Academic literature on the topic 'Медична термограма'

Медична термографія найбільш успішно поєднує ефективний пошук патологій та абсолютну неінвазивність для пацієнта та медичного персоналу. Надійність діагностики заснована на стабільності тепловізійної симптоматики, основним параметром якої є послідовність та передбачуваність зміни відносних температур. Це дозволяє використовувати термографію як метод ефективного контролю над перебігом патологічних процесів в організмі людини для різних сфер медичної діяльності. Робота присвячена аналізу можливостей і перспектив розвитку та застосування термографії як методу медичної діагностики. Розглянуто сучасний стан та проблеми використання тепловізійної апаратури для виявлення різних патологій організму людини. Запропоновано напрями концентрації подальших досліджень щодо вдосконалення методу та його поширення в різних галузях медицини. Одним із найвідоміших принципів діагностики патологій організму людини на основі термограм є порівняння температур симетричних частин тіла або аналіз зміни градієнта температури на окремих ділянках організму. Перший підхід має кілька винятків, найбільш значущим серед яких є область серця: температура в цій області, безумовно, вища, ніж у симетричній ділянці з правого боку грудної клітки. Тому такий метод не завжди можливий для застосування, особливо якщо патологія пов’язана з кардіологічним аспектом. Однак порівняння температур симетричних ділянок на основі термограм в інших ділянках тіла людини дозволяє з високою ймовірністю виявити вогнища запальних процесів чи наявність пухлин. Крім онкології, медична тепловізійна техніка знайшла застосування в отоларингології, мамології, стоматології і навіть хірургії, де в процесі певних операцій (наприклад, під час розтину серця або трансплантації) необхідно дуже точно підтримувати певну температуру тіла пацієнта. Подальші зусилля з удосконалення діагностичного методу медичної термографії доцільно спрямувати на підвищення якості теплових зображень та розробку алгоритмів автоматичної діагностики хвороб та патологій із застосуванням цифрової обробки зображень та технології штучного інтелекту.

Мета дослідження – запропонувати метод діагностики безеритемної форми хвороби Лайма за допомогою термографічного обстеження хворих. Пацієнти і методи. Спостерігали 33 хворих на Лайм-бореліоз: 12 осіб з безеритемною і малосимптомною формою недуги, 21 – з мігруючою еритемою (шкірна форма). Пацієнти були віком від 24 до 49 років, середній вік склав (34,3±1,5) року. Серед обстежених - 15 (45,4 %) чоловіків і 18 (54,5 %) жінок. Наявність безеритемної форми хвороби Лайма діагностували за місцевим запаленням шкіри на місці присмоктування кліща у вигляді її незначної гіпертермії (∆Т=0,6-1,1 °С), що утримувалась протягом двох і більше тижнів. Використовували медичний тепловізор ТІ-120 (Китай). Термограми аналізували за допомогою програмного пакету «IRSee Software». Результати. На термограмах ділянок укусів кліщами хворих на безеритемну і малосимптомну шкірну форму ХЛ за допомогою тепловізора завжди реєстрували наявність локального «розігріву». При цьому майже у кожної четвертої такої особи ∆Т перебував у діапазоні 0,6-1,1 °С, у половини – 1,2-1,6 °С і лише у 16,7 % перевищував 1,6 °С. Локальний «розігрів» ділянок укусу кліщами більше 1,6 °С майже удвічі частіше відзначався у хворих з мігруючою еритемою, ніж при безеритемній формі. Висновок. Метод дистанційної термографії дозволяє швидко діагностувати безеритемну форму хвороби Лайма, тому його доцільно використовувати у практичній медицині.

Проблеми ранньої діагностики раку молочної залози пов'язані з якістю та тривалістю життя жінок. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є проведення скринінгу — профілактичного обстеження жінок, починаючи з 35-річного віку. Контактна цифрова термографія молочних залоз відповідає вимогам для первинного обстеження молочних залоз, проте оцінювання результатів термографії потребує підготовки кваліфікованих спеціалістів. Вирішення проблеми спрощення та прискорення оцінювання результатів термографії може бути здійснено за рахунок розроблення програмного комплексу для автоматизованого оцінювання термограм. Проведено аналіз 685 записів термограм жінок, віком від 18 до 86 років, яким за результатом комплексного обстеження був виставлений кінцевий діагноз. Для оцінювання розподілу поля температур молочних залоз використано алгоритм оцінювання показника Херста для фракталів високої розмірності. При проведенні статистичного аналізу виявлено інформативні показники, що описують поле температур молочних залоз, які дозволяють провести дискримінацію норми та патології. На виділених ознаках побудована математична модель прогнозування ризику патології молочних залоз. Автоматизована система аналізу реалізована в нелінійних нейромережевих моделях, що дозволило з 90,2 % чутливістю та 85,1 % специфічністю прогнозувати ризик патології. Отже, розроблено автоматизовану систему, що дозволяє з використанням методу термографії виявляти патологію молочних залоз при проведенні скринінгових досліджень підготовленим медичним працівником із сестринською або фельдшерською освітою, сімейним лікарем.

Актуальность. Структурная перестройка склеры при первичной открытоугольной глаукоме(ПОУГ) и глаукоме нормального давления (ГНД)недостаточно изучена, что приводит к поздней диагностике глаукомы. Цель. Провести структурный анализ склеральной ткани глаза при различных формах глаукомы. Материал и методы. В нашей работе мы изучили образцы склер пациентов 2-х групп: 1) пациенты с ПОУГ; 2) Пациенты с ГНД. Учитывая возрастные изменения структуры склеры, были учтены возрастные критерии. Группой контроля явились кадаверные склеры. Все пациенты были обследованы стандартными офтальмологическими методами. При помощи лабораторного метода –дифференциальной сканирующей калориметрии была определена поперечная связанность коллагена (калориметр «Phoenix DSC 204», Netzsch, Германия.) Результаты. Анализ полученных данных показал, что величины Tm, ΔHm денатурации коллагена (ДСК-термограммы) образцов склеры существенно различаются в группе контроля и у больных с ПОУГ. Медиана Tm, ΔHm в группе контроля составила Tm =64,6°C и ΔHm = 8,8. У пациентов с ПОУГ выявлены следующие параметры: с начальной стадией Tm =65,9°C и ΔHm=10,6 Дж/г сухого остатка, при развитой стадии Tm =66,5°Cи ΔHm =11,9Дж/г сухого остатка, при далеко зашедшей стадии Tm =67,4 °C и ΔHm =14,6Дж/г сухого остатка. У больных с ГНД медиана составилаTm =65,7°C и ΔHm =6,7. Выводы. Полученные результаты показывают повышение температуры денатурации коллагена(Tm) при ПОУГ в сравнении с группой контроля, что свидетельствует о связи повышения образования поперечных связей коллагена с развитием и прогрессированием глаукомного процесса. Повышение температуры денатурации коллагена (Tm)также отмечается у пациентов с ГНД. Нами не было выявлено статистически значимой разницы у пациентов с ПОУГ и ГНД, что объясняется малым количеством образцов и требует дальнейшего изучения.

Мета дослідження – з’ясувати особливо­сті інфра­червоного випромінювання у підщелепній ділянці, на долонях, у проекції надколінків та у центрі плесна хворих на хронічний тонзиліт і зіставити отримані результати з відповідними показниками здорових людей. Пацієнти і методи. Обстежено 32 здорових волонтерів з нормальною температурою тіла, які не мали патології мигдаликів, віком від 20 до 56 років, середній вік – (28,3±2,3) року. З них 19 чоловіків (59,4 %), і 13 жінок (40,6 %), середній вік з урахуванням статі виявився приблизно однаковим, у чоловіків – (30,2±3,3) року, у жінок – (26,4±3,6) року (Р>0,05). Досліджувана група хворих на хронічний тонзиліт у стадії загострення складалась із 23 людей. З них у 9 встановлено компенсовану, а в 14 осіб – декомпенсовану форму запалення. Для визначення особливостей інфрачервоного випромінювання використовували медичний тепловізор ТІ-120. Аналіз термограм виконували за допомогою програмного пакету «IRSee Software». Статистичну обробку даних виконали на персональному комп’ютері за допомогою електронних таб­лиць «Microsoft Excel» і пакету прикладних програм «Statistica for Windows» v. 6.0, StatSoft Inc. (США). Результати досліджень та їх обговорення. Встановили, що нормальними термографічними ознаками шкірних покривів є симетричність, гомогенність та ізотермія. Допустима фізіологічна термоасиметрія становить 0,3 °С з переважанням як у лівий, так і в правий бік. Суттєвих відмінностей між чоловіками і жінками немає. При хронічному тонзиліті у фазі загострення термотопограма передньої частини шиї також засвідчувала помірний загальний «розігрів» шиї, симптом «коміра», де на тлі незначної гіпертермії виявлялися окремі, яскравіші вогнища світіння в проекції лімфатичних вузлів, в основному підщелепних (перепад температури – ∆Т=0,6 °С). Зазначене повною мірою стосувалося і центра долоней, розігрів яких був вищим, ніж у нормі (Р<0,05). Разом з тим, середні температурні показники проекції надколінків статистично вагомо перевищували значення здорових людей – (35,4±0,8) проти (32,5±0,6) °С (Р<0,01). Подібним чином змінювалася теплова картина центра плесен. Зокрема, при хронічному тонзиліті у фазі загострення встановили значний розігрів зазначеної ділянки порівняно зі здоровими людьми – (35,1±0,8) проти (28,4±0,5) °С (Р<0,05). Висновки. При хронічному тонзиліті у фазі загострення встановлено помірний загальний розігрів шиї і центра долонь, розігрів яких був вищим, ніж у нормі. Водночас середні температурні показники проекції надколінків і центра плесен перевищували значення здорових людей (Р<0,05). Гіпертермію надколінків і центра плесен можна вважати характерною ознакою хронічного тонзиліту у фазі загострення. Ступінь компенсації хронічного запалення мигдаликів можна оцінити за рівнем перепаду температур над проекцією надколінків і нижньою частиною стегон та у центрі плесен і сусідніми ділянками.

Було розроблено метод аналізу медичних термограм грудних залоз чоловіків для автоматизованого розпізнавання і класифікації патологічних процесів. Окремо фіксувалась термограма правої і лівої грудної залози та грудної клітини в цілому для порівняння термографічної картини. При цьому обирався спеціалізований режим тепловізора для використання розробленого програмного засобу на базі методу колірної порогової сегментації текстурних зображень.