Relevant bibliographies by topics / Лінгвісти

Academic literature on the topic 'Лінгвісти'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Лінгвісти.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Лінгвісти"

1

ПОВЄТКІНА, Олександра Вікторівна. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІСЕМІЇ В КОНТЕКСТІ ЗМІНИ НАУКОВИХ ПАРАДИГМ." Мова, no. 35 (July 29, 2021): 181–86. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237853.

Full text
Abstract:
Мета статті — проаналізувати та зіставити методологічні принципи дослідження семантики та полісемії лексичних одиниць, якими керуються різні лінгвісти та які зумовлені парадигмою наукового знання — порівняльно-історичною, системно-структурною, антропоцентричною. Об’єктом дослідження став зміст праць лінгвістів-представників різних наукових парадигм. Предметом дослідження — методологічні принципи вивчення лексичної полісемії. У роботі використано методи аналізу, узагальнення, а також зіставний та гіпотетико-дедуктивний. У результаті вивчення наукових праць Є. Куриловича, Р. Якобсона, В. В. Виноградова. Ю. Д. Апресяна, А. Вежбицької, А. А. Залізняк, О. С. Кубрякової, І. М. Кобозевої було простежено, як парадигма — домінуючий дослідницький підхід до мови — впливає на методи вивчення лексичної полісемії, а також виявлено основні риси сучасного когнітивно-дискурсивного підходу до лексичної семантики та полісемії. Зроблено такі висновки. Оскільки основоположними постулатами когнітивної лінгвістики є уявлення про мову як частину пізнавальної діяльності людини, ідеї про те, що саме мова дає змогу вивчати когнітивні процеси, які знаходять, здебільшого, іконічне відображення у мовних структурах, то перед лінгвістами постає задача вивчати співвідношення когнітивних і мовних структур. На сучасному етапі розвитку науки виявляється недостатність наявних словникових тлумачень. Від завдань щодо класифікації різних типів лексичних значень лінгвістика перейшла до аналізу когнітивних засад формування мовних значень. У новій парадигмі актуалізована установка на розвиток і доповнення класичної теорії полісемії дослідженням семантики багатозначного слова у когнітивному та дискурсивному аспектах. Становлення когнітивно-дискурсивної парадигми призвело також до усвідомлення необхідності залучення знань суміжних наукових дисциплін.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

СТЕРЛІКОВА, М. С. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ІМЕННИКІВ У ПІСЕННОМУ ДИСКУРСІ 2010-Х РР." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», no. 3 (February 16, 2022): 146–52. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.21.

Full text
Abstract:
У цій статті розглядаються особливості використання іменників у текстах пісень британської незалежної сцени 2010-х років. Іменники, які є об’єктом дослідження, використовуються авторами пісень для позначення конкретних культурно мотивованих явищ та передачі універсальних концептів, властивих кожній людині. Лінгвісти всіх теоретичних напрямів згодні з тим, що лексична категорійність є однією з найважливіших і найскладніших проблем у лінгвістиці. Одне з головних питань категорійності: чи існує універсальний семантичний критерій, який мотивує приналежність до категорії окремою мовою і, ширше, у різних мовах? Більшість сучасних лінгвістів, особливо ті, хто підходить до цієї проблеми з функціоналістської та когнітивної точок зору, слідом за традиційними граматистами вважають пошук умовних універсалій, які лежать в основі приналежності до категорій, продуктивною дослідницькою програмою. Слід зазначити, що вирішальним моментом у дослідженні семантичних класів іменників є екстралінгвістичне середовище, тобто зовнішні чинники, які спонукали автора використати певні лексичні одиниці. Логічно припустити, що кожна людина наділяє лексичні одиниці унікальним, властивим лише їй змістом, і у зв’язку з цим ми стикаємося з декількома способами інтерпретації тексту пісні: через призму автора пісні та через призму аудиторії. Автором текстів пісень гурту Bring Me The Horizon переважно є Олівер Сайкс, уродженець Ешфорда, Кент, Англія. Географічне положення, безперечно, відіграло вирішальну роль у процесі написання текстів пісень, оскільки Bring Me The Horizon стали справжнім британським культурним феноменом. Оліверу Сайксу вдається не тільки зобразити досвід, який викликає відгук у його міжнародних шанувальників, а й інкорпорувати елементи, притаманні британській колективній свідомості. Проаналізувавши останній альбом гурту Bring Me The Horizon “Post Human: Survival Horror”, ми виділили наступні семантичні класи іменників: Heavenly Domain, Desperation, Violence, Animals, Habitat, Temporality, Ignorance, Emotional State. Це домінантні категорії, які Олівер Сайкс спробував донести до громадськості під час кризи COVID-19. Більш детальний огляд мотивів використання конкретних іменників міститься в емпіричній частині статті.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Коляда, Еліна, and Тетяна Лісінська. "БАЗОВІ ПОНЯТТЯ СЕНСОРНОЇ ЛІНГВІСТИКИ." Актуальні питання іноземної філології, no. 12 (June 22, 2021): 125–32. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-19.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто ключові поняття сенсорної лінгвістики, яка вивчає систему мовних репрезентацій фізіологічних показників п’яти органів чуття – зору, слуху, нюху, смаку і дотику. Відчуття відображають властивості предметів і явищ навколишнього світу. За обсягом сприйнятої інформації в ієрархії п’яти сенсорних підсистем людини перше місце посідає зір, друге – слух. Реєстратором результатів сприймання є перцептивні мовні засоби, де лексичний рівень найбільш значимий. Нерівноцінність перцептивних відчуттів, як і різна кількість мовних знаків їх вираження, знаходить своє відображення в словниковому складі мови. Вербалізатори чуттєвого сприймання в мовній системі морфологічно представлені різними частинами мови: іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками, оскільки всім повнозначним словам притаманна номінативна функція. З огляду на категорійне значення в іменнику сенсорна ознака є опредметненою; прикметник виражає сенсорну ознаку як статичну, невіддільну від предмета; дієслово виражає динамічну сенсорну ознаку; у прислівнику сенсорна ознака – це ознака іншої (процесуальної чи статичної) ознаки. Інтерес науковців до результатів мовної об’єктивації чуттєвого сприймання породжує перцептивність як лінгвістичну категорію. Базовим для сенсорної лінгвістики є поняття “сенсорний”, що використовується нарівні з поняттям “перцептивний”. Однак в англомовній традиції “сенсорний” співвідноситься з відчуттям, а “перцептивний” – зі сприйманням. Для називання окремого виду відчуття лінгвісти використовують термін “перцептивний модус”. Для позначення назв відчуттів слугують терміни латинського походження: “візуальний”, “аудіальний”, “тактильний” (“гаптичний”), “ольфакторний”, “густативний”. Ключовим для праць із сенсорики є поняття “сенсорний досвід”. Саму людину, що зазнає відчуття, називають перцептором, перципієнтом або експериєнцером. Терміни перцептор і перципієнт співвідносяться з актуальним, наявним сенсорним досвідом, який здобувається “тут і зараз”, а експериєнцер – із сукупним сенсорним досвідом, акумульованим упродовж життя людини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Берлінський, Ю. В. "ЛІНГВІСТИЧНІ ВІДМІННОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ТА НЕПРОФЕСІЙНОГО ДИСКУРУ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 21–26. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-3.

Full text
Abstract:
У статті аналізуються актуальні підходи до визначення понять «професійний дискурс» і «непрофесійний дискурс» в сучасній лінгвістиці. Дослідження дискурсу у статті проводиться в межах соціолінгвістичного підходу. Проблематика статті є затребуваною в сучасній лінгвістиці, оскільки сьогодні професійний дискурс стає предметом безлічі вітчизняних і зарубіжних досліджень, а приватні положення цієї теми, як і базова термінологія, все ще стають предметом активних наукових дискусій, що призводить до відсутності уніфікованих визначень і стандартизованих категорій в цій темі. Об’єктом дослідження є дискурс, предметом дослідження – визначення понять «професійний дискурс» і «непрофесійний дискурс». Досліджуються погляди різних учених на поняття професійного дискурсу, визначаються його межі. Вивчаються структура професійного дискурсу і вимоги до нього, висунуті різними лінгвістами. Розглядаються критерії дискурсу, встановлені вченими, і вивчається відсутність можливості висунути єдині критерії до цього феномена. Вивчаються підходи лінгвістів до класифікації дискурсу. Аналізується співвіднесеність професійного та інституційного дискурсу в сучасній лінгвістиці. На основі представленого аналізу встановлюється загальне та відмінне в тлумаченнях професійного і непрофесійного дискурсів в сучасній лінгвістиці. Виділяються компоненти, що дають змогу вважати дискурс професійним, та обов’язкові для такого віднесення. Надається визначення поняття «непрофесійний дискурс». Розглядається можливість переходу одного виду професійного дискурсу в інший в умовах переходу ключових елементів дискурсу. Аналізуються функції непрофесійного дискурсу і проводиться зіставлення основних таких функцій з функціями професійного дискурсу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Костик, О. І. "Лінгвістика крізь межі культур (зіставний метод лінгвістики)." Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 14 (2008): 238–45.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Костик, О. І. "Лінгвістика крізь межі культур (зіставний метод лінгвістики)." Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 14 (2008): 238–45.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Маленко, О. О. "ПОНЯТТЯ ВІДСУТНІСТЬ ЯК ЛІНГВОКОГНІТИВНА КАТЕГОРІЯ: РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ В МОВНІЙ СИСТЕМІ." Лінгвістичні дослідження, no. 52 (2020): 246–49. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.24.

Full text
Abstract:
Серед базових абстрактних понять, долучених до формування концептуальної картини людини й спільноти, належить «відсутність» як компонент опозиційної онтологійної дихотомії «присутність – відсутність». У вимірі цієї дихотомії відбувається виокремлення тих об’єктів буття, що є обов’язковими для людини, натомість їхня відсутність усвідомлюється як руйнація упорядкованості й цілісності, загроза гармонійному перебігу життя. Лінгвістичний аналіз цього важливого поняття в проекції на когнітивні аспекти його вербальної репрезентації відповідає потребам сучасної лінгвістики щодо вивчення й опису різнорівневих мовних одиниць як засобів внутрішньої категоризації онтологійно важливих сутностей. Свого часу Олена Кубрякова визначила вектор когнітивних досліджень у лінгвістиці установкою на те, що мову варто вивчати «не лише як унікальний об’єкт, який розглядається в ізоляції, але значною мірою і як засіб доступу до всіх ментальних процесів, що відбуваються в голові людини й визначають її власне буття й функціонування в суспільстві» (Кубрякова, 2004: 9). Саме в таких дослідницьких стратегіях і перебуває лінгвістика ХХІ століття, дедалі глибше занурюючись у ментальні аннали мовного освоєння людиною дійсності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Мельничук, О. Д. "АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНЦЕПТІВ ЯК ТЕОРІЙ КАТЕГОРІЙНОЇ ПОДІБНОСТІ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 175–80. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-25.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена одній з важливих проблем сучасної лінгвістики – мовній категоризації. Запропонований семантико-когнітивний підхід опису категорій та особливостей мовної категоризації є актуальним у світлі сучасної науки, його використовують для повної характеристики представленого явища. У межах цього підходу розглядаємо також атрибутивні теорії організації категорій – класичний підхід, прототиповий та екземплярний. Представляємо та аналізуємо принципи організації та побудови різнотипових категорій, зважаючи на те, що науковці описують цей феномен з різних точок зору та в межах різних лінгвістичних теорій – денотативно-референційної, функційно-семантичної, теорії фреймової семантики та семантико-когнітивної теорії категорій. Оскільки мова використовує загальний когнітивний апарат, то і мовні категорії представляються категоріями того ж типу, що й інші категорії в поняттєвій системі, наприклад, вони демонструють прототипові ефекти та ефекти базового рівня. Однією з представлених проблем є зв’язок відмінностей, які існують в реальному світі, та відмінностей, що фіксуються засобами мови. Існування категорій зумовлене тим, що в основі їх функціонування лежать не особливості конкретної мови, а визначена модель знання. Важливим чинником є внутрішня організація категорії, яка охоплює ядро та периферію. У зв’язку з тим, що когнітивна лінгвістика – це дисципліна, яка залучає науковців різних галузей, отже заснована на когнітивному та психологічному методах, сучасна лінгвістика привносить нові пояснення щодо організації знань про світ у свідомості мовця. Когнітивний підхід до аналізу мови полягає у виявленні та поясненні процесів категоризації і концептуалізації, які відтворені в мові. Одиницею концептуалізації в когнітивній лінгвістиці є концепт (поняття), який розуміють як результат когніції (пізнання). У концепті згідно з когнітивним та лінгво-культурним тлумаченням сконцентрована не тільки семантика мовної одиниці. Концепт є одиницею ментального лексикону і становить сукупність значень, цінностей і норм як результат пізнавальної діяльності людини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Омеляненко, Алла Володимирівна. "РОЗВИТОК ДІАЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ СПІЛКУВАННЯ У НАВЧАННІ ДІТЕЙ СТАРШОГОДОШКІЛЬНОГОВІКУ СКЛАДАТИ РОЗПОВІДЬ-РОЗДУМ." Інноватика у вихованні, no. 10 (November 7, 2019): 194–99. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.160.

