Relevant bibliographies by topics / Культура духовна

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Book chapters
  5. Conference papers
  6. Reports

Academic literature on the topic 'Культура духовна'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Культура духовна.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Культура духовна"

1

Hirlina, N. Y. "Духовна культура та процес соціалізації." Grani 19, no. 3 (February 19, 2016): 32–36. http://dx.doi.org/10.15421/1716056.

Full text
Abstract:
Культура у своєму духовному вимірі надає смисли людському буттю у всій тотальності його проявів. Духовно-продуктивна діяльність забезпечує формування духовних цінностей, а духовно-практична діяльність стосується опанування людиною та соціальними групами накопичених людством духовних цінностей у процесі власного культурного розвитку. Саме другий процес лежить в основі соціалізації підростаючого покоління і має найбільше значення для формування духовної культури молоді. Його результатом є набуття молоддю духовного досвіду, розвитку ціннісних орієнтацій, духовних потреб і духовних почуттів. Сутністю духовної культури є набування сенсу життя у вигляді усталених на особистісному рівні ціннісно-смислових життєвих орієнтирів, що здійснюється на основі трансформування універсуму зовнішнього буття у внутрішній світ особистості. В основі соціально-філософського дискурсу дослідження духовної культури молоді має лежати проблематика взаємозв’язку та взаємодетермінації особистісного духовного розвитку та духовного життя суспільства загалом. Саме соціальний вимір фено- мена духовної культури як наслідок взаємодії особистості та суспільства має знаходитися у центрі соціально-філософського аналізу. У межах соціально-філософського дискурсу духовна культура особистості має аналізуватися як процес набування людиною людського через інтеграцію до соціального простору свого буття. Розкриваючи соціально-філософський зміст поняття духовної культури як чинника соціалізації, слід насамперед підкреслити його системостворюючий стосовно суспільного розвитку потенціал.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Білозерська, С. І. "АКСІОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ." Problems of Modern Psychology, no. 4 (February 11, 2022): 15–21. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-2.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена проблемі формування духовної культури майбутнього вчителя, яка значною мірою визначається рівнем педагогічної підготовки, прагненням до самовдосконалення в умовах професійної діяльності. Основоположним є твердження, що саме аксіологічний підхід до професійної педагогічної підготовки передбачає формування у студентів системи ціннісних орієнтацій, які визначають загальну спрямованість інтересів і прагнень особистості студента, а також розуміння цінностей духовної культури, що забезпечують цілісність та духовну зрілість особистості, прагнення до духовного саморозвитку, самоосвіти. Від характеру діяльності педагога, від його особистісних характеристик, ціннісних орієнтацій, життєвих установок та умов, які він створює, залежить не тільки якість засвоєння школярами встановлених освітнім стандартом знань, а й характер відносин суб’єктів освітнього процесу, атмосфера, в якій відбувається педагогічна взаємодія. Духовна культура майбутнього вчителя розуміється нами як складна, інтегративна якість, що виражається у високому рівні мотиваційно-ціннісного та морально-духовного ставлення до педагогічної діяльності, професійно-етичної вихованості, засвоєння морального досвіду та різних сторін духовного життя суспільства, у втіленні засвоєного в поведінці та професійній діяльності. Духовна культура педагога є показником особистісно-професійної зрілості та цілісності особистості; основою для створення власного ціннісного простору, який забезпечить освоєння базових цінностей життя та професійної діяльності. Здійснюючи змістовну інтерпретацію духовної культури, ми акцентували увагу на таких її складниках, як духовні знання, духовні цінності та духовне самовдосконалення. Духовні знання та цінності забезпечують формування у майбутніх педагогів здатності до самостійності, автентичної ціннісної орієнтації, заснованої на світоглядних рефлексіях, переживаннях, оцінках. Основними засобами духовного самовдосконалення є віра, любов, творення добра і боротьба зі злом, творення свободи і відповідальності, праця.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Колосова, С. В., and Ю. В. Сирова. "ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ В МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, no. 3 (June 29, 2020): 158–67. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-158-167.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено окремі аспекти формування духовної культури майбутніх вихователів як складової частини іміджу педагога. Розкрито основні компоненти професійного іміджу педагога: природні якості (комунікабельність, емпатійність, рефлексійність, красномовність); якості, сформовані внаслідок виховання та навчання (морально-етичні уявлення, психологічне здоров’я, комунікаційні навички, духовна культура); життєвий і професійний досвід. Встановлено, що імідж вихователя в наукових дослідженнях розглядають у контексті проблем формування індивідуального стилю педагога і визначено як якісну характеристику особистості, яка сприяє прояву її внутрішніх установок, особистісних і професійних якостей, життєвих позицій, духовної культури. Здійснено аналіз різних поглядів на проблему формування духовності особистості. З’ясовано, що духовна культура залежить від психологічних особливостей особистості, її моральних цінностей, пов’язана з оціночними категоріями та з загальною культурою. Узагальнено основні ціннісні орієнтири формування духовної культури майбутніх фахівців дошкільного профілю: гуманістичні цінності (толерантність, емпатія, альтруїзм, перцепція); моральні цінності (совість, гідність, чесність, повага, правдивість, справедливість); професійні цінності (працелюбність, відповідальність, професійні знання та навички, педагогічний такт, професійна етика); самоосвітні цінності (рефлексія, прагнення до пізнання світу, себе, сенсу та призначення свого життя). Встановлено, що цілеспрямована робота по формуванню ціннісних орієнтирів в процесі фахової підготовки сприяє розвитку професійно-особистісної компетентності майбутніх педагогів дошкільного профілю.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Чернікова, І. Д. "ФОРМУВАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ЗАПОРУКА ДУХОВНОЇ БЕЗПЕКИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 371–80. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-371-380.

Full text
Abstract:
Гуманітарна культура пов'язана з пізнанням і освоєнням людиною інтелектуальних і духовних феноменів, що сприяють подальшому розвитку її як особистості і інтеграції в людське співтовариство. Гуманітарна культура особистості не є застиглим утворенням, вона формується і постійно поновлюється в певному проблемному полі людської діяльності. Гуманітарна культура входить в поняття професійної культури, забезпечуючи її гуманітарну складову так само, як професійна культура входить в поняття гуманітарної як установка людини на творчу, соціально відповідальну професійну діяльність. У статті розглядаються питання розвитку гуманітарної культури у студентів університету технічного профілю. Виявлений гуманітарний потенціал в змісті технічної освіти, який сприяє розвитку компонентів гуманітарної культури, враховує базову систему цінностей (аксіологію) сучасних суспільних відносин як реалізацію дієвої формули душевної безпеки. Духовна безпека сучасного суспільства і гуманітарна культура особистості особливо актуальна, в зв'язку з тим, що матеріальна складова не тільки зумовлює духовну безпеку суспільства, культуру особистості, але і виступає необхідною умовою для розробки і впровадження більш високих технологій інноваційної спрямованості і актуальних наукових відкриттів. Створення сучасного високотехнологічного виробництва в епоху розвитку комп'ютерно-мережевих програм, впровадження в повсякденне життя людини елементів штучного інтелекту, інтенсивне застосування винаходів, пов'язаних з нанотехнологіями, електромобілями, біороботами, киборгами, безсумнівно, змінює соціальну структуру і суспільні відносини. В інформаційному суспільстві в період «перезавантаження» суспільних відносин особливо актуальним стає сигма безпеки, яка представляє собою особистість, що володіє, сучасними професійними знаннями, почуттям обов'язку, високим рівнем інтелекту самосвідомості, толерантністю, яка прагне до гармонії з природою і соціумом, де існує повага до загальноприйнятих норм поведінки, законам.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Крсек, О. Є. "МОВНА ОСВІТА ЯК ЧИННИК ДУХОВНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЄДНОСТІ ГУМАНІТАРНОГО ПРОСТОРУ США." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, no. 2 (May 13, 2020): 82–94. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-82-94.

Full text
Abstract:
У статті розглядається мовна освіта як чинник духовної безпеки та єдності гуманітарного простору США. Проаналізовано проблеми забезпечення національної безпеки в контексті пріоритету духовних цінностей освіти, зроблено аналіз організації мовної освіти національних меншин в системі мовної політики в США на початку ХХІ століття. Використано стратегічні положення концепції академіка Г. Шевченко щодо важливості освіти і виховання, яки мають виконати найважливішу місію нинішньої цивілізації – сформувати у підростаючих поколінь «Одухотворений образ Людини Культури ХХІ століття». Обґрунтовано, що «фундаментом духовної безпеки є духовна культура і духовні цінності, які створюють архітектуру духовності особистості». Охарактеризовано найважливіші функції мовної освіти у збереженні культурної спадкоємності і духовного розвитку особи. Обґрунтовано причини, за якими сьогодні без людини, її духовного здоров’я, інтелектуального розвитку поняття безпеки втрачає будь-який сенс. Доведено, що мовна освіта, як складова духовного життя суспільства, є одним із важливіших чинників духовної безпеки суспільства. У двадцять першому столітті з усією очевидністю та глобальністю постає одна з найхарактерніших прикмет нового часу – зростання комунікативно-діяльнісних потреб членів соціуму, проблема «людина, мова, суспільство» набуває нових аспектів, нюансів та дослідницьких завдань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Sheremet, Lyubov. "Освітній аспект впливу спорту на духовну культуру молоді." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (May 17, 2019): 178–89. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.3-4.17.

Full text
Abstract:
У статті аналізується вплив спорту на духовно-екзистенційну культуру молоді та на цій основі досліджується освітній аспект спорту. Адже спорт підтримує здатність до зміни, до духовної самореалізації суб’єктів. Особливо це стосується такого суб’єкта, як учнівська та студентська молодь. Її духовна культура в цілому являє собою систему, що саморозвивається. Спортивна діяльність ціннісно орієнтує особистість, будучи включеною в ширший життєвий контекст. Збереження духовного і фізичного здоров’я має своєю передумовою певний компроміс між обов’язковістю розв’язання освітніх завдань і необхідністю збереження та відтворення при цьому фізичного й душевного здоров’я. А саме збереження здоров’я молоді багато в чому залежить від форм і методів навчального процесу, психологічного клімату в навчальному закладі і від організації спеціалізованої системи його (здоров’я) формування та відтворення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Шевченко, Г. П. "ПРОБЛЕМА ДУХОВНОГО ПРОБУДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, no. 2(Ч.1) (September 28, 2021): 284–97. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-284-297.

Full text
Abstract:
У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми духовного пробудження особистості. Звертаючись до творчості С. Соммера, автор акцентує увагу на вихованні вищих духовних цінностей, яких так не вистачає нинішньому суспільству. У статті охарактеризовані моральні принципи, дотримуючись яких, згідно С. Соммера, особистість може піднятися на вищий ступінь свого розвитку. Автор статті наголошує, що духовність як найважливіша ознака життя людського роду є фундаментом життєтворчості і Вселенської свідомості. Автор акцентує увагу на тому, що рівень духовного розвитку особистості є джерелом її духовного пробудження, яке є фундаментом духовної безпеки, виховання культури, морально-естетичних цінностей, культури почуттів, ідеалів, ціннісно-смислової сфери, «чистої аури душі». У статті надається характеристика етапів та стадій духовного пробудження особистості, а також визначено його основні компоненти. Автором визначені чинники духовного пробудження особистості: емоційно-естетичні установки, естетичне сприйняття людини і природи, естетичний відгук, творче естетичне самовираження, здатність до діалогу, рівень розвитку художньо-естетичної культури, наявність духовно-моральних і естетичних ідеалів. Автором уточнено сутність понять «духовне пробудження», «духовне самоствердження особистості», «духовне самостояння», «духовно-моральна свобода», «духовно-моральна незалежність», «духовно-практична висота», «духовне зцілення», «духовна почуттєвість», «духовне зростання особистості», «духовна еволюція свідомості», «особиста духовна гігієна», «сувора духовна дисципліна», «загальний моральний горизонт».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Денькович, Василь Степанович. "МИСТЕЦЬКО-ДУХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ." Питання культурології, no. 37 (May 28, 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.235997.

Full text
Abstract:
Мета статті — висвітлити специфіку розвитку культури української діаспори, означити її мистецько-духовний потенціал та окреслити роль у збереженні сутнісних етнічних констант. Методологія дослідження передбачає застосування аналітичного підходу для виокремлення основних стратегій розвитку культури діаспори. Порівняльний метод використовується задля висвітлення специфіки взаємодії між культурою України та діаспори. Метод зіставлення залучено для наголошення на результативності розвитку культури діаспори для сьогодення. Наукова новизна. В статті окреслено значення української діаспори як транслятора та продовжувача культурних традицій України. Визначено її мистецько-духовний потенціал, який полягає у збереженні сутнісних етнічних чинників та впливі на сучасну культурно-мистецьку практику України. Висновки. Культурні зміни зумовлені процесами взаємодії різних культур (як в межах однієї країни, так і між окремими державами). Унаслідок збільшення інтеграційних процесів важливу роль відіграє проблема збереження цінностей кожної культури. Доведено, що у культурі української діаспори відбулося своєрідне консервування основних константних характеристик, притаманних українській культурі. Напрями її розвитку насамперед були пов’язані зі збереженням етнічної ідентичності. Автори використовували фольклорний матеріал, тематику та інструментарій, що притаманні українській етнічній культурі. Водночас відсутність ідеологічних перепон сприяла формуванню вільного простору для творчості, внаслідок чого діаспора почала розвиватися більш прогресивно, виступаючи орієнтиром для української культури сьогодення. Отже, культурна спадщина представників діаспори може належати як українській культурі, так і світовій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Перехейда, Олександр Михайлович. "Духовна культура педагога: проблема формування." Вища освіта України, no. 3 (30) (2008): 68–74.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Вінник, Н. Д. "Методика "Духовна культура особистості педагога"." Практична психологія та соціальна робота, no. 10 (163) (2012): 36–41.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Культура духовна"

1

Штанько, Наталія Володимирівна. "Духовна культура України: традиції та сучасність." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15993.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Кондратюк, Л. С. "Українська духовна музична культура в історико-культурологічному вимірі." Diss. of Candidate of Philosophical Sciences, КНУТШ, 2011.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Флегонтова, Наталія Миколаївна. "Українська культура як засіб входження іноземних студентів у духовну культуру України." Thesis, Доуніверситетська підготовка: інновації, виклики, перспективи, Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю, 21 травня 2019 р. КДУ ім. Т. Шевченка, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39647.

Full text
Abstract:
http://pd.knu.ua/news/4678/
У статті розкривається досвід роботи зі студентами іноземцями які вивчають українську мову. Практика підтверджує, що духовність виховання визначає гармонійність характеру особистості, а гармонійний характер сприяє активізації духовного розвитку особистості. Вищезазначена проблема розглядається у рамках культурно-мистецького проекту на засадах діалогу культур, що сприяють формуванню духовного досвіду іноземних студентів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Пустовойт, В. "Духовність як умова соціалізації людини та вимір його буття." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15559.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Колєсніков, В. "Філософія та соціальні процеси в сучасному українському суспільстві." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15496.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Владленова, Іліана Вікторівна. "Антропо-соціоценризм чи техно-науко-центризм?" Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46875.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Гармаш, Сергій Володимирович. "Формування проектної культури студентів як передумова ефективної професійної діяльності." Thesis, Univerzita Palackého v Olomouci, Czech Republic, 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47458.

Full text
Abstract:
Forming of project culture of students is one of the main conditions for their effective professional activity. Some problems of modern higher education in Ukraine are analyzed in the article. The obvious conclusion is: "Culture, education, creative abilities of specialists are the factors, which define the success of professional activity".
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Белокопытова, Т. А. "Духовная культура Украины: традиции и современность." Thesis, НТУ "ХПИ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15777.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Пащенко, В. О., and Н. В. Сулаєва. "Православна духовна музика як засіб взаємозбагачення європейських культур." Thesis, Видавництво СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21747.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Полякова, Н. С. "Проблеми духовної культури України." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6186.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Культура духовна"

1

Компанієць, Ю. А. Духовна та фізична культура людини. Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Надольська, В. В. Матеріальна і духовна культура народів світу. Луцьк: Вежа, 2000.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Бачинин, В. А. Духовная культура личности. Москва: Политиздат, 1986.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Моисеева, А. П. Русская духовная культура и атеизм. Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1987.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Клибанов, А. И. Духовная культура средневековой Руси. Материалы к курсу "Культура древней Руси". Москва: Аспект Пресс, 1994.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Murzin, Alyeksandr. Spiritual culture of miners in Europe and Russia: beliefs and festive and ritual practices (comparative analysis). ru: INFRA-M Academic Publishing LLC., 2017. http://dx.doi.org/10.12737/23639.

Full text
Abstract:
Монография посвящена особенностям духовной культуры горняков Европы и России. Автор ставит своей целью проанализировать особенности духовной культуры регионов Европы и России, в которых горное дело было главной отраслью хозяйства. В монографии последовательно рассматриваются этапы становления и развития горного дела в Европе; выявляются специфические черты горнозаводских регионов России; проводится сравнительный анализ духовной культуры горняков через сопоставление генеалогических преданий, особенностей жилища, анализ образов «низшей мифологии», обрядовых практик и праздничной традиции. Монография адресована широкому кругу читателей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Чукут, С. А. Генеза духовної культури. (управлінський вимір). Київ: УАДУ, 1999.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Адуло, Т. И. Культура, философия и духовный мир человека: теоретико-методологический аспект. Минск: Наука и техника, 1986.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Адуло, Т. И. Культура, философия и духовный мир человека: теоретико-методологический аспект. Минск: Наука и техника, 1986.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Шостак, В. Етико-світоглядні традиції найдавнішої духовної культури на території України. Луцьк: Вежа, 1999.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Book chapters on the topic "Культура духовна"

1

Гаврюшина, Лидия Константиновна. "Духовные стихи в русской и славянской традиции." In Материалы для виртуального Музея Славянских Культур. Выпуск 1, 42–46. Институт славяноведения РАН, 2020. http://dx.doi.org/10.31168/0436-7.7.

Full text
Abstract:
Духовные стихи — жанр, связанный с устной народной традицией, часто находящей отражение в письменной форме, входя в состав рукописных стиховников, тексты нередко сопровождаются крюковой нотацией. В русском и славянском фольклоре они содержательно и стилистически связаны с церковной книжностью и занимают между ней и фольклором промежуточное положение. На Руси духовные стихи возникли, скорее всего, еще в домонгольский период. Призванные поддерживать дух благочестия в народе, они исполнялись в древности бродячими певцами «каликами перехожими». Хранителями наиболее древнего пласта духовных стихов вплоть до нашего времени являются старообрядцы. Стихи могли исполняться в день погребения, на поминках, за трапезой; они служили своеобразным звеном, которое соединяло для верующего человека церковную и повседневную жизнь. В статье рассматриваются некоторые типы старообрядческих духовных стихов в сравнении с примерами из восточно- и юго-восточной европейской народной словесности.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Біланич, Галина, and Людмила Біланич. "НАЦІОНАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА: ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНИ У СПИСКУ СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО." In Культурна та історична спадщина, урбаністика та будівництво як форми мистецького надбання (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/kisybfmn.ed-1.02.

Full text
Abstract:
У статті осмислено та об’єктивно оцінено роль культурної спадщини України у процесах консолідації української нації як неповторного історико-культурного середовища. Доведено, що значення культурної спадщини як сукупності успадкованих людством від попередніх поколінь полягає не лише в збереженні ідентичності та історії, а передусім формує нашу особистість і визначає повсякденне життя суспільства, є джерелом всеохоплюючого зростання, а національні традиції, обряди, кухня, мистецтво несуть не менше інформації про країну, ніж її політичний курс чи географічне розташування. Представлено перелік об’єктів, що внесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО в Україні, серед яких: Собор Святої Софії із прилеглими монастирським спорудами та Києво-Печерська лавра; ансамбль історичного центру Львова; транскордонний об'єкт «Дуга Струве»; об’єкт природної спадщини «Букові праліси Карпат»; резиденція митрополитів Буковини і Далмації; дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі; античне місто-держава Херсонес Таврійський та його хора. Схарактеризовано дефініції «матеріальна культурна спадщина» та «нематеріальна культурна спадщина», під якою зокрема розуміємо культурно-духовні особливості, які передаються від покоління до покоління і постійно відтворюються, вирізняють один етнос від іншого, формуючи його національну ідентичність. Представлено елементи, внесені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України, а також до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства від України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Кондратенко, Михаил. "Антропонимы в традиционной духовной культуре Баварии." In Этнолингвистика. Ономастика. Этимология : материалы IV Междунар. науч. конф. Екатеринбург, 9–13 сентября 2019 г., 155–57. Издательство Уральского университета, 2019. http://dx.doi.org/10.31168/7996-2700-3.55.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Плотникова, Анна. "Из лексики народной духовной культуры староверов Латгалии." In Русский язык и народная традиция старообрядцев зарубежья, 120–46. Институт славяноведения РАН, 2019. http://dx.doi.org/10.31168/0426-8.4.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Молодин, В. И. "ЛУНОВИДНЫЕ ПОДВЕСКИ В РИТУАЛЬНЫХ КОМПЛЕКСАХ КЫШТОВСКОЙ КУЛЬТУРЫ КАК ИНДИКАТОР ЭТНОКУЛЬТУРНЫХ СВЯЗЕЙ С СЕВЕРНОЙ ПРАРОДИНОЙ, "II Международная конференция «Археология Арктики»"." In II Международная конференция «Археология Арктики», 74. ФГУП «Издательство «Наука», 2022. http://dx.doi.org/10.7868/9785604610893025.

Full text
Abstract:
Кыштовская культура эпохи Средневековья, памятники которой расположены на территории северной и центральной части Барабинской лесостепи, была выделена автором в 1987 г. [Молодин, 1987]. Дальнейшие исследования позволили выявить этапы в ее развитии на протяжении восьми столетий [Соловьев, 1997; Молодин, Соловьев, 2012]. К числу памятников данной культуры относятся могильники, а также ритуальные комплексы, отличающиеся спецификой конструкций и своеобразным набором жертвенного инвентаря [Молодин, 1990; Молодин, Соловьев, 2019]. К серии дошедших до нашего времени реалий относятся глиняная и деревянная посуда, железные и костяные наконечники стрел, деревянные идолы, железные ножи, проколки, а также индивидуальные украшения и украшения поясной гарнитуры из железа, бронзы, олова, стекла и т.д. Большинство этих предметов эпохально диагностируются и вполне сопоставимы с предметным набором погребальных комплексов. Несомненный интерес представляют луновидные подвески, обнаруженные в культовых комплексах памятника Сопка-2 и святилища Усть-Изес. Изделия выполнены из высокооловянистой бронзы. Перед нами так называемые лунницы - достаточно стилизованные изделия, что свидетельствует об их явно вторичной отливке. Изделия из Барабы весьма схожи друг с другом, хотя выполнены по различным матрицам. По-видимому, эти предметы следует называть псевдолунницами, поскольку оконечности «луны» сомкнуты и образуют замкнутую окружность. Модели для их отливки использовались многократно и уже в новых произведениях все более трансформировались от исходной, действительно луновидной формы. Изделия односторонние, круглой формы, с выраженной петелькой для подвешивания. В нижней части обеих лунниц находится крупное круглое отверстие. Лицевые стороны подвесок украшены по периметру бордюрами из разновеликой псевдозерни, образующими схожие, но все-таки отличающиеся композиции. Данные предметы являются наиболее юго-восточными находками подобных подвесок, что демонстрирует вектор этнокультурных связей носителей кыштовской культуры, который уходит на север и северо-запад. Происхождение луновидных подвесок, как украшений конской упряжи и человека, связано с широким кругом культур середины I тыс. н.э. восточно-европейских и Среднеазиатских степей [Амброз, 1981], а также Южного Зауралья [Мажитов, 1981, рис. 13-38-39]. Наиболее широкое их распространение приходится на период Средневековья (X-XIII вв.) северо-славянского и финно-угорского миров [Седов, 1982, рис. 12, табл. XXVI-16, XXVII-39 и др.; Седова, 1997, с. 300, табл. 54; Голубева, 1997, табл. 92-1, 1, 4, 6, 7, 8; Могильников, 1987, с. 163-235]. Аналогичные предметы были найдены на средневековых памятниках нижнего Приобья (например, могильник Ленк-Понк на р. Салым, левом притоке Оби (XI-XIII вв.)); могильник Уна-Пай на р. Обь; могильник Ликинский, на притоке р. Лозьвы (X-XIII вв.) [Чернецов, 1957, табл. XXX-3, XLV-18; Викторова, 1973, табл. XI-6]; а также в Прикамье [Могильников, 1987, с. 284]). Начиная с X в. в нижнем Приобье появляется большое количество привозных бронзовых и серебряных предметов, хорошо известных по русским и булгарским древностям. Эти предметы часто порождали местные подражания, порой довольно несовершенные. Так, техника зерни, например, осталась неосвоенной, о чем свидетельствуют сибирские подвески, в том числе приводимые в настоящей работе, на которых присутствует лишь имитация зерни в виде мелких, целиком отлитых шишечек [Могильников, 1968, с. 243; 1987, с. 215, табл. XCII-9]. Обнаружение подобных предметов в погребениях, кладах или на жертвенных местах объясняется тем, что «в глазах древнего человека зарыть их в землю или принести в жертву - понятия почти равнозначные» [Балакин, 1979, с. 90]. Для нас важно, что наличие лунниц в комплексах кыштовской культуры и использование их в обрядовой практике является еще одним важным свидетельством духовной связи кыштовцев со своей северной прародиной.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Валенцова, М. М. "Архаические элементы в чешской духовной культуре (возможности ареальной стратификации)." In Библиотека Института славяноведения, 26–50. Индрик, 2021. http://dx.doi.org/10.31168/91674-650-1.02.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Платонова, Юлия Викторовна. "МЕТОДЫ ИЗУЧЕНИЯ ДУХОВНОЙ КУЛЬТУРЫ ДРЕВНИХ СЛАВЯН: ИЗ ОПЫТА РАБОТЫ УЧИТЕЛЯ." In МЕТОДЫ ИЗУЧЕНИЯ ДУХОВНОЙ КУЛЬТУРЫ ДРЕВНИХ СЛАВЯН: ИЗ ОПЫТА РАБОТЫ УЧИТЕЛЯ. ICSP "NEW SCIENCE", 2021. http://dx.doi.org/10.46916/16122021-4-978-5-00174-410-8.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Щавинская, Лариса Леонидовна. "Самая почитаемая в Беларуси местная святая, просветительница Евфросиния Полоцкая." In Материалы для виртуального Музея Славянских Культур. Выпуск 1, 378–82. Институт славяноведения РАН, 2020. http://dx.doi.org/10.31168/0436-7.59.

Full text
Abstract:
В статье рассказывается о жизни и деятельности самой почитаемой в Беларуси местной святой, полоцкой игуменьи Евфросинии Полоцкой (около 1101/1104 годы — 23 мая 1167 или 1173 года). Она была дочерью полоцких князей, избрала в жизни иной путь и внесла огромный вклад в развитие духовной культуры родной земли. Евфросиния Полоцкая была великой просветительницей, основательницей монастырей и покровительницей искусств и ремесел. В 1984 г. Евфросинию Полоцкую канонизировала Русская Православная Церковь. Она входит в число трех наиболее почитаемых в Беларуси местных святых наряду со святителем Кириллом Туровским и святым Афанасием Брестским.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Щавинская, Лариса Леонидовна. "Григорий Сковорода — украинский писатель и философ XVIII в." In Материалы для виртуального Музея Славянских Культур. Выпуск 1, 405–10. Институт славяноведения РАН, 2020. http://dx.doi.org/10.31168/0436-7.64.

Full text
Abstract:
В статье рассматривается деятельность и учение Григория Саввича Сковороды (1722–1794) — выдающегося украинского писателя, философа и педагога-просветителя. Его учение о «трех мирах» до сих пор вызывает весьма различные толкования в научных кругах. Сковорода был поэтом, писавшим духовные стихи. Он сочинял стихотворные произведения, прежде всего различного рода песни, писал трактаты, притчи, диалоги, басни, делал переводы. Еще при жизни писатель Сковорода стал широко известен. Но интерес к его философским произведениям стал возрастать лишь через много лет после кончины их автора. Сковорода является одним из самых замечательных мыслителей в истории славянских культур и литератур.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Возьняк, Анна. "Экзистенциальные и топографические аспекты геопоэтики в романах Ирины Одоевцевой." In Rusistica Latviensis, 95–106. University of Latvia Press, 2021. http://dx.doi.org/10.22364/ruslat.9.09.

Full text
Abstract:
Целью статьи является анализ проблем геопоэтики в романах «Ангел смерти», «Изольда» и «Зеркало» с точки зрения экзистенциальных проблем: культурной и духовной отчужденности эмигрантов. Рассматриваются черты поэтики романов, и прослеживается вопрос, как онтологические элементы влияют на образ пространства, как осуществляется парадигма «человек – место». Данная проблематика видится также в аспекте новаторских эстетических тенденций прозы 30-хх гг. XX в. (кампа и массовой культуры). В романах автора доминирует городское пространство, топосы «городов памяти» (Москва, Петербург) и реальных городов (Париж, Ницца, Венеция). Важным выводом анализа становится обнаружение приема транслирования чувств героинь романов на описываемые объекты пространства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Культура духовна"

1

Иванов, С. С. "К ВЫДЕЛЕНИЮ ЛОКАЛЬНЫХ ВАРИАНТОВ САКСКОЙ КУЛЬТУРЫ ПРИТЯНЬШАНЬЯ." In SCYTHIA et SARMATIA : Сборник статей. Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-317-06274-3/71-78.

Full text
Abstract:
Статья посвящена проблеме выделения локальных вариантов в сакской культуре Притяньшанья, которая в VI первой половине II вв. до н.э. занимала территорию ЮгоВосточного Казахстана (Семиречье), Северного Кыргызстана и прилегающей части Синьцзяна (верхнее течение р. Или). К настоящему времени можно выделить три локальных варианта данной культуры: семиреченский, тяньшаньский и верхнеилийский. Различия между ними прослеживаются в особенностях погребального обряда и керамического материала при сохранении целостного облика материальной и духовной культуры. Также определённой спецификой обладает группа могильников в западной части Семиречья, образующих особый джамбульский тип захоронений. Причинами возникновения различий внутри сакской культуры Притяньшанья на локальном уровне послужила её исходная многокомпонентность в период формирования.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Сироткин, Ю. Л. "ДУХОВНЫЕ ОСНОВАНИЯ ПРАВОВОЙ КУЛЬТУРЫ." In Социология, философия, право в системе противодействия преступности. Красноярск: Сибирский юридический институт Министерства внутренних дел Российской Федерации, 2018. http://dx.doi.org/10.51980/2018_56_94.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Лазарович, Надія. "ДИНАМІКА СОЦІОТЕХНОСФЕРИ VS СУБСТАНЦІЙНО-ДУХОВНІ ОСНОВИ КУЛЬТУРИ." In IMPATTO DELL'INNOVAZIONE SULLA SCIENZA: ASPETTI FONDAMENTALI E APPLICATI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/26.06.2020.v1.43.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Мерц, В. К. "ОБРАЗЫ ГАЛЕЧНОЙ И КРЕМНЕВОЙ СКУЛЬПТУРЫ СТОЯНКИ ШИДЕРТЫ 3." In Знаки и образы в искусстве каменного века. Международная конференция. Тезисы докладов [Электронный ресурс]. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-308-4.80-82.

Full text
Abstract:
До определенного времени на поселениях мезолита и неолита Казахстана были практически неизвестны образцы первобытного искусства, и данный аспект материальной и духовной культуры вообще не рассматривался исследователями этого периода. Впервые они были выявлены среди археологических комплексов многослойной стоянки Шидерты 3, где представлены образцами галечной и кремневой скульптуры (Мерц, 2006 2009). Здесь они выполнены из природных объектов в виде плитококатышей и кремневых отщепов, имеющих антропоморфную и зооморфную конфигурацию. Часть этих предметов подверглась художественному оформлению в виде раскраски и подработки. Помимо предметов, подвергшихся определенному воздействию с целью их отождествления с образами известных обитателям стоянки персонажей, здесь найдены образцы, на которых не сохранились следы раскраски, но их естественные формы обладают узнаваемостью и определенной образностью. Прежде всего, это предметы, отражающие женский образ Венеры , представленные двумя образцами, найденными в 6-м слое стоянки, возле кострища, датируемом рубежом плейстоцена и голоцена. Это наиболее ранние образцы антропоморфной галечной скульптуры в регионе (Мерц, 2019, с. 28). По своей образности они очень близки к палеолитической скульптуре, отражающей женский культ. Результаты исследований этой стоянки позволяют также говорить о том, что начиная с эпохи мезолита в материальной и духовной культуре племен Северо-Восточного Казахстана появляются признаки влияния юго-запада. Так, из слоя 4 стоянки получена индустрия, сходная как с комплексами ЮгоРис. 1. Галечная и кремневая скульптура многослойной стоянки Шидерты 3. 1-2 слой 6 3-4 слой 4 5 слой 2а. Восточного Прикаспия (Марков, 1966), так и джейтунской культуры (Массон, 1971). В этом комплексе также выявлены образцы галечной и кремневой скульптуры, отражающие антропоморфные и зооморфные образы, характерные для культур Юго-Западной Азии, что, видимо, было связано с миграцией какой-то части населения в степную зону, влияние которого дошло до среднего течения Иртыша (Мерц, 2018). Среди изделий этого слоя выделяется подтреугольная плитка, раскрашенная полосками охры, делящими ее на части, имитирующими антропоморфный образ, обозначая голову, туловище и нижнюю часть фигуры (рис. 1: 3). Аналогии этой находке можно найти на различных памятниках Ближнего Востока, Восточной Европы и Сибири. Также раскрашивались женские фигурки с поселения Тель Халаф, в том числе фигурка, выполненная в виде приостренного стержня (Muller-Karpe, 1968, t. 67, A. 11). Форму, подобную шидертинской скульптуре, имеет костяная фигурка со стоянки Звидзиенаскрогс в Прибалтике (Лозе, 1983, с. 143). Много плиток подобной формы с гравировками, представляющими женские образы, найдено и на памятниках Сибири (Савинов, 2003). Из кремневых отщепов сделаны фигурки животных, отражающие архетипы как населения южной части аридной зоны Евразии, так и образы северных лесных культур. Наиболее выразительной является кремневая скульптура из того же слоя 4, изображающая бегущего быка (Рис. 1: 4). Она выполнена из яркого яшмового отщепа, подчеркивающего своим светло-коричневым цветом масть животного. Этот образ также характерен для мелкой глиняной пластики из Джейтуна (Массон, 1971, с. 57, рис. 13) и других неолитических памятников Юго-Западной Азии (Мерц, 2018), где связан с определенным культом (Мелларт, 1982 с. 9193. В регионе образ бегущего быка сохраняется и в более поздних памятниках наскального искусства на реке Оленты, в урочище Акбидаик и других. Еще одна кремневая скульптурка, выполненная из отщепа светло-серой яшмовидной породы, отражающая образ медведя или кабана, была найдена в неолитическом слое 2а (рис. 1: 5). Трасологические исследования показали, что эти предметы не использовались в качестве орудий, но их поверхность значительно залощена от соприкосновения с мягким материалом. Все эти находки, составляющие особую категорию предметов, отнесены к образцам мобильного искусства, которые использовались обитателями стоянки в неутилитарных целях. Вероятнее всего, они носили функцию культовых предметов, отражающих образы окружающей действительности, связанных с их идеологическими представлениями. В пользу этого свидетельствует не только факт обнаружения этих предметов в культурном слое, вблизи некоторых объектов, но и их общее сходство с типичными образами древнего искусства, стереотипы которых были распространены в культурах евразийского мира с древнекаменного века. В дальнейшем, видимо, количество таких находок в регионе будет возрастать при условии внимательного изучения всего содержимого культурного слоя изучаемых памятников каменного века. Лозе, И. А. (1983). Антропоморфные изображения со стоянки Звидзиенаскрогс (Лубанская равнина). В сб.: Изыскания по мезолиту и неолиту СССР (с. 142145). Л. Марков, Г. Е. (1966). Грот Дам-Дам-Чешме 2 в Восточном Прикаспии. СА, 2, 104125. Массон, В. М. (1971). Поселение Джейтун. МИА, 180. Мелларт, Дж. (1982). Древнейшие цивилизации Ближнего Востока. М. Мерц, В. К. (2006). Индустрия четвертого слоя стоянки Шидерты 3. Изучение памятников археологии Павлодарского Прииртышья, Вып. 2, 1023. Павлодар: Эко. Мерц, В. К. (2009). Кремневая и галечная скульптура стоянки Шидерты 3. В сб.: А. Д. Таиров, Н. О. Иванова (Ред.), Этнические взаимодействия на Южном Урале (с. 1720). Челябинск: Южноуральский государственный университет. Мерц, В. К. (2018). Процессы неолитизации в Северо-Восточном Казахстане. Вестник Омского университета. Серия Исторические науки , 3 (19), 99109. Мерц, В. К. (2019). Краткая история развития материальной культуры Павлодарского Прииртышья. Павлодар: Кереку . Савинов, Д. Г. (2003). Торгажакские гальки (основные аспекты изучения, интерпретация). Археология, этнография и антропология Евразии, 2, 4870. Muller-Karpe, H. (1968). Handbuch der vorgeschichte. Band II: Jungsteinzeit, Tafeln. Munchen.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Корень, О. В., О. Д. Пилипчук, and А. П. Полубок. "Відображення духовних вірувань трипільської культури у сучасній українській орнаментиці." In INTERACTION OF CULTURE, SCIENCE AND ART IN TERMS OF MORAL DEVELOPMENT OF MODERN EUROPEAN SOCIETY. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-178-7-16.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Tsybenov, Bazar D. "CHINESE SOURCES ON THE SPIRITUAL CULTURE OF THE DAURPEOPLES." In Chinese Studies in the 21st Century. Buryat State University Publishing Department, 2021. http://dx.doi.org/10.18101/978-5-9793-1678-9-2021-1-49-56.

Full text
Abstract:
Статья посвящена изучению источников на китайской языке, рассматривающих различные аспекты духовной культуры даурского народа. Автор, в частности, рассматривает жанры устного народного творчества, историю приобщения дау-ров к маньчжурской письменности, религиозные воззрения народа. В заключении работы отмечено современное состояние культурной жизни дауров.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Шеретюк, Руслана, and Надія Стоколос. "ДУХОВНО-КУЛЬТУРНА І ХУДОЖНЬО-МИСТЕЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ РИМО-КАТОЛИЦЬКОГО ЧЕРНЕЧОГО ОРДЕНУ БРИГІДОК НА ТЕРЕНАХ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ." In LE TENDENZE E MODELLI DI SVILUPPO DELLA RICERСHE SCIENTIFICI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/13.03.2020.v3.35.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Мижерова, К. М. "ABOUT THE APPLICATION OF THERAPY BY MEANS OF CREATIVE SELF-EXPRESSION BY M. BURNO (TTSB) IN THE TREATMENT OF SCHIZOPHRENIA (SHORT REVIEW)." In Антология российской психотерапии и психологии. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.54775/ppl.2021.74.30.035.

Full text
Abstract:
Приводится список научно-практических работ по заявленной теме последнего десятилетия (17 источников). Это рекомендуемые работы преимущественно психиатров-психотерапевтов о том, как приступить к работе по данному методу, и работы о тонкостях, сложностях этого клинического метода из области Терапии духовной культурой. Работы, в основном, доступные читателю: книги, которые возможно приобрести, и электронные версии, источники в интернете.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Горелов, К. Е. "PSYCHOTHERAPY METHOD OF THERAPY BY MEANS OF CREATIVE SELF-EXPRESSION BY M.YE.BURNO (TCSEB) IN TREATMENT AND REHABILITATION OF PSYCHIATRIC DISEASE PROFILE PATIENTS." In Антология российской психотерапии и психологии. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.54775/ppl.2021.11.57.003.

Full text
Abstract:
Приводимые в статье данные об организационной структуре, методиках (направлениях) и основополагающих принципах психотерапевтического метода Терапии творческим самовыражением М.Е.Бурно (ТТСБ), как части Клинической классической психотерапии, Терапии духовной культурой, позволяют получить более точные представления о ТТСБ и овладеть навыками использования данного метода в лечении и реабилитации пациентов с психиатрическим профилем заболевания. Рассказывается о показаниях и противопоказаниях к использованию метода ТТСБ. О непосредственных алгоритмах и психотерапевтических методиках осуществления помощи. Затрагивается вопрос значимости личной — творческой роли специалиста в ТТСБ, осуществляющего Психосоциальную терапию и реабилитацию. Рассматривается феномен особого психотерапевтического эмоционального интимного контакта с шизофреническими, шизотипическими пациентами, являющегося существенным компонентом продуктивного терапевтического взаимодействия с данной группой обратившихся за помощью. Рассказывается об особой терапевтической среде психотерапевтического метода ТТСБ в Психосоциальной терапии и реабилитации. The data presented in the article on the organizational structure, methodologies and fundamental principles of psychotherapy method of Therapy by means of creative self-expression by M.Ye.Burno (TCSEB), as a part of Clinical classical psychotherapy, Therapy by intellectual culture, allows us to get more accurate understanding of TCSEB and master the skills of using this method in treatment and rehabilitation of psychiatric disease profile patients. The indications and contraindications for using the TCSEB method are explained. The direct algorithms and psychotherapy methodologies of helping mentally ill patients are mentioned here. We also talk about special personal and creative role of a TCSEB specialist who performs Psychosocial therapy and rehabilitation. We emphasise the importance of psychotherapeutic deep emotional contact, working with schizophrenic and schizotypal patients as an essential component of productive therapeutic interaction with this group of patients. The special therapeutic environment of the psychotherapeutic method of TCSEB in Psychosocial therapy and rehabilitation is described.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Дудин, А. Е., and Н. Б. Ахметгалеева. "ЗНАКИ И ГЕОМЕТРИЧЕСКИЕ ИЗОБРАЖЕНИЯ НА ПРЕДМЕТАХ ОБРАБОТАННОЙ КОСТИ ИЗ ТРЕТЬЕГО ЖИЛОГО ОБЪЕКТА СТОЯНКИ КОСТЕНКИ 11, 1А СЛОЙ." In Знаки и образы в искусстве каменного века. Международная конференция. Тезисы докладов [Электронный ресурс]. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-308-4.46-47.

Full text
Abstract:
В новой костно-земляной конструкции на стоянке Костенки 11, Ia собрана самобытная коллекция обработанной кости (Ахметгалеева, Дудин, 2017). Выделены произведения искусства, технологическое исполнение которых характеризуется появлением целого ряда приемов, что связано с их семантикой. Орнаментированы мотыги из бивня мамонта и два ребра мамонта. Во всех случаях наблюдаются орнаментальные полосы-поля, состоящие из гравированных линий. Используемые технологические приемы едины: работа резцевидным углом кремневого орудия, которым проводится линия по предварительно выполненной боковым лезвием пластины/пластинки разметке. Но форма, стилистика и сочетание их как друг с другом, так и с отдельными смысловыми знаками, выполненными разными инструментами и разными техническими приемами, различаются. Поверхность первой мотыги покрыта орнаментом из серий прямых линий, создающих геометрические фигуры (рис. 1: 1). Основная это треугольник из полос выгравированных линий. Вокруг него присутствуют отдельные полосыполя. На второй мотыге прорезан силуэт из трех волнистых линий, ниже проходит волнистая линия с двумя изгибами (рис. 1: 2). Напротив композиции овал, созданный серией преднамеренных ударов. На противоположную сторону нанесен рисунок подковообразной формы вульва . На данном предмете фиксируется много различных символов, знаков и иных смысловых рисунков. Мы полагаем, что элементы изображений разновременные и могли быть произведены разными мастерами. Это усиливает смысловую нагрузку предмета, что подтверждает присутствие вариации следов износа в качестве лощила, ретушера, колотушки. На верхней поверхности фрагмента ребра (рис. 1: 4) сохранилась гравировка из четырех, выполненных наискосок по отношению к оси предмета, вытянутых овальных полей, созданных двумя изогнутыми линиями с расходящимися концами. Внутри них косопоперечные линии. На другом мелком обломке ребра наблюдается фрагмент, повторяющий знакомые полосы из немного изогнутых линий (рис. 1: 3). Различается археологический контекст находок. Это также подтверждает их разное предназначение и семантику орнаментов, которые являются свидетельством существования целого комплекса сложных духовных представлений. Ахметгалеева, Н. Б., Дудин, А. Е. (2017). Новые произведения искусства с верхнепалеолитической стоянки Костёнки 11, 1А культурный слой: технологический анализ и предварительные трасологические наблюдения. Каменный век и эпоха раннего металла. Технологии изготовления и функции костяных изделий в древних культурах Евразии, 2, 3154.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Культура духовна"

1

Щербина, С. М. Духовний розвиток та формування духовної культури особистості - найважливіші завдання сучасної освіти. Класичний приватний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1990.

Full text
Abstract:
У статті розкрито сутність понять “духовність”, “духовний розвиток”, “духовна культура”, “духовний світ особистості”. Обґрунтовано, що найважливішими завданнями загальноосвітніх навчальних закладів та вищої школи є забезпечення духовного розвитку особистості в процесі її соціального становлення, а також формування духовної культури особистості. Описано основні методи формування духовної культури особистості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Пікельна, Валерія Семенівна. Паралелі духовних культур на відстані тисячоліть. Видавничий дім, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4806.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Остроушко, О. А. Комунікативні магічні табу в духовній культурі сучасних українців. Акцент, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1434.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Афонін, Анатолій Петрович. Творчество и доброта - духовные основы жизнедеятельности человека и культуры здоровья. КПІ ДВНЗ "КНУ", 2012. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5111.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Томашевський, Володимир Володимирович. Критерії та показники сформованості естетичної культури майбутніх дизайнерів. Херсонський державний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4946.

Full text
Abstract:
У статті виокремлено та конкретизовано критерії та показники сформованості естетичної культури майбутніх дизайнерів як духовно-функціонального утворення, здатного до самоорганізації, з точки зору особистісного підходу до їх визначення. Серед них автор виділяє такі критерії: ціннісно-орієнтаційний, організаційно-діяльнісний та особистісно-регулятивний.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Онікієнко, І. М. Культурні діалоги І. Калинця у поетичній збірці «Ладі і Марені». Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1682.

Full text
Abstract:
У статті розглядається необхідність вироблення нової політики пам’яті щодо українства, творення модерної української культури європейського зразка. Саме у творчості українських постшістдесятників В.Стуса, І.Калинця, поетів Київської школи знайшла широкий вияв полікультурна спадщина українського етносу. У збірці І.Калинця «Ладі і Марені» реалізується духовна національна традиція через синтез таких видів мистецтва як архітектура, музика, усна народна творчість та обрядовість. Актуалізуючи пам'ять, І.Калинець у своїх віршах долає страх забуття історії, через культурні символи прагне підтвердити ідентичність свого народу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Онікієнко, І. М. Культурні діалоги І. Калинця у поетичній збірці «Ладі і Марені». Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/1682.

Full text
Abstract:
У статті розглядається необхідність вироблення нової політики пам’яті щодо українства, творення модерної української культури європейського зразка. Саме у творчості українських постшістдесятників В.Стуса, І.Калинця, поетів Київської школи знайшла широкий вияв полікультурна спадщина українського етносу. У збірці І.Калинця «Ладі і Марені» реалізується духовна національна традиція через синтез таких видів мистецтва як архітектура, музика, усна народна творчість та обрядовість. Актуалізуючи пам'ять, І.Калинець у своїх віршах долає страх забуття історії, через культурні символи прагне підтвердити ідентичність свого народу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Томашевський, Володимир Володимирович. Роль професійної освіти у формуванні естетичної культури майбутніх дизайнерів. Полтавський нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4954.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена з’ясуванню та виокремленню ролі професійної освіти, вищих навчальних закладів у формуванні естетичної культури майбутніх дизайнерів. Сучасна освітньо-вихована практика потребує звернення особливої уваги до проблеми естетичного наповнення теорії і практики професійної підготовки майбутніх дизайнерів та посилення впливу професійної освіти на процес формування естетичної культури майбутніх дизайнерів за умови упровадження особистісно орієнтованої системи, в якій генералізованою ідеєю є розуміння естетичної культури як важливого духовно-функціонального утворення особистості, здатного до самоорганізації. Автор наголошує, що у процесі формування естетичної культури майбутніх фахівців існують значні резерви і недостатньо використані освітньо-виховні можливості. Це зумовлює необхідність посиленням ролі вищих навчальних закладів у розвитку естетичної активності майбутніх дизайнерів, надання педагогічної уваги таким питанням, як спонукання, освоєння та творення естетичного в дійсності та мистецтві тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Явір, В. В. Рідна мова як одна із вузлових ланок духовно-національного буття народу і держави. Криворізький державний педагогічний університет, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5166.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про те, що жодна національна культура як самодостатня й самобутня не може реалізуватися засобами іншої мови, що рідна мова є однією з вузлових ланок духовно-національного буття народу і держави, глибинним осередком морального здоров’ я нації; наголошується на тому, що криза національної ідентичності пов’ язана передусім з глибокою кризою національної ідентичності на мовно-культурному рівні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Марчик, Валентина Іванівна, and Ірина Леонідівна Мінжоріна. Категорія здоров’я у цінностях сучасного студента. Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/374.

Full text
Abstract:
В статті подається короткий огляд проблематики у можливості розуміння ролі і значимості здоров’я в особистому житті студента, що може спонукати його до більш усвідомленого використання засобів фізичної культури та формування навичок здорового способу життя. У дослідженні прийняли участь студенти (всього 41 осіб) різних курсів з 8-ти факультетів Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет». Показано, що на сьогоднішній день акцент розуміння фізичної підготовки, що раніше поєднувався зі спортивними, технічними і тактичними вміннями, переміщується у сторону фізичної активності (health related fitness) як цільової життєвої установки. Визначено, що категорія «здоров’я» у цінностях сучасного студента у 49% розуміється як фізична, 15% - психофізична, 22% - духовна та 14% - соціальна категорія.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Культура духовна' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses Books
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography