Relevant bibliographies by topics / Метали тугоплавкі

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses

Academic literature on the topic 'Метали тугоплавкі'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Метали тугоплавкі.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Метали тугоплавкі"

1

Михайлова, Галина Юріївна. "Функціоналізація нанокомпозитів для альтернативної енергетики." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 5 (May 24, 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.05.054.

Full text
Abstract:
Досліджено електропровідні властивості системи порошковий титан — багатошарові вуглецеві нанотрубки (БВНТ) у процесах встановлення між її компонентами електричних контактів при деформації стискання. Спостерігається утворення композитів, яке супроводжується зростанням електропровідності матеріалу, що зумовлено переносом електронів з частинок металу до БВНТ. Показано, що використання композитів метал — вуглецеві наноструктури відкриває шлях до створення «холодних» катодів термоемісійних перетворювачів (ТЕП), які можуть працювати від низькотемпературних джерел енергії. Використання катода з композиту Ti — терморозширений графіт при опроміненні ТЕП концентрованим сонячним світлом дозволило вперше спостерігати напругу і постійний струм за температур 170–350°C, що є до 9 разів нижчими за робочі температури традиційних ТЕП, виготовлених з тугоплавких металів. При цьому струм спостерігався в замкненому електричному колі без прикладання додаткової зовнішньої різниці потенціалів. Встановлені механізми генерації струму і напруги у ТЕП з композитним катодом дозволили сформулювати фізичні принципи побудови «холодних» електродів для прямих емісійних перетворювачів концентрованої сонячної енергії на електричну.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Эркинбаева, Н. А., Э. М. Ысманов, and Ы. Ташполотов. "Физико-химические свойства и применение редкоземельных элементов." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 76, no. 1 (August 2021): 56–60. http://dx.doi.org/10.18411/lj-08-2021-13.

Full text
Abstract:
Полученный редкоземельный металл лантан в свободном состоянии представляет собой серебристо–белый, довольно мягкий металл. Из-за высокой активности к атмосферному кислороду и воде куски лантана следует сохранить в парафине. Металлический лантан очень хорошо проводит электрический ток. При обычной температуре реагирует с водой и кислотами неокислителями, выделяя водород, и образует щелочи. Металлический лантан сильно реагирует с йодом и серой. Во время горения данный металл в атмосфере кислорода выделяются большое количество тепла и образуют оксиды, этот процесс измеряли пирометром ДТ 8885 (пирометр инфракрасный от 50 до1300°С). Оксид лантана является твердым, крепким и тугоплавким соединением. Оксид лантана способны соединяться с водой и создавать основания.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Малишев, Віктор Володимирович, Ангеліна Іванівна Габ, Дмитро Борисович Шахнін, Тетяна Миколаївна Нестеренко, Володислав Ростиславович Румянцев, and Наталія Володимирівна Лічконенко. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ СИНТЕЗУ ТУГОПЛАВКИХ СПОЛУК." Scientific Journal "Metallurgy", no. 2 (February 22, 2022): 35–43. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-05.

Full text
Abstract:
На основі аналізу класифікацій методів синтезу тугоплавких сполук та відповідності принципів адекватності вихідних компонентів і типу хімічних реакцій (кінетичного механізму. Запропоновано класифікацію методів синтезу таких сполук. Вона включає шість методів: прямий синтез з елементів; синтез з розчинів у розплавах; металотермічне відновлення оксидів металів; відновлення оксидів та інших сполук неметалами та їхніми сполуками; газофазний синтез; електроліз розплавів і розчинів у розплавах. Виокремлено сутність, переваги та недоліки кожного методу. Головними перевагами прямого синтезу з елементів є можливість одержання значної кількості вогнетривких сполук і коротка тривалість процесу, а недоліком – складність одержання точного складу сполуки. Головними перевагами синтезу з розчинів у розплавах є простота процесу синтезу та можливість одержання сполук певного внеску, а недоліками – низький вихід продукту та вартість коштовних розчинників.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Григор"єв, С. М. "Економічна ефективність утилізації тугоплавких металів із техногенних прецизійних сплавів." Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво, no. 2 (77) (2014): 66–71.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Григор"єв, С. М. "Економічна ефективність утилізації тугоплавких металів із техногенних прецизійних сплавів." Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво, no. 2 (77) (2014): 66–71.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

(Alexandra O. Chudinova), Чудинова Александра Олеговна, Ильин Александр Петрович (Alexander P. Ilyin), Роот Людмила Олеговна (Lyudmila O. Root), Мостовщиков Андрей Владимирович (Andrey V. Mostovshchikov), Спесивцева Софья Викторовна (Sofia V. Spesivtseva), and Джин Чун Ким (Jin Chun Kim). "О МЕХАНИЗМЕ ХИМИЧЕСКОГО СВЯЗЫВАНИЯ АЗОТА ВОЗДУХА В УСЛОВИЯХ ТЕПЛОВОГО ВЗРЫВА СМЕСЕЙ НАНОПОРОШКА АЛЮМИНИЯ С ОКСИДОМ ТАНТАЛА." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 329, no. 12 (December 22, 2018): 114–21. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2018/12/27.

Full text
Abstract:
Актуальность исследования. Предлагаемая новая технология получения тугоплавких нитридов имеет ряд преимуществ: низкие энергозатраты, отсутствие необходимости в сложном оборудовании, для получения нитридов используется азот воздуха, процесс синтеза осуществляется при атмосферном давлении. Цель исследования: экспериментально определить составы продуктов сгорания смесей нанопорошка алюминия и пентаоксида тантала в воздухе и в жидком азоте. Объект: продукт синтеза нитрид тантала, полученный сжиганием в воздухе смеси нанопорошка алюминия с пентаоксидом тантала. Методы: рентгенофазовый анализ (дифрактометр Дифрей-401), дифференциальный термический анализ (ДТА) (термоанализатор SDT Q600, фирма Instrument). На основании результатов ДТА были рассчитаны четыре параметра активности смeсей: температура начала окисления (tн.о, °C), степень окисленности (α, %), максимальная скорость окисления (vmax, мг/мин), удельный тепловой эффект (ΔН, Дж/г). Рентгенофазовый анализ с использованием дифрактометра «Дифрей-401», излучение рентгеновской трубки FeKα =0,193 нм. Результаты. Определены параметры активности смесей нанопорошка алюминия с пентаоксидом тантала. Установлено, что температура начала окисления смесей равна или превышает 420 °С, т. е. смеси не пирофорны. Процесс горения, инициированный открытым пламенем, протекал в две стадии: при 600–900 и при 2200–2400 °С. Изучены продукты сгорания смесей нанопорошка алюминия с пентаоксидом тантала в воздухе и в жидком азоте. Впервые экспериментально показано, что при горении нанопорошка алюминия в воздухе алюминий восстанавливает пентаоксид тантала, который взаимодействует с азотом воздуха, образуя кристаллический нитрид тантала Ta2N. Максимальный выход нитрида тантала при сгорании в воздухе с образованием кристаллической фазы Ta2N составлял 54 отн. %. Согласно РФА, также впервые в продуктах сгорания в жидком азоте смеси нанопорошка алюминия с пентаоксидом тантала обнаружены кристаллические фазы α- и β-тантала. В то же время нитрид тантала не обнаружен в продуктах сгорания образца в жидком азоте. Стабилизация металлической фазы тантала при взаимодействии нанопорошка алюминия с пентаоксидом тантала в условиях теплового взрыва подтверждает ранее сформулированное предположение о механизме образования тугоплавких нитридов. На первой стадии алюминий восстанавливает тантал до металла, и в условиях теплового взрыва и дезактивации кислорода (нетеплового процесса перехода триплетного кислорода в синглетный) происходит взаимодействие восстановленного металла с азотом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Кулямина, Е. Ю., В. Ю. Зицерман, and Л. Р. Фокин. "Расчет кривых плавления методом согласования термодинамических данных. Тугоплавкие металлы платиновой группы (Ru, Os, Ir)." Журнал технической физики 87, no. 1 (2017): 59. http://dx.doi.org/10.21883/jtf.2017.01.44019.1830.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Holovko, V. V., D. Yu Ermolenko, and S. M. Stepanyuk. "The influence of introducing refractory compounds into the weld pool on the weld metal dendritic structure." Avtomatičeskaâ svarka (Kiev) 2020, no. 6 (June 28, 2020): 3–10. http://dx.doi.org/10.37434/as2020.06.01.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Фролов, Є., С. Попов, and О. Сидорчук. "Підвищення експлуатаційних параметрів деталей двигунів внутрішнього згоряння." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 4(18) (February 10, 2021): 24–28. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).24-28.

