумовлено наявністю в міжнародних стандартах вимог до його застосування у критичних інформаційних системах, а з іншого – практикою компаній-розробників ПЗ, які приймають рішення про потребу застосування методу засіву дефектів, тому часто його використовують. В обох випадках передбачається наявність додаткових ресурсів, якими повинна володіти компанія-розробник ПЗ. У роботі запропоновано модель для оцінювання доцільності застосування методу засіву дефектів ПЗ і модель життєвого циклу профілю дефектів ПЗ. Модель для оцінювання доцільності застосування методу засіву дефектів ПЗ містить такі елементи: константа необхідності розрахунку доцільності оцінювання якості ПЗ, автоматизація етапу, обсяг об'єкта оцінювання, обсяг дефектів, що засіваються. Профіль дефектів ПЗ подано таксономією і множинами дефектів ПЗ, які відповідають їх таксономічним типам. Розглянуто таксономію типів дефектів у вигляді ієрархічної та фасетної структур. У межах зазначеного життєвого циклу профіль дефектів ПЗ, як правило, модифікується у вигляді таких типів профілів: прогнозований профіль, профіль дефектів, що засіваються, профіль всіх виявлених дефектів при тестуванні після засіву, профіль нових виявлених при тестуванні (на додаток до засіяних) дефектів, профіль виявлених засіяних дефектів і профіль невиявлених засіяних дефектів. Під час оцінювання якості ПЗ сформовані типи профілів його дефектів аналізують, обчислюють метрики і на підставі оцінок отриманих неув'язок приймається рішення про рівень якості ПЗ. Усі неув'язки дефектів профілів подано поєднанням таких типів профілів дефектів ПЗ: профіль дефектів, що засіваються, профілі усіх виявлених дефектів та відповідної таксономії типів дефектів.

В статті обґрунтовано методологічні засади дослідження інтелектуального капіталу. Запропоновано методологію дослідження процесів інтелектуалізації в сучасній економіці розглядати як процес інтелектуальної власності, як певний результат щодо наявності інтелектуальних ресурсів; людський капітал, що є основною для формування інновацій та розвитку. Авторами проведено порівняльний аналіз підходів до оцінки людського капіталу. На основі даних дослідження визначено, що серед наявних підходів, які оцінюють людський капітал на сьогодні можна виділити: підхід за витратами, підхід за доходами та індикативний підхід. Визначено напрями інтелектуалізації в сучасній економіці. Описано методики, що використовують Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Світова організація торгівлі (СОТ), Всесвітній Банк, Всесвітній економічний форум. Запропоновано показники оцінки ефективності національної інституційної системи забезпечення якості освіти та конкурентоспроможності науки з використанням базових індикаторів як основного джерела інформації. Тому новітні методології процесів інтелектуалізації в сучасній економіці хоча і містять достатньо велику кількість показників, проте вони мають досить фрагментарний характер. Узагальнюючи наявні методології дослідження процесів інтелектуалізації в сучасній економіці, було запропоновано удосконалити підходи оцінки інтелектуального капіталу за рахунок обґрунтування меж застосування існуючих метрик. В межах систематизації наявних наукових опрацювань виявлено, що наявні наукові опрацювання щодо методології дослідження процесів інтелектуалізації в сучасній економіці слід розділяти на дві великі галузі знань – це опрацювання, які стосуються процесів інтелектуальної власності як певного результату щодо наявності інтелектуальних ресурсів, а інша галузь знань має справу з людським капіталом, що є основною для формування інновацій та розвитку. В таких умовах подальше обґрунтування методології процесів інтелектуалізації в національній економіці має значний практичний інтерес.

Оцінка якості програмних проектів є особливо актуальною для банківсько-фінансової сфери та умов економіки, рівень проникнення інформаційних технологій у якій є недостатньо високим. Автором підняті деякі важливі питання, які слід врахувати у даному процесі.
Assessment of quality software projects is particularly important for the banking and financial sector and economy terms, the level of penetration of information technology which is not high enough. The author raised some important questions to consider in this process.

Розроблено метод реалізації процесу машинного навчання, який здатний класифікувати текстові дані, та визначити чи були документи перекладені професійними перекладачами або комп'ютерними системами трансляції текстової інформації.

Однією з важливих частин програмування є зменшення зайвого коду та його оптимізація для створення ефективних та високопродуктивних програм. Якість вихідного коду залежить від багатьох факторів, наприклад, мови програмування, знань та досвіду програміста та багатьох інших. Аналіз вихідного коду показує, що основна частина його якості залежить від дотримання програмних показників. Компілятори вихідного коду призначені для пошуку лише помилок, а частина, що відповідає метрикам, залежить лише від програміста.

Об’єкт дослідження — процеси оцінки ризиків та забезпечення якості при розробці програмних продуктів. Мета дослідження — удосконалення методів оцінки якості коду, розробка методу оцінки пріорітетів оптимізації програмних продуктів та розробка програмного засобу на основі розробленого методу, що дозволить проводити аналіз пріорітетів оптимізації на основі введених користувачем даних про розроблюваний проект. У процесі дипломного проєктування досліджено галузь оцінки якості програмного забезпечення та сучасні методи і засоби визначення рівня якості програмних кодів, визначено можливі напрями вдосконалення існуючих методів та підходи до їх вдосконалення; на базі невирішених проблем розроблено удосконалені методи оцінки якості програмного коду та розроблено метод оцінки пріорітетів оптимізації програмних систем та виконано програмну реалізацію розробленого алгоритму. Вдосконалені методи дозволяють більш детально оцінювати такі аспекти якості програмних кодів як складність алгоритму, зчеплення модулю, складність потоку управління даними шляхом врахування додаткових коефіцієнтів при обчисленні цих метрик програмного забезпечення. Розроблений метод оцінки пріорітетів оптимізації програмних проектів дозволяє проводити дослідження з метою визначення основних ключових аспектів розроблюваної програмної системи, що потребують оптимізації. Для програмної реалізації використано такі технології як C#, .NET, WPF. Проведені емпіричні дослідження доводять адекватність та ефективність розроблених методів оцінки якості програмних кодів та визначення пріорітетів оптимізації програмних систем, працездатність та функціональну придатність реалізованого на їх основі програмного засобу.

Філон, А. А. Комплексне забезпечення якості системи «Оцінка культури інформаційної безпеки організації» : випускна кваліфікаційна робота : 121 "Інженерія програмного забезпечення" / А. А. Філон ; керівник роботи О. В. Трунова ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра технологій та програмної інженерії. – Чернігів, 2021. – 40 с.
Метою роботи є комплексне забезпечення якості веб-систем анкетування на різних етапах життєвого циклу, на прикладі програмного засобу «Оцінка культури інформаційної безпеки організацій». Об’єктом роботи є методи і моделі комплексної оцінки якості веб-систем анкетування. Предметом роботи є критерії і метрики оцінки якості веб-систем анкетування. Розроблювана система виконує такі завдання:  аналіз стандартів якості ПЗ;  виокремлення поняття та завдань тестування;  формування процесу тестування відповідно до ітераційних методологій;  аналіз сучасних підходів процесу тестування веб-систем;  розробка концепції (стратегії) тестування;  виявлення ступеню покриття вимог тестами та інших показників тестування;  розробка комплексної метрики оцінювання якості веб-систем анкетування;  залучення засобів автоматизації для прискорення та розширення процесів тестування;  проведення тестування системи відповідно до розробленої стратегії тестування веб-систем анкетування;  визначення якості реалізованого продукту. Практичною цінністю є можливість використання розробниками і тестувальниками запропонованої метрики та алгоритму для підвищення швидкості процесів тестування подібних систем на різних етапах життєвого циклу. Наукова новизна даної роботи полягає в тому, що запропоновано метрику для комплексної оцінки якості системи «Оцінка культури інформаційної безпеки організацій», яка на відміну від існуючих може використовуватися з різними методами тестування. При подальшій розробці можлива адаптація комплексної метрики оцінювання якості тестованої системи відповідно до залучених нових модулів та видів тестування. Результати дипломної роботи були висвітлені в тезах всеукраїнської конференції.
The purpose of the work is integrated quality assurance evaluation of web questionnaire systems at different life cycle stages, on the example of the software “Assessment of the organization's information security culture”. The object of the work are methods and models for integrated assessing evaluation of web questionnaire systems quality. The subject of the work are criteria and metrics for assessing evaluation of web questionnaire systems quality. The developed system performs the following tasks: – Analysis of software quality standards; – Highlighting the concept and objectives of testing; – Formation of the testing process according to iterative methodologies; – Analysis of modern approaches to the process of testing for evaluation web questionnaire systems; – Development of the testing concept (strategy); – Identification of test requirements coverage and other testing indicators; – Development of integrated metric for assessing the quality evaluation of web questionnaire systems; – Automation tools involvement to speed up and expand testing processes; – Testing the system in accordance with the developed test strategy for evaluation of web questionnaire systems; – Determining the quality of the developed product. The practical value is the ability of developers and testers to use the proposed metric and algorithm to increase the speed of testing processes for such systems at different life cycle stages. The scientific novelty of this work is seen in the proposed metric for integrated quality assessment of the system “Assessment of the organization's information security culture”, which in contrast to existing ones can be used with different testing methods. It is possible to adapt the integrated metric for assessing the quality of system under test according to the new involved modules and testing types during further development. The results of the qualification work were covered in the thesis of the All- Ukrainian conference.