Academic literature on the topic 'Маркетингові дослідження транспорту'

Мета. Роботу присвячено обґрунтуванню необхідності і визначенню ролі транспортно-пересадочних комплексів у розвитку транспортної системи країни та у забезпеченні її населення в транспортному обслуговуванні, виконуваному на сучасному рівні, в межах міст, у приміських зонах та на далеких відстанях. Методика. З використанням методів формальної і діалектичної логіки на підставі критичного аналізу положень вітчизняних і зарубіжних дослідників, які вивчали відповідні аспекти створення і діяльності багатофункціональних пунктів пересадки пасажирів між видами транспорту, визначено сутність, функції і різновиди пересадочних вузлів. Для уточнення категорії, що вивчається, та формування науково-теоретичних засад дослідження поведінки клієнтів транспортно-пересадочних комплексів застосовано методи наукової абстракції, індукції і дедукції. Результати показали неспроможність вітчизняного транспорту суспільного користування задовольнити потребу населення великих міст і передмість у просторових переміщеннях, запропонувати своїм клієнтам послуги належного рівня якості, з повним дотриманням вимог безпеки, виправдати їх очікування, а також використати потенціал залізничного транспорту, включаючи потужні вокзальні комплекси, та повернути йому лідерство на ринку пасажирських перевезень. Наукова новизна: доведено, що найбільш поширена практика створення транспортно-пересадочних вузлів на базі станцій міського транспорту або великих вокзалів для вітчизняного транспорту на сучасному етапі його функціонування є нераціональною, не враховує специфіки сегментних груп пасажирів та не відповідає їх особливим вимогам до транспортного обслуговування. Зважаючи на поточний рівень розвитку транспортної системи та її соціально-економічний стан, мережа розміщення пунктів пересадки пасажирів між видами транспорту повинна будуватись, виходячи з кореспонденції пасажиропотоків, з урахуванням найбільш сталих і потужних потоків пасажирів у приміських зонах. Практична значимість: тривалі спостереження за клієнтами залізничного пасажирського транспорту та аналіз кореспонденції пасажиропотоків показали, що найбільш сталими і регулярними, а отже, прогнозованими є переміщення у приміському сполученні, де пасажири задовольняються базовими характеристиками транспортного обслуговування і не потребують широкого спектру додаткових послуг, а фактори економії часу, мінімальної вартості, надійності і безпеки обумовлюють їх транспортну поведінку. Цим критеріям на сьогодні максимально відповідає залізничний приміський транспорт з його інфраструктурою, якісне функціонування яких вже зараз неможливе без докорінних організаційних змін і належного фінансування. Проте споживча поведінка пасажирів та визначення шляхів розвитку мережи транспортно-пересадочних комплексів вимагають відповідних маркетингових досліджень.

У статті доведено, що подальші дослідження мають бути спрямовані на кількісну оцінку таких критеріїв, як економічна, організаційна та соціальна ефективність стратегічного розвитку. Сучасний етап соціально-економічного розвитку розглядається як цифрова економіка, в якій інноваційний сектор відіграє важливу роль. Сьогодні економічне зростання та конкурентоспроможність території все більше залежить від її здатності використовувати трансформаційні можливості Інтернету, комп’ютерів та даних для створення своїх цифрових зображень. Незважаючи на фундаментальний внесок у розробку проблеми практичного стратегічного планування на підприємствах муніципального транспорту, питання організації реалізації маркетингової та економічної стратегії розвитку цих підприємств та методологічних інструментів їх реалізації залишаються невирішеними. Метою статті є обґрунтування організаційних заходів щодо впровадження інтегрованих маркетингових та економічних стратегій розвитку комунальних транспортних підприємств шляхом оцінки існуючих підходів та на основі постулатів теорії організації.

Стаття присвячена актуальним питанням стану та розвитку складових логістичного потенціалу регіону. Досліджено важливість розрахунку Індексу ефективності логістики як інструменту вимірювання рейтингової позиції країни та регіонів серед світової спільноти. Визначено та проаналізовано стан основних структурних складових логістичного потенціалу Миколаївської області (транспортний, складський, транзитний, кадровий, споживчо-збутовий, маркетинговий, цифровий, просторовий). Вказані його переваги, недоліки, а також вплив на економічні показники інших пов’язаних галузей та секторів економіки. Окреслено ключові аспекти розвитку логістичного потенціалу Миколаївської області та вказано на те, що саме інтеграція зусиль на даному напрямі дозволить впроваджувати інноваційні рішення у виробничих процесах, транспорті, сфері комунікацій, бізнесі і сприятиме інноваційному розвитку регіону.

Підтверджено існування особливостей одержання маркетингових даних для кожного з різновидів міського пасажирського транспорту. Для цього потрібно постійно проводити моніторинг транспортного середовища, що, з одного боку, дасть змогу споживачеві обрати найприйнятніше для нього рішення, а з іншого допомагатиме транспортному підприємству постійно оптимізувати свою діяльність відповідно до поточної кон'юктури ринку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20847

Незворотний процес ринкових змін у економіці України вимагає принципово нових підходів до управління економічними процесами практично в усіх галузях господарства. Не є винятком і міський громадський пасажирський транспорт. Величезна різниця умов його роботи за часів СРСР і нині зумовлює зміни загальних підходів до управління системами пасажирських перевезень міста. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31288

Збільшення прибутковості роботи є головною сучасною проблемою підприємців, що займаються пасажирськими перевезеннями. Для цього власники даного виду бізнесу оновлюють рухомий склад, впроваджують ефективні тарифи, проводять зміни в організаційній структурі транспортного підприємства на основі наукової організації праці, використовують при плануванні роботи новітні методики та інше.