Full text
Abstract:
Робота присвячена підвищенню надійності та довговічності деталей циліндро-поршневої групи двигунів внутрішнього згоряння. Зміцнення деталей машин можливе за рахунок застосування спеціальних технологічних процесів. Сучасні матеріали та покриття повинні задовольняти високим робочим температурам і навантаженням. Хромування, борування та іонно-плазмове напилення не задовольняють встановленим вимогам якості. Алюмінієвий поршень зазнає руйнувань в районі головки. Це проявляється у накопиченні шпарин, каналів, слідів вимивання сплаву.Окрім цього, внаслідок нагрівання, втрачається міцність алюмінієвого сплаву більше, ніж у 2 рази.Запропоновано створення та застосування покриття, яке б витримувало робочі температури понад 2000ºС, а також ударно-пульсуючі навантаження. Пропонується детонаційно-газовий метод напилення. Він характеризується універсальністю матеріалів: від полімерів до тугоплавкої кераміки, любі метали і сплави. Напилені частинки володіють високою кінетичною енергією. Покриття характеризується високою міцністю, яка сягає 180…200 МПа, твердістю HRCe 60, мінімальною шпаринністю. Температурний вплив при напиленні на заготовку незначний. Запропоновано послідовність підготовчих операцій. Зміцненню підлягали поршень та жарове кільце на детонаційно-газовій установці «УН-102». Застосовувався маніпулятор, що використовує енергію пострілу установки. Отримані поверхні характеризуються регулярною макроструктурою (хвилястістю).Нанесенню підлягав нікель-алюмінієвий сплав. Товщиною покриття – 150…270 мкм, твердість – HV 550, адгезія до основи – 94…100 МПа.Результати досліджень на деталях циліндро-поршневої групи засвідчили зниження робочих температур, внаслідок припрацьовування покриття та якісного ущільнення камери згоряння. Довговічність кілець становить 1,6·106…2,3·106 , що свідчить про значне підвищення опору втомі та ресурсу роботи. Запропонована технологія є придатною та рекомендується до впровадження у серійне виробництво.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Shapoval, A., S. Shlyk, T. Snishсhenko, and M. Rudych. "IMPROVEMENT OF TECHNOLOGIES OF PRODUCTION OF COMPOSITE MATERIALS BASED ON REFRIGERANT METALS." Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University 6 (December 27, 2019): 106–11. http://dx.doi.org/10.30929/1995-0519.2019.6.106-111.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Метали тугоплавкі"

1

Кілиб, О. С. "Терморезистивні властивості гетерогенних плівок тугоплавких металів." Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29235.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Гапон, Ю. К., М. О. Глушкова, and М. Д. Сахненко. "Застосування електролітичних сплавів кобальту з тугоплавкими металами." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40373.

Full text
Abstract:
Сплави на основі металів підгрупи заліза з тугоплавкими металами викликають велику зацікавленість дослідників через наявність низки функціональних властивостей – висока корозійна, зносо- і термостійкість, жароміцність і твердість, підвищена каталітична активність [1]. Через високу твердість такі сплави можна застосовувати для заміни покриттів токсичним хромом і як робочий шар сучасних носіїв інформації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Кілиб, О. С., and І. П. Бурик. "Гетерогенні плівки тугоплавких металів як термічно стійкі приладові наноструктури." Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27670.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Юдіна, А. В., Лариса Василівна Ляшок, Ірина Анатоліївна Токарєва, and І. А. Дмитровська. "Одержання чистого ніобію з вторинної сировини." Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18906.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Сьомкіна, Олена Володимирівна, Борис Іванович Байрачний, Лариса Василівна Ляшок, Ірина Анатоліївна Токарєва, and Тетяна Василівна Орєхова. "Електрохімічне виділення вольфраму з іонних розплавів." Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18456.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Однодворець, Лариса Валентинівна, Лариса Валентиновна Однодворец, Larysa Valentynivna Odnodvorets, and І. П. Бурик. "Тензочутливість тонких плівок тугоплавких металів." Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18692.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Владзієвська, П. А. "Аналіз критеріїв формування високоентропійних сплавів на основі тугоплавких металів." Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81684.

Full text
Abstract:
Поява високоентропійних сплавів, які складаються з безлічі основних елементів, на відміну від звичайних сплавів з одним і зрідка двома елементами основи, вказують на парадигматичний зсув у конструкції сучасних сплавів. Механічні/фізичні/хімічні властивості високоентропійних сплавів, як сплавів, які досліджуються не так багато часу, ще не досліджені в повному обсязі. Однак, уже виникли фундаментальні проблеми, одна з яких - формування різних фаз у високоентропійних сплавах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Каракуркчі, Ганна Володимирівна. "Електрохімічне формування функціональних покриттів сплавами заліза з молібденом і вольфрамом." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21865.

Full text
Abstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Харків, 2015 р. Дисертацію присвячено розробці технології електрохімічного формування функціональних покриттів сплавами заліза з молібденом і вольфрамом із цитратних електролітів для одержання матеріалів з високою корозійною стійкістю, фізико-механічними та трибологічними характеристиками. На підставі аналізу кінетичних закономірностей встановлено механізм електрохімічного одержання сплавів Fe-Mo і Fe-Mo-W, за яким співосадження заліза з молібденом і вольфрамом із цитратного електроліту в інтервалі pH 3,0–4,0 відбувається за двома маршрутами: перший – стадійне відновлення металів із гетероядерних комплексів складу [FeHCitMO₄]⁻, (М = Mo, W), розряд яких супроводжується хімічною реакцією вивільнення ліганду, а другий – стадійне відновлення феруму (ІІІ) із цитратних електролітів переважно з адсорбованих комплексів складу [FeHCit]⁺, й частково – з FeOH²⁺, та супроводжується хімічною стадією вивільнення ліганду. Експериментальні дослідження функціональних властивостей електролітичних сплавів довели, що покриття Fe-Mo і Fe-Mo-W володіють підвищеною корозійною стійкістю у кислому середовищі, що зумовлене кислотним характером оксидів тугоплавких компонентів, у нейтральному – опором пітинговій корозії, що загалом перевищує хімічний опір сталі та чавуна. Запропоновані електролітичні сплави переважають за мікротвердістю основу зі сталі у 2–3 рази, а чавуну – у 4–5 рази, причому вміст вольфраму забезпечує зростання механічних та триботехнічних характеристик. Мікротвердість, антифрикційні властивості та зносостійкість електролітичних сплавів Fe-Mo і Fe-Mo-W зростають за рахунок утворення аморфної структури. Запропоновано технологічну схему електрохімічного формування функціональних покриттів сплавами заліза з молібденом і вольфрамом та розроблено технологічні інструкції для процесів їх осадження.
Thesis for granting the Degree of Candidate of Technical sciences in speciality 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University “Kharkiv Politechnical Institute”, 2015. The thesis is devoted to the development of technology for iron alloys electrochemical functional coatings with molybdenum and tungsten electrodeposition from citrate electrolyte to produce materials with high corrosion resistance, physical, mechanical and tribological properties. On the basis of kinetic regularities the mechanism of Fe-Mo, Fe-Mo-W alloys’ formation was established as co-precipitation of iron with molybdenum and tungsten in the range pH 3,0–4,0 happening on two routes, one-alloying metals reduction from heteronuclear complexes [FeHCitMO₄]⁻ is accompanied by chemical reaction of ligand releasing, and the second-reduction of iron (III) from the adsorbed complexes [FeHCit]⁺ and in part – from FeOH²⁺ accompanied by the chemical stage of ligand release. Experimental study of the electrolytic alloys functional properties have shown the high corrosion resistance of FeMo and Fe-Mo-W coatings in acidic and neutral media stimulated by acidic nature of refractory oxide components which exceeds the resistance of steel and cast iron. Proposed electrolytic alloys dominated by microhardness steel substrates in 2–3 times, and cast iron – in 4–5 times, the increasing tungsten content provides increasing in physical, mechanical and tribological properties of electrolytic alloys due to the formation of amorphous structure. A technological scheme for electrochemical synthesis of iron alloys functional coatings with molybdenum and tungsten was designed and technological instructions were prepared for implementation.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Османова, Марина Павлівна, Геннадій Георгійович Тульський, Лариса Василівна Ляшок, Аліна Едуардівна Соболева, and А. М. Жук. "Дослідження процесу окиснення псевдосплавів вольфраму карбідного типу у водних розчинах." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39978.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Муконин, А. И., Лариса Васильевна Ляшок, Елена Владимировна Семкина, and Татьяна Васильевна Орехова. "Поведение сплава вольфрама, рения и молибдена при анодном растворении в щелочном электролите." Thesis, НТУ "ХПИ", 2009. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18451.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Метали тугоплавкі' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography