Contents
Academic literature on the topic 'Лінгвістичний корпус'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Лінгвістичний корпус.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Лінгвістичний корпус"
1
МАНДЗІЙ, Христина, and Маріанна ДІЛАЙ. "ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПАРАЛЕЛЬНОГО КОРПУСУ ІТ-ТЕКСТІВ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 120–27. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.16.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність створення англійсько-українського паралельного корпусу текстів сфери інформаційних технологій та окреслено перспективи його використання передусім у перекладацьких і мовознавчих студіях. Особливу увагу приділено опису основних етапів побудови паралельного корпусу, зокрема збору даних, вичитці й унормуванню текстів, вилученню нетекстової інформації, трансформуванню текстів у файли необхідного формату, завантаженню корпусу в корпусний менеджер і текстовий аналізатор «Sketch Engine», додаванню метатекстової розмітки, наданню індивідуального доступу користувачам. Хоч в українській корпусній лінгвістиці вже наявні деякі корпуси (Український національний лінгвістичний корпус (УНЛК), Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК) тощо), нестача порівняльних корпусів, зокрема англійсько-українських, усе ж відчутна. З огляду на потужність і швидкість розвитку в наші дні сфери ІТ і на труднощі перекладу ІТ-текстів, зокрема їх термінів, актуально створити англійсько-український паралельний корпус саме для текстів сфери інформаційних технологій. Основну цінність англійсько-українського паралельного корпусу ІТ-текстів убачаємо в тому, що він може бути джерелом великої кількості перекладацьких рішень, що дасть змогу полегшити процес перекладу ІТ-текстів, покращити їх якість, уникнути стихійності перекладів. Показано також, як побудований корпус текстів можна застосувати для здійснення мовознавчих досліджень ІТ-дискурсу та дійти обґрунтованих висновків стосовно вживання в ньому мовних одиниць, визначення особливостей ІТ-термінології, аналізу структурних моделей і способів перекладу термінів, стосовно виокремлення особливостей стилю тексів сфери ІТ з опертям на реальні контексти і статистичні параметри.
2
Ділай, І. П., and М. П. Ділай. "КОГНІТИВНА КОРПУСНА ЛІНГВІСТИКА: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 71–78. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-10.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості сучасного когнітивно-корпусного лінгвістичного підходу та подано огляд напрямів досліджень і тенденцій його застосування на прикладі англійської мови. В останні десятиліття спостерігається тенденція до синергії когнітивно-лінгвістичних теорій і корпусно-лінгвістичної методології. З одного боку, сучасні дослідження з когнітивної лінгвістики використовують корпусні дані як потужну емпіричну базу, а корпусну методологію, зокрема корпусо-базовану, для підтвердження когнітивних гіпотез. З іншого боку, корпусна лінгвістика не може обійтися без інтроспекції, інтуїтивних суджень про мову представників когнітивної лінгвістики. Як наслідок, з’являється низка теорій і методик, які намагаються оптимально поєднати переваги обох. У руслі когнітивної лінгвістики з’являються базовані за вживанні теорії мови, які звертаються до корпусного матеріалу, зокрема даних про частотність уживання, задля вивчення когнітивних репрезентацій. Сюди належить прикладо-базована теорія мовного знання та репрезентації (Р. Ленекер, Дж. Тейлор). Течією, яка намагається поєднати когнітивну й корпусну лінгвістики, є граматика патернів С. Ганстон і Дж. Френсіс. Стрімкого розвитку набула когнітивна корпусна семантика (Д. Ґерертс, Г. Шмід, Д. Дів’як, С. Ґрайс). Корпуси актуальні для вивчення основних проблем когнітивної семантики, зокрема концептуальної метафори, полісемії, синонімії, прототипів, аналізу конструкцій тощо. Одним із популярних напрямів дослідження є вивчення концептуальної метафори із застосуванням корпусо- базованої методології (Р. Ґіббс, А. Стефанович). Корпусо-базовані методи використовуються також у дослідженні прототипів (Дж. Байбі, М. Стаббс). Поняття лексичного праймінгу передбачає, що корпусний конкорданс є своєрідною моделлю ментального конкордансу. Корпусо-керована когнітивна семантика застосовується передусім для аналізу полісемії та синонімії (Д. Ґлинн, Дж. Ньюман, Б. Аткінс, Д. Шьонефельд). Зокрема, запропоновано підхід поведінкових профілів – керованих даними семантичних описів, які застосовують до вивчення полісемії й синонімії (П. Генкс). Перспективним видається застосування мультимодальних корпусів, які інтегрують відео й аудіовиміри та дають можливість дослідити «ситуативне» мовне вживання (В. Еванс, М. Ґрін).
3
Петренко, Є. М. "КОЛОКАЦІЇ З КОМПОНЕНТОМ «РОЗПАЧ» В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ І ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВІДТВОРЕННЯ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 208–12. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-30.
Full textAbstract:
У статті викладено результати дослідження колокацій з лексичним компонентом зі значенням ‘розпач’ в англійській, німецькій та українській мовах, а також висвітлено деякі особливості їх перекладу крізь призму аналізу внутрішньої форми елементів колокацій. Дослідження було проведене шляхом структурно-функціонального та дистрибутивного аналізу з елементами когнітивного підходу. Фактичний матеріал дослідження було відібрано методом суцільної вибірки з національних лінгвістичних корпусів української, англійської та німецької мов, а саме: «Генеральний регіонально анотований корпус української мови», “British National Corpus”, “Mannheimer Korpus für Deutsche Sprache”. У статті розглядаються як усталені, кодифіковані колокації, що зафіксовані в лексикографічних джерелах, так і типові поєднання слів на основі їх частотності у зазначених вище лінгвістичних корпусах. Термін «колокація» у вітчизняній лінгвістиці представлений відносно недавно, з огляду на що він не закріпився остаточно й іноді трактується досить широко. У цій статті надається його уточнене визначення та критерії відмежування від таких суміжних термінів, як ідіома та фразеологізм. Колокації перебувають у перехідній зоні між лексикою та фразеологією, оскільки вони не мають чіткої метафоризації. У цій статті на основі наявних класифікацій колокацій за різними ознаками було здійснено класифікацію колокацій із компонентом зі значенням ‘розпач’ в англійській, німецькій та українській мовах за їх лексичним складом із зазначенням особливостей їх відтворення мовою перекладу залежно від групи, до якої належить колокація. Оскільки на лексичне значення слова впливає як контекст, так і синтагматичні партнери лексеми, словникові одиниці можуть набувати нових значень чи відтінків значень у мовленні. Саме тому лінгвістичні корпуси виступають плідним матеріалом для аналізу функціонування слів. Корпуси допомагають виявити, яким чином і як часто сполучаються слова. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що навіть деякі частотні колокації є лінгвоспецифічними, що може становити труднощі при їх відтворенні мовою перекладу. Це дозволяє виявити відмінності в сприйнятті навколишнього світу носіями певної мови, а також проливає світло на взаємозв’язок мови і мислення, що є актуальними проблемами у межах антропометричного підходу до аналізу лінгвістичних явищ.
4
Романова, Н. В. "АСОЦІАТИ ZUHAUSE: ЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛІ СПРЯМОВАНОГО АСОЦІАТИВНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ)." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 100–105. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-14.
Full textAbstract:
Реферовану статтю присвячено лінгвістичному аналізу асоціатів слова-стимулу ZUHAUSE («рідна домівка») в сучасній німецькій мові. Актуальність студії зумовлена потребою у виявленні специфіки національно-мовного образу світу різних народів із метою подолання перешкод у процесі міжкультурного спілкування. Останнє є не лише механізмом обміну інформацією, а й ефективним способом самоідентифікації. Дослідження виконане на основі матеріалів спрямованого асоціативного експерименту “Emotionen, Gefühle des Menschen”, що проводився впродовж шести місяців (лютий–липень 2012 року) у вишах та інституціях Німеччини гуманітарного напряму. В експерименті брали участь 102 анонімні автохтонні інформанти віком від 18 до 59 років жіночої і чоловічої статі. Корпус отриманих асоціатів, або відповідей-реакцій, становить 100%, його якість залежить від фонових знань і досвіду респондента. Умовно виокремлено такі дві групи асоціатів, як основні й похідні. Основні асоціати збігаються з лексико-граматичним класом пропонованого слова-стимулу – іменником, похідні – виходять за межі лексико-граматичного класу слова-стимулу й постають як прикметники, дієслова, власні назви, словосполучення (прикметники + іменники, займенники + іменники), синтагми та речення. Емпіричний матеріал було зіставлено з узусом або мовною нормою, виявлено більшою мірою відхилення від узусу: Нові значення рідної домівки орієнтовані на абстрактні поняття з позитивною, негативною й нейтральною характеристиками, поява яких детермінована позамовними й мовними чинниками. Запропоновано кілька класифікацій асоціатів: за морфологічною, структурою, ознаками, ґенезою, частотою вживання, орфографією, семантикою та лексико-семантичною структурою. Встановлено такі два основні різновиди мовної свідомості, як типова й нетипова, що опосередковуються перехідною мовною свідомістю. Типовість, нетиповість або перехідність визначено через кількісні показники й обрахунки. Доведено, що асоціати слова-стимулу ZUHAUSE групуються навколо Geborgenheit («захищеність, безпека») та Familie («сім’я»).
5
ГРОМКО, Тетяна Василівна. "ТЕЗАУРУС ЯК ЛІНГВОГРАФІЧНИЙ ОПИС ГОВІРКИ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ." Мова, no. 35 (July 29, 2021): 25–30. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237835.
Full textAbstract:
Метою запропонованої статті є опис та теоретичне осмислення тезаурусу говірки як лінгвографічного продукту, що маючи свою специфіку, становить емпіричне підґрунтя доказової лінгвістики на сучасному її рівні розвитку. Об’єктом є тезаурус говірки, який представляє її лінгварій як мовно-мовленнєву систему. Предмет дослідження – теоретичні та функційні засади і параметризація тезауруса говірки як лінгвографічний об’єкт її опису як мовної системи. Результатом дослідження є обґрунтування тезауруса говірки як цілісного інтегрованого продукту у всьому обсязі його лінгвістичного інформаційного наповнення та дотримання вказаних теоретичних настанов; як лексико- та граматикографічного комплексу, що має спеціально-наукове лінгвістичне призначення; проміжною ланкою між традиційною картотекою і комп’ютерним корпусом; визначення тезауруса з усіма його перевагами щодо традиційного лексикографічного представлення в діалектологіїтощо. Тезаурус – лінгвографічне видання або електронний ресурс, що містить слова (словосполучення, фразеологізми, паремії тощо), розташовані в алфавітному порядку (з відображенням лексикографічних, граматико-графічних, фразеографічних та інших одиниць), що пояснює значення описуваних мовно-мовленнєвих одиниць та надає іншу лінгвістичну інформацію або повідомляє відомості про істот і предмети, які позначаються ними (онімографічні одиниці), а також наводить контексти їх вживання в мовленні певної мовної системи. Висновки. Тезаурус говірки має величезний потенціал як нова технологічна можливість опису лінгварію говіркияк мовної системи. Як лінгвографічний об’єкт, він спроможний вирішити широкий спектр лінгвістичних завдань в удосконаленні й оптимізації науково-інформаційного забезпечення лінгвістичних досліджень.
6
Кочубейник, Ольга. "КРИТИЧНИЙ ДИСКУРС АНАЛІЗ: ЯК ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ РЕПРЕЗЕНТАТИВНІСТЬ КОРПУСУ ТЕКСТІВ?" Psychology of Personality 10, no. 1 (February 20, 2020): 140–48. http://dx.doi.org/10.15330/ps.10.1.140-148.
Full textAbstract:
Нині в психології спостерігається тенденція до поширення зони застосування якісних методів дослідження, котрі звертаються до вивчення лінгвістичних репрезентацій соціальної реальності (наративний аналіз, дискурсивний аналіз, конверсаційний аналіз та інші). Ці методи є, безсумнівно, ефективним інструментом психологічних досліджень. Однак необхідним є чітке розуміння можливостей і обмежень використання цих методів. Статтю присвячено актуальній проблемі оцінювання репрезентативності корпусу текстів, що передбачає включення в нього необхідної і достатньої кількості текстів, яка забезпечить вирішення дослідницьких завдань. Поняття репрезентативності висвітлюється під різними кутами зору, після чого робиться висновок, що особистість дослідника, який формує корпус текстів, значною мірою впливає на його репрезентативність. Автор наголошує на неможливості складання корпусу текстів, вивільненого від настановлень дослідника, що його формував, і вказує на недоліки застосовуваних тактик контролю такого впливу. На основі теоретичного аналізу розкрито роль міждослідницької тріангуляції в забезпеченні репрезентативності корпусу текстів та підвищенні валідності результатів емпіричного дослідження. Авторка підкреслює, що міждослідницька тріангуляція дає можливість сформулювати концептуальні узагальнення на базі результатів, отриманих різними експертами. Застосування такої тріангуляції як дослідницької тактики, необхідної для формування корпусу текстів, відповідає загальним вимогам якісних досліджень. Наприкінці авторка формулює питання, які потребують подальшого дослідження в зазначеному напрямку.
7
Kovbasko, Yurii, and Lesya Ikalyuk. "Соціопсихолінгвістичні особливості функціонування ‘till’/‘until’ в сучасній англійській мові (корпусно-базоване та корпусно-обумовлене дослідження)." PSYCHOLINGUISTICS 30, no. 2 (November 9, 2021): 134–52. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-2-134-152.
Full textAbstract:
Мета дослідження. Стаття спрямована на висвітлення ролі соціопсихолінгвістичних факторів функціонування лексичних одиниць ‘till’/‘until’ в сучасній англійській мові. У фокусі дослідження знаходяться лексичні одиниці ‘till’/‘until’, що є об’єктами функціональної транспозиції, у результаті якої обидві одиниці визначаються та функціонують як прийменники і сполучники, описуються ідентичними словниковими дефініціями, походять від однієї частини мови – прийменника і зазнають функціональної транспозиції виключно в категорію сполучника. Водночас вони характеризуються різним ступенем інституціоналізації в мові, що підтверджується статистичними даними. Відповідно висувається гіпотеза, що розбіжності у використанні цих одиниць залежать від соціопсихолінгвістичних факторів, що характеризують мовлення на сучасному етапі розвитку мови, а також визначають рівень інституціоналізації будь-якого транспозиційного процесу.
Методи та методика дослідження. Аналіз проведено шляхом використання корпусно-базованого та корпусно-обумовленого підходів на основі даних, отриманих з Британського Національного Корпусу (BNC) як найбільш збалансованого та репрезентативного джерела зразків письмового та усного мовлення. У процесі дослідження, соціопсихолінгвістичні фактори поділені на лінгвістичні, що охоплюють: типи дискурсу, типи тексту, похідні типи тексту, сфери використання тексту, сфери використання тексту, що обумовлюються контекстом, типи взаємодії та рівні складності тексту; а також соціопсихологічні, а саме: вік і стать автора (для письмового дискурсу), вік, стать і соціальний клас мовців та респондентів (для усного дискурсу).
Результати та висновки. Отримані дані свідчать про те, що між прийменником та сполучником ‘till’ практично відсутні будь-які розбіжності, за винятком вікових категорій авторів та мовців, що підтверджує спільну семантику одиниць. Показники цих категорій вказують на можливість подальшого ширшого розвитку саме прийменника ‘till’. Між прийменником та сполучником ‘until’ спостерігаються суттєвіші розбіжності, зокрема, з точки зору лінгвістичних факторів. З огляду на те, що саме соціопсихологічні фактори визначають лінгвістичні особливості використання одиниць, відзначаємо, що прийменник ‘until’ має найменшу кількість точок дотику з іншими одиницями дослідження, що обумовлює перспективу його детального аналізу з точки зору сучасної психолінгвістики.
8
Перхач, Роксолана-Юстина Тарасівна. "Корпус інструкцій до медичних препаратів як метод дослідження медичної термінології." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (September 15, 2015): 171–75. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.264.
Full textAbstract:
Ця стаття висвітлює поточне і потенційне використання корпусів в лінгвістичних дослідженнях та розглядає застосування корпусного методу при аналізі медичної термінології на матеріалі українськомовних, польськомовних та німецькомовних інструкцій до медичних препаратів.
9
Решетник, О. А. "ДЕФІНІЦІЇ ПОНЯТТЯ «ДІАГНОСТИКА» НА ТЛІ СУМІЖНИХ ТЕРМІНІВ." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 215–21. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-30.
Full textAbstract:
Від діагностики поточного стану проблеми залежить опрацювання заходів і процедур, спрямованих на поліпшення розуміння проблеми й імплементацію практичних заходів її розв’язання. Метою статті є визначення сутності поняття «діагностика» на тлі суміжних термінів, що передбачає аналіз зазначених понять у різних галузях знань (діагностика у філософському розумінні, технічна, медична, економічна, психологічна, педагогічна, лінгвістична діагностика), окреслення параметрів, які розкривають зміст поняття «діагностика». У статті розкриті перспективи дослідження нової для психолінгвістики корпусно-експериментальної діагностичної процедури. Поняття «діагностика» в міждисциплінарному вимірі позначає теорію, принципи, підходи, методи й інструменти розпізнання, оцінки й вимірювання об’єктів дослідження, визначення причин і динаміки їх змін із метою подальшого прогнозу й надання рекомендацій щодо покращення актуального стану. Продукція кваліфікованої діагностики дозволяє скласти актуальну картину стану досліджуваного об’єкта, визначити процеси, які відбуваються з об’єктом, виміряти їх інтенсивність, установити направленість, окреслити причинно-наслідкові й функційні зв’язки з навколишнім середовищем. Діагностика завжди опосередкована методологічним підґрунтям і діагностичним інструментарієм і використовує прийняту для певної галузі термінологію. Перспективним напрямом дослідження в психолінгвістиці є корпусно-експериментальна діагностика (А.В. Корольова, О.О. Черхава, Н.М. Бобер, Я.В. Капранов), яка дозволяє сформувати науковий об’єм певного поняття за допомогою відбору інформації в корпусі й опрацювати її експериментальним шляхом завдяки комплексу методів і методик. Підґрунтям корпусно-експериментальної діагностики як нової методологічної процедури й методу наукового пізнання стали напрацювання в галузі корпусної лінгвістики, дослідження якої зосереджені на вивченні питань відбору й способів представлення інформації в корпусі для отримання повного уявлення щодо досліджуваного явища й певної мови в цілому.
10
Козелко, І. Р. "ФОНЕТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ У «КОРОТКІЙ ГРАМАТИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» (1906 РІК) П. ЗАЛОЗНОГО." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 126–31. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-18.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано досягнення П. Залозного як укладача фонетичної термінології у «Короткій граматиці української мови» (Полтава, 1906 рік). «Граматика» П. Залозного була авторитетною працею Наддніпрянщини на початку ХХ ст., що ґрунтувалася на наукових позиціях В. Науменка (1889 рік), А. Соболевського (1891 рік), В. Коцовського й І. Огоновського (1904 рік), а також писалася з орієнтацією на термінологічний корпус мови, що його виробляли у Галичині. Ця праця була покликана навчити всіх, хто прагнув знати українську мову, саме тому її основою є рідномовні зв’язки. На початку ХХ ст. розділами граматик були переважно фонетика, морфологія, синтаксис тощо. У «Короткій граматиці української мови» П. Залозного виявлено лінгвістичні терміни, які вчений запропонував для навчання мови у шкільній освіті. У статті зосереджуємо увагу на термінах фонетики у граматиці вченого. Доведено, що фонетичні терміни, що їх фіксує «Коротка граматика української мови», входять та доповнюють лінгвістичну терміносистему П. Залозного. Виявлено, що лише у граматиці вчений вводить низку таких фонетичних термінів: «глухі самозвуки», «піднебенні співзвуки», «опуст». Для фонетичних термінів, якими оперує П. Залозний у своїй роботі, характерне частиномовне вираження. Приналежність цих термінів до тієї чи тієї частини мови відтворює авторський підхід вченого до вироблення фонетичної термінології. У граматиці П. Залозного переважають фонетичні найменування, які відображають модель «прикметник+іменник», менш вживаними є терміни за структурою «іменник та іменник+іменник». Наголошено на цінності термінотворчої діяльності П. Залозного у контексті його доби. Вироблена фонетична термінологія у граматиці вченого сприяла гарному засвоєнню вчення про фонетику української мови. У статті стверджується, що термінологічну справу продовжували реалізовувати Г. Шерстюк та В. Коцовський, І. Огоновський у їхніх граматиках. Підтвердженням цієї думки є абсолютний збіг фонетичних термінів у навчальних книгах вчених.
Dissertations / Theses on the topic "Лінгвістичний корпус"
1
Главчева, Юлія Миколаївна, Ольга Валеріївна Каніщева, and Максим Ігорович Главчев. "Визначення авторського стилю в академічних текстах: емпіричні дослідження." Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/33009.
Full text
2
Оліфенко, І. В., and Наталя Володимирівна Борисова. "Автоматичний постегінг корпусу текстів." Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38106.
Full text
3
Кобякова, Ірина Карпівна, Ирина Карповна Кобякова, Iryna Karpivna Kobiakova, and V. V. Stepanov. "Modeling the human life frame concept." Thesis, Sumy State University, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64767.
Full textAbstract:
Cognitive linguistics is a linguistic branch that considers ways of collecting, keeping and using verbalized knowledge. It is a science about language itself as well as about a reflected world picture. In its broadest meaning, world picture is regarded as a knowledge set about reality that was generated by public, group or individual consciousness. World pictures are divided into objective-reality, cognitive and linguistic pictures.