Full text
Abstract:
Анотація.У статті висвітлюються питання встановлення послідовних стадій формування умінь дітей складати розповідь-роздум: інформаційно-змістова, діалогічна, репродуктивна, самостійного продукування. На основі аналізу психолого-педагогічної, лінгвістичної та лінгводидактичної літератури з’ясовано різні підходи науковців щодо сутності та характеристики зв’язного мовлення. Сформульована мета статті – дослідження послідовних стадій формування умінь дітей складати розповідь-роздум, серед яких є діалогічна. Розкрито сутність зв’язного мовлення, яке виконує низку важливих функцій, головною з-поміж яких є комунікативна функція, що реалізується у двох основних формах – діалогічній і монологічній. Автор зазначає, що кожна з цих форм має свої специфічні особливості, які визначають зміст і характер методики їх формування. Лінгвісти протиставляють діалог та монолог , виходячи з їх різної комунікативної спрямованості, лінгвістичної та психологічної природи. Учені наголошують на взаємозв’язку діалогу та монологу , зазначаючи, що репліка мінімонологічна, а монолог – це репліка діалогу. Характеристика діалогу та монологу необхідна для розуміння становлення розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку. Автором встановлено послідовні стадії формування умінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум. Серед них діалогічна, у процесі якої створювалися ситуації сумніву, зіткнення різних позицій, складалися діалоги з репліками-судженнями, репліками-обгрунтуваннями, репліками-ствердженнями, діалоги-роздуми. Перспективу подальшого дослідження автор вбачає в змістовому наповненні послідовних стадій формування умінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Марченко, В. В., and А. O. Шинкаренко. "МОВА КВІР-СПІЛЬНОТИ: ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЛЕНГУ ДРЕҐ-КВІНС (НА МАТЕРІАЛІ ТЕЛЕШОУ RUPAUL’S DRAG RACE)." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 140–46. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-23.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу особливостей мовної ідентифікації представників квір-спільноти, зокрема сленгових виразів із вокабуляру дреґ-квінс. Наукова розвідка належить до категорії досліджень «лавандової» лінгвістики – молодої гілки соціолінгвістики та загального мовознавства, що популяризується серед лінгвістів-антропологів. У статті окреслюються теоретичні засади перенесення ідей квір- теорії в лінгвістику, спираючись на роботи західних дослідників із метою критичного дослідження дискурсивного формування гетеронормативності. З’ясовано, що мову квір-спільноти розглядають у безпосередньому зв’язку з її носіями, рівнем їхньої культури, духовними цінностями, переконаннями, статтю, уподобаннями тощо. Сленг дреґ-квінс визначено як особливу, характерну для квір-середовища спеціалізацію загальнонаціональної мови, яка ґрунтується на загальній для всіх стилів системі фонетичних, граматичних і лексичних засобів. Визначено, що серед ключових мовних характеристик сленгу дреґ-квінс є запозичення також і з суміжних соціолектів, з якими взаємодіє мова квір-спільноти, зокрема з арґо та мовою поларі. З’ясовано, також, що, крім запозичень, для поповнення лексики дреґ-спільноти найбільш характерними шляхами є перенесення найменування за формою та якістю предмета, метафоризація, переосмислення якості предмета і перенесення його ознаки на людину. У статті розглядається сутність понять «квір», «сленг», «поларі», “drag queens”, пояснення яких супроводжується переліком популярних та найчастотніших сленгових виразів з їх певним прагматичним характером. Аналізовані одиниці базуються на матеріалі сучасного американського телешоу “Rupaul’s Drag Race”, що є ключовим «драйвером» популяризації квір-сленгу сьогодні. Окреслено перспективи подальшого вивчення соціолектів як середовища розвитку інклюзивності і каналів поширення нового в загальнонаціональній мові.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Лінгвісти"

1

Мороз, М. С. "Важливість володіння англійською мовою для спеціалістів-гуманітаріїв." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8151.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Сибірцева, Ю. С. "Дискурсивна лінгвістика." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30793.

Full text
Abstract:
Однією з найпомітніших ознак сучасної проблемної ситуації (класифікаційної одиниці наукового знання) в лінгвістиці можна вважати бурхливий розвиток функціонально-комунікативних досліджень. У межах останніх органічно поєднується вивчення “власне” мовних процесів і різноманітних духовних, психологічних, соціальних та інших виявів людини, яка постійно “живе в мові”. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30793
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Чуднівець, А. О. "Теорія інформації в лінгвістиці." Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77501.

Full text
Abstract:
Теорію інформації вперше виокремив відомий математик Клод Шеннон як розділ математичної теорії зв’язку, та з плином часу вона почала використовуватись в різних науках , і лінгвістика – не виняток. Опираючись на теорію інформації, стилістика декодування робить акцент спочатку на емоційність літератури - на ті емоції, які можуть бути викликані в читача якимось твором. Використання теорії інформації до проблем стилістики можливе, спираючись саме на сукупність її загальних ідей і філософську корисність.
Теорию информации впервые выделил известный математик Клод Шеннон как раздел математической теории связи, и с течением времени она стала использоваться в различных науках, и лингвистика - не исключение. Опираясь на теорию информации, стилистика декодирования делает акцент сначала на эмоциональность литературы - на те эмоции, которые могут быть вызваны у читателя каким-то произведением. Использование теории информации к проблемам стилистики возможно, опираясь именно на совокупность ее общих идей и философскую полезность.
Information theory was first singled out by the famous mathematician Claude Shannon as a branch of the mathematical theory of communication, but over time it began to be used in various sciences, and linguistics is no exception. Based on the theory of information, the style of decoding emphasizes first on the emotionality of literature - on those emotions that can be evoked in the reader by a work. The use of information theory to the problems of stylistics is possible, based on a set of its general ideas and philosophical usefulness.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Нефедченко, Оксана Іллівна, Оксана Ильинична Нефедченко, and Oksana Illivna Nefedchenko. "Поняття емпатії в лінгвістиці." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39998.

Full text
Abstract:
Розвиток сучасної лінгвістики тісно пов‘язаний з відображенням почуттів у мові та способів прояву емоційного ставлення співрозмовників один до одного. Здатність комуніканта розпізнавати емоційний стан іншого, прийняти переживання як свої та надати підтримку називається емпатією. Термін ―емпатія‖ походить від грецьких en – всередині та pathos – почуття, страждання, хвороба й означає відчуття, співпереживання та розуміння психологічного стану іншої людини, вміння поставити себе на її місце. Поняття емпатії бере початок з психології, куди воно було введене Е. Тітченером та означало розглядання ситуації з точки зору співрозмовника, емоційне вчуття, розуміння сприйняття його актуального емоційного стану. Але в лінгвістиці емпатія має інші категорії та вияви.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Мазарук, М., and M. Mazaruk. "Лінгвокультурний аспект у сучасній лінгвістиці." Thesis, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2020. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/5547.

Full text
Abstract:
В статті розглянуто лінгвокультурний концепт. Лінгвоконцептологія синтезує в собі ідеї філософського аналізу пізнавального світу, когнітивного моделювання дійсності, культурологічного опису етнічної та соціально-групової специфіки світорозуміння, семантичного структурування реальності. Основу категоріального апарату цієї галузі складає поняття концепту, який є стрижневим терміном понятійного апарату культурологічної лінгвістики. В статье рассмотрен лингвокультурний концепт. Лингвоконцептология синтезирует в себе идеи философского анализа познавательного мира, когнитивного моделирования действительности, культурологического описания этнической и социально-групповой специфики миропонимания, семантического структурирования реальности. Основу категориального аппарата этой отрасли составляет понятие концепта, который является стержневым термином понятийного аппарата культурологической лингвистики. The article deals with the linguocultural concept. Linguoconceptology synthesizes the ideas of philosophical analysis of cognitive world, cognitive modeling of reality, culturological description of ethnic and socio-group specificity of the worldview, semantic structuring of reality. The basis of the categorical apparatus of this branch is the concept of concept, which is the core term of the conceptual apparatus of cultural linguistics.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Зозуля, Марія Олександрівна. "Дослідження метафори у когнітивній лінгвістиці." Thesis, Міжнародна наукова інтернет-конференція, присвячена 40-річчю створення кафедри англійської філології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника ELLIC, 13 березня –13 квітня 2013 р.: тези доп. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ellic.pu.if.ua/viewtopic.php?f=8&t=71, 2013. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/10709.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Степанов, Віталій Валерійович, Виталий Валерьевич Степанов, and Vitalii Valeriiovych Stepanov. "Синергетична інтерпретація концепту в сучасній лінгвістиці." Thesis, Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2018. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/85322.

Full text
Abstract:
Тези доповіді розкривають сучасний погляд на концепт як самоорганізовану еволюційну систему у контексті синергетичної парадигми лінгвістики.
Тезисы доклада раскрывают современный взгляд на концепт как самоорганизованную эволюционную систему в контексте синергетической парадигмы лингвистики.
The report reveals a modern concept perspective as a self-organizing dynamic system within the synergetic linguistic paradigm.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Василенко, В. А. "Юридична лінгвістика: актуальність становлення, перспективи розвитку." Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20229.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Завгородня, В. І. "Текст у світлі завдань когнітивної лінгвістики." Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25545.

Full text
Abstract:
Когнітивна лінгвістика – це лінгвістична дисципліна, в якій функціонування мови розглядається як різновид когнітивної діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджуються через мовні явища. Когнітивна лінгвістика розвиває успадковану від лінгвістики, філософії та психології класичну проблему зв’язків між мовою та мисленням, що традиційно вирішувалась у лінгвістиці через лінгвістичний аналіз понять, суджень та умовиводів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Ясінська, О. В. "Новітні методологічні аспекти вивчення сучасної лінгвістики." Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47628.

Full text
Abstract:
На сучасному етапі розвитку філологічної науки актуальне когнітивне дослідження мови, метою якого є розуміння того, як здійснюються процеси сприйняття, категоризації та осмислення світу, як відбувається накопичення знань, які системи забезпечують різні види діяльності з інформацією.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Лінгвісти"

1

Бук, С. Н. Основи статистичної лінгвістики. Львів: Львівський національний університет ім. І.Франка, 2008.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Панчук, В. В. У світі прикладної лінгвістики. Луцьк: Вежа, 2000.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Прадід, Ю. Ф. У царині лінгвістики і права. Сімферополь: Ельіньо, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Карпусь, І. В. Прикладна лінгвістика: наука і мистецтво. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Ланде, Д. В. Елементи комп"ютерної лінгвістики в правовій інформатиці. Київ: НДІІП НАПрН України, 2014.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ланде, Д. В. Елементи комп"ютерної лінгвістики в правовій інформатиці. Київ: НДІІП НАПрН України, 2014.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Ланде, Д. В. Елементи комп"ютерної лінгвістики в правовій інформатиці. Київ: НДІІП НАПрН України, 2014.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Ланде, Д. В. Елементи комп"ютерної лінгвістики в правовій інформатиці. Київ: НДІІП НАПрН України, 2014.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Панчук, В. В. Експериментальне дослідження у прикладній лінгвістиці: робимо перші кроки. Луцьк: Вежа, 1999.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Панчук, В. В. Експериментальне дослідження у прикладній лінгвістиці: робимо перші кроки. Луцьк: Вежа, 1999.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Book chapters on the topic "Лінгвісти"

1

Романова, Н. В. "ЛІНГВІСТИКА ЕМОЦІЙНОГО ДОСВІДУ ГЕРМАНСЬКОГО ФЕОДАЛЬНОГО ТОВАРИСТВА ХІІІ СТОЛІТТЯ." In СУЧАСНА ФІЛОЛОГІЧНА НАУКА: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ, 158–86. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-242-8-7.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Федорова, О. В. "НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ." In СУЧАСНА ФІЛОЛОГІЧНА НАУКА: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ, 214–46. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-242-8-9.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Лапшина, О., and О. Комочкова. "Різновекторність предметної специфіки професійної підготовки фахівців з лінгвістики в Україні та Великій Британії." In СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ, 30–38. Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», 2022. http://dx.doi.org/10.32782/978-966-289-635-0-4.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Panchenko, O. I., and K. Yu Shevchyk. "СТИСЛИЙ ТЕКСТ ХХІ СТОРІЧЧЯ ЯК ПРОБЛЕМА ЛІНГВІСТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ)." In SCIENTIFIC DEVELOPMENTS OF EUROPEAN COUNTRIES IN THE AREA OF PHILOLOGICAL RESEARCHES, 379–95. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-56-3.2.4.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Лінгвісти"

1

Мірошник, Діана. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ." In THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS, chair Інна Козубай. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-10.12.2021.v2.28.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Степанова, Анастасія. "ЮРИДИЧНА ЛІНГВІСТИКА: ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ." In РОЗВИТОК НАУКОВОЇ ДУМКИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА: СУЧАСНИЙ ДИСКУРС, chair Інна Козубай. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/13.11.2020.v3.18.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Лавриненко, Тетяна. "АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЛІНГВІСТИКИ В МОВНІЙ КУЛЬТУРІ." In THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-28.05.2021.v1.71.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Бойко, В. В. "Текст і дискурс у площині лінгвістики та літературознавства." In CHALLENGES OF PHILOLOGICAL SCIENCES, INTERCULTURAL COMMUNICATION AND TRANSLATION STUDIES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-90-7-16.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Павлова, І. Г. "Український конфесійний текст у вимірах сучасної лінгвістики (на матеріалі проповідей Василя Липківського)." In PHILOLOGICAL SCIENCES AND TRANSLATION STUDIES: EUROPEAN POTENTIAL. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-110-7-6.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Лінгвісти"

1

Березовська-Савчук, Н. А. Суб’єктна синтаксема у сучасній лінгвістиці. Криворізький державний педагогічний університет, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1966.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Арешенков, Ю. О. Види текстової інформації та дидактичні аспекти лінгвістики тексту. Криворізький державний педагогічний університет, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5534.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто ті аспекти структури та семантики тексту, які мають складати основний зміст відповідних тем шкільного курсу української мови. Особлива увага приділяється з ясуванню природи та специфіки семантичної інформації тексту, механізму виведення прихованого смислу мовних одиниць з урахуванням референційних та комунікативних пресуппозицій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Гарлицька, Т. С. Теоретико-методологічні принципи вивчення міського мовлення в лінгвістиці. Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3909.

Full text
Abstract:
У статті розглядається поліпарадигмальний підхід до наукового дослідження мови міста, що ґрунтується на традиційній системі наукових парадигм: порівняльно-історичній, системно-структурній та антропоцентричній. Основна увага зосереджена на соціолінгвістичному та лінгвокультурологічному напрямках дослідження міського мовлення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Дороніна, Тетяна Олексіївна. Гендерная лингвистика: современное состояние и перспективы исследований. КДПУ, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5525.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена гендерній лінгвістиці. Автор зупиняється на характеристиці сучасного етапу розвитку гендерного напрямку в лінгвістиці і накреслює шляху подальших досліджень гендерних проблем у вітчизняному мовознавстві.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Колоїз, Ж. В. Душа живе любов’ю й словом (до 75-річчя від дня народження Володимира Семеновича Калашника). Криворізький державний педагогічний університет, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/525.

Full text
Abstract:
Подано біографію та відомості про науково-педагогічний шлях ученого-лінгвіста, доктора філологічних наук, професора В. С. Калашника – відомого фахівця з теорії та практики перекладу, лексикології, фразеології, лінгвопоетики, соціолінгвістики, термінології, фоностилістики й культури мови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Арешенкова, О. Ю. Сучасні трактування поняття реклами та параметри її класифікації. Міжнародний гуманітарний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2101.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Колоїз, Ж. В. Молитва як конфесійний і художній текст. Видавничий дім, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/538.

Full text
Abstract:
У статті порушуються проблеми текстуальної лінгвістики; молитва розглядається як конфесійний та художній текст; аналізуються семантичні, функціональні та стилістичні особливості конфесійної та художньої (поетичної) молитов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Малигін, О. Г. Интеграция прагматической лингвистики в дидактическую концепцию. Криворізький державний педагогічний університет, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5454.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються проблеми інтеграції прагматичної лінгвістики у дидактичну концепцію викладання іноземних мов за кордоном. Зазначені аспекти прагма-функціопальної концепції, які вшивають на викладання іноземних мову Європі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Малигін, О. Г. Интеграция прагматической лингвистики в дидактическую концепцию. Криворізький державний педагогічний університет, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5497.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються проблеми інтеграції Прагматичної лінгвістики у процес викладання другої іноземної мови в середніх школах за кордоном. Зазначено фактори національної культури, які треба враховувати при викладанні іноземної мови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Корецька, Д. Д., and Л. О. Луценко. Політичний дискурс у перспективі сучасних лінгвістичних досліджень. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5983.

Full text
Abstract:
Проаналiзовано поняття дискурсу та полiтичного дискурсу, його складовi, методи лiнгвiстичного аналiзу і функцiї в сучасній лінгвістиці. Визначено поняття «дискурс» та «полiтичний дискурс». Розкрито лiнгвiстичні пiдходи до визначення полiтичного мовлення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Лінгвісти' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses Books
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography