Relevant bibliographies by topics / Культурний процес

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Book chapters
  5. Conference papers
  6. Reports

Academic literature on the topic 'Культурний процес'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Культурний процес.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Культурний процес"

1

Хлистун, O., М. Проскуріна, Л. Малоока, В. Мішкой, В. Коренев, and А. Туз. "ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО КУЛЬТУРНОГО ПРОДУКТУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 454–63. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3705.

Full text
Abstract:
Анотація. Досліджено вплив глобалізаційних процесів на створення національного культурного продукту. Визначено, що глобалізація сприяє розширенню кордонів і створює виклики для створення національних культурних продуктів. На нинішній день культурний продукт забезпечує рух і розвиток суспільства, а також разом з його розвитком створюються нові цінності, нові потреби у населення та нові значення, а також нові культурні символи. Це висвітлено в Законі України «Про національний культурний продукт», який спрямований на стимулювання розвитку та підтримки української культури. На території України існує необхідність реформування державної підтримки розвитку культури і креативних індустрій. Як інституція, УКФ втілює нову модель України, яка отримує державну фінансову підтримку ініціатив у сфері культури і креативних індустрій. Продукти культури — це товари і послуги з особливими потребами, відзначено, що купуючи культурний продукт, споживач отримує враження та емоції Процес їх купівлі вимагає чіткого усвідомлення та певних зусиль від споживачів. Розкрито сутність довгострокової стратегії розвитку української культури — стратегії реформ. Вона зазнала змін, зумовлених появою нових внутрішніх структур і зв’язків. Висвітлено культурно-інформаційні процеси в умовах глобалізації. Культурна глобалізація — це новий етап інтеграційних процесів у світі, її процеси зачіпають усі сфери життя суспільства — від економіки і політики до культури та мистецтва.З розвитком культурно-економічного обміну між країнами в ринковому обігу бере участь дедалі більше товарів і послуг, ускладнюється галузева структура, збільшуються обсяги міжнародної торгівлі. Приплив ресурсів у цю сферу передусім є результатом зростання духовно-естетичних потреб людини в сучасному світі, посилення впливу культури на якість людського капіталу та економічне зростання. Визначено, що основними особливостями культурної продукції є: культурний продукт у формі товарів чи послуг, матеріальних чи нематеріальних; емоційна складова, що сприймається споживачем; супутні товари і послуги, що сприяють реалізації культурного продукту. Ключові слова: культура, глобалізація, культурний продукт, креативне виробництво, національний продукт, креативна індустрія. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 17
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Білецька, Оксана Олександрівна. "ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ ТРАНСФЕР В СИСТЕМІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ." Питання культурології, no. 37 (May 28, 2021): 114–24. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236009.

Full text
Abstract:
Мета статті — вивчення лінгвокультурного трансферу в системі міжкультурної комунікації. З урахуванням соціальної та культурної специфіки міжкультурної комунікації та її посередників, для досягнення мети дослідження необхідним є дослідити концепт «культурного трансферу», взаємозв’язок культури та мови в контексті міжкультурної комунікації та пізнання, взаємодію культури й перекладу у збагаченні вихідної та приймаючої культури, а також перекладацький процес як механізм реалізації лінгвокультурного трансферу в системі міжкультурної комунікації. Методологія дослідження полягає у використанні таких методів як вивчення, аналіз та узагальнення з метою розкриття поняття «культурний трансфер», з’ясування культурних та мовних аспектів міжкультурної комунікації, визначення перекладу як інструменту лінгвокультурного трансферу при передачі інформації в контексті взаємодії культур. Наукова новизна роботи ґрунтується на соціокультурній специфіці лінгвокультурного трансферу в системі міжкультурної комунікації, яка реалізується засобами перекладу як виду діяльності, що сприяє культурному збагаченню та культурній взаємодії. Висновки. Культурний трансфер — це взаємодія культур, що виникає як наслідок відмінностей між ними. Через особливості історичного розвитку певної країни та своєрідність її мовних та словесних традицій, ця взаємодія культур у формі міжкультурного діалогу стає можливою за умов адаптації культурних цінностей культурою, що приймає, та/чи входження елементів цієї культури до вихідної культури. Своєю чергою, лінгвокультурний трансфер — це чинник, що впливає на глибинні структури мови приймаючої культури, а саме на її концептуальні структури. Завдяки цьому концептуальна сфера культури- реципієнта збагачується, сприяючи кращому розумінню характеристик вихідної культури. Отже, в процесі передачі мовно-культурної інформації, лінгвокультурний трансфер стає ключем до встановлення міжкультурних контактів та міжкультурної взаємодії, кінцевим результатом яких є взаємозбагачення як вихідної, так і приймаючої культури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Тетяна, Гаєвська. "«КУЛЬТУРНИЙ ПРОДУКТ» У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (February 6, 2021): 127–33. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.373.

Full text
Abstract:
Сучасні процеси глобалізації виявляються у трансформації суспільства з традиційними поглядами у повноцінні суспільства споживання сучасного типу. Культурне виробництво і споживання все частіше вписуються в промислові межі, а споживані культурні блага розглядаються як товари. Культурний продукт може бути створений і в культурі, і мистецтві, і в науці. Методологія передбачає тісний взаємозв’язок економічного і культурологічного підходів: економіка виявляє себе в культурі, а культура в економіці. При розгляді існуючого різноманіття концепцій в дослідженні культурного продукту виявляється проблема, яка полягає в тому, що залишаються поза увагою його сутнісні властивості, не аналізується і сам процес власне виробництва. Причина недостатності – надзвичайна різноманітність культурних продуктів, їх постійна зміна, тимчасовість існування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Сідоров, В. І. "КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО КРОСКУЛЬТУРНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 50 (2018): 7–20. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.50.01.

Full text
Abstract:
У статті схарактеризовано суть культурологічного підходу до кроскультурної підготовки майбутніх фахівців галузі туризму. З’ясовано, що культурологічний підхід є сукупністю теоретико-методологічних положень і організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на створення умов для засвоєння професійних цінностей, що забезпечить креативний прояв особистості у професійній діяльності. Культурологічний підхід до кроскультурної підготовки майбутніх фахівців галузі туризму дає змогу трактувати формування кроскультурної компетентності студентів як процес особистісного відкриття, розвитку ідей діалогу культур. З іншого боку, сприяє глибокому розумінню туризму як визначального чинника соціальної і культурної інтеграції, як прояву та інструменту зростаючої культурної взаємодії, як засобу самовдосконалення особистості. Реалізується культурологічний підхід у процесі кроскультурної підготовці майбутніх фахівців галузі туризму завдяки спрямованості змісту на розвиток у студентів здатності до цілісного бачення світу й сприйняття загальнолюдської, особистої, національної культури; формування у студентів здатності розпізнавати культурні особливості представників різних культур (етносів, націй), вирішувати навчально-пізнавальні завдання, виявляти моральні аспекти культури; розвиток творчої особистості студента, здатної до прояву індивідуальності, самовдосконалення, самореалізації. Виявлено, що культурологічний підхід до кроскультурної підготовки майбутніх фахівців галузі туризму зумовлює акцент на розвитку в студентів культурного інтелекту. Запропоновано структуру культурного інтелекту, яка складається з таких компонентів: «метакогнітивний культурний інтелект», «когнітивний культурний інтелект», «мотиваційний культурний інтелект», «поведінковий культурний інтелект».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Mishenina, Tetyana M., and Iryna A. Selyshcheva. "Формування змісту інтегративного курсу «Лінгвокультурологія» у фаховій підготовці філологів із додатковою спеціальністю «Історія»." Educational Dimension 56, no. 4 (March 29, 2021): 143–61. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v56i4.4439.

