Academic literature on the topic 'Медична комунікація'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Contents
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Медична комунікація.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Медична комунікація"
1
Стефанишин, К. Л. "ПРОФЕСІЙНА КОМУНІКАЦІЯ ПЕДІАТРА З ДИТИНОЮ ТА ЇЇ БАТЬКАМИ: МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ВИКЛАДАЧА." Медична освіта, no. 4 (February 2, 2022): 107–16. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12699.
Full textAbstract:
Стаття стосується проблеми навчально-методичного забезпечення дисципліни за вибором «Професійна медична комунікація українською мовою лікаря з пацієнтом» для студентів третього року навчання спеціальності 222 «Медицина». Вивчення дисципліни ґрунтується на отриманих знаннях із української мови як іноземної та передбачає забезпечення комунікативних потреб студентів у навчально-професійній і навчально-науковій сферах, закладає основи фахової мови медика з перспективою їх подальшого використання у професійній діяльності, продовжує формувати комунікативні навички майбутніх спеціалістів. Представлено методичну розробку практичного заняття «Професійна комунікація педіатра з дитиною та її батьками» для викладачів медичних закладів вищої освіти. Хід заняття структуровано згідно з вимогами до практичних занять у медичному ЗВО та адаптовано до комунікативних потреб іноземних студентів. Структура заняття містить п’ять етапів: актуалізацію опорних знань, роботу з текстом, засвоєння нового матеріалу, виконання тренувальних вправ, поточний контроль. Змістове наповнення відповідає програмі навчальної дисципліни: cкарги дитини (її батьків) із захворюваннями різних систем та органів; дитячі захворювання; об’єктивне обстеження; попередній діагноз. Розроблена система вправ ознайомлює студентів із лексикою на позначення дитячих інфекційних захворювань; вчить реалізовувати комунікативні наміри в ситуаціях, пов’язаних з основними пунктами збору сімейного анамнезу (розпитування батьків), розвиває вміння збору анамнезу життя дитини раннього і старшого віку, практикує комунікативні навички спілкування педіатра з дитиною (батьками дитини), в якої є скарги на захворювання однієї із систем організму. Звернуто увагу на граматичні аспекти комунікативного мінімуму, необхідного для усного і письмового професійно орієнтованого спілкування українською мовою.
2
Заліпська, І. Я. "СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТЕРМІНІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ МЕДИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ." Лінгвістичні дослідження, no. 55 (2021): 59–67. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.55.06.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано сучасну наукову літературу, що розглядає особливості функціонування та етапи вивчення медичної термінології в лінгвістичній науці. Аргументовано актуальність та перспективність дослідження зазначеної проблеми. Під медичною термінологією розуміємо терміносистему, що відповідає галузі знань «Медицина» загалом, і сукупність лексем, які описують та позначають частини, органи, процеси людського організму зокрема. Джерельною базою дослідження слугували лексеми на позначення сучасних українських медичних термінів. У науковій студії проаналізовано медичний термін як одиницю української терміносистеми в процесі професійного спілкування лікаря з пацієнтом. Розглянуто особливості професійної діяльності лікаря в медичному дискурсі. Схарактеризовано принципи класифікації медичних термінів. Наголошено, що під час професійної комунікації лікаря з пацієнтом частотність уживання конкретних медичних термінів відрізняється від інших типів спілкування. Виокремлено такі тематичні групи медичних термінів: назви захворювань, лексеми на позначення симптомів хвороб та їхніх ознак, назви органів (анатомічні терміни), назви інструментів і приладів, терміни на позначення методів діагностики, назви відділень медичних закладів. Встановлено, що ефективне спілкування характеризується спільною метою, довірою, повагою та співпрацею лікаря з пацієнтом. Важливими засобами цього є використання зрозумілої пацієнтові медичної термінології, а також дотримання правил етикету спілкування та загальних правил поведінки. Аргументовано значущість теми наукової студії в опануванні фахової термінології в процесі спілкування «лікар – пацієнт». Проблеми формування, функціонування та розвитку медичних термінів потребують розробки єдиної концепції термінотворення з урахуванням досвіду та позитивних досягнень науковців різних поколінь. Систематичне вивчення сучасної української медичної термінології може покращити та систематизувати знання в цій сфері.
3
Лимар, Л. В. "СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ АНГЛОМОВНОЇ АКАДЕМІЧНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ ГАЛУЗІ «ОХОРОНА ЗДОРОВʼЯ»." Медична освіта, no. 4 (February 2, 2022): 90–96. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12491.
Full textAbstract:
Освітньо-наукова програма навчання майбутніх докторів філософії спеціальності «Охорона здоровʼя» передбачає формування англомовної професійної комунікативної та академічної компетентності протягом навчання. Автором визначено англомовну професійну комунікативну та академічну компетентність як сукупність знань, умінь та навичок застосування загальної, медичної та академічної англійської мови при взаємодії в медичному та академічному середовищі, з метою досягнення комунікантом поставлених професійних та наукових цілей. Аналіз наявних структур та особистий досвід автора привели до формулювання структури англомовної академічної медичної комунікативної компетентності, в межах якої було визначено три підтипи компетентності: мовну (загальномовна компетентність), соціокультурну (академічна) та професійну (медична мовна). Кожний із підкомпонентів має три частини: когнітивну (знання компонента та способи його вивчення, представлене терміном знання), практичну (практичне застосування, представлене терміном уміння та навички) та індивідуальну (що являє індивідуальні особливості особи, які впливають на презентацію компонента). Визначено, що високий рівень розвитку англомовної академічної медичної комунікативної компетентності характеризується: високим рівнем (С1) сформованих знань, умінь і навичок застосування загальної, академічної та медичної англійської мови при фаховій та академічній комунікації, ефективній взаємодії комуніканта, обранням правильних стратегій комунікації, відповідно до існуючих етичних та біоетичних стандартів медичної та наукової взаємодії, позитивною комунікативною настановою, сформованою «Я-концепцією» себе як науковця і медика, здатністю до продуктивної взаємодії. Сформованість даної структури є метою вивчення майбутніми докторами філософії медичних спеціальностей курсу «Англійська мова академічного та медичного спрямування».
4
Kotsur, Nadia. "ФОРМУВАННЯ І ПОШИРЕННЯ СОЦІАЛЬНО-МЕДИЧНИХ ІДЕЙ В УКРАЇНІ НА СТОРІНКАХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – 20-і рр. ХХ ст.)." Scientific notes on Ukrainian history, no. 46 (July 10, 2019): 136–46. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-46-136-146.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються питання формування і поширення соціально-медичних ідей в Україні на сторінках періодичних медичних видань другої половини ХІХ – 20-х рр. ХХ ст. У процесі виконання дослідження застосовано методи джерелознавчого та термінологічного аналізу. З’ясовано, що медична періодика відігравала вагому роль у формуванні і поширенні медичних знань, значенні наукових відкриттів для практичної медицини, наданні пріоритету профілактичній медицині, популяризації наукової медицини, переконанні своєчасності звернення населення за медичною допомогою тощо. Спеціальна медична преса в другій половині XIX – початку ХХ століть посіла чільне місце в системі соціальної комунікації. У 9 губерніях Наддніпрянської України виходило друком 186 спеціалізованих періодичних і продовжуваних видань із питань гуманітарної медицини, які є цінним джерелом історії становлення та розвитку соціальної медицини. Санітарні лікарі земств ділилися досвідом щодо розбудови санітарної справи на сторінках журналів «Архив судебной медицины и общественной гигиены» (1865 – 1871), «Вестник судебной медицины и общественной гигиены» (1885 – 1889), «Вестник общественной гигиены, судебной и практической медицины» (1889 – 1917) та ін. Встановлено, що лікарсько-санітарні хроніки та інші земські періодичні видання містили багатий матеріал про захворюваність і смертність населення України, про стан медичної допомоги, пропагували здоровий спосіб життя. На сторінках журналів приділялася значна увага питанням народного здоров’я та громадської медицини, публікувалася велика кількість статей з різних питань суспільної гігієни, організації земської медицини, боротьби з соціальними та інфекційними хворобами, санітарно-освітньої роботи серед населення.
5
Naumenko, Galyna. "Модель спільного прийняття рішення в медичній практиці." Psychosomatic Medicine and General Practice 3, no. 4 (February 16, 2019): e0304173. http://dx.doi.org/10.26766/pmgp.v3i4.173.
Full textAbstract:
На сьогоднішній день питання пацієнторієнтованного надання медичних послуг стоїть особливо гостро. Та мова йде не просто про хороші манери лікарів: ввічлива посмішка, привітання, звертання до пацієнта з повагою, скільки про медичні результати завдяки вираженим професійним компетенціям.
Якість комунікації в медичній сфері відіграє величезну роль в наданні кваліфікованної медичної допомоги, за рахунок того, що сприяє:
більш ефективному інтерв'ю або збору інформації (точність, продуктивність, підтримка для пацієнта);
підвищенню задоволеності і пацієнта, і фахівця;
поліпшенню стану здоров'я пацієнта, прихильності до призначеної терапії (комплаєнс).
Таким чином, для того щоб біомедичні технології були безпечними та результативними, їх варто застосовувати на базі ефективної комунікації та відношення. Одним із ефективних методів взаємодії лікар-пацієнт є метод спільного прийняття рішення (СПР). Це процес, в якому пацієнти заохочуються брати участь у виборі відповідних методів лікування або варіантів самоуправління своїм станом. Модель має три етапи: впровадження вибору; опису варіантів; надання допомоги пацієнтам у вивченні переваг та прийнятті рішень.
Спільне прийняття рішень є доцільним, коли існує більше одного можливого курсу дій, і жоден варіант очевидно не найкращий для всіх. У цих випадках доведено, що формування відношення пацієнта до можливих переваг та ризиків лікування хвороби має бути ключовим фактором у прийнятті рішення.
Коли існує спільна думка, лікарі можуть краще використовувати мотиваційні підходи для сприяння зміни поведінки, подолання клінічної інерції та сприяння саморегуляції та селф-менеджменту (самоуправління) пацієнтами всього процесу лікування та реабілітації.
6
Nedoboi, S. Y. "Комунікаційна складова закладів відновного лікування в Україні: питання методології аналізу." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 6/146 (August 7, 2017): 33. http://dx.doi.org/10.15421/171781.
Full textAbstract:
У статті розглянуто методологічні питання аналізу комунікаційної складової закладів відновного лікування в Україні під кутом зору специфіки процесу реабілітації, медичної деонтології та медичного дискурсу, де описано дискретний та недискретний види комунікації між лікарями та пацієнтами. Особлива увага звертається на автокомунікацію, її специфічні риси, головні стратегії та відповідні до них тактики, що використовуються на різних етапах діалогу лікаря з пацієнтом. Розглядається також сутність поняття «терапевтичний альянс», яке має безпосереднє відношення до комунікацій у процесі реабілітаційного лікування людини за принципом «рівний-рівному». Акцентується, що у науці та практичній діяльності відновних закладів буде зростати увага до взаємодії між медичною сестрою та пацієнтами, до залучення спеціалістів немедичної сфери (психологів, соціологів та педагогів) до процесу реабілітації.
7
Bilkevich, N. A., N. B. Haliyash, and N. V. Petrenko. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ." Медична освіта, no. 3 (December 3, 2019): 52–57. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10648.
Full textAbstract:
У статті, у світлі проблеми підвищення рівня підготовленості медичних працівників до професійної діяльності, розглянуто шляхи покращення практичної роботи студентів при вивченні ними предмета медичної комунікації. Автори діляться досвідом щодо впровадження курсу медичної комунікації у своєму навчальному закладі, розробки навчально-методичного супроводу та методики проведення практичних занять. Особливу увагу приділено інтерактивним методикам проведення таких занять як оптимальній формі тренування комунікативних навичок та трансформації теоретичних знань у практичні вміння та компетентності.
Введення курсу медичної комунікації у вищих медичних навчальних закладах, на вимогу сучасності, потребує нових підходів в організації навчального процесу. Необхідне застосування освітніх методик, зокрема проведення занять із застосуванням інтерактивної взаємодії та рольових ігор. Як показала практика, така форма занять добре сприймається студентами, проте вимагає додаткової підготовки викладачів, роль яких під час занять є дещо відмінною від загальноприйнятої.
8
Haliyash, N. B., N. A. Bilkevych, and N. V. Petrenko. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ ПРОФЕСІЇ ЛІКАРЯ." Медична освіта, no. 2 (August 15, 2019): 67–74. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10346.
Full textAbstract:
У статті сформульовано сучасну концепцію професійної (медичної) комунікативної компетентності та запропоновано підходи для її ефективної імплементації в систему підготовки медичних кадрів.
Комунікативна компетентність медика розглядається як інтелектуально й мотиваційно обумовлена соціально-професійна характеристика, що базується на комунікативних здібностях, вміннях і знаннях та дозволяє лікарю самостійно й відповідально реалізовувати ефективні й адекватні комунікативні дії в конкретних ситуаціях міжособистісної взаємодії. Оволодіння комунікативною компетентністю в медицині передбачає засвоєння таких складових елементів, як ініціація спілкування, збір інформації, роз’яснення та планування діагностичних і лікувальних процедур, завершення розмови, застосування різних комунікативних методик тощо. Традиційно засвоєння навичок спілкування відбувалося після вивчення низки розрізнених теоретичних предметів на практиці за механізмом наслідування стилю поведінки лікарів-викладачів, які слугували взірцем. Втім, на сьогодні такий підхід має низку недоліків. Сучасний міжнародний досвід показує, що оволодіння даною компетентністю повинно починатися ще до початку роботи в клініці та вимагає виділення окремого циклу занять для формування початкових навичок спілкування, що і було впроваджено в 2018–19 навчальному році в ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», а також видано посібник «Комунікативні навички в медицині» для забезпечення теоретичної та методичної бази формування комунікативної компетентності студентів.
У сучасних умовах висококваліфікований фахівець, задля конкурентоспроможності на ринку праці, повинен досконало володіти комунікативними навичками. Здатність до ефективної комунікації є набутою, тому її необхідно розвивати та тренувати. Для досягання відповідності зростаючим вимогам щодо рівня володіння комунікативними навичками необхідна оптимізація навчальних програм та використання спеціальних педагогічних підходів при підготовці фахівців медичного профілю як на додипломному, так і на післядипломному рівні. Доцільним є розробка та впровадження наскрізної програми з медичної комунікації, що забезпечить методичний та системний підхід для трансформації теоретичних знань та початкових навичок спілкування у повноцінну комунікативну компетентність майбутнього фахівця медичного профілю.
9
Hrechanyk, N. Yu, and T. M. Sarabyn. "МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА РИНКУ ПЛАТНИХ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ." Actual problems of regional economy development 2, no. 13 (June 26, 2017): 151–70. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.151-170.
Full textAbstract:
Стан здоров'я населення є одним із найважливіших показників благополуччя нації. Важливими напрямки реформ охорони здоровя є оптимізація управління, раціональний розподіл обмежених фінансових ресурсів, ефективне використання матеріальної бази, впровадження медичного страхування, реструктуризація лікувально-профілактичної допомоги начеленню.
Маркетинг ринку медичних послуг належить до найскладніших видів маркетингу. Оскільки, саме медичні послуги пов’язані з охороною і підтриманням найважливіших цінностей людини – життя та здоров’я. Ринок медичних послуг – це сукупність соціально-економічних відносин у сфері охорони здоров’я.
Найважливішими складовими аналізу будь-якого ринку, в тому числі і ринку медичних послуг, є маркетингові дослідження, що представляють собою систематичний збір, опрацювання, аналіз даних та інформації з метою формулювання пропозицій щодо ефективної діяльності на ньому.
У сфері охорони здоров'я маркетинг можна визначити як комплексний процес планування, економічного обгрунтування та управління процесом надання медичних послуг, формування цінової політики лікувально-профілактичного процесу, забезпечення ефективної комунікації з пацієнтами.
Мета дослідження – ідентифікація стану здоровя населення та визначення факторів попиту на платні медичні послуги та їх затребуваність.
Основним завданням, яке ставилось перед проведенням маркетингових досліджень стану здоровя населення є формування і надання споживачам благ, які задовольняють їхні потреби в кваліфікованій медичній допомозі та підвищення якості життя .
Методи дослідження, що використані в роботі базуються на ймовірнісній, стратифікованій, квотній, репрезентативній вибірках для всього населення м. Івано–Франківськ та Івано-Франківської області.
Отримані результати дозволяють дати реалістичну оцінку основним тенденціям та дозволяють оцінити потенціал соціально-економічної адаптації населення в умовах економічної кризи, а також набули практичного застосування у практичній діяльності медичного центру “Оксфорд – Медікал Прикарпаття”.
10
Теренда, Н. О., О. А. Теренда, М. П. Процик, О. Н. Литвинова, and Л. В. Ліштаба. "ПРОГРАМА МЕДИЧНИХ ГАРАНТІЙ ВІД НАЦІОНАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ У 2019–2020 РОКАХ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (April 15, 2022): 25–30. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12849.
Full textAbstract:
Мета: провести аналіз виконання програми медичних гарантій від Національної служби здоров’я України (НСЗУ).
Матеріали і методи. У дослідженні використано дані Державної служби статистики України та НСЗУ. Використано методи дослідження: системний підхід, медико-статистичний.
Результати. Встановлено зростання частки населення, які уклали декларацію про надання первинної медичної допомоги, з 69,0 до 74,0 %. Найвищий рівень укладання декларацій спостерігався у Вінницькій та Київській областях, найнижчий – у Луганській, Донецькій та Одеській областях. При укладанні декларацій у 2020 р. пацієнти найчастіше обирали сімейних лікарів (66,0 %) і значно рідше – педіатрів (19,9 %) та терапевтів (14,1 %). У 2020 р. зросло фінансування пріоритетних медичних послуг: лікування гострого мозкового інсульту – на 61,7 % та гострого інфаркту міокарда – на 77,6 %. Зменшилася медична допомога при пологах на 7,3 % та новонародженим у складних неонатальних випадках – на 27,8 %. Істотно зменшилася оплата інструментальних досліджень, спрямованих на ранню діагностику новоутворень, у 7,6 раза, що пов’язано зі значним обмеженням доступності амбулаторної діагностики внаслідок пандемії COVID-19.
Для стаціонарного лікування пацієнтів із COVID-19 було залучено 43,5 % від загальної кількості ліжок закладів охорони здоров’я, з них у палатах інтенсивної терапії – 3,3 %.
Зросла кількість надавачів ПМД, які уклали договір із НСЗУ, у 2,1 раза. У 2020 р. зросла кількість аптек й аптечних пунктів, які співпрацюють із НСЗУ, на 3,9 %, середня вартість виписаного рецепта – на 10,5 %. Оплата електронних рецептів здійснювалася для серцево-судинних захворювань (77,64 %), цукрового діабету ІІ типу (18,92 %), бронхіальної астми (3,42 %), ревматичних хвороб (0,01 %).
Висновок. Отримані дані свідчать про зростання фінансового забезпечення програми медичних гарантій по основних напрямках діяльності закладів охорони здоров’я, розбудову якісних комунікацій із стейкхолдерами, пацієнтоорієнтованість НСЗУ, посилення співпраці із громадськими організаціями, що дозволяє збільшити доступність та якість надання медичної допомоги в Україні.
Dissertations / Theses on the topic "Медична комунікація"
1
Рощупкін, А. А. "Інтрапрофесійна медична комунікація М.І. Пирогова у викликах сьогодення." Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66767.
Full textAbstract:
Кожна видатна постать в історії людства випереджає свій час.
Микола Іванович Пирогов – видатний хірург ХІХ ст. впровадив ідеї,
що визначили напрямки розвитку медицини ХХІ ст., зокрема галузі
екстреної медичної допомоги. Доктор медицини був учасником 4-х
воєн, у ході яких сформував основні засади військово-польової
медицини та медичного сортування постраждалих. Отже, об’єктом
нашого дослідження є інтрапрофесійне комунікативне поле М.
Пирогова, його застосування у сучасних вимірах.
2
Рафалюк, О. І. "Удосконалення управління комунікаційною діяльністю організації на основі впровадження сучасних інформаційних технологій (на прикладі КНП ЛОР «ЛОКЛДКЦ», м. Львів)." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10907.
Full textAbstract:
Досліджено теоретичні основи управління комунікаційною діяльністю на основі сучасних інформаційних технологій.
Розглянуто роль комунікаційної діяльності у розвитку нових напрямків організації надання медичної допомоги
Досліджено зміст, класифікацію та систематизацію інформаційно-комунікаційних технологій в медичній галузі.
Визначено напрямки вдосконалення управління комунікаційною діяльністю закладу охорони здоров’я з застосуванням інформаційних технологій.
Представлено загальну характеристику підприємства .
Виконано аналіз основних показників фінансово-господарської діяльності КНП ЛОР «ЛОКЛДКЦ».
Проаналізовано рівень планово-консультативної допомоги та використання інформаційно-телекомунікаційних технологій в діяльності медичної організації.
Обґрунтовано напрямки вдосконалення управління системою інформаційного забезпечення комунікаційної діяльності КНП ЛОР «ЛОКЛДКЦ».
Розроблено пропозиції щодо впровадження інформаційно-комунікаційної технології організації лікувально-
діагностичних процесів в КНП ЛОР «ЛОКЛДКЦ».
Представлено загальну інформацію про медичну інформаційно-аналітичну систему «Медіалог»,
основні етапи створення та впровадження медичної інформаційно-аналітичної системи та ефективність використання системи в КНП ЛОР «ЛОКЛДКЦ». Запропоновано сучасні підходи щодо надання медичної допомоги пацієнтам із застосуванням інструментів телемедицини.
Представлено рекомендації щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій для оптимізації
фахової підготовки медичних працівників
.
3
Довбан, Людмила Анатоліївна. "ФОРМУВАННЯ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРИ РОБОТІ ЗІ СКЛАДНИМИ ПАЦІЄНТАМИ." Thesis, Тернопіль, 2021. https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17146.
Full textAbstract:
Проаналізовано можливості попередження стрес-індукованих та перинатальних ускладнень при погіршенні стану здоров’я у пацієнтів акушерсько-гінекологічного профілю шляхом застосування правильної комунікативної тактики
4
Шкулепіна, А. В. "Маркетингова діяльність у сфері медичних послуг (на матеріалах ПП «Тесла»)." Thesis, Чернігів, 2019. http://ir.stu.cn.ua/123456789/19573.
Full textAbstract:
Шкулепіна, А. В. Маркетингова діяльність у сфері медичних послуг (на матеріалах ПП «Тесла») : магістерська робота : 075 Маркетинг / А. В. Шкулепіна ; керівник роботи Полковниченко С. О. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра маркетингу, PR-технологій та логістики. – Чернігів, 2019. – 88 с.У випускній кваліфікаційній роботі обґрунтовано теоретико-методичні засади дослідження маркетингової діяльності у сфері надання медичних послуг та розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення її комунікаційної компоненти для ПП «Тесла». У першому розділі розкрито сутність та основні риси медичних послуг; визначено особливості маркетингової діяльності у сфері медичних послуг; розглянуто комунікаційне забезпечення надання медичних послуг. Другий розділ містить загальну економічну характеристику ПП «Тесла»; аналіз компонент маркетинг-міксу, оцінку комунікаційної діяльності ПП «Тесла». У третьому розділі обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення маркетингової діяльності підприємства; сформовано медіа-план ПП «Тесла».
5
Гринько, Наталя Валер'янівна, and Ірина Григорівна Герасим'юк. "НЕВЕРБАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ ДІАГНОСТИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ МЕДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ." Thesis, Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», 2019. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/14757.
Full text
6
Данилюк, Алла Григорівна. "КОМУНІКАТИВНА МЕДІАЦІЯ ЯК СФЕРА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ." Thesis, Тернопіль, 2021. https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17144.
Full text
7
Керімов, Р. "Впровадження двосторонніх моделей PR-комунікації за допомогою нових медіа." Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77048.
Full textAbstract:
Побудова громадянського суспільства в Україні
передбачає втілення таких моделей комунікації, які відповідають запитам
суспільства в створенні транспарентних відносин між різними групами
громадськості, між громадянським суспільством і владними структурами, між
різними прошарками населення та ведення діалогу по усіх принципових
суспільних питаннях. Інтерес до вивчення комунікативних процесів в інтернет-
середовищі, до практики застосування в ньому PR-технологій відмічається у
дослідженнях багатьох науковців, серед яких роботи В. Березенко, Л.
Городенко, І. Захарова, А. Калініна і Ю. Логвіної , Р.Ріпки та інших
представників наукової спільноти. Отже, мета нашої розвідки – розглянути
переваги впровадження двосторонніх моделей PR-комунікації за допомогою
нових медіа.
8
Гавриленко, Н. Г., and М. С. Шкода. "Медіа-планування та його роль в рекламній кампанії підприємства." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9545.
Full textAbstract:
У статті розглянуто медіа-планування та його роль у рекламній кампанії підприємства. Досліджено основні етапи складання медіа-плану рекламної кампанії підприємства та систему показників, необхідних для прийняття обґрунтованого управлінського рішення.В статье рассмотрено медиа-планирование и его роль в рекламной кампании предприятия. Исследованы основные этапы составления медиа-плана рекламной кампании предприятия и система показателей, необходимых для принятия обоснованного управленческого решения.
The article deals with media planning and its role in the company's advertising campaign. The main stages of compilation of the media plan of the company's advertising campaign and the system of indicators necessary for making a sound management decision are investigated.
9
Тесленко, Л. А. "Сутність та види рекламних технологій в мережі інтернет." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64971.
Full textAbstract:
З кожним роком в Україні все більше розвиваються Інтернет-комунікації,
адже кожна компанія вважає за потрібне бути присутньою в мережі Інтернет.
За допомогою Інтернет-технологій можна впливати на поведінку людини,
стиль життя. Інтернет дозволяє створювати комунікації, які дозволяють
просувати свої товари, послуги, ідеї. Інтернет-комунікації використовують
всі компанії світу, що об’єднує їх на Інтернет майданчику і сприяє створенню
ефективних контактів зі споживачами.
10
Довженко, А. О. "Специфіка перекладу вербального компоненту реклами в американському медіа-дискурсі." Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72151.
Full textAbstract:
У презентованій дипломній роботі розглядаються різні методи та стратегії перекладу вербального компоненту американського медіа-дискурсу, а саме: заголовка, основного рекламного тексту, слогану та ехо-вислову. Дослідження цієї теми зумовлено бажанням іноземних рекламодавців залучити інтерес місцевого населення до товару через ефективну рекламу. Метою роботи є аналіз способів перекладу текстів американських рекламних повідомлень. Саме від добре локалізованої реклами залежить успіх компанії, тому перед перекладачами стоїть непросте завдання – якомога краще передати не тільки текст повідомлення з його нестандартним наповненням (стилістичними та граматичні фігури, експресивні засоби тощо), але й сам дух та замисел продукту/послуги з урахуванням етнічних особливостей аудиторії, на яку спрямоване рекламне повідомлення.Subject: Translation Specifics of the Advertising Verbal Component in American Media Discourse This work examines various methods and strategies of the translation of the advertising verbal component in American media discourse: the title, the main advertising text, the slogan and the echo-statement. The study of this topic is due to the desire of foreign advertisers to attract the interest of the local population to the product through effective advertising. The objective is to analyze the ways of translation of American advertising texts. It is from the well-localized advertising that the success of the company depends, so it is difficult for the translators to convey not only the text of the message with its non-standard content (stylistic and grammatical figures, expressive means, etc.) but also the spirit and purpose of the product / service taking into account ethnic the characteristics of the audience to which the promotional message is directed.