Academic literature on the topic 'Маркетингові інноваційні рішення'

Метою написання даної статті є розробка основних інноваційних напрямків щодо вдосконалення управління маркетинговою діяльністю промислових підприємств в умовах інноваційної економіки. Основними методами дослідження стали системний підхід, ситуаційний, аналіз і синтез, діалектичний і логічний методи. Науковою новизною даної роботи є визначення маркетингового управління базовою складовою системи управління підприємствами і визначення концепції маркетингу як інноваційного напряму розвитку маркетингу на промислових підприємствах з метою забезпечення реальної клієнтоорієнтованості. Запропоновано нові принципи і технології маркетингу. Практична цінність досліджень полягає можливості реалізації запропонованих інноваційних рішень в маркетинговому управлінні промисловими підприємствами. У процесі досліджень визначено роль управлінських і маркетингових інновацій. Встановлено рівень інноваційної активності промислових підприємств України, запропоновано напрями трансформації маркетингового управління з метою забезпечення реальної клієнтоорієнтованості. Запропоновано сучасна класифікація інновацій, концепція маркетингу взаємин в маркетинговому управлінні промислових підприємств. Показані ті трансформації маркетингу, які зумовлюють зміну його ролі і місця в управлінні підприємством. Запропоновано нові технології маркетингового управління та принципи побудови маркетингу взаємовідносин.

Процеси глобалізації, розвитку конкуренції, використання нових систем управління вимагають постійної адаптації логістичної системи підприємства до умов внутрішнього та зовнішнього середовищ. Логістична стратегія визначає зв’язок між стратегією розвитку організації та операційними стратегіями в частині логістичної політики підприємства та логістичних завдань, які визначені поточними планами діяльності. Місце логістичної стратегії визначається між довгостроковими рішеннями підприємства (місія підприємства, логістична місія, корпоративна стратегія, виробнича стратегія, маркетингова стратегія, логістична концепція) та рішеннями тактичними й оперативними (логістичні технології, системи, підсистеми, модулі, бізнес-процеси, операції та функції, інформаційне забезпечення). Найбільшою проблемою, з якою бізнес зіткнувся під час поширення COVID-19, був зрив ланцюгів поставок. Більшість компаній усвідомили, наскільки вразливі їхні ланцюги поставок, прийняли рішення про диверсифікацію, знайшли нових постачальників. Окрім того, нові технології стали в нагоді для компаній у цей період. У статті розглядаються зміни в логістичних процесах, які були викликані пандемією, проаналізовані інноваційні технології, які доцільно використовувати у сфері логістики в сучасних умовах цифровізації процесів. Зокрема, приділяється увага особливостям використання технологій Big Data Analytics, Machine Learning і Internet of Things. Визначено основні переваги та обґрунтовано їх ефективність у логістиці. Доведено, що важливим поряд із впровадженням інноваційних технологій є формування нових бізнес-моделей, інтегрування в діяльність рішень по штучному інтелекту, застосування цифрових двійників тощо. Використання автоматизованої системи управління логістикою дозволить не лише оптимізувати роботу, упорядкувати комунікацію, контролювати та скорочувати витрати, а й забезпечить довгострокову конкурентоспроможність компанії.

У статті досліджено питання просування бренда підприємства в соціальних мережах. Основна мета брендингу – задовольняти клієнтів, щоб більше людей купували більше товарів протягом довшого часу за вищою ціною. Бренд – частина екосистема, кожен клієнти якої робить свій внесок, натомість отримуючи користь від вашого продукту чи послуги. Клієнти взаємодіють із брендом у певних точках дотику. Брендинг є невід'ємним компонентом вибудовування довгострокових відносин між фірмою і клієнтом. Бренд є плодом цього процесу. Він асоціюється у свідомості клієнтів і споживачів з цією фірмою. Всі позитивні сторони відображаються в цьому бренді. Бренд, торгова марка або маркетингове рішення для тієї, чи іншої компанії означає якість, впізнаваність та зарекомендованність. А з боку клієнтів визначається як гарант якості. Торгова марка відображає всі основні моменти, ідею та вичерпує всі питання стосовно професіоналізму пропонованих ними послуг, товарів або устаткування. Бренд повинен відображати головні цінності споживачів та, безпосередньо, самої фірми. Аби споживач мав змогу завжди зробити правильний вибір. Тому, важливим завданням має бути визначення таких точок і впливу на те, що в них відображається. Лояльність клієнтів не можливо запрограмувати. Усе починається з лояльності компанії до клієнтів, а не навпаки. Лояльність стає взаємною тільки після того, як клієнти починають відчувати, що компанія заслуговує на лояльність у відповідь. Коли компанії потрібно вирватись з ринку, що занепадає, опанувати новий, слід скористатися принципом двоступеневої моделі бренду. Компанія використовує перший перший ступінь – наявний бренд – для запуску другого ступеня – нового бренда. “Закон Воргола” нерозривно пов’язаний із великим прискоренням, адже постійні зміни вимагають постійних новинок. Ринок рухається швидше за будь-яку окрему компанію. Саме тому, можемо сміливо заявити, що розробка бренда – це цілісна система, яка складається з інакшості, співпраці, інновацій і розвитку. У комплексі вони забезпечують надійні конкурентні переваги бренда.

Визначено, що розвиток конкурентних переваг регіону полягає у постійному пошуку нових можливостей, необхідно, щоб цей процес був керованим, включаючи вивчення майбутніх потреб усіх зацікавлених сторін, розробку проектів та їх реалізацію. У розвитку конкурентних переваг регіонів беруть участь органи публічного управління, населення безпосередньо чи через участь у громадських ініціативах (некомерційних організаціях), бізнес-структури, що діють у регіоні або сфера діяльності яких пов’язана із цим регіоном; освітні та наукові організації. Органи публічного управління можуть бути як ініціаторами цього процесу так і організаторами. Велике значення має їх готовність до проектування розвитку конкурентних переваг регіонів та реалізації цих проектів. У той же час ініціаторами та організаторами можуть виступати й інші суб’єкти, проте в даному випадку була б доцільною підтримка з боку регіональної адміністрації (адміністративна, фінансова, юридична тощо). Зазначено, що джерелом конкурентних переваг регіону є розвиток таких специфічних сфер активності, як взаємодія та обмін знаннями між органами державної влади, місцевого самоврядування, науковими та освітніми установами, громадськими організаціями; підготовка керівних кадрів та фахівців органів державного регіонального управління та місцевого самоврядування, регіональних підрозділів органів влади; державно-приватне партнерство, запровадження державного індикативного планування та інші. У свою чергу, це сприяє розвитку пріоритетних сфер суспільної діяльності, наприклад, покращення якості життя населення, збільшення тривалості життя, розвитку регіональної економіки, формування сприятливої демографічної обстановки тощо. Зазначено, що можливості управління (прийняття рішень) на основі інформації, що отримується в реальному часі, в регіональних системах доступні не тільки операторам, але і всім користувачам. Завдання вирішується шляхом побудови інтегрованої системи: виробнича інфраструктура, новітні інформаційні технології. Впровадження інтелектуальних регіональних систем має стратегічний характер, визначає загалом конкурентоспроможність країни на світовому ринку. Мета роботи. Мета полягає у дослідженні та визначенні впливу публічного управління на розвиток конкурентних переваг регіону. Методологія. При дослідженні загально-теоретичних проблем публічного управління на регіональному рівні використано такі методи дослідження, як аналіз, синтез, наукова абстракція. У дослідженні використано методи, які використані у розвитку конкурентних переваг регіону та визначені у працях Трухана О.Л., Васильцівa Т.Г., Столбовa В.Ф., Подольчак Н.Ю., Іващенко О.В., Ольшанська О.В., Кокнаєва М.О., Мойсеєнко І.П., Полевик Г.М., Коваленко М.А., Пастернак-Таранушенко Г.А., Мартинюк В.П. Наукова новизна. Уточнено поняття «конкурентоспроможність регіонів», що зі сторони впливу органів публічного управління передбачає гнучке, динамічне реагування складових регіону на зміни навколишнього середовища і здатність створювати нове оточення; визначення соціальних, економічних, технологічних, культурних тенденцій розвитку, що намітилися, своєчасне реагування і в той же час створення нових тенденцій. Розвинуто науково обґрунтовані напрями розвитку регіону залежно від його специфіки, а саме: організація інноваційних виробництв з глибоким ступенем переробки ресурсів; створення структур, що об’єднують учасників кластера, що представляють їх інтереси та здійснюють науково-технологічні та маркетингові дослідження; використання інноваційних технологій у вдосконаленні інфраструктури. Висновки. Представлені напрями впливу органів публічного управління на розвиток конкурентних переваг регіону є одним із рішень, вироблених за допомогою системи інформаційної підтримки аналітичної діяльності, організації комунікацій між існуючими виробництвами, науково-дослідними та навчальними закладами в регіоні, активізації обміну знаннями між ними.

Поточний етап розвитку маркетингу передбачає прийняття рішень в умовах значної невизначеності. Ця невизначеність призводить до появи багатьох інноваційних глобальних ризиків, які визначаються технологічними особливостями Індустрії 4.0. У статті була підкреслена важливість вивчення рівня сприйняття існуючої технологічної невизначеності на прикладах її елементарних складових (гаджетів та маркетингових комунікацій) у стрімко змінних технологічних умовах Індустрії 4.0, оскільки їх управлінські рішення мають довгострокові ефекти та значний вплив на суспільство. Було продемонстровано, що гаджет, являючись старт-системою, перетворюється у приклад одного з найбільш впливових глобальних технологічних ризиків та додатковим елементом більшості комунікаційних ланцюгів людини, і тому він може здійснювати вплив на сприйняття людиною більшості інформації та визначати деякі когнітивні викривлення у процесах передбачення майбутнього. У статті були представлені результати міжнародного маркетингового дослідження, проведеного авторами статті під час Літньої Школи, сумісно організованої факультетом менеджменту та маркетингу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (Україна) у співпраці з факультетом інжинірингу управління у Познанському університеті технологій (Республіка Польща). Це відкрило можливість зрозуміти, яким чином респонденти сприймають різноманітні маркетингові та технологічні зміни в умовах економіки 4.0, що відображує особливості Індустрії 4.0. Результати маркетингового дослідження показали, що сприйняття реклами міжнародними респондентами, що були представлені майбутніми особами, що прийматимуть управлінські рішення, досі відповідає традиційній моделі процесу маркетингових комунікацій, що ґрунтується на математичній теорії комунікації К.Е.Шеннона та У. Уівера. У статті було підкреслено, що ця модель потребувала оновлення для умов Індустрії 4.0. Авторами статті була запропонована удосконалена модель управління цифровою системою рекламної діяльності та комунікацій. У традиційну схему було додано два нових елементи – гаджет інтернет-користувача та програмне забезпечення ISPs. Це спрощує розуміння процесів рекламного таргетингу, декодування рекламних повідомлень та інших діджитал-комунікацій. Результати дослідження також продемонстрували, яким чином особи, що приймають рішення, сприймають масштаб та небезпеку технологічних змін. Було запропоновано особам, що приймають рішення, впроваджувати логарифмічне мислення на основі незначного обсягу інформації для прийняття оперативних та водночас ефективних рішень в компаніях.

Стаття присвячена актуальним питанням стану та розвитку складових логістичного потенціалу регіону. Досліджено важливість розрахунку Індексу ефективності логістики як інструменту вимірювання рейтингової позиції країни та регіонів серед світової спільноти. Визначено та проаналізовано стан основних структурних складових логістичного потенціалу Миколаївської області (транспортний, складський, транзитний, кадровий, споживчо-збутовий, маркетинговий, цифровий, просторовий). Вказані його переваги, недоліки, а також вплив на економічні показники інших пов’язаних галузей та секторів економіки. Окреслено ключові аспекти розвитку логістичного потенціалу Миколаївської області та вказано на те, що саме інтеграція зусиль на даному напрямі дозволить впроваджувати інноваційні рішення у виробничих процесах, транспорті, сфері комунікацій, бізнесі і сприятиме інноваційному розвитку регіону.

Дослідження розкривають роль маркетингу в соціальних мережах у просуванні малих та середніх підприємств. Завданнями дослідження є визначення доступних платформ соціал-медіа маркетингу (SMM), прийнятних для використання саме малими та середніми підприємствами, а також визначення, які з них є найбільш ефективними, вивчення впливу маркетингу в соціальних мережах на створення бренду та довіру споживачів, а також дослідження ролі маркетингу у соціальних мережах щодо ефективності організації. Результати дослідження показали, що беззаперечно використання маркетингу в соціальних мережах має адаптивність до багатьох малих та середніх підприємств, а також SMM позитивно впливає на створення бренду та довіру споживачів. Подібним чином SMM впливає на ефективність діяльності малих та середніх підприємств. У дослідженні рекомендується створити якісні відносини бренду з клієнтом або замовником, щоб вони могли використовувати платформу маркетингу в соціальних мережах як засіб обміну важливою інформацією про товари чи послуги, які можуть допомогти у прийнятті рішень. У статті розглядаються компоненти цифрового маркетингу в контексті концепції маркетингу 4Ps для малих та середніх підприємств. У статті проаналізовано та узагальнено досвід малих та середніх підприємств при використанні сучасних цифрових технологій. Визначено термінологію, методи та засоби цифрового маркетингу. Вивчення сучасних інструментів цифрового маркетингу в розвитку підприємств. Розглянуто використання цифрового маркетингу на малих та середніх підприємствах світу. Стаття заснована на дослідженні, висновках та рекомендаціях щодо використання маркетингових інструментів у соціальних мережах, що матиме значний вплив на розвиток та просування малого та середнього бізнесу. Відповідно до типової концепції 4P, її основні елементи прийняті для малих та середніх підприємств у цифровому маркетингу. Визначено, що різниця між цифровими та фізичними елементами 4P заснована на складових місце та розподіл. Натомість, товар і ціна недоступні для диференціації для цифрових та фізичних підходів, що застосовуються. Малі та середні підприємства використовують у своєму цифровому маркетингу інноваційні маркетингові інструменти соціальних медіа.

У статті проаналізовано підходи до проблем впровадження наукових розробок, теоретичні та практичні аспекти перетворення наукових розробок в інноваційно- інвестиційний продукт з метою подальшої комерціалізації за допомогою мережі Інтернет. Особливу увагу приділено інтернет-комунікаціям між наукою та виробництвом; перевагам використання портальних рішень; формуванню репозитарію типових прикладних застосувань; запровадженню науково-популярних рубрик, розрахованих на широку нефахову аудиторію; поєднанню тематичного контенту інформаційних та інтерактивних сервісів, що працюють в рамках єдиного веб-сайту. Наведено основні причини недосконалості функціонування сайтів наукових установ НААН, зокрема: зручність користування, недостатній рівень застосування соціальних мереж, відсутність тематичних фотогалерей, відеофайлів, інфографіків, тощо. Визначено ряд суб’єктивних та об’єктивних факторів, які гальмують процеси формування та передачі наукових розробок у виробництво. На прикладі Інституту водних проблем і меліорації НААН запропоновано ряд заходів з комерціалізації інноваційних наукових розробок шляхом використання засобів інтернет-маркетингу та створення структурованих веб-орієнтованих електронних баз даних (БД). До БД, окрім переліку наукових розробок запропоновано здійснювати розгорнутий опис кожної предметної області, з якого буде зрозуміло, які в ній діють реальні об'єкти і процеси та які задачі користувачів треба задовольняти інформацією з цієї бази даних. Розроблено та запропоновано підхід до внутрішньої оптимізації вмісту БД шляхом поєднання суміжних рубрик та напрямів використання наукових розробок. На конкретних прикладах наведено ефективність доповнення бази даних наукових розробок блоком пошукової оптимізації для здійснення ефективних маркетингових заходів з метою впровадження результатів наукових розробок.

Здатність українських підприємств розробляти та впроваджувати МІР в значній мірі залежить від наявності та кваліфікації персоналу, особливостей процедури пошуку та можливості залучення суб’єктом господарювання капіталу для інноваційного проекту, доступності нових технологій, особливостей співпраці бізнесу та наукових установ тощо. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26032

The research results contribute to the theoretical and practical principles of innovation management in terms of increasing the level of information support for marketing innovative decisions in Ukrainian companies.
Результати дослідження розвивають теоретичні та практичні засади інноваційного менеджменту в частині підвищення рівня інформаційного забезпечення маркетингових інноваційних рішень в українських компаніях.

В умовах посилення рівня інтеграції України до міжнародного економічного простору виникає необхідність екологізації всіх сфер господарювання. Питання розроблення та впровадження заходів щодо підвищення економічної та екологічної ефективності вітчизняних підприємств, впровадження заходів активізації їх інноваційної діяльності стають центральними проблемами сьогодення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30150

Розробка інноваційних проектів вимагає обґрунтування і попереднього оцінювання можливої ефективності не тільки техніко-технологічних, але і управлінських і маркетингових рішень [1, 2]. Слід виділити п’ять груп прийомів управлінської і маркетингової діяльності за критерієм особливостей прояву економічної ефективності від їх застосування і відповідні підходи до оцінювання такої ефективності. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28945

Дисертація присвячена розвитку теоретико-методичних положень обґрунтування маркетингових інноваційних рішень на промислових підприємствах. У дисертації обґрунтовано об’єктивну необхідність впровадження маркетингових інноваційних рішень в господарську діяльність промислових підприємств. Сформульовано визначення поняття «маркетингове інноваційне рішення». Розвинено науково-методичний підхід до формування етапів процесу розроблення, прийняття та реалізації маркетингових інноваційних рішень. Запропоновано та обґрунтовано науково-методичний підхід до вибору маркетингових інноваційних рішень за результатами багатоаспектної діагностики проблемних зон господарювання, що ґрунтується на розрахунку інтегральних показників рівня ризику і якості. Удосконалено структуру маркетингової інформаційної системи і уточнено її функції та роль у процесі розроблення, прийняття та реалізації маркетингових інноваційних рішень. Упроваджено процес розроблення, прийняття та реалізації маркетингових інноваційних рішень на промислових підприємствах Сумської та Харківської областей. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29953
Диссертация посвящена развитию теоретико-методических положений обоснования маркетинговых инновационных решений на промышленных предприятиях. В диссертации обосновано объективную необходимость внедрения маркетинговых инновационных решений в хозяйственной деятельности промышленных предприятий. В работе исследованы проблемы и перспективы развития инновационной деятельности промышленных предприятий в Украине, уточнена и углублена сущность понятия «инновационное решение» и на этой основе выполнена классификация его разновидностей, которая предусматривает выделение следующих признаков: технологические параметры, степень новизны для исполнителя, глубина изменений, сфера использования, характер влияния на предприятие, источник финансирования, уровень успешности, масштаб новизны. Исследована сущность понятия «маркетинговое инновационное решение», под которым предлагается понимать результат когнитивной и творческой деятельности, который приводит к выбору нового варианта действий на основе диагностики проблемных зон хозяйствования и обеспечивает эффективность функционирования предприятия на основе инновационного маркетинга. На основании проведенных исследований систематизированы и предложены принципы качественных маркетинговых инновационных решений. Установлено, что для промышленного предприятия маркетинговое инновационное решение выступает не только внутренней движущей силой, но и инструментом воздействия на внешнюю среду хозяйствования. Своевременно разработанное маркетинговое инновационное решение дает возможность предприятию повлиять на текущую бизнес-ситуацию и задать тенденцию дальнейшего развития. Предложен и обоснован научно-методический подход к поэтапному итерационному выбору маркетинговых инновационных решений по результатам системного анализа и комплексной диагностики проблемных зон хозяйствования, основанный на расчете интегральных показателей уровней риска и качества решений и обеспечивающий формирование комплекса стратегических маркетинговых действий. На основании применения системного подхода предложен научно-методический подход к формированию этапов процесса разработки, принятия и реализации маркетинговых инновационных решений, который учитывает систему взаимосвязей активизирующих и сдерживающих факторов и предусматривает выделение трех укрупненных стадий: проблемной, изобретательской и исполнительной. Усовершенствован научно-методический подход к внедрению процедуры диагностики и исследования сущности проблемы хозяйствования предприятия, который использует многоаспектный подход к анализу среды хозяйствования и служит базой при выборе сферы разработки и принятия маркетинговых инновационных решений. Рассмотрена маркетинговая информационная система с точки зрения функций и роли ее составляющих в процессе разработки, принятия и реализации маркетинговых инновационных решений. Получил дальнейшее развитие научно-методический подход к формированию структуры маркетинговой информационной системы и определению направлений взаимодействия ее компонентов, который позволяет повысить качество маркетинговых инновационных решений. Внедрен процесс разработки, принятия и реализации маркетинговых инновационных решений на промышленных предприятиях Сумской и Харьковской областей. Разработаны рекомендации по формированию комплекса стратегических маркетинговых действий для реализации маркетингового инновационного решения с учетом специфики и состояния среды хозяйствования промышленного предприятия. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29953
The thesis is devoted to the development of theoretical and methodological substantiation provisions marketing innovative decisions for industrial enterprises. The objective necessity of implementing marketing of innovative decisions in the economic activity of industrial enterprises is proved. The concept of the definition «marketing innovative decision» is formulated. A scientific and methodical approach to the stages formation of the process of development, acceptance and implementation of marketing innovative decisions are developed. A scientific and methodical approach to marketing innovative decisions selecting by the results of problem areas multidimensional diagnostics based on the integrated indicators of a risk and quality levels calculation is offered and proved. The structure of marketing information system is improved and its functions and role in the development, acceptance and implementation of marketing innovative decisions are specified. The process of development, acceptance and implementation of marketing innovative decisions is implemented in the industrial enterprises of Sumy and Kharkiv regions. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29953

За сучасних умов вітчизняні підприємства для формування конкурентних переваг та забезпечення розвитку повинні здійснювати господарську діяльність на інноваційних засадах. Проведені дослідження показали, що в останнє десятиліття значного розвитку отримала концепція інноваційного маркетингу. Такий стан речей звертає увагу на те, що підвищення інноваційної активності підприємств стає основою здійснення підприємницької діяльності, що дозволяє ефективно співпрацювати та конкурувати як на рівні окремої країни, так і на світовому ринку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29551