Academic literature on the topic 'Меліоративні роботи'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Contents
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Меліоративні роботи.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Меліоративні роботи"
1
Лобков, В. А. "ПРО ПІДСУМКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПОВІДНОЇ СПРАВИ І ЗБЕРЕЖЕННЯ РІДКІ-СНИХ ВИДІВ ТВАРИН І РОСЛИН." Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no. 21 (April 14, 2021): 73–79. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/8.
Full textAbstract:
На прикладі деяких заповідників по-казано скорочення чисельності або зникнення окремих видів ссавців. Запропоновано відмо-витися від принципу абсолютної заповідності і вести в заповідниках помірну господарську діяльність, включаючи меліоративні роботи, вилучення частини біологічної продукції від від-новлюваних природних ресурсів, виконуючи історично сформовану біоценотичну роль виду – людини розумної. Причини вимирання довгоіснуючих ізольованих просторових угрупо-вань тварин в заповідниках полягають в виключенні популяційних механізмів збільшення народжуваності, що компенсують зниження чисельності. Один із шляхів збереження частини генофондів рідкісних тварин – схрещування з близькими видами і виведення нових форм, краще адаптованих до кліматичних умов. Слід, виходячи з сучасних знань, змінити паради-гму наукових уявлень про природоохоронну діяльність для приведення її до реалій сьогодні-шнього дня.
2
Korzhov, Volodymyr, and Vasyl Kudra. "Лісотехнічна меліорація трелювальних волоків в гірських лісах з використанням екскаватора." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 18 (March 28, 2019): 194–201. http://dx.doi.org/10.15421/411920.
Full textAbstract:
Під час проведення лісозаготівлі в гірських лісах Українських Карпат основним трелювальним механізмом були і залишаються гусеничні та колісні трактори, із застосуванням яких заготовляють понад 90% деревини. Такий технологічний аспект, за відсутності належної транспортної інфраструктури, зумовлює необхідність влаштування густої мережі трелювальних волоків, внаслідок чого знімається та відсипається у відвал значний обсяг родючого грунту. З часом на таких ділянках активізуються ерозійні процеси і волок стає руслом для поверхневого стоку води. Особливо вразливими в ерозійному відношенні є магістральні волоки, які, зазвичай, експлуатуються тривалий період часу.
Тому актуальним завдання лісогосподарської діяльності є відновлення порушених земель під час первинного транспортування деревини. З огляду на це, розпочато відпрацювання раціональних методів лісотехнічної меліорації частини волоків, які не передбачаються для подальшого використання чи характеризуються інтенсивними ерозійними процесами.
Встановлено, що на волоках, де здійснені меліоративні роботи із застосуванням гусеничного екскаватора, проходять активні лісовідновні процеси. Через два роки на меліорованих волоках, в середньому, налічується 85,4 тис. шт./га підросту різних деревних видів. При цьому на підвищених ділянках відзначено суттєву перевагу (69,7%) густоти підросту. Проективне вкриття трав’яних видів на волоках характеризується як рідке (коефіцієнт 0,32). Найчастіше трапляються Rubus serpens Weihe (92%) та Carex pilosa Scop. (83%).
Результати досліджень дали змогу встановити позитивні і негативні сторони розглядуваного методу лісотехнічної меліорації трелювальних волоків і зробити узагальнення щодо можливості його застосування.
3
Морозов, О. В., В. В. Морозов, and Є. В. Козленко. "Науково-методологічне обґрунтування типовості Інгулецького зрошуваного масиву для сухостепової зони України." Аграрні інновації, no. 6 (July 9, 2021): 21–30. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.4.
Full textAbstract:
В основу реалізації Стратегії зрошення і дренажув Україні на період до 2030 року покладено відновлення,реконструкцію і модернізацію наявних зрошувальнихі дренажних систем, а також будівництво нових об’єк-тів. На всіх зрошувальних системах за багато десятирічїх функціонування накопичений значний обсяг інфор-мації, яка відображає особливості проєктно-вишуку-вальних робіт, будівництва й експлуатації, технологійвирощування сільськогосподарських культур, у томучислі режими їх зрошення, моніторингу еколого-меліо-ративного стану земель, типи і характеристики ґрунтів,їх родючість, водно-сольовий та поживний режим, типи,параметри і режим роботи штучного дренажу, способиі методи вирішення проблем. Серед усіх зрошуваль-них систем сухостепової зони України особливу рольвідіграє Інгулецька зрошувальна система, яка функ-ціонує з 1957 р. і є першою на Півдні України. На ційсистемі вперше для зрошуваного землеробства регіонубули розроблені технології вирощування сільськогоспо-дарських культур, розроблені їх режими зрошення,агромеліоративні та гідрогеолого-меліоративні заходищодо охорони і збереження ґрунтів, обґрунтовані опти-мальні параметри закритого горизонтального дренажу,рекомендації щодо використання для зрошення водирізної мінералізації і хімічного складу та багато інших актуальних питань. Результати досліджень вищеназ-ваних робіт можуть впроваджуватися у сільськогоспо-дарське виробництво, водне господарство і меліораціюземель не тільки на землях Інгулецької зрошувальноїсистеми. Але в кожному конкретному випадку необ-хідно застосовувати науково обґрунтовану методологіюі методи обґрунтування типовості об’єктів дослідженняі об’єктів, на яких впроваджуються результати проведе-них досліджень або відбувається їх адаптація до новихприродних і господарських умов. У визначенні типо-вості зрошуваних об’єктів у сухостеповій зоні Україниосновним методом рекомендується застосовуватирізні види районування території: фізико-географічне,ґрунтове, ландшафтне, кліматичне, природно-сіль-ськогосподарське, біопродуктивності земельних угідь,гідрогеологічне та ін. Інгулецький зрошуваний масивза основними видами районування території – гідроге-ологічного, ґрунтового, агрокліматичного та ландшафт-ного – є типовим практично для всіх зрошуваних маси-вів сухостепової зони. Висновок. Одержані результатидослідження доцільно застосовувати у розробці іннова-ційних технологій вирощування сільськогосподарськихкультур; технологій і режимів зрошення; у системі моні-торингу й управління еколого-агромеліоративним ста-ном зрошуваних земель; в обґрунтуванні оптимальнихпараметрів і режимів функціонування закритого горизон-тального дренажу; розробці еколого-агромеліоративнихзаходів з охорони і підвищення родючості ґрунтів.
4
Shulha, Natalia. "Діяльність агромеліоратора М.О. Тюленєва (1889-1969 рр.) на болотних дослідних станціях." Eminak, no. 2(30) (June 26, 2020): 77–86. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.2(30).408.
Full textAbstract:
У статті охарактеризовано внесок вітчизняного агромеліоратора, член-кореспондента АН УРСР, професора Миколи Олександровича Тюленєва (1889-1969 рр.) у розвиток болотних дослідних станцій країни, зокрема, Мінської болотної дослідної станції, Казаровицької науково-дослідної меліораційної станції, Рудня-Радовельської болотно-меліоративної дослідної станції, Панфило-Яготинського центрального болотного опорного пункту Українського НДІ с.-г. меліорації. Учений пройшов шлях від простого спеціаліста-агрохіміка до директора Рудня-Радовельської болотної дослідної станції та керівника й організатора наукових досліджень Панфило-Яготинського центрального болотного опорного пункту. М.О. Тюленєв є автором більше 200 наукових робіт з агромеліоративної дослідної справи. Ученого по праву називають визнаним класиком меліоративно-дослідної справи країни радянського періоду.
5
Шульга, Наталія. "РОЛЬ НАУКОВОЇ Й ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ М. О. ТЮЛЕНЄВА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО СОЦІУМУ В 30-ті – 60-ті рр. ХХ ст." Society. Document. Communication, no. 9 (September 7, 2020): 200–227. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9-200-227.
Full textAbstract:
У статті охарактеризовано діяльність вітчизняного агромеліоратора, член-кореспондента АН УРСР, професора Миколи Олександровича Тюленєва (1889-1969 рр.) в Українському науково-дослідному інституті гідротехніки і меліорації протягом 30-х – 60-х рр. ХХ ст., а також проаналізовано результати його експериментально-дослідницьких робіт у галузі теорії, методології та практики агромеліоративної дослідної справи.
Авторкою використовувалися історико-генетичний, історико-хронологічний, проблемний, історико-порівняльний, персонологічний та біографічний методи. Крім того, застосовано методи систематизації та джерелознавчої критики.
Встановлено, що протягом роботи в УНДІГіМ М. О. Тюленєв проводив дослідження щодо підготовки й обробітку ґрунту, удобрення болотних ґрунтів (кислих, нейтральних і лужних), ведення рільництва, вирощування просапних і технічних культур (у тому числі цукрового буряка), городніх та ягідних культур, сіяних луків і пасовищ, їх поверхневого покращення, боротьби з бур’янами та використання удобрення на мінеральних ґрунтах. Учений керував осушувальними меліораціями під методичним координуванням УНДІГіМ. Протягом 1944-1947 рр. М. О. Тюленєв очолював відділ осушення НДІ, активно долучившись до відновлення опорної мережі інституту після звільнення окупованих територій від німців. Вчений здійснював наукове керівництво двома науково-дослідними темами: Меліоративно-гідрологічна характеристика малих річок УРСР як основа розробки проблеми комплексного використання малих річок; Конструкція і розрахунки каналоочисників для мілкої осушувальної системи.
З’ясовано, що у 1950-х рр. М. О. Тюленєв працював над вивченням можливостей і перспектив раціонального використання осушених торфових ґрунтів, насамперед, під луки і пасовища для створення міцної кормової бази. Стосовно галузі механізації меліоративних робіт поряд із виконанням завдань з будівництва й очищення каналів, питань дощування у творчості М. О. Тюленєва вирішення знайшла і механізація кротодренажних робіт, яку він проводив разом з С. І. Рудич. Ученого по праву називають класиком агромеліоративної дослідної справи радянського періоду.
6
Морозов, О. В., М. О. Іванів, В. В. Морозов, and Є. В. Козленко. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕКСПЕРТНИХ СИСТЕМ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗРОШЕННЯ І ГОРИЗОНТАЛЬНОГО ДРЕНАЖУ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 3 (November 2, 2021): 106–15. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.13.
Full textAbstract:
У статті наведені узагальнені матеріали з теоретико-методологічного обґрунту- вання процесів і методів формування експертних систем, що призначені для оцінки тех- нічної та еколого-меліоративної ефективності закритого горизонтального дренажу на зрошуваних та прилеглих до них землях сухостепової зони України. Закритий горизонтальний дренаж – складова гідротехнічної системи, яка є радикаль- ним інженерним заходом, що забезпечує багаторічний захист зрошуваних та прилеглих до них земель у слабодренованій і безстічній зонах від підтоплення, вторинного засолення та осолонцювання ґрунтів. Аналіз сучасного стану наявних систем горизонтального дре- нажу свідчить про недостатню увагу до його експлуатації, а ті вибіркові дані про роботу дренажу, що збираються відповідними виробничими управліннями, не мають можливості об’єктивно оцінити його технічну та еколого-меліоративну ефективність. Стратегія зрошення і дренажу в Україні до 2030 року значною мірою спрямована на вирішення проблеми відтворення, реконструкції і технічної модернізації наявних систем горизонтального дренажу, проєктування, будівництва та ефективну експлуатацію дре- нажу на нових ділянках. Одним із найбільш актуальних питань є забезпечення ефектив- ної роботи всіх систем закритого горизонтального дренажу, яке можливо реалізувати тільки на базі здійснення моніторингу ефективності дренажу. Сучасною теоретико-ме- тодологічною базою такого моніторингу повинні стати експертні системи ефектив- ності горизонтального дренажу. Для вирішення вищеназваних питань на кожній зрошуваній системі необхідне ство- рення відповідних експертних систем, включно з, перш за все, базами даних і базами знань та комплексом спеціалізованих комп’ютерних програм для моделювання і прогнозування процесів формування еколого-меліоративного режиму ґрунтів і ландшафтів на зрошува- них системах з дренажем. Запропонований перелік досліджуваних показників для комплексної оцінки ефектив- ності горизонтального дренажу та науково-методологічний підхід для вивчення, аналізу й оцінки ефективності дренажу на дослідно-виробничих ділянках зрошення і дренажу, які є типовими для відповідного зрошуваного масиву та можуть застосовуватися для постійного контролю ефективності горизонтального дренажу на звичайних виробничих зрошувальних ділянках.
7
Matsei, R., S. Rogachko, and O. Plіasunova. "ІННОВАЦІЙНИЙ ПРИСТРІЙ ДЛЯ УЛАШТУВАННЯ ПОСТЕЛЕЙ ПІД ГІДРОТЕХНІЧНІ СПОРУДИ МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 95 (December 28, 2019): 188–98. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.27.
Full textAbstract:
Елементи конструкцій гідротехнічних споруд різного призначення, що зводяться на річках, озерах, водосховищах і морях, представляють собою укоси з контрфільтрами. Реалізація таких проектних рішень для забезпечення їх надійності і довговічності вимагає відповідно до проекту якісного створення шарів кам'яного накидання постелі під укісні споруди у зв'язку з чим в процесі виробництва робіт повинні витримуватися точномірні показники товщини і форми кожного шару кам'яного накидання постелі знизу і доверху, так як відступ від проектных точностних показників приводить до поступового подальшого руйнування грунтової основи, шарів накидання постелі і облицювальних елементів. У представленій роботі проаналізований стан деяких типів гідротехнічних споруд меліоративних систем, які руйнувалися із-за неякісного улаштування кам'яних постелей і контрфільтрів в процесі будівництва. У статті приведений опис конструктивного вирішення інноваційного пристрою для механізованного створення кам'яних постелей і контрфільтрів гідротехнічних споруд укісного типу, який дозволяє збільшити продуктивність будівельних робіт, поліпшити якість кам'яних постелей і контрфільтрів за рахунок підвищення показників точності розмірів і форми шарів кам'яного накидання. В Україні іноваційний пристрій може успішно застосовуватися при будівництві укосів які покриватимуться непроникаючими залізобетонними плитами під гідротехнічні споруд усих типів, зокрема при ремонті, реконструкції і будівництві укосів водосховищ, земляних дамб, відкритих каналів гідромеліоративних систем агропромислового сектора в посушливих і заболочених регіонах країни.
8
Морозов, О. В., В. В. Морозов, Є. В. Козленко, and О. С. Морозова. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЗРОШЕННЯ В ПІВДЕННОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ МЕЛІОРАТИВНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 1 (April 8, 2022): 163–74. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.18.
Full textAbstract:
Впровадження реформування системи державного управління щодо зрошення та дренажу повинно здійснюватись на засадах інтегрованого, комплексного управління водними і земельними ресурсами. Роботи з відновлення та розвитку зрошення насамперед мають проводитись на зрошувальних системах Каховського магістрального каналу, Інгулецької зрошувальної системи та інших зрошувальних системах південного регіону України з уже існуючими міжгосподарськими та внутрішньогосподарськими каналами та діючою меліоративною інфраструктурою за наявного резерву потужностей для забору та подачі води на зрошення. Нарощування площ поливу має проводитись шляхом здійснення модернізації та реконструкції систем зрошення на землях, що раніше поливались з максимальним використанням існуючих внутрішньогосподарських мереж. Відновлення та збільшення площ зрошуваних земель, дренажних систем в межах кожної зрошувальної системи має проводитись за результатами техніко-економічного обґрунтування. Інгулецька зрошувальна система, Сірогозька зрошувальна система та Перекопський магістральний канал мають особливо значні резерви для розширення площ зрошення шляхом виконання заходів, які передбачені Стратегією зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. Введення додаткових площ міжгосподарської зрошувальної мережі буде створювати передумови для залучення інвестицій у відновлення, модернізацію та розвиток внутрішньогосподарської зрошувальної інфраструктури та розвиток сільських територій. Залучення організацій водокористувачів до використання, експлуатації та технічного обслуговування об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем буде сприяти участі зацікавлених сторін у процесі прийняття рішень у відповідній сфері державної політики, поліпшення якості надання послуг із зрошення та дренажу і прозорості формування тарифів, стимулюванню механізму державно-приватного партнерства. За умови вирощування на зрошуваних землях високорентабельних сільськогосподарських культур за новітніми агротехнологіями, а саме кукурудзи на зерно, сої, пшениці озимої за одночасного здійснення заходів для збереження і відтворення родючості ґрунтів та екологічної безпеки зрошеннябуде забезпечено необхідну окупність інвестицій в розвиток зрошення.
9
Goranska, Lyudmila, and Vadym Tepliuk. "Біотопічний розподіл водних черевоногих молюсків витоків річки Луга." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 7(332) (December 29, 2018): 117–21. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-332-7-117-121.
Full textAbstract:
У роботі розглянуто особливості біотопічного розподілу водних черевоногих молюсків витоків річки Луга. Установлено, що малакофауна представлена 13 видами з двох підкласів: Prosobranchia – 2, Pulmonata – 11 видів. З’ясовано закономірності чисельності та поширення водних черевоногих у верхній течії річки Луга, меліоративних каналах і ставках.
10
Khomiuk, P. G., and S. O. Maksimov. "ДИНАМІКА РАДІАЛЬНОГО ПРИРОСТУ СТОВБУРІВ ДЕРЕВ В ОКРЕМИХ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВАХ НА ОСУШЕНИХ ЛІСОВИХ ДІЛЯНКАХ РІВНЕНЩИНИ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 10 (December 29, 2015): 27–32. http://dx.doi.org/10.15421/40251002.
Full textAbstract:
Проаналізовано кількісні показники осушувальних меліорацій. Встановлено типологічну структуру насаджень на осушених лісових ділянках Рівненської обл. Досліджено особливості динаміки радіального приросту стовбурів дерев сосни звичайної та вільхи чорної на осушених лісових ділянках.Виявлено найбільш поширені типи лісорослинних умов, деревостани яких зазнали впливу гідротехнічних меліорацій. Встановлено циклічну залежність між коливаннями величини радіального приросту і періодами інтенсивних робіт з осушення земельних ділянок. Після виконання меліоративних робіт радіальний приріст стовбурів сосни звичайної мав тенденцію до зростання, а для вільхи чорної – до спадання.
Dissertations / Theses on the topic "Меліоративні роботи"
1
Матковський, Д. М. "Оптимізація конструктивних параметрів відвалу бульдозера для підвищення його накопичувальної здатності при проведенні меліоративних робіт на ТОВ «Кунівське» Ізяславського району Хмельницької області." Бакалаврська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11870.
Full textAbstract:
У дипломному проекті розглядався процес розробки ґрунту механічним способом. Спроектований бульдозерний відвал, виконаний основний розрахунки навісного устаткування.
У розділі «Технологічна частина проекту» виконаний розрахунки режимів виготовлення деталі. Розроблені технологічні режими для операцій: токарська, фрезерна, свердлильна.
У розділі «Охорона праці» дана характеристика шкідливих і небезпечних факторів, наведені рекомендації зі збільшення комфорту в кабіні водія.
Виконаний огляд конструкцій відвалів бульдозера, наведені порівняльні характеристики.
2
Листопад, В. В. "Розробка заглибного осьового насоса для меліоративних систем." Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76831.
Full textAbstract:
Пояснювальна записка 62 стор., 11 рис., 6 табл., 3 дод., 15 дж.
Графічні матеріали представлені на 6 аркушах формата А1 і включають:
- складальне креслення насосного агрегата;
- складальне креслення торцового ущільнення;
- складальне креслення ротора;
- теоретичні креслення лопаті рабочого колеса і лопатки випрямного аппарата;
- креслення деталей.
Приведено опис і обгрунтування вибраної конструкції насосного агрегата, виконані гідравлічні розрахунки і розрахунки на міцність.
Наведено опис функціонально-вартісного аналізу окремих вузлів і агрегатів нової техніки.
Проведений аналіз потенційних небезпек і шкідливостей, що зумовлені проектованим насосом.