Academic literature on the topic 'Мережі IoT'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Мережі IoT.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Мережі IoT"
1
Бабчук, Сергей. "ОПРЕДЕЛЕНИЯ МЕСТОПОЛОЖЕНИЯ ОБЪЕКТОВ КОНТРОЛЯ С ПОМОЩЬЮ СПЕЦИАЛИЗИРОВАННЫХ КОМПЬЮТЕРНЫХ СЕТЕЙ." Modern engineering and innovative technologies, no. 08-01 (June 29, 2018): 11–15. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-08-01-012.
Full textAbstract:
Проаналізовано спеціалізовані комп’ютерні мережі. Встановлено, що для визначення місцезнаходження об’єктів контролю можна використати безпровідні спеціалізовані комп’ютерні мережі LTE-M та Nb-IoT. Перевагою створення систем визначення місцезнаходження об’
2
Манжос, Юрій Семенович, and Євгенія Віталіївна Соколова. "МЕТОД СТИСНЕННЯ ДАНИХ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ." RADIOELECTRONIC AND COMPUTER SYSTEMS, no. 4 (November 27, 2020): 57–67. http://dx.doi.org/10.32620/reks.2020.4.05.
Full textAbstract:
The Internet of Things (IoT) is a modern paradigm consisting of heterogeneous intercommunicated devices that sending and receiving messages in various formats through different protocols. Thanks to the everywhere use of smart things, it is becoming common to collect large quantities of data generated by resource-constrained, distributed devices at one or more servers. However, the wireless transmitting of data is very expensive. For example in IoT, using Bluetooth Low Energy costs tens of millijoules per connection, while computing at full energy costs only tens of microjoules, and sitting idle costs close to one microjoule per second for STM processors. That is why additional data compression for smart devices can decrease the energy costs of IoT. There are methods of data compression without or with information loss. It is mathematically proved, that it is possible to construct as arbitrarily close approximations of a weighted sum of generalized orthogonal polynomials to an input function (IoT data). In this article, we are researching the Chebyshev and Fourier sequences as an approximation of source data. For a different type of data in the different sequences, we have a different compression for Chebyshev and Fourier approximation. Concurrent use of transformations allows selecting a maximal compression for different sequences. This article proposes a compression method especially suited for IoT devices. The proposed method is based on the simultaneous use of Chebyshev and Fourier transforms. To improve the compression performance was used a trigonometric optimization. The modification of Chebyshev transformation allows reducing energy costs by about four times. Trigonometric optimization replaces the direct use of the mathematical function cos(x) in a double loop by iteration expressions. A modified algorithm uses a one-time calculation of the cos(x) function. As a result, we have a slight increase of the source code and decrease of the computation time, and increasing energy effectiveness. The software implementation in C ++ of the modified Chebyshev transformation algorithm was proposed. The proposed method can be used not only in IoT but also for the accumulation of data on big servers.
3
Tkachuk, А., К. Svirzhevsky, О. Grisyuk, І. Trokhimchuk, and V. Tkachuk. "Аналіз інтерфейсів мереж та систем промислового Інтернету речей." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 46 (April 1, 2022): 43–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-07.
Full textAbstract:
Концепція Інтернету речей (IoT), передбачає активне впровадження вбудованих технологій в сучасні інфокомунікаційні мережі зв'язку. Дана концепція охоплює все більше число областей людської життєдіяльності. В рамках концепції IoT розвивається напрямок - промисловий Інтернет речей (Industrial Internet of Things – IIoT), який охоплює питання створення гетерогенної інтелектуальної системи автоматизації роботи промислових об’єктів та підприємств. Системи IIoT використовуються в різних областях виробництва, таких як інтелектуальне виробництво, сільське господарство, виробництво електронних пристроїв, машинобудування, виробництво верстатів, автоматизація збору та обліку даних тощо. Відповідно до ITU-T Y.4003 «Overview of smart manufacturing in the context of the industrial Internet of things», IIoT – це концепція перетворення промисловості, яка використовує для цього існуючі і нові інформаційні та телекомунікаційні технології і заснована на концепції Інтернету речей. В рамках концепції IIoT проводиться автоматизація роботи промислового обладнання, розрахунки економічних показників, забезпечення безпеки працівників. Основною відмінністю систем цього типу є їх тісний контакт з хмарними технологіями і використання систем здатних самостійно навчатися та створювати нейронні зв’язки для поточної оцінки роботи підприємства та планування його розвитку.
4
Козак, Є. Б. "ЩОДО ФОРМУВАННЯ МАСИВУ ДАНИХ НА БАЗІ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ У СФЕРІ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 4 (November 26, 2021): 14–23. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.2.
Full textAbstract:
У статті досліджено принципи формування масиву даних на базі нейронної мережі у сфері Інтернету речей. Зазначається, що Інтернет речей генерує величезну кількість неструктурованих даних, і аналітика великих даних є ключовим аспектом. Концепція Інтернет речей являє особливу цінність для розвитку бізнесу завдяки даним, які можуть бути отримані від підключених елементів. Сформовано дві теореми, які сприяють роз- криттю принципу обміну знаннями, які можна взяти із взаємодії людина–комп’ютер. Наголошено, що присвоєння імені суб’єкту господарювання повинне включати у себе слова мовою людини, а не абревіатури, коди або двійкове відображення, що можуть інтерпре- тувати лише машини, незважаючи на те, що останні технічно ефективніші з точки зору простору для зберігання даних або пропускної здатності мережі. Розкрито принципи теорії верифікаціонізму та описано шляхи адаптації структури масиву даних. Схема- тично запропоновано структуру машинних знань, яку представлено щодо формування масиву даних на базі нейронної мережі у сфері Інтернету речей. Описана структура має три бази знань: гіпотезу, онтологію та параметри. Підкреслено, що запропонована інтелектуальна база масиву даних може бути застосована до різних галузей Інтернету речей щодо автономного обміну та накопичення знань, а платформа, своєю чергою, може використовувати онтології для інтеграції пристроїв IoT з інтелектуальними системами. Описано переваги та недоліки моделі. Так, зазначено, що перевагою цієї моделі є те, що датчики Інтернету речей у хмарі можуть навчатися у віддалених датчиків у фоновому режимі, незалежно від затримки мережі, що підключається до віддаленої програми, а недоліком є те, що затримка мережі може стати вузьким місцем, коли потреба у при- йнятті рішень у режимі реального часу зростає. Наголошено, що реалізація описаного алгоритму формування масиву даних, а також відповідної інтелектуальної середи доз- волить зменшити поріг входження розробників у сферу рішення задач за допомогою ней- ронної мережі.
5
Lozhkovskyi, A. G., and K. D. Guliaiev. "CALCULATING METHOD OF THE PACKET NETWORK ACCESS TRAFFIC CAPACITY FOR IoT DEVICES." Proceedings of the O.S. Popov ОNAT 1, no. 2 (December 31, 2020): 31–40. http://dx.doi.org/10.33243/2518-7139-2020-1-2-31-40.
Full textAbstract:
When creating packet networks of a new generation, the problem of calculating the throughput of broadband multiservice access networks arises. In practice, for this they use mathematical modeling, or without proper justification, the traditional formulas of the theory of information distribution. The well-known analytical solution for ATM technology is extremely cumbersome and practically not used. Today, there is not generally accepted analytical or engineering method for solving the problem. At the same time, telecommunication networks must develop to provide all the necessary conditions for the practical application of the concept of the Internet of Things (IoT). One of these conditions is the maintenance of multiservice traffic with specified quality of service indicators. The paper developed a method for calculating the bandwidth or the number of conditional channels of a packet access network for IoT devices. In this case, the calculation of the bandwidth of the access network of IoT devices is performed at the level of calls and packets separately. At the level of calls from IoT devices, the Engset model is used for traffic due to the small number of groups of the devices themselves, and at the packet level, the model of self-similar flow is applied. Calculation of quality of service characteristics in a packet communication network is reduced to determining the Hurst coefficient of self-similarity of traffic, after which the average number of packets in the system is calculated using the well-known Norros formula. Other characteristics, such as the average number of packets in the queue, the average residence time of packets in the system and the average delay time of packets in a single-channel system, are calculated based on their functional relationship with the previously calculated average number of packets in the system. Based on the approximation of the distribution function of the system states, the probability of waiting for packet servicing and the average delay time of packets in the packet switch queue are calculated.
6
Oksiyuk, O. G., R. S. Odarchenko, S. Yu Dakov, Yu А. Burmak, and Т. V. Fediura. "5G NETWORK STANDARDS AND TECHNOLOGIES AND THE POSSIBILITIES OF ITS IMPLEMENTATION." Collection of scientific works of the Military Institute of Kyiv National Taras Shevchenko University, no. 67 (2020): 104–19. http://dx.doi.org/10.17721/2519-481x/2020/67-11.
Full textAbstract:
The paper investigates the architecture of the 5G network and proposed a variant of the SCOM based parameter monitoring system. You can use this system to collect and analyze network performance information, detect deviations, and notify them for timely removal. Technologies were introduced for the use of the fifth generation GPP mobile network of the fifth generation. Analyzed and proposed for implementation. The current capabilities of the 5th generation network and the technologies for their implementation were also explored. This paper analyzes and provides recommendations for the implementation of the following servers. 5G networks make it possible to significantly increase data rates through various radio access technologies (RATs), and through the use of new 5G NR (New Radio) radio spectrum. Smart Home and Smart Building are available in a variety of different Internet of Things (IoT) services: video surveillance, home automation and control, security management, and more. Virtual Reality (VR) service creates the illusion of moving a person to another world, affecting the sense organs, especially the sight (VR-glasses). Augmented Reality (Augmented Reality) Augmented Reality service combines a real environment with virtual objects. These services are intended not only for entertainment but also for science. The 5G network, along with IoT Internet of Things technology, with the help of Industrial IIoT (Industrial Internet of Things) sensors, as well as AI (Artificial Intelligence), can significantly increase the degree of automation of production. This gives the opportunity in real time to analyze large amounts of diverse data (Big Data), both on the basis of insights, and using machine and deep learning (Machine learning, Deep learning). These may include, for example, e-Health, Mission Critical Communication, Tactile Internet, and others. Unmanned transport may be used as part of the Smart City service, but may exist separately. Also on the 5G platform it is possible to implement ADAS (Advanced Driver-Assistance Systems) driver assistance systems.
7
Петросян, Арсен Русланович, Руслан Валерікович Петросян, and Катерина Ростиславівна Колос. "Розробка платформи віддаленого управління інфраструктурою Інтернет речей." Технічна інженерія, no. 1(87) (June 16, 2021): 73–80. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-73-80.
Full textAbstract:
У статті розглядається платформа для віддаленого управління (моніторингу) IoT-пристроями, які в останній час дуже широко поширюються по всьому світу. Водночас постає проблема підвищення рівня ефективності проєктування інформаційних систем, що будуть надавати доступ до різноманітної інформації з будь-якого куточка світу, де є доступ до мережі «Інтернет». Тому важливим є уважний та ретельний підхід до вибору архітектури платформи.IoT-платформа – це набір компонентів, які забезпечують: взаємодію з додатками, віддалений збір даних з датчиків, безпечне підключення та управління пристроями. IoT-платформа забезпечує перевагу при створенні IoT-систем за рахунок надання інструментів розробки, що робить Інтернет речей простіше і дешевше для кінцевих користувачів.Було проаналізовано функціональні можливості платформи. Обґрунтовано основні підходи до її побудови. Запропоновано архітектуру платформи, яка дозволяє взаємодіяти користувальницьким додаткам з IoT-пристроями.У результаті було отримано діючий прототип IoT-системи, що демонструє принцип роботи цієї платформи. Основу системи становить сервер, який взаємодіє з клієнтами та IoT-пристроями. Однак взаємодія з пристроями сервером виконується за допомогою MQTT-брокера. Взаємодія клієнтів із сервером виконується за протоколом WebSocket. Програмне забезпечення для сервера створено за допомогою мови програмування Node.js, TypeScript і фреймворка LoopBack. Для створення клієнтського інтерфейсу було використано такий стек технологій: CSS, HTML, Javascript, React, Material-UI.Розроблена платформа є дуже гнучкою та дозволяє: підключати безліч різноманітних пристроїв; конфігурувати пристрої через браузер; створювати сценарії для керування системою в цілому (сценарії створюються за допомогою візуального програмування).
8
Козак, Є. Б. "ПРИНЦИПИ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ МАШИННОГО НАВЧАННЯ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО ОБЛАДНАННЯ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 3 (November 2, 2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.3.
Full textAbstract:
У статті досліджено принципи впровадження моделей машинного навчання у сферу інтелектуального обслуговування промислового обладнання. Зазначено, що розумне вироб- ництво використовує передову аналітику даних для доповнення фізичних законів щодо підвищення ефективності роботи виробничих систем. Наголошується, що за широкого поширення датчиків та Інтернету речей (IoT) зростає потреба в обробці великих вироб- ничих даних, що характеризуються високим об’ємом, високою швидкістю і високою різ- номанітністю. Наведено схему промислової машини, яка використовується для перемо- тування та різання пакувальної плівки на виробництві. Детально розкрито виробничий процес та складено структурну схему налаштування системи, сформовано модель клас- теризації параметрів для виявлення збоїв у роботі промислової машини. Підкреслено, що дані, отримані від датчиків, фактично є дискретними даними часу, що відбираються за секунду часу, а декомпозиція даних часових рядів виявила тенденцію до зростання залиш- ків. Отримані часові ряди стаціонарувались за допомогою диференціації, а логарифмічне перетворення у свою чергу використовувалось для зменшення дисперсії даних часових рядів. При цьому наголошується, що диференціація усуває зміни рівня динамічного ряду, а отже, усуває тенденції та сезонність, причому середнє ковзне та стандартне відхи- лення знайдено незалежно від часу, на основі чого побудовано діаграму стаціонарності. Визначено етапи прогнозування та запропоновано модель інтегрованої ковзної середньої. У роботі запропоновано три моделі: метод опорних векторів, глибока нейронна мережа та наївний баєсів класифікатор, здійснено порівняння всіх трьох моделей та доведено, що модель глибокої нейронної мережі була більш ефективною в разі моделювання даних. Про- гнозна модель побудована для зменшення низькоякісних виробничих циклів та планування технічного обслуговування. Таким чином, наголошено, що машинне навчання на основі IoT допоможе подолати суттєві обмеження продуктивності та пов’язані з цим витрати на обслуговування, що в загальному випадку значно підвищить продуктивність виробничого обладнання.
9
Цирульник, Сергій Михайлович, and Леся Володимирівна Моторна. "СЕРВІС IFTTT І ЗАСОБИ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ ДЛЯ ПРОЄКТНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ФАХОВИХ КОЛЕДЖІВ." Information Technologies and Learning Tools 88, no. 2 (April 29, 2022): 255–72. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4403.
Full textAbstract:
Ринкове середовище формує вимоги до молодих фахівців, а конкуренція між закладами вищої та фахової передвищої освіти спонукає готувати висококваліфікованих фахівців. Очевидно, що змістовне наповнення дисциплін залежить від прогнозованого технологічного розвитку країни та потреби у фахівцях на ринку праці. Воно має характеризуватися гнучкістю змісту й швидкою реакцією на запити ринку праці. Водночас саме змістовне насичення навчальних дисциплін може спонукати абітурієнта обрати той чи інший заклад освіти та визначитись із спеціальністю. Саме тому, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології, слід здійснювати напрацювання найсучасніших програм підготовки фахівців. Поняття «Інтернет речей» є комплексним та досі розвивається. З функціональної точки зору «Інтернет речей» (IoT, Internet of Things) можна розподілити на кілька рівнів: кінцеві пристрої (засоби ідентифікації, давачі, виконавчі пристрої), транспортний рівень (телекомунікаційне середовище, що охоплює дротові та бездротові мережі) та рівень роботи з даними (інтелектуальні платформи, які здійснюють збір, зберігання та обробку). У статті розглядаються питання, які пов’язані з особливостями створення простих пристроїв у межах концепції Internet of Things на базі популярного Wi-Fi-модуля ESP8266 та впровадженням цих досліджень в освітній процес. Зокрема використання технології інтернету речей з сервісом IFTTT під час проєктного навчання в межах вивчення дисциплін «Основи автоматичного керування та роботехніка», «Мікропроцесорні пристрої та системи». Розкрито можливості такого проєктного навчання у формуванні компетенції Інтернету речей у майбутніх фахівців технічного профілю. У статті висвітлена покрокова методика реалізації технічної складової інтернету речей з сервісом IFTTT для створення розумного будинку. Розкрито технічні можливості, особливості підключення та взаємодії модуля ESP8266 та виконавчого пристрою. Показана організація доступу модуля до мережі Інтернет, відправлення та отримання ними даних з використанням популярного хмарного IoT-сервісу aRest. Показано, як використовувати сервіс погоди Weather Underground та Date & Time безкоштовного онлайн сервісу IFTTT для управління виконавчим пристроєм через Інтернет. У статті наведено вихідні коди програми керування для Wi-Fi-модуля ESP8266.
10
Bunke, Oleksander. "ПЕРЕВАГИ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКОРИСТАННІ В INTERNET OF THINGS (IOT)." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1 (15) (2019): 127–33. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-127-133.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Сьогоднішній вплив Internet of Things (IoT) на людське життя є таким же значущим, як і мережа Інтернет в останні десятиліття, тому IoT можна вважати «Інтернет-next». IoT – це мережа фізичних об’єктів, які містять вбудовані технології для спілкування, визначення або взаємодії з їхнім внутрішнім станом або зовнішнім середовищем і злиттям ефективних бездротових протоколів, поліпшених датчиків, більш дешевих процесорів і зарекомендованих компаній, що розробляють необхідне програмне забезпечення для управління й додатки основного напряму дії IoT. Інтелектуальні середовища і Smart Platforms утворюють інтелектуальну мережу, в якій підтримуються користувачі в професійній, домашній або суспільній сфері життя. Тому розгляд переваг хмарних технологій при використанні у Internet of Things (IoT) є актуальним питанням. Постановка проблеми. Оскільки є безліч платформ Internet of Things (IoT), необхідно виявити переваги хмарних технологій при використанні у Internet of Things (IoT). Аналіз останніх досліджень і публікацій. У результаті проведеного аналізу встановлено, що початком сучасного етапу розвитку хмарних технологій є запуск у 2006 році компанією Amazon.com сервісу хмарних обчислень Elastic Compute Cloud (EC2) і онлайнового сховища файлів Simple Storage Service (S3) та проаналізовані існуючі платформи IoT. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розгляд хмарних технологій вівся і до теперішнього часу, але переваги застосування хмарних технологій при використанні у Internet of Things (IoT) не були дослідженні. Постановка завдання. У роботі на основі аналізу хмарних технологій необхідно встановити їхні переваги при використанні у Internet of Things (IoT). Виклад основного матеріалу. Встановлено, що основними перевагами при застосуванні хмарних технологій при використанні у Internet of Things, що включають багатофункціональність і зручність використання, є: можливість необмеженого доступу, мобільність, економічність, висока технологічність, гнучкість, достатньо-високий рівень безпеки даних. Висновки відповідно до статті. У роботі на основі аналізу хмарних технологій встановлено їхні переваги при використанні у Internet of Things (IoT). Визначено, що хмарні технології дають змогу використовувати об’єднані ресурси зберігання й обчислювальні ресурси та забезпечувати високу надійність служб хмарних сховищ і ефективних послуг хмарних обчислень в IoT. Інтеграція хмарних обчислень і IoT свідчить про наступний великий стрибок у світі Інтернету. Нові додатки, створені на основі цієї комбінації, відомі як IoT Cloud, відкривають нові можливості для бізнесу та досліджень. Така комбінація представляє нову парадигму майбутнього мультимережевої взаємодії і відкритої сервісної платформи для всіх користувачів.
Dissertations / Theses on the topic "Мережі IoT"
1
Марчук, Олександр Олегович. "Метод управління безпекою інформаційних потоків мережі IoT за допомогою SDN." Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/39304.
Full textAbstract:
Актуальність: Підвищення якості функціонування мереж зв'язку за рахунок поліпшення надійності є складною науково-технічною та економічною проблемою. Це обумовлено тим що до мереж з новими технологіями, таким як програмно-конфігуровані мережі (SDN) в даний час висувають високі вимоги по надійності (відмовостійкості) в тому числі до характеристик відновлення мережі після відмови. При розробці заходів, що підвищують надійність доцільна постановка задачі максимально можливого підвищення якості функціонування мережі при мінімальному часу відновлення зв'язку.
Високий рівень відмовостійкості мережі забезпечується за рахунок швидкого виявлення пошкоджень і усунення їх наслідків за короткий час. Існуючі методи забезпечення надійності в мережах SDN можна поділити на два самостійних класи: захисне перемикання (резервування) і відновлення (перемаршрутизація). Звідси випливає що для системного підходу до дослідження методів забезпечення надійності SDN доцільно використовувати засоби математичного моделювання.
Дослідження механізмів забезпечення надійності SDN розглядається в ряді робіт, як вітчизняних, так і зарубіжних. Однак в даних роботах не проводиться порівняльний аналіз використання механізмів забезпечення відмовостійкості, а також комбінації цих механізмів. Так само в ряді робіт не враховуються економічні показники використання даних механізмів.
Мета роботи: підвищити відмовостійкість при DoS-атаці системи Інтернету речей з використанням концепції SDN за рахунок премаршутизації та резервування комунікаційних ресурсів, що дозволить зменшити час до виявлення відмови методами швидкого відновлення, зменшиння відсотка навантаженості.
Задачі дослідження:
1. Проаналізувати існуючі підходи щодо управління безпекою інформаційних потоків мережі IoT за допомогою SDN .
2. Запропонувати модель управління безпекою інформаційних потоків мережі IoT при DoS-атаці, яка дозволить зменшити як ймовірність відмови, так і вплив відмови ;
3. Вдосконалити процедуру керування безпекою інформаційних потоків мережі IoT яка враховує можливості організації потоків в програмно-керованих мережах (SDN);
4. Розробити удосконалений метод управління безпекою інформаційних потоків мережі IoT з використанням концепції SDN та резервування контролера, що дозволить отримати надійну мережу, не враховуючи збільшення часу до виявлення відмови при роботі методів швидкого відновлення.
5. Розробка імітаційної моделі в середовищі MiniNet, планування та проведення експерименту з метою перевірки теоритичних положень та доведення їх ефективності.
6. Розробка стартап проекту для системи безпеки IoT.
Об’єкт дослідження: пристрої і технології організації програмно-керованого зв'язку в мережі Інтернету речей.
Предмет дослідження: моделі та методи управління безпекою інформаційних потоків мережі IoT за допомогою SDN
Методи дослідження: Проведені дослідження базуються на теорії ймовірностей, математичній статистиці, теорії телекомунікацій методах моделювання. Моделювання фрагмента мережі ІР проведено на основі пакета MiniNet.
Наукова новизна: Запропоновано удосконалений метод управління безпекою інформаційних потоків мережі IoT з використанням концепції SDN, який дозволяє підвищити відмовостійкість при DoS-атаці системи Інтернету речей, зменшити час до виявлення відмови методами швидкого відновлення, зменшити відсотка завантаженості мережі, за рахунок премаршутизації та резервування комунікаційних ресурсів.
Практична новизна: Пропонована модель PFI скорочує час на встановлення шляху, знижує час обробки контролера і зменшує трафік каналу управління при DoS-атаці на мережу шляхом використання методів резервування та відновлення зв’язку, також взаємодіє з протоколами безпеки, основним з них є OpenFlow.Relevance: Improving the quality of communication networks by improving reliability is a complex scientific, technical and economic problem. This is due to the fact that networks with new technologies, such as software-configured networks (SDN) currently have high requirements for reliability (fault tolerance), including the characteristics of network recovery after failure. When developing measures to increase reliability, it is advisable to set the task of maximizing the quality of network operation with a minimum connection recovery time. The high level of fault tolerance of the network is provided due to fast detection of damages and elimination of their consequences in a short time. Existing methods of ensuring reliability in SDN networks can be divided into two separate classes: protective switching (redundancy) and recovery (rerouting). It follows that for a systematic approach to the study of methods to ensure the reliability of SDN, it is advisable to use mathematical modeling. The study of the mechanisms of ensuring the reliability of SDN is considered in a number of works, both domestic and foreign. However, these works do not provide a comparative analysis of the use of mechanisms to ensure fault tolerance, as well as a combination of these mechanisms. Similarly, a number of works do not take into account the economic indicators of the use of these mechanisms. Purpose: to develop a method of managing the security of information flows of the IoT network using the concept of SDN and controller redundancy, which will provide a reliable network, without taking into account the increase in time to detect failure of rapid recovery methods. Research objectives: 1. to propose a model of security management of information flows of the IoT network; 2. provide an algorithm for managing the security of information flows of the IoT network using SDN; 3. to reveal the methodology for determining the effectiveness of security management of information flows of the IoT network using SDN; 4. to develop an improved method of managing the security of information flows of the IoT network using the concept of SDN and controller redundancy, which will allow to obtain a reliable network, without taking into account the increase in time to detect failure of fast recovery methods. Object of research: devices and technologies of communication organization in the Internet of Things. Subject of research: data transmission models and methods of ensuring the functioning of the Internet of Things in the face of hazards. Research methods: The research is based on probability theory, mathematical statistics, modeling methods and field experiments. The simulation of a fragment of the IP network was performed on the basis of a simulation package. Scientific novelty: An improved method of managing the security of information flows of the IoT network using the concept of SDN and controller redundancy has been proposed, which will allow to obtain a reliable network, without taking into account the increase in time to detect failure of fast recovery methods. Practical novelty: The obtained results can be implemented in a real enterprise in order to improve the quality of security management of information flows of the IoT network using SDN.
2
Дорошенко, А. Ю., and Ю. М. Пилипенко. "Моніторинг та контроль стану повітря в лабораторії по мережі інтернет." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9703.
Full text
3
Демешко, Валерій Юрійович. "Сценарій проведення DOS атаки на бездротові мережі з використанням IoT пристроїв та методи захисту від подібних атак." Master's thesis, Київ, 2018. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/27169.
Full textAbstract:
Робота обсягом 84 сторінки містить 24 ілюстрації, 29 таблиць та 25 літературних посилань.
Метою даної кваліфікаційної роботи є обгрунтування набору методів захисту від атаки деавтентифікації в бездротових мережах на основі тестування обладнання точок доступу за допомогою ІоТ пристроїв.
Об’єктом дослідження є технології бездротових мереж.
Предметом дослідження є вразливість в процедурі деавтентифікації в технології Wi-Fi та способи її усунення.
Результати роботи викладені у вигляді опису методів захисту, рекомендацій щодо налаштувань бездротових мереж задля забезпечення безпеки даних мереж.
Результати роботи можуть бути використані при побудові бездротових мереж.The work volume 84 pages contains 24 illustrations, 29 tables and 25 literary references. The purpose of this qualification work is to substantiate the set of methods of protection against deauthentication attack in wireless networks based on the testing of equipment of access points using IoT devices. The object of research is the technology of wireless networks. The subject of the study is the vulnerability in the procedure of deauthentication in Wi-Fi technology and ways of its elimination. The results of the work are described in the form of a description of the protection methods, recommendations for the configuration for wireless networks to ensure the safety of these networks. The results of the work can be used in the construction of wireless networks.
Работа объемом 84 страницы содержит 24 иллюстрации, 29 таблиц и 25 литературных ссылок. Целью данной квалификационной работы является обоснование набора методов защиты от атаки деавтентификации в беспроводных сетях на основе тестирования оборудования точек доступа с помощью IoT устройств. Объектом исследования являются технологии беспроводных сетей. Предметом исследования является уязвимость в процедуре деавтентификации в технологии Wi-Fi и способы ее устранения. Результаты работы изложены в виде описания методов защити, рекомендаций по настройкам беспроводных сетей для обеспечения безопасности данных сетей. Результаты работы могут быть использованы при построении беспроводных сетей.
4
Міхненко, Ярослав Олександрович. "Модифікований метод передачі даних в мережі Інтернету Речей." Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/42139.
Full textAbstract:
Робота містить 70 сторінок, 15 рисунків, та 10 таблиць. Було використано 35 джерел.
Мета роботи: підвищити енергоефективність сенсорної мережі IoT за рахунок модифікації методу передачі інформації, що дозволить збільшити час роботи вузлів збору та передачі інформації сенсорної мережі IoT.
Проведено детальний аналіз проблем Інтернету речей, особливу увагу було звернено на питання модернізації архітектури мережі задля підвищення енергоефективності та збільшення терміну служби мережі. Детально розібрано метод випадкового циклу Sleep/Wake. Поставлено та виконано завдання модифікації архітектури бездротової сенсорної мережі Інтернету речей. Запропоновано координований метод циклу Sleep/Wake для передачі пакетів інформації в межах сенсорної мережі Інтернету речей. Після проведення оцінки нового методу та його імітаційного моделювання, було зроблено висновок, що такий модифікований метод може бути корисним для впровадження, оскільки:
1. Життєвий цикл мережі за допомогою запропонованого координованого методу обчислення робочого циклу та визначення черг збільшився від 3,8% до 11,25%.
2. Збільшився термін служби сенсорної мережі в порівнянні з асинхронним циклом черг в сенсорних мережах Інтернету речей від 8,4% до 14,8%.The thesis contains 70 pages, 15 figures, and 10 tables. 35 sources have been used. The purpose of the work is to increase the energy efficiency of the IoT sensor network by modifying the method of information transmission, which will increase the operating time of the nodes of collection and transmission of information of the IoT sensor network. The detailed analysis of the problems of the Internet of Things has been made. Special attention has been paid to modernizing the architecture of the network for improving its energy efficiency and extending its lifetime. The method of random Sleep/Wake cycle has been analyzed in detail. The task to modify the architecture of the wireless sensorу network of the Internet of Things has been fulfilled. The co-ordinated Sleep/Wake cycle method is proposed for transmitting information packets within the sensory network of the Internet of Things. After evaluating the new method and its simulation model, it was concluded that this modified method might be useful for implementation, since: 1. The life cycle of the network with the proposed coordinated method for calculating the duty cycle and queue determination increased from 3.8% to 11.25%. 2. The lifetime of the sensory network increased from 8.4% to 14.8%, compared to the asynchronous cycle of queues in the sensory networks of the Internet of Things.
5
Воргуль, О. В., О. Г. Білоцерківець, and А. О. Сєріков. "Мікропроцесорні системи із підвищеним рівнем захисту від кіберзагроз на апаратному рівні." Thesis, ХНУРЕ, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/13858.
Full textAbstract:
The more powerful and comprehensive the Internet becomes, the more perfect and “smart” the components connected to it, the more areas open up for their application. However, this can lead to critical security breaches that require appropriate measures to prevent vulnerabilities. The heart and soul of the sensory technologies of the fourth industrial revolution, Industry 4.0 and the Internet of Things (IoT), are microcontrollers and their software. They offer huge potential for growth and innovation in related “smart” factories and “smart” homes. In this business boom, but at the same time they make systems vulnerable to external attacks.
6
Король, Н. В. "Технологія IoT." Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/51032.
Full textAbstract:
IoT (Internet of things) – це сукупність усіх фізичних об’єктів, об’єднаних в одну мережу та в яких вбудовані технології для комунікації один з одним або з зовнішнім світом. IoT розглядається, як мережа, яка спроможна покращити та полегшити більшу частину видів нашої діяльності. Поширення даної технології може створити нову еволюцію всіх пристроїв, які можуть мати доступ до мережі Інтернет. Пристрої, які базуються на аналітиці даних, вони спроможні отримувати , аналізувати та обмінюватись інформацією.
7
Журіло, О., К. А. Комарець, and О. С. Ляшенко. "Аналіз криптографічних примітивів в мережах IoT." Thesis, НТУ «ХПІ», 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/14297.
Full textAbstract:
Метою доповіді є аналіз криптографічних примітивів та протоколів, які використовуються в мережах ІоТ. В доповіді розглядається різні підходи до захисту інформації в ІоТ, це шифрування на основі атрибутів (ШОА) та «легкі» криптографічні алгоритми. В рамках ШОА можна виділити два підходи до реалізації: шифрування на основі закритого ключа та шифрування на основі шифротексту
8
Семенов, Сергій Володимирович, and Serhiy Semenov. "Розробка iOS додатку для керування замовленнями в ресторанних мережах з використанням AES -256 шифрування при передачі даних в Firebase API." Master's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/30626.
Full textAbstract:
Метою дипломної роботи є розробити мобільний додаток для ресторанних мереж для передачі даних між персоналом. Дослідити взаємодію персоналу з додатком, отримати відгуки стосовно роботи додатку.
Методи та програмні засоби, використані при виконанні розробки системи: мова програмування Swift та її бібліотеки, середовище розробки Xcode, використано у роботі методологію гнучкої (Agile) розробки програмного забезпечення.
Результатом роботи мобільний додаток для керування змовленнями в ресторанних — мережах з використанням AES — 256 шифрування при передачі даних в Firebase API.The purpose of the thesis is to develop a mobile application for restaurant networks for data transfer between staff. Investigate staff engagement with the app, get feedback on the app's performance. Methods and software used in the development of the system: the programming language Swift and its libraries, the Xcode development environment, used in the methodology of Agile software development. The result is a mobile application for managing restaurant restaurant chains using AES - 256 encryption when transmitting data to the Firebase API.
9
Кучменко, В. Г. "IoT системи на основі мікроконтролерів ESP: концепція мережі та програмне забезпечення." Master's thesis, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/85050.
Full textAbstract:
Метою роботи є вивчення особливостей та технічних характеристик мікроконтролерів ESP а також реалізація IoT систем і мереж віддаленого керування фізичним експериментом з їх використанням.
Під час виконання роботи використовувалась платформа NodeMCU на базі мікроконтролера ESP-8266
У результаті проведених досліджень показано, що система IoT фізичних величин та керування експериментом може бути побудована на базі мікроконтролерів сімейства ESP. Широко розповсюджені готові плати збору даних, наприклад NodeMCU або ESPduino на контролерах ESP дозволяють швидко розробити прилад для керування фізичним експериментом, вони підтримують велику кількість плат розширення та мають низьку вартість.
Великою перевагою контролерів ESP є присутність на платі вбудованого контролера безпровідного зв’язку, що дозволяє використовувати його підключивши до мережі WiFi і реалізовувати передачу даних із використанням стандартних мережевих протоколів.
10
Гоцко, Єлизавета Олегівна, and Yelyzaveta Olehivna Hotsko. "Дослідження європейського досвіду впровадження соціальних комунікацій у розумні будинки." Master's thesis, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36768.
Full textAbstract:
Проведено аналіз наукових статей та публікацій по темі кваліфікаційної роботи.
У кваліфікаційній роботі розглянуто концепцію соціальних комунікацій та вплив соціальних мереж на думку людей та їх зв'язок з розумним містом.
Розглянуто різні протоколи розумного будинку. Безпровідні протоколи стають все більш поширеними, але провідні варіанти також залишаються надійними.
Проведено глибинний аналіз дослідження, в якому брали участь респонденти з чотирьох Європейських міст. В результатах дослідження перераховані найбільш значні соціальні проблеми в розумних будинках. Запропоновано дії щодо зменшення негативного ефекту на життя в розумному будинку.
The analysis of scientific articlesand publications on the top icof qualification the sisiscarried out.
The qualification the sisconsiders the concept of social communication sand the influence of social networks on people'sopinionand their connection with a smar tcity.
Various protocols of a smart house are considered. Wirelessprotocolsarebecomingmorecommon, butwiredoptionsalsoremainreliable.
Anin-depth analysis of study in which respondents from four European cities participated was performed. The results of the study list the most significant social problem sin smart homes. Action store duce the negative effecton life in a smart home are proposed.Вступ 8 1 Аналіз предметної області 10 1.1 Соціальна комунікація в інформаційному суспільстві 10 1.1.1 Постановка проблеми 11 1.1.2Аналіз проблеми 11 1.1.3 Зв'язок соціальної комунікації та розумного міста 14 1.1.4 Використання великих даних у розумному місті 15 1.2 Концепція розумного будинку 17 1.3 Комунікація людей в соціальних мережах 19 1.4 Віртуальні голосові помічники 22 1.4.1 Технологіївеликихкомпаній 23 1.4.2 Розширення на основі голосового помічника 24 1.4.3 Штучний інтелект як основа розпізнавання мови 24 1.4.4 Можливості електронної комерції 25 1.5 Висновки до першогорозділу 25 2 Взаємодія пристроїв розумного будинку 27 2.1 Необхідністьствореннязагального протоколу іот. 27 2.2 Користь протоколів іот для виробників та користувачів 28 2.3 Компоненти для зв’язку пристроїв іот 29 2.3.1 Пристрої інтернету речей 30 2.3.2 Підключення бездротових пристроїв 31 2.3.3 Методи і протоколи локального зв’язку 32 2.3.4 Шлюзи 36 2.3.5 Мережеві сервери і хмарні додатки 38 2.3.6 Інтерфейс користувача 39 2.4 Приклад на основі вимикача світла 40 2.5 Висновки до другого розділу 41 3 Соціальні проблеми розумного будинку: огляд досвіду чотирьох європейських міст………………………………………………………….......42 3.1 Переваги та недоліки розумного будинку. 42 3.2 Соціальні бар’єри розумних будинків 44 3.3 Концептуальна модель 45 3.4 Тематичне дослідження 47 3.5 Висновки до третього розділу 55 4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 56 4.1 Міжнародний досвід та світові методики оцінки ризиків для здоров’я працівників 56 4.1.1 Рекомендації для представників unison з охорони праці та Техніки безпеки. 57 4.1.2 Оцінка ризиків covid-19 58 4.2 Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єкті Господарської діяльності в осередку ураження (зараження) 60 4.3 Висновки до четвертого розділу 64 Висновки 65 Перелік використаних джерел 66 Додатки
Book chapters on the topic "Мережі IoT"
1
Пустоваров, Володимир. "ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗРОБКИ БАЗИ ЗНАНЬ ПРО РОЗПІЗНАВАННЯ МІСЬКИХ БУДОВ НА ЦИФРОВИХ КОСМІЧНИХ ТА АЕРОФОТОЗНІМКАХ ПРИ АВТОМАТИЗОВАНОМУ МОНІТОРИНГУ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА." In Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-1.04.
Full textAbstract:
У роботі розроблено та запропоновано архітектуру ансамблю нейронних мереж на основі модифікованої згорткової нейронної мережі для сегментації зображень (автокодувальника) U-net. Використання розробленої архітектури дозволить підвищити точність сегментації міських будов на цифрових космічних та аерофотознімках при автоматизованому моніторингу міського середовища. Також запропоновано технологію формального представлення побудови інформаційної технології розробки бази знань про розпізнавання міських будов на цифрових космічних та аерофотознімках при автоматизованому моніторингу міського середовища. Розроблена технологія визначає взаємозалежну сукупність етапів, з можливістю подальшого розпаралелювання виконання підетапів, з урахуванням особливостей подання (формалізації) знань про розпізнавання міських будов на цифрових космічних та аерофотознімках при автоматизованому моніторингу міського середовища.
2
Адаменко, Анатолій. "УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ПАРАМЕТРИЗАЦІЇ НЕЧІТКИХ КОГНІТИВНИХ МОДЕЛЕЙ." In Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (2nd ed.). 2nd ed. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-2.02.
Full textAbstract:
Запропоновано підхід щодо удосконалення методів параметризації нечітких когнітивних моделей з метою підвищення їх адекватності. Підхід базується на перетворенні причинно-наслідної когнітивної карти в мережу логічних (з використання булевої алгебри) зв'язків між концептами, формалізації станів концептів та логічних зв'язків між ними методами логіки антонімів, введені єдиних шкал для оцінки станів концептів і формалізації характеру зв'язків між ними, що в комплексі забезпечують підвищення адекватності моделі.
3
Гурін, Олександр, and Володимир Старцев. "УДОСКОНАЛЕННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ДОСТАВКИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ В СИСТЕМІ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВІТРЯНИХ СИЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ." In Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-1.05.
Full textAbstract:
У монографії надані пропозиції щодо удосконалення науково-методичного апарату обґрунтування напрямів підвищення якості доставки матеріально-технічних засобів в системі логістичного забезпечення яка стає невід'ємною частиною діяльності Повітряних Сил Збройних Сил України. Зауважено, що для досягнення високої ефективності застосування військових частин потрібно постійно підтримувати озброєння, військову і спеціальну техніку та здійснювати забезпечення життєдіяльності особового складу в умовах ведення бойових дій. Для вирішення цього завдання існує система логістичного забезпечення, де однім з головних складових є доставка матеріально-технічних засобів з метою своєчасного поповнення запасів та підвезення до споживачів. Враховано досвід ведення бойових дій під час виконання завдань у складі сил антитерористичної операції і операції об’єднаних сил на сході України та збройного конфлікту на Близькому Сході. Наведені основні фактори, які впливають на організацію і здійснення доставки матеріально-технічних засобів. Проведено аналіз існуючих способів і підходів до оцінювання ефективності доставки матеріально-технічних засобів та аналіз існуючого науково-методичного апарату визначення доцільних варіантів доставки. Надано алгоритми щодо оцінювання ефективності доставки матеріально - технічних засобів та визначення раціональної транспортної мережі в системі логістичного забезпечення Повітряних Сил Збройних Сил України.
4
Лукьянчук, Вадим, and Иван Николаев. "МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЙ ПОДХОД К ОБОСНОВАНИЮ ОБЛИКА ЗЕНИТНОЙ РАКЕТНОЙ СИСТЕМЫ НА ОСНОВЕ СОВРЕМЕННОГО ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО БАЗИСА." In Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (2nd ed.). 2nd ed. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-2.06.
Full textAbstract:
Зенитные ракетные системы (ЗРС) создаются для решения задач противовоздушной обороны (ПВО) важных государственных объектов и группировок войск и должны в полной мере удовлетворять высоким требованиям борьбы с существующими и перспективными средствами воздушного нападения (СВН). Стремление к обеспечению превосходства над воздушным противником обусловливает непрерывный процесс создания ЗРС с более высокими боевыми возможностями. В статье рассматривается методологический подход к обоснованию облика зенитной ракетной системы на основе современного технологического базиса.
Conference papers on the topic "Мережі IoT"
1
Піневич, Тетяна. "ОРГАНІЗАЦІЯ МУЛЬТИСЕРВІСНОЇ МЕРЕЖІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ НА ДІЛЬНИЦІ ЗАЛІЗНИЦІ." In PUBLIC COMMUNICATION IN SCIENCE: PHILOSOPHICAL, CULTURAL, POLITICAL, ECONOMIC AND IT CONTEXT. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/15.05.2020.v2.29.
Full text
2
Музика, Яна, and Анастасія Кузьменко. "ТЕМПОРАЛЬНА МЕРЕЖА ЛІРИЧНИХ ТЕКСТІВ АМЕРИКАНСЬКОГО ГУРТУ TALKING HEADS." In PUBLIC COMMUNICATION IN SCIENCE: PHILOSOPHICAL, CULTURAL, POLITICAL, ECONOMIC AND IT CONTEXT. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/15.05.2020.v3.38.
Full text
3
Магда, Микита. "ОГЛЯД ВИКОРИСТАННЯ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ У ЗАДАЧІ ВИЯВЛЕННЯ ОБ’ЄКТІВ." In PUBLIC COMMUNICATION IN SCIENCE: PHILOSOPHICAL, CULTURAL, POLITICAL, ECONOMIC AND IT CONTEXT, chair Анастасія Чуприна. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/15.05.2020.v2.28.
Full text
4
Кульбіда, Світлана. "ФУНЦІОНУВАННЯ МЕРЕЖІ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ РЕФОРМУВАННЯ." In PUBLIC COMMUNICATION IN SCIENCE: PHILOSOPHICAL, CULTURAL, POLITICAL, ECONOMIC AND IT CONTEXT. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/15.05.2020.v4.44.
Full text
5
Д. Самсонов, Д. Самсонов. "РЕЗОНАНСНІ ЯВИЩА В МАГІСТРАЛЬНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖАХ." In ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНИХ НАУК: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, ЛІНГВІСТИЧНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ ТА IT-ВИМІРИ, chair В. Кучанський В. Кучанський. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.09.2020.03.
Full textReports on the topic "Мережі IoT"
1
Соловйов, В. М., and В. В. Соловйова. Моделювання мультиплексних мереж. Видавець Ткачук О.В., 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1253.
Full textAbstract:
From the standpoint of interdisciplinary self-organization theories and synergetics analyzes current approaches to modeling socio-economic systems. It is shown that the complex network paradigm is the foundation on which to build predictive models of complex systems. We consider two algorithms to transform time series or a set of time series to the network: recurrent and graph visibility. For the received network designed dynamic spectral, topological and multiplex measures of complexity. For example, the daily values the stock indices show that most of the complexity measures behaving in a characteristic way in time periods that characterize the different phases of the behavior and state of the stock market. This fact encouraged to use monitoring and prediction of critical and crisis states in socio-economic systems.