Full text
Abstract:
Публікація присвячення питанню формуванню змісту інтегративного курсу «Лінгвокультурологія» у процесі фахової підготовки філологів із додатковою спеціальністю «Історія». Зміст курсу розглядається з огляду на провідну функцію як основу для інтегрування змісту фахового навчання на фундаментальному й методологічному рівнях. У процесі розроблення курсу інтегрування ураховувався ступінь інтегрування предметний (у межах курсу); міжпредметний (у межах суголосних дисциплін, важливим чинником є врахування засвоєння категорійного апарату галузі в тісному взаємозв’язку з іншою (Лінгвістика й Історія); ролі курсу в системі, взаємовплив курсів фахового спрямування (у змісті освітнього процесу). Міждисциплінарна взаємодія у процесі підготовки майбутніх філологів забезпечує ефективність у формуванні компетентностей, необхідних для розширення уявлення про лінгвокультурологію, яка визначає взаємозв’язок і взаємодію культури й мови у їх функціонування й узагальнює цей процес як цілісну структуру одиниць у їх єдності мовного й культурного змісту. Обґрунтовано змістові блоки у структурі курсу «Лінгвокультурологія»: Лінгвокультурологія як наука і навчальна дисципліна. Дискурсивно-прагматичні характеристики лінгвокультурних універсалій. Історико-культурні дескриптори лінгвокультурологічного дискурсу. Категорійно-понятійний апарат у змісті інтегративного курсу подається відповідно до теми. Зміст виокремлених тем (1.1. Онтологія лінгвокультурології. Взаємозв’язки лінгвокультурології з іншими галузями знання. 1.2. Ціннісно-комунікативна природа лінгвокультурології. Поняття лінгвокультуреми в інформаційно-семіотичному полі культури. 1.3. Мовна картина світу. Мовно-культурна особистість. 2.1. Моделі світу як історичний тип культури і когнітивно-культурний сценарій діяльності особистості. Вербалізація моделей світу в українській та інших лінгвокультурах: зіставний аспект. 2.2. Поняття про фонові знання. Функційний і світоглядний складники безеквівалентної й еквівалентної лексики як механізм вираження етнокультурної специфіки. Концепт та його репрезентація в різних видах мистецтва. 2.3. Пареміологічна репрезентація етномовної свідомості в українській й інших лінгвокультурах: зіставний аспект. 3.1. Лінгвокультурема в ґенезі української культури: традиції і трансформації. 3.2. Релігійні й культурно-рефлексійні детермінанти культури. Толерантність й емпатія як дескриптори сучасної моделі міжкультурної комунікації.) описано з урахуванням принципів науковості, наступності і послідовності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Козинцева, Тетяна, Андрій Синах, and Ірина Дулебова. "Інноваційний потенціал сучасних культурних стратегій: український контекст." Socio-Cultural Management Journal 4, no. 1 (June 27, 2021): 34–56. http://dx.doi.org/10.31866/2709-846x.1.2021.235687.

Full text
Abstract:
Вступ. Креативні і культурні індустрії внесли значні корективи в сучасні світові економічні процеси, що провокує підвищений інтерес до культурної сфери в цілому і до культурної стратегії зокрема. Мета і методи. Мета статті – виявити інноваційний потенціал культури в сучасних умовах і способи його реалізації через культурні стратегії та креативні індустрії як у загальнолюдському, так і в українському контексті. Методологічною основою дослідження є системно-структурний метод, метод формально-логічного дослідження, аналіз, компаративістський метод, СМД-методологія, деконструктивістський підхід. Результати. Комплексний підхід до аналізу культури дозволяє розглядати її як відкритий простір мережевої взаємодії людей, етносів, націй, які є суб’єктами інновацій в економічній, політичній і культурній сферах. Розвиток культурної сфери презентовано через формування вертикально-горизонтальних взаємодій між культурною стратегією, культурною політикою і креативними індустріями. Висновки. Україна на сьогоднішній день переосмислює роль культури в цілому і культурної стратегії зокрема, зіткнувшись із проблемою формування цілісного україноорієнтованого простору. Новий підхід до структури культури включає в себе не інституції, а творців і споживачів культурного продукту, які ініціюють створення єдиного культурного простору. Це дозволяє виявити інноваційний потенціал культури та культурної стратегії. Інноваційна культурна стратегія України та її реалізація через культурну політику і креативні індустрії може слугувати як консолідації суспільства, так і вирішенню економічних проблем.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Мамбетова, А. А. "АВТОРСЬКИЙ ОПИТУВАЛЬНИК «ШКАЛИ МУЛЬТИКУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ»: ПРОЦЕС КОНСТРУЮВАННЯ ТА ОПИС ПРОДУКТУ." Problems of Modern Psychology, no. 1 (June 30, 2021): 109–18. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-12.

Full text
Abstract:
У статті подано опис авторського опитувальника, що ґрунтується на основі припущення про те, що люди мають відмінні стилі сприймання навколишньої дійсності та реагування на неї, які створюють основу для різних культурних укладів. Проведення мультикультурної ідентифікації та визначення типового культурного укладу для представників певного етносу дає змогу більш предметно розуміти їхні характеристики ментальності та інші психологічні особливості. Головним завданням цієї роботи є створення психодіагностичної методики для визначення приналежності представників різних етносів до того чи іншого культурного укладу (проведення мультикультурної ідентифікації). Культурний уклад – поняття, що характеризує історично сталі стійкі типові риси порядку побудови та змістовної наповненості нормативно-ціннісних конструктів, які притаманні соціальним групам та індивідам і виражені у матеріальних, ідеальних організаційних та символічних компонентах їх індивідуального та групового життя в умовах конкретного суспільства. Мета статті – презентувати авторський опитувальник «Шкали мультикультурної ідентифікації», що покликаний надати додаткові можливості для більш глибокого вивчення наукової проблематики культурних укладів та їхнього взаємозв’язку із психологічними особливостями особистості в етнокультурному контексті. У процесі теоретичного огляду проблематики поняття мультикультурної ідентифікації було описано теоретичну базу для конструювання методики, виокремлено основні завдання та обґрунтовано доцільність створення даної методики. Під час практичної роботи була сконструйована методика для дослідження ідентифікації респондентів – представників певних етносів з певними культурними укладами; перевірена її надійність і валідність, що дає підстави для використання цього опитувальника як діагностичного інструменту. Проте інтерпретація результатів передбачає наявність спеціалізованих знань в області психології розвитку та етнокультурної психології. Тому цю методику краще використовувати психологам, але можливе і використання не спеціалістами при попередній підготовці.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Мещеряков, Александр Юрьевич, and Олег Константинович Антропов. "Русская диаспора на китайской земле: вариант культурной гибридности." Journal of Frontier Studies, no. 2 (May 15, 2017): 30–58. http://dx.doi.org/10.46539/jfs.v0i2.55.

Full text
Abstract:
Авторы анализируют процесс культурной гибридизации в русской диаспоре Китая. Процесс культурной гибридизации – это скрещивание культур или их пересечение, где образуются новые условия, свойства, законы и иные экзистенциональные нормы. Процесс культурной гибридизации в истории видится авторами в самых разнообразных формах. Культурная гибридность возникает в таких местах, где на протяжении долгого времени осуществляются расовые, языковые, религиозные и прочие культурные контакты. Именно в диалоге культур рождается культурная гибридность. Культурный диалог с Другим/Чужим на китайской территории способствовал зарождению культурной гибридности. «Русская диаспора в Китае» – идеальное место для изучения культурной гибридности, так как представляет собой место пересечения русской и китайской культуры. Особой формой межэтнического взаимодействия русских и китайцев стал смешанный русско-китайский брак, находящийся «Между» двух культур. В результате межрасовых, смешанных, интернациональных браков появлялось поколение детей – метисов – носителей новой культуры. Культурная идентичность иммигрантов на чужой территории в любом случае изменялась и превращалась в иную идентичность – гибридную идентичность. Процесс культурной гибридизации в конечном итоге привел к появлению целого ряда новых культурных свойств, форм, явлений в истории России и Китая. В статье представлены образы восприятия гибридного пространства, транслируемые в общероссийскую культуру носителями этого опыта культурной гибридности – русскими поэтами, художниками, музыкантами, актерами и мн. др. По мнению авторов, культурная гибридность в различных местах и периодах истории разнообразна и имеет свою уникальную специфику по целому ряду причин.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Matviienkiv, Svitlana. "ВПЛИВ НАЦІОНАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА НА ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ДЕРЖАВИ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (4) (October 25, 2018): 126–36. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-02-126-136.

Full text
Abstract:
У статті визначено актуальність вивчення проблем формування сучасної політичної свідомості; розкрито її сутність як процесу віддзеркалення політичної реальності; проаналізовано взаємовплив національної свідомості громадян і сучасної політичної ситуації в Україні; здійснено спробу витлумачити національно-політичну свідомість як інтегруючу силу в процесі державотворення; доведено, що стан політичної свідомості істотно впливає на формування політичної системи, на особливості політичного режиму, на політичну поведінку громадян. Національна свідомість є одним із найважливіших чинників формування політичної нації, стійкого розвитку політичної системи, легітимації інститутів держави. В Україні поки що не сформувалася повноцінна політична нація з чітко окресленими національними інтересами, щодо яких склався б консенсус як серед еліти, так і серед громадян. За цих обставин процес українського державотворення розгортається складно й неоднозначно. Україна як демократична держава може успішно розвиватися лише на основі усвідомлення українською політичною нацією держа­во­творчих завдань та активної соціально-політичної участі громадян у державотворчих процесах. Пріоритетними у формуванні національної свідомості громадян сучасної України є визначення системи базових цінностей, вироблення гуманітарної політики держави (історична пам’ять українського народу, мовна єдність суспільства, єдиний інформаційно-культурний простір, культурна політика), державна етнонаціональна політика України й патріотичне виховання громадян.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Куц, Г. М. "«МЕМ» ЯК БАЗОВА ОДИНИЦЯ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ." Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 2, no. 21 (2020): 58–73. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2020.21.2.05.

Full text
Abstract:
Розглянуто проблематику культурної еволюції. Стверджується, що головна відмінність між еволюцією природи та еволюцією культури полягає лише в темпах їхньої динаміки. Зазначається, на основі концепції Р. Докінза, що основою еволюційного процесу культури виступає «мем» - молекула-реплікант - одиниця передачі культурної спадщини. Зафіксовано, що «мемам» властива висока стійкість, підвищена тривалість існування, точність копіювання. Аргументовано, що процес розвитку моди, посилює еволюційні процеси в культурі, а недовговічність існування моди сприяє її динаміці, що призводить до змін культурного простору індивіда та, в свою чергу, посилює культурну еволюцію.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Культурний процес"

1

Кадуріна, О. Ф. "Український народний костюм." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6131.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Тимошенко, Сергій Олександрович. "Демократія як культурно-історичний процес." Diss. of Candidate of Philological Sciences, КУ ім. Т.Шевченка, 1996.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Пігуль, П. "Культурні процеси як чинник формування науково-освітнього потенціалу Сумщини." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37941.

Full text
Abstract:
Сумщина – один із найбільш прогерсивних регіонів України. І культурний фактор відіграє в цьому величезну роль. Виховання всебічно розвинутих фахівців та молоді, чиї розумові здібності, будуть підкріплюватися досягненями на користь рідного краю – провідна ціль області та країни в цілому.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Семке, Ніна Миколаївна. "Політична соціалізація як процес формування політичної культури." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42501.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Овчаренко, Максим Іванович, Максим Иванович Овчаренко, Maksym Ivanovych Ovcharenko, and С. В. Овчаренко. "Процес реінжинірингу з позиції управління розвитком корпоративної культури підприємства." Thesis, ТОВ «ДД «Папірус», 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37467.

Full text
Abstract:
Зростаюча важливість проблеми управління розвитком корпоративної культури підприємства виникає з необхідності проводити зміни, підтримуючи стабільність організації в умовах мінливого зовнішнього середовища. Управління змінами на підприємствах, зокрема його корпоративної культури, являє собою сукупність дій, спрямованих на оперативне реагування на зміни, що відбуваються у внутрішньому та зовнішньому середовищі, які можуть носити плановий або динамічний характер, їх вивчення на предмет відповідності місії та стратегічним цілям організаційного розвитку, що визначаються з урахуванням рівня сформованої корпоративної культури на підприємстві. Останні два з половиною десятиліття розвитку менеджменту характеризуються справжнім бумом великих концепцій удосконалення управління ділової організацією. Досить назвати реінжиніринг бізнес-процесів, загальне управління якістю, бенчмаркінг, аутсорсинг, даунсайзінг, менеджмент знань, менеджмент відносин з клієнтом, планування корпоративних ресурсів, управління через неформальне спілкування, розподіл функції якості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Овчаренко, Світлана Володимирівна, Светлана Владимировна Овчаренко, Svitlana Volodymyrivna Ovcharenko, Максим Іванович Овчаренко, Максим Иванович Овчаренко, and Maksym Ivanovych Ovcharenko. "Процес реінжинірингу з позиції управління розвитком корпоративної культури підприємства." Thesis, «ДД «Папірус», 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/59118.

Full text
Abstract:
Визначено місце і роль корпоративної культури у проведенні реінжинірингових заходів
Определено место и роль корпоративной культуры в проведении реинжиниринговых мероприятий
The place and role of corporate culture in the conduct of activities reinzhynirynhovyh
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Алексахіна, Тетяна Олексіївна, Татьяна Алексеевна Алексахина, and Tetiana Oleksiivna Aleksakhina. "Використання назв квітів у процесі викладання іноземних мов як національно-мовний культурний фактор." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18538.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Казанджиєва, Марина Симеонівна, Марина Симеоновна Казанджиева, Maryna Symeonivna Kazandzhyieva, and О. Солонюк. "Роль інтелектуальної культури в процесі професійної підготовки майбутнього фахівця." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44004.

Full text
Abstract:
Зниження рівня професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах сьогодні є актуальною проблемою вищої освіти на всьому пострадянському просторі. І не в останню чергу ця проблема пов’язується з рівнем інтелекту студентської молоді.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Диаз, Леон Рамос Антонио. "Обзор процесса аккультурации иностранных студентов в Харькове." Thesis, НТУ "ХПИ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8511.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Прокопенко, Ольга Володимирівна, Ольга Владимировна Прокопенко, Olha Volodymyrivna Prokopenko, Юлія Сергіївна Шипуліна, Юлия Сергеевна Шипулина, and Yuliia Serhiivna Shypulina. "Мотивація процесів формування і розвитку інноваційної культури." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36959.

Full text
Abstract:
Високий рівень інноваційної культури підприємства є одним з головних факторів успіху його інноваційної діяльності. Сприятлива інноваційна культура дозволяє подолати бар’єри на шляху до активізації творчої діяльності колективу інноваційного підприємства, а також його окремих працівників. Її формування і розвиток потребує, серед іншого, створення відповідної системи мотивації персоналу, яка є однією зі складових інноваційної культури. Однак вітчизняні реалії свідчать як про нерозвиненість інноваційної культури більшості українських підприємств та установ, так і недостатню дієвість системи мотивації їх персоналу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36959
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Культурний процес"

1

Кизима, В. В. Соціалізм і культурний прогрес. Київ: Політвидав України, 1987.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Aleksieiev, Y. History of Ukraine. Kyiv: Caravela, 2007.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ століття. Vol. 1. Київ: Інтертехнологія, 2006.

Find full text
Abstract:
Представлена праця є результатом наукових досліджень поступу українського образотворчого мистецтва ХХ та перших років ХХІ століть. Видання складається з двох книг. У першій книзі аналізується творчий процес та художні явища в Україні 1900-1950-х рр. Запропоновані дослідження демонструють об’єктивну науково-культурологічну й філософсько-парадигматичну картину аналізованих історико-культурних процесів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Марчик, Валентина Іванівна, and Світлана Василівна Переверзєва. Комплекси лікувальної фізичної культури. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/383.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Кизима, В. В. Культурно-исторический процесс и проблема рациональности. Київ, 1985.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Кизима, В. В. Культурно-исторический процесс и проблема рациональности. Київ, 1985.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Зоц, В. П. Атеізм і прогрес культури. К., 1985.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Чуваши Приуралья : культурно-бытовые процессы. Чебоксары, 1989.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Кулінка, Юлія Сергіївна. Теоретико-методичні основи формування дизайнерської культури в учнів у процесі профільного навчання. Видавець О. Зень, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4257.

Full text
Abstract:
У розділі представлено сутність та зміст формування дизайнерської культури учнів; сучасні підходи до формування дизайнерської культури в учнів у процесі профільної технологічної підготовки; методика формування дизайнерської культури в учнів профільної школи при вивчені технологічного профілю «Основи дизайну».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

ДОСЯГНЕННЯ ТА ВИКЛИКИ НАЦІОНАЛЬНО -ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В РЕГІОНІ - Том 1. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/d-oblippo.conference-2021.t1.

Full text
Abstract:
До збірника увійшли тези виступів учасників VІІ обласної науково-практичної конференції «Досягнення та виклики національно-патріотичного виховання в регіоні», яка відбулася 04 листопада 2021 року у м. Краматорську. У матеріалах розглянуто проблеми національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в регіоні та запропоновані шляхи їх розв’язання через розкриття таких питань: «Вплив історико-культурної спадщини на формування національної ідентичності», «Система наступності та розбудова національного виховного простору в освітній системі», «Роль моральних переконань у формуванні національної свідомості дитини», «Мова та література як потужний засіб формування громадянина в освітньому процесі (на уроках суспільно-гуманітарного, природничо-математичного, технологічного циклів та фізичної культури)», «Патріотизм як ціннісний орієнтир Нової української школи». Тексти надруковані в авторській редакції. За точність наведених фактів, статистичних та інших даних відповідальність несуть автори опублікованих матеріалів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Book chapters on the topic "Культурний процес"

1

Біланич, Галина, and Людмила Біланич. "НАЦІОНАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА: ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНИ У СПИСКУ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО." In Культурна та історична спадщина, урбаністика та будівництво як форми мистецького надбання (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/kisybfmn.ed-1.02.

Full text
Abstract:
У статті осмислено та об’єктивно оцінено роль культурної спадщини України у процесах консолідації української нації як неповторного історико-культурного середовища. Доведено, що значення культурної спадщини як сукупності успадкованих людством від попередніх поколінь полягає не лише в збереженні ідентичності та історії, а передусім формує нашу особистість і визначає повсякденне життя суспільства, є джерелом всеохоплюючого зростання, а національні традиції, обряди, кухня, мистецтво несуть не менше інформації про країну, ніж її політичний курс чи географічне розташування. Представлено перелік об’єктів, що внесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО в Україні, серед яких: Собор Святої Софії із прилеглими монастирським спорудами та Києво-Печерська лавра; ансамбль історичного центру Львова; транскордонний об'єкт «Дуга Струве»; об’єкт природної спадщини «Букові праліси Карпат»; резиденція митрополитів Буковини і Далмації; дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі; античне місто-держава Херсонес Таврійський та його хора. Схарактеризовано дефініції «матеріальна культурна спадщина» та «нематеріальна культурна спадщина», під якою зокрема розуміємо культурно-духовні особливості, які передаються від покоління до покоління і постійно відтворюються, вирізняють один етнос від іншого, формуючи його національну ідентичність. Представлено елементи, внесені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України, а також до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства від України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Хмара, Марина. "УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ В ПЕРІОД 2002-2022 РОКІВ." In Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2nd ed. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.08.

Full text
Abstract:
В статті проаналізовано зміст експериментальних навчальних програм з фізичного виховання в Україні в період 2002-2022 років. Встановлено їх основні напрями освітньої діяльності, а саме: збереження та зміцнення здоров’я учнів; підвищення рівня рухової активності, розвитку рухових здібностей, фізичної працездатності та фізичного розвитку школярів; ціннісно орієнтоване навчання на уроках фізичної культури та створення ефективної фізкультурно-оздоровчої системи в загальноосвітньому навчальному закладі як при традиційному навчанні, так і при дистанційному або гібридному (змішаному). Представлені результати теоретичного аналізу ефективності даних програм, загальні тенденції і особливості їх впровадження та встановлено, що впровадження нових форм, засобів та методів навчання з фізичного виховання в освітній процес українських шкіл відбувалося з чіткім дотриманням принципів фізичного виховання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Тимків, Оксана. "НЕПЕРЕРВНІСТЬ ТРАДИЦІЇ ЗАСТОСУВАННЯ СТИЛІЗАЦІЇ Й ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЖИВОПИСНИХ ТВОРІВ ГРАФІЧНИМИ ЗАСОБАМИ ВИРАЗНОСТІ." In Культурна та історична спадщина, урбаністика та будівництво як форми мистецького надбання (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/kisybfmn.ed-1.03.

Full text
Abstract:
Матеріал статті висвітлює методичну послідовність підготовки до вивчення композиції натюрморту через виконання вправ із застосуванням наслідування композиційної схеми твору видатного майстра, графічної стилізації та інтерпретації живописних творів. Методична послідовність висвітлюється в рамках дисципліни "Теорія, методика й практика композиції", що вивчається студентами освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" кафедри образотворчого мистецтва Муніципального закладу вищої освіти "Київська Академія мистецтв" (надалі МЗВО "КАМ"). Увага акцентується на неперервності традиції застосування графічної стилізації та інтерпретації у творах майстрів Європи та українських земель ХVІ - ХІХ ст., що працювали в царині графіки й живопису. Висвітлюється процес виконання практичних вправ, також представлено невелику кількість репродукцій зразків відповідних вправ, виконаних студентами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Salii, Volodymyr, and Nataliia Storonska. "УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ." In Theoretical foundations of pedagogy and education, 237–46. International Science Group, 2021. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2021.mono.ped.iii.3.3.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Косінська, Наталя. "МЕТОДОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ СЦЕНІЧНО-ОБРАЗНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОЦЕСІ ВОКАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ." In Theoretical foundations of pedagogy and education, 328–41. International Science Group, 2021. http://dx.doi.org/10.46299/isg.2021.mono.ped.iii.4.6.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ільченко, Сергій, and Микола Маєвський. "ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ ВАРІАТИНОГО МОДУЛЯ «КОЗАЦЬКИЙ ДВОБІЙ» ДЛЯ УЧНІВ ТА УЧЕНИЦЬ 5-6 КЛАСІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ." In Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.07.

Full text
Abstract:
Розглянуто актуальну проблему удосконалення системи фізичної культури учнів та учениць 5-6 класів Нової української школи. Відповідно до результатів аналізу науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури (1 етап дослідження), встановлено, що питанням проєктної діяльності у напрямі розроблення спеціалізованих програм вивчення варіативних модулів учнями та ученицями 5-6 класів з національних одноборств (складової модельної навчальної програми «Фізична культура» для закладів загальної середньої освіти Нової української школи) – присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових досліджень та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму наукової розвідки. Головною метою дослідження є – розроблення програми вивчення варіативного модуля «Козацький двобій» (складової модельної навчальної програми «Фізична культура, 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти) Нової української школи. В процесі дослідно-аналітичної роботи були використані наступні методи (на теоретичному рівні): аксіоматичні, ідеалізації, історичні і логічні, сходження від конкретного, формалізації тощо. Крім цього було використано власний досвід організації системи багаторічної підготовки спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах. В процесі подальшої дослідно-аналітичної роботи (2 етап дослідження) розроблено проєкт варіативного модуля «Козацький двобій» для учнів та учениць 5-6 класів Нової української школи. Зазначений вище варіативний модуль передбачає: визначення очікуваних результатів навчання; рекомендації щодо пропонованого змісту навчального предмету, а також визначення основних (рекомендованих) видів навчальної діяльності учнів та учениць досліджуваної категорії. У динаміці 3 етапу дослідження членами науково-дослідної групи розроблено «Програму вивчення варіативного модуля «Козацький двобій» для учнів та учениць 5-6 класів НУШ». Запропонована членами науково-дослідної групи експериментальна програма складається із трьох основних етапів: базового, основного та констатувального і передбачає опанування учнями та ученицями (5-6 класів) основами техніко-тактичної майстерності «Козацького двобою» упродовж 30 уроків (30 академічних год.). Нами очікується, що систематичні заняття учнів та учениць 5-6 класів відповідно до запропонованої експериментальної програми (в системі фізичної культури НУШ) – сприятиме: їхньому всебічному фізичному та гармонічного розвитку; формуванню прикладних навичок самозахисту, а також впевненості у власних силах тощо. Домінантною складовою експериментальної програми є формування в учнів та учениць зазначеної вище вікової групи відчуття патріотизму, гідності та відданості Україні (формування національної ідентичності), що забезпечить у майбутньому створення резерву надійних та всебічно розвинутих захисників та захисниць України. Перспективи подальших досліджень у обраному напрямі наукової розвідки передбачають апробацію експериментальної «Програми вивчення варіативного модуля «Козацький двобій» для учнів та учениць 5-6 класів НУШ».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Иванов, В. А. "ПРИПОЛЯРНЫЕ МИГРАЦИИ НА ЮЖНОМ УРАЛЕ В ЭПОХУ РАННЕГО ЖЕЛЕЗНОГО ВЕКА, "II Международная конференция «Археология Арктики»"." In II Международная конференция «Археология Арктики», 85. ФГУП «Издательство «Наука», 2022. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610893029.

Full text
Abstract:
То, что этно- и культурно-генетические процессы на Южном Урале, начиная с эпохи глубокой древности, определялись миграционными процессами - факт сейчас непреложный. Так же, как хорошо обозначаются и направления миграционных потоков в регион - степная Евразия, Западная Сибирь, Волго-Вятско-Ветлужский район. Приполярная зона долгое время не рассматривалась в качестве исходного района миграции на Южный Урал. Хотя еще в середине прошлого столетия исследователи археологии Прикамья предполагали наличие культурных контактов носителей прикамской ананьинской культуры (сейчас это «ананьинская культура шнуровой керамики» - АКШК) с племенами Восточноевропейского севера (О.Н. Бадер, В.А. Оборин). Позже, уже в 1960-е годы, все увереннее стали звучать тезисы о зауральско-западносибирском этнокультурном влиянии на процесс этногенеза носителей ерзовской культуры эпохи финальной бронзы в Прикамье, считавшейся тогда одним из основных компонентов в формировании АКШК (В.П. Денисов, В.Ф. Генинг, Н.И. Совцова, А.Д. Вечтомов), а также было высказано предположение и об участии носителей лебяжской культуры Печорского Приполярья в формировании ранней АКШК (В.Е. Лузгин). Наконец, уже в текущем столетии, по мере расширения источниковой базы по культурам эпохи поздней бронзы и раннего железного века Прикамья и Предуралья и по результатам сравнительно-типологического анализа керамики ранней АКШК с керамикой культур указанного периода Волго-Камья В.Н. Марков приходит к выводу о том, что истоки этой керамики следует искать в северных районах Среднего Урала. Таким образом, для Прикамья и Предуралья обозначаются два маршрута миграционных потоков - с востока из-за Урала и с севера из Приполярного Предуралья. В контексте физико-географических условий Уральского хребта второй маршрут представляется более предпочтительным даже с учетом таких фактов, как наличие зауральских материалов на памятниках горнолесных районов Южного Урала, Предуралья и Прикамья, начиная с формирования межовской культуры на основе черкаскульской культуры, носители которой мигрировали в Предуралье в эпоху поздней бронзы, и кончая присутствием керамики гамаюнского и иткульского типов на поселениях эпохи раннего железного века Прикамья. Прямой путь через горы по рекам, берущим начало в Уральских горах - Печоре, Вишере, Чусовой, Аю и Юрюзани, Уфе - не представляется вероятным по причине их непригодности для любого судоходства в верховьях и сложности любого сплава в среднем и нижнем течении (Чусовая, Ай, Юрюзань). Аналогично река Белая в ее верхнем течении - мелкая и быстрая вода, текущая по узкому каньону. Теперь посмотрим, где Уральский горный хребет удобнее всего пересекать по суше. На севере - это долина между горами Мореиз и Оченыр в основании Югорского полуострова в Приполярном Урале. В археологическом плане - это район распространения памятников атаманюрской, коршаковской и лебяжской культур позднего бронзового века. По мнению исследователей, часть носителей этих культур (коршаковской, атаманюрской) своим происхождением была связана с племенами севера Зауралья и Западной Сибири. Примерно в 600-650 км южнее прослеживается удобный проход через Уральский хребет по долине р. Шугор - левого притока Печоры. Это по природно-ландшафтному районированию - граница между Приполярным и Северным Уралом. Именно между этими двумя проходами и локализуются по берегам р. Печоры памятники указанных выше культур. Северный, Средний и Южный Урал с их понижающимися по высоте хребтами, но расширяющимися с востока на запад горными полосами таких проходов не имеют. Река Чусовая - «река теснин» - таким проходом быть не могла, поскольку и в более поздние времена большого судоходства была опасна для любого сплава. Конец II тыс. до н.э. - это пик гумидизации северной зоны Восточной Европы: повышенная влажность, сопровождавшаяся понижением среднегодовой температуры воздуха и смещением северной границы лесов на юг. Вместе с ней в южном направлении мигрируют и носители лебяжской культуры. В Прикамье северные мигранты внедряются в местную среду носителей ерзовской культуры, результатом этой интеграции явилось формирование ранней АКШК со сложно-шнуровой керамикой. Дальнейшее продвижение «ранних ананьинцев» (потомков ерзовско-лебяжского населения Средней Камы) вниз по Каме было остановлено в районе устья р.Белой встречной миграцией постмаклашеевских (раннекара-абызских) групп и носителей вятско-ветлужского ананьина с ямочно-гребенчатой керамикой (потомки носителей ахмыловской культуры). Таким образом, движение приполярной миграции вдоль западных склонов Уральского хребта в первой половине I тыс. до н.э. в низовьях р. Белой прекратилось.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Кениг, А. В., Е. А. Зайцева, and Х. Пьецонка. "ТРАНСФОРМАЦИЯ ЖИЛЫХ И ХОЗЯЙСТВЕННЫХ СООРУЖЕНИЙ ТАЗОВСКИХ СЕЛЬКУПОВ НА РУБЕЖЕ ХХ-XXI ВВ. (ЭТНОАРХЕОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ), "II Международная конференция «Археология Арктики»"." In II Международная конференция «Археология Арктики», 48. ФГУП «Издательство «Наука», 2022. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610893016.

Full text
Abstract:
Северная группа тазовско-туруханских селькупов сложилась в результате миграции в XVII в. на р. Таз и его притоки, тымских и караконских селькупов [Соколова З.П., 1980, с. 90]. К концу XIX - началу XX в. у тазовских селькупов сложился глубинно-таежный тип хозяйства (по типологии А.В. Головнева) со всеми присущими ему элементами [Головнев А.В., 1993]. Традиционными видами хозяйственной деятельности для них стали рыболовство, охота на мясного и пушного зверя и транспортное оленеводство. С этой миграцией селькупов связаны серьезные изменения в типологии их поселений и жилищ. В результате смены экологической и культурной ниши, освоения оленеводства, произошла трансформация жилых и хозяйственных сооружений селькупов. Бытовавшие прежде жилища земляночного типа, превращаются в более легкие, полуземляночные и наземные конструкции. В ходе проведенных в середине 90-х годов ХХ в. этноархеологических исследований среди этой группы аборигенов Сибири, был установлен ряд принципиальных отличий в сезонной направленности и архитектурных особенностях летних и зимних поседений, которые отчетливо выражаются как в этнографическом, так и археологическом контекстах [Кениг А.В., 2010]. Спустя четверть века этноархеологические исследования среди этой же группы тазовских селькупов продемонстрировали существенные изменения в архитектурных особенностях зимних и летних поселений [Пошехонова О. и др., 2017; Piezonka Н. и др., 2020; Piezonka Н. и др., 2021]. 25 лет назад летние жилища тазовских селькупов представляли исключительно легкие, переносные, каркасные жилища - чумы, а зимние жилища - небольшие постройки полуземляночного типа (пой-мот). Из хозяйственных построек на летних поселениях выделялись навесы для сезонных вещей и летние кухни. На зимних - небольшие деревянные срубы для хранения мяса. В течение последних 25 лет произошло второе фундаментальное изменение жилых и хозяйственных сооружений, не связанное с миграцией. В настоящее время и зимние и летние жилища, представлены конструкцияси срубного типа - избами. Легкие конструкции - чумы и зимние полуземлянки пой-моты, полностью вышли из использования. Зато обязательным атрибутом и летних и зимних поселений стала срубная баня. Таким образом, за 25 лет, в пределах одного поколения, произошла существенная трансформация архитектурных сооружений тазовских селькупов, что находит принципиальные отличия не только в этнографическом, но и археологическом контексте. Чаще всего, когда археологи фиксируют подобные процессы, их связывают с глобальными климатическими или миграционными процессами. Однако, в действительности, втечение прошедших 25 лет мы не фиксируем глобальных природных и хозяйственных изменений. Более того, явных изменений в этно-культурной идентичности селькупов, так же не произошло. Понимание причин изменения архитектурной традиции, позволит расширить спектр интерпретационных моделей в археологии таежной зоны Западной Сибири.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Алексашенко, Н. А. "ЭКВЕНСКИЙ МОГИЛЬНИК: К МЕТОДИКЕ ИЗУЧЕНИЯ ОБРАБОТКИ КОСТИ, "II Международная конференция «Археология Арктики»"." In II Международная конференция «Археология Арктики», 100. ФГУП «Издательство «Наука», 2022. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610893035.

Full text
Abstract:
В Кунсткамере хранится большая коллекция резных костяных изделий из Эквенского могильника, расположенного в 25 км от поселка Уэлен (Первая Чукотская экспедиция ИЭ АН СССР, руководители: М.Г. Левин, С.А. Арутюнов, Д.А. Сергеев). Ее изучением уже много лет занимаются специалисты в области искусства древних эскимосов. Наше направление касается исследования технологии косторезного дела. Можем ли мы воссоздать ее, зная о специфике находок из погребений Какими источниками мы располагаем и что можем получить в результате их анализа Вопросам методики, которые можно применить для их изучения, посвящен доклад. Для реконструкции процесса обработки кости необходимо знать виды сырья, орудия и приемы (классическая триада технологии: что, чем и как обрабатывали). Визуально определено, что чаще всего в Эквене использовался клык моржа, меньше - рог северного оленя. Детализация и выявление костей других животных требует привлечения специалиста. Среди находок преобладают готовые предметы. Вопрос об инструментарии можно решать анализом найденных орудий и следов их воздействия, которые сохранились на предметах в виде канавок, поверхностных линий, отверстий, пазов. Следует учесть, что вряд ли в погребения попадают свидетельства первичной обработки костного сырья. Скорее всего, мы будем иметь инструменты для окончательного изготовления и декорирования деталей морского снаряжения, бытовых или ритуальных предметов. В настоящее время наиболее доступными для изучения являются каменные шлифованные резцы и рукояти, среди которых следует выявлять экземпляры, использованные с металлическими лезвиями. Последовательность технологических операций можно проследить, исследуя незаконченные предметы. Это возможно для массовых категорий находок, таких как наконечники гарпуна. Необходимо с помощью трасологического метода изучить микрорельеф поверхности изделий: длину линий или канавок, их профиль, ровность, неровность по всей длине, свидетельства «срывающегося» лезвия, место начала резной линии и ее завершения. Изучение гравированного орнамента особенно важно, так как он во многом маркирует культурные и хронологические комплексы Эквенского могильника. По отверстиям можно определить способы сверления кости. Часто на артефактах следы изготовления перекрыты следами их использования, что значительно затрудняет реконструкцию косторезного дела. Для верификации трасологических наблюдений требуется проведение экспериментов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Сарапулов, А. Н. "ПОДХОДЫ К ИЗУЧЕНИЮ ХОЗЯЙСТВА ПО АРХЕОЛОГИЧЕСКИМ ДАННЫМ, "II Международная конференция «Археология Арктики»"." In II Международная конференция «Археология Арктики», 80. ФГУП «Издательство «Наука», 2022. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610893027.

Full text
Abstract:
В самом широком смысле под хозяйством мы можем понимать совокупность средств производства, которые используются обществом для обеспечения своих потребностей и жизнеобеспечения. Для того, чтобы изучать хозяйственную структуру общества системно, с выходом на палеоэкономические построения, необходим выбор единого методологического подхода с использованием различных приемов комплексного анализа, который позволит на основе ограниченной выборки материала восстановить систему хозяйствования как неотъемлемую часть развития культуры и исторического процесса. На наш взгляд, наиболее универсальной теоретической основой для изучения хозяйства как по археологическим, так и по этнографическим данным является понятие хозяйственно-культурных типов (ХКТ), сформулированное М.Г. Левиным и Н.Н. Чебоксаровым в 50-е гг. XX в. В самом широком смысле под ХКТ понимается конкретный комплекс особенностей хозяйства и культуры, исторически складывающийся у различных по своему происхождению народов, находящихся на близком уровне социально-экономического развития и в сходных природно-географических условиях. По справедливому мнению Д.Г. Савинова, теория ХКТ оказывается не только самой близкой, но и наиболее адекватной возможностям интерпретации археологических источников. Детерминированность географического фактора делает ХКТ основополагающим для развития культуры, прежде всего, ее внеэтнических элементов. ХКТ, таким образом, наряду с этническими факторами определяет и систему жизнеобеспечения, и образ жизни (modus vivendi) как более широкую совокупность структурных элементов (природные условия, среда и система местообитания, жилая среда, потребности, питание, здоровье, освоение ресурсов, экономическая, социокультурная, ритуальная деятельность). В силу ограниченности археологических источников при реконструкции хозяйства необходимо прибегать к результатам этнографических исследований. И опять же, сопоставление археологических и этнографических материалов может вестись в рамках ХКТ, имеющих четкие, как нам кажется, археологические и этнографические реперы. Тем более, как показывают прежде всего этнографические исследования, материальная культура традиционного хозяйства достаточно консервативна и в рамках одного историко-культурного ландшафта в широком хронологическом диапазоне может иметь четкие аналогии. Поэтому вполне справедливо будет использовать для сравнения или реконструкций в рамках одной эколого-географической ниши и одного ХКТ предметы материальной культуры хозяйственного назначения, обозначенные в этнографических моделях, имеющих схожие черты с процессами, зафиксированными в археологии через материальное производство. Кроме того, ограниченность археологических источников может преодолеваться за счет использования тех научно-естественных методов, без которых сегодня изучать хозяйство по археологическим данным уже не представляется возможным (почвенно-археологические, палеогеографические, палеоботанические, палинологические, палеозоологические исследования, ГИС-методы). Только комплексный подход позволит в современной археологической науке наиболее полно реконструировать хозяйственную структуру того или иного общества.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Культурний процес"

1

Kireeva, M. S. "FORMATION OF CROSS-CULTURAL COMPETENCE OF A MODERN FURNITURE PRODUCTION MANAGER." In All-Russian Scientific Conference, dedicated to the 90th anniversary of the Voronezh State Forestry University named after G.F. Morozov. Знание-М, 2020. http://dx.doi.org/10.38006/907345-73-7.2020.114.120.

Full text
Abstract:
В данной статье подробно рассматривается необходимость развития кросс-культурной компетенции сотрудников современной организации. В глобализирующемся и интегрирующемся мировом пространстве наличие данной компетенции определяет лидерство, за счет возможности сотрудничества и переговоров на международном уровне. Раскрывается суть понятия «кросс-культурный менеджер». Отмечается сложность и трудоемкость процесса развития необходимых социокультурных компетенций кросс-культурного менеджера. Проведен анализ основных стратегий по формированию кросс-культурной адаптации менеджеров. К основным программам по управлению кросс-культурной адаптацией менеджера нового поколения можно выделить: программы по обучению общению и ведению переговоров с представителями других стран; программы для студентов, специализирующихся в области интернациональных коммерческих отношений; программы для сотрудников, работающих в зарубежных филиалах и осуществляющих управление иностранными коллективами; программы для менеджеров-экспатриантов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Захарків, Ірина Мирославівна. "Переваги застосування лінгвокраїнознавчого підходу у викладанні української мови як іноземної." In ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-34-36.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена короткому огляду переваг застосування лінгвокраїнознавчого підходу у викладанні української мови як іноземної. Висвітлено, що знання іноземними студентами культури, історії, соціально-політичного устрою, традицій і звичаїв України, формують у них лінгвокраїнознавчу компетенцію, яка генерує комунікативну компетенцію мовця, що сприяє зближенню, розумінню та залученню до діалогу представників різних культур. Підсумовано, що застосування лінгвокраїнознавчого підходу у процесі викладання української мови як іноземної сприяє підвищенню мотивації вивчення мови студентами, активізує та полегшує навчальний процес, формує позитивне ставлення до іншої культури, мови та звичаїв, що значно покращує міжкультурну комунікацію. Ключові слова: лінгвокраїнознавчий підхід, українська мова як іноземна, методика викладання іноземної мови, комунікативна компетенція, студенти-іноземні громадяни.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Роман, Лілія Анатоліївна. "Вивчення української мови на матеріалах культурної спадщини України як потужний чинник у збагаченні світогляду та покращенні адаптації іноземних студентів." In ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-65-67.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено необхідність володіння державною мовою іноземними студентами для їх успішної адаптації та подальшої соціалізації в українському суспільстві в процесі навчання в ЗВО України. Показано переваги при залученні студентівіноземців до феномену української національної культури через вивчення історії, звичаїв та традицій, ментальності українського народу. Підсумовано, що такий підхід сприятиме самоосвіті, професійному самовдосконаленню та оперативній орієнтації іноземних студентів в культурному, науковому та політичному житті українського суспільства. Ключові слова: методика викладання іноземних мов, українська мова як іноземна, іноземні студенти, українські звичаї та традиції, культурна спадщина України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Швандерова, А. Р. "Опыт применения дистанционных технологий в формировании социально - когнитивных способностей студентов." In Наука России: Цели и задачи. НЦ "LJournal", 2021. http://dx.doi.org/10.18411/sr-10-04-2021-63.

Full text
Abstract:
Статья посвящена опыту применения инновационных технологий в формировании социально -когнитивных способностей студентов в учебном процессе в условиях пандемии Covid-2019. Автор привлекает внимание к самой серьезной, на его взгляд, проблеме дистанционного обучения – невозможность «живого», непосредственного вовлечения студентов в образовательную среду, являющуюся необходимым условием социализации как процесса взаимодействия индивида и социума, усвоения индивидом социальных и культурных норм, различных социальных ролей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Танська, Л. В., and Н. В. Барна. "Гармонізація глобалізаційних процесів культури." In CULTURAL STUDIES AND ART: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-117-6-2.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Катканова, И. Н., and Д. С. Егоренко. "Значение занятий физической культурой в прививании интереса к спортивной деятельности вне учебного процесса." In XI Всероссийская научно-практическая конференция. Нижневартовский государственный университет, 2021. http://dx.doi.org/10.36906/fks-2021/48.

Full text
Abstract:
Данная работа посвящена оценке влияния занятий физической культурой в прививании интереса к спортивной деятельности вне учебного процесса, в частности выделены основные проблемы и пути их решений. В статье авторами затрагивается тема повышения у студентов высших учебных заведений интереса к занятиям физической культурой путём замещения конкретно физических упражнений на игровую спортивную деятельность, определяется роль преподавателя в условиях новых способов ведения занятий. На основе проведения исследования, анализа литературных источников, рассмотрены проблемы мотивации к занятиям физической культурой в СОШ. Полученные результаты позволили авторам оценить роль занятий физической культуры для дальнейшей самостоятельной работы в данной области.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Деркач, Світлана, and Олег Чистяков. "ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ІНТЕРМЕДІЇ ЯК ЕСТРАДНОЇ ФОРМИ В КОНТЕКСТІ ЕЛІТАРНОЇ КУЛЬТУРИ." In SCIENTIFIC PRACTICE: MODERN AND CLASSICAL RESEARCH METHODS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.02.2021.v3.64.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Полєжаєв, Ю. Г. "Освітні технології в процесі формування культурної грамотності студентів засобами англійської мови." In CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-2.21.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Борисевич, Леся, and Ірина Жукова. "ФАКТОРИ,ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ." In MODALITĂȚI CONCEPTUALE DE DEZVOLTARE A ȘTIINȚEI MODERNE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/20.11.2020.v5.38.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Дяків, О. В. "Сучасне мистецтво: трансформаційні процеси в умовах культурної глобалізації (формування предметно-дослідного поля)." In INTERACTION OF CULTURE, SCIENCE AND ART IN TERMS OF MORAL DEVELOPMENT OF MODERN EUROPEAN SOCIETY. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-178-7-22.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Культурний процес"

1

Гостра, Катерина Вікторівна. Лінгводидактичні умови формування вторинної мовної особистості засобами прецедентних феноменів культури. КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6026.

Full text
Abstract:
Питання ефективного навчання іноземної мови – одне з ключових питань сучасної лінгводидактики. Проблемним аспектом у процесі вивчення іноземної мови є розуміння та тлумачення мовних одиниць, що містять культурологічну, історико-культурну та соціально-культурну інформацію, що потребує залучення фонових знань для її розуміння, тобто прецедентних феноменів культури. Стверджуємо, що вторинна мовна особистість є сформованою у тому випадку, якщо інофон здатен розуміти, тлумачити та включати у власне мовлення прецедентні феномени культури, тому що лише тоді він стає повноправним учасником міжкультурної комунікації. У статті розроблено та схарактеризовано лінгводидактичні умови формування вторинної мовної особистості засобами прецедентних феноменів культури на уроках російської мови як іноземної, а саме: дотримання основних наукових лінгводидактичних засад; урахування особливостей прецедентних феноменів культури; знайомство, розуміння та залучення до мовної картини світу; формування концептуальної картини світу; формування прагматикону особистості; розробка критеріїв розуміння прецедентних феноменів культури. Виявлено, що дотримання лінгводидактичних умов формування вторинної мовної особистості засобами прецедентних феноменів культури дозволяє зробити урок російської мови як іноземної ефективним, уможливлює активізацію процесу формування вторинної мовної особистості, сприяє забезпеченню міжпредметних зв’язків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Томашевський, Володимир Володимирович. Роль професійної освіти у формуванні естетичної культури майбутніх дизайнерів. Полтавський нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4954.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена з’ясуванню та виокремленню ролі професійної освіти, вищих навчальних закладів у формуванні естетичної культури майбутніх дизайнерів. Сучасна освітньо-вихована практика потребує звернення особливої уваги до проблеми естетичного наповнення теорії і практики професійної підготовки майбутніх дизайнерів та посилення впливу професійної освіти на процес формування естетичної культури майбутніх дизайнерів за умови упровадження особистісно орієнтованої системи, в якій генералізованою ідеєю є розуміння естетичної культури як важливого духовно-функціонального утворення особистості, здатного до самоорганізації. Автор наголошує, що у процесі формування естетичної культури майбутніх фахівців існують значні резерви і недостатньо використані освітньо-виховні можливості. Це зумовлює необхідність посиленням ролі вищих навчальних закладів у розвитку естетичної активності майбутніх дизайнерів, надання педагогічної уваги таким питанням, як спонукання, освоєння та творення естетичного в дійсності та мистецтві тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Заславька, Любов Миколаївна, Валентина Іванівна Марчик, and Ірина Миколаївна Гречихіна. Выбор наиболее эффективных упражнений в процессе занятий физической культурой. КЕІ КІНХ, 1992. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2187.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Бакум, З. П., and О. О. Пальчикова. Крос-культурний підхід у викладанні іноземної мови студентам-філологам. ФОП Лукашевич, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/410.

Full text
Abstract:
У межах окресленої статті висвітлено проблему реалізації крос-культурного підходу у викладанні іноземної мови студентам-філологам. Обґрунтовано педагогічні технології розвитку мовних і мовленнєвих навичок крос-культурної взаємодії студентів-філологів у процесі викладання іноземної мови. У науковій розвідці автори доводять, що з-поміж інтерактивних форм навчання найбільш дієвими на шляху розширення контактів і міжкультурного партнерства є мозковий штурм і метод проектів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Бакум, З. П., and О. О. Пальчикова. Психологічні чинники формування крос-культурної компетентності студентів-іноземців у процесі навчання української мови. Видавничий дім, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/408.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто психологічні чинники формування крос-культурної компетентності студентів-іноземців у процесі навчання української мови, до яких віднесено країнознавчий інтерес до національного характеру та соціокультурних розбіжностей, а також пізнавальні, професійні та соціальні мотиви
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Пальчикова, О. О. Психологічні чинники формування крос-культурної компетентності студентів-іноземців у процесі навчання української мови. Криворізький державний педагогічний університет, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/467.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто психологічні чинники формування крос-культурної компетентності студентів-іноземців у процесі навчання української мови, до яких віднесено країнознавчий інтерес до національного характеру та соціокультурних розбіжностей, а також пізнавальні, професійні та соціальні мотиви.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Переверзєва, Світлана Василівна, and Валентина Іванівна Марчик. Формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійного саморозвитку в процесі позааудиторної роботи. Криворізький державний педагогічний університет, April 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4106.

Full text
Abstract:
Професійний саморозвиток студента розглядаємо як свідому діяльність, яку він спрямовує на вдосконалення ціннісних орієнтацій своєї особистості з урахуванням вимог обраної професії, як розвиток відповідних психофізичних якостей та набуття необхідних професійних умінь студента, що формуються протягом навчальної діяльності, кінцевою метою якої є формування готовності до професійної діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Томашевський, Володимир Володимирович. Світоглядні засади формування естетичної культури майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах. ДВНЗ «КНУ», 2013. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5018.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Щербина, С. М., and І. Ю. Щербина. Формування емоційної культури майбутніх педагогів у процесі їх професійної підготовки та вивчення курсу «Історія педагогіки». Криворізький державний педагогічний університет, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3089.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Рейзенкінд, Тетяна Йосипівна, and К. Ю. Маркіна. Культурно-художні цінності сучасної особистості фахівця у кризовий період. КДПУ, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5278.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються проблеми ціннісного ставлення особистості до сучасного середовища. Виокремлено технології формування ціннісного ставлення, компоненти формування культурно-художніх цінностей засобами мистецтва та у процесі дискурсу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Культурний процес' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses Books